WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 14 |

Стаття 7. Заява про порушення справи про банкрутство

1. Заява про порушення справи про банкрутство подається

боржником або кредитором у письмовій формі, підписується

керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої

визначені законодавством або установчими документами),

громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його

представником) і повинна містити:

найменування господарського суду, до якого подається заява;

найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його

поштову адресу;

найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором

є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві

зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його

проживання;

номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і

зборів (обов'язкових платежів);

виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність

боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також

строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів

розрахункового документа про списання коштів з банківського або

кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття

банківською установою боржника до виконання;

перелік документів, що додаються до заяви.

2. Заява боржника повинна містити крім відомостей,

передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості:

суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі,

який не оспорюється боржником;

розмір заборгованості по податках і зборах (обов'язкових

платежах);

розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної

життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги

працівникам боржника, виплаті авторської винагороди;

відомості про наявність у боржника майна, у тому числі

грошових сум і дебіторської заборгованості;

найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і

кредитне обслуговування боржника.

3. До заяви боржника додаються:

рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти

майном) боржника про звернення боржника до господарського суду з

заявою, крім випадків, передбачених частиною п'ятою цієї статті;

( Абзац другий частини третьої статті 7 із змінами, внесеними

згідно із Законом N 672-IV ( 672-15 ) від 03.04.2003 - набуває

чинності 31.05.2003 року )

бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний

керівником і бухгалтером підприємства-боржника;

перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його

місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави;

протокол загальних зборів працівників боржника, на якому

обрано представника працівників боржника для участі в арбітражному

процесі під час провадження у справі про банкрутство, а в разі

неможливості скликання таких зборів - рішення конференції (зборів)

представників працівників боржника; ( Абзац п'ятий частини третьої

статті 7 із змінами, внесеними згідно із Законом N 672-IV

( 672-15 ) від 03.04.2003 - набуває чинності 31.05.2003 року )

інші документи, які підтверджують неплатоспроможність

боржника.

4. Боржник подає заяву в господарський суд за наявності

майна, достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не

передбачено цим Законом.

5. Боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до

господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство

у разі виникнення таких обставин:

задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до

неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному

обсязі перед іншими кредиторами;

орган боржника, уповноважений відповідно до установчих

документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію

боржника, прийняв рішення про звернення в господарський суд з

заявою боржника про порушення справи про банкрутство;

при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства

встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у

повному обсязі;

в інших випадках, передбачених цим Законом.

6. У разі, якщо справа про банкрутство порушується за заявою

боржника, боржник зобов'язаний одночасно подати план санації

відповідно до вимог цього Закону.

7. Заява кредитора повинна містити крім відомостей,

передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості:

розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру

неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті;

виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання

боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк

його виконання;

докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в

триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не

передбачено цим Законом;

докази обгрунтованості вимог кредитора;

інші обставини, на яких грунтується заява кредитора.

8. До заяви кредитора додаються відповідні документи:

рішення суду, господарського суду, які розглядали вимоги

кредитора до боржника;

копія неоплаченого розрахункового документа, за яким

відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з

рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника

про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати

прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис

нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання

боржником вимог кредиторів;

докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для

повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо

єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена

активами боржника.

9. Заява кредитора може грунтуватися на об'єднаній

заборгованості боржника щодо різних зобов'язань перед цим

кредитором.

Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і

звернутися до суду з однією заявою. Така заява підписується всіма

кредиторами, які об'єднали свої вимоги.

При проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів

представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього

Закону.

10. До заяви кредитора - органу державної податкової служби

чи інших державних органів, які здійснюють контроль за

правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів

(обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до

отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому

законодавством порядку.

11. Кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення

справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та доданих

до неї документів.

12. Якщо на момент подання заяви про порушення справи про

банкрутство в суд вже надійшли одна або кілька заяв про порушення

справи про банкрутство одного боржника, суд розглядає всі заяви,

включаючи заяву кредитора або боржника, подану останньою.

13. Із заяв про порушення справи про банкрутство справляється

державне мито відповідно до закону.

Стаття 8. Прийняття або відмова у прийнятті заяви про

порушення справи про банкрутство

1. Суддя господарського суду приймає заяву про порушення

справи про банкрутство, подану з дотриманням вимог цього Закону та

Господарського процесуального кодексу України ( 1798-12 ).

2. Суддя господарського суду відмовляє у прийнятті заяви про

порушення справи про банкрутство, якщо:

боржник не включений до Єдиного державного реєстру

підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів

підприємницької діяльності;

подано заяву про порушення справи про банкрутство

ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі

перетворення) юридичної особи;

стосовно боржника юридичної чи фізичної особи - суб'єкта

підприємницької діяльності вже порушено справу про банкрутство;

якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи

про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних

розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачене цим Законом;

вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

3. У разі відмови у прийнятті заяви виноситься ухвала, яка

направляється заявнику не пізніше п'яти днів з дня надходження

заяви разом з заявою та доданими до неї документами.

4. Ухвалу про відмову у прийнятті заяви може бути оскаржено у

встановленому порядку. У разі скасування цієї ухвали заява

вважається поданою в день первісного звернення до господарського

суду.

Стаття 9. Повернення заяви про порушення справи про

банкрутство

1. Суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає

заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї

документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо:

заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або

особою, посадове становище якої не вказано;

у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову

адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону;

не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених

порядку та розмірі;

заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому

статті 1 цього Закону;

з інших підстав, передбачених статтею 63 Господарського

процесуального кодексу України ( 1798-12 ), з урахуванням вимог

цього Закону.

2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею

до господарського суду в загальному порядку після усунення

допущеного порушення.

3. Якщо про порушення справи про банкрутство подається кілька

заяв і одна заява повертається без розгляду, суддя розглядає інші

заяви.

4. Ухвала про повернення заяви про порушення справи про

банкрутство без розгляду може бути оскаржена у встановленому

порядку.

Стаття 10. Відкликання заяви про порушення справи про

банкрутство

1. Заява про порушення справи про банкрутство може бути

відкликана заявниками до опублікування в офіційному друкованому

органі оголошення про порушення справи про банкрутство або після

такого опублікування, якщо протягом місячного строку не надійшло

інших заяв кредиторів щодо задоволення їх вимог.

2. Суд виносить ухвалу про відкликання заяви, якщо це не

порушує права боржника та кредиторів.

Стаття 11. Порушення провадження у справі про банкрутство

1. Суддя, прийнявши заяву про порушення справи про

банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження

виносить і направляє сторонам та державному органу з питань

банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про

банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду,

про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення

розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду,

яке має відбутися не пізніше ніж на тридцятий день з дня прийняття

заяви про порушення справи про банкрутство, якщо інше не

передбачено цим Законом, введення мораторію на задоволення вимог

кредиторів.

Якщо при прийнятті заяви про порушення справи про банкрутство

призначити розпорядника майна неможливо, розпорядник майна

призначається на підготовчому засіданні.

2. До дати проведення підготовчого засідання боржник

зобов'язаний подати в господарський суд та заявнику відзив на

заяву про порушення справи про банкрутство.

3. Відзив боржника повинен містити:

наявні у боржника заперечення щодо вимог заявника

(заявників);

загальну суму заборгованості боржника перед кредиторами, у

тому числі по заробітній платі працівникам боржника, а також

заборгованості по податках і зборах (обов'язкових платежах);

відомості про наявне у боржника майно, у тому числі і кошти,

які знаходяться на його рахунках у банках чи інших

фінансово-кредитних установах, поштові адреси банків чи інших

фінансово-кредитних установ.

4. У підготовчому засіданні суддя оцінює подані документи,

заслуховує пояснення сторін, розглядає обгрунтованість заперечень

боржника.

5. З метою виявлення всіх кредиторів та осіб, які виявили

бажання взяти участь у санації боржника, суддя у підготовчому

засіданні виносить ухвалу, якою зобов'язує заявника подати до

офіційних друкованих органів у десятиденний строк за його рахунок

оголошення про порушення справи про банкрутство. Газетне

оголошення має містити повне найменування боржника, його поштову

адресу, банківські реквізити, найменування та адресу

господарського суду, номер справи, відомості про розпорядника

майна.

6. Якщо боржником є державне підприємство, щодо якого

прийнято рішення про приватизацію, суддя виносить ухвалу про

зупинення процесу приватизації до припинення провадження у справі

про банкрутство цього підприємства. Ухвала направляється органу,

що здійснює управління майном боржника, державному органу з питань

банкрутства та відповідному державному органу приватизації.

7. Для визначення фінансового становища боржника в

підготовчому засіданні суду чи під час розгляду справи про

банкрутство суддя може призначити експертизу. За дорученням суду

експертиза проводиться державним органом з питань банкрутства із

залученням для її проведення спеціалістів у встановленому порядку.

У разі звернення до суду боржника із заявою про порушення

справи про банкрутство у підготовчому засіданні з'ясовуються

ознаки його неплатоспроможності.

8. Кредитор, за заявою якого порушено провадження у справі

про банкрутство, має право заявити додаткові майнові вимоги до

боржника у межах строку, встановленого у статті 14 цього Закону.

9. Кредитор, вимоги якого забезпечені заставою, має право

заявити вимоги до боржника в частині, не забезпеченій заставою,

або на суму різниці між розміром вимоги та виручкою, яка може бути

отримана при продажу предмета застави, якщо вартість предмета

застави недостатня для повного задоволення його вимоги.

10. Господарський суд в ухвалі про порушення справи про

банкрутство може зобов'язати боржника подати аудиторський висновок

або провести аудит. Якщо у боржника немає для цього коштів,

Pages:     | 1 | 2 || 4 | 5 |   ...   | 14 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.