WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |   ...   | 13 |

встановленому цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

4. У ліквідаційній процедурі арбітражний суд:

розглядає скарги на дії учасників ліквідаційної процедури;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

Стаття 25. Повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної

комісії

1. Ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі

повноваження:

приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по

забезпеченню його збереження;

виконує функції з управління та розпорядження майном

банкрута;

здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута згідно з

законодавством;

аналізує фінансове становище банкрута;

виконує повноваження керівника (органів управління) банкрута;

очолює ліквідаційну комісію та формує ліквідаційну масу;

пред'являє до третіх осіб вимоги щодо повернення дебіторської

заборгованості банкруту;

має право отримувати кредит для виплати вихідної допомоги

працівникам, що звільняються внаслідок ліквідації банкрута, який

відшкодовується в першу чергу згідно зі статтею 31 цього Закону за

рахунок коштів, одержаних від продажу майна банкрута;

з дня визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної

процедури повідомляє працівників банкрута про звільнення та

здійснює його відповідно до законодавства України про працю.

Виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута

провадиться ліквідатором у першу чергу за рахунок коштів,

одержаних від продажу майна банкрута або отриманого для цієї мети

кредиту;

заявляє в установленому порядку заперечення по заявлених до

боржника вимогах кредиторів;

заявляє про відмову від виконання договорів банкрута в

порядку, встановленому цим Законом;

вживає заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення

майна банкрута, що знаходиться у третіх осіб;

передає у встановленому порядку на зберігання документи

банкрута, які відповідно до нормативно-правових документів

підлягають обов'язковому зберіганню;

реалізує майно банкрута для задоволення вимог, включених до

реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом;

повідомляє про своє призначення державний орган з питань

банкрутства в десятиденний строк з дня прийняття рішення

арбітражним судом та надає державному органу з питань банкрутства

інформацію для ведення єдиної бази даних щодо

підприємств-банкрутів;

здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом.

2. Протягом трьох днів з дня призначення ліквідатора органи

управління банкрута забезпечують передачу бухгалтерської та іншої

документації банкрута, печаток і штампів, матеріальних та інших

цінностей банкрута ліквідатору. У разі ухилення від виконання

зазначених обов'язків органи управління банкрута, у тому числі

керівник банкрута, несуть відповідальність відповідно до

законодавства.

З дня призначення ліквідатора до нього переходять права

керівника (органів управління) юридичної особи - банкрута.

Ліквідатор (арбітражний керуючий) має право замовити

виготовлення дубліката печатки та штампів у разі їх втрати.

3. До складу ліквідаційної комісії включаються представники

кредиторів, фінансових органів, а в разі необхідності - також

представники державного органу у справах нагляду за страховою

діяльністю, Антимонопольного комітету України, державного органу з

питань банкрутства, якщо банкрутом визнано державне підприємство,

та представник органів місцевого самоврядування.

4. Дії ліквідатора (ліквідаційної комісії) можуть бути

оскаржені до арбітражного суду власником майна (органом,

уповноваженим управляти майном) банкрута; особою, яка відповідає

за зобов'язаннями банкрута; кожним кредитором окремо або комітетом

кредиторів; особою, яка, посилаючись на свої права власника або

іншу підставу, передбачену законом чи договором, оспорює

правомірність віднесення майнових активів або коштів до

ліквідаційної маси.

5. При здійсненні своїх повноважень ліквідатор має право

заявити вимоги до третіх осіб, які відповідно до законодавства

несуть субсидіарну відповідальність за зобов'язаннями боржника у

зв'язку з доведенням його до банкрутства. Розмір зазначених вимог

визначається виходячи з різниці між сумою вимог кредиторів і

ліквідаційною масою.

Стягнені суми включаються в ліквідаційну масу і можуть бути

використані тільки для задоволення вимог кредиторів у порядку

черговості, встановленої статтею 31 цього Закону.

Стаття 26. Ліквідаційна маса

1. Усі види майнових активів (майно та майнові права)

банкрута, які належать йому на праві власності або повного

господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури

та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу

ліквідаційної маси, за винятком об'єктів державного житлового

фонду, в тому числі гуртожитків, дитячих дошкільних закладів та

об'єктів комунальної інфраструктури, які в разі банкрутства

підприємства передаються в порядку, встановленому законодавством,

до комунальної власності відповідних територіальних громад без

додаткових умов і фінансуються в установленому порядку.

2. Речі, визначені родовими ознаками, що належать банкруту на

праві володіння або користування, включаються до складу

ліквідаційної маси.

Майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу

ліквідаційної маси, але використовується виключно для

першочергового задоволення вимог заставодержателя.

3. Індивідуально визначені речі, що належать банкруту на

підставі речових прав, крім права власності і повного

господарського відання, не можуть бути включені до складу

ліквідаційної маси.

4. За наявності у складі майна банкрута майна, виключеного з

обороту, ліквідатор зобов'язаний передати його іншим особам в

установленому порядку.

5. Ліквідатор, виявивши частку, яка належить банкруту в

спільному майні, з метою задоволення вимог кредиторів в

установленому порядку порушує питання про виділення цієї частки.

Стаття 27. Оплата праці, винагорода, відшкодування витрат

арбітражному керуючому та іншим особам, залученим

до процедур банкрутства, та матеріальна

відповідальність арбітражних керуючих

1. Оплата праці, відшкодування витрат арбітражних керуючих

(розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора),

спеціалістів, залучених арбітражним керуючим для забезпечення

виконання своїх повноважень, здійснюються за рахунок коштів

інвесторів або коштів, одержаних від продажу майна боржника, в

порядку, встановленому цим Законом, або за рахунок коштів

кредиторів чи коштів, одержаних у результаті виробничої діяльності

боржника.

2. Кредитори та інвестори можуть створювати фонд для оплати

праці, відшкодування витрат та винагороди арбітражного керуючого

(розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора), а також

спеціалістів, залучених арбітражним керуючим для забезпечення

виконання своїх повноважень, в порядку, передбаченому цим Законом.

3. Оплата праці арбітражного керуючого (розпорядника майна,

керуючого санацією, ліквідатора) за здійснення своїх повноважень

встановлюється та виплачується за кожен місяць роботи в розмірі,

встановленому комітетом кредиторів і затвердженому арбітражним

судом, якщо інше не передбачено цим Законом, але не менше двох

мінімальних заробітних плат та не більше середньомісячної

заробітної плати керівника боржника за дванадцять місяців його

роботи перед порушенням провадження у справі про банкрутство.

Оплата праці арбітражного керуючого (розпорядника майна,

керуючого санацією, ліквідатора), а також спеціалістів, залучених

арбітражним керуючим для забезпечення виконання своїх повноважень

здійснюється за кожний місяць роботи згідно з укладеною угодою.

4. Додаткову винагороду арбітражному керуючому і спеціалістам

встановлюють і сплачують кредитори та (або) інвестори.

5. Звіт про оплату праці, винагороду, відшкодування витрат

арбітражного керуючого та спеціалістів, залучених ним для

забезпечення виконання своїх повноважень, затверджується ухвалою

арбітражного суду, яка може бути перевірена в порядку нагляду.

6. Невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим

своїх повноважень відповідно до цього Закону, що завдало збитки

боржнику чи кредиторам, може бути підставою для позбавлення його

ліцензії.

Рішення про позбавлення арбітражного керуючого ліцензії може

бути оскаржено у судовому порядку.

Невиконання або неналежне виконання арбітражним керуючим

своїх повноважень без наслідків, передбачених абзацом першим цієї

частини, може бути підставою для припинення повноважень

арбітражного керуючого.

У разі завдання збитків у розмірах, що складають двадцять і

більше відсотків суми заборгованості боржника на день подачі заяви

про порушення справи про банкрутство, боржник та (або) кредитори

мають право звернутися з позовом до суду про стягнення збитків,

завданих умисними діями арбітражного керуючого у порядку,

встановленому законом.

Стаття 28. Страхування життя та здоров'я арбітражного

керуючого

Життя та здоров'я арбітражного керуючого можуть бути

застраховані за рахунок коштів кредиторів згідно з законодавством.

Стаття 29. Оцінка майна банкрута

1. Майно, на яке звертається стягнення у ліквідаційній

процедурі, оцінюється арбітражним керуючим у порядку,

встановленому законодавством України. Для майна, яке продається на

аукціоні, оціночна вартість є початковою.

2. Для здійснення оцінки майна арбітражний керуючий має право

залучати на підставі договору спеціалістів з оплатою їх послуг за

рахунок коштів, одержаних від виробничої діяльності боржника,

визнаного банкрутом, або реалізації його майна, якщо інше не

встановлено комітетом кредиторів.

Стаття 30. Продаж майна банкрута

1. Після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута

ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах,

якщо комітетом кредиторів не встановлено інший порядок продажу

майна банкрута.

2. Ліквідатор забезпечує через засоби масової інформації

оповіщення про порядок продажу майна банкрута, склад, умови та

строки придбання майна. Порядок продажу майна банкрута, склад,

умови та строки придбання майна погоджуються з комітетом

кредиторів. При цьому продаж майна підприємств-банкрутів,

заснованих на державній власності, здійснюється з урахуванням

вимог Закону України "Про приватизацію державного майна"

( 2163-12 ) та інших нормативно-правових актів з питань

приватизації.

3. У разі надходження двох і більше пропозицій щодо придбання

майна банкрута ліквідатор проводить конкурс (аукціон). Порядок

проведення конкурсу (аукціону) визначається згідно із Законом

України "Про приватизацію невеликих державних підприємств (малу

приватизацію)" ( 2171-12 ).

4. Майно банкрута, щодо обігу якого встановлено обмеження,

продається на закритих торгах. У закритих торгах беруть участь

особи, які відповідно до законодавства можуть мати зазначене майно

у власності чи на підставі іншого речового права.

5. Продаж цінних паперів, що належать банкруту на праві

власності, здійснюється відповідно до законодавства.

6. Уступка вимог банкрута здійснюється в порядку,

передбаченому цивільним законодавством України, за згодою комітету

кредиторів.

Ліквідатор має право виставити на відкриті торги вимоги

банкрута, якщо інший порядок продажу (уступки) вимог банкрута не

встановлено комітетом кредиторів.

7. Ліквідатор зобов'язаний використовувати при проведенні

ліквідаційної процедури тільки один рахунок боржника в банківській

установі. Інші рахунки, виявлені при проведенні ліквідаційної

процедури, підлягають закриттю ліквідатором. Залишки коштів на цих

рахунках перераховуються на основний рахунок боржника.

8. Кошти, які надходять при проведенні ліквідаційної

процедури, зараховуються на основний рахунок боржника. З основного

рахунку здійснюються виплати кредиторам у порядку, передбаченому

статтею 31 цього Закону.

9. З основного рахунку проводяться такі виплати:

поточні комунальні та експлуатаційні платежі;

інші витрати, пов'язані із здійсненням ліквідаційної

процедури.

10. Продаж майна банкрута оформляється договорами

купівлі-продажу, які укладаються між ліквідатором і покупцем

відповідно до законів України.

11. Ліквідатор не рідше одного разу на місяць надає комітету

кредиторів звіт про свою діяльність, інформацію про фінансове

становище і майно боржника на день відкриття ліквідаційної

процедури та при проведенні ліквідаційної процедури, використання

коштів боржника, а також іншу інформацію на вимогу комітету

кредиторів.

12. Ліквідатор зобов'язаний на вимогу арбітражного суду або

державного органу з питань банкрутства надавати необхідні

відомості щодо проведення ліквідаційної процедури.

13. У разі невиконання або неналежного виконання ліквідатором

своїх обов'язків арбітражний суд за клопотанням комітету

кредиторів може припинити повноваження ліквідатора і, за

пропозицією комітету кредиторів, призначає нового ліквідатора.

Стаття 31. Черговість задоволення вимог кредиторів

1. Кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються

на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією

статтею:

1) у першу чергу задовольняються:

а) вимоги, забезпечені заставою;

б) виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банкрута,

у тому числі відшкодування кредиту, отриманого на ці цілі;

в) витрати, пов'язані з провадженням у справі про банкрутство

в арбітражному суді та роботою ліквідаційної комісії, у тому

числі:

витрати на оплату державного мита;

витрати заявника на публікацію оголошення про порушення

справи про банкрутство;

витрати на публікацію в офіційних друкованих органах

Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |   ...   | 13 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.