WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 || 3 | 4 |

особи, печатку емітента.

Крім основної частини до облігації може додаватися купонний

лист на виплату процентів.

Купон на виплату процентів повинен містити такі основні дані:

порядковий номер купона на виплату процентів; номер облігації, по

якій виплачуються проценти; найменування емітента і рік виплати

процентів.

Облігації, запропоновані для відкритого продажу з наступним

вільним обігом (крім безпроцентних облігацій), повинні містити

купонний лист.

Стаття 11. Рішення про випуск облігацій

Рішення про випуск облігацій внутрішніх і місцевих позик

приймається відповідно Кабінетом Міністрів України і місцевими

радами. ( Частина перша статті 11 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 719-XIV ( 719-14 ) від 03.06.99 )

У рішенні повинні визначатися емітент, умови випуску і

порядок розміщення облігацій.

Рішення про випуск облігацій підприємств приймається

емітентом і оформляється протоколом.

Протокол рішення про випуск облігацій підприємств повинен

обов'язково містити: фірмове найменування емітента облігацій та

його місцезнаходження; відомості про статутний фонд, господарську

діяльність і службових осіб емітента; найменування контролюючого

органу (аудиторської фірми); дані про розміщення раніше випущених

цінних паперів; мету випуску і вид облігацій (іменні чи на

пред'явника); загальну суму емісії, кількість і номінальну

вартість облігацій; кількість учасників голосування; порядок

випуску облігацій та виплати доходів по них; строки повернення

коштів при відмові від випуску облігацій; строки продажу

відповідних товарів або надання відповідних послуг по цільових

облігаціях; порядок повідомлення про випуск та розміщення

облігацій; порядок оплати облігацій.

Протокол, крім того, може містити й інші відомості щодо

випуску облігацій.

Акціонерні товариства можуть випускати облігації на суму не

більше 25 процентів від розміру статутного фонду і лише після

повної оплати усіх випущених акцій.

Випуск облігацій підприємств для формування і поповнення

статутного фонду емітентів, а також для покриття збитків,

пов'язаних з їх господарською діяльністю, не допускається.

Стаття 12. Придбання облігацій

Облігації усіх видів придбаються громадянами лише за рахунок

їх особистих коштів.

Підприємства придбають облігації усіх видів за рахунок

коштів, що надходять у їх розпорядження після сплати податків та

процентів за банківський кредит.

Облігації усіх видів оплачуються в гривнях, а у випадках,

передбачених умовами їх випуску, - в іноземній валюті. Незалежно

від виду валюти, якою проведено оплату облігацій, їх вартість

виражається у гривнях.

( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно із Законом N 719-XIV

( 719-14 ) від 03.06.99 )

Стаття 13. Виплата доходу по облігаціях

Доход по облігаціях усіх видів виплачується відповідно до

умов їх випуску.

Доход по облігаціях цільових позик (безпроцентних облігаціях)

не виплачується. Власникові такої облігації надається право на

придбання відповідних товарів або послуг, під які випущено позики.

Якщо ціна товару до моменту його одержання перевищуватиме

вартість облігації, то власник одержує товар по ціні, вказаній на

облігації, а при одержанні більш дешевого товару він одержує

різницю між вартістю облігації та ціною товару.

По облігаціях підприємств доходи виплачуються за рахунок

коштів, що залишаються після розрахунків з бюджетом і сплати інших

обов'язкових платежів.

У разі невиконання чи несвоєчасного виконання емітентом

зобов'язання по виплаті доходів по процентних облігаціях, надання

права придбання відповідних товарів або послуг по безпроцентних

(цільових) облігаціях чи погашення зазначеної в облігації суми у

визначений строк стягнення відповідних сум провадиться примусово

судом. ( Частина п'ята статті 13 із змінами, внесеними згідно із

Законом N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )

Порядок викупу облігацій усіх видів, крім цільових,

визначається при їх випуску.

Стаття 14. Використання коштів, одержаних від реалізації

облігацій

Кошти, одержані від реалізації облігацій внутрішніх і

місцевих позик, направляються відповідно до республіканського і

місцевих бюджетів, до позабюджетних фондів місцевих рад. ( Частина

перша статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 719-XIV

( 719-14 ) від 03.06.99 )

Кошти від розміщення облігацій підприємств направляються на

цілі, визначені при їх випуску.

Глава 3-1

Облігації зовнішніх державних позик України

Стаття 14-1. Основні характеристики облігацій зовнішніх

державних позик України

Облігації зовнішніх державних позик України - цінні папери,

що розміщуються на міжнародних та іноземних фондових ринках і

підтверджують зобов'язання України відшкодувати пред'явникам цих

облігацій їх номінальну вартість з виплатою доходу відповідно до

умов випуску облігацій.

Облігації зовнішніх державних позик України можуть

деномінуватися у конвертованій іноземній валюті.

Облігації зовнішніх державних позик України випускаються

процентними, дисконтними та можуть бути іменними або на

пред'явника, з вільним або обмеженим колом обігу.

Облігації зовнішніх державних позик України оплачуються

виключно в конвертованій іноземній валюті відповідно до умов їх

випуску.

Емітентом облігацій зовнішніх державних позик України є

держава в особі Міністерства фінансів України. На Міністерство

фінансів України не поширюються вимоги, встановлені статтями 24 і

25 цього Закону.

Грошові кошти, одержані від розміщення облігацій зовнішніх

державних позик України, спрямовуються виключно до Державного

бюджету України.

Стаття 14-2. Рішення про випуск облігацій зовнішніх

державних позик України

Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик

України в межах передбачених законом про Державний бюджет України

на відповідний рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту

Державного бюджету України приймається Кабінетом Міністрів України

щодо кожного випуску.

Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик

України оформляється постановою Кабінету Міністрів України, якою

затверджуються умови випуску. Умовами випуску облігацій зовнішніх

державних позик України визначаються загальний обсяг випуску,

номінальна вартість однієї облігації, валюта, в якій деномінуються

облігації, строк виплати та розмір доходу, строк погашення тощо.

Рішення про випуск облігацій зовнішніх державних позик

України поза межами передбачених законом про Державний бюджет

України на відповідний рік зовнішніх джерел фінансування дефіциту

Державного бюджету України має визначати мету випуску, джерело

погашення та підлягає затвердженню Верховною Радою України і

набирає чинності після такого затвердження.

Первинне розміщення, обслуговування та погашення облігацій

зовнішніх державних позик України здійснює Міністерство фінансів

України. З цією метою Міністерство фінансів України може залучати

банки, інвестиційні компанії тощо. Відносини між Міністерством

фінансів України і такими організаціями регулюються відповідними

угодами згідно із законодавством України.

Стаття 14-3. Витрати на підготовку випуску, випуск,

погашення облігацій зовнішніх державних

позик України та виплата доходу

Витрати на підготовку випуску, випуск, погашення облігацій

зовнішніх державних позик України, виплата доходу та інші

необхідні витрати здійснюються відповідно до умов випуску

облігацій за рахунок коштів Державного бюджету України,

передбачених на ці цілі.

Виплата доходів і погашення облігацій зовнішніх державних

позик України здійснюються виключно за кошти або за інші облігації

державних позик за добровільною згодою сторін.

( Закон доповнено главою 3-1 згідно із Законом N 719-XIV

( 719-14 ) від 03.06.99 )

Глава 4. Казначейські зобов'язання республіки

Стаття 15. Основні характеристики казначейських зобов'язань

Казначейські зобов'язання України (надалі - казначейські

зобов'язання) - вид цінних паперів на пред'явника, що розміщуються

виключно на добровільних засадах серед населення, засвідчують

внесення їх власниками грошових коштів до бюджету і дають право на

одержання фінансового доходу.

Випускаються такі види казначейських зобов'язань:

а) довгострокові - від 5 до 10 років;

б) середньострокові - від 1 до 5 років;

в) короткострокові - до одного року.

Стаття 16. Порядок випуску казначейських зобов'язань

Рішення про випуск довгострокових і середньострокових

казначейських зобов'язань приймається Кабінетом Міністрів

України.

Рішення про випуск короткострокових казначейських зобов'язань

приймається Міністерством фінансів України.

У рішенні про випуск казначейських зобов'язань визначаються

умови їх випуску.

Порядок визначення продажної вартості казначейських

зобов'язань встановлюється Міністерством фінансів України виходячи

з часу їх придбання.

Кошти від реалізації казначейських зобов'язань спрямовуються

на покриття поточних видатків республіканського бюджету.

Стаття 17. Виплата доходу по казначейських зобов'язаннях

Виплата доходу по казначейських зобов'язаннях та їх погашення

здійснюються відповідно до умов їх випуску, затверджених: по

довгострокових і середньострокових зобов'язаннях - Кабінетом

Міністрів України, короткострокових - Міністерством фінансів

України.

Глава 5. Ощадні сертифікати

Стаття 18. Основні характеристики ощадних сертифікатів

Ощадний сертифікат - письмове свідоцтво банку про депонування

грошових коштів, яке засвідчує право вкладника на одержання після

закінчення встановленого строку депозиту і процентів по ньому.

Ощадні сертифікати видаються строкові (під певний договірний

процент на визначений строк) або до запитання, іменні та на

пред'явника.

Іменні сертифікати обігу не підлягають, а їх продаж

(відчуження) іншим особам є недійсним.

Ощадні сертифікати повинні мати такі реквізити: найменування

цінного паперу - "ощадний сертифікат", найменування банку, що

випустив сертифікат, та його місцезнаходження; порядковий номер

сертифіката, дату випуску, суму депозиту, строк вилучення вкладу

(для строкового сертифіката), найменування або ім'я держателя

сертифіката (для іменного сертифіката); підпис керівника банку або

іншої уповноваженої на це особи, печатку банку.

Стаття 19. Придбання ощадних сертифікатів

Підприємства і громадяни придбають сертифікати за рахунок

коштів, передбачених статтею 12 цього Закону.

Стаття 20. Виплата доходу по ощадних сертифікатах

Доход по ощадних сертифікатах виплачується при пред'явленні

їх для оплати в банк, що їх випустив.

У разі коли власник сертифіката вимагає повернення

депонованих коштів по строковому сертифікату раніше обумовленого в

ньому строку, то йому виплачується понижений процент, рівень якого

визначається на договірних умовах при внесенні депозиту.

Глава 6. Векселі

Стаття 21. Основні характеристики векселів

Вексель - цінний папір, який засвідчує безумовне грошове

зобов'язання векселедавця сплатити після настання строку визначену

суму грошей власнику векселя (векселедержателю).

Випускаються такі види векселів: простий, переказний.

Простий вексель містить такі реквізити:

а) найменування - "вексель";

б) просту і нічим не обумовлену обіцянку сплатити визначену

суму;

в) зазначення строку платежу;

г) зазначення місця, в якому повинен здійснитись платіж;

д) найменування того, кому або за наказом кого платіж повинен

бути здійснений;

е) дату і місце складання векселя;

є) підпис того, хто видає документ (векселедавця).

Переказний вексель повинен містити крім реквізитів,

передбачених у підпунктах "а", "в - є" частини третьої цієї

статті, також:

просту і нічим не обумовлену пропозицію сплатити певну суму;

найменування того, хто повинен платити (платника).

Документ, у якому відсутній будь-який з реквізитів, вказаних

у частинах третій і четвертій цієї статті, відповідно для простого

і переказного векселів, не має сили простого або переказного

векселя, за винятком таких випадків:

а) вексель, строк платежу по якому не вказано, розглядається

як такий, що підлягає оплаті по пред'явленні;

б) при відсутності особливого зазначення місце, позначене

поруч з найменуванням платника (місце складання документа - для

простого векселя), вважається місцем платежу і одночасно місцем

проживання платника (векселедавця - для простого векселя);

в) вексель, в якому не вказано місце його складання,

визнається підписаним у місці, позначеному поруч з найменуванням

векселедавця.

Порядок випуску та обігу векселів визначається Кабінетом

Міністрів України.

Глава 7. Реєстрація та обіг цінних паперів

Стаття 22. Реєстрація випуску цінних паперів

Емітент має право на випуск акцій, облігацій підприємств з

моменту реєстрації цього випуску Державній комісії з цінних

паперів та фондового ринку. ( Частина перша статті 22 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 283/96-ВР від 09.07.96 )

Якщо подані для реєстрації акції, облігації підприємств

пропонуються для відкритого продажу, тобто призначені для

розміщення між юридичними особами і громадянами, коло яких

заздалегідь визначити неможливо, то емітент зобов'язаний подати

реєструвальному органу для реєстрації також інформацію про випуск

цих цінних паперів. ( Частина друга статті 22 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 283/96-ВР від 09.07.96 )

Емітент зобов'язаний подати органу, що реєструє випуск

цінних паперів або інформацію про випуск цінних паперів, баланс та

довідку про фінансовий стан, підтверджені аудитором (аудиторською

Pages:     | 1 || 3 | 4 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.