WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 10 |

( Частину першу статті 8 доповнено абзацом другим згідно із

Законом N 1158-IV ( 1158-15 ) від 11.09.2003 )

Особи, які мають базову загальну середню освіту, можуть

одночасно навчатися за освітньо-професійною програмою підготовки

молодшого спеціаліста і здобувати повну загальну середню освіту.

2. Бакалавр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти

особи, яка на основі повної загальної середньої освіти здобула

базову вищу освіту, фундаментальні і спеціальні уміння та знання

щодо узагальненого об'єкта праці (діяльності), достатні для

виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня професійної

діяльності, що передбачені для первинних посад у певному виді

економічної діяльності.

Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра

може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня

молодшого спеціаліста.

Особи, які в період навчання за освітньо-професійною

програмою підготовки бакалавра у вищих навчальних закладах

другого - четвертого рівнів акредитації припинили подальше

навчання, мають право за індивідуальною програмою здобути

освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста за однією із

спеціальностей, відповідних напряму підготовки бакалавра, у тому

самому або іншому акредитованому вищому навчальному закладі.

3. Спеціаліст - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти

особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра

здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні

для виконання завдань та обов'язків (робіт) певного рівня

професійної діяльності, що передбачені для первинних посад у

певному виді економічної діяльності.

4. Магістр - освітньо-кваліфікаційний рівень вищої освіти

особи, яка на основі освітньо-кваліфікаційного рівня бакалавра

здобула повну вищу освіту, спеціальні уміння та знання, достатні

для виконання професійних завдань та обов'язків (робіт)

інноваційного характеру певного рівня професійної діяльності, що

передбачені для первинних посад у певному виді економічної

діяльності.

Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня магістра

може здійснюватися на основі освітньо-кваліфікаційного рівня

спеціаліста.

Особи, які в період навчання за освітньо-професійною

програмою підготовки магістра припинили подальше навчання, мають

право за індивідуальною програмою здобути освітньо-кваліфікаційний

рівень спеціаліста за такою ж або спорідненою спеціальністю у тому

самому або іншому акредитованому вищому навчальному закладі.

5. Підготовка фахівців освітньо-кваліфікаційних рівнів

спеціаліста та магістра медичного та ветеринарно-медичного

спрямувань може здійснюватися на основі повної загальної середньої

освіти.

Стаття 9. Документи про вищу освіту

1. Встановлюються такі види документів, які засвідчують

здобуття особою вищої освіти та кваліфікації за певними

освітньо-кваліфікаційними рівнями:

диплом молодшого спеціаліста;

диплом бакалавра;

диплом спеціаліста;

диплом магістра.

Зразки документів про вищу освіту затверджуються Кабінетом

Міністрів України.

Вищий навчальний заклад, вище професійне училище, центр

професійно-технічної освіти мають право видавати документ про вищу

освіту державного зразка тільки з акредитованого напряму

(спеціальності). ( Абзац сьомий частини першої статті 9 із

змінами, внесеними згідно із Законом N 1158-IV ( 1158-15 ) від

11.09.2003 )

Для осіб, які навчалися за кошти державного бюджету,

документи про вищу освіту виготовляються та видаються за рахунок

коштів Державного бюджету України.

( Установити, що у 2004 році положення і норми, передбачені

абзацом восьмим частини першої статті 9 реалізуються в розмірах і

порядку, визначених Кабінетом Міністрів України, в межах видатків,

врахованих у розрахунках до Державного бюджету України та місцевих

бюджетів на 2004 рік згідно із Законом N 1344-IV ( 1344-15 ) від

27.11.2003 )

2. Особи, відраховані із вищого навчального закладу до

завершення навчання за освітньо-професійними програмами, отримують

академічні довідки встановленого спеціально уповноваженим

центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки

зразка.

Стаття 10. Післядипломна освіта

1. Післядипломна освіта - спеціалізоване вдосконалення освіти

та професійної підготовки особи шляхом поглиблення, розширення і

оновлення її професійних знань, умінь і навичок або отримання

іншої спеціальності на основі здобутого раніше

освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного досвіду.

Післядипломна освіта створює умови для безперервності та

наступності освіти і включає:

перепідготовку - отримання іншої спеціальності на основі

здобутого раніше освітньо-кваліфікаційного рівня та практичного

досвіду;

спеціалізацію - набуття особою здатностей виконувати окремі

завдання та обов'язки, які мають особливості, в межах

спеціальності;

розширення профілю (підвищення кваліфікації) - набуття особою

здатностей виконувати додаткові завдання та обов'язки в межах

спеціальності;

стажування - набуття особою досвіду виконання завдань та

обов'язків певної спеціальності.

Особа, яка пройшла перепідготовку і успішно пройшла державну

атестацію, отримує відповідний документ про вищу освіту.

Особа, яка успішно пройшла стажування або спеціалізацію чи

розширила профіль (підвищила кваліфікацію), отримує відповідний

документ про післядипломну освіту.

Зразки документів про післядипломну освіту затверджуються

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у

галузі освіти і науки.

2. Післядипломна освіта здійснюється вищими навчальними

закладами післядипломної освіти або структурними підрозділами

вищих навчальних закладів відповідного рівня акредитації, в тому

числі на підставі укладених договорів.

Розділ III

СТАНДАРТИ ВИЩОЇ ОСВІТИ

Стаття 11. Система стандартів вищої освіти

1. Систему стандартів вищої освіти складають державний

стандарт вищої освіти, галузеві стандарти вищої освіти та

стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів.

Стандарти вищої освіти є основою оцінки якості вищої освіти

та професійної підготовки, а також якості освітньої діяльності

вищих навчальних закладів незалежно від їх типів, рівнів

акредитації та форм навчання.

2. Державний стандарт вищої освіти містить складові:

перелік кваліфікацій за відповідними

освітньо-кваліфікаційними рівнями;

перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється

підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними

освітньо-кваліфікаційними рівнями;

вимоги до освітніх рівнів вищої освіти;

вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти.

3. Галузеві стандарти вищої освіти містять складові:

освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих

навчальних закладів;

освітньо-професійні програми підготовки;

засоби діагностики якості вищої освіти.

4. Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів містять

складові:

перелік спеціалізацій за спеціальностями;

варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик

випускників вищих навчальних закладів;

варіативні частини освітньо-професійних програм підготовки;

варіативні частини засобів діагностики якості вищої освіти;

навчальні плани;

програми навчальних дисциплін.

5. Порядок розроблення стандартів вищої освіти та внесення

змін до них, а також здійснення контролю за їх дотриманням

визначається Кабінетом Міністрів України.

Стаття 12. Державний стандарт вищої освіти

1. Перелік кваліфікацій за відповідними

освітньо-кваліфікаційними рівнями містить перелік назв

кваліфікацій, які визначаються через професійні назви робіт, що

мають виконувати фахівці певного освітньо-кваліфікаційного рівня

на первинних посадах.

2. Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється

підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними

освітньо-кваліфікаційними рівнями, містить перелік назв напрямів,

що відображають споріднений зміст вищої освіти і професійної

підготовки, та перелік назв спеціальностей, що відображають

неповторювані узагальнені об'єкти діяльності або виробничі функції

та предмети діяльності.

3. Вимоги до освітніх рівнів вищої освіти містять вимоги до

рівня сформованості у особи соціальних і громадянських якостей з

урахуванням особливостей майбутньої професійної діяльності, а

також вимоги до формування у неї патріотизму до України та до

знання української мови.

4. Вимоги до освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти

містять вимоги до професійної підготовки фахівців з урахуванням

суспільного поділу праці.

5. Перелік кваліфікацій за відповідними

освітньо-кваліфікаційними рівнями, вимоги до освітніх та

освітньо-кваліфікаційних рівнів вищої освіти затверджуються

Кабінетом Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого

центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки,

погодженим із спеціально уповноваженим центральним органом

виконавчої влади у галузі праці та соціальної політики.

Перелік напрямів та спеціальностей, за якими здійснюється

підготовка фахівців у вищих навчальних закладах за відповідними

освітньо-кваліфікаційними рівнями, затверджується Кабінетом

Міністрів України за поданням спеціально уповноваженого

центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Стаття 13. Галузеві стандарти вищої освіти

1. Освітньо-кваліфікаційна характеристика випускника вищого

навчального закладу відображає цілі вищої освіти та професійної

підготовки, визначає місце фахівця в структурі галузей економіки

держави і вимоги до його компетентності, інших соціально важливих

якостей, систему виробничих функцій і типових завдань діяльності й

умінь для їх реалізації.

Освітньо-кваліфікаційні характеристики випускників вищих

навчальних закладів затверджуються спеціально уповноваженим

центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки за

погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом

виконавчої влади у галузі праці та соціальної політики.

2. Освітньо-професійна програма підготовки визначає

нормативний термін та нормативну частину змісту навчання за певним

напрямом або спеціальністю відповідного освітньо-кваліфікаційного

рівня, встановлює вимоги до змісту, обсягу та рівня освіти й

професійної підготовки фахівця.

Освітньо-професійні програми підготовки затверджуються

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у

галузі освіти і науки.

Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою

підготовки встановлюється відповідно до визначеного рівня

професійної діяльності.

Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою

підготовки молодшого спеціаліста для осіб, які мають повну

загальну середню освіту та освітньо-кваліфікаційний рівень

кваліфікованого робітника за спорідненою професією, зменшується на

один рік.

Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою

підготовки бакалавра для осіб, які мають освітньо-кваліфікаційний

рівень молодшого спеціаліста за відповідною до напряму підготовки

бакалавра спеціальністю, може зменшуватися до двох років.

Нормативний термін навчання за освітньо-професійною програмою

підготовки магістра для осіб, які мають освітньо-кваліфікаційний

рівень спеціаліста за відповідною спеціальністю, не може

перевищувати одного року.

Нормативний термін навчання фахівців освітньо-кваліфікаційних

рівнів спеціаліста та магістра медичного та ветеринарно-медичного

спрямувань визначається відповідним центральним органом виконавчої

влади, який має у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади,

за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом

виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Якщо вищий навчальний заклад має відповідні угоди з

навчальними закладами іноземних держав, що передбачають

взаємовизнання документів про вищу освіту за умови інших термінів

навчання, такі терміни можуть бути встановлені відповідним

центральним органом виконавчої влади, який має у своєму

підпорядкуванні вищі навчальні заклади, за погодженням із

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у

галузі освіти і науки.

3. Засоби діагностики якості вищої освіти визначають

стандартизовані методики, які призначені для кількісного та

якісного оцінювання досягнутого особою рівня сформованості знань,

умінь і навичок, професійних, світоглядних та громадянських

якостей.

Засоби діагностики якості вищої освіти використовуються для

встановлення відповідності рівня якості вищої освіти вимогам

стандартів вищої освіти і затверджуються спеціально уповноваженим

центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Стаття 14. Стандарти вищої освіти вищих навчальних закладів

1. Вищі навчальні заклади визначають спеціалізації за

спеціальностями, за якими здійснюється підготовка фахівців

освітньо-кваліфікаційних рівнів молодшого спеціаліста, спеціаліста

та магістра. Назви спеціалізацій за спеціальностями відображають

відмінності у засобах, умовах та продуктах діяльності в межах

спеціальності.

2. Варіативні частини освітньо-кваліфікаційних характеристик

випускників вищих навчальних закладів, освітньо-професійних

програм підготовки та засобів діагностики якості вищої освіти

забезпечують підготовку фахівців за спеціалізаціями за

спеціальностями з урахуванням особливостей суспільного поділу

праці в Україні та мобільності системи освіти щодо задоволення

вимог ринку праці.

Зміст варіативних частин освітньо-кваліфікаційних

характеристик випускників вищих навчальних закладів,

освітньо-професійних програм підготовки, засобів діагностики

Pages:     | 1 || 3 | 4 |   ...   | 10 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.