WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 70 | 71 || 73 | 74 |   ...   | 101 |

Определение продолжительности периода всходы-колошение у почти изогенных по генам PPD линий пшеницы сорта Мироновская 808 показало, что под влиянием короткого фотопериода у всех линий, независимо от генотипа, она возрастала. Вместе с тем замедление развития на коротком фотопериоде у линий с разными генотипами по генам PPD выражено в разной степени, что совпадает с литературными данными о разной их фотопериодической чувствительности (Stelmakh,1998). Сухая масса растений, а такКаразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios же число побегов кущения у всех исследованных линий в условиях короткого дня были более низкими, чем в условиях длинного дня. Короткий фотопериод обусловил снижение дневного накопления олигосахаров в листьях и их ночного оттока из листьев у всех линий, также независимо от генотипа по генам PPD. Определение активности амилаз и инвертазы показало, что под влиянием короткого фотопериода она повышалась также у всех изолиний. Установленный характер изменения исследованных процессов у изогенных линий пшеницы совпадает с результатами опытов других авторов, проведенных с различными видами длиннодневных растений (Цыбулько, 1998). Это позволяет отнести все исследованные изогенные по генам PPD линии пшеницы по типу реакции на фотопериод к длиннодневным растениям. У всех исследованных линий короткий день приводил к повышению активности амилаз и у большинства (за исключением линии Ppd D1a) – к повышению активности инвертазы. Возможно, более высокая активность этих ферментов на коротком дне у исследованных изогенных линий пшеницы, в сравнении с активностью на длинном дне связана с усилением вовлечения в обмен ассимиляционного крахмала и транспортного пула сахарозы при недостатке образования этих углеводов в условиях сокращенного периода фотосинтеза (Киризий, 2004). Анализ результатов показал также, что линия Ppd В1a и растения сорта (полный рецессив), с более высокой фотопериодической чувствительностью, чем линии Ppd A1a и Ppd D1a, в условиях короткого дня формируют большую вегетативную массу и большее число побегов кущения. У них на коротком дне выше активность амилаз и инвертазы, чем у быстро развивающихся линий. Эти данные позволяют предположить, что интенсивность ростовых процессов и активность исследованных ферментов связаны с генотипом изогенных линий по генам PPD. Судя по нашим данным, можно предположить, что у менее чувствительных к длине дня линий доминантное состояние локусов Ppd D1a и, особенно Ppd A1a (и/ или рецессивное состояние остальных локусов), определяет более эффективное использование продуктов ассимиляции на обеспечение роста и морфогенеза, поскольку у них в условиях короткого дня при более быстром развитии формируется меньше побегов и масса растений, а также ниже активность ферментов углеводного обмена, чем у более медленноразвивающихся в этих условиях линии Ppd В1a и растений сорта (полный рецессив). Полученные данные дают основание предположить, что гены типа развития VRN (vernalization) и фотопериодической чувствительности PPD (photoperiod) детерминируют исследованные физиолого-биохимические процессы, которые обеспечивают изменения темпов развития растений.

ЛИТЕРАТУРА 1. Жмурко В.В. Фотоперіодизм рослин: фізіолого-біохімічні та генетичні аспекти. – Фізіологія рослин: проблеми та перспективи розвитку у 2 т. – К.: Логос, 2009. Т.2. – С.537-564.

2. Киризий Д.А. Фотосинтез и рост растений в аспекте донорно-акцепторных отношений. – К.: Логос, 2004. – 3. Методы биохимического исследования растений / под ред. А. И. Ермакова. – Л.: Агропромиздат, 1987. – 430с.

4. Стельмах А.Ф., Файт В.И., Мартынюк В.Р. Генетические системы типа и контроля скорости развития пшеницы // Цитологія и генетика. – 2000. – Т.34, №2. – С.39-45.

5. Цыбулько В.С. Метаболические закономерности фотопериодической реакции растений. – Киев:

Аграрна наука. – 1998. – 182 с.

6. Bernier G., Prilleux C. A. Physiological overview of the genetics of flowering time control // Plant Biotechnology Journal. – 2005. – Vol. 3. – P. 3–16.

7. Cockram J.,Jones H., Leigh F.J., O’Sullivan D., Powell W., Lourie D.A., Greenland A.J. Control of flowering time in temperate cereals: genes, domestication, and sustainable productivity // Journal of Experimental Botany.. – 2007. – V.58, N6. – P.1231-8. Danyluk J, Kane NA, Breton G, Limin AE, Fowler DB, Sarhan F. The VRT-1, a Putative Transcription Factor Associated with Vegetative to Reproductive Transition in Cereals// Plant Physiology. – August, 2003. – Vol.

132. P. 1849-1860.

9. Distelfeld A., Tranquilli G., Li Ch.,Yan L., Dubcovsky J. Genetic and Molecular Characterization of the VRN 2 loci in Tetraploid Wheat // Plant Physiology Preview. – 2008. – P. 108.129353.

10. Law C.N. The genetic control of flowering time in wheat // Flowering Newsletter. – 2000. – V. 29. – P.22-25.

11. Loukoianov A., Luiling Yan, Blech A. Regulation of VRN-1 Vernalization Genes in Normal and Transgenic Polyploid Wheat // Plant Physiology. – 2005. – Vol.138. – P.2364-2373.

12. Stelmakh A.F. Genetic systems regulation flowering response in wheat // Wheat: Prospects for Global Improvement. – 1998. – P. 491-501. – Kluwer Academic Publishers /H.-J. Braun et al. (Eds.)/. Printed in the Netherlands Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios 13. Trevaskis B., Hemming M., Peacock J. and Dennis E. HvVRN2 responds to daylength, whereas HvVRN1 is regulated by vernalization and developmental status // Plant Physiology/ - April 2006. – Vol.140. – P.1397-1405.

ЗМІНА ВМІСТУ ФОТОСИНТЕТИчНИХ ПІГМЕНТІВ В ІНФІКОВАНИХ hEtEroBaSIDIon annoSUM (Fr.) BrEF. ПРОРОСТКАХ pInUS SyLVEStrIS L.

Капустіна Н.В., чемеріс О.В.

Донецький національний університет, м. Донецьк Гриб коренева губка - Heterobasidion annosum (Fr.) Bref є небезпечним фітопатогеном, що вражає соснові рослини ослабляючи їх та викликає поступову загибель [6, 7, 9]. Хвороба знижує продуктивність соснових насаджень, сприяє їх передчасному розпаду, погіршує товарну структуру деревостоїв. Особливо інтенсивно інфікуються соснові ліси Південного Сходу України, що мають штучний характер насадження [10, 11, 12]. Для створення стійких насаджень сосни необхідно вивчення фізіолого-біохімічних змін, які відбуваються в рослинному організмі під дією патогену у порівнянні зі здоровими рослинами. Питанню стійкості проростків Pinus sylvestris L. присвячені численні роботи [1, 3, 5], але багато питань залишаються відкритими.

Метою роботи було вивчення зміни вмісту фотосинтетичних пігментів в інфікованих Heterobasidion annosum проростках Pinus sylvestris.

Об’єктом дослідження виступали проростки Pinus sylvestris, інфіковані штамами грибу H. annosum.

В дослідженні використовували проростки P. sylvestris, отримані з насіння світлого та темного забарвлення. До групи насіння P. sylvestris темного забарвлення відібрали насіння наступних кольорів – niger (чорний), umbrinus (умбровий), brunneus (темно-каштановий, бурий). Домінуючим кольором в цій групі був чорний. До групи світлого забарвлення насіння P. sylvestris відібрали насіння з наступним кольором plumbeus (свинцевий), cinereus griseus (попелясто-сірий), avallaneus (горіховий) [4].

Насіння P. sylvestris промивали під проточною водою протягом 1,5 години. Стерилізацію насіння проводили 15%-им розчином Н2О2 протягом 20–25 хвилин. Насіння висаджували на агаризоване живильне середовище Чапека-Докса з вмістом глюкози 3 г/л [1]. Проростки P. sylvestris у віці 21 доби інокулювали міцелієм штамів НА-6-96, НЦСГ-1м, НЦСГ-2м та ВЕ-08. Штами H. annosum мали наступне походження:

НА-6-96 взятий з колекції кафедри фізіології рослин Донецького національного університету, НЦСГ-1м та НЦСГ-2м виділені з плодових тіл, що були зібрані в Національному парку «Святі гори» (Донецька область), ВЕ-08 з плодового тіла, що був зібраний в с. Щурове Донецькій області. Штами H. аnnosum виділені в культуру згідно загальноприйнятих методик [2]. Вміст зелених фотосинезуючих пігментів проростків P.

sylvestris визначали спектрофотометричним методом на 4, 7, 10 добу після зараження штамами H. annosum.

Статистичну обробку отриманих даних проводили методом двохфакторного дисперсійного аналізу якісних та кількісних ознак, а порівняння середніх арифметичних величин – методом Дункана [8].

За результатами досліджень зміни вмісту фотосинтетичних пігментів в проростків P. sylvestris, отриманих як з насіння темного, так і світлого кольору відбуваються вже на 4 добу після інфікування грибом H. аnnosum, а до 10 доби після інфікування штамами H. аnnosum вміст пігментів поступово знижується.

Але не усі штами H. аnnosum викликають достовірні зміни у проростках порівняно із контролем.

На 4 добу після інфікування проростків P.sylvestris, отриманих з темного насіння, при інфікуванні штамами НА-6-96, НЦСГ-1м, ВЕ-08, вміст хлорофілу а підвищується порівняно із контролем. На добу після інфікування проростків P.sylvestris з темного насіння достовірне підвищення хлорофілу а спостерігалось при інокуляції штамом ВЕ-08. На 10 добу достовірні зміни за вмістом хлорофілу а в проростках P. sylvestris спостерігаються при інфікуванні штамами НА-6-96, НЦСГ-1м, ВЕ-08 в бік зниження.

На 4 добу після інфікування штамами НА-6-96, НЦСГ-1м, ВЕ-08 спостерігається достовірне підвищення вмісту хлорофілу б в проростках P. sylvestris, з темного насіння, порівняно із контролем. На добу після інфікування вміст хлорофілу б в проростках P. sylvestris підвищується при інфікуванні штамами НЦСГ-1м, ВЕ-08, НЦСГ-2м, а при інфікуванні штамом НА-6-96 навпаки знижується. На 10 добу після інфікування проростків P. sylvestris з темного насіння знову спостерігається зниження вмісту хлорофілу б при інфікуванні штамами НЦСГ-1м, ВЕ-08, НА-6-96, а при інфікуванні штамом НЦСГ-2м – підвищується.

У проростків P. sylvestris, отриманих з насіння світлого кольору та інфікованих штамами H. annosum, на 4 добу після інокуляції штамом НЦСГ-1м вміст хлорофілу а підвищується порівняно із контролем, а при інфікування штамами ВЕ-08 та НА-6-96 вміст хлорофілу а знижується. На 7 добу після інфікування достовірні зміни за вмістом хлорофілу а в проростках P. sylvestris зі світлого насіння спостерігаються Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios при інфікуванні штамом ВЕ-08. За дії штамів НА-6-96, НЦСГ-1м, НЦСГ-2м достовірних змін за вмістом хлорофілу а в проростках P. sylvestris не спостерігається. На 10 добу після інфікування вміст хлорофілу а достовірно змінюється тільки при інфікуванні штамами ВЕ-08 та НЦСГ-1м.

Хлорофіл б у проростках P. sylvestris отриманих зі світлого насіння на 4 добу після інфікування штамом ВЕ-08 знижується, а при інфікуванні штамом НЦСГ-1м підвищується порівняно з контрольними проростками. На 7 добу після інфікування зниження вмісту хлорофілу б відбувається в проростках P.

sylvestris при інфікуванні штамом ВЕ-08 і підвищується при інфікуванні штамом НЦСГ-1м. На 10 добу спостерігається достовірне підвищення вмісту хлорофілу б у тих же випадках інфікування проростків P.

sylvestris що і на 7 добу.

Сумарний вміст хлорофілів а і б в проростках P. sylvestris, інфікованих штамами гриба H. annosum достовірно змінюється порівняно з контрольними проростками протягом розвитку захворювання. Так, достовірне зниження сумарного вмісту хлорофілів а і б відбувається за рахунок достовірного зниження вмісту хлорофілу б на 4-ту добу після інфікування штамом НЦСГ-2м. Достовірне підвищення сумарного вмісту хлорофілів а і б в проростках P. sylvestris відбувається на 7 добу після зараження штамом НЦСГ-1м за рахунок підвищення вмісту хлорофілу б. На 10-ту добу після інфікування сумарний вміст хлорофілів а і б в хворих проростках P. sylvestris, отриманих з темного насіння, достовірно відрізняється від вмісту їх в здорових проростках, за рахунок достовірних змін вмісту хлорофілу б.

Сумарний вміст хлорофілів а і б в проростках P. sylvestris, отриманих з насіння світлого кольору та інфікованих штамами гриба H. annosum достовірно змінюється порівняно із контролем в усіх варіантах інфікування на 4 добу. На 7 добу після інфікування штамами ВЕ-08 та НЦСГ-2м відбуваються достовірні зниження та підвищення сумарного вмісту хлорофілів а і б відповідно, порівняно із контрольними проростками. На 10 добу після інфікування штамами H. annosum зміна сумарного вмісту хлорофілів а і б спостерігається аналогічно змінам 7-мої доби.

На основі отриманих даних можна сказати, що характер зміни вмісту фотосинтетичних пігментів у проростках P.sylvestris, отриманих з темного та світлого насіння та інфікованих штамами гриба H. annosum достовірно змінюється в залежності від штаму та строків інфікування.

Література Бойко М.І. Фізіолого-біохімічні особливості системи Pinus sylvestris L. - Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. і перспективи практичного використання екзометаболітів деяких дереворуйнівних грибів: дис.

на здобуття наук. ступеня доктора біол. наук: спец. 03.00.12 «Фізіологія рослин», 03.00.24 «Мікологія» / М.І. Бойко. – К., 1996. – 461с.

Билай В. И. Методы экспериментальной микологии / В. И. Билай. – К.: Наук. думка, 1973. – 243с.

Кудінова О.В. Фізіологічні реакції проростків Pinus sylvestris L. на інфекцію Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол.наук.: спец. 03.00.12 «Фізіологія рослин» / О.В. Кудінова. – К., 2004. – 18с.

Мищенко П. И. Шкала цветов. Пособие для ботаников и зоологов при научных и научно-прикладных работах / П. И. Мищенко. – Петроград; 1915. – 14с.

Негруцкий С. Ф. Корневая губка / С.Ф. Негруцкий. – М.: Агропромиздат, 1986. – 196 с.

Полищук Ю. М. Состав грибной флоры сосновой подстилки и антагонистическое воздействие некоторых гифомицетов на Heterobasidion annosum (Fr.) P. Karst. / Ю.М.Полищук, Н. П. Ковбаса // Микология и фітопатологія. – 1993. - Т. 27, № 6. – С.57 – 60.

Полищук Ю. М. Пути проникновения корневой губки [Heterobasidion annosum (Fr.) Bref.] в насаждения и возможности защиты их биологическим способом / Ю. М. Полищук // Микология и фітопатологія.

– 1993. – Т. 27, № 2. – С.51 – 53.

Приседський Ю.Г. Програми статистичної обробки експериментальних даних / Ю.Г. Приседський.

– Донецьк, 2000. – с.15.

Синадский Ю.В. Курс лекций по лесной фитопатологии / Ю.В. Синадский. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1977. – 214с.

Синадский Ю.В. Сосна. Ее вредители и болезни / Ю.В. Синадский. – М.: Наука, 1983. – 344с.

Физиология сосны обыкновенной / [Судачкова Н.Е., Гирс Г.И., Прокушкин С.Г., и др.] – Новосибирск: Наука. Сиб. отд-ние, 1990. – 248с.

Pages:     | 1 |   ...   | 70 | 71 || 73 | 74 |   ...   | 101 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.