WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 || 15 | 16 |   ...   | 18 |

Установлено, что через 24 часа после введения крысам L-NNA содержание продуктов ПОЛ в митохондриях печени и сыворотке крови увеличивалось более выражено у старых животных. При этом из всех исследованных показателей, характеризующих состояние антиоксидантной системы, в тканях старых подопытных крыс активность Se-зависимой глутатионпероксидазы (ГП) несколько увеличивалась (митохондрии), а общая антиокислительная активность – существенно снижалась (сыворотка). У молодых подопытных животных обнаружено достоверное снижение активности супероксиддисмутазы в крови.

Через 10 дней после введения L-NNA содержание продуктов ПОЛ в митохондриях печени молодых и старых крыс достоверно не изменялось, а в сыворотке крови – значительно увеличивалось (на 48 – 50 %). При этом активность Se-зависимой ГП снижалась только в митохондриальной и постмитохондриальной фракциях печени старых животных.

При исследовании уровня трийодтиронина и тироксина в сыворотке крови подопытных животных обнаружено, что концентрация этих гормонов в ответ на 10-дневное введение LNNA у молодых крыс не изменялась, а у старых – увеличивалась на 33,3 и 69,2 %, соответственно.

В связи с этим не исключено, что снижение ГП активности в печени старых крыс при 10-дневном введении L-NNA связано, в основном, со способностью этого ингибитора NOсинтаз увеличивать концентрацию тиреиодных гормонов в организме подопытных животных. Это тем более вероятно, так как в ранее проведенных нами исследованиях обнаружено, что в ответ на длительное воздействие экзогенного тироксина как фактора, ускоряющего старение организма, активность Se-зависимой ГП в печени, сердце и крови старых крыс значительно снижалась.

В целом, полученные данные, с одной стороны, свидетельствуют, что роль NOрадикалов в регуляции прооксидантно-антиоксидантного баланса при старении организма возрастает, а с другой – позволяют предположить, что применение доноров NO-радикалов будет способствовать нормализации прооксидантно-антиоксидантной системы стареющего организма.

ИССЛЕДОВАНИЕ СПОНТАННОГО ДЕЗАМИДИРОВАНИЯ, УРОВНЯ СУЛЬФГИДРИЛЬНЫХ И КАРБОНИЛЬНЫХ ГРУПП В БЕЛКАХ ПЕЧЕНИ И СЕРДЦА КРЫС ПРИ ФИЗИОЛОГИЧЕСКОМ СТАРЕНИИ Дурканаева О.А., Темяков А.В., Сорокина И.А., Лукаш А.И.

ФГОУ ВПО «Южный федеральный университет», биолого-почвенный факультет, кафедра биохимии и микробиологии, г. Ростов-на-Дону, Россия olgevt_dr@mail.ru Посттрансляционные модификации (ПТМ) белков являются одними из ранних индикаторов повреждения как отдельной полипептидной цепи, так и ткани в целом, при различных патологических и функциональных состояниях организма, включая физиологическое старение.

Известна роль постсинтетического дезамидирования в молекулярных механизмах накопления аномальных белков при старении. Неферментативный процесс потери амидных групп и, связанная с ним, аспарагинзависимая автофрагментация белков, является причиной изменения их структурно-функциональных свойств и атакуемости протеолитическими ферментами.

Возникновение «дефектных белков» может носить и индуцированный характер.

Появление дополнительных карбонильных групп, являющихся маркером окислительных модификаций белков, и окисление сульфгидрильных групп отражают интенсивность свободнорадикальных процессов.

Целью настоящей работы является анализ роли ПТМ суммарных белков печени и сердца крыс на различных этапах постнатального развития животных (2 (контроль), 4, 16, и 24 месяца).

Установлено наличие сходной возрастной динамики ПТМ в суммарных белках печени и сердца крыс. Так в ходе онтогенеза концентрации продуктов окислительной модификации белков исследуемых тканей возросла в 1,5 и 2,3 раза, соответственно, с величиной коэффициента корреляции между данными показателями 0,81.

Онтогенетическое снижение содержания сульфгидрильных групп в суммарных белках исследуемых тканей имеет сходную картину, что подтверждает значение коэффициента корреляции 0,98.

Анализ результатов содержания амидных групп в суммарных белках печени и сердца крыс в ходе их физиологического старения выявил родственную тенденцию к изменению уровня суммарных и трудногидролизуемых амидных групп с коэффициентами корреляции 0,85 и 0,88, соответственно.

Полученные результаты позволяют предположить наличие единообразия в возрастных метаболических процессах в тканях печени и сердца.

ИЗМЕНЕНИЕ СООТНОШЕНИЯ БЕЛКОВЫХ ФРАКЦИЙ СЫВОРОТКИ КРОВИ У ЭКСПЕРИМЕНТАЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ РАЗНОГО ВОЗРАСТА ПОСЛЕ ИММУНИЗАЦИИ ЦИТОТОКСИЧЕСКОЙ СЫВОРОТКОЙ БОЛЬНЫХ С АУТОИММУННЫМИ ЗАБОЛЕВАНИЯМИ Звягинцева О.В.1, Климова Е.М. 2, Национальный технический университет «ХПИ», г. Харьков, Украина o_zvyagintseva@mail.ru ГУ «Институт общей и неотложной хирургии АМН Украины», Харьков, Украина На воздействия различных видов стресса (повышение температуры, заражения вирусами, гипоксия, различные цитотоксические вещества и др.) все клетки отвечают усилением синтеза стрессорных белков при подавлении продукции остальных. Стрессорные белки обеспечивают специфический клеточный сигналинг, предотвращают активацию пептидных факторов свертывания, агрегацию белков и их дальнейшее повреждение в условиях нарушенного метаболизма клетки. Белки стресса могут служить биологическими маркерами неблагоприятного состояния организма и поливалентными сигнальными молекулами.

Введение чужеродной цитотоксической сыворотки во время иммунизации экспериментальных животных может приводить к образованию не только высокомолекулярных иммуноглобулиновых антител, но и к синтезу низкомолекулярных стрессорных белков [1]. Имеются возрастные отличия репертуарности и интенсивности синтеза различных типов стрессорных белков [2]. Целью данной работы было исследование изменения соотношения белковых фракций в сыворотке крови молодых (1,5 мес.) и взрослых (6 мес.) крыс, иммунизированных миастогенной сывороткой, полученной от больных с аутоиммунной миастенией. В контрольные группы входили крысы в возрасте 1,5 и 6 месяцев соответственно.

В работе использовали 2 метода электрофореза белковых фракций: электрофорез на пленки из ацетата целлюлозы и электрофорез в полиакриламидном геле (ПААГ).

Было показано, что электрофоретическая подвижность белков сыворотки крови на ацетат-целлюлозной мембране выявила наличие 5 фракций: альбуминовой и 4-х глобулиновых фракций. Электрофорез в ПААГ позволил разогнать белки на большее число фракций (до 10).

В работе показано, что соотношение белковых фракций у животных после иммунизации изменилось. Выявили уменьшение фракции альбуминов и увеличение глобулиновой фракции как в группе молодых, так и в группе взрослых животных по сравнению с контрольными группами. Однако у молодых животных увеличилась 2глобулиновая фракция, в то время как у взрослых животных увеличилась -глобулиновая фракция.

При электрофорезе в ПААГ у молодых животных, в отличие от взрослых, достоверно увеличились две низкомолекулярные фракции с ММ 30 и 20 кДа соответственно по сравнению с контрольной группой.

Таким образом, выявлены различные механизмы ответных реакций экспериментальных животных разного возраста на трехкратную иммунизацию цитотоксической миастогенной сывороткой больных с аутоиммунными заболеваниями.

1. Schlesinger M.J. Heat shock from bacteria to man / Schlesinger M.J., Ashburner M., Tissieres A. (eds) // Cold Spring Harbor Laboratory, NY. – 1982. – P. 1–9.

2. Stuart K. Calderwood. The shock of aging: molecular chaperones and the heat shock response in longevity and aging – a mini-review / Stuart K. Calderwood, Ayesha Murshid, Thomas Prince // Gerontology. – 2009. – V. 55 – 5 – P. 550–558.

ВIКОВI ЗМIНИ ПОГЛИНЕННЯ СВIТЛА ТА ФЛУОРЕСЦЕНЦIЇ ОЧЕЙ КОМАХ ЯК МОЖЛИВI БIОМАРКЕРИ СТАРIННЯ Козлова О.В., Попов А.І.

НДІ біології Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна Харків, Україна Проблема визначення біологічного вiку живих істот залишається актуальною і сьогодні. Найкращим засобом оцінки швидкості старіння й ефективності дії геропротекторів є встановлення біологічного віку об’єкту дослідження у різних умовах досліду. У сучасній літературі як критерій біологічного вiку Drosophila melanogaster було запропоновано враховувати візуальну зміну кольору очей імаго. Проте, візуально оцінити ці зміни важко, а кількісне вимірювання вмісту зорових пігментів методично складне. В зв’язку з цим, нами був проведений пошук простих й інформативних методів оцінки якісного та кількісного складу пігментів очей імаго.

Досліджували інтенсивність поглинення (ІП) фоторецепторів очей дрозофіл ліній Oregon і White різного вiку (1-32 дні) при 250 і 554 нм за допомогою люмінесцентного мікроскопу ФМЕЛ-1У4. Хроматографічний аналіз складу пігментів дрозофіли проводили у системі розчинників ізопропіловий спирт та 25 % гідроксид амонію (1:1), хроматограми проявляли під УФ опромінюванням.

Встановлено, що поглинення фоторецепторів у УФ з віком знижується майже на 35 %.

Проте при опроміненні світлом з 440 нм, поглинення збільшується з віком комах майже на 40 %. Тенденції змін ІП подібні для обох ліній, проте значнішими зміни були при використанні УФ променів: на 32 добу у лінії Oregon ІП зменшувалась до 36,7 %, у White – до 71,4 %, що може бути пов'язано з відсутністю у лінії White екрануючих пігментів – птеринiв, які інтенсивно поглинають у УФ. Порівняння змін ІП фоторецепторів у УФ і середньої тривалості життя досліджених ліній свідчать про подібність змін цих показників.

Максимум флуоресценції у лінії Oregon при 640-740 нм спостерігався у віці 1-3 доби з подальшим монотонним зниженням в онтогенезі. У лінії White було 2 максимуми флуоресценції: на 16 (580-620 нм) і 24 (720-740 нм) добу. Отримані результати свідчать про зсув максимуму інтенсивності флуоресценції у червону частину спектра (700-740 нм).

Отримані результати можуть бути корисними для подальшої розробки способів оцінки біологічного віку комах і ефективності дії геропротекторів.

ОСОБЛИВОСТІ МЕТАБОЛІЗМУ ПРИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНОМУ РАБДОМІОЛІЗІ У ЩУРІВ РІЗНОГО ВІКУ Охріменко С.М., Яковенко М.Г., Журова М.А., Корх Н.В., Овчаренко С.В., Морозова О.С.

Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна, м. Харків, Україна S.Okhrimenko@mail.ru Рабдоміоліз виникає внаслідок руйнування м`язової тканини і супроводжується вивільненням продуктів розпаду міоцитів у міжклітинну рідину та кров. Серед них важливе місце посідають міоглобін та продукт його розпаду гем, що має прооксидантні властивості та здатний спричинювати оксидативний стрес. Формування захисних реакцій при оксидативному стресі, зокрема у віковому аспекті, вивчено недостатньо, тому метою нашої роботи було вивчення показників системи антиоксидантного захисту та показників азотного та вуглеводного обміну у щурів різного віку при експериментальному рабдоміолізі.

Об`єкт дослідження – щури-самці лінії Wistar віком 1 та 3 місяці. Рабдоміоліз моделювали введенням 1 мл гліцеролу на 100 г маси, по дози у кожен стегновий м`яз, за та 24 години до експерименту. Досліджували процеси ПОЛ, активність каталази в печінці та нирках; в печінці, нирках та серці визначали вміст SH-груп та активність амінотрансфераз – АлАТ та АсАТ, в печінці визначали активність тирозинамінотрансферази (ТАТ); в сироватці крові визначали вміст глюкози, сечовини та активність амінотрансфераз.

Було встановлено, що введення гліцеролу 1-міс. щурам через 4 години спричинювало підвищення рівня спонтанного, аскорбатзалежного та вихідного ПОЛ в печінці, спонтанного та вихідного ПОЛ в серці; через добу в печінці був підвищений рівень спонтанного та вихідного ПОЛ. У 3-міс. тварин встановлено підвищення рівня спонтанного та вихідного ПОЛ в печінці та спонтанного ПОЛ в серці через 4 години після введення гліцеролу.

Активність каталази підвищувалась в печінці та серці 1-міс. щурів в обидва терміни після введення гліцеролу. Вміст SH-груп через 4 години знижувався в печінці, нирках та серці у тварин обох вікових груп. Через 24 години у 1-міс. щурів цей показник був знижений тільки в печінці, а у 3-міс. – в нирках та серці; в печінці цих тварин зменшувалась кількість тільки небілкових SH-груп. Вміст глюкози в сироватці підвищувався через 4 години після введення гліцеролу у тварин обох вікових груп, що може свідчити про активацію симпато-адреналової системи та розвиток стрес-реакції. Вміст сечовини в сироватці 3-міс. щурів підвищився протягом доби в 4 рази, а у 1-міс. тварин, навпаки, знижувався у ранні терміни. Активність ТАТ підвищувалась в печінці щурів обох вікових груп, але у 1-міс. тварин це відбувалось через 4 години, а у 3-міс. – через добу. Активність АсАТ та АлАТ підвищувалась в печінці молодих тварин, а у 3-міс. щурів змін не виявлено. У 3-міс. щурів активність АлАТ та АсАТ у всіх досліджуваних органах не змінювалась, в той час як у 1-міс. тварин відбувалось підвищення активності цих ферментів в печінці (АсАТ в обидва терміни, АлАТ через добу), нирках та серці (АсАТ через добу). В той же час, в серці 1-міс. тварин через 4 години було зафіксовано зниження активності АлАТ. Активність амінотрансфераз в сироватці щурів обох вікових груп підвищувалась, що може свідчити про підвищення проникливості плазматичних мембран при рабдоміолізі.

Результати дослідження свідчать про різний ступінь чутливості до підвищення вмісту гему у тварин різного віку та вікові особливості формування захисних реакцій при рабдоміолізі.

АКАДЕМИК ИВАН НИКОЛАЕВИЧ БУЛАНКИН (к 50-летию со дня смерти) Коченков А.Ф., Буланкина Н.И.

Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, Харьков, Украина В 1960 г. ушел из жизни талантливый ученый, блестящий педагог и организатор Иван Николаевич Буланкин. Он прожил недолгую, но яркую жизнь и оставил заметный вклад в развитие науки и образования в Украине.

Иван Николаевич Буланкин родился в 1901 г. в Казанской губернии, попал на Украину в годы гражданской войны и с тех пор навсегда связал свою жизнь с Харьковским университетом (в те годы ХИНО) Он был первым учеником и последователем А.В. Нагорного, основателя первой в Украине и в СССР научной школы возрастной биологии, и представлял в ней биохимическое и физико-химическое крыло. Основные научные интересы И.Н. Буланкина, а затем и его сотрудников, лежали в области изучения возрастных особенностей структуры и метаболизма белков, структуры нуклео- и липопротеинов. Особое место в его работах занимали исследования денатурации белков. Под его руководством начинались работы по изучению действия низких температур на белки. И.Н. Буланкин являлся автором более 170 работ, в числе которых были монографии и учебник по физической и коллоидной химии для биологов.

Плодотворная научная работа И.Н. Буланкина прекрасно сочеталась с педагогической.

Pages:     | 1 |   ...   | 12 | 13 || 15 | 16 |   ...   | 18 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.