WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 ||

вищим навчальним закладом та особою, яка навчатиметься, або

юридичною особою, що оплачуватиме навчання або надання додаткових

освітніх послуг, і не може змінюватися протягом усього строку

навчання. Типовий договір затверджується спеціально уповноваженим

центральним органом виконавчої влади у галузі освіти і науки.

Розмір плати за весь строк навчання або за надання додаткових

освітніх послуг публікується у загальнодержавних друкованих

засобах масової інформації та інформаційних збірниках спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі

освіти і науки.

Плата за навчання або за надання додаткових освітніх послуг

може вноситися за весь строк навчання або надання додаткових

освітніх послуг повністю одноразово або частками - помісячно, по

семестрах, щорічно.

Особи, які успішно навчаються у вищих навчальних закладах

державної або комунальної форми власності за денною (очною) формою

навчання за кошти державного або місцевого бюджету, забезпечуються

стипендіями у розмірі не менше ніж два неоподатковуваних мінімуми

доходів громадян. Порядок призначення і виплати стипендій

встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Педагогічним та науково-педагогічним працівникам вищих

навчальних закладів встановлюються доплати за науковий ступінь

кандидата наук або доктора наук у розмірах відповідно 15 та 20

відсотків посадового окладу, якщо наявність наукового ступеня не

передбачена кваліфікаційними вимогами за посадою, яку обіймає

працівник.

7. Законом встановлюються джерела, обсяги та види надходжень,

які не є об'єктом оподаткування для вищих навчальних закладів всіх

форм власності, а також встановлюються пільги щодо сплати податків

і зборів для вищих навчальних закладів та осіб, які надають їм

благодійну допомогу.

8. Показники державного замовлення на підготовку фахівців з

вищою освітою формуються за освітньо-кваліфікаційними рівнями

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у

галузі економіки на підставі узгодженого подання спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі

освіти і науки (іншого центрального органу виконавчої влади, який

має у своєму підпорядкуванні вищі навчальні заклади) та спеціально

уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі праці

та соціальної політики.

Показники державного замовлення на підготовку наукових і

науково-педагогічних кадрів формуються за науковими напрямами

спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у

галузі економіки за поданням спеціально уповноваженого

центрального органу виконавчої влади у галузі освіти і науки,

інших центральних органів виконавчої влади, які здійснюють

підготовку наукових та науково-педагогічних кадрів.

Стаття 65. Платні послуги у галузі вищої освіти

та пов'язаних з нею інших галузях діяльності

Вищий навчальний заклад відповідно до свого статуту може

надавати фізичним та юридичним особам платні послуги у галузі

вищої освіти та пов'язаних з нею інших галузях діяльності за умови

забезпечення провадження освітньої діяльності.

Перелік видів платних послуг у галузі вищої освіти та

пов'язаних з нею інших галузях діяльності, що можуть надаватися

вищими навчальними закладами державної або комунальної форми

власності, визначається Кабінетом Міністрів України.

Вищий навчальний заклад не може надавати платні послуги у

галузі вищої освіти та пов'язаних з нею інших галузях діяльності

на заміну або в рамках освітньої діяльності, що фінансується за

рахунок коштів державного та місцевого бюджетів.

Розділ XII

МІЖНАРОДНЕ СПІВРОБІТНИЦТВО

Стаття 66. Державна політика у галузі міжнародного

співробітництва у галузі вищої освіти

Держава сприяє міжнародному співробітництву у галузі вищої

освіти і здійснює заходи щодо розвитку та зміцнення

взаємовигідного міжнародного співробітництва у галузі вищої освіти

в рамках двосторонніх і багатосторонніх міжнародних договорів і

угод.

Держава створює умови для міжнародного співробітництва вищих

навчальних закладів усіх форм власності, наукових, проектних,

виробничих, клінічних, медико-профілактичних, культурно-освітніх

організацій та установ, які забезпечують функціонування та

розвиток системи вищої освіти, органів управління вищою освітою,

шляхом бюджетного фінансування, надання пільг по сплаті податків

та зборів (обов'язкових платежів), пов'язаних із закупівлею та

ввезенням на митну територію України навчального, наукового та

виробничого обладнання, приладдя та матеріалів, для здійснення

освітньої, наукової та науково-технічної діяльності.

Стаття 67. Основні напрями міжнародного співробітництва

у галузі вищої освіти

1. Вищі навчальні заклади мають право здійснювати міжнародне

співробітництво, укладати договори про співробітництво,

встановлювати прямі зв'язки з вищими навчальними закладами

іноземних держав, міжнародними організаціями, фондами тощо

відповідно до законодавства.

2. Головними напрямами міжнародного співробітництва вищих

навчальних закладів є:

участь у програмах двостороннього та багатостороннього

міждержавного обміну студентами, аспірантами, педагогічними,

науково-педагогічними та науковими працівниками;

проведення спільних наукових досліджень;

організація міжнародних конференцій, симпозіумів, конгресів

та інших заходів;

участь у міжнародних освітніх та наукових програмах;

спільна видавнича діяльність;

надання послуг, пов'язаних із здобуттям вищої та

післядипломної освіти, іноземним громадянам в Україні;

відрядження за кордон науково-педагогічних кадрів для

викладацької та наукової роботи відповідно до міжнародних

договорів України, а також прямих договорів вищих навчальних

закладів з іноземними партнерами.

Стаття 68. Зовнішньоекономічна діяльність у галузі

вищої освіти

1. Зовнішньоекономічна діяльність вищого навчального закладу

здійснюється відповідно до законодавства шляхом укладення

договорів з іноземними юридичними та фізичними особами.

2. Основними видами зовнішньоекономічної діяльності вищого

навчального закладу є:

організація фахової підготовки і стажування студентів;

провадження освітньої діяльності, пов'язаної з навчанням

іноземних студентів, а також підготовка наукових кадрів для

іноземних держав;

проведення науково-дослідних та дослідно-конструкторських

робіт за замовленням іноземних юридичних та фізичних осіб;

створення спільних з іноземними партнерами підприємств,

центрів, лабораторій, технопарків тощо.

3. Валютні та матеріальні надходження від

зовнішньоекономічної діяльності вищого навчального закладу

використовуються для забезпечення виконання статутних завдань.

Розділ XIII

ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗАКОНОДАВСТВА

ПРО ВИЩУ ОСВІТУ

Стаття 69. Відповідальність за порушення законодавства

про вищу освіту

1. Особи, винні у порушенні законодавства про вищу освіту,

несуть відповідальність відповідно до закону.

2. Шкода, заподіяна учасниками навчально-виховного процесу

вищому навчальному закладу, а також шкода, заподіяна вищим

навчальним закладом учасникам навчально-виховного процесу,

відшкодовуються відповідно до законодавства.

3. Невиконання вищим навчальним закладом головних завдань

діяльності, вимог стандартів вищої освіти є підставою для

позбавлення його ліцензій.

Розділ XIV

ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ

1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.

Положення частини четвертої статті 23 набирають чинності з

дня прийняття рішення про набір студентів 2009 року. ( Абзац

другий пункту 1 розділу XIV із змінами, внесеними згідно із

Законами N 1004-IV ( 1004-15 ) від 19.06.2003, N 2505-IV

( 2505-15 ) від 25.03.2005 )

Положення абзаців першого і другого частини першої та абзацу

першого частини другої статті 39, абзаців першого та другого

частини першої статті 40 цього Закону щодо вимог до кандидатур на

посади керівника вищого навчального закладу та керівника

факультету поширюються на осіб, які будуть обиратися на зазначені

посади з дня набрання чинності цим Законом.

Положення абзацу четвертого частини першої статті 64

набирають чинності з 1 січня 2005 року.

Закони та інші нормативно-правові акти, прийняті до набрання

чинності цим Законом, застосовуються у частині, що не суперечить

цьому Закону.

2. Кабінету Міністрів України:

у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом

підготувати та подати на розгляд Верховної Ради України пропозиції

щодо приведення законів у відповідність із цим Законом;

у шестимісячний термін з дня набрання чинності цим Законом

забезпечити прийняття нормативно-правових актів, передбачених цим

Законом;

у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом

привести свої нормативно-правові акти, а також забезпечити

приведення нормативно-правових актів міністерств та інших

центральних органів виконавчої влади у відповідність із цим

Законом;

у проектах законів про Державний бюджет України на 2003 рік

та наступні роки передбачати поступове збільшення бюджетних

асигнувань для реалізації положень абзацу четвертого частини

першої статті 64 цього Закону.

3. У Законі України "Про ліцензування певних видів

господарської діяльності" ( 1775-14 ) (Відомості Верховної Ради

України, 2000 р., N 36, ст. 299; 2001 р., N 11, ст. 45, N 49,

ст. 259; 2002 р., N 1, ст. 1):

частину другу статті 2 після слів "ядерної енергії" доповнити

словами "ліцензування у сфері освіти";

пункт 40 статті 9 виключити.

Президент України Л.КУЧМА

м. Київ, 17 січня 2002 року

N 2984-III

Pages:     | 1 |   ...   | 8 | 9 ||



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.