WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 14 |

організовує систему підготовки арбітражних керуючих

(розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів);

здійснює ліцензування діяльності фізичних осіб - суб'єктів

підприємницької діяльності, які здійснюють діяльність як

арбітражні керуючі (розпорядники майна, керуючі санацією,

ліквідатори);

забезпечує реалізацію процедури банкрутства щодо відсутнього

боржника;

здійснює ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо

яких порушено провадження у справі про банкрутство, встановлює та

затверджує форму подання арбітражним керуючим інформації,

необхідної для ведення єдиної бази даних про підприємства, щодо

яких порушено провадження у справі про банкрутство;

організовує проведення експертизи фінансового становища

державних підприємств і підприємств, у статутному фонді яких

частка державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків, при

підготовці справи про банкрутство до розгляду або під час її

розгляду господарським судом у разі призначення судом експертизи

та надання відповідного доручення;

готує на запити суду, прокуратури або іншого уповноваженого

органу висновки про наявність ознак приховуваного, фіктивного

банкрутства або доведення до банкрутства щодо державних

підприємств чи підприємств, у статутному фонді яких частка

державної власності перевищує двадцять п'ять відсотків;

готує та подає на затвердження Кабінету Міністрів України у

встановленому порядку типові документи щодо здійснення процедур

банкрутства;

здійснює інші передбачені законодавством повноваження.

Стаття 3. Заходи щодо запобігання банкрутству боржника та

позасудові процедури

1. Засновники (учасники) боржника - юридичної особи, власник

майна, центральні органи виконавчої влади, органи місцевого

самоврядування в межах своїх повноважень зобов'язані вживати

своєчасних заходів для запобігання банкрутству

підприємства-боржника.

2. Власником майна боржника державного чи приватного

підприємства, засновниками (учасниками) боржника - юридичної

особи, кредиторами боржника, іншими особами в межах заходів щодо

запобігання банкрутству боржника може бути надана фінансова

допомога в розмірі, достатньому для погашення зобов'язань боржника

перед кредиторами, у тому числі зобов'язань щодо сплати податків і

зборів (обов'язкових платежів) і відновлення платоспроможності

боржника (досудова санація).

3. Надання фінансової допомоги боржнику зобов'язує його взяти

на себе відповідні зобов'язання перед особами, які надали таку

допомогу в порядку, встановленому законом.

4. Досудова санація державних підприємств провадиться за

рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування.

Обсяг коштів для проведення досудової санації державних

підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно

встановлюється законом про Державний бюджет України.

Умови проведення досудової санації державних підприємств за

рахунок інших джерел фінансування погоджуються з органом,

уповноваженим управляти майном боржника, у порядку, встановленому

Кабінетом Міністрів України.

Досудова санація державних підприємств провадиться відповідно

до законодавства.

Стаття 3-1. Арбітражний керуючий

1. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражним керуючим

(розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) може бути

призначено фізичну особу - суб'єкта підприємницької діяльності,

яка має вищу юридичну або економічну освіту, володіє спеціальними

знаннями та не є зацікавленою особою щодо боржника і кредиторів.

Згідно з цим Законом одна і та ж особа може виконувати

функції арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого

санацією, ліквідатора) на всіх стадіях провадження у справі про

банкрутство відповідно до вимог цього Закону.

2. Якщо інше не передбачено цим Законом, арбітражні керуючі

діють на підставі ліцензії арбітражного керуючого, виданої

уповноваженим органом у порядку, встановленому законом.

Анулювання ліцензії арбітражного керуючого під час здійснення

арбітражним керуючим своїх повноважень є підставою для усунення

його від виконання обов'язків арбітражного керуючого під час

провадження у справі про банкрутство.

Про усунення арбітражного керуючого від виконання обов'язків

з цих підстав під час провадження у справі господарський суд

виносить ухвалу.

3. Арбітражними керуючими не можуть бути призначені:

особи, які згідно з цим Законом вважаються заінтересованими;

особи, які здійснювали раніше управління цим боржником -

юридичною особою, за винятком випадків, коли з дня усунення цієї

особи від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох

років, якщо інше не встановлено цим Законом;

особи, яким заборонено здійснювати цей вид підприємницької

діяльності або займати керівні посади;

особи, які мають судимість за вчинення корисливих злочинів.

До призначення арбітражним керуючим особа має подати до

господарського суду заяву, в якій зазначається, що вона не

належить до жодної категорії вищезазначених осіб.

4. Арбітражний керуючий має право:

скликати збори і комітет кредиторів та брати в них участь з

правом дорадчого голосу;

звертатися до господарського суду у випадках, передбачених

цим Законом;

отримувати винагороду в розмірі та порядку, передбачених цим

Законом;

залучати для забезпечення виконання своїх повноважень на

договірних засадах інших осіб та спеціалізовані організації з

оплатою їх діяльності за рахунок боржника, якщо інше не

встановлено цим Законом чи угодою з кредиторами;

запитувати і отримувати документи або їх копії від

підприємств, установ, організацій, об'єднань, а від громадян - за

їх згодою;

отримувати з державного реєстру застав інформацію про майно

боржника, яке є предметом застави;

подавати до господарського суду заяву про дострокове

припинення своїх обов'язків;

виконувати інші дії відповідно до закону.

5. Арбітражний керуючий зобов'язаний:

здійснювати заходи щодо захисту майна боржника;

аналізувати фінансову, господарську та інвестиційну

діяльність боржника, його становище на ринках;

в порядку, установленому законодавством, надавати державному

органу з питань банкрутства інформацію, необхідну для ведення

Єдиної бази даних про підприємства, щодо яких порушено провадження

у справі про банкрутство;

виконувати інші повноваження, передбачені цим Законом.

6. При реалізації своїх прав та обов'язків арбітражний

керуючий зобов'язаний діяти сумлінно та розумно з урахуванням

інтересів боржника та його кредиторів.

7. На випадок заподіяння шкоди боржнику чи кредиторам

діяльність арбітражного керуючого підлягає обов'язковому

страхуванню. Порядок обов'язкового страхування діяльності

арбітражних керуючих визначається законом.

8. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених

на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, що завдало значної

шкоди боржнику чи кредиторам, може бути підставою для анулювання

його ліцензії.

Про невиконання або неналежне виконання обов'язків,

покладених на арбітражного керуючого, господарський суд може

винести ухвалу, яка направляється державному органу з питань

банкрутства.

9. Невиконання або неналежне виконання обов'язків, покладених

на арбітражного керуючого згідно з цим Законом, за відсутності

наслідків, передбачених цією статтею, може бути підставою для

усунення арбітражного керуючого від виконання ним своїх

обов'язків, про що господарський суд виносить ухвалу.

10. Оплата послуг, відшкодування витрат арбітражного

керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у

зв'язку з виконанням ним своїх обов'язків здійснюються в порядку,

встановленому цим Законом, за рахунок коштів, одержаних від

продажу майна боржника, або за рахунок коштів кредиторів чи

коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності боржника.

Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна,

керуючого санацією, ліквідатора) за період від дня винесення

господарським судом ухвали про порушення провадження у справі про

банкрутство і до дня першого засідання комітету кредиторів, на

якому встановлюється розмір оплати послуг та відшкодування витрат

арбітражного керуючого, здійснюється кредитором або боржником, за

заявою якого порушено справу, у максимальному розмірі, визначеному

цією статтею.

11. Кредитори можуть створювати фонд для оплати послуг,

відшкодування витрат та виплати додаткової винагороди арбітражному

керуючому (розпоряднику майна, керуючому санацією, ліквідатору).

Формування фонду та порядок використання його коштів визначаються

рішенням комітету кредиторів та затверджуються ухвалою

господарського суду.

12. Оплата послуг арбітражного керуючого (розпорядника майна,

керуючого санацією, ліквідатора) за кожен місяць здійснення ним

своїх повноважень встановлюється та виплачується в розмірі,

встановленому комітетом кредиторів і затвердженому господарським

судом, якщо інше не встановлено цим Законом, але не менше двох

мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної

заробітної плати керівника боржника за останні дванадцять місяців

його роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

13. Кредитори мають право встановлювати і виплачувати

арбітражному керуючому за результатами його діяльності додаткову

винагороду, розмір якої затверджується господарським судом.

14. Звіт про оплату послуг, відшкодування витрат арбітражного

керуючого затверджується рішенням комітету кредиторів та ухвалою

господарського суду. Ухвала може бути оскаржена у встановленому

порядку.

15. Життя та здоров'я арбітражного керуючого можуть бути

застраховані за рахунок коштів кредиторів у порядку, визначеному

законодавством.

( Закон доповнено статтею 3-1 згідно із Законом N 3088-III

( 3088-14 ) від 07.03.2002 )

Стаття 4. Судові процедури, які застосовуються щодо боржника

1. Відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються

такі судові процедури банкрутства:

розпорядження майном боржника;

мирова угода;

санація (відновлення платоспроможності) боржника;

ліквідація банкрута.

2. Санація боржника або ліквідація банкрута здійснюється з

дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.

Стаття 5. Законодавство, що регулює провадження у справах про

банкрутство

1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим

Законом, Господарським процесуальним кодексом України ( 1798-12 ),

іншими законодавчими актами України.

2. Законодавство про відновлення платоспроможності боржника

або визнання його банкрутом при розгляді судом справи про визнання

банку неплатоспроможним (банкрутом) застосовується в частині, що

не суперечить нормам Закону України "Про банки і банківську

діяльність" ( 2121-14 ). ( Частина друга статті 5 в редакції

Закону N 2922-III ( 2922-14 ) від 10.01.2002 )

3. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій

суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням

особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

4. Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб,

які діють у формі споживчого товариства, благодійного чи іншого

фонду.

5. Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб -

підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не

підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після

виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

6. Справи про банкрутство гірничих підприємств (шахти,

рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики,

шахтовуглебудівні підприємства), створених у процесі приватизації

та корпоратизації, яким надається державна підтримка, у статутних

фондах яких частка держави становить не менше 25 відсотків і

продаж акцій яких розпочався, можуть бути порушені не раніше, ніж

через один рік від початку виконання плану приватизації

(розміщення акцій). ( Статтю 5 доповнено частиною шостою згідно із

Законом N 597-IV ( 597-15 ) від 06.03.2003 )

7. Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб

- казенних підприємств.

8. Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб

- підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо

стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради

органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.

9. Провадження у справах про банкрутство за участю

кредиторів-нерезидентів регулюється цим Законом, якщо інше не

передбачено міжнародними договорами України, згода на

обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

10. Порядок виконання в Україні рішень судів іноземних держав

у справах про банкрутство визначається відповідними міжнародними

договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною

Радою України.

У разі відсутності міжнародних договорів України рішення

судів іноземних держав у справах про банкрутство визнаються на

території України взаємно, якщо інше не передбачено законом.

Розділ II

ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО

Стаття 6. Підвідомчість, підсудність, право та підстава

порушення справи про банкрутство

1. Справи про банкрутство підвідомчі господарським судам і

розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.

2. Право на звернення до господарського суду із заявою про

порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

3. Справа про банкрутство порушується господарським судом,

якщо безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно

складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати,

які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після

встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено

цим Законом.

Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 14 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.