WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 13 |

інформації про порядок продажу майна банкрута;

витрати на публікацію в засобах масової інформації про

поновлення провадження у справі про банкрутство у зв'язку з

визнанням мирової угоди недійсною;

витрати арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого

санацією, ліквідатора), пов'язані з утриманням і збереженням

майнових активів банкрута;

витрати кредиторів на проведення аудиту, якщо аудит

проводився за рішенням арбітражного суду за рахунок їх коштів;

витрати на оплату праці арбітражних керуючих (розпорядника

майна, керуючого санацією, ліквідатора) в порядку, передбаченому

статтею 27 цього Закону.

Перелічені витрати відшкодовуються ліквідаційною комісією

після реалізації нею частини ліквідаційної маси, якщо інше не

передбачено цим Законом;

2) у другу чергу задовольняються вимоги, що виникли із

зобов'язань банкрута перед працівниками підприємства-банкрута (за

винятком повернення внесків членів трудового колективу до

статутного фонду підприємства), зобов'язань, що виникли внаслідок

заподіяння шкоди життю та здоров'ю громадян, шляхом капіталізації

відповідних платежів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів

України, а також вимоги громадян - довірителів (вкладників)

довірчих товариств або інших суб'єктів підприємницької діяльності,

які залучали майно (кошти) довірителів (вкладників);

3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо сплати податків

і зборів (обов'язкових платежів);

4) у четверту чергу задовольняються вимоги кредиторів, не

забезпечені заставою, у тому числі і вимоги кредиторів, що виникли

із зобов'язань у процедурі розпорядження майном боржника чи в

процедурі санації боржника;

5) у п'яту чергу задовольняються вимоги щодо повернення

внесків членів трудового колективу до статутного фонду

підприємства;

6) у шосту чергу задовольняються інші вимоги.

2. Вимоги кожної наступної черги задовольняються в міру

надходження на рахунок коштів від продажу майна банкрута після

повного задоволення вимог попередньої черги.

3. У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна

банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги

задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному

кредиторові однієї черги.

4. У разі відмови кредитора від задоволення визнаної в

установленому порядку вимоги ліквідаційна комісія не враховує суму

грошових вимог цього кредитора.

5. Вимоги, заявлені після закінчення строку, встановленого

для їх подання, не розглядаються і вважаються погашеними.

6. Вимоги, не задоволені за недостатністю майна, вважаються

погашеними.

7. У разі якщо арбітражним судом винесено ухвалу про

ліквідацію юридичної особи - банкрута, майно, що залишилося після

задоволення вимог кредиторів, передається власникові або

уповноваженому ним органу, а майно державних підприємств -

відповідному органу приватизації для наступного продажу. Кошти,

одержані від продажу цього майна спрямовуються до Державного

бюджету України.

Стаття 32. Звіт ліквідатора

1. Після завершення усіх розрахунків з кредиторами ліквідатор

подає до арбітражного суду звіт та ліквідаційний баланс, до якого

додаються:

показники виявленої ліквідаційної маси (дані її

інвентаризації);

відомості про реалізацію об'єктів ліквідаційної маси з

посиланням на укладені договори купівлі-продажу;

копії договорів купівлі-продажу та акти приймання-передачі

майна;

реєстр вимог кредиторів з даними про розміри погашених вимог

кредиторів;

документи, які підтверджують погашення вимог кредиторів.

Арбітражний суд після заслуховування звіту ліквідатора та

думки членів комітету кредиторів або окремих кредиторів виносить

ухвалу про затвердження звіту ліквідатора та ліквідаційного

балансу.

Ліквідатор повідомляє державний орган з питань банкрутства

про завершення ліквідаційної процедури.

2. Якщо за результатами ліквідаційного балансу після

задоволення вимог кредиторів не залишилося майна, арбітражний суд

виносить ухвалу про ліквідацію юридичної особи - банкрута. Копія

цієї ухвали направляється органу, який здійснив державну

реєстрацію юридичної особи - банкрута, та органам державної

статистики для виключення юридичної особи з Єдиного державного

реєстру підприємств та організацій України, а також власнику

(органу, уповноваженому управляти майном), органам державної

податкової служби за місцезнаходженням банкрута.

3. Якщо майна банкрута вистачило, щоб задовольнити всі вимоги

кредиторів, він вважається таким, що не має боргів, і може

продовжувати свою підприємницьку діяльність. Арбітражний суд може

винести ухвалу про ліквідацію юридичної особи, що звільнилася від

боргів, лише у разі, якщо в неї залишилося майнових активів менше,

ніж вимагається для її функціонування згідно із законодавством.

4. У разі якщо арбітражний суд дійшов висновку, що

ліквідатор не виявив або не реалізував усі наявні майнові активи

ліквідаційної маси, необхідні для повного задоволення кредиторів,

він виносить ухвалу про призначення нового ліквідатора. Новий

ліквідатор очолює ліквідаційну комісію і діє згідно з вимогами

цього Закону.

5. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають

включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати

арбітражному суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність

у банкрута майна.

Стаття 33. Звільнення працівників боржника. Пільги і

компенсації звільненим працівникам

1. Звільнення працівників боржника може провадитися після

порушення провадження у справі про банкрутство та призначення

арбітражним судом розпорядника майна відповідно до вимог Кодексу

законів про працю України ( 322-08 ) з урахуванням особливостей,

передбачених цим Законом.

2. Вихідна допомога звільненим працівникам боржника

виплачується арбітражним керуючим у встановленому порядку, з

урахуванням особливостей, передбачених цим Законом.

3. Питання про працевлаштування звільнених працівників

вирішується відповідно до Закону України "Про зайнятість

населення" ( 803-12 ). На звільнених працівників боржника

поширюються гарантії, встановлені статтею 26 зазначеного Закону.

Стаття 34. Зберігання фінансово-господарських документів

1. Ліквідатор забезпечує належне оформлення та зберігання

всіх фінансово-господарських документів банкрута протягом

ліквідаційної процедури.

2. Після затвердження звіту ліквідатора

фінансово-господарські документи банкрута передаються до архівних

організацій для подальшого зберігання згідно із законодавством.

Сторiнки: 1 2 3 4

Знайти слова на сторiнцi:

* тiльки українськi (або рос.) лiтери, мiнiмальна довжина слова 3 символи...

Час роботи = 0 сек (0.12) База = 1/2295 [ Анонiмний | 213.130.26.135 | 1/20 | 7 стор/0.32 Mb ]

закрити

Управлiння комп'ютерiзованих систем Апарату Верховної Ради України © 2003

webmaster@rada.gov.ua

вгору

Верховна Рада України; Закон вiд 30.06.1999 № 784-XIV

Картка | Документи | Iсторiя | Пов'язанi док-ти | Публiкацiї | Повний текст

Документ 784-14, чинна редакцiя вiд 01.09.2001 >>

Пошук слiв на сторiнцi

Сторiнки: 1 2 3 4

Розділ IV

МИРОВА УГОДА

Стаття 35. Мирова угода та строк її укладення

1. Під мировою угодою у справі про банкрутство розуміється

домовленість між боржником і кредиторами стосовно відстрочки та

(або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргів

боржника, яка оформляється угодою сторін.

2. Мирова угода може бути укладена на будь-якій стадії

провадження у справі про банкрутство.

3. Рішення про укладення мирової угоди від імені кредиторів

приймається комітетом кредиторів більшістю голосів кредиторів -

членів комітету та вважається прийнятим за умови, що всі

кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника,

висловили письмову згоду на укладення мирової угоди.

4. Рішення про укладення мирової угоди приймається від імені

боржника керівником боржника чи арбітражним керуючим (керуючим

санацією, ліквідатором), які виконують повноваження органів

управління та керівника боржника і підписують її.

5. Від імені кредиторів мирову угоду підписує голова комітету

кредиторів.

Стаття 36. Умови укладення мирової угоди

1. Мирова угода може бути укладена тільки щодо вимог,

забезпечених заставою, вимог другої та наступних черг, визначених

статтею 31 цього Закону.

2. Органи державної податкової служби та інші державні

органи, які здійснюють контроль за правильністю та своєчасністю

справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), зобов'язані

погодитися на задоволення частини вимог з метою забезпечення

відновлення платоспроможності підприємства. Органи державної

податкової служби та інші державні органи, які здійснюють контроль

за правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів

(обов'язкових платежів), зобов'язані при укладенні мирової угоди

погодитися на прощення (списання) всієї заборгованості по сплаті

податків і зборів (обов'язкових платежів), яка виникла у строк, що

передував двом повним календарним рокам до дня подання заяви про

порушення справи про банкрутство до арбітражного суду та на

прощення (списання) частини заборгованості чи її розстрочку

(відстрочку) до шести років, яка виникла у строк протягом двох

останніх перед днем подання заяви про порушення справи про

банкрутство до арбітражного суду календарних років. Зазначену

мирову угоду підписує керівник відповідного органу державної

податкової служби за місцезнаходженням боржника.

3. Для кредиторів, які не брали участі в голосуванні або

проголосували проти укладення мирової угоди, не можуть бути

встановлені умови гірші, ніж для кредиторів, які висловили згоду

на укладення мирової угоди, вимоги яких віднесені до однієї черги.

Стаття 37. Укладення мирової угоди та набрання нею чинності

1. Мирова угода укладається у письмовій формі та підлягає

затвердженню арбітражним судом, про що зазначається в ухвалі

арбітражного суду про припинення провадження у справі про

банкрутство.

2. Мирова угода набирає чинності з дня її затвердження

арбітражним судом і є обов'язковою для боржника (банкрута),

кредиторів, вимоги яких забезпечені заставою, кредиторів другої та

наступних черг.

3. Одностороння відмова від мирової угоди не допускається.

4. Мирова угода має містити положення про:

розміри, порядок і строки виконання зобов'язань боржника;

відстрочку чи розстрочку або прощення (списання) боргів чи їх

частини.

Крім цього, мирова угода може містити умови про:

виконання зобов'язань боржника третіми особами;

обмін вимог кредиторів на акції боржника;

задоволення вимог кредиторів іншими способами, що не

суперечать закону.

Стаття 38. Розгляд мирової угоди в арбітражному суді

1. Арбітражний керуючий протягом п'яти днів з дня укладення

мирової угоди повинен подати до арбітражного суду заяву про

затвердження мирової угоди.

До заяви про затвердження мирової угоди додаються:

текст мирової угоди;

протокол засідання комітету кредиторів, на якому було

прийнято рішення про укладення мирової угоди;

список кредиторів із зазначенням поштової адреси, номера

(коду), що ідентифікує платника податків, та суми заборгованості;

зобов'язання боржника щодо відшкодування усіх витрат,

відшкодування яких передбачено у першу чергу згідно зі статтею 31

цього Закону, крім вимог кредиторів, забезпечених заставою;

письмові заперечення кредиторів, які не брали участі в

голосуванні про укладення мирової угоди чи проголосували проти

укладення мирової угоди, за їх наявності.

2. Про дату розгляду мирової угоди арбітражний суд повідомляє

сторони мирової угоди.

Арбітражний суд зобов'язаний заслухати кожного присутнього на

засіданні кредитора, у якого виникли заперечення щодо укладення

мирової угоди, навіть якщо на засіданні комітету кредиторів він

голосував за укладення мирової угоди.

3. Арбітражний суд має право відмовити в затвердженні мирової

угоди у разі:

порушення порядку укладення мирової угоди, встановленого цим

Законом;

якщо умови мирової угоди суперечать законодавству.

4. Про відмову у затвердженні мирової угоди арбітражний суд

виносить ухвалу, яка може бути перевірена у порядку нагляду.

У разі винесення арбітражним судом ухвали про відмову в

затвердженні мирової угоди мирова угода вважається неукладеною.

5. З дня затвердження мирової угоди боржник приступає до

погашення вимог кредиторів згідно з умовами мирової угоди.

6. Затвердження арбітражним судом мирової угоди є підставою

для припинення провадження у справі про банкрутство.

7. З дня затвердження арбітражним судом мирової угоди

припиняються повноваження арбітражного керуючого (розпорядника

майна, керуючого санацією, ліквідатора).

Керуючий санацією або ліквідатор виконують обов'язки

керівника (органів управління) боржника до призначення, в

установленому порядку, керівника боржника (органів управління).

8. Винесення арбітражним судом ухвали про відмову у

затвердженні мирової угоди не перешкоджає укладенню нової мирової

угоди з іншими умовами.

Стаття 39. Недійсність мирової угоди або її розірвання та

наслідки невиконання мирової угоди

1. За заявою будь-кого із кредиторів мирова угода може бути

визнана арбітражним судом недійсною, якщо:

боржником подані недостовірні відомості про своє майно в

бухгалтерському балансі або в інших документах, що свідчать про

фінансове та майнове становище боржника (банкрута);

виконання мирової угоди призведе боржника до банкрутства;

існують інші підстави для визнання угоди недійсною,

передбачені цивільним законодавством України.

Pages:     | 1 |   ...   | 6 | 7 || 9 | 10 |   ...   | 13 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.