WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 7 | 8 || 10 | 11 |   ...   | 14 |

забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли

із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в

процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення

внесків членів трудового колективу до статутного фонду

підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

2. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру

надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після

повного задоволення вимог попередньої черги.

3. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна

банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги

задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному

кредиторові однієї черги.

4. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в

установленому порядку вимоги ліквідаційна комісія не враховує суму

грошових вимог цього кредитора.

5. Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого

для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

6. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються

погашеними.

7. У разі якщо господарським судом винесено ухвалу про

ліквідацію юридичної особи - банкрута, майно, що залишилося після

задоволення вимог кредиторів, передається власникові або

уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств -

відповідному органу приватизації для наступного продажу. Кошти,

одержані від продажу цього майна, спрямовуються до Державного

бюджету України.

Стаття 32. Звіт ліквідатора

1. Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор

подає до господарського суду звіт та ліквідаційний баланс, до

якого додаються:

показники виявленої ліквідаційної маси (дані її

інвентаризації);

відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з

посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі

майна;

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог

кредиторів;

документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Господарський суд після заслуховування звіту ліквідатора та

думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить

ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного

балансу.

Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства

про завершення ліквідаційної процедури.

2. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після

задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, господарський

суд виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута.

Копія цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну

реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної

статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного

реєстру підприємств та організацій України, а також власнику

(органу, уповноваженому управляти майном), органам державної

податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

3. Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги

кредиторів, він вважається таким, що не має боргів, і може

продовжувати свою підприємницьку діяльність. Господарський суд

може винести ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася

від боргів, лише у разі, якщо в неї залишилося майнових активів

менше, ніж вимагається для її функціонування згідно із

законодавством.

4. У разі якщо господарський суд дійшов висновку, що

ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи

ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів,

він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий

ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами

цього Закону.

5. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають

включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати

господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує

відсутність у банкрута майна.

Стаття 33. Звільнення працівників боржника. Пільги і

компенсації звільненим працівникам

1. Звільнення працівників боржника може провадитися після

порушення провадження у справі про банкрутство та призначення

господарським судом розпорядника майна відповідно до вимог Кодексу

законів про працю України ( 322-08 ) з урахуванням особливостей,

передбачених цим Законом.

2. Вихідна допомога звільненим працівникам боржника

виплачується арбітражним керуючим у встановленому порядку, з

урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

3. Питання про працевлаштування звільнених працівників

вирішується відповідно до Закону України "Про зайнятість

населення" ( 803-12 ). На звільнених працівників боржника

поширюються гарантії, встановлені статтею 26 зазначеного Закону.

Стаття 34. Зберігання документів

1. Ліквідатор забезпечує належне оформлення, упорядкування та

зберігання всіх, в тому числі фінансово-господарських, документів

банкрута протягом ліквідаційної процедури.

2. Після винесення судом ухвали про ліквідацію юридичної

особи - банкрута ліквідатор зобов'язаний забезпечити збереженість

архівних документів банкрута і, за погодженням із спеціально

уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері

архівної справи і діловодства або уповноваженою ним архівною

установою, визначити місце подальшого їх зберігання.

( Стаття 34 в редакції Закону N 594-IV ( 594-15 ) від 06.03.2003 )

Розділ IV

МИРОВА УГОДА

Стаття 35. Мирова угода та строк її укладення

1. Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється

домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та

(або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів

боржника, яка оформляється угодою сторін.

2. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії

провадження у справі про банкрутство.

3. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів

приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів -

членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі

кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника,

висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

4. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені

боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим

санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів

управління та керівника боржника і підписують її.

5. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету

кредиторів.

Стаття 36. Умови укладення мирової угоди

1. Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог,

забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених

статтею 31 цього Закону.

2. У разі, коли умови мирової угоди, укладеної згідно з

правилами статті 35 цього Закону, передбачають розстрочку чи

відстрочку або прощення (списання) боргів чи їх частини, орган

стягнення зобов'язаний погодитися на задоволення частини вимог з

податків, зборів (обов'язкових платежів) на умовах такої мирової

угоди з метою забезпечення відновлення платоспроможності

підприємства. При цьому податковий борг, який виник у строк, що

передував трьом повним календарним рокам до дня подання заяви про

порушення справи про банкрутство до господарського суду,

визнається безнадійним та списується, а податкові зобов'язання чи

податковий борг, які виникли у строк протягом трьох останніх перед

днем подання заяви про порушення справи про банкрутство до

господарського суду календарних років, розстрочується

(відстрочується) або списується на умовах мирової угоди. Зазначену

мирову угоду підписує керівник відповідного податкового органу за

місцезнаходженням боржника. ( Частина друга статті 36 в редакції

Закону N 2181-III ( 2181-14 ) від 21.12.2000 - набирає чинності з

1 квітня 2001 року)

3. Для конкурсних кредиторів, які не брали участі в

голосуванні або проголосували проти укладення мирової угоди, не

можуть бути встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які

висловили згоду на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені

до однієї черги. ( Частина третя статті 36 в редакції Закону

N 672-IV ( 672-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003

року )

Стаття 37. Укладення мирової угоди та набрання нею чинності

1. Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає

затвердженню господарським судом, про що зазначається в ухвалі

господарського суду про припинення провадження у справі про

банкрутство.

2. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження

господарським судом і є обов'язковою для боржника (банкрута),

кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та

наступних черг.

3. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

4. Мирова угода має містити положення про:

розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника;

відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх

частини.

Крім цього, мирова угода може містити умови про:

виконання зобов'язань боржника третіми особами;

обмін вимог кредиторів на активи боржника або його

корпоративні права; ( Абзац шостий частини четвертої статті 37 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 672-IV ( 672-15 ) від

03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003 року )

задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не

суперечать закону.

Стаття 38. Розгляд мирової угоди в господарському суді

1. Арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня укладення

мирової угоди повинен подати до господарського суду заяву про

затвердження мирової угоди.

До заяви про затвердження мирової угоди додаються:

текст мирової угоди;

протокол засідання комітету кредиторів, на якому було

прийнято рішення про укладення мирової угоди;

список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номера

(коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості;

зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат,

відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі статтею 31

цього Закону, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою;

письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в

голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти

укладення мирової угоди, за їх наявності.

2. Про дату розгляду мирової угоди господарський суд

повідомляє сторони мирової угоди.

Господарський суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього

на засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення

мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він

голосував за укладення мирової угоди.

3. Господарський суд має право відмовити в затвердженні

мирової угоди у разі:

порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим

Законом;

якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

4. Про відмову у затвердженні мирової угоди господарський суд

виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у встановленому порядку.

У разі винесення господарським судом ухвали про відмову в

затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.

5. З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до

погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.

6. Затвердження господарським судом мирової угоди є підставою

для припинення провадження у справі про банкрутство.

7. З дня затвердження господарським судом мирової угоди

припиняються повноваження арбітражного керуючого (розпорядника

майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Керуючий санацією або ліквідатор виконують обов'язки

керівника (органів управління) боржника до призначення, в

установленому порядку, керівника боржника (органів управління).

8. Винесення господарським судом ухвали про відмову у

затвердженні мирової угоди не перешкоджає укладенню нової мирової

угоди з іншими умовами.

Стаття 39. Недійсність мирової угоди або її розірвання та

наслідки невиконання мирової угоди

1. За заявою будь-кого із конкурсних кредиторів мирова угода

може бути визнана господарським судом недійсною, якщо існують

підстави для визнання угоди недійсною, передбачені цивільним

законодавством України. ( Частина перша статті 39 в редакції

Закону N 672-IV ( 672-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності

31.05.2003 року )

2. Визнання мирової угоди недійсною є підставою для

поновлення провадження у справі про банкрутство, про що

господарським судом виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у

встановленому порядку.

3. Вимоги конкурсних кредиторів, по яких зроблено розрахунки

згідно з умовами мирової угоди, вважаються погашеними. ( Частина

третя статті 39 в редакції Закону N 672-IV ( 672-15 ) від

03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003 року )

4. Повідомлення про поновлення провадження у справі про

банкрутство боржника публікується в офіційних друкованих органах.

5. Мирова угода може бути розірвана за рішенням

господарського суду у разі:

невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як

третини вимог кредиторів;

( Абзац третій частини п'ятої статті 39 виключено на підставі

Закону N 672-IV ( 672-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності

31.05.2003 року )

6. Розірвання мирової угоди господарським судом щодо окремого

кредитора не тягне її розірвання щодо інших кредиторів.

7. У разі визнання мирової угоди недійсною або її розірвання

вимоги кредиторів, щодо яких були надані відстрочка та (або)

розстрочка платежів або прощення (списання) боргів, відновлюються

в повному розмірі у незадоволеній частині.

8. У разі невиконання мирової угоди кредитори можуть

пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією

мировою угодою. У разі порушення провадження у справі про

банкрутство цього ж боржника обсяг вимог кредиторів, щодо яких

було укладено мирову угоду, визначається в межах, передбачених

зазначеною мировою угодою.

Розділ V

ПРИПИНЕННЯ ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВІ ПРО БАНКРУТСТВО

Pages:     | 1 |   ...   | 7 | 8 || 10 | 11 |   ...   | 14 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.