WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 88 | 89 || 91 | 92 |   ...   | 101 |

Re R., Pellegrini N., Proteggente A., Pannala A., Yang M., Rice-Evans C. Antioxidant activity applying an improved ABTS radical cation decolorization assay. In: Free Radical Biology & Medicine. 1999, vol. 26, no.9/10, p. 1231-1237.

Rodriguez-Garcia I., Guil-Guerrero J.L. Evaluation of the antioxidant activity of three microalgal species for use as dietary supplements and in the preservation of foods. In: Food Chemistry, 200, no. 108, p. 1023–1026.

Roginsky V., Lissi E.A. Review of methods to determine chain-breaking antioxidant activity in food. In:

Food Chemistry. 2005, vol. 92, p. 235-254.

Samarth R.,Panwar M., Kumar M., Soni A., Kumar M, Kumar. Evaluation of antioxidant and radicalscavenging activities of certain radioprotective plant extracts. In: Food Chemistry. 2008, vol. 106, p. 868–873.

Tannin-Spitz T., Bergman M., Van-Moppes D., Grossman S. Antioxidant activity of polysaccharide of the red microalga Porphyridium Sp. In:Journal of Applied Phycology. 2005, vol. 17, p. 215-222.

InVEStIGatIon EFFECt oF prIMInG trEatMEntS CoMBInED GIBBErELLIn anD poLyEthyLEnE GLyCoL on SEEDLInG GroWth oF kELUSSIa oDoratISSIMa MoZaFF.

pLant Valivand M.1, amooaghaie r.MSc in plant physiology, Islamic Azad University-Falavarjan Branch Assistant Professor, Faculty of Science, Shahrekord University Kelussia odoratissima Mozaff. is one of the plant species that has economical and ecological values in central zagroos. Genus of Klussia belongs to Umbelliferae family. This plant with the local name «Klus» is one of the native plants of in Iran It seems that the scientific name of this plant is taken from the name of the local village called «Kluseh» that is located in Fereidonshar Isfahan city. This plant in the past had considerable density spreads of natural pastures around the village. Before the new scientific name of this plant is specified, in the resources, books and various reports, is named with the scientific names of species Amirkabiria odoratissima, Apium graveolens and Opopanax sp. (Mozaffarian, 2003) Because of more exploitation this plant has been exposed to extinction during the recent decades. Seeds of this species have shown dormancy that causes reduction of seed germination this plant. The dormancy characteristics of and optimum conditions for seed germination of this species have not been investigated so far. To break dormancy in seeds, different methods are used depending on the type of dormancy and plant species (ISTA, 1993). The technique of osmotic and hydro priming of seeds using either polyethylene glycol (PEG) or distillated water solutions can result in improvements in the rate and uniformity of seed germination. Gongping et al., (2000) and Finch-Savage et al., (2004) reported that seed pretreatment with PEG-6000 increased seed germination and vigor index.

Since seed priming could be as a way to improve seed germination behavior and seedling establishment in unfavorable and low temperature conditions, so in this research, experiment in a polyethylene glycol factors in three levels, gibberellin hormone in two levels and time of applied treatment in three levels used in factorial experiment in completely randomized design with 3 replicates was performed to evaluate priming effect alone and Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios with a combination hormone treatment on seed germination and plant growth characteristics was carried out on this plant. The studied traits were: germination percentage, length of coleoptiles and of the longest root, wet and dry weight of roots and shoots. Results obtain has shown that seed priming with this method in comparison with control has had negative effect on the percentage of seed germination of plant however, addition hormone solution after treatment slightly had effected on increase seed germination.

The effect of treatments applied on all studied characteristics was significant and it improved all studied characteristics. The result of this experiment is consistent with the hypothesis that under undesirable condition, priming of Kelussia odoratissima Mozaff. seeds created appropriate metabolic conditions in the seed that have caused sets the conditions better in the shoot and underground development and make better and faster seedlings establishment.

1.Finch-Savage, W.E., Dent, K.C. and Clark, L.J. (2004).Soak conditions and temperature following sowing influence the response of maize (Zea mays L.) seeds to on-farm priming (pre sowing seed soak). Field Crops Research, 90, 361-374.

2.GongPing, G.U., GuoRong, W.U., ChangMei, L. and ChangFang, Z. (2000).Effects of PEG priming on vigour index and activated oxygen metabolism in soybean seedlings. Chinese Journal of Oil Crop Science, 22, 26-30.

3.International Seed Testing Association (1993).International rules for seed testing. Seed Science and Technology, 21, 160-186.

4.Mozaffarian, V. (2003).Two new genera of Iranian umbeliferae. Moscow state university Russia, 2, 88-94.

thE EFFECtS oF CaDMIUM on thE BEta–CarotEnE SynthESIS In UnICEULar GrEEn aLGEa DUNALIELLA SALINA yahyaabadi S.

Department of Biology, Islamic Azad University, Falavarjan Branch, Esfahan, Iran email: yahya-abadi@iaufala.ac.ir or sima_yah@yahoo.com Dunaliella is unicellular green algae [1] that belong to the Chlorophyceae family (2).The algae that belongs to this genus contain no cell wall and thus have been found to change rapidly in the extra cellular osmotic pressure.

These algae are able to survive in media containing a wide range of NaCl concentrations ranging from about 0.05M to 5.5mM [3]. Some species of Dunaliella such as Dunaliella salina can produce large amounts of betacarotene in response to stresses such high light intensity, high concentrations of NaCl, nutrient deficiency, etc. [1].

Dunaliella is also used as a model system in plant physiology studies [4].

Carotenoids, especially beta-carotene, are the most important and the most abundant pigments in nature, and only plants, algae and microorganisms can produce them naturally [5].

Heavy metals are important pollutants in water [6] which are toxic for marine organisms including phytoplanktons and algae [7]. Metals not only affect algal cells by disturbing metabolic processes directly, but can also influence algal growth indirectly through the decrease of essential elements [6].

The individual effects of cadmium concentrations (0, 0.005, 0.05 and 0.5 mgL-1) on the growth and betacarotene synthesis of two strains (Iranian and Australian) of green algae D. salina have been studied for duration of 36 days. An increase in cadmium concentrations resulted in a significant reduction in cell number and chlorophye content of D.salina. In comparison with control, in both strains, the increase of beta-carotene content of cells was observed in the few days of the experiment. The results indicated that the addition of 0.5 mg.L-1 of cadmium in the medium results in a 50 percent reduction in cell number after 96h.The decrease in growth rate and the increase in beta-carotene content of cells in probably due to the information of free radicals and deficiency of essential elements such as magnesium and calcium, which is caused by high concentrations of cadmium in the medium.

Cadmium is a heavy metal that is widespread in waters and relatively toxic for phutoplanktpns, but is not an essential element for algae and plants [7] and can be toxic for organisms [6]. Studies in plants have shown that metal ions such as copper, manganese and iron can produce free radicals that are very toxic for cells [7]. Also, there are some reports about oxidative damage caused by cadmium in animal cells [8]. Moreover, studies have shown that cells produce beta-carotene against the destructive effects of free radicals [5].

Refrences:

1. Avron, M. and Ben-Amotz, Dunaliella:Biochemistry and Biotechnology. Boca Raton, CRC press. – 1992.

Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios 2. Borowitzka, M.A. and Huisman, J.M. The ecology of Dunaliella salina(chlorophyceae,Volvocales):Effe ct of environmentl conditions on aplaospore formation // Botanica Marina. – 1993. – 36. – P.233-3. Katz, A. and Avron,M. Determination of intracellular osmotic volume and sodium concentration in Dunaliella. // Plant Physiol. – 1995. – 78. – P.817-820.

4. Cowan, A.K., Rose, D and Horne, L.G. Dunaliella salina: A model system for studying the response of plant cells to stress // J. EXP. Botany. – 1992. – 43. – P.1535-1547.

5. Young, A. and Britton, GCarotenoids and stress:In:Ascher,R.G. and Cumming,J.R.(eds). Stress responses in plants: Adaptation and acclimation mechanisms. New York: Wiley-Liss. Inc. – 1990.

6. Lam, P.K.S., Wut, P.F., Chan, A.C.W. and Wu, R.S.S. Individua and combined effects of cadmium and copper on the growth response of chlorella vulgaris // Environ Toxicol. – 1999. – 14. – P. 7. Welch, R.M. Micronutrient nutrition of plants.Critical // Review in plant sciences. – 1995. – 14. –P.49-82.

8. Kasprzak, K.S. and Buzard, G.S. The role of metals in oxidative damage and redox cell-signaling derangement.In:Zalpus,R.K. and koropatnic,J.(eds). Molecular biology and toxicology of metals. London: Taylor and Francis.Ltd. – 2000.

Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios Биосистематика и структурная ботаника Біосистематика та структурна ботаніка Biosystematics and structural botany Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios У ПРОДОВЖЕННЯ ТРАДИЦІЙ АГРОСТОЛОГІчНОї ШКОЛИ Ю.М. ПРОКУДІНА Беднарська І.О.1, Попов В.М.Інститут екології Карпат НАН України, м. Львів Харківський національний аграрний університет ім. В.В. Докучаєва, м. Харків Нині систематика рослин зазнає змін, які пов’язані із залученням сучасних методів молекулярної генетики для всебічного вивчення видів та родів. У науковому співтоваристві триває дискусія між класичними систематиками та геносистематиками щодо розуміння обсягів/критерії видів та філогенетичних взаємовідносин між таксонами різного рангу. Для вирішення спірних питань у систематиці рослин неможливо обійтися без комплексного підходу, який би дозволив критично та обґрунтовано переглянути спірні таксономічні групи поєднуючи класичні методи порівняльної морфології з методами молекулярної генетики. Таких спірних таксонів чимало, зокрема в родині Poceae, яка нараховує приблизно 600 родів та 10 тис.

видів, серед яких – багато складних у систематичному плані та слабо або зовсім невивчених видів.

Детальний опис злаків є у фундаментальній монографії Ю.М. Прокудіна зі співавторами «Злаки Украины», яка залишається невід’ємною класичною роботою для всіх, хто працює в галузі агростології.

Ця робота є переконливим та наочним прикладом залучення різних методів біологічної науки для вивчення морфо-біологічних особливостей злаків. Наприклад, вона містить унікальну інформацію щодо антекологічних (екологія цвітіння) особливостей дикорослих видів злаків. Фундаментальний на той час перегляд видового складу Poaceae у флорі України, дані про мінливість видів, їх поширення та екологічні особливості стали базовою основою, на підставі якої сучасні дослідники мають можливість продовжувати поглиблене вивчення окремих таксономічних груп.

На жаль, в силу певних причин, послідовників агростологічної школи Ю.М. Прокудіна дуже мало, тоді як проблемних питань щодо теорії еволюції та біології злаків залишається багато. Одним з найcкладніших у систематичному відношенні й досі слабо досліджених представників родини Poаceae є поліморфний рід Festuca L.

У зв’язку з цим упродовж 1994-2009 років нами була проведена ревізія роду Festuca у західних областях України. За результатами досліджень було встановлено, що різноманітність популяцій костриць набагато перевищує кількість описаних таксонів, а більшість видів характеризується істотно вищим рівнем мінливості ключових ознак, ніж було виявлено раніше. Особливо це стосується групи вузьколистих костриць, серед яких першість за кількістю спірних таксонів посідають так звані “сулькатні” види, тобто види з групи F. valesiaca agg. (F. valesiaca Schleich. ex Gaud., F. pseudovina Hack. ex Wiesb., F. rupicola Heuff., F. saxatilis Schur, F. pseudodalmatica Krajina ex Domin, F. macutrensis Zapa. та ін.).

Принциповою відмінністю наших досліджень від інших був аналіз популяційних вибірок видів, зібраних у різних еколого-географічних регіонах. Попри всю логічність аналізу саме популяцій, подібних робіт є дуже мало. У першу чергу це дозволяє одночасно аналізувати велику кількість дрібних морфологічних ознак разом з анатомічною будовою листкових пластинок, де зосереджені ключові діагностичні ознаки видів. Найчастіше дослідження обмежуються аналізом матеріалів у гербарних фондах або нечисленних зразків (5-10 рослин) з одного місця. Як показав наш багаторічний досвід, достовірні висновки можуть бути зроблені на підставі аналізу виключно різних популяцій. Це пов’язано, перш за все, з високим рівнем внутрішньо- та міжпопуляційної мінливості видів, а також з тим, що серед F. valesiaca agg. зустрічається, ймовірно, велика кількість еколого-географічних рас. Популяційній аналіз костриць з різних регіонів України з обов’язковим урахуванням екологічних умов дозволяє отримати найбільш вичерпну інформацію в цілому про види та їх диференціацію у різних частинах ареалу.

Виявлені нами розбіжності між різними європейськими школами у трактуванні окремих таксонів, наявність численних зразків проміжного типу (ймовірно спонтанні гібриди) у змішаних популяціях різних видів, клинальна мінливість видів, існування популяцій, які не відповідають критеріям жодного з видів – все це спонукало нас до розширення як кола досліджуваних видів, так і регіону досліджень. З цією метою у 2010 році нами було розпочато активне вивчення різноманіття роду Festuca на території Харківської області. У ході експедиційних виїздів було зібрано близько 30 популяційних вибірок в умовах від перезволожених заплавних лук до псамофітних угруповань і ксеротермних крейдяних відслонень.

Комплексні дослідження роду Festuca дозволять вирішити низку завдань. По-перше, порівняти отримані нами дані з попередніми роботами школи Ю.М. Прокудіна (Тверетинова, 1977) щодо видового складу роду в Харківській області. По-друге, оцінити рівень молекулярно-генетичного різноманіття та диференціації популяцій за допомогою молекулярних маркерів. По-третє, проаналізувати процеси мікроеволюції та можливої інтрогресивної гібридизації у популяційній системі окремих видів роду Festuca.

Pages:     | 1 |   ...   | 88 | 89 || 91 | 92 |   ...   | 101 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.