WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 13 |

допомогу в порядку, встановленому законом.

4. Досудова санація державних підприємств провадиться за

рахунок коштів державних підприємств та інших джерел фінансування.

Обсяг коштів для проведення досудової санації державних

підприємств за рахунок коштів Державного бюджету України щорічно

встановлюється законом про Державний бюджет України.

Умови проведення досудової санації державних підприємств за

рахунок інших джерел фінансування погоджуються з органом,

уповноваженим управляти майном боржника, у порядку, встановленому

Кабінетом Міністрів України.

Досудова санація державних підприємств провадиться відповідно

до законодавства.

Стаття 4. Судові процедури, які застосовуються щодо боржника

1. Відповідно до цього Закону щодо боржника застосовуються

такі судові процедури банкрутства:

розпорядження майном боржника;

мирова угода;

санація (відновлення платоспроможності) боржника;

ліквідація банкрута.

2. Санація боржника або ліквідація банкрута здійснюється з

дотриманням вимог антимонопольного законодавства України.

Стаття 5. Законодавство, що регулює провадження у справах про

банкрутство

1. Провадження у справах про банкрутство регулюється цим

Законом, Арбітражним процесуальним кодексом України ( 1798-12 ),

іншими законодавчими актами України.

2. Особливості провадження у справах про банкрутство банків

регулюються законом про банки і банківську діяльність ( 872-12 ).

3. Провадження у справах про банкрутство окремих категорій

суб'єктів підприємницької діяльності регулюється з урахуванням

особливостей, передбачених розділом VI цього Закону.

4. Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб,

які діють у формі споживчого товариства, благодійного чи іншого

фонду.

5. Положення цього Закону застосовуються до юридичних осіб -

підприємств, що є об'єктами права державної власності, які не

підлягають приватизації, в частині санації чи ліквідації після

виключення їх у встановленому порядку з переліку таких об'єктів.

6. Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб

- казенних підприємств.

7. Положення цього Закону не застосовуються до юридичних осіб

- підприємств, що є об'єктами права комунальної власності, якщо

стосовно них виключно на пленарному засіданні відповідної ради

органів місцевого самоврядування прийняті рішення щодо цього.

8. Провадження у справах про банкрутство за участю

кредиторів-нерезидентів регулюється цим Законом, якщо інше не

передбачено міжнародними договорами України, згода на

обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

9. Порядок виконання в Україні рішень судів іноземних держав

у справах про банкрутство визначається відповідними міжнародними

договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною

Радою України.

У разі відсутності міжнародних договорів України рішення

судів іноземних держав у справах про банкрутство визнаються на

території України взаємно, якщо інше не передбачено законом.

Розділ II

ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО

Стаття 6. Підвідомчість, підсудність, право та підстава

порушення справи про банкрутство

1. Справи про банкрутство підвідомчі арбітражним судам і

розглядаються ними за місцезнаходженням боржника.

2. Право на звернення до арбітражного суду із заявою про

порушення справи про банкрутство мають боржник, кредитор.

3. Справа про банкрутство порушується арбітражним судом, якщо

безспірні вимоги кредитора (кредиторів) до боржника сукупно

складають не менше трьохсот мінімальних розмірів заробітної плати,

які не були задоволені боржником протягом трьох місяців після

встановленого для їх погашення строку, якщо інше не передбачено

цим Законом.

Стаття 7. Заява про порушення справи про банкрутство

1. Заява про порушення справи про банкрутство подається

боржником або кредитором у письмовій формі, підписується

керівником боржника чи кредитора (іншою особою, повноваження якої

визначені законодавством або установчими документами),

громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності (його

представником) і повинна містити:

найменування арбітражного суду, до якого подається заява;

найменування (прізвище, ім'я та по батькові) боржника, його

поштову адресу;

найменування кредитора, його поштову адресу, якщо кредитором

є юридична особа, якщо кредитор - фізична особа, в заяві

зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, а також місце його

проживання;

номер (код), що ідентифікує кредитора як платника податків і

зборів (обов'язкових платежів);

виклад обставин, які підтверджують неплатоспроможність

боржника, з зазначенням суми боргових вимог кредиторів, а також

строку їх виконання, розміру неустойки (штрафів, пені), реквізитів

розрахункового документа про списання коштів з банківського або

кореспондентського рахунку боржника та дату його прийняття

банківською установою боржника до виконання;

перелік документів, що додаються до заяви.

2. Заява боржника повинна містити крім відомостей,

передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості:

суму вимог кредиторів за грошовими зобов'язаннями у розмірі,

який не оспорюється боржником;

розмір заборгованості по податках і зборах (обов'язкових

платежах);

розмір заборгованості по відшкодуванню шкоди, заподіяної

життю та здоров'ю, виплаті заробітної плати та вихідної допомоги

працівникам боржника, виплаті авторської винагороди;

відомості про наявність у боржника майна, у тому числі

грошових сум і дебіторської заборгованості;

найменування банків, що здійснюють розрахунково-касове і

кредитне обслуговування боржника.

3. До заяви боржника додаються:

рішення власника майна (органу, уповноваженого управляти

майном) боржника про звернення боржника до арбітражного суду з

заявою, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї

статті;

бухгалтерський баланс на останню звітну дату, підписаний

керівником і бухгалтером підприємства-боржника;

перелік і повний опис заставленого майна із зазначенням його

місцезнаходження та вартості на момент виникнення права застави;

протокол загальних зборів працівників боржника, на якому

обрано представника працівників боржника для участі в арбітражному

процесі під час провадження у справі про банкрутство;

інші документи, які підтверджують неплатоспроможність

боржника.

4. Боржник подає заяву в арбітражний суд за наявності майна,

достатнього для покриття судових витрат, якщо інше не передбачено

цим Законом.

5. Боржник зобов'язаний звернутися в місячний строк до

арбітражного суду з заявою про порушення справи про банкрутство у

разі виникнення таких обставин:

задоволення вимог одного або кількох кредиторів приведе до

неможливості виконання грошових зобов'язань боржника в повному

обсязі перед іншими кредиторами;

орган боржника, уповноважений відповідно до установчих

документів або законодавства прийняти рішення про ліквідацію

боржника, прийняв рішення про звернення в арбітражний суд з заявою

боржника про порушення справи про банкрутство;

при ліквідації боржника не у зв'язку з процедурою банкрутства

встановлено неможливість боржника задовольнити вимоги кредиторів у

повному обсязі;

в інших випадках, передбачених цим Законом.

6. У разі, якщо справа про банкрутство порушується за заявою

боржника, боржник зобов'язаний одночасно подати план санації

відповідно до вимог цього Закону.

7. Заява кредитора повинна містити крім відомостей,

передбачених частиною першою цієї статті, такі відомості:

розмір вимог кредитора до боржника з зазначенням розміру

неустойки (штрафу, пені), яка підлягає сплаті;

виклад обставин, що підтверджують наявність зобов'язання

боржника перед кредитором, з якого виникла вимога, а також строк

його виконання;

докази того, що сума підтверджених вимог перевищує суму в

триста мінімальних розмірів заробітної плати, якщо інше не

передбачено цим Законом;

докази обгрунтованості вимог кредитора;

інші обставини, на яких грунтується заява кредитора.

8. До заяви кредитора додаються відповідні документи:

рішення суду, арбітражного суду, які розглядали вимоги

кредитора до боржника;

копія неоплаченого розрахункового документа, за яким

відповідно до законодавства здійснюється списання коштів з

рахунків боржника, з підтвердженням банківською установою боржника

про прийняття цього документа до виконання із зазначенням дати

прийняття, виконавчі документи (виконавчий лист, виконавчий напис

нотаріуса тощо) чи інші документи, які підтверджують визнання

боржником вимог кредиторів;

докази того, що вартість предмета застави є недостатньою для

повного задоволення вимоги, забезпеченої заставою у разі, якщо

єдина підтверджена вимога кредитора, який подає заяву, забезпечена

активами боржника.

9. Заява кредитора може грунтуватися на об'єднаній

заборгованості боржника щодо різних зобов'язань перед цим

кредитором.

Кредитори мають право об'єднати свої вимоги до боржника і

звернутися до суду з однією заявою. Така заява підписується всіма

кредиторами, які об'єднали свої вимоги.

При проведенні процедур банкрутства інтереси всіх кредиторів

представляє комітет кредиторів, створений відповідно до цього

Закону.

10. До заяви кредитора - органу державної податкової служби

чи інших державних органів, які здійснюють контроль за

правильністю та своєчасністю справляння податків і зборів

(обов'язкових платежів), додаються докази вжиття заходів до

отримання заборгованості по обов'язкових платежах у встановленому

законодавством порядку.

11. Кредитор зобов'язаний при поданні заяви про порушення

справи про банкрутство надіслати боржнику копії заяви та доданих

до неї документів.

12. Якщо на момент подання заяви про порушення справи про

банкрутство в суд вже надійшли одна або кілька заяв про порушення

справи про банкрутство одного боржника, суд розглядає всі заяви,

включаючи заяву кредитора або боржника, подану останньою.

13. Із заяв про порушення справи про банкрутство справляється

державне мито відповідно до закону.

Стаття 8. Прийняття або відмова у прийнятті заяви про

порушення справи про банкрутство

1. Суддя арбітражного суду приймає заяву про порушення справи

про банкрутство, подану з дотриманням вимог цього Закону та

Арбітражного процесуального кодексу України ( 1798-12 ).

2. Суддя арбітражного суду відмовляє у прийнятті заяви про

порушення справи про банкрутство, якщо:

боржник не включений до Єдиного державного реєстру

підприємств та організацій України або до Реєстру суб'єктів

підприємницької діяльності;

подано заяву про порушення справи про банкрутство

ліквідованої або реорганізованої (крім реорганізації у формі

перетворення) юридичної особи;

стосовно боржника юридичної чи фізичної особи - суб'єкта

підприємницької діяльності вже порушено справу про банкрутство;

якщо вимоги кредиторів, які подали заяву про порушення справи

про банкрутство, в сумі складають менше трьохсот мінімальних

розмірів заробітної плати, якщо інше не передбачене цим Законом;

вимоги кредиторів повністю забезпечені заставою.

3. У разі відмови у прийнятті заяви виноситься ухвала, яка

направляється заявнику не пізніше п'яти днів з дня надходження

заяви разом з заявою та доданими до неї документами.

4. Ухвалу про відмову у прийнятті заяви може бути перевірено

в порядку нагляду. У разі скасування цієї ухвали заява вважається

поданою в день первісного звернення до арбітражного суду.

Стаття 9. Повернення заяви про порушення справи про

банкрутство

1. Суддя не пізніше п'яти днів з дня надходження повертає

заяву про порушення справи про банкрутство і додані до неї

документи без розгляду, про що виносить ухвалу, якщо:

заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або

особою, посадове становище якої не вказано;

у заяві не вказано повне найменування сторін, їх поштову

адресу та інші відомості, перелічені в статті 7 цього Закону;

не подано доказів щодо сплати державного мита у встановлених

порядку та розмірі;

заявник не дотримав строку, зазначеного у абзаці третьому

статті 1 цього Закону;

з інших підстав, передбачених статтею 63 Арбітражного

процесуального кодексу України, з урахуванням вимог цього Закону.

2. Повернення заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею

до арбітражного суду в загальному порядку після усунення

допущеного порушення.

3. Якщо про порушення справи про банкрутство подається кілька

заяв і одна заява повертається без розгляду, суддя розглядає інші

заяви.

4. Ухвала про повернення заяви про порушення справи про

банкрутство без розгляду може бути перевірена в порядку нагляду.

Стаття 10. Відкликання заяви про порушення справи про

банкрутство

1. Заява про порушення справи про банкрутство може бути

відкликана заявниками до опублікування в офіційному друкованому

органі оголошення про порушення справи про банкрутство або після

такого опублікування, якщо протягом місячного строку не надійшло

інших заяв кредиторів щодо задоволення їх вимог.

2. Суд виносить ухвалу про відкликання заяви, якщо це не

порушує права боржника та кредиторів.

Стаття 11. Порушення провадження у справі про банкрутство

1. Суддя, прийнявши заяву про порушення справи про

банкрутство, не пізніше ніж на п'ятий день з дня її надходження

виносить і направляє сторонам та державному органу з питань

банкрутства ухвалу про порушення провадження у справі про

банкрутство, в якій вказується про прийняття заяви до розгляду,

про введення процедури розпорядження майном боржника, призначення

розпорядника майна, дату проведення підготовчого засідання суду,

Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 13 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.