WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 59 | 60 || 62 | 63 |   ...   | 101 |

Раннецветущие растения - наиболее чувствительная часть дикорастущей флоры. Существует довольно большое количество причин уменьшения их видового разнообразия, обусловленных как антропоКаразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios генным влиянием, так и естественными причинами. Относительно конкретных условий нашей территории, на снижение численности выявленных нами раннецветущих растений наибольшее влияние оказывают следующие факторы:

I. Прямое влияние.

А. Снижение численности отдельных видов путем:

а) заготовки лекарственного сырья (мать-и-мачеха и т.д.);

б) выкапывание и пересаживание диких растений на приусадебные участки (ирис карликовый, прострел чернеющий, пролеска двулистная и т.д.);

в) сбор букетов (рябчик русский, виды тюльпанов, прострел чернеющий и т.д.).

Б. Влияние человека на сообщества или отдельные виды путем:

а) полного разрушения растительного покрова, создание на его месте домов, хозяйственных объектов;

б) замена естественного растительного покрова культурными сообществами (пахота степных участков с последующим выращиванием на них сельскохозяйственных культур);

в) регулярное сжигание степной и прибрежной растительности.

II. Косвенное влияние. Влияние человека на фитоценозы путем преобразования местопребываний в связи с:

а) загрязнением воды, воздуха, почвы токсичными веществами (например, довольно широкое распространение имеют неорганизованные свалки, которые приводят к загрязнению и уничтожению многих растений; выбросы многочисленных предприятий г. Запорожья);

б) выпасом и прогоном скота;

в) сенокошением;

г) уплотнением и обогащением почвы азотом в местах посещения туристами и отдыхающими (рекреационная нагрузка особенно большая на отдельных участках, которые прилегают к историческому музею).

Наибольший вклад в снижение численности отдельных видов растений вызывает прямое и косвенное влияние человека на растительные сообщества, прямое истребление отдельных видов не настолько значительно.

Как свидетельствуют полученные данные, 16 из 25 видов, которые зарегистрированы на данной территории, имеют охранный статус: занесены в Красную книгу Украины [6] или в Красный список Запорожской области [7]. Однако, ни одно растение, согласно нашим данным, не занесено в Красную книгу МСОП, Конвенцию “О международной торговле видами дикой фауны и флоры, которые находятся под угрозой исчезновения” и Европейский Красный список. 10 видов находятся в Красном списке Запорожской области, 6 видов - в Красной книге Украины.

В Красную книгу Украины занесены 5 видов эфемероидов, найденных в северо-восточной части о.

Хортица: Bulbocodium versicolor (имеет статус исчезающего вида), Fritillaria ruthenica (статус уязвимого вида), Tulipa graniticola, T. quercetorum, Ornithogalum boucheanum (Kunth) Aschers. (статус редких растений) [6]. Статус редких растений областного значения имеют 8 видов: Anemone ranunculoides, Bellevalia sarmatica (Pall. ex Georgi) Woronow, Corydalis solida (L.) Clairv., C. paczoskii N. Busch, Hyacinthella leucopaea (C.

Koch) Schur, Ornithogalum gussonei Ten., Scilla bifolia L., Valeriana tuberosа L. [7].

Из раннецветущих травянистых растений, не относящихся к ефемероидам, в Красную книгу Украины занесен Pulsatilla nigricans Storck, а в Красный список Запорожской области - Iris pumila L. и Aurinia saxatilis (L.) Desv.

Если представить данные в процентах, то распределение по категориям редкости раннецветущих растений свидетельствует о том, что 62,5 % рекомендуется охранять на областном уровне. Они занесены в Красный список Запорожской области. 37,5 % - в Красную книгу Украины, при этом 6,25 % - в I категорию (исчезающие), 12,5 % - во II категорию (уязвимые), 18,75 % - в III категорию (редкие).

1. Раннецветущие травянистые растения оказывают значительное влияние на формирование разнообразных фитоценозов о. Хортица. Среди рассмотренных видов преобладают следующие экоморфы:

мезофиты и мезоксерофиты; гелиофиты; степанты и псаммофиты.

2. Среди эфемероидов преимущественно встречаются такие экоморфы: мезофиты; сциогелиофиты;

сильванты.

3. Эфемероиды о. Хортица нуждаются в разносторонних исследованиях, в частности популяционных особенностей. Их местопроизрастания, а также доступ на участки человека следует контролировать.

4. 16 из 25 раннецветущих видов нуждаются в охране, т.е. 64 % растений.

Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios Литература 1. Сушко К.И. По Хортице. Путеводитель / К.И. Сушко, Л.П. Юхимчук. – Дн-ск: Проминь, 1989. - с.

2. Определитель высших растений Украины / Д.Н. Доброчаева, М.И. Котов, Ю.Н. Прокудин и др. – К.: Фитосоциоцентр, 1999. – 548 с.

3. Учебно-полевая практика по ботанике / М.М. Старостенкова, М.А. Гуленкова, Л.М. Шафранова и др. - М.: Высш. шк., 1990. – 191 с.

4. Григора І.М. Основи фітоценології / І.М. Григора, В.А. Соломаха. – К.: Фітосоціоцентр, 2000. – 240 с.

5. Приступа І.В. Сучасний стан флори ефемероїдів північно-східної частини о. Хортиця / І.В. Приступа, А.С. Прус // Вісник ЗНУ. – Запоріжжя, 2009. - №1. – С. 15-19.

6. Червона книга України. Рослинний світ/ Ю.Р. Шеляг-Сосонко. – К.: „Українська енциклопедія”, 1996. - 608 с.

7. Шелегеда В.І. Рідкісні і зникаючі рослини Запорізької області / В.І. Шелегеда, О.Р. Шелегеда. – Запоріжжя: «Тандем Арт Студія», 2008. – 96 с.

СТРУКТУРА чИННИКІВ АНТРОПОГЕННОГО НАВАНТАЖЕННЯ НА УГРУППОВАННЯ ВОДНИХ МАКРОФІТІВ В УМОВАХ УРБАНІЗОВАНИХ ЕКОСИСТЕМ Савицький О.Л., Ситник Ю.М.

Інститут гідробіології НАНУ, м. Київ В наш час дуже актуальним є спостереження та пошук взаємозв’язків між станом біоти та рівнем антропогенного навантаження. Особливо важливим це є для урбанізованих територій. Сучасні підходи вимагають розглядати будь-яку екосистему в першу чергу як середовище існування організмів, характерних для неї [1, 5].

Матеріали та методи. Дослідження проведені на водоймах Києва в 1996–2004 рр. Метою роботи було вивчення видового складу вищої водної рослинності і рівня антропогенного навантаження в умовах урбанізованих територій. Для здійснення завдань роботи використовувалися класичні флористичні та геоботанічні методики дослідження водних екосистем. Крім, того, в 1999–2006 роках співробітники Інституту гідробіології вивчали і склад іхтіофауни [3]. Антропогенне навантаження оцінювали виходячи з щільності населення, що проживає в місцях розташування вказаних водойм, наявності захисної берегової смуги, ступеню трансформації берегів, наявності поблизу водойм автошляхів, заправок, доріг, промислових об’єктів, стоків з житлової та промислової забудови [4].

За результатами робіт досліджені водойми за еколого-функціональними та структурними показниками угруповань макрофітів були поділені на три групи [2].

Перша група – відносно багатовидові (15–20 видів вищих водних рослин), великі водойми (площа більше 0,05 км2) із складними квазіприродними комплексами. В групу входять заплавні озера і ставки, такі як озера Вирлиця, Райдужне, Вербне, Редькіне, Алмазне, Нижній Тельбін, став на 5–7 лінії в Пущі-Водиці, озеро Синє, став Берізка, Дідорівка, став № 15 у Святошино та водойма на вулиці Закревського.

Друга група – збіднені у флористичному відношенні (до 10 видів), невеликі мілководні озера, малі лісові ставки з посиленими процесами природної евтрофікації та заболочування. Їх характерна риса – виражена поясність заростання. До цієї групи відносяться Китаївські ставки, Паладінські ставки, малі ставки в Пущі-Водиці, Блакитні озера, ставки на річці Сирець.

Третя група – водойми з бідним видовим складом вищих водних рослин (нараховують 5–7 видів) та вираженими процесами деструкції. Це найбільш пошкоджені в результаті антропопресії водойми, із підвищеним вмістом органічних речовин у воді: малі ставки на річці Сирець, ставки поблизу Хрущовських дач, найменший Китаївський ставок поблизу проспекту Науки.

Вивчення видового складу макрофітів та іхтіофауни у водоймах різних груп дозволило виявити кореляцію між складом вищої водної рослинності та іхтіофауни і рівнем антропогенного навантаження на водойми різних груп.

Табл. 1. Характеристика антропогенного навантаження і видове різноманіття гідробіонтів водойм різних груп Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios Чинники Водойми Водойми Водойми 1 групи 2 групи 3 групи Відсутність прибережних захисних смуг – – + Техногенна трансформація берегів + + + Зливовий стік з промислової забудови – – + Стік з житлової забудови + – + Наявність в межах водоохоронної зони:

+ – + – автомобільних шляхів – автостоянок і заправок – – + Рекреація + + + Загальна кількість чинників 4 2 Щільність населення 2000-1200 осіб/кв.км 9000 осіб/кв.км осіб/кв. км ОЦІНКА ВПЛИВУ СЕРЕДНІЙ НИЗЬКИЙ ВИСОКИЙ Видове різноманіття 15-25 видів 14 видів 5-7 видів макрофітів Біотичні показВидове різноманіття 15 видів 9 видів 4 види ники іхтіофауни Шляхом параметричного кореляційного аналізу виконаного в програмі STATISTICA 5.0 була виявлена наявність позитивної кореляції між рівнем антропогенного навантаження та видовим різноманіттям макрофітів і іхтіофауни водойм м. Київ. Для водойм першої і третьої груп такий зв’язок був сильним, параметричний коефіцієнт r=0,96 при рівні достовірності p=0,01. Для водойм II групи такої кореляції не спостерігалося. Очевидно така ситуація пов’язана з відносно малою площею цих водойм, а отже і невеликою різноманітністю біотопів. Саме цей фактор, а не антропопрессія, є головною причиною зменшення видового багатства гідробіонтів.

Помічена кореляція підтверджує обгрунтованість загальної екологічної схеми типізації водойм міста, на яких формуються три основних типи гідрофітокомплексів: 1) водойми з найменшим антропогенним впливом та переважанням гідрофільних видів лісової зони; 2) водойми з помітним антропогенним впливом та переважанням гідрофільних видів лісостепової зони; 3) антропогенно порушених водойм із збідненим складом гідрофільних видів.

Після вивчення фізико-географічного районування території досліджень, ареалів зареєстрованих видів та екологічних умов їх місцезростань, ми дійшли висновку, що екологічні відмінності між першою і другою групами водойм пояснюються розташуванням Києва на межі двох фізико-географічних зон – Лісової та Лісостепової. Гідроекосистеми водойм третьої групи найбільш видозмінені в результаті господарської діяльності. Відмічені взаємозв’язки можуть бути використані для розробки схем моніторингу та оцінки екологічного стану водойм урбанізованих територій.

Автори висловлюють подяку В. Баранову за допомогу в математичній обробці даних результатів дослідження.

Список літератури 1. Афанасьев С.О. Структура біотичних угруповань та оцінка екологічного статусу річок басейну Тиси / C. О. Афанасьєв. — К., СП «Інтертехнодрук», 2006. – 101 с.

2. Балашов Л.С. Типы водоёмов Киева по флористическому составу высшей водной растительности / Л.С. Балашов, Л.Н. Зуб, А.Л. Савицкий // Биология внутренних вод. — 2000. — № 1. — С. 5—12.

3. Іхтіофауна внутрішніх водойм м. Києва / В.А Кундіев [та ін.]. Екологічний стан водойм м. Києва;

Збірник наук. робіт. — Київ: Фітосоціоцентр, 2005. — 219 с.

4. Семенюк Н. Фітопланктон різнотипних водойм м.Києва : дис... канд. біол. наук: 03.00.17 / Семенюк Наталія Євгенівна. — К., 2007. — 165арк.

5. Directive 2000/60/EC of the European Parliament and Council of 23 October 2000 establishing a framework for Community action in the field of water policy // Official Journal of the European Communities/ — L 327, 22/12/2000. — 72 p.

Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios ОСЕННИЕ ШТОРМОВЫЕ ВЫБРОСЫ МАКРОФИТОВ В ПРИРОДНОМ ЗАПОВЕДНИКЕ “МЫС МАРТЬЯН” Садогурская С.С. 1, Белич Т.В. Таврический национальный университет им. В.И.Вернадского, г. Симферополь, Никитский ботанический сад – Национальный научный центр, г. Ялта Изучение макрофитобентоса Чёрного моря необходимо для биоиндикации природных и антропогенных процессов и выявления биологического разнообразия береговой зоны. Последнее особенно актуально для объектов природно-заповедного фонда, составляющих основу Национальной экологической сети Украины. Заповедник “Мыс Мартьян”, расположенный на Южном берегу Крыма, создан в 1973 г. и является структурной частью Никитского ботанического сада – Национального научного центра. Из га общей площади 120 га приходится на акваторию Чёрного моря. В заповеднике охраняется эталонный природный комплекс, включающий участки сухопутной средиземноморской растительности и сообщества морских макроводорослей. Территория представляет собой относительно пологий склон, заканчивающийся у берега 10-20-метровыми обрывами, которые опоясаны валунно-галечными и валунно-глыбовыми пляжами [7].

В акватории заповедника “Мыс Мартьян”, которая входит в состав гидроботанического района “Южный берег Крыма” [3], исследование морской растительности ведётся с момента его организации. В общей сложности к началу наших исследований разными специалистами было зарегистрировано 138 видов макрофитов [1, 6]. Штормовые выбросы в заповеднике ранее изучались дважды, но выявлялись лишь массовые виды и их вес, а подсчёт общего числа видов не делался. Проведённый нами анализ итога этих работ показал, что в 1976 г. в осенних сборах зарегистрировано 25 видов макрофитов, в 1997 г. в весенних сборах – 30 видов [4, 5]. В связи с этим, перед нами была поставлена цель – выявить видовой состав макрофитов (Chlorophyta, Phaeophyta, Rhodophyta и Magnoliophyta) в осенних штормовых выбросах в природном заповеднике “Мыс Мартьян” (ПЗМ).

Ранее нами опубликованы предварительные результаты исследований [8], для детализации которых были обработаны и проанализированы (в т.ч. и в количественном аспекте) фактические данные по отдельным участкам, расположенным на территории ПЗМ. Отбор проб проводился в ноябре 2005 г. на галечновалунных пляжах в двух пунктах: в центральной части на мониторинговом профиле заповедника (ПЗМ-1) и на его западной периферии (ПЗМ-2). Сбор, фиксация и дальнейшая обработка материалов проведены с использованием общепринятых методик; идентификация макроводорослей проводилась по [2], номенклатура дана по [11].

ПЗМ-I: на пляже, окаймлённом обрывистыми скалами и крутыми оползневыми склонами, в выбросах отмечено 35 видов макрофитов. В скоплениях по массе преобладают представители Rhodophyta:

Pages:     | 1 |   ...   | 59 | 60 || 62 | 63 |   ...   | 101 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.