WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 11 | 12 || 14 |

податкових декларацій, документів бухгалтерської звітності, а

також за наявності інших ознак, що свідчать про відсутність

підприємницької діяльності боржника, заява про порушення справи

про банкрутство відсутнього боржника може бути подана кредитором

незалежно від розміру його вимог до боржника та строку виконання

зобов'язань.

2. Господарський суд у двотижневий строк з дня винесення

ухвали про порушення провадження у справі про банкрутство

відсутнього боржника виносить постанову про визнання відсутнього

боржника банкрутом, відкриває ліквідаційну процедуру і призначає

ліквідатором ініціюючого кредитора за згодою останнього.

3. У разі виявлення майна відсутнього боржника ліквідатора

має бути замінено за клопотанням кредитора арбітражним керуючим,

про що господарський суд виносить ухвалу.

У разі виявлення ліквідатором майна відсутнього боржника,

визнаного банкрутом, сума виручки від продажу такого майна

направляється на покриття витрат, пов'язаних з провадженням у

справі про банкрутство.

4. У разі, якщо кредитор не подав до господарського суду

клопотання щодо кандидатури арбітражного керуючого (ліквідатора),

ухвала господарського суду надсилається державному органу з питань

банкрутства, якою зобов'язується протягом семи днів від дати

винесення ухвали забезпечити участь у справі ліквідатора з числа

працівників державного органу з питань банкрутства.

5. Ліквідатор письмово повідомляє про визнання господарським

судом відсутнього боржника банкрутом усіх відомих йому кредиторів

відсутнього боржника, які в місячний строк з дня одержання

повідомлення можуть направити ліквідатору заяви з вимогами до

банкрута.

6. За клопотанням ліквідатора у разі виявлення ним майна

відсутнього боржника, визнаного банкрутом, господарський суд може

винести ухвалу про припинення процедури ліквідації, передбаченої

цією статтею, і переходу до загальних судових процедур у справі

про банкрутство, передбачених цим Законом.

7. Задоволення вимог кредиторів здійснюється в порядку

черговості, передбаченому статтею 31 цього Закону. Кредитори

можуть оскаржити результати розгляду їх вимог ліквідатором до

господарського суду до затвердження господарським судом

ліквідаційного балансу.

( Стаття 52 в редакції Закону N 3088-III ( 3088-14 ) від

07.03.2002 )

Стаття 53. Особливості провадження санації боржника

його керівником

1. Керівник боржника має право подати згідно з вимогами

статті 7 цього Закону заяву про порушення справи про банкрутство

боржника з метою проведення керівником процедури санації до

подання кредиторами заяви про порушення справи про банкрутство за

таких умов:

за наявності рішення органу, до повноваження якого, згідно з

законодавством або установчими документами боржника, віднесено

право приймати рішення щодо звернення до господарського суду із

заявою про порушення справи про банкрутство боржника, а у випадку,

якщо такі повноваження не визначені, - за наявності рішення органу

боржника, до повноваження якого віднесено прийняття рішення щодо

реорганізації чи ліквідації боржника;

за наявності плану санації та письмової згоди кредиторів,

загальна сума вимог яких перевищує п'ятдесят відсотків

кредиторської заборгованості боржника згідно з даними його

бухгалтерського обліку, на впровадження зазначеного плану та на

призначення керуючим санації керівника боржника.

2. Для проведення санації боржника його керівником керівник

боржника звертається у встановленому цим Законом порядку до

господарського суду з заявою про порушення справи про банкрутство

для проведення санації з урахуванням особливостей, передбачених

цією статтею. До заяви керівника боржника додаються план санації

боржника, погоджений з кредиторами, що дали згоду на її

проведення, письмова згода кредиторів на призначення керуючим

санацією керівника боржника та пропозиція щодо кандидатури

розпорядника майна.

3. Після розгляду заяви боржника у разі, якщо заява і додані

до неї документи відповідають вимогам, установленим цим Законом,

суд виносить ухвалу про порушення провадження у справі про

банкрутство боржника і відкриття процедури санації, введення

мораторію на задоволення вимог кредиторів та призначає

розпорядника майна та керуючого санацією - керівника боржника, які

діють відповідно до вимог цього Закону з урахуванням особливостей,

передбачених цією статтею.

Керуючий санацією - керівник боржника здійснює свої

повноваження згідно з цим Законом, з урахуванням обмежень,

встановлених частиною тринадцятою статті 13 цього Закону.

4. Керуючий санацією - керівник боржника зобов'язаний у

тридцятиденний строк з дня винесення ухвали про порушення справи

про банкрутство боржника і відкриття процедури санації подати

повідомлення про порушення справи про банкрутство боржника і

відкриття процедури санації в офіційному друкованому органі та

подати докази опублікування до господарського суду.

5. В оголошенні повинні міститися:

відомості про порушення провадження у справі про банкрутство

боржника та відкриття процедури санації;

повне найменування боржника, його місцезнаходження, реквізити

його рахунків в установах банків;

ідентифікаційний код боржника згідно з Єдиним державним

реєстром підприємств та організацій України;

відомості про керуючого санацією - керівника боржника та

розпорядника майна боржника.

6. Кредитори у місячний строк з дня опублікування оголошення

боржника про порушення справи про банкрутство боржника і відкриття

процедури санації подають до господарського суду письмові заяви з

вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують, та

(або) заперечення кредиторів проти здійснення процедури санації

керівником боржника.

7. Керуючий санацією - керівник боржника разом із

розпорядником майна зобов'язані відповідно до вимог цього Закону

розглянути вимоги кредиторів і скласти реєстр вимог кредиторів,

письмово повідомивши про результати розгляду заявників та

господарський суд.

8. Господарський суд в порядку, передбаченому цим Законом,

розглядає реєстр вимог кредиторів, вимоги кредиторів, щодо яких

були заперечення боржника і які не були включені до реєстру вимог

кредиторів. За результатами розгляду господарський суд виносить

ухвалу, в якій зазначає розмір визнаних судом вимог кредиторів,

затверджує реєстр вимог кредиторів і визначає дату проведення

зборів кредиторів.

9. Порядок проведення зборів кредиторів, утворення і

діяльності комітету кредиторів визначаються цим Законом. Комітет

кредиторів у місячний строк від дати його утворення повинен подати

господарському суду схвалений план санації боржника.

10. Господарський суд затверджує план санації боржника, про

що виноситься ухвала, яка може бути оскаржена у встановленому

порядку. Боржник розпочинає реалізацію плану санації після його

затвердження судом.

11. Якщо справу про банкрутство боржника порушено за заявою

кредитора (кредиторів), комітет кредиторів має право звернутися до

господарського суду з клопотанням про призначення керуючим

санацією керівника боржника, а також розпорядника майна. Керуючий

санацією та розпорядник майна діють відповідно до вимог цього

Закону з урахуванням особливостей, передбачених цією статтею.

12. Керуючий санацією - керівник боржника виконує

повноваження керуючого санацією без ліцензії і отримує заробітну

плату в тому ж розмірі, в якому він її отримував до призначення

керуючим санацією.

13. За поданням комітету кредиторів або розпорядника майна

керуючий санацією - керівник боржника може бути звільнений

господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією.

Звільнення керівника боржника від виконання ним повноважень

керуючого санацією позбавляє керівника боржника права самому

здійснювати санацію боржника.

14. Розпорядник майна продовжує виконувати свої обов'язки

протягом здійснення керуючим санацією - керівником боржника

процедури санації боржника.

15. У разі невиконання плану санації боржника або якщо стає

очевидним, що виконання плану санації боржника не приведе до

відновлення його платоспроможності, процедура банкрутства

здійснюється відповідно до цього Закону, про що господарський суд

виносить ухвалу.

( Стаття 53 в редакції Закону N 3088-III ( 3088-14 ) від

07.03.2002 )

Розділ VII

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з 1 січня 2000 року.

( Абзац другий пункту 1 розділу VII втратив чинність на

підставі Закону N 2238-III ( 2238-14 ) від 18.01.2001 )

Положення цього Закону щодо ліцензування арбітражних керуючих

вводяться в дію з 1 жовтня 1999 року.

Положення цього Закону застосовуються господарськими судами

при розгляді справ про банкрутство, провадження у яких порушено

після 1 січня 2000 року.

Положення цього Закону щодо введення мораторію на задоволення

вимог кредиторів, призначення арбітражних керуючих, введення

процедур розпорядження майном боржника, санації боржника,

ліквідаційної процедури та укладення мирової угоди можуть

застосовуватися за заявою сторін у справі про банкрутство або за

ініціативою суду при розгляді господарськими судами справ про

банкрутство після 1 січня 2000 року незалежно від дати порушення

провадження у справі про банкрутство, при цьому відповідні строки

обчислюються від дати прийняття господарським судом ухвали з цього

питання. У цьому випадку подальше провадження у справі про

банкрутство здійснюється відповідно до цього Закону.

Справи про банкрутство гірничих підприємств (шахти, рудники,

копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні фабрики,

шахтовуглебудівні підприємства), яким надається державна

підтримка, у статутних фондах яких частка держави становить не

менше 25 відсотків і продаж акцій яких розпочався, не порушуються

з дня набрання чинності Законом України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" до 1 січня

2004 року. ( Пункт 1 розділу VII доповнено абзацом згідно із

Законом N 597-IV ( 597-15 ) від 06.03.2003 )

Провадження у справах про банкрутство гірничих підприємств

(шахти, рудники, копальні, кар'єри, розрізи, збагачувальні

фабрики, шахтовуглебудівні підприємства), які були порушені після

1 січня 2000 року, підлягає припиненню. ( Пункт 1 розділу VII

доповнено абзацом згідно із Законом N 597-IV ( 597-15 ) від

06.03.2003 )

2. Нормативно-правові акти, прийняті до набрання чинності цим

Законом, діють у частині, що не суперечить цьому Закону.

3. Кабінету Міністрів України на день набрання чинності цим

Законом:

підготувати та подати до Верховної Ради України пропозиції

про внесення змін до законодавчих актів, що випливають з цього

Закону;

розробити і привести у відповідність з цим Законом свої

нормативно-правові акти;

забезпечити розробку та прийняття міністерствами та іншими

центральними органами виконавчої влади України нормативно-правових

актів відповідно до цього Закону;

забезпечити перегляд і скасування міністерствами та іншими

центральними органами виконавчої влади України їх

нормативно-правових актів, що суперечать цьому Закону.

4. Рекомендувати Президенту України привести свої акти у

відповідність із цим Законом.

5. Внести зміни до таких законодавчих актів України:

( Підпункт 1) пункту 5 втратив чинність на підставі Кодексу

N 2341-III ( 2341-14 ) від 05.04.2001 - набуває чинності

01.09.2001 )

2) частину першу статті 40 Кодексу законів про працю України

( 322-08 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1971 р., N 50, ст.375;

1984 р., N 1, ст. 3; 1986 р., N 27, ст.539; 1988 р., N 23, ст.556;

1991 р., N 23, ст.267; Відомості Верховної Ради України, 1994 р.,

N 33, ст. 297; 1995 р., N 5, ст. 30, N 28, ст.204) доповнити

пунктом 9 такого змісту:

"9) банкрутства підприємства";

3) у Господарському процесуальному кодексі України

( 1798-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6,

ст.56; 1997 р., N 25, ст.171):

частину третю статті 2 викласти в такій редакції:

"Арбітражний суд порушує справи про банкрутство за письмовою

заявою будь-кого з кредиторів, боржника";

частину другу статті 4-1 викласти в такій редакції:

"Арбітражні суди розглядають справи про банкрутство у порядку

провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням

особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення

платоспроможності боржника або визнання його банкрутом";

4) частину четверту статті 4 Закону України "Про

підприємництво" ( 698-12 ) (Відомості Верховної Ради УРСР, 1991

р., N 14, ст.168; Відомості Верховної Ради України, 1998 р., N 17,

ст.80, N 26, ст.158; 1999 р., N 7, ст.52, N 8, ст.60) доповнити

абзацом такого змісту:

"діяльність арбітражних керуючих (розпорядників майна,

керуючих санацією, ліквідаторів)";

5) частину третю статті 9 Закону України "Про систему

оподаткування" ( 1251-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1997

р., N 16, ст.119) викласти в такій редакції:

"3. Обов'язок юридичної особи щодо сплати податків і зборів

(обов'язкових платежів) припиняється із сплатою податку, збору

(обов'язкового платежу) або його скасуванням або списанням

податкової заборгованості відповідно до Закону України "Про

відновлення платоспроможності боржника або визнання його

банкрутом". У разі ліквідації юридичної особи заборгованість з

податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у порядку,

встановленому законами України. У разі укладення мирової угоди у

процедурі провадження у справі про банкрутство заборгованість з

податків і зборів (обов'язкових платежів) сплачується у розмірах,

визначених мировою угодою, укладеною у порядку, встановленому

законами України";

Pages:     | 1 |   ...   | 11 | 12 || 14 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.