WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 10 |

виданий сертифікат втрачає чинність.

3. Форми ліцензій на освітню діяльність та сертифікатів про

акредитацію напрямів, спеціальностей та вищих навчальних закладів,

порядок їх оформлення, переоформлення, видачі, зберігання та

обліку затверджуються спеціально уповноваженим центральним органом

виконавчої влади у галузі освіти і науки.

4. Ліцензії на освітню діяльність та сертифікати про

акредитацію напрямів, спеціальностей та вищих навчальних закладів

можуть бути анульовані відповідно до закону.

Рішення спеціально уповноваженого центрального органу

виконавчої влади у галузі освіти і науки з питань ліцензування та

акредитації можуть бути оскаржені до суду.

Стаття 29. Принципи управління вищим навчальним закладом

1. Управління вищим навчальним закладом здійснюється на

основі принципів:

автономії та самоврядування;

розмежування прав, повноважень та відповідальності власника

(власників), органів управління вищою освітою, керівництва вищого

навчального закладу та його структурних підрозділів;

поєднання колегіальних та єдиноначальних засад;

незалежності від політичних партій, громадських та релігійних

організацій.

2. Автономія та самоврядування вищого навчального закладу

реалізуються відповідно до законодавства і передбачають право:

самостійно визначати форми навчання, форми та види

організації навчального процесу;

приймати на роботу педагогічних, науково-педагогічних та

інших працівників;

надавати додаткові освітні послуги;

самостійно розробляти та запроваджувати власні програми

наукової і науково-виробничої діяльності;

створювати у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів

України, інститути, коледжі, технікуми, факультети, відділення,

філії, навчальні, методичні, наукові, науково-дослідні центри та

лабораторії, конструкторські та конструкторсько-технологічні бюро,

територіально відокремлені та інші структурні підрозділи;

здійснювати видавничу діяльність, розвивати власну

поліграфічну базу;

на підставі відповідних угод провадити спільну діяльність з

іншими вищими навчальними закладами, підприємствами, установами та

організаціями;

брати участь у роботі міжнародних організацій;

запроваджувати власну символіку та атрибутику;

звертатися з ініціативою до органів управління вищою освітою

про внесення змін до чинних або розроблення нових

нормативно-правових актів у галузі вищої освіти, а також брати

участь у роботі над проектами щодо їх удосконалення;

користуватися земельними ділянками в порядку, встановленому

Земельним кодексом України.

Стаття 30. Структурні підрозділи вищого навчального закладу

1. Структурні підрозділи вищого навчального закладу

створюються відповідно до законодавства. Структурні підрозділи

можуть мати окремі права юридичної особи.

2. Структурними підрозділами вищого навчального закладу

третього і четвертого рівнів акредитації є кафедри, факультети,

інститути, філії, бібліотека тощо.

Кафедра - базовий структурний підрозділ вищого навчального

закладу (його філій, інститутів, факультетів), що проводить

навчально-виховну і методичну діяльність з однієї або кількох

споріднених спеціальностей, спеціалізацій чи навчальних дисциплін

і здійснює наукову, науково-дослідну та науково-технічну

діяльність за певним напрямом. Кафедра створюється рішенням Вченої

ради вищого навчального закладу за умови, якщо до її складу

входить не менше ніж п'ять науково-педагогічних працівників, для

яких кафедра є основним місцем роботи, і не менше ніж три з яких

мають науковий ступінь або вчене звання.

Керівництво кафедрою здійснює завідуючий кафедрою, який

обирається на цю посаду за конкурсом Вченою радою вищого

навчального закладу строком на п'ять років (для національного

вищого навчального закладу - строком на сім років). Із завідуючим

кафедрою укладається контракт.

Факультет - основний організаційний і навчально-науковий

структурний підрозділ вищого навчального закладу третього та

четвертого рівнів акредитації, що об'єднує відповідні кафедри і

лабораторії. Факультет створюється рішенням Вченої ради вищого

навчального закладу за умови, якщо до його складу входить не менше

ніж три кафедри і на ньому навчається не менше ніж 200 студентів

денної (очної) форми навчання.

Рішення про створення факультету поза місцем розташування

вищого навчального закладу державної форми власності приймається

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у

галузі освіти і науки, іншими центральними органами виконавчої

влади, які мають у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади.

3. Структурними підрозділами вищого навчального закладу

першого та другого рівнів акредитації є відділення і предметні

(циклові) комісії.

Відділення - структурний підрозділ, що об'єднує навчальні

групи з однієї або кількох спеціальностей, методичні,

навчально-виробничі та інші підрозділи. Відділення створюється

рішенням керівника вищого навчального закладу, якщо на ньому

навчається не менше ніж 150 студентів.

Предметна (циклова) комісія - структурний

навчально-методичний підрозділ, що проводить виховну, навчальну та

методичну роботу з однієї або кількох споріднених навчальних

дисциплін. Предметна (циклова) комісія створюється рішенням

керівника вищого навчального закладу за умови, якщо до її складу

входить не менше ніж три педагогічних працівники.

4. Філія - відокремлений структурний підрозділ, що

створюється з метою забезпечення потреб у фахівцях місцевого ринку

праці та наближення місця навчання студентів до їх місця

проживання.

Філію очолює директор, який призначається у порядку,

встановленому статутом вищого навчального закладу.

5. Структурними підрозділами вищого навчального закладу

четвертого рівня акредитації можуть бути наукові,

навчально-наукові, науково-дослідні та науково-виробничі

інститути. Керівництво інститутом здійснює директор, який

обирається на посаду за конкурсом строком на п'ять років.

Можуть створюватися:

навчально-науково-виробничі центри (комплекси, інститути), що

об'єднують споріднені факультети, коледжі, технікуми, наукові,

науково-дослідні, науково-виробничі й проектні інститути, дослідні

станції, кафедри, наукові лабораторії, конструкторські бюро,

навчально-дослідні господарства, навчально-виробничі комбінати,

експериментальні заводи, фабрики, фірми, клінічні бази установ

медичної освіти, полігони, технопарки, інші підрозділи;

навчально-наукові центри (комплекси, інститути), що

об'єднують споріднені факультети, кафедри, наукові лабораторії,

центри, інші підрозділи, що забезпечують підготовку фахівців з

певних спеціальностей (напрямів підготовки) та проводять наукові

дослідження з певного напряму;

науково-дослідні центри (комплекси, інститути), що об'єднують

споріднені наукові лабораторії, центри, інші підрозділи за певним

напрямом науково-дослідної роботи.

6. Вищий навчальний заклад повинен мати у своєму складі

бібліотеку, яку очолює директор (завідуючий).

Директор бібліотеки вищого навчального закладу третього і

четвертого рівнів акредитації обирається Вченою радою вищого

навчального закладу строком на п'ять років (для національного

вищого навчального закладу - строком на сім років).

7. Вищий навчальний заклад може мати у своєму складі

підготовчі відділення (підрозділи), підрозділи перепідготовки та

підвищення кваліфікації кадрів, лабораторії, навчально-методичні

кабінети, комп'ютерні та інформаційні центри, навчально-виробничі

та творчі майстерні, навчально-дослідні господарства, виробничі

структури, видавництва, спортивні комплекси, заклади

культурно-побутового призначення та інші підрозділи, діяльність

яких не заборонена законодавством.

Стаття 31. Забезпечення державою діяльності вищих навчальних

закладів

Держава в особі відповідних органів державної влади

забезпечує діяльність вищих навчальних закладів шляхом:

визначення перспектив та напрямів розвитку вищої освіти;

створення нормативно-правової бази їх діяльності;

затвердження державного та галузевих стандартів вищої освіти;

здійснення ліцензування освітньої діяльності та акредитації

напрямів, спеціальностей та вищих навчальних закладів;

надання законами особам, які навчаються у вищих навчальних

закладах, а також педагогічним, науково-педагогічним та іншим

категоріям працівників акредитованого вищого навчального закладу,

гарантій;

встановлення для педагогічних і науково-педагогічних

працівників вищих навчальних закладів посадових окладів, а також

додаткових доплат, диференційованих відповідно до їх наукових

ступенів, вчених і педагогічних звань, кваліфікаційних категорій

та стажу роботи;

визначення обсягів фінансування вищих навчальних закладів з

Державного бюджету України, встановлення нормативів

матеріально-технічного, фінансового та іншого забезпечення вищих

навчальних закладів однакових для вищих навчальних закладів одного

статусу (в тому числі статусу національного), рівня акредитації та

типу;

охорони здоров'я працівників та осіб, які навчаються у вищих

навчальних закладах.

Розділ VI

УПРАВЛІННЯ ВИЩИМ НАВЧАЛЬНИМ ЗАКЛАДОМ

Стаття 32. Керівник вищого навчального закладу

1. Безпосереднє управління діяльністю вищого навчального

закладу здійснює його керівник - ректор (президент), начальник,

директор тощо.

2. Керівник вищого навчального закладу в межах наданих йому

повноважень:

вирішує питання діяльності вищого навчального закладу,

затверджує його структуру і штатний розпис;

видає накази і розпорядження, обов'язкові для виконання всіма

працівниками і структурними підрозділами вищого навчального

закладу;

представляє вищий навчальний заклад у державних та інших

органах, відповідає за результати його діяльності перед органом

управління, у підпорядкуванні якого перебуває вищий навчальний

заклад;

є розпорядником майна і коштів;

виконує кошторис, укладає угоди, дає доручення, відкриває

банківські рахунки;

приймає на роботу та звільняє з роботи працівників;

забезпечує охорону праці, дотримання законності та порядку;

визначає функціональні обов'язки працівників;

формує контингент осіб, які навчаються у вищому навчальному

закладі;

відраховує та поновлює на навчання осіб, які навчаються у

вищому навчальному закладі;

контролює виконання навчальних планів і програм;

контролює дотримання всіма підрозділами штатно-фінансової

дисципліни;

забезпечує дотримання службової та державної таємниці;

здійснює контроль за якістю роботи викладачів, організацією

навчально-виховної та культурно-масової роботи, станом фізичного

виховання і здоров'я, організовує побутове обслуговування

учасників навчально-виховного процесу та інших працівників вищого

навчального закладу;

разом із профспілковими організаціями подає на затвердження

вищому колегіальному органу громадського самоврядування вищого

навчального закладу правила внутрішнього розпорядку та колективний

договір і після затвердження підписує його.

Керівник вищого навчального закладу відповідає за провадження

освітньої діяльності у вищому навчальному закладі, за результати

фінансово-господарської діяльності, стан і збереження будівель та

іншого майна.

Для вирішення основних питань діяльності відповідно до

статуту керівник вищого навчального закладу створює робочі та

дорадчі органи, а також визначає їх повноваження.

Керівник вищого навчального закладу щорічно звітує перед

власником (власниками) або уповноваженим ним (ними) органом

(особою) та вищим колегіальним органом громадського самоврядування

вищого навчального закладу.

Керівник вищого навчального закладу відповідно до статуту

може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам та

керівникам структурних підрозділів.

3. При виході на пенсію з посади керівника вищого навчального

закладу керівник, який пропрацював на цій посаді не менше двох

термінів підряд, може бути призначений на посаду почесного ректора

(президента), начальника, директора тощо вищого навчального

закладу із виплатою грошового утримання за рахунок навчального

закладу в розмірі заробітної плати, яку він отримував перед

виходом на пенсію.

Призначення почесного ректора (президента), начальника,

директора тощо вищого навчального закладу здійснюється у порядку,

встановленому Кабінетом Міністрів України. Умови призначення та

виплати грошового утримання визначаються у статуті вищого

навчального закладу.

Стаття 33. Керівник факультету, відділення

1. Керівництво факультетом здійснює декан. Декан факультету

може делегувати частину своїх повноважень своїм заступникам.

Декан видає розпорядження, що стосуються діяльності

факультету. Розпорядження декана є обов'язковими для виконання

всіма працівниками факультету і можуть бути скасовані керівником

вищого навчального закладу. Керівник вищого навчального закладу

відміняє розпорядження декана, які суперечать закону, статутові

вищого навчального закладу чи завдають шкоди інтересам вищого

навчального закладу.

2. Керівництво відділенням здійснює завідуючий. Завідуючий

відділенням призначається на посаду керівником вищого навчального

закладу з числа педагогічних працівників, які мають повну вищу

освіту і досвід навчально-методичної роботи.

Завідуючий відділенням забезпечує організацію

навчально-виховного процесу, виконання навчальних планів і

програм, здійснює контроль за якістю викладання навчальних

предметів, навчально-методичною діяльністю викладачів.

Стаття 34. Вчені ради

1. Вчена рада вищого навчального закладу є колегіальним

Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 10 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.