WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 |

рішення суду забезпечує сім'ю працівника допомогою відповідно до

законодавчих актів України.

9. Підприємство з правом найняття робочої сили за рішенням

відповідної місцевої Ради народних депутатів відповідно до Законів

України "Про зайнятість населення" ( 803-12 ) та "Про основи

соціальної захищеності інвалідів в Україні" ( 875-12 ) забезпечує

певну кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів,

підлітків та інших верств населення, що потребують соціального

захисту. У разі невиконання цієї вимоги або відмови у створенні

робочих місць для даної категорії населення підприємство

відраховує кошти на рахунок відповідної Ради народних депутатів у

порядку і розмірах, передбачених зазначеними Законами.

Розділ VI

ПІДПРИЄМСТВО І ДЕРЖАВА

Стаття 27. Гарантії прав та інтересів підприємств

1. Держава гарантує додержання прав і законних інтересів

підприємства.

Підприємство при здійсненні господарської та іншої діяльності

має право з власної ініціативи приймати будь-які рішення, що не

суперечать законодавству України.

Втручання в господарську та іншу діяльність підприємства з

боку державних, громадських і кооперативних органів, політичних

партій і рухів не допускається, крім випадків, передбачених

законодавством України.

2. Республіканські і місцеві державні та громадські органи та

їх службові особи при прийнятті рішень, що стосуються

підприємства, і в своїх відносинах з ним несуть відповідальність

за додержання положень цього Закону. Державні органи і службові

особи можуть втручатись у діяльність підприємства тільки

відповідно до своєї компетенції, встановленої законодавством. У

разі видання державним чи іншим органом акта, що не відповідає

його компетенції або вимогам законодавства, або виникнення у

зв'язку з цим спірних питань, підприємство має право звернутися до

суду з заявою про визнання такого акта недійсним.

Збитки (включаючи очікуваний і не одержаний прибуток),

завдані підприємству в результаті виконання вказівок державних чи

інших органів або їх службових осіб, які порушили права

підприємства, а також внаслідок неналежного здійснення такими

органами або їх службовими особами передбачених законодавством

обов'язків щодо підприємства, підлягають відшкодуванню за їх

рахунок. Спори про відшкодування збитків вирішуються судом.

( Пункт 2 статті 27 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 762-IV ( 762-15 ) від 15.05.2003 )

Стаття 28. Правові й економічні умови господарської

діяльності підприємства

1. Держава забезпечує підприємству (незалежно від форм

власності) рівні правові та економічні умови господарювання.

2. Держава сприяє розвитку ринку, здійснюючи його регулювання

з допомогою економічних законів і стимулів, реалізує

антимонопольні заходи, забезпечує соціальну захищеність усіх

трудящих.

Держава забезпечує пільгові умови підприємствам, які

впроваджують прогресивні технології, створюють нові робочі місця,

використовують працю громадян, що потребують соціального захисту.

Держава стимулює розвиток малих підприємств України: надає

пільги при оподаткуванні, одержанні державних кредитів, створює

фонди сприяння розвитку малих підприємств та інше.

Органи державного управління будують свої відносини з

підприємствами, використовуючи економічні методи.

Органам державного управління забороняється встановлювати

будь-які види оподаткування, крім тих, що визначаються

законами України про податки.

Стаття 29. Облік і звітність

1. Підприємство веде первинний та бухгалтерський облік

результатів своєї роботи, складає статистичну інформацію та

адміністративні дані.

Порядок організації та ведення бухгалтерського обліку,

подання статистичної інформації та адміністративних даних

визначається законодавством.

( Пункт 1 статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1708-III ( 1708-14 ) від 11.05.2000, в редакції Закону

N 3047-III ( 3047-14 ) від 07.02.2002 )

2. Забороняється вимагати від підприємств подання

статистичної інформації та адміністративних даних з порушенням

встановленого законодавством порядку. Відомості, не передбачені

звітно-статистичною документацією, підприємством можуть бути

подані запитувачам на договірній основі, а судам, органам

прокуратури, служби безпеки, внутрішніх справ, державної

податкової служби, Антимонопольного комітету України, Державній

комісії з цінних паперів та фондового ринку, господарському суду

та аудиторським організаціям і державним виконавцям - у випадках,

передбачених законодавством, на їх письмовий запит. ( Абзац перший

пункту 2 статті 29 в редакції Закону N 3047-III ( 3047-14 ) від

07.02.2002 )

Підприємства, їх об'єднання та відособлені підрозділи

зобов'язані безоплатно надавати Рахунковій палаті всі необхідні їй

відомості та інші матеріали щодо використання коштів Державного

бюджету України. ( Пункт 2 статті 29 доповнено абзацом згідно із

Законом N 1746-III ( 1746-14 ) від 18.05.2000 )

( Пункт другий статті 29 із змінами, внесеними згідно із Законами

N 2932-12 від 26.01.93, N 82/95-ВР від 02.03.95, N 2056-III

( 2056-14 ) від 19.10.2000 )

3. Підприємства, що входять до складу будь-якого об'єднання,

не змінюють порядку обліку і подання статистичної інформації та

адміністративних даних про свою діяльність.

Об'єднання веде бухгалтерський облік і складає статистичну

інформацію та адміністративні дані, якщо це передбачено в його

статуті чи договорі, в порядку, встановленому для підприємств.

( Пункт 3 статті 29 в редакції Закону N 3047-III ( 3047-14 ) від

07.02.2002 )

4. Річна фінансова звітність підприємств підлягає

обов'язковому аудиту, за винятком тих організацій, що повністю

утримуються за рахунок бюджету і не займаються підприємницькою

діяльністю. Обов'язкова аудиторська перевірка річної фінансової

звітності підприємств з річним господарським оборотом менш як

двісті п'ятдесят неоподатковуваних мінімумів проводиться один раз

на три роки. ( Статтю 29 доповнено пунктом 4 згідно із Законом

N 90/95-ВР від 14.03.95, із змінами, внесеними згідно із Законом

N 1708-III ( 1708-14 ) від 11.05.2000 )

5. Посадові особи підприємств за порушення порядку подання

статистичної інформації та адміністративних даних несуть

відповідальність відповідно до законодавства.

( Пункт 5 статті 29 в редакції Закону N 3047-III ( 3047-14 ) від

07.02.2002 )

Стаття 30. Комерційна таємниця підприємства

1. Під комерційною таємницею підприємства маються на увазі

відомості, пов'язані з виробництвом, технологічною інформацією,

управлінням, фінансами та іншою діяльністю підприємства, що не є

державною таємницею, розголошення (передача, витік) яких може

завдати шкоди його інтересам.

2. Склад і обсяг відомостей, що становлять комерційну

таємницю, порядок їх захисту визначаються керівником

підприємства. Відомості, які не можуть становити комерційної

таємниці, визначаються Кабінетом Міністрів України.

3. Відповідальність за розголошення відомостей, які

становлять комерційну таємницю підприємства, і порядок охорони

таких відомостей встановлюються законодавчими актами України.

Стаття 31. Відповідальність підприємства

1. За порушення договірних зобов'язань,

кредитно-розрахункової і податкової дисципліни, вимог до якості

продукції та інших правил здійснення господарської діяльності

підприємство несе відповідальність, передбачену законодавством

України.

Сплата штрафів за порушення умов договору, а також

відшкодування завданих збитків не звільняють підприємство без

згоди споживача від виконання зобов'язань щодо поставок продукції,

проведення робіт чи надання послуг.

2. Підприємство зобов'язане:

охороняти навколишнє середовище від забруднення та інших

шкідливих впливів;

відшкодувати відповідній Раді народних депутатів збитки,

завдані нераціональним використанням землі та інших природних

ресурсів і забрудненням навколишнього середовища;

забезпечувати безпеку виробництва, санітарно-гігієнічні норми

і вимоги щодо захисту здоров'я його працівників, населення і

споживачів продукції;

у випадках, передбачених законодавством, підприємство

зобов'язане сплачувати штрафи відповідним місцевим Радам народних

депутатів.

Стаття 32. Контроль за діяльністю підприємства

1. Контроль за окремими сторонами діяльності підприємства

здійснюють державна податкова інспекція, державна

контрольно-ревізійна служба, державні органи, на які покладено

нагляд за безпекою виробництва та праці, протипожежною та

екологічною безпекою, інші органи відповідно до законодавства

України. ( Частина перша пункту 1 статті 32 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 3292-12 від 17.06.93 )

Органи, що контролюють окремі сторони діяльності

підприємства, здійснюють повноваження в межах своєї компетенції,

яка встановлюється законодавчими актами України. Підприємство має

право не виконувати вимоги цих органів, якщо ці вимоги виходять за

межі їх повноважень.

2. Підприємство має право на одержання інформації про

результати інспектування і перевірок протягом 30 днів від їх

початку. Дії службових осіб, які здійснювали інспектування і

перевірку, можуть бути оскаржені власником (керівником для

державного) підприємства в порядку, передбаченому законодавством

України.

3. Службові особи організацій та органів, що проводять

перевірку підприємства, несуть відповідальність за розголошення

комерційної таємниці підприємства згідно з статтею 30 цього

Закону.

4. Контроль окремих сторін діяльності об'єднання підприємств

здійснюється в порядку, визначеному цією статтею.

Стаття 33. Відносини підприємства з місцевими Радами

народних депутатів

1. Взаємовідносини підприємства з органами державного

управління і місцевого самоврядування будуються відповідно до

цього Закону, Закону України "Про місцеві Ради народних депутатів

України та місцеве самоврядування" ( 533-12 ), інших законодавчих

актів України, які встановлюють компетенцію цих органів.

2. Підприємство має право на строго добровільній основі брати

участь у формуванні позабюджетних цільових фінансових фондів

республіки і місцевих Рад народних депутатів.

3. Підприємство бере участь на добровільній договірній основі

в роботі по комплексному економічному і соціальному розвитку

території, що проводиться місцевою Радою народних депутатів.

Підприємство зобов'язане за рішенням місцевої Ради народних

депутатів створювати за рахунок її коштів спеціальні робочі місця

для осіб з обмеженою працездатністю та організовувати їх

професійну підготовку.

Рада народних депутатів має право залучати підприємства на

непрофільні роботи в разі стихійного лиха, а також на підставі

постанов Кабінету Міністрів України, пов'язаних з надзвичайними

ситуаціями.

4. Вилучення об'єктів соціально-культурного та побутового

призначення, житла, збудованих за рахунок коштів підприємств,

місцевими Радами народних депутатів або іншими органами без згоди

власника та трудового колективу підприємства не допускається.

Частина житла, що передається підприємством місцевим Радам

народних депутатів, встановлюється законодавчими актами

України.

Розділ VII

ЛІКВІДАЦІЯ І РЕОРГАНІЗАЦІЯ ПІДПРИЄМСТВА

Стаття 34. Умови ліквідації і реорганізації підприємства

1. Ліквідація і реорганізація (злиття, приєднання, поділ,

виділення, перетворення) підприємства провадяться з дотриманням

вимог антимонопольного законодавства за рішенням власника, а у

випадках, передбачених цим Законом, - за рішенням власника та за

участю трудового колективу або органу, уповноваженого створювати

такі підприємства, чи за рішенням суду. Реорганізація

підприємства, що зловживає своїм монопольним становищем на ринку,

може здійснюватись також шляхом його примусового поділу в порядку,

передбаченому чинним законодавством. Реорганізація підприємства,

яка може призвести до екологічних, демографічних та інших

негативних наслідків, що зачіпають інтереси населення території,

повинна погоджуватися з відповідною Радою народних депутатів.

( Пункт перший статті 34 в редакції Закону N 82/95-ВР від

02.03.95, із змінами, внесеними згідно із Законом N 762-IV

( 762-15 ) від 15.05.2003 )

2. Підприємство ліквідується також у випадках:

визнання його банкрутом;

якщо прийнято рішення про заборону діяльності підприємства

через невиконання умов, встановлених законодавством, і в

передбачений рішенням строк не забезпечено додержання цих умов або

не змінено вид діяльності;

якщо рішенням суду будуть визнані недійсними установчі

документи і рішення про створення підприємства;

на інших підставах, передбачених законодавчими актами

України.

3. При реорганізації і ліквідації підприємства звільнюваним

працівникам гарантується додержання їх прав та інтересів

відповідно до трудового законодавства України.

4. Підприємство вважається реорганізованим або ліквідованим з

моменту виключення його з державного реєстру України.

5. У разі злиття підприємства з іншим підприємством усі

майнові права та обов'язки кожного з них переходять до

підприємства, яке виникло в результаті злиття.

При приєднанні одного підприємства до іншого до останнього

переходять усі майнові права та обов'язки приєднаного

підприємства.

6. У разі поділу підприємства до нових підприємств, які

виникли в результаті цього поділу, переходять за роздільним актом

(балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки

реорганізованого підприємства.

При виділенні з підприємства одного або кількох нових

підприємств до кожного з них переходять за роздільним актом

(балансом) у відповідних частинах майнові права і обов'язки

Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.