WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 5 |

торгівлі, громадського харчування і послуг, в тому числі на

громадян-підприємців, стягнення, передбачені статтею 23 цього

Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Результати перевірок суб'єктів господарської діяльності

службовими особами спеціально уповноваженого центрального органу

виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його

територіальних органів оформлюються відповідними актами. ( Частина

друга статті 5 в редакції Закону N 2949-III ( 2949-14 ) від

10.01.2002 )

Порядок припинення відвантаження і реалізації товарів

суб'єктами господарської діяльності, тимчасового припинення

виробництва товарів, виконання робіт і надання послуг, діяльності

підприємств торгівлі, громадського харчування і сфери послуг, а

також вилучення неякісних товарів, документів та інших предметів,

що свідчать про порушення прав споживачів, визначається

законодавчими актами України.

Стаття 6. Повноваження інших органів виконавчої

влади щодо захисту прав споживачів

Інші органи виконавчої влади здійснюють державний захист прав

споживачів у межах своєї компетенції, визначеної чинним

законодавством.

( Стаття 6 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2949-III

( 2949-14 ) від 10.01.2002 )

Стаття 7. Обов'язки і відповідальність службових осіб органів

виконавчої влади, які здійснюють захист прав

споживачів

Службові особи органів виконавчої влади, які здійснюють

захист прав споживачів, зобов'язані суворо додержувати

законодавства України, а також прав громадян, підприємств, установ

та організацій, що охороняються законом. Вони зобов'язані не

розголошувати відомості, отримані під час здійснення своїх

повноважень і які становлять державну або іншу таємницю, що

охороняється законом. За невиконання або неналежне виконання

службовими особами своїх обов'язків вони притягаються до

відповідальності згідно з чинним законодавством.

( Стаття 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2949-III

( 2949-14 ) від 10.01.2002 )

Стаття 8. Розгляд скарг на рішення органів виконавчої

влади, що здійснюють захист прав споживачів,

їх службових осіб, а також на дії таких осіб

Скарги на рішення органів виконавчої влади, що здійснюють

захист прав споживачів, їх службових осіб, а також на дії таких

осіб розглядаються в порядку, визначеному законодавством.

Подання скарги не зупиняє виконання рішення органу виконавчої

влади, що здійснює захист прав споживачів, його службових осіб, а

також дій таких осіб.

( Стаття 8 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2949-III

( 2949-14 ) від 10.01.2002 )

Стаття 9. Відносини органів виконавчої влади, що

здійснюють захист прав споживачів, з

правоохоронними органами

Працівники правоохоронних органів подають допомогу службовим

особам органів виконавчої влади, що здійснюють захист прав

споживачів, у виконанні ними службових обов'язків та припиняють

незаконні дії громадян, які перешкоджають виконанню покладених на

них функцій.

( Стаття 9 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2949-III

( 2949-14 ) від 10.01.2002 )

Стаття 10. Правовий захист службових осіб спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої

влади у сфері захисту прав споживачів та його

територіальних органів

( Назва статті 10 в редакції Закону N 2949-III ( 2949-14 ) від

10.01.2002 )

1. службова особа спеціально уповноваженого органу виконавчої

влади у сфері захисту прав споживачів при виконанні своїх

службових обов'язків перебуває під захистом закону.

Держава гарантує захист життя, здоров'я, честі, гідності та

майна службової особи спеціально уповноваженого органу виконавчої

влади у сфері захисту прав споживачів і членів її сім'ї від

злочинних посягань та інших протиправних дій.

2. Усі службові особи спеціально уповноваженого органу

виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів підлягають

державному обов'язковому страхуванню за рахунок коштів державного

бюджету.

Порядок та умови страхування службової особи спеціально

уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав

споживачів встановлюються Кабінетом Міністрів України.

3. Образа службової особи спеціально уповноваженого органу

виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів, а також опір,

погроза, насильство та інші дії, які перешкоджають виконанню

покладених на неї завдань, тягнуть за собою встановлену законом

відповідальність.

У разі каліцтва чи інвалідності, що сталися у зв'язку з

виконанням службових обов'язків, службова особа спеціально

уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав

споживачів одержує компенсацію в розмірі від річного до

п'ятирічного грошового утримання залежно від ступеня втрати

працездатності, а в разі її загибелі із зазначеної причини сім'ї

загиблого виплачується одноразова допомога в розмірі десятирічного

грошового утримання за останньою посадою.

Збитки, завдані майну службової особи спеціально

уповноваженого органу виконавчої влади у сфері захисту прав

споживачів або членів її сім'ї у зв'язку з виконанням нею

службових обов'язків, компенсуються в повному обсязі за рахунок

коштів державного бюджету з наступним стягненням цієї суми з

винних осіб.

( Частину четверту статті 10 виключено на підставі Закону

N 365/97-ВР від 18.06.97 )

Стаття 10-1. Повноваження органів місцевого самоврядування

щодо захисту прав споживачів

Органи місцевого самоврядування з метою захисту прав

споживачів мають право створювати при їх виконавчих органах

структурні підрозділи з питань захисту прав споживачів, які

вправі:

розглядати звернення споживачів, консультувати їх з питань

захисту прав споживачів;

аналізувати договори, що укладаються продавцями (виконавцями,

виробниками) із споживачами, з метою виявлення умов, які обмежують

права споживачів;

при виявленні товарів (робіт, послуг) неналежної якості,

фальсифікованих, небезпечних для життя, здоров'я, майна споживачів

чи/та навколишнього природного середовища терміново повідомляти

про це відповідні територіальні органи у справах захисту прав

споживачів, інші органи, що здійснюють контроль і нагляд за якістю

і безпекою товарів (робіт, послуг);

у випадках виявлення продажу товарів (виконання робіт,

надання послуг), які не супроводжуються доступною, достовірною,

необхідною інформацією та відповідними супровідними документами

або з простроченими термінами придатності, призупиняти продаж

товарів (виконання робіт, надання послуг) до пред'явлення

інформації, супровідних документів або припиняти продаж товарів

(виконання робіт, надання послуг);

готувати подання до органу, який видав дозвіл на здійснення

відповідного виду діяльності, для вирішення питання про

призупинення дії цього дозволу чи про дострокове його анулювання у

разі систематичного порушення прав споживачів;

подавати до суду позови про захист прав споживачів.

( Закон доповнено статтею 10-1 згідно із Законом N 2949-III

( 2949-14 ) від 10.01.2002 )

Стаття 11. Гарантований рівень споживання

Гарантований рівень споживання забезпечується:

стимулюванням виробництва товарів, виконання робіт та надання

послуг;

запровадженням у разі необхідності нормованого розподілу

товарів, якщо немає гарантій їх вільного придбання кожним

споживачем;

запровадженням компенсаційних виплат, різних видів допомоги і

пільг громадянам.

Стаття 12. Право споживача на належну якість товарів (робіт,

послуг)

1. Споживач має право вимагати від продавця (виробника,

виконавця), щоб якість придбаного ним товару (виконаної роботи,

наданої послуги) відповідала вимогам нормативно-правових актів та

нормативних документів, умовам договорів, а також інформації про

товар (роботу, послугу), яку надає продавець (виробник,

виконавець). ( Частина перша статті 12 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 2949-III ( 2949-14 ) від 10.01.2002 )

2. Вимоги до товару (роботи, послуги) щодо його безпеки для

життя, здоров'я і майна споживачів, а також навколишнього

природного середовища встановлюються нормативними документами.

Щодо окремих груп товарів (робіт, послуг) вказані вимоги

встановлюються законодавчими актами України.

Реалізація інтересів споживачів у встановленні вимог до

якості товарів (робіт, послуг) забезпечується правом участі

об'єднань споживачів у розробці нормативних документів згідно з

чинним законодавством.

3. Продавець (виробник, виконавець) зобов'язаний передати

споживачеві товар (роботу, послугу), який за якістю відповідає

вимогам нормативних документів, умовам договору, а також

інформації про товар (роботу, послугу), що надається продавцем

(виробником, виконавцем).

На товари, що завозяться на територію України, повинен бути

передбачений чинним законодавством документ, який підтверджує їх

належну якість.

4. Виробник (виконавець) зобов'язаний забезпечити

можливість використання товару (результатів виконаної роботи) за

призначенням протягом терміну його служби, передбаченого

нормативним документом або встановленого ним за домовленістю із

споживачем, а в разі відсутності таких термінів - протягом 10

років.

Виробник зобов'язаний забезпечити технічне обслуговування

та гарантійний ремонт товару, а також випуск і поставку для

підприємств, що здійснюють технічне обслуговування та ремонт, в

необхідних обсягах і асортименті запасних частин протягом усього

терміну його виробництва, а після зняття з виробництва - протягом

терміну служби, в разі відсутності такого терміну - протягом 10

років.

Стаття 13. Гарантійні зобов'язання

1. Виробник (виконавець) забезпечує нормальну роботу

(застосування, використання) товару (роботи, послуги), в тому

числі комплектуючих виробів, протягом гарантійного терміну,

встановленого законодавством або нормативними документами, а в

разі їх відсутності - договором. ( Абзац перший частини першої

статті 13 із змінами, внесеними згідно із Законом N 2949-III

( 2949-14 ) від 10.01.2002 )

Гарантійні терміни на комплектуючі вироби повинні бути не

меншими, ніж гарантійний термін на основний виріб, якщо інше не

передбачено законодавством чи договором.

2. Гарантійний термін має зазначатися в паспорті на товар

(роботу, послугу) або на його етикетці чи в будь-якому іншому

документі, що додається до товару (роботи, послуги).

Для лікарських засобів, харчових продуктів, виробів побутової

хімії, парфюмерно-косметичних та інших товарів, споживчі

властивості яких можуть з часом погіршуватися і становити

небезпеку для життя, здоров'я, майна і навколишнього природного

середовища, встановлюється термін придатності, який зазначається

на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до них

при продажу, і який вважається гарантійним терміном. Термін

придатності обчислюється від дати виготовлення, яка також має бути

вказана на етикетці або в інших документах, і визначається або

часом, протягом якого товар є придатним для використання, або

датою, до настання якої товар є придатним для використання.

( Абзац другий частини другої статті 13 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 2949-III ( 2949-14 ) від 10.01.2002 )

Продаж товарів, на яких термін придатності не зазначений або

зазначений з порушенням вимог нормативних документів, а також

товарів, термін придатності яких минув, забороняється. ( Абзац

третій частини другої статті 13 в редакції Закону N 2949-III

( 2949-14 ) від 10.01.2002 )

На сезонні товари (одяг, хутряні вироби та інші) гарантійний

термін обчислюється з початку відповідного сезону, що

встановлюється Кабінетом Міністрів України.

3. При продажу товарів за зразками, поштою, а також у

випадках, коли час укладання договору купівлі-продажу і час

передачі товару споживачеві не збігаються, гарантійні терміни

обчислюються від дня доставки товару споживачеві, а якщо товар

потребує спеціальної установки (підключення) чи складання - від

дня їх здійснення. Якщо день доставки, установки (підключення) чи

складання товару, а також передачі нерухомого майна встановити

неможливо або якщо майно перебувало у споживача до укладання

договору купівлі-продажу - від дня укладання договору

купівлі-продажу.

4. Стосовно товарів (робіт, послуг), на які гарантійні

терміни не встановлено, споживач має право пред'явити продавцю

(виробнику, виконавцю) відповідні вимоги, якщо недоліки були

виявлені протягом шести місяців, а стосовно нерухомого майна - не

пізніше трьох років від дня передачі їх споживачеві.

5. При виконанні гарантійних ремонтів гарантійний термін

збільшується на час перебування товару (роботи, послуги) в

ремонті.

Зазначений час обчислюється від дня, коли споживач звернувся

з вимогою про усунення недоліків.

6. При обміні товару його гарантійний термін обчислюється

заново від дня обміну.

Стаття 14. Права споживача в разі придбання ним товару

неналежної якості

1. Споживач при виявленні недоліків чи фальсифікації товару

протягом гарантійного терміну в порядку та строки, встановлені

законодавством, і на підставі обов'язкових для сторін правил чи

договору, має право за своїм вибором вимагати від продавця або

виробника: ( Абзац перший частини першої статті 14 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 2779-III ( 2779-14 ) від

15.11.2001 )

а) безоплатного усунення недоліків товару або відшкодування

витрат на їх виправлення споживачем чи третьою особою;

б) заміни на товар аналогічної марки (моделі, артикулу,

модифікації) належної якості;

Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 5 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.