WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 55 | 56 || 58 | 59 |   ...   | 101 |

Alopecurus geniculatus L., Apera spica-venti (L.) P.Beauv., Bromus scoparius L., B. squarrosus L., Elytrigia intermedia (Host) Nevski, E. repens (L.) Nevski, E. trichophora (Link) Nevski, Festuca ovina L., Lolium perenne L., Poa annua L., P. bulbosa L., Setaria glauca (L.) P.Beauv., S. viridis (L.) P.Beauv.

До IV групи віднесено види, що широко розповісюджені у фітоценозах на всіх стадіях дигресії:

Agrostis capillaris L., A. gigantea Roth, A. stolonifera L., A. vinealis Schreb., Alopecurus arundinaceus Poir., A.

pratensis L., Arrhenatherum elatius (L.) J.Presl & C.Presl, Briza media L., Bromopsis inermis (Leyss.) Holub, Calamagrostis epigeios (L.) Roth, Cynosurus cristatus L., Dactylis glomerata L., Deschampsia caespitosa (L.) P.Beauv., Festuca pratensis Huds., F. regeliana Pavl., F. rubra L., Koeleria delavignei Czern. ex Domin, Phleum pratense L., Poa angustifolia L., Poa pratensis L., P. trivialis L.

У складі першої групи переважають види перезволожених місць зростання, а також степових та псамофітних угруповань, тобто екотопів, що є досить чутливими до зовнішніх впливів і швидко змінюють свою структуру вже під дією навіть незначного навантаження. Свідченням цього є і те, що в ході нашого дослідження виявилося, що угруповання союзів Molinion i Filipendulion знаходяться лише на І і ІІ стадії дигресії. Крім того, спостерігалося зниження кількості видів злаків вздовж градієнту дигресії в усіх модельних синтаксонах порядку Molinietalia, за винятком союзу Deschampsion, оскільки передумовою формування угруповань, що входять до його складу є достатньо інтенсивне господарське використання угруповань.

До складу другої групи потрапила значна кількість видів, не характерних для класу MolinioArrhenatheretea — представників ценофлор інших класів природної рослинності. На нашу думку, це можна пояснити перебудовами структури фітоценозів, що відбуваються на проміжних стадіях дигресії, коли порушується режим замкненості і до складу фітоценозу приникають не властиві йому елементи. На користь цього свідчить і зростання кількості видів злакових на проміжних стадіях дигресії, що спостерігається в усіх модельних синтаксонах, за винятком, як вже зазначалося, чотирьох союзів порядку Molinietalia.

До складу третьої групи увійшли, переважно, види, характерні для класів синантропної рослинності, толерантиі до антропічного навантаження, які є ініціальними видами сукцесії в розумінні В.Д. Александрової [1].

До четвертої групи віднесено найбільш типових представників лучних фітоценозів, більшість з яких є діагностичними видами синтаксонів, отже їх присутність на всіх стадіях дигресії є цілком зрозумілою.

Однак, рясність та проективне покриття цих видів в напрямку градієнту дигресії може істотно змінюватись.

Таким чином, не зважаючи на те, що сумарне проективне покриття злаків вздовж градієнту антропогенної дигресії практично не змінюється [4], їх видовий склад при цьому може змінюватись досить істотно. Особливої уваги при цьому заслуговують види, віднесені нами до ІІІ групи, оскільки їхня поява в складі фітоценозів є свідченням погіршення стану останнього. Отже, види даної групи є перспективними для використання у якості біоіндикаторів стану лучних фітоценозів.

Александрова В.Д. Изучение смен растительного покрова // Полевая геоботаника. — М.-Л.: Наука, 1964. — Т.3. — С. 300-447.

Балашев Л.С. Антропогенные изменения лугов Украинского Полесья // Экология. — 1991. — №1.

— С.3-9.

Быков Б.А. Пастбища и сенокосы Казахстана (Классификация). — Алма-Ата: Наука. — 1969. — Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios с.

Куземко А.А. Зміна участі господарських груп в угрупованнях класу Molinio-Arrhenatheretea R.Tx.

1937 внаслідок антропогенної трансформації // Укр. ботан. журн. — 2008. — т.65, №3. — С.317-335.

Куземко А.А. Лучна рослинність. Клас Molinio-Arrhenatheretea / Відп. ред. Ю.Р.Шеляг-Сосонко // Рослинність України. — Київ: Фітосоціоцентр, 2009. — 376 с.

Куземко А.А. Оценка состояния луговых фитоценозов по флористическому составу // Актуальні проблеми дослідження та збереження фіторізноманіття. Матеріали конференції молодих учених-ботаніків (Умань, 6-9 вересня 2004 р.). – С.94-95.

БІОЛОГО-ЕКОЛОГІчНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СТРУКТУРА СТЕПОВИХ УГРУПОВАНЬ ДНІПРОПЕТРОВЩИНИ Лісовець О.І., Агеєва С.В.

Дніпропетровський національний університет, м. Дніпропетровськ Нині в степовій смузі України всі вододільні простори розорані, і загальна її розораність перевищує 80%. Степова рослинність уціліла на площі близько 0,9 млн. га, але вся вона зосереджена на дрібноконтурних рештках уздовж елементів гідрографічної мережі – на схилах річкових долин, балок і ярів, де під впливом надмірних пасовищних навантажень, рекреації, різних видів побічного використання, забруднень, забудов та інших антропогенних впливів продовжує зазнавати глибокої деструкції, швидкої деградації і втрати типових зональних компонентів екосистем (Ткаченко, 2002). Під впливом нераціональної господарчої діяльності людини рештки природної рослинності в степовому Придніпров’ї втрачають структурні компоненти і стійкість, що з часом призводить до їхньої деструкції. У зв’язку з розробкою екомережі степової зони, де ділянки природної рослинності оцінюються в перспективі як екокоридори різного рівня (Вакаренко, 2002), стає актуальним питання всебічного вивчення будови, структури та динаміки цих ценозів.

Метою цієї роботи було визначення флористичної структури степових фітоценозів на околицях с.

Андріївка Новомосковського району і с. Лозове Петропавлівського району Дніпропетровської області.

Дослідження в с. Андріївка проводились в липні 2009 року на схилах північної експозиції, розташованих на південь від пробної площі 201 генерального моніторингового профілю Комплексної експедиції Дніпропетровського національного університету, яка знаходиться на вододілі між річками Самарою та Сороковушкою. Дослідні ділянки в с. Лозове були закладені у балці Скотова. Вона відноситься до колишнього басейну річки Лозової, яка в свою чергу несла свої води у р.Бик. Нині р.Лозова майже пересохла, а по балці протікає ледве помітний струмок, який пересихає під час засушливого літа.

У результаті маршрутних геоботанічних досліджень було встановлено, що в степових фітоценозах, розташованих на плакорних схилах у Новомосковському районі домінантами є костриця валіська (Festuca valesiaca Gaud.), костриця несправжньоовеча (Festuca pseudovina Hack ex Wiesb.), ковила Лессинга (Stipa lessingiana Trin et Rupr.), бородач звичайний (Botrіochloa іschaemum (L.) Keng), тонконіг вузьколистий (Poa angustifolia L.). У Петропавлівському районі домінантами виступали келерія гребінчаста (Koeleria cristata (L.) Pers.), бородач звичайний, ковила Лессинга, костриця валіська. В кожному районі досліджень на 5 ділянках розміром 55 м вивчали видовий склад та проективне покриття рослин.

В межах закладених пробних ділянок в степових угрупуваннях в Новомосковському районі виявлено 54 види вищих рослин, які належать до 15 родин, найчисленнішими з них є злакові (Poaceae) – 25,8%, айстрові (Asteraceae) і губоцвіті (Lamiaceae) по – 12,9%. В Петропавлівському районі було зафіксовано вид вищих рослин, які належать до 15 родин, найчисленнішими тут також були злакові – 25,6%, айстрові – 15,5%, губоцвіті й бобові (Fabaceae) мали по 12,7%.

Середнє проективне покриття в степових фітоценозах в обох районах дослідження складає 80%.

За цим показником, як в типових степах, домінують злаки, які у межах плакорного схилу БГЦ стаціонару складають 61,4%, а на схилах балки Скотова – 55,1%. На другому місці за проективним покриттям в околицях с. Андріївка виявилась родина айстрові – 4,4%, на околицях с. Лозове – губоцвіті з показником 5,4%. На третьому місці за проективним покриттям в обох досліджених районах є родина бобові, яка в Новомосковському районі має 3,8%, а в Петропавлівському – 5,2%.

Фітоценотична активність видів – одна з важливих ознак, що виражають різні сторони будови і структури рослинних угрупувань. Цей показник також є одним із суттєвіших критеріїв моніторингових досліджень. В нашому дослідженні для розрахунку фітоценотичної активності кожного виду перемножували показники його ї зустрічальності та проективного покриття, потім з отриманої величини здобували квадратний корінь. Розрахунки показали, що в обох досліджених районах Дніпропетровщини високі Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios показники фітоценотичної активності мають такі види: бородач звичайний, келерія гребінчаста, костриця валiська, житняк гребінчастий (Agropyron pectinatum Ledeb.), ковила Лессинга. В Новомосковському районі висока активність виявлена також у костриці борознистої, перлівки трансільванської (Melica transilvanica Schur), тонконога вузьколистого, в Петропавлівському районі – у пирію повзучого, тонконога стиснутого (Poa compressa L.), молочаю степового (Euphorbia stepposa Zoz. ex Prokh.). Ці види доцільно рекомендувати для використання в культурі на степових схилах Дніпропетровщини з метою створення стійких протиерозійних покриттів.

Аналіз досліджених ділянок за фітоіндикаційною методикою Л.Г. Раменського (1956) показав, що в обох районах більш поширений середньо степовий режим зволоження. Умови зростання степової рослинності в обох досліджених районах характеризуються достатньо багатими ґрунтами. Пробні ділянки на схилах плакорного степу в околиця с. Андріївка і на схилах балки Скотова піддаються слабкому впливу випасу.

Екобіоморфічний аналіз за О.Л. Бельгардом (1950) показав, що досліджені степові фітоценози характеризуються подібною екобіоморфічною структурою: як на типових степових місцезростаннях на них переважають гемікриптофіти, степанти, геліофіти, серед гігроморф – ксерофіти, серед трофоморф – мезотрофи і мегатрофи. Значна кількість рудеральних елементів (18,5% на околицях с. Андріївка та 25,7% поблизу с. Лозове) є свідченням високого антропогенного тиску на досліджену рослинність.

Серед видів в досліджених фітоценозах виявлено такі, що потребують охорони: ковила Лессінга – занесений до Червоної книги України (категорія 3– рідкісні), льон Черняєва (Linum czerniaevii Klokov) – охороняється на території області за рішенням облради (категорія 3 – рідкісні) та родовик лікарський (Sanguisorba officinalis L.) – охороняється на території області за рішенням облради (категорія 4 – невизначені).

Література Бельгард А.Л. Лесная растительность юго-востока УССР. – К.: КГУ, 1950. –263 с.

Ткаченко В.С. Заказна охорона степової рослинності // Збереження степів України: Матеріали міжнародної наукової конференції. / В.С. Ткаченко, А.П. Генов – К.: Академперіодика, 2002. – С. 41-46.

Вакаренко Л.П. До розробки Буджацько-Старобільської екомережі // Збереження степів України:

Матеріали міжнародної наукової конференції. – Київ: Академперіодика, 2002. – С. 59-65.

Раменский Л.Г. Экологическая оценка кормовых угодий по растительному покрову / Л.Г. Раменский, И.А. Цаценкин, О.Н. Чижиков, Н.А. Антипин. – М.: Гос. изд-во сель-хоз. лит-ры, 1956. – 472 с.

ПОРІВНЯЛЬНА СИФІТОІНДИКАЦІЙНА ОЦІНКА РІЗНОТРАВНО-ДЕРНОВИННОЗЛАКОВИХ, ДЕРНОВИННОЗЛАКОВИХ ТА ПОЛИНОВО-ДЕРНОВИННОЗЛАКОВИХ СТЕПІВ РОСТОВСЬКОї ОБЛАСТІ (РОСІЙСЬКА ФЕДЕРАЦІЯ) Лисенко Г.М.

Ніжинський державний університет імені Миколи Гоголя, м. Ніжин Тісний зв’язок ценопопуляцій та рослинних угруповань з величинами низки лімітуючих екологічних чинників дозволяє встановити не лише закономірності географічного поширення а й екологічну специфіку різних типологічних відмін степів, навіть в межах степових провінцій.

Ростовська область розміщена у південно-східній частині Руської рівнини, в басейні нижньої та середньої течій Дону. Клімат помірно континентальний. Середньорічна температура повітря коливається в межах від + 6,6° С у північних до + 9,4° С у південних районах. Зима досить м’яка, середня температура січня становить – 2-9° С. Середня тривалість періоду з температурами вище 0° С збільшується від днів на півночі до 260 на півдні, а безморозного періоду – відповідно від 150 до 180 днів. Середня температура липня складає + 23,0° С. Середньорічна кількість опадів становить від 400 мм на півдні до 650 мм на півночі. Водночас їх кількість в теплий період зменшується від 330-350 мм на заході області до 270-мм у південно-східній частині.

Рельєф на більшості території рівнинний, за винятком височин у західних (відроги Донецького кряжу) та північних районах (Донська гряда), пологих відрогів височини Єргені на сході та Кумо-Маничської западини на півдні. Височини розділяє Доно-Донецька рівнина, абсолютні висоти якої не перевищують м, котра розсічена притоками рік Сіверського Дінця, Калитви та Бистрої.

У ґрунтовому покриві домінують чорноземи та каштанові ґрунти, що розподілені по території таким чином: чорноземи (64,2 %) переважають у північних та центральних районах, тоді як каштанові ґрунти (26,6 %) у південних. Решту території займають лучні, лучно-болотні, болотні ґрунти, а також солончаки, Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios солонці та піски з несформованими ґрунтами.

За геоботанічним районуванням Ростовська область знаходиться в межах ПричорноморськоКазахстанської підобласті степової області Євразії. Більша частина розміщена в Причорноморській (Понтичній) степовій провінції і лише степи крайнього південного сходу належать до ЗаволжськоКазахстанської степової провінції [2 – 4]. В межах досліджуваної території поширені три зональних підтипи степів: 1) різнотравно-дерновиннозлакові, представлені причорноморським варіантом різнотравнодерновиннозлакових степів (північні та західні райони); 2) дерновиннозлакові, представлені типчаковоковиловими причорноморськими степами (переважаюча частина південно-східної частини області) та 3) полиново-дерновиннозлаковими степами, представлені прикаспійсько-казахстанським варіантом (крайній південний схід області, що межує з Калмикією).

Pages:     | 1 |   ...   | 55 | 56 || 58 | 59 |   ...   | 101 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.