WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     || 2 | 3 |

ЗАКОН УКРАЇНИ

Про систему оподаткування 

Із змінами і доповненнями, внесеними

Законами України

від 13 березня 1992 року N 2199-XII,

 від 5 травня 1993 року N 3180-XII,

 від 2 лютого 1994 року N 3904-XII

(Законом України від 2 лютого 1994 року N 3904-XII

цей Закон викладено в новій редакції),

 від 22 березня 1996 року N 96/96-ВР,

 від 18 лютого 1997 року N 77/97-ВР, 

(Законом України від 18 лютого 1997 року N 77/97-ВР

цей Закон викладено в новій редакції),

 від 19 квітня 1997 року N 221/97-ВР,

 від 15 січня 1998 року N 19/98-ВР,

від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР,

 від 5 березня 1998 року N 199/98-ВР,

 від 1 грудня 1998 року N 285-XIV,

 від 17 грудня 1998 року N 320-XIV,

 від 22 грудня 1998 року N 333-XIV,

 від 9 квітня 1999 року N 588-XIV,

 від 13 травня 1999 року N 643-XIV,

від 30 червня 1999 року N 784-XIV,

 від 4 листопада 1999 року N 1213-XIV,

 від 13 січня 2000 року N 1375-XIV,

від 2 березня 2000 року N 1523-III,

 від 1 червня 2000 року N 1770-III, 

 від 8 червня 2000 року N 1805-III,

 від 7 червня 2001 року N 2515-III,

 від 20 вересня 2001 року N 2740-III,

 від 10 січня 2002 року N 2921-III,

 від 10 січня 2002 року N 2922-III,

 від 24 грудня 2002 року N 349-IV,

від 16 січня 2003 року N 429-IV,

 від 3 квітня 2003 року N 703-IV,

 від 22 травня 2003 року N 849-IV,

 від 5 червня 2003 року N 906-IV,

 від 10 липня 2003 року N 1115-IV,

 від 18 листопада 2003 року N 1271-IV

(Дію Закону зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - учасників експерименту по запровадженню єдиного податку на території Глобинського району Полтавської області, Старобешівського району Донецької області та Ужгородського району Закарпатської області в частині сплати податків, включених до складу єдиного податку, згідно із Законом України від 15 січня 1998 року N 25/98-ВР)

(Дію Закону у частині сплати сум податків і зборів (обов'язкових платежів), включених до складу фіксованого сільськогосподарського податку зупинено для сільськогосподарських товаровиробників - платників фіксованого сільськогосподарського податку  згідно із Законом України від 17 грудня 1998 року N 320-XIV)

(Дію Закону у частині сплати податків і зборів, включених до складу єдиного податку, передбаченого Законом України від 13 січня 2000 року N 1375-XIV, зупинено на період проведення експерименту для підприємств легкої та деревообробної промисловості Чернівецької області - учасників економічного експерименту, згідно із Законом України від 13 січня 2000 року N 1375-XIV)

Цей Закон визначає принципи побудови системи оподаткування в Україні, податки і збори (обов'язкові платежі) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також права, обов'язки і відповідальність платників.

Розділ I 

ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Стаття 1. Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів

Встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, а також пільг їх платникам здійснюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до цього Закону, інших законів України про оподаткування.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим і сільські, селищні, міські ради можуть встановлювати додаткові пільги щодо оподаткування у межах сум, що надходять до їх бюджетів.

Ставки, механізм справляння податків і зборів (обов'язкових платежів), за винятком особливих видів мита та збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, і пільги щодо оподаткування не можуть встановлюватися або змінюватися іншими законами України, крім законів про оподаткування. Особливі види мита справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України.

(частина третя статті 1 в редакції

Закону України від 22.12.98 р.  N 333-XIV,

 із змінами, внесеними згідно із Законом

України від 22.05.2003 р. N 849-IV)

Розмір та механізм справляння збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію встановлюються Кабінетом Міністрів України разом з Національною комісією регулювання електроенергетики України.

(статтю 1 доповнено новою частиною четвертою

 згідно із Законом України від 22.05.2003 р. N 849-IV,

 у зв'язку з цим частини четверту - сьому вважати

 відповідно частинами п'ятою - восьмою)

Встановлення і скасування спеціального збору до Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, розмір та механізм справляння цього збору здійснюються відповідно до Закону України "Про Фонд гарантування вкладів фізичних осіб".

(статтю 1 доповнено новою частиною п'ятою

 згідно із Законом України від 20.09.2001 р. N 2740-III,

у зв'язку з цим частини четверту - шосту

 вважати відповідно частинами п'ятою - сьомою) 

Податки і збори (обов'язкові платежі), справляння яких не передбачено цим Законом, сплаті не підлягають.

(частина шоста статті 1 в редакції

Закону України від 19.04.97 р.  N 221/97-ВР)

(попередню редакцію частини шостої статті 1 відновлено у зв'язку із закінченням строку дії Закону України від 19.04.97 р. N 221/97-ВР)

Зміни і доповнення до цього Закону, інших законів України про оподаткування стосовно надання пільг, зміни податків, зборів (обов'язкових платежів), механізму їх сплати вносяться до цього Закону, інших законів України про оподаткування не пізніше, ніж за шість місяців до початку нового бюджетного року і набирають чинності з початку нового бюджетного року. Це правило не застосовується у випадках зменшення розміру ставок податків, зборів (обов'язкових платежів) або скасування пільг з оподаткування та інших правил, які призводять до порушення правил конкуренції та створення податкових переваг окремим суб'єктам підприємницької діяльності або фізичним особам.

(частина сьома статті 1 у редакції Закону

 України від 02.03.2000 р. N 1523-III)

(норми частини сьомої статті 1 не поширюються на Закон України від 18.11.99 р. N 1243-XIV згідно із Законом України від 18.11.99 р. N 1243-XIV)

Будь-які податки і збори (обов'язкові платежі), які запроваджуються законами України, мають бути включені до цього Закону. Всі інші закони України про оподаткування мають відповідати принципам, закладеним у цьому Законі.

Стаття 2. Поняття податку і збору (обов'язкового платежу) до бюджетів та до державних цільових фондів, системи оподаткування

Під податком і збором (обов'язковим платежем) до бюджетів та до державних цільових фондів слід розуміти обов'язковий внесок до бюджету відповідного рівня або державного цільового фонду, здійснюваний платниками у порядку і на умовах, що визначаються законами України про оподаткування.

Державні цільові фонди - це фонди, які створені відповідно до законів України і формуються за рахунок визначених законами України податків і зборів (обов'язкових платежів) юридичних осіб незалежно від форм власності та фізичних осіб.

Державні цільові фонди включаються до Державного бюджету України, крім Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Пенсійного фонду України.  

(частина третя статті 2 із змінами, внесеними згідно із

Законами України від 19.04.97 р. N 221/97-ВР,

від 15.01.98 р. N 19/98-ВР,

 від 20.09.2001 р. N 2740-III,

 від 16.01.2003 р. N 429-IV)

Сукупність податків і зборів (обов'язкових платежів) до бюджетів та до державних цільових фондів, що справляються у встановленому законами України порядку, становить систему оподаткування.

Стаття 3. Принципи побудови та призначення системи оподаткування

Принципами побудови системи оподаткування є:

стимулювання науково-технічного прогресу, технологічного оновлення виробництва, виходу вітчизняного товаровиробника на світовий ринок високотехнологічної продукції;

(статтю 3 доповнено абзацом другим  згідно із

Законом України від 01.12.98 р. N 285-XIV,

у зв'язку з цим абзаци другий - дванадцятий  вважати

 відповідно абзацами третім - тринадцятим)

стимулювання підприємницької виробничої діяльності та інвестиційної активності - введення пільг щодо оподаткування прибутку (доходу), спрямованого на розвиток виробництва;

обов'язковість - впровадження норм щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів), визначених на підставі достовірних даних про об'єкти оподаткування за звітний період, та встановлення відповідальності платників податків за порушення податкового законодавства;

рівнозначність і пропорційність - справляння податків з юридичних осіб здійснюються у певній частці від отриманого прибутку і забезпечення сплати рівних податків і зборів (обов'язкових платежів) на рівні прибутки і пропорційно більших податків і зборів (обов'язкових платежів) - на більші доходи;

рівність, недопущення будь-яких проявів податкової дискримінації - забезпечення однакового підходу до суб'єктів господарювання (юридичних і фізичних осіб, включаючи нерезидентів) при визначенні обов'язків щодо сплати податків і зборів (обов'язкових платежів);

соціальна справедливість - забезпечення соціальної підтримки малозабезпечених верств населення шляхом запровадження економічно обгрунтованого неоподатковуваного мінімуму доходів громадян та застосування диференційованого і прогресивного оподаткування громадян, які отримують високі та надвисокі доходи;

стабільність - забезпечення незмінності податків і зборів (обов'язкових платежів) і їх ставок, а також податкових пільг протягом бюджетного року;

економічна обгрунтованість - встановлення податків і зборів (обов'язкових платежів) на підставі показників розвитку національної економіки та фінансових можливостей з урахуванням необхідності досягнення збалансованості витрат бюджету з його доходами;

рівномірність сплати - встановлення строків сплати податків і зборів (обов'язкових платежів) виходячи з необхідності забезпечення своєчасного надходження коштів до бюджету для фінансування витрат;

компетенція - встановлення і скасування податків і зборів (обов'язкових платежів), а також пільг їх платникам здійснюються відповідно до законодавства про оподаткування виключно Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами;

єдиний підхід - забезпечення єдиного підходу до розробки податкових законів з обов'язковим визначенням платника податку і збору (обов'язкового платежу), об'єкта оподаткування, джерела сплати податку і збору (обов'язкового платежу), податкового періоду, ставок податку і збору (обов'язкового платежу), строків та порядку сплати податку, підстав для надання податкових пільг;

доступність - забезпечення дохідливості норм податкового законодавства для платників податків і зборів (обов'язкових платежів).

Стаття 4. Платники податків і зборів (обов'язкових платежів)

Платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні і фізичні особи, на яких згідно з законами України покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

Стаття 5. Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів)

Облік платників податків і зборів (обов'язкових платежів) здійснюється органами державної податкової служби та іншими державними органами відповідно до законодавства.

Фінансові установи відкривають рахунки платникам податків і зборів (обов'язкових платежів) лише за умови пред'явлення ними документа, що підтверджує взяття їх на облік в органі державної податкової служби.

Повідомлення про відкриття або закриття рахунків у фінансових установах платник податків і зборів (обов'язкових платежів) - юридична особа чи фізична особа - суб'єкт підприємницької діяльності подає особисто або надсилає на адресу відповідного органу державної податкової служби, в якому він обліковується як платник податків і зборів (обов'язкових платежів), з повідомленням про вручення.

Норми частин другої та третьої цієї статті поширюються на банки лише у разі відкриття ними власних кореспондентських рахунків.

Фінансові установи зобов'язані надіслати повідомлення про закриття рахунку платника податків і зборів (обов'язкових платежів) - юридичної особи чи фізичної особи - суб'єкта підприємницької діяльності до органу державної податкової служби, в якому обліковується платник податків.

Фінансові установи починають видаткові операції за рахунком платника податків - суб'єкта підприємницької діяльності (крім банку) з дати отримання фінансовою установою документально підтвердженого повідомлення органу державної податкової служби про взяття рахунку на облік в органах державної податкової служби.

Форма і зміст повідомлень визначаються центральним органом державної податкової служби України.

(стаття 5 у редакції Законів

України від 10.01.2002 р. N 2922-III,

 від 05.06.2003 р. N 906-IV)

Стаття 6. Об'єкти оподаткування

Об'єктами оподаткування є доходи (прибуток), додана вартість продукції (робіт, послуг), вартість продукції (робіт, послуг), у тому числі митна або її натуральні показники, спеціальне використання природних ресурсів, майно юридичних і фізичних осіб та інші об'єкти, визначені законами України про оподаткування.

Стаття 7. Порядок встановлення податкових ставок

Ставки податків і зборів (обов'язкових платежів) встановлюються Верховною Радою України, Верховною Радою Автономної Республіки Крим і сільськими, селищними, міськими радами відповідно до законів України про оподаткування і не змінюються протягом бюджетного року, за винятком випадків, пов'язаних із застосуванням антидемпінгових, компенсаційних і спеціальних заходів відповідно до законів України.

(частина перша статті 7 із доповненнями, внесеними згідно із

Законом України від 22.12.98 р. N 333-XIV)

Pages:     || 2 | 3 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.