WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 89 | 90 || 92 | 93 |   ...   | 101 |

Тверетинова В.В. Род Festuca L. // Злаки Украины. – К.: Наук. думка, 1977. – С. 265-320.

Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios РІД BoLBoSChoEnUS (aSChErS.) paLLa (CypEraCEaE) В УКРАїНІ Данилик І.М.

Інститут екології Карпат НАН України, м. Львів Родина Cyperaceae Juss. відзначається великою кількістю таксонів підпорядкованих рангів, зокрема, у її складі налічується за відомостями різних авторів [5, 9] від 104 до 120 родів. Серед інших, рід Bolboschoenus (Aschers.) Palla належить до числа маловивчених таксонів світової флори [4]. Незважаючи на те, що він був відособлений від збірної групи роду Scirpus L. s. l. ще в 1905 році Е. Паллою [13] на підставі надання групі видів Bolboschoenus Aschers., яка була описана П. Ашерсоном [6] без зазначення рангу, родового статусу на основі анатомо-морфологічних особливостей, до 1980 року включно в авторитетних виданнях, а саме “Flora Europaea” [8] його розглядали в складі роду Scirpus.

У вітчизняних виданнях – “Флорах” і “Визначниках” Bolboschoenus розглядався переважно як окремий рід з невеликою таксономічною різноманітністю внутрішньородових таксонів, унаслідок недостатньо належного стану розробки системи цього роду. У “Флорі України” [3] рід Scirpus прийнятий в широкому розумінні, вміщуючи один вид – Scirpus maritimus L. (Bolboschoenus maritimus (L.) Palla) з шістьма різновидностями. В “Определителе…” [1] А.І. Барбарич наводить Bolboschoenus як окремий рід з двома видами Bolboschoenus maritimus і B. compactus (Hoffm.) Drob. Зокрема, другий з наведених ним видів сучасними дослідниками цього роду [4, 7, 10] розглядається як синонім першого. За даними С.Л. Мосякіна й М.М. Федорончука [12] рід Bolboschoenus у флорі України представлений двома видами B. koshevnikovii (Litv.) A.E. Kozhevnikov (тепер зведений у синоніми до B. planiculmis (F.Schmidt) T.V.Egorova), і B. maritimus із двома різновидностями – var. compactus (Hoffm.) T.V. Egorova і var. macrostachys (Willd.) T.V. Egorova (тепер – синонім B. glaucus (Lam.) S.G.Smith). У зв’язку з такими різнобічними даними постає проблема узагальнення відомостей щодо таксономії та систематики роду Bolboschoenus у флорі України.

Дослідження проводились упродовж двох десятків років з проведенням критичного опрацювання літературних джерел, гербарних колекцій (CHER, DNZ, DSU, KHER, KRAM, KRW, KW, KWU, LE, LW, LWKS, LWS, MSUD, UU, YALT та ін.), а також польових робіт. Система та номенклатура роду прийнята за І.В. Татановим [4].

Хоча рід Bolboschoenus був описаний ще на початку XX століття, активне його дослідження припадає на кінець XX початок XXI століття [2, 4, 7, 10, 11, 14]. Детальна історія вивчення цього роду наведена в статті І.В. Татанова [4], де автором проаналізована різноманітна література від окремих спеціальних робіт, до узагальнюючих праць. Незважаючи на доволі високий ступінь інтересу до роду Bolboschoenus, система його в світовому масштабі розроблена І.В. Татановим уперше, включаючи 3 секції, 5 підсекцій і 14 видів.

У результаті критико-таксономічних і хорологічних досліджень ми встановили, що у флорі України рід Bolboschoenus представлений 3-ма секціями та 5-ма видами, які поширені в межах країни досить нерівномірно. Нижче наводимо конспект системи дослідженого роду флори України:

Genus Bolboschoenus (Aschers.) Palla, 1905, in Hallier u. Brand, Koch’s Syn. Deutsch. Schweiz. Fl., Aufl. 3, 3: 2531. – Рід бульбокомиш.

Sectio 1. Browningia Tatanov, 2004, в Новост. систем. высш. раст. 36: 86.

1. B. glaucus (Lam.) S.G.Smith, 1995, Novon, 5: 101. – Scirpus glaucus Lam. 1791, Tabl. Encycl. Mth.

Bot. 1: 142. – S. macrostachys Willd. 1809, Enum. Pl. Horti Bot. Berol. 1: 78. – S. maritimus L. var. glaucus (Lam.) Nees, 1834, in Wight, Contr. Bot. Ind.: 111. – S. maritimus var. macrostachys (Willd.) Vis. 1842, Fl. Dalm.

1: 109, nom. illeg. – Bolboschoenus maritimus (L.) Palla var. macrostachys (Willd.) T.V.Egorova, 1976, во Фл.

европ. части СССР, 2: 94, comb. illeg. – B. maritimus auct. non (L.) Palla: Рожевиц, 1935, во Фл. СССР, 3: 56, р. р. – Б. сизий.

2. B. yagara (Ohwi) Y.C.Yang et M.Zhan, 1987, Acta Biol. Plateau Sin. 7: 14. – Scirpus yagara Ohwi, 1944, Met. Coll. Sci. Kyoto Univ. Ser. B. 18, 1: 110. – Bolboschoenus maritimus L. var. desoulavii Drob. 1913, Тр. Бот. муз. Акад. наук 11: 91. – Scirpus fluviatilis Torrey var. yagara (Ohwi) T.Koyama, 1958, Journ. Fac. Sci.

Univ. Tokyo (Bot.) 7, 6: 334, fig. 15. – Bolboschoenus fluviatilis (Torrey) Sojk subsp. yagara (Ohwi) T.Koyama, 1980, Acta Phytotax. Geobot. (Kyoto) 31: 140. – B. yagara (Ohwi) A.E.Kozhevnikov, 1988, в Сосуд. раст. сов.

Дальн. Вост. 3: 187. – B. desoulavii (Drob.) A.E.Kozhevnikov, 1988, в Сосуд. раст. сов. Дальн. Вост. 3: 188. – B. maritimus auct. non (L.) Palla: Рожевиц, 1935, во Фл. СССР, 3: 56, р. р. – Б. Ягара.

Sectio 2. Bolboschoenus 3. B. maritimus (L.) Palla, 1907, in Hallier u. Wohlf., Koch’s Syn. Deutsch. Fl., Aufl. 3, 3: 2532. – Scirpus maritimus L. 1753, Sp. Pl.: 50. – S. compactus Hoffm. 1804, Deutsch. Fl. 2: 25. – Bolboschoenus maritimus var.

compactus (Hoffm.) T.V.Egorova, 1976, во Фл. сев.-вост. европ. части СССР, 2: 18. – Б. приморський.

Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios 4. B. planiculmis (F.Schmidt) T.V.Egorova, 1967, в Раст. Центр. Азии 3: 20. – Scirpus planiculmis F.Schmidt, 1868, Mt. Acad. Sci. Ptersb. sr. 7, 12: 190. – S. koshewnikowii Litv. ex Zinger, 1882, Bull. Soc.

Nat. Moscou, 58, 2: 220. – Bolboschoenus compactus (Hoffm.) Drob. 1913, Тр. Бот. музея Акад. наук, 11: 92, p. p., excl. typo. – B. biconcavus Ohwi, 1944, Mem. Coll. Sci. Kyoto Univ., ser. B, 18, 1: 109. – B. planiculmis (F.Schmidt) T.Koyama, 1978, Fl. Taiwan 5: 207. – B. koshewnikowii (Litv. ex Zinger) A.E.Kozhevnikov, 1988, в Сосуд. раст. сов. Дальн. Вост. 3: 189. – B. maritimus auct. non (L.) Palla: Рожевиц, 1935, во Фл. СССР, 3: 56, р. р. – B. compactus auct. non (Hoffm.) Drob.: Рожевиц, 1935, во Фл. СССР, 3: 57, р. р.– Б. плоскостебловий.

Sectio 3. Mediani Tatanov, 2004, в Новост. систем. высш. раст. 36: 90.

5. B. laticarpus Marhold, Hroudov, Duchek & Zkravsk, 2004, Phyton (Horn), 44, 1: 7. – Б.

широкоплодий.

Наведена синоніміка пріоритетних видів роду Bolboschoenus у флорі України дозволяє орієнтуватися в розумінні того чи іншого таксону внутрішньовидового рангу. Це важливо для зведення синоніміки незалежно від наведеної назви або регіону дослідження, що дозволить однозначне трактування видової різноманітності тієї чи іншої території.

Результати хорологічного аналізу видів роду Bolboschoenus на території України свідчать про деякі закономірності поширення окремих видів. Так B. glaucus відомий лише з Криму та Північного Причорномор’я, однак не виключені знахідки цього виду й у значно північніших регіонах нашої країни.

Лише у Львівській та Харківській областях України виявлений нещодавно описаний B. laticarpus, який потребує подальших досліджень у зв’язку з хорологією та екологією. Цікавим щодо поширення є B. yagara, який відомий з небагатьох місцезнаходжень у східно-західному напрямку в околі нижче 50° північної широти України. Спорадично по всій території України поширений B. planiculmis, який знайдений також і на Поліссі та Закарпатті. Найпоширенішим на дослідженій території є B. maritimus, що звичайно пов’язано з його широкою екологічною амплітудою, а також ступенем ідентифікації.

Підсумовуючи висвітлене вище, доходимо висновку щодо необхідності подальших комплексних досліджень роду Bolboschoenus на території України, і перш за все, хорологічних та екологічних. Такі дослідження стануть основою для вивчення популяційних, каріологічних і созологічних особливостей таксономічного різноманіття роду.

Список літератури Барбарич А.И. Род 7. Клубнекамыш (Бульбокомиш) – Bolboschoenus (Aschers.) Palla // Опред. высш.

раст. Украины. – Киев: Наук. думка, 1987. – С. 418.

Егорова Т.В. Сем. 178. Cyperaceae Juss. – Осоковые // Флора европейской части СССР. – Л.: Наука, 1976. – Т. 2. – С. 83-219.

Кречетович В.І. Рід 122. Scirpus (Tourn.) L. – Комиш // Флора УРСР. – К.: Вид-во АН УРСР, 1940. – Т.

2. – С. 401-417.

Татанов И.В. Система рода Bolboschoenus (Aschers.) Palla (Cyperaceae). – Новости сист. высш. растений. – 2006. – Т. 36. – С. 80-95.

Тахтаджян А.Л. Система магнолиофитов. – М.: Наука, 1987. – 439 с.

Ascherson P.F.A. Flora der Provinz Brandenburg, der Altmark und des Herzogthums Magdeburg. – Berlin, 1859-1864. – Abt. 1. – 1034 S.

Browning J., Gordon-Gray K.D. Patterns of fruit morphology in Bolboschoenus (Cyperaceae) and their global distribution // S. Afr. J. Bot. – 2000. – 66 (1). – P. 63-71.

De Filipps R.A. Scirpus L. // Flora Europaea / T.G. Tutin et all. (eds.). – Cambridge, 1980. – Vol. 5. – P.

277-280.

Goetghebeur P. Cyperaceae. // The Families and Genera of Vascular Plants. / K. Kubitzki (ed.). – Berlin:

Springer, 1998. – Vol. 4. – P. 141-190.

Hroudov Z., Zkravsk P., Duchek M., Marhold K. Taxonomy, distribution and ecology of Bolboschoenus in Europe. – Ann. Bot. Fennici. – 2007. – 44. – P. 81-102.

Kukkonen I. Bolboschoenus // S.I. Ali & M. Quaiser. Flora of Pakistan. – Karachi; St. Louis, 2001. – N 206. – P. 9-12.

Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine. A nomenclatural checklist. – Kiev, 1999.

– I-XXIV, 1-346 p.

Palla E. Cyperaceae. // Synopsis der Deutschen und Schweizer Flora. / E. Hallier, A. Brand (eds.).

W.D.J. Koch. – Leipzig, 1905. – 3 Aufl., Bd. 3. – S. 2515-2680.

Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios Smith S.G. Bolboschoenus (Aschers.) Palla // Flora of North America north of Mexico. / Flora of North America Editorial Committee (ed.). – New York, Oxford, 2002. – Vol. 23. – P. 37-44.

КРИТИчНИЙ ПЕРЕГЛЯД ДІАГНОСТИчНИХ ОЗНАК ДЕЯКИХ ВИДІВ РОДУ BROMUS L. S. Str.

Красняк О.І.

Інститут ботаніки ім. М.Г.Холодного НАН України, м. Київ Згідно із наявними нині літературними даними, в межах роду Bromus L. s. str. наводиться різна кількість видів, залежно від особливостей встановлення їх меж і таксономічної інтерпретації морфологічної мінливості ознак. За останнім номенклатурним зведенням для флори України [10] наводяться, крім найбільш відомих Bromus japonicus Thunb. i B. squarrosus L., також B. anatolicus Boiss. et Heldr. та B. wolgensis Fisch.

ex Jacq. fil. Ранг двох останніх таксонів є не визначеним і різними авторами вони приймаються за види, підвиди або різновиди [2, 6 – 8, 11, 13].

За численними літературними джерелами діагностичними на видовому рівні часто використовуються ознаки генеративної сфери, зокрема, розміри квіткових лусок і колосків [2, 5, 6, 8, 9, 13]. Особливості будови суцвіття також вважаються важливими при розмежуванні видів, проте при цьому звертається увага на його значну фенотипічну мінливість і здатність редукуватися до одного колоска [9]. Літературні дані з морфології B. anatolicus та B. wolgensis є нечисленними і досить суперечливими. У описах цих видів деякі автори наводять наявність опушення на нижній квітковій лусці і вважають її важливою діагностичною ознакою [7], інші ж автори не відрізняють їх від B. japonicus і B. squarrosus [4, 5, 13] або визнають можливість існування для B. japonicus, B. anatolicus та B. squarrosus альтернативних форм із голими і опушеними нижніми квітковими лусками, і таким чином не надають цій ознаці діагностичного значення видового рівня [6, 8, 13].

У більшості морфологічних описів B. anatolicus розглядають як дуже подібний до B. japonicus, проте із дещо більшими колосками і нижніми квітковими лусками, слабко вираженим кутом нижньої квіткової луски і надають рангу підвиду чи різновиду [11, 12, 13]. За морфометричними показниками B. japonicus, B. anatolicus та B. squarrosus можна розташувати в ряд за порядком зростання кількісних показників структурних елементів колосків і їх квіток. Bromus wolgensis у переважній більшості праць наводиться у списку синонімів до B. squarrosus або як форма з опушеними нижніми квітковими лусками [2, 6, 13]. В літературі про цей вид наводяться переважно хорологічні відомості [1, 3]. Морфометричних характеристик його в літературі ми не бачили. Через невизначеність важливості ознаки опушення ми досліджували спочатку особини з голими колосками, залишивши другу частину рослинного матеріалу для окремого вивчення.

Метою нашого дослідження було переглянути таксономічну значущість морфометричних ознак для B. japonicus, B. anatolicus та B. squarrosus.

Рослинний матеріал нами був відібраний із гербарію Інституту ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ (KW), а також використані власні збори. З кожної особини відбирали по два колоски із першого і другого зверху вузла у суцвітті з найдовших гілочок. Вимірювали луски третьої знизу квітки у колоску. Був опрацьований матеріал із 16 адміністративних областей України і АР Крим.

Отримані результати показали значне перекривання переважної більшості досліджених ознак: довжина нижньої і верхньої квіткових лусок, довжина і ширина колосків, ширина верхньої квіткової луски, довжина ості, довжина зубців нижньої квіткової луски, відстань від верхівки луски до місця відходження остюка, кількість війок на кілях верхньої квіткової луски. Дуже малий розрив у ланцюгу кількісних показників мала ширина нижньої квіткової луски (3,1 – 4,95 мм у B. japonicus і 5 – 8,25 мм у B. squarrosus).

Відсутність перекривання спостерігалась у відношенні ширини верхньої і нижньої квіткових лусок (2,– 3,4 у B. japonicus і 3,4 – 4,4 у B. squarrosus) і деякий розрив мала така ознака, як ширина плівчастої облямівки нижньої квіткової луски (0,30 – 0,60 мм у B. japonicus і 0,71 – 1,09 мм у B. squarrosus). В ряду мінливості ознак B. japonicus нам не вдалося виявити розриву, який би дозволив розбити цей вид на два:

B. japonicus s.str. та B. anatolicus.

Таким чином, таксономічно вагомою при розмежуванні видів B. japonicus і B. squarrosus є ширина плівчастої облямівки нижньої квіткової луски. Підпорядковане значення мають показники ширини нижньої квіткової луски і відношення ширини верхньої та нижньої квіткових лусок. Решта ж вище перерахованих ознак може бути корисна лише при перебуванні поза зоною перекривання. Лише найбільш крайні значення із досліджених ознак можуть характеризувати B. japonicus s.str. та B. anatolicus.

Pages:     | 1 |   ...   | 89 | 90 || 92 | 93 |   ...   | 101 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.