WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 || 3 |

місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету сільської,

селищної, міської Рад народних депутатів, а також спеціалістів. У

цьому разі рішення про реєстрацію статутів (положень) релігійних

організацій приймається у тримісячний термін. ( Частина четверта

статті 14 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3795-12 від

23.12.93 )

Перевищення встановленого цим Законом терміну прийняття

рішень про реєстрацію статутів (положень) релігійних організацій

може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому цивільним

процесуальним законодавством України.

Зміни і доповнення статутів (положень) релігійних організацій

підлягають реєстрації в тому ж порядку і в ті ж терміни, що і

реєстрація статутів (положень).

У разі необхідності в розгляді питання про реєстрацію статуту

(положення) можуть брати участь з дорадчим голосом представники

релігійної організації.

Стаття 15. Відмова в реєстрації статуту (положення)

релігійної організації

У реєстрації статуту (положення) релігійної організації може

бути відмовлено, якщо її статут (положення) або діяльність

суперечать чинному законодавству.

Рішення про відмову в реєстрації статуту (положення)

релігійної організації із зазначенням підстав відмови

повідомляється заявникам письмово в десятиденний термін. Це

рішення може бути оскаржено в суд у порядку, передбаченому

цивільним процесуальним законодавством України.

Стаття 16. Припинення діяльності релігійної організації

Діяльність релігійної організації може бути припинено у

зв'язку з її реорганізацією (поділом, злиттям, приєднанням) або

ліквідацією.

Реорганізація або ліквідація релігійної організації

здійснюється відповідно до її власних настанов. Реєстрація

статутів (положень) новоутворених після реорганізації релігійних

організацій здійснюється в порядку, встановленому статтею 14 цього

Закону.

У разі порушення релігійною організацією, що є юридичною

особою, положень цього Закону та інших законодавчих актів України

її діяльність може бути припинено також за рішенням суду.

У судовому порядку діяльність релігійної організації

припиняється лише у випадках:

1) вчинення релігійною організацією дій, недопустимість яких

передбачена статтями 3, 5 і 17 цього Закону;

2) поєднання обрядової чи проповідницької діяльності

релігійної організації з посяганнями на життя, здоров'я, свободу і

гідність особи;

3) систематичного порушення релігійною організацією

встановленого законодавством порядку проведення публічних

релігійних заходів (богослужінь, обрядів, церемоній, походів

тощо);

4) спонукання громадян до невиконання своїх конституційних

обов'язків або дій, які супроводжуються грубими порушеннями

громадського порядку чи посяганням на права і майно державних,

громадських або релігійних організацій.

( Статтю 16 доповнено частиною четвертою згідно із Законом

N 3795-12 від 23.12.93 )

Суд розглядає справу про припинення діяльності релігійної

організації порядком позовного провадження, передбаченого

Цивільним процесуальним кодексом України ( 1501-06, 1502-06,

1503-06 ), за заявою органу, уповноваженого здійснювати

реєстрацію статуту конкретної релігійної організації, або

прокурора. ( Статтю 16 доповнено частиною п'ятою згідно із Законом

N 3795-12 від 23.12.93 )

Р о з д і л III

МАЙНОВИЙ СТАН РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ

Стаття 17. Користування майном, яке є власністю держави,

громадських організацій або громадян

Релігійні організації мають право використовувати для своїх

потреб будівлі і майно, що надаються їм на договірних засадах

державними, громадськими організаціями або громадянами.

Культові будівлі і майно, які становлять державну власність,

передаються організаціями, на балансі яких вони знаходяться, у

безоплатне користування або повертаються у власність релігійних

організацій безоплатно за рішеннями обласних, Київської та

Севастопольської міських державних адміністрацій, а в Республіці

Крим - Уряду Республіки Крим. ( Частина друга статті 17 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 3795-12 від 23.12.93 )

Культова будівля і майно, що є державною власністю, можуть

передаватися у почергове користування двом або більше релігійним

громадам за їх взаємною згодою. За відсутності такої згоди

державний орган визначає порядок користування культовою будівлею

і майном шляхом укладення з кожною громадою окремого договору.

( Частина третя статті 17 в редакції Закону N 3795-12 від

23.12.93 )

Культова будівля та інше майно, які становлять історичну,

художню або іншу культурну цінність, передаються релігійним

організаціям і використовуються ними з додержанням установлених

правил охорони і використання пам'яток історії та культури.

Клопотання про передачу релігійним організаціям культових

будівель і майна у власність чи безоплатне користування

розглядається в місячний термін з письмовим повідомленням про це

заявників.

Релігійні організації мають переважне право на передачу їм

культових будівель із земельною ділянкою, необхідною для

обслуговування цих будівель.

Користування землею релігійні організації здійснюють у

порядку, встановленому Земельним кодексом України ( 561-12 ) та

іншими законодавчими актами України. ( Частина сьома статті 17 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 3180-12 від 05.05.93 )

Договори про надання в користування релігійним організаціям

культових та інших будівель і майна можуть бути розірвані або

припинені в порядку і на підставах, передбачених цивільним

законодавством України.

Самовільне захоплення культових будівель чи привласнення

культового майна не допускається.

Рішення державних органів з питань володіння та користування

культовими будівлями і майном можуть бути оскаржені до суду в

порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом

України ( 1501-06, 1502-06, 1503-06 ). ( Частина десята статті 17

в редакції Закону N 2295-12 від 23.04.92 )

Стаття 18. Власність релігійних організацій

Релігійні організації володіють, користуються і

розпоряджаються майном, яке належить їм на праві власності.

У власності релігійних організацій можуть бути будівлі,

предмети культу, об'єкти виробничого, соціального і добродійного

призначення, транспорт, кошти та інше майно, необхідне для

забезпечення їх діяльності.

Релігійні організації мають право власності на майно,

придбане або створене ними за рахунок власних коштів, пожертвуване

громадянами, організаціями або передане державою, а також придбане

на інших підставах, передбачених законом.

У власності релігійних організацій може бути також майно, що

знаходиться за межами України.

Релігійні організації мають право звертатися за добровільними

фінансовими та іншими пожертвуваннями і одержувати їх.

( Частина шоста статті 18 втратила чинність в частині

звільнення від сплати ввізного мита, митних та акцизних зборів і

податку на добавлену вартість з товарів, що ввозяться

(пересилаються) на митну територію України на підставі Закону

N 608/96-ВР від 17.12.96 ) ( Частина шоста статті 18 втратила

чинність в частині звільнення від сплати ввізного мита, митних та

акцизних зборів і податку на добавлену вартість з підакцизних

товарів, що імпортуються на підставі Закону N 498/95-ВР від

22.12.95 ) Фінансові та майнові пожертвування, як і інші доходи

релігійних організацій, не оподатковуються.

Релігійні організації не мають права проводити примусове

обкладання віруючих.

Право власності релігійних організацій охороняється законом.

Стаття 19. Виробнича і господарська діяльність релігійних

організацій

Релігійні організації у порядку, визначеному чинним

законодавством, мають право для виконання своїх статутних завдань

засновувати видавничі, поліграфічні, виробничі,

реставраційно-будівельні, сільськогосподарські та інші

підприємства, а також добродійні заклади (притулки, інтернати,

лікарні тощо), які мають право юридичної особи.

( Дію частини другої статті 19 зупинено в частині звільнення

від оподаткування прибутку згідно з Декретом N 12-92 від

26.12.92 ) Прибуток від виробничої діяльності та інші доходи

підприємств релігійних організацій оподатковуються відповідно до

чинного законодавства в порядку і розмірах, установлених для

підприємств громадських організацій. Суми їх прибутку, які

використовуються в добродійних цілях, не оподатковуються.

Будівництво культових та інших будівель релігійними

організаціями здійснюється в порядку, встановленому чинним

законодавством для об'єктів цивільного призначення.

Реставрація і ремонт культових будівель - пам'яток історії та

культури здійснюються з додержанням установлених правил охорони і

використання пам'яток історії та культури.

Стаття 20. Розпорядження майном релігійних організацій,

що припинили свою діяльність

У разі припинення діяльності релігійної організації майнові

питання вирішуються відповідно до її статуту (положення) і чинного

законодавства.

Після припинення діяльності релігійних організацій майно,

надане їм у користування державними, громадськими організаціями

або громадянами, повертається його колишньому власнику.

На майно культового призначення, що належить релегійним

організаціям, не може бути звернено стягнення за претензіями

кредиторів.

При відсутності правонаступників майно релігійної

організації, що припинила свою діяльність, переходить у власність

держави.

У разі припинення діяльності релігійної організації у зв'язку

з порушенням цього Закону та інших законодавчих актів України

майно, що перебуває в її власності, за винятком культового, може

безоплатно переходити у власність держави. Культове майно

передається іншим релігійним організаціям.

Р о з д і л IV

ПРАВА РЕЛІГІЙНИХ ОРГАНІЗАЦІЙ ТА ГРОМАДЯН,

ПОВ'ЯЗАНІ ЗІ СВОБОДОЮ ВІРОСПОВІДАННЯ

Стаття 21. Релігійні обряди і церемонії

Релігійні організації мають право засновувати і утримувати

вільно доступні місця богослужінь або релігійних зібрань, а також

місця, шановані в тій чи іншій релігії (місця паломництва).

Богослужіння, релігійні обряди, церемонії та процесії

безперешкодно проводяться в культових будівлях і на прилеглій

території, у місцях паломництва, установах релігійних організацій,

на кладовищах, в місцях окремих поховань і крематоріях, квартирах

і будинках громадян, а також в установах, організаціях і на

підприємствах за ініціативою їх трудових колективів і згодою

адміністрації.

Командування військових частин надає можливість

військовослужбовцям брати участь у богослужіннях і виконанні

релігійних обрядів.

Богослужіння та релігійні обряди в лікарнях, госпіталях,

будинках для престарілих та інвалідів, місцях попереднього

ув'язнення і відбування покарання проводяться на прохання

громадян, які перебувають в них, або за ініціативою релігійних

організацій. Адміністрація зазначених установ сприяє цьому, бере

участь у визначенні часу та інших умов проведення богослужіння,

обряду або церемонії.

В інших випадках публічні богослужіння, релігійні обряди,

церемонії та процесії проводяться щоразу з дозволу відповідної

місцевої державної адміністрації, виконавчого комітету сільської,

селищної, міської Рад народних депутатів. Клопотання про видачу

вказаного дозволу подається не пізніш як за десять днів до

призначеного строку проведення богослужіння, обряду, церемонії чи

процесії, крім випадків, які не терплять зволікання. ( Частина

п'ята статті 21 із змінами, внесеними згідно із Законом N 3795-12

від 23.12.93 )

Стаття 22. Література і предмети релігійного призначення

Громадяни та релігійні організації мають право на придбання,

володіння і використання релігійної літератури мовою на свій

вибір, а також інших предметів й матеріалів релігійного

призначення.

Релігійні організації мають право виготовляти, експортувати,

імпортувати і розповсюджувати предмети релігійного призначення,

релігійну літературу та інші інформаційні матеріали релігійного

змісту.

Релігійні організації користуються виключним правом

заснування підприємств для випуску богослужбової літератури і

виробництва предметів культового призначення.

Стаття 23. Добродійна і культурно-освітня діяльність

релігійних організацій

При релігійних організаціях можуть утворюватися товариства,

братства, асоціації, інші об'єднання громадян для здійснення

добродійництва, вивчення та розповсюдження релігійної літератури

та іншої культурно-освітньої діяльності. Вони можуть мати свої

статути, що реєструються в порядку, встановленому для громадських

об'єднань.

Релігійні організації мають право здійснювати добродійну

діяльність і милосердя як самостійно, так і через громадські

фонди. Суми витрат на цю мету оподаткуванню не підлягають.

Стаття 24. Міжнародні зв'язки та контакти релігійних

організацій і віруючих

Релігійні організації і віруючі, одноосібно або разом з

іншими, мають право встановлювати і підтримувати міжнародні

зв'язки та прямі особисті контакти, включаючи виїзд за кордон для

паломництва, участі в зборах та релігійних заходах.

Учасники цих контактів і заходів можуть в порядку,

встановленому чинним законодавством, придбавати, одержувати і

везти з собою релігійну літературу та інші інформаційні матеріали

релігійного змісту.

Релігійні організації можуть направляти громадян за кордон

для навчання в духовних навчальних закладах і приймати з цією

метою іноземних громадян.

Священнослужителі, релігійні проповідники, наставники, інші

представники зарубіжних організацій, які є іноземними громадянами

і тимчасово перебувають в Україні, можуть займатися

Pages:     | 1 || 3 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.