WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 69 | 70 || 72 | 73 |   ...   | 101 |

Аналіз літературних джерел та попередній скринінг визначили перспективність проведення фітохімічних досліджень по відбору потенційних рослинних джерел цінної лікарської сировини, до яких було залучено ряд лікарських рослин з плодово -ягідних, деревних і трав’янистих видів різних родин: Айстрових (Asteraceae): гринделія розчопирена (Grindelia squarrosa L.), цикорій звичайний (Cichorium intybus L.), лопух великий (Arctium lappa L.), чорнобривці розлогі (Tagetes patula L.), Квасеницевих (Oxalidaceae):

квасениця червона (Oxalis triangularis L.), Лохових (Elaeagnaceae):обліпиха крушиновидна (Hippophae rhamnoides L.), маслинка багатоквіткова (Elaeagnus multiflora Thunb.), Розоцвітієвих (Rosaceae): ожина сиза – R. caesius L (колючкова і без колючкова), ірга круглолиста (Amelanchier ovalis Medik.); Актінідієвих (Actinidiaceae): актинідія коломікта (Actinidia kolomikta (Maxim) Maxim), актинідія полігамна (Actinidia poligama Siebold E Zuss.) Mig.), актинідія гостра (Actinidia arguta Siebold E Zuss.) Planch.ex Mig.); Жимолосних (Caprifoliaceae): жимолость їстівна (Lonicera edulis Turcz. ex Freyn.); калина звичайна (Viburnum opulus L.), калина цілолиста (гордовина)-Viburnum lantanaL.); Тутових (Moraceae): шовковиця біла (Mоrus alba L.);

Лимонникових (Schisandraceae): лимонник китайський (Schizandra chinensis (Turcz.) Baill.); Виноградних (Vitaceae): виноград культурний (Ельсінбурський або с.Екстра) – Vitis vinifera L.; Гинкгових (Ginkgoaceae):

гінкго дволопатеве (Ginkgo biloba L.); Аралієвих (Araliaceae): елеутерокок колючий (Eleutherococcus senticosus (Rupr.E Maxim.) Maxim.).

Визначення флавоноїдних сполук з Р-вітамінною активністю проводилось за «Методичними рекомендаціями…» [ 1], дубильних речовин – за Державною Фармакопеєю [ 2].

Досліджені види значно різняться по накопиченню Р-вітамінних флавоноїдних сполук. Серед досліджених травянистих лікарських рослин особливу увагу привертають чорнобривці розлогі. Їх квітки, які в порівнянні з квітками інших вивчаємих видів родини Asteraceae, накопичують весь комплекс Р-активних флавоноїдів: катехіни, лейкоантоціани, антоціани в таких кількостях (від 500 мг% до 660 мг%), що передбачає можливість їх використання в якості джерела рослинної сировини цих речовин.

Високий рівень нагромадження Р-вітамінних сполук характерний також і для листків квасениці червоної, які вирізняються значними показниками (1750 мг% і 2080 мг% відповідно) лейкоантоціанів і антоціанів.

Вміст Р-вітамінних сполук в листках цикорію, гринделії, лопуха має досить низькі показники і знаходиться в межах від 75 мг% до 81 мг% (катехіни), від 99 мг% до 144 мг% (лейкоантоціани), і від 20 мг% до 36 мг% (антоціани).

При вивченні лікарських видів ряду плодово-ягідних культур та інтродуценту гінкго дволопатевого, для якого, як відомо, характерно високий вміст флавоноїдних сполук, виявлено, що даний інтродуцент накопичує в листках високий рівень катехінів та лейкоантоціанів – найбільш активних з Р-вітамінних флавоноїдів. Не поступається, а по вмісту катехінів в листках, навіть, переважає ірга круглолиста (6660,мг%) – ще недостатньо вивчений вид серед плодово-ягідних культур. А показники по лейкоантоціанам в листках цих видів майже ідентичні: 7480,0 мг% (ірга), 7810,0 мг% (гінкго). Дещо нижчий вміст катехінів (4950,0 мг%) і низький вміст лейкоантоціанів (1320,0 мг%) відмічено в листках околюченої форми ожини сизої. Слід зазначити, що листки ожини сизої (безколючкової форми) та шовковиці білої порівняно з вищезазначеними видами не відрізняються достатньо високими показниками комплексу Р-активних речовин.

В незначних кількостях у всіх видів присутні антоціани.

Проводилось також вивчення такої перспективної рослинної сировини, як бруньки, інших видів рослин: маслинки багатоквіткової (порівняно з обліпихою крушиновидною[3]), актінідії, винограду, лимонника китайського, калини звичайної, ірги круглолистої. Встановлено, що бруньки досліджених видів достатньо накопичують катехіни і лейкоантоціани; вміст антоціанів – серцевих стимуляторів, не перевищує слідових кількостей. Так, по вмісту катехінів лідером залишається обліпиха (18000,0 мг%). Значного рівня цього показника досягають виноград культурний – 9207,0 мг%, актінідія (від 5280,0мг% - полігамна до 7700,0 мг% - гостра), маслинка і лимонник, у яких вміст катехінів дещо переважає за 5000,0 мг%. В бруньках інших рослин катехіни містяться в кількостях від 1800 мг% - калина до2700 мг% - ірга (рис.4.1.4.).

Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios Лейкоантоціани, які здатні проявляти протизапальну та протипухлинну дію, у найбільшій кількості нагромаджуються в бруньках обліпихи і актінідії гострої, що відповідно становить 8800 мг% і 7920 мг%.

При дослідженні лікарських рослин на вміст дубильних речовин, які також володіють Р-вітамінною активністю та в’яжучими і захисними властивостями, не встановлено вираженої тенденції по їх накопиченню в різних органах. Так, серед травянистих лікарських видів найвищий показник цих сполук відмічено, знов-таки, у квітках чорнобривців розлогих (6,8%) та в листках цикорію звичайного і квасениці червоної, що, відповідно, складає 4,9 % і 3,2 %. Для вивчаємих представників родини Asteraceae, загалом, цей показник в квітках і листках виріює від 0,7% до 6,8 %. Найнижчий вміст дубильних речовин виявлено в квітках гринделії (1,5%) та в листках лопуха (0,7%). Слід відмітити, що серед вивчаємих травянистих лікарських видів високим вмістом дубильних речовин вирізняються чорнобривці і квасениця; майже не поступаються їм – цикорій і гринделія.

Значний рівень дубильних речовин виявлено в листках роснин. Відносно максимальну кількість цих сполук серед досліджених видів накопичують листки интродуцента гінкго дволопатевого (11,1% ). Для інших культур цей показник дещо нижчий, та не поступається високим значенням в листках і варіює між видами від 5,5% до 7,9%, виділяючи, при цьому, ожину сизу обох форм (7,9%-безколючкова, 7,6%-колючкова) і іргу круглолисту.

По вмісту дубильних речовин в бруньках лідером є обліпиха крушиновидна (8,1%), тоді, як маслинка багатоквіткова цієї ж родини в 2 рази менше накопичує ці сполуки, що, відповідно, становить 4,2%. Для різних видів актинідій цей показник в листках варіює від 2,5% (коломікта) до 5,8% (гостра-аргута). Майже однаково, достатньо (3,7%), нагромаджують дубильні речовини листки лимонника і винограду (с.Екстра);

дещо не поступаються - листки калини звичайної (2,1%) і, навпаки, в листках ірги рівень вмісту цього показника майже незначний (0,8%).

Таким чином, фітохімічний аналіз різних органів ряду нетрадиційних лікарських видів різних життєвих форм по виявленню продуцентів вторинних сполук поліфенольної природи, в тому числі, з Р-вітамінною активністю, показав, що за показниками дубильних речовин (від 2,1% до 8,1%, крім вже відомого, гінкго дволопатевого- 11,1%) не встановлено вираженої тенденції по їх накопиченню в різних органах і у травянистих, і у плодово-ягідних видів, тоді, як по рівню вмісту флавоноїдних сполук (рослинних пігментів), виявив високі значення цих показників (особливо, катехінів і лейкоантоціанів), переважно, в бруньках і листках плодово-ягідних видів (від 5000 мг% до 18000 мг% - бруньки і до 8000 мг% - листки).

Квітки чорнобривців розлогих, листки квасениці червоної, ожини сизої колючкової форми, ірги круглолистої, гінкго дволопатевого та бруньки обліпихи крушиновидної, винограду культурного і видів актінідії виявили значний інтерес в якості потенційної лікарської сировини з корисними властивостями, порівняно низькою токсичністю, наряду з вибірковою фармакологічною дією, що характерно для поліфенольних сполук з Р-вітамінною активністю.

Література.

Кривенцов В.И. Методические рекомендации по анализу плодов на биохимический состав. – Ялта:

ГНБС, 1982. – 12 с.

Государственная Фармакопея СССР, изд. 11, вып. 2. Общие методы анализа. Лекарственное растительное сырье. – Москва: Медицина, 1990. – 397 с.

Джуренко Н.I., Паламарчук О.П. Бруньки обліпихи – новий вид лікарської сировини. Фармакогнозія XXI століття Досягнення та перспективи: Тези доп. Ювілейної наук.-практ. конф. з міжнар. участю (м.

Харків, 26 березня 2009 р.). – Х.: Вид-во НФаУ, 2009. – С.55-56.

ФИЗИОЛОГО-БИОХИМИчЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ ПРОЦЕССОВ РОСТА И РАЗВИТИЯ ИЗОГЕННЫХ ЛИНИЙ ПШЕНИЦЫ trItICUM aEStIVUM L.

Жмурко В.В., Авксентьева О.А., Зубрич А.И., Хань Бин Харьковский национальный университет имени В.Н. Каразина, биологический факультет, кафедра физиологии и биохимии растений, г. Харьков Продолжительность онтогенеза, а также тип развития растительного организма – эволюционно сложившийся, наследственно закреплённый признак. Переход растения от вегетативного состояния в генеративное контролируется несколькими системами генов (Жмурко, 2009). У мягкой пшеницы (Triticum aestivum L.) идентифицированы две основные системы генов, которые определяют тип и темпы ее развития (Стельмах, 2000). Гены VRN (потребность в яровизации) детерминируют тип развития яровой/озимый, Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios а гены PPD – фотопериодическую чувствительность (Стельмах и др., 2000). Интенсивно исследуются молекулярные механизмы экспрессии этих генов (Bernier, 2005; Distelfeld, 2008;Trevaskis, 2006), их эффекты на хозяйственно ценные признаки пшеницы (Law, 2000; Danyluk et al., 2003; Cockram et al., 2007). Эти исследования имеют весьма важное значение для углубления представлений о генетических и молекулярно-биологических механизмах контроля развития пшеницы. Вместе с тем, эффекты этих генов на физиологические процессы, которые, собственно составляют «материальную» основу роста и развития и, в целом, жизнедеятельности растения не исследуются. Корректное изучение детерминации физиолого-биохимических процессов теми или иными генами возможно только на изогенных линиях (near-isogenic lines), имеющих минимальные различия по всем генам, кроме маркирующих конкретные признаки. На кафедре физиологии и биохимии растений Харьковского национального университета имени В.Н. Каразина поддерживаются коллекции почти изогенных линий мягкой пшеницы Triticum aestivum L. по системе генов VRN 1-3 (моно- и дигеннодоминантные) и PPD 1-3 (моногеннодоминантные), которые используются в исследовательской работе. Коллекция изогенных линий пшеницы была предоставлена кафедре физиологии и биохимии растений Харьковского национального университета селекционно-генетическим институтом УААН в рамках договора о сотрудничестве.

Целью данной работы было выявление возможных эффектов генов, контролирующих тип и скорость развития изогенных линий пшеницы на темпы развития, углеводный обмен, фитогормональный баланс и активность окислительно-восстановительных ферментов.

В опытах были использованы моногеннодоминантные по генам VRN (vernalization) и PPD (photoperiod) изогенные линии, созданные в генофоне озимого сорта пшеницы Мироновская 808 академиком УААН А.Ф. Стельмахом и любезно предоставленные нам для физиолого-биохимических исследований. Наличие в генотипе хотя бы одного доминантного аллеля генов VRN определяет яровой тип развития пшеницы. Озимый тип развития – характерен для генотипов носителей только рецессивных аллелей по всем трем генам VRN. Гены PPD определяют различия по фотопериодической чувствительности: по степени возрастания фотопериодической чувствительности изолинии располагаются в следующий ряд: Ppd A1a > Ppd D1a > Ppd B1a >рецессив – сорт (Stelmakh,1998). Растения выращивали на экспериментальнополевом участке кафедры физиологии и биохимии растений в течение 2007-2009 полевых сезонов (полевые опыты) и факторостатной камере при следующих условиях: температура 20-22/16-18 0С (день/ночь), освещенность 15-20 кЛк, фотопериод – 16 часов, влажность воздуха 70 % (вегетационный эксперимент).

Изогенные по VRN линии являются яровыми, по генам PPD – озимыми по типу развития. Для проявления фотопериодической чувствительности PPD изолинии подвергали действию короткого фотопериода (9ч) в течение 14 суток в фенофазу кущение-выход в трубку. В ходе экспериментов проводили фенологические наблюдения и фиксацию растительного материала. Фитогормоны определяли путем экстракции их из сухого материала, последующим разделением с помощью тонкослойной хроматографии, элюированием, биотестированием и определением концентрации по ростконцентрационной кривой; растворимые углеводы определяли феррицианидным методом; активность каталазы – газометрическим методом, пероксидазы и полифенолоксидазы – по Бояркину (Ермаков, 1997).

Результаты изучения темпов развития моногеннодоминантных изогенных линий по генам VRN показали, что период всходы-колошение наиболее продолжительным был у линии Vrn B1a. У растений этой линии активность каталазы была ниже, а пероксидазы и полифенолоксидазы – выше, чем у линий Vrn А1a и Vrn D1a. Изучение дневной динамики углеводов показало, что в течение дня в листьях линии Vrn B1a накапливалось углеводов больше, чем у линий Vrn А1a и Vrn D1a. Эти различия могут определяться не только способностью линии Vrn B1a к более интенсивному накоплению, но более интенсивным дневным оттоком углеводов у линий Vrn А1a и Vrn D1a. Результаты исследования фитогормонального баланса показали, что у быстроразвивающихся линий содержание ИУК и ГК было существенно, а ЦК - незначительно выше, в то время как АБК – значительно ниже, чем у медленноразвивающихся линии Vrn B1a и озимого сорта (полный рецессив по генам VRN 1-3). Отношение ростактивирующий гормон / АБК у быстроразвивающихся линий выше, чем у медленноразвивающихся линии и озимого сорта. Наибольший эффект на фитогормональный статус, уровень углеводов в листьях и апикальных меристемах и активность оксидаз проявляет доминантный ген Vrn B1a. Вероятно эффекты генов VRN на исследованные процессы являются одним из важных факторов регуляции темпов развития мягкой пшеницы.

Pages:     | 1 |   ...   | 69 | 70 || 72 | 73 |   ...   | 101 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.