WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 14 |

господарський суд може призначити проведення аудиту за рахунок

кредитора лише за згодою останнього.

Відсутність аудиторського висновку не зупиняє провадження у

справі про банкрутство та не є підставою для припинення

провадження у справі.

11. За результатами розгляду заяви кредитора та відзиву

боржника у підготовчому засіданні виноситься ухвала, в якій

визначаються:

розмір вимог кредиторів, які подали заяву про порушення

справи про банкрутство;

дата складення розпорядником майна реєстру вимог кредиторів,

який має бути складений та поданий до господарського суду на

затвердження не пізніше двох місяців та десяти днів після дати

проведення підготовчого засідання суду;

дата попереднього засідання суду, яке має відбутися не

пізніше трьох місяців після дати проведення підготовчого засідання

суду;

дата скликання перших загальних зборів кредиторів, які мають

відбутися не пізніше трьох місяців і десяти днів після дати

проведення підготовчого засідання суду;

дата засідання суду, на якому буде винесено ухвалу про

санацію боржника, чи про визнання боржника банкрутом і відкриття

ліквідаційної процедури, чи припинення провадження у справі про

банкрутство, яке має відбутися не пізніше шести місяців після дати

проведення підготовчого засідання суду.

Суд виносить ухвалу про припинення провадження у справі про

банкрутство за наявності підстав, передбачених статтею 40 цього

Закону.

Ухвала може бути оскаржена у встановленому порядку.

12. Відсутність відзиву боржника не зупиняє провадження у

справі.

13. Якщо заявник не виконує вимоги ухвали господарського суду

щодо публікації оголошення про порушення провадження у справі про

банкрутство у визначений строк, господарський суд має право

залишити заяву про порушення справи про банкрутство без розгляду.

14. З дня винесення ухвали про порушення провадження у справі

про банкрутство рішення про реорганізацію або ліквідацію юридичної

особи - боржника приймається в порядку, визначеному цим Законом.

15. Після опублікування оголошення про порушення справи про

банкрутство в офіційному друкованому органі всі кредитори

незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право

подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно зі статтею

14 цього Закону.

16. Після залишення заяви первісного заявника без розгляду

господарський суд вирішує питання про порушення провадження у

справі про банкрутство за заявою іншого кредитора відповідно до

календарної черговості її надходження до господарського суду.

Стаття 12. Забезпечення вимог кредиторів і мораторій

на задоволення вимог кредиторів

1. Господарський суд має право за клопотанням сторін або

учасників провадження у справі про банкрутство чи за своєю

ініціативою вживати заходів щодо забезпечення вимог кредиторів.

Господарський суд за клопотанням розпорядника майна,

кредиторів або з власної ініціативи може заборонити укладати без

згоди арбітражного керуючого угоди, а також зобов'язати боржника

передати цінні папери, валютні цінності, інше майно на зберігання

третім особам або вжити інших заходів для збереження майна, про що

виноситься ухвала.

2. У процедурі розпорядження майном за клопотанням сторін,

учасників провадження у справі про банкрутство, або розпорядника

майна, що містить відомості про перешкоджання керівником боржника

діям розпорядника майна, а також про вчинення керівником боржника

дій, що порушують права та законні інтереси боржника і кредиторів,

господарський суд має право відсторонити керівника боржника від

посади та покласти виконання його обов'язків на розпорядника

майна. Про усунення керівника боржника від посади господарський

суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена керівником боржника у

встановленому порядку.

3. Заходи щодо забезпечення вимог кредиторів діють відповідно

до дня введення процедури санації і призначення керуючого

санацією, або до винесення постанови про визнання боржника

банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури і призначення

ліквідатора, або до затвердження господарським судом мирової

угоди, або до дня винесення ухвали про відмову у визнанні боржника

банкрутом.

Господарський суд також має право скасувати або змінити

заходи щодо забезпечення вимог кредиторів до настання

вищезазначених обставин, про що виноситься ухвала, яка може бути

оскаржена в установленому порядку.

4. Мораторій на задоволення вимог кредиторів вводиться

одночасно з порушенням провадження у справі про банкрутство, про

що зазначається в ухвалі господарського суду.

Протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів:

забороняється стягнення на підставі виконавчих документів та

інших документів, за якими здійснюється стягнення відповідно до

законодавства;

не нараховуються неустойка (штраф, пеня), не застосовуються

інші санкції за невиконання чи неналежне виконання грошових

зобов'язань і зобов'язань щодо сплати податків і зборів

(обов'язкових платежів).

5. Мораторій на задоволення вимог кредиторів застосовується

до вимог кредиторів щодо відшкодування збитків, що виникли у

зв'язку з відмовою боржника від виконання зобов'язань, у порядку,

передбаченому частиною десятою статті 17 цього Закону.

6. Дія мораторію на задоволення вимог кредиторів не

поширюється на виплату заробітної плати, аліментів, відшкодування

шкоди, заподіяної здоров'ю та життю громадян, авторської

винагороди. ( Абзац перший частини шостої статті 12 із змінами,

внесеними згідно із Законом N 672-IV ( 672-15 ) від 03.04.2003 -

набуває чинності 31.05.2003 року )

Дія мораторію не поширюється на задоволення вимог кредиторів,

що здійснюється боржником у порядку, встановленому статтею 14

цього Закону, або керуючим санацією згідно з планом санації,

затвердженим господарським судом, або ліквідатором у ліквідаційній

процедурі в порядку черговості, встановленому статтею 31 цього

Закону.

( Абзац третій частини шостої статті 12 виключено на підставі

Закону N 672-IV ( 672-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності

31.05.2003 року )

( Абзац четвертий частини шостої статті 12 виключено на

підставі Закону N 672-IV ( 672-15 ) від 03.04.2003 - набуває

чинності 31.05.2003 року )

7. Дія мораторію припиняється з дня припинення провадження у

справі про банкрутство.

Стаття 13. Розпорядник майна боржника

1. З метою забезпечення майнових інтересів кредиторів в

ухвалі господарського суду про порушення провадження у справі про

банкрутство або в ухвалі, прийнятій на підготовчому засіданні,

вказується про введення процедури розпорядження майном боржника і

призначається розпорядник майна у порядку, встановленому цим

Законом.

2. Розпорядник майна призначається господарським судом із

числа осіб, зареєстрованих державним органом з питань банкрутства

як арбітражні керуючі, відомості про яких надаються в

установленому порядку Вищому господарському суду України.

Кредитори мають право запропонувати кандидатуру розпорядника

майна, яка відповідає вимогам, передбаченим цим Законом.

3. Якщо інше не передбачено цим Законом, розпорядником майна

може бути призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької

діяльності, яка має вищу юридичну чи економічну освіту або володіє

спеціальними знаннями, не є заінтересованою особою стосовно

боржника та кредиторів відповідно до статті 1 цього Закону і яка

має ліцензію арбітражного керуючого, що видається в установленому

законодавством порядку.

4. Позбавлення в установленому порядку розпорядника майна

ліцензії є підставою для винесення господарським судом ухвали про

усунення розпорядника майна від виконання ним своїх обов'язків.

5. Розпорядником майна не можуть призначатися особи, які:

здійснювали раніше управління боржником - юридичною особою,

за винятком випадків, коли з моменту усунення даної особи від

управління боржником пройшло не менше трьох років;

мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

6. Ухвала суду про призначення розпорядника майна може бути

оскаржена у встановленому порядку.

7. Розпорядник майна призначається на строк не більше ніж на

шість місяців. Цей строк може бути продовжений або скорочений

судом за клопотанням комітету кредиторів чи самого розпорядника

майна або власника (органу, уповноваженого управляти майном)

боржника.

8. Розпорядник майна має право:

скликати збори кредиторів і брати в них участь з правом

дорадчого голосу;

аналізувати фінансове становище боржника та рекомендувати

зборам кредиторів заходи щодо фінансового оздоровлення боржника;

звертатися до господарського суду у випадках, передбачених

цим Законом;

одержувати винагороду у розмірі та порядку, передбачених цим

Законом;

залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на

договірній основі спеціалістів з оплатою їх діяльності з коштів

боржника, якщо інше не передбачено цим Законом або рішенням

комітету кредиторів;

подавати в господарський суд заяву про дострокове припинення

своїх обов'язків;

здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

9. Розпорядник майна зобов'язаний:

розглядати разом з посадовими особами боржника копії заяв

кредиторів про грошові вимоги до боржника, які надійшли до

господарського суду у зв'язку з порушенням справи про банкрутство

та надіслані боржнику в установленому цим Законом порядку;

вести реєстр вимог кредиторів у встановленому порядку;

повідомляти кредиторів про результати розгляду їх вимог

боржником та включення визнаних вимог до реєстру вимог кредиторів

або про відмову визнання вимог боржником;

вживати заходів для захисту майна боржника;

аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну

діяльність боржника, його становище на товарних ринках;

виявляти ознаки фіктивного банкрутства чи доведення до

банкрутства;

скликати збори кредиторів;

надавати державному органу з питань банкрутства відомості,

необхідні для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо

яких порушено справу про банкрутство;

надавати господарському суду та комітету кредиторів звіт про

свою діяльність, відомості про фінансове становище боржника,

пропозиції щодо можливості відновлення платоспроможності боржника;

виконувати інші функції, передбачені цим Законом.

10. При здійсненні своїх повноважень розпорядник майна

зобов'язаний діяти добросовісно, розумно, враховувати інтереси

боржника та його кредиторів.

Розпорядник майна несе відповідальність за неналежне

виконання своїх повноважень відповідно до законодавства України.

Повноваження арбітражного керуючого як розпорядника майна

припиняються з дня затвердження господарським судом мирової угоди

чи призначення керуючого санацією або призначення ліквідатора,

якщо інше не передбачено цим Законом.

11. Після призначення розпорядника майна і до припинення

процедури розпорядження майном органи правління боржника не мають

права без згоди розпорядника майна приймати рішення про: ( Абзац

перший частини одинадцятої статті 13 в редакції Закону N 672-IV

( 672-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003 року )

реорганізацію (злиття, приєднання, поділ, виділення,

перетворення) і ліквідацію боржника;

створення юридичних осіб або про участь в інших юридичних

особах;

створення філій та представництв;

виплату дивідендів;

проведення боржником емісії цінних паперів;

вихід із складу учасників боржника юридичної особи, придбання

в акціонерів раніше випущених акцій боржника.

12. Рішення про участь боржника в об'єднаннях, асоціаціях,

спілках, холдингових компаніях, промислово-фінансових групах чи

інших об'єднаннях юридичних осіб приймається органами управління

боржника за згодою розпорядника майна.

13. Керівник або орган управління боржника виключно за

погодженням з розпорядником майна укладає угоди щодо:

передачі нерухомого майна в оренду, заставу, внесення

зазначеного майна як внеску до статутного фонду господарського

товариства або розпорядження таким майном іншим чином;

одержання та видачі позик (кредитів), поручительства і видачі

гарантій, уступки вимоги, переведення боргу, а також передачі в

довірче управління майна боржника;

розпорядження іншим майном боржника, балансова вартість якого

складає понад один відсоток балансової вартості активів боржника.

14. Розпорядник майна не має права втручатися в

оперативно-господарську діяльність боржника, крім випадків,

передбачених цим Законом.

15. Призначення розпорядника майна не є підставою для

припинення повноважень керівника чи органу управління боржника.

16. Повноваження керівника боржника або органів управління

боржника, покладені на них відповідно до законодавства чи

установчих документів, можуть бути припинені у разі, якщо ними не

вживаються заходи щодо забезпечення збереження майна боржника,

створюються перешкоди діям розпорядника майна чи допускаються інші

порушення законодавства. В такому разі за клопотанням комітету

кредиторів виконання обов'язків керівника боржника ухвалою

господарського суду тимчасово покладається на розпорядника майна

до призначення в порядку, визначеному законодавством та

установчими документами, нового керівника боржника. Про припинення

повноважень керівника або органів управління боржника

господарський суд виносить ухвалу, яка може бути оскаржена у

встановленому порядку.

17. З дня винесення господарським судом ухвали про припинення

повноважень керівника боржника або органів управління боржника

розпоряднику майна протягом трьох днів передаються бухгалтерська

та інша документація боржника, печатки і штампи, матеріальні та

інші цінності.

Стаття 14. Виявлення кредиторів та осіб, які виявлять

Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 14 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.