WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 |

заробітної плати, поштової кореспонденції, що належать фізичній

особі, яка потребує допомоги.

3. Помічник має право вчиняти дрібні побутові правочини в

інтересах особи, яка потребує допомоги, відповідно до наданих йому

повноважень.

4. Помічник представляє особу в органах державної влади,

органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого

самоврядування та організаціях, діяльність яких пов'язана з

обслуговуванням населення.

Помічник може представляти фізичну особу в суді лише на

підставі окремої довіреності.

5. Послуги помічника є оплатними, якщо інше не визначено за

домовленістю сторін.

6. Помічник може бути у будь-який час відкликаний особою, яка

потребувала допомоги. У цьому разі повноваження помічника

припиняються.

Стаття 79. Оскарження дій опікуна, рішень органу опіки та

піклування

1. Дії опікуна можуть бути оскаржені заінтересованою особою,

в тому числі родичами підопічного, до органу опіки та піклування

або до суду.

2. Рішення органу опіки та піклування може бути оскаржено до

відповідного органу, якому підпорядкований орган опіки та

піклування, або до суду.

Підрозділ 2

ЮРИДИЧНА ОСОБА

Глава 7

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ ПРО ЮРИДИЧНУ ОСОБУ

Стаття 80. Поняття юридичної особи

1. Юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у

встановленому законом порядку.

Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і

дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді.

Стаття 81. Види юридичних осіб

1. Юридична особа може бути створена шляхом об'єднання осіб

та (або) майна.

2. Юридичні особи, залежно від порядку їх створення,

поділяються на юридичних осіб приватного права та юридичних осіб

публічного права.

Юридична особа приватного права створюється на підставі

установчих документів відповідно до статті 87 цього Кодексу.

Юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом

Президента України, органу державної влади, органу влади

Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

3. Цим Кодексом встановлюються порядок створення,

організаційно-правові форми, правовий статус юридичних осіб

приватного права.

Порядок утворення та правовий статус юридичних осіб

публічного права встановлюються Конституцією України

( 254к/96-ВР ) та законом.

4. Юридична особа може бути створена шляхом примусового

поділу (виділу) у випадках, встановлених законом.

Стаття 82. Участь юридичних осіб публічного права у цивільних

відносинах

1. На юридичних осіб публічного права у цивільних відносинах

поширюються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено

законом.

Стаття 83. Організаційно-правові форми юридичних осіб

1. Юридичні особи можуть створюватися у формі товариств,

установ та в інших формах, встановлених законом.

2. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб

(учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство

може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено

законом.

Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі.

3. Установою є організація, створена однією або кількома

особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею,

шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети,

визначеної засновниками, за рахунок цього майна.

Особливості правового статусу окремих видів установ

встановлюються законом.

4. Положення цієї глави застосовуються до всіх товариств та

установ, якщо інші правила для окремих видів товариств або установ

не встановлені законом.

Стаття 84. Підприємницькі товариства

1. Товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з

метою одержання прибутку та наступного його розподілу між

учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише

як господарські товариства (повне товариство, командитне

товариство, товариство з обмеженою або додатковою

відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі

кооперативи.

Стаття 85. Непідприємницькі товариства

1. Непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають

на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між

учасниками.

2. Особливості правового статусу окремих видів

непідприємницьких товариств встановлюються законом.

Стаття 86. Здійснення підприємницької діяльності

непідприємницькими товариствами та установами

1. Непідприємницькі товариства (споживчі кооперативи,

об'єднання громадян тощо) та установи можуть поряд зі своєю

основною діяльністю здійснювати підприємницьку діяльність, якщо

інше не встановлено законом і якщо ця діяльність відповідає меті,

для якої вони були створені, та сприяє її досягненню.

Стаття 87. Створення юридичної особи

1. Для створення юридичної особи її учасники (засновники)

розробляють установчі документи, які викладаються письмово і

підписуються всіма учасниками (засновниками), якщо законом не

встановлений інший порядок їх затвердження.

2. Установчим документом товариства є затверджений учасниками

статут або засновницький договір між учасниками, якщо інше не

встановлено законом.

Товариство, створене однією особою, діє на підставі статуту,

затвердженого цією особою.

3. Установа створюється на підставі індивідуального або

спільного установчого акта, складеного засновником (засновниками).

Установчий акт може міститися також і в заповіті. До створення

установи установчий акт, складений однією або кількома особами,

може бути скасований засновником (засновниками).

4. Юридична особа вважається створеною з дня її державної

реєстрації.

Стаття 88. Вимоги до змісту установчих документів

1. У статуті товариства вказуються найменування юридичної

особи, органи управління товариством, їх компетенція, порядок

прийняття ними рішень, порядок вступу до товариства та виходу з

нього, якщо додаткові вимоги щодо змісту статуту не встановлені

цим Кодексом або іншим законом.

2. У засновницькому договорі товариства визначаються

зобов'язання учасників створити товариство, порядок їх спільної

діяльності щодо його створення, умови передання товариству майна

учасників, якщо додаткові вимоги щодо змісту засновницького

договору не встановлені цим Кодексом або іншим законом.

3. В установчому акті установи вказується її мета,

визначаються майно, яке передається установі, необхідне для

досягнення цієї мети, структура управління установою. Якщо в

установчому акті, який міститься у заповіті, відсутні окремі із

зазначених вище положень, їх встановлює орган, що здійснює

державну реєстрацію.

( Стаття 88 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2452-IV

( 2452-15 ) від 03.03.2005 )

Стаття 89. Державна реєстрація юридичної особи

1. Юридична особа підлягає державній реєстрації у порядку,

встановленому законом. Дані державної реєстрації включаються до

єдиного державного реєстру, відкритого для загального

ознайомлення.

2. Порушення встановленого законом порядку створення

юридичної особи або невідповідність її установчих документів

закону є підставою для відмови у державній реєстрації юридичної

особи. Відмова у державній реєстрації з інших мотивів

(недоцільність тощо) не допускається.

3. Відмова у державній реєстрації, а також зволікання з її

проведенням можуть бути оскаржені до суду.

4. До єдиного державного реєстру вносяться відомості про

організаційно-правову форму юридичної особи, її найменування,

місцезнаходження, органи управління, філії та представництва, мету

установи, а також інші відомості, встановлені законом.

5. Зміни до установчих документів юридичної особи набирають

чинності для третіх осіб з дня їх державної реєстрації, а у

випадках, встановлених законом, - з моменту повідомлення органу,

що здійснює державну реєстрацію, про такі зміни. Юридичні особи та

їх учасники не мають права посилатися на відсутність державної

реєстрації таких змін у відносинах із третіми особами, які діяли з

урахуванням цих змін.

Стаття 90. Найменування юридичної особи

1. Юридична особа повинна мати своє найменування, яке містить

інформацію про її організаційно-правову форму.

Найменування установи має містити інформацію про характер її

діяльності.

Юридична особа може мати крім повного найменування скорочене

найменування.

2. Юридична особа, що є підприємницьким товариством, може

мати комерційне (фірмове) найменування.

Комерційне (фірмове) найменування юридичної особи може бути

зареєстроване у порядку, встановленому законом.

3. Найменування юридичної особи вказується в її установчих

документах і вноситься до єдиного державного реєстру.

4. У разі зміни свого найменування юридична особа крім

виконання інших вимог, встановлених законом, зобов'язана помістити

оголошення про це в друкованих засобах масової інформації, в яких

публікуються відомості про державну реєстрацію юридичної особи, та

повідомити про це всім особам, з якими вона перебуває у договірних

відносинах.

5. Юридична особа не має права використовувати найменування

іншої юридичної особи.

Стаття 91. Цивільна правоздатність юридичної особи

1. Юридична особа здатна мати такі ж цивільні права та

обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих,

які за своєю природою можуть належати лише людині.

2. Цивільна правоздатність юридичної особи може бути обмежена

лише за рішенням суду.

3. Юридична особа може здійснювати окремі види діяльності,

перелік яких встановлюється законом, після одержання нею

спеціального дозволу (ліцензії).

4. Цивільна правоздатність юридичної особи виникає з моменту

її створення і припиняється з дня внесення до єдиного державного

реєстру запису про її припинення.

Стаття 92. Цивільна дієздатність юридичної особи

1. Юридична особа набуває цивільних прав та обов'язків і

здійснює їх через свої органи, які діють відповідно до установчих

документів та закону.

Порядок створення органів юридичної особи встановлюється

установчими документами та законом.

2. У випадках, встановлених законом, юридична особа може

набувати цивільних прав та обов'язків і здійснювати їх через своїх

учасників.

3. Орган або особа, яка відповідно до установчих документів

юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов'язана діяти

в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не

перевищувати своїх повноважень.

У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо

представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім

випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за

всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

4. Якщо члени органу юридичної особи та інші особи, які

відповідно до закону чи установчих документів виступають від імені

юридичної особи, порушують свої обов'язки щодо представництва,

вони несуть солідарну відповідальність за збитки, завдані ними

юридичній особі.

Стаття 93. Місцезнаходження юридичної особи

1. Місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або

особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи

закону виступають від її імені.

( Стаття 93 в редакції Закону N 2452-IV ( 2452-15 ) від

03.03.2005 )

Стаття 94. Особисті немайнові права юридичної особи

1. Юридична особа має право на недоторканність її ділової

репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші

особисті немайнові права, які можуть їй належати.

Особисті немайнові права юридичної особи захищаються

відповідно до глави 3 цього Кодексу.

Стаття 95. Філії та представництва

1. Філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що

розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину

її функцій.

2. Представництвом є відокремлений підрозділ юридичної особи,

що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює

представництво і захист інтересів юридичної особи.

3. Філії та представництва не є юридичними особами. Вони

наділяються майном юридичної особи, що їх створила, і діють на

підставі затвердженого нею положення.

4. Керівники філій та представництв призначаються юридичною

особою і діють на підставі виданої нею довіреності.

5. Відомості про філії та представництва юридичної особи

включаються до єдиного державного реєстру.

Стаття 96. Відповідальність юридичних осіб

1. Юридична особа самостійно відповідає за своїми

зобов'язаннями.

2. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім

належним їй майном.

3. Учасник (засновник) юридичної особи не відповідає за

зобов'язаннями юридичної особи, а юридична особа не відповідає за

зобов'язаннями її учасника (засновника), крім випадків,

встановлених установчими документами та законом.

4. Особи, які створюють юридичну особу, несуть солідарну

відповідальність за зобов'язаннями, що виникли до її державної

реєстрації.

Юридична особа відповідає за зобов'язаннями її учасників

(засновників), що пов'язані з її створенням, тільки у разі

наступного схвалення їхніх дій відповідним органом юридичної

особи.

Стаття 97. Управління товариством

1. Управління товариством здійснюють його органи.

2. Органами управління товариством є загальні збори його

учасників і виконавчий орган, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 98. Загальні збори учасників товариства

Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.