WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 101 |

Перечень регионально охраняемых видов также требует дальнейшей оптимизации. При составлении этого списка были учтены теоретические принципы и рекомендации материалов проекта Красной книги Крыма [7]: официальный региональный статус присвоен 44 рекомендованным для охраны на Крымском п-ове видам. Остальные таксоны Регионального перечня являются крымскими эндемиками (по В.Н.

Голубеву) [3]. Тем не менее, по данным разных авторов на территории г. Севастополя отмечено 107 видов, предложенных для охраны [1, 2, 5, 6, 7, 10]. В первую очередь, по-видимому, региональный природоохранный статус должен быть установлен для видов, произрастающих в Крыму, Украине или Восточной Европе только в границах г. Севастополя. Этот статус уже имеют Geropogon hybridus, Plantago coronopus, Trifolium echinatum. В Региональный перечень необходимо включить все хорологически уникальные таксоны, т.е.

Gaudinia fragilis, Hippocrepis comosa, Hyacinthella leucophaea, Lagoecia cuminoides, Lens orientalis, Melilotus Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios indicus, Scirpus hippolyti, Tragopogon elatior, Trigonella smyrnea, Valerianella brachystephana и Verbascum undulatum.

Нельзя не согласится с мнением, что под охраной должны быть все эндемичные виды и подвиды.

На наш взгляд эндемичные таксоны, относящиеся, согласно разработанной А.В. Еной созологической квалификации [4], к «группе низкого риска» (LR) могут получить региональный охранный статус. Анализ собственных и литературных данных [5, 6, 10] показал, что в регионе встречаются 28 эндемиков, которые можно рекомендовать для включения в Региональных перечень: Agropyron ponticum (LRlc), Anthemis dubia (LRlc), A. monantha (LRlc), Androsace taurica (LRlc), Anthyllis taurica (LRlc), Asperula caespitans (LRlc), Campanula taurica (LRlc), Centaurea fuscomarginata (LRcd), Cirsium laniflorum (LRlc), Convolvulus calvertii (LRlc), Dianthus marschallii (LRlc), Elytrigia scythica (LRlc), Galium juzepczukii (DD), Genista albida (LRlc), G. taurica (DD), Linum marschallianum (LRlc), Minuartia pseudohybrida (DD), Poa taurica (LRcd), Salvia demetrii (VU), Satureja taurica (LRcd), Saxifraga irrigua (LRlc), Sideritis taurica (LRcd), S. catillaris (LRcd), Taraxacum pseudomurbeckianum (DD), Teucrium jailae (LRlc), Veronica taurica (LRlc), V. bordzilowskii Juz..

(LRlc), Vincetoxicum juzepczukii (LRnt).

Таким образом, количество видов новой редакции Регионального перечня, необходимо увеличить, и разработать критерии оценки статуса таксона, которые на данный момент отсутствуют. Актуальной проблемой также является расширение списков видов за счет представителей других отделов высших (Bryophytes) и низших (Algae) растений, а также грибов (Fungi).

В заключении отметим, что предусмотренные Положением о Региональном перечне ограничения в природопользовании на территориях, где произрастают охраняемые виды, практически не выполняются.

Часто это связано с отсутствием информации об охраняемых видах растений не только у населения, но и у представителей контролирующих государственных органов. Вопрос дефицита информации может быть в известной степени решен путем издания материалов Регионального перечня в электронном виде. Кроме того, необходимо продолжить дальнейшую инвентаризацию, мониторинг раритетной составляющей флоры региона и вести планомерные популяционные исследования, обеспечить научное ведение государственного кадастра раритетных видов флоры г. Севастополя.

Проблемы сохранения популяций некоторых особо редких видов флоры восточной Европы на Гераклейском полуострове // Заповедники Крыма – 2007: Материалы IV Междунар. науч.–практ. конф., посвящ.

10-летию проведения междунар. семинара «Оценка потребностей сохранения биоразнообразия Крыма» (Гурзуф, 1997), 2 нояб. 2007 г. – Симферополь. – 2007. – Ч.1. – С. 23-30.

Бондарева Л.В. Региональный перечень охраняемых растений г. Севастополя: предложения для новой редакции Голубев В.Н. Биологическая флора Крыма. – Ялта: ГНБС, 1996. – 88 с.

Ена A.B. Созологическая квалификация эндемиков флоры Крыма // Экосистемы Крыма, их опти- мизация и охрана. - 2002. - Симферополь. - Вып. 12. - С. 9-17.

Корженевский В.В., Багрикова Н.А., Рыфф Л.Э., Бондарева Л.В. Редкие и находящиеся под угрозой исчезновения виды и проблемы их охраны в Севастополе (Крым) // Тр. Никит. ботан. сада. – Ялта, 2004. – Т. 123. – С. 196-211.

Ларина Т.Г. Природно-антропогенный комплекс заказника «Байдарский». – Симферополь:

Н.Оріанда, 2008. – 56 с.

Вопросы развития Крыма. Научно-практ. дискус.-аналит. сборник. Вып. 13: Материалы к Красной книге Крыма. – Симферополь: Таврия-плюс. – 1999. – 163 с.

Червона книга України. Рослинний світ. / За ред. Я.П. Дідуха – К.: Глобалконсалтинг, 2009. – 900 с.

Mosyakin S.L., Fedoronchuk M.M. Vascular plants of Ukraine: A nomenclatural checklist. – Kiev, 1999.

– 346 р.

Seregin A.P. Cоntribution to the flora of the Sevastopol area (the Crimea): a checklist and new records. – Fl.

Medit. – 18. – 2008. – P. 171-246.

ЛІХЕНОБІОТА БАЛКИ ДУДчАНИ (ХЕРСОНСЬКА ОБЛАСТЬ, НОВОВОРОНЦОВСЬКИЙ Р-Н) Гавриленко Л.М.

Херсонський державний університет, м. Херсон В теперішній час у зв’язку з антропогенними змінами екосистем, відбувається постійне скорочення непорушених місцезростань. Можливість їх збереження залежить від форми рельєфу та наявності Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios заповідності. Однією з цікавих балок, яка входить до території, що має статус заповідного урочища є Дудчанська балка. Згідно літературного огляду ліхенологічного обстеження балки Дудчани не проводилося, тому вивчення та аналіз ліхенобіоти цієї території є актуальним.

Заповідне урочище «Стояни» має площу 15га, розташоване біля с. Дудчани Нововоронцовського району, що знаходиться у крайній північній правобережній частині Херсонщини. На півночі межує з Апостолівським районом Дніпропетровської області, на сході по руслу Дніпра з Верхньорогачицьким і Великолепетиським, на півдні з Бериславським і Великоолександрівським та заході з Високопільським районами. Балка Дудчани простягається з північного заходу на південний схід довжиною близько 22 км до Каховського водосховища і має площу біля 600 га. У верхній частині балка розділяється на два рукави – балки Роздерна та Церковна. Праворуч траси Берислав-Нововоронцовка на схилах (правому і лівому) балки знаходиться село Дудчани. Більша частина балки (70%) зайнята штучними лісовими насадженнями.

Значні площі займають лісосмуги, що висаджені на вершинах схилів або перетинають відроги балки в місцях, куди не сягає вода затоки. Серед порід дерев переважають Quercus robur L., Robinia pseudoacacia L., Gleditsia triacanthosL. рідше зустрічаються Ailanthus altissima (P. Mill.) Swingle, Ulmus glabra Huds. Серед рослинності переважають трав’янисті та чагарничково-трав’янисті фітоценози ксерофітного типу. Степові схили пологі, здебільшого представлені рухляком спорадично у середній та нижній частині балки, трапляються і піщані відклади у нижній, затопленій частині балки.

Лишайники збиралися під час експедиційного виїзду 25 липня 2010 року на території Дудчанської балки на корі дерев і чагарників, рослинних рештках; на бетонній плиті (антропогенний субстрат); на ґрунті та на вапняковому рухляку. Було обстежено декілька локалітетів, де відбирався матеріал: 1) верхня частина балки з лісосмугами; 2) середня частина балки з чагарниковою рослинністю; 3) нижня частина балки. Зібраний матеріал визначали за стандартною методикою [Oxner, 1956, 1968, 1993; Purvis et al., 1992;

Wirth, 1995]. Гербарні колекції зберігаються в ліхенологічному гербарії кафедри ботаніки Херсонського державного університету (KHER).

За результатами теперішніх досліджень встановлено, що ліхенобіота балки Дудчани нараховує видів лишайників та 3 види ліхенофільних грибів, що відносяться до 26 родів, 11 родин. В результаті обробки матеріалу було встановлено, що серед родів провідне місце займають Lecanora (9 видів), Caloplaca та Ramalina (по 5 видів), а серед родин Lecanoraceae (12 видів), Parmeliaceae (9 видів), Physciaceae та Teloschistaceae (по 8 видів).

За результатами дослідженя встановлено, що серед екологічних груп по відношенню до субстрату для території Дудчанської балки характерні епіфітні та епілітні лишайники. Основна кількість видів приурочена до епіфітів (36 видів). Значну кількість лишайників відмічено на корі листяних порід дерев у штучних лісосмугах (Acer, Quercus, Robinia, Ulmus). Тут основний аспект створювали Lecanora carpinea (L.) Vainio, Melanelia glabra (Schaer.) Essl, Parmelia sulcata Taylor, Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier, Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch, Xanthoria parietina (L.) Th. Fr., X. polycarpa (Hoffm.) Rieber. На Gleditsia triacanthosL знайдено Bryoria implexa (Hoffm.) Brodo. Цей вид лишайника раніше наводився з Криму (Ходосовцев О.Є., Богдан О.В., 2006). На степових схилах спорадично зустрічаються чагарники геміксерофітного типу (Crataegus, Rosa, Spirea, Prunus stepposa, Amygdalus nana, Cotinus coggygria) на їх гілочках домінуючими видами відмічено Lecanora carpinea (L.) Vainio, Physcia adscendens (Fr.) H. Olivier, Xanthoria polycarpa (Hoffm.) Rieber. Тут також відмічено Amandinea punctata (Hoffm.) Coppins & Scheid., Rinodina pyrina (Ach.) Arnold, Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physcia adscendens (Th. Fr.) H. Olivier., Xanthoria parietina (L.) Beltr., X. polycarpa (Hoffm.) Rieber. Відмічено уражені слані лишайників на Physcia adcendens (Th. Fr.) H. Olivier, на корі листяних порід дерев (Acer tataricum, Robinia pseudoacacia) ліхенофільним грибом Athelia arachnoidea (Berk.) Julich. Ліхенофільний гриб масово поширений на півдні України, особливо в урбанізованих місцях. Однак був знайдений і на території західної України [Bielchik et al., 2005]. А також відмічено у соралях Physcia adscendens (Th. Fr.) H. Olivier та Ph. tenella (Scop.) DC. ліхенофільний гриб Marchandiobasidium aurantiacum (Lasch) Diederich & Schultheis. Наводився на території Бургунської балки, як новий для України. Знайдено ліхенофільний гриб Lichenoconium xanthoriae M.S. Christ на слані Xanthoria polycarpa (Hoffm.) Rieber, який вперше було помічено в зап. «Медобори», зарості кущів, на слані Xanthoria candelaria (L.) Kickx (Кондратюк С.Я., Коломієць І.В., 1997).

На плакорних ділянках серед спектру рослинності переважають трав’янисті та чагарниковотравянисті угруповання ксерофітного типу з домінуванням Stipa capillata, S. ucrainica. Тут, на прошарках ґрунту, були відмічені Collema tenax (Swartz) Ach. em. Degel. та Placidium squamulosum (Ach.) Breuss.

Епіліти представлені на дрібних камінцях та вапняковому рухляку їх колонізували лишайники, серед яких частіше зустрічалися Caloplaca crenulatella (Nyl.) H. Olivier., Candelariella aurella (Hoffm.) Zahlbr., Sarcogine Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios regularis Krb. Серед рухляку на гілочках чебрецю – Lecanora hagenii (Ach.) Ach., Phaeophyscia orbicularis (Neck.) Moberg, Physcia adscendens (Th. Fr.) H. Olivier, Xanthoria parietina (L.) Beltr. Досить цікаве видове різноманіття лишайників представлене на бетонній плиті (півічно-західна сторона верхньої частини балки), то тут відмічено такі види як Caloplaca decipiens (Arnold) Blomb. & Forssell, C. flavocitrina (Nyl.) H. Olivier, C. saxicola (Hoffm.) Nordin, Lecanora albescens (Hoffm.) Flrke, L. crenulata (Wahlenb.) Nyl., L.

dispersa (Pers.) Rhl. та Xanthoria elegans (Link) Th. Fr. На екотопах біля Каховського водосховища відмічено Candelariella aurella (Hoffm.) Zahlbr., Verrucaria muralis Ach.

У нижній частині балки на березі постійного водотоку зростають Salix alba, S. nigra де відмічено такі лишайники, як Evernia prunastri (L.) Ach., Lecanora carpinea (L.) Vain., Pleurosticta acetabulum (Neck.) Elix & Lumbsch, Ramalina pollinaria (Westr.) Ach. На деревах Gleditsia aquatica Marsh. представлені Evernia prunastri (L.) Ach., Hypogymnia physodes (L.) Nyl., Parmelia sulcata Taylor., Pseudevernia furfuracea (L.) Zopf.

Серед біогеоценозів з домінуванням фанерофітів в Дудчанській балці зустрічаються заплавні вербові ліси на прируслових зниженнях, обабіч плавневих екотопів, які добре провітрюються, де волого і прохолодно.

Тут були знайдені Ramalina fastigiata (Pers.) Ach., Ramalina pollinaria (Westr.) Ach., Ramalina fraxinea (L.) Ach.

Отже, нами виявлено друге місцезнаходження ліхенофільного гриба для півдня України – Marchandiobasidium aurantiacum (Lasch) Diederich & Schultheis., що паразитує на сланях лишайників Physcia adscendens (Th. Fr.) H. Olivier та Ph. tenella (Scop.) DC. Серед рідкісних треба відмітити знахідку Xanthoria elegans (Link) Th. Fr., Lecanora sambuci (Pers.) Nyl. Не типовий для цієї території вид Pseudevernia furfuracea (L.) Zopf. Новий вид для степової зони Bryoria implexa (Hoffm.) Brodo.

Таким чином, представлені результати є першим кроком щодо пізнання ліхенобіоти Дудчанської балки, що репрезентують 16, 1 % від всієї ліхенобіоти півдня України.

Автор вдячна проф. О.Є. Ходосовцеву за допомогу у визначенні лишайників та наданні літературних джерел, викладачу Херсонського державного аграрного університету Ю.А Ходосовцевій за запрошення взяти участь в експедиції та за всебічну допомогу під час експедиційного виїзду.

Гавриленко Л.М., Ходосовцев О.Є., Наумович Г.О. Marchandiobasidium aurantiacum (Lasch) Diederich & Schultheis – новий для України вид ліхенофільного гриба // Чорноморськ. бот. журн. – 2009. – Т. 5, №4.

– С. 609-Окснер А.М. Флора лишайників України / А.М. Окснер. – К.: Вид-во АН УРСР, 1956. – Т. 1. – 495 с.

Окснер А.М. Флора лишайників України / А.М. Окснер. – К.: Наук. думка, 1968. – Т.2, Вип. 1. – 544 с.

Окснер А.М. Флора лишайників України / А.М. Окснер. – К.: Вид-во АН УРСР, 1993. – Т. 2, вип.

2. – 500 с.

Кондратюк С.Я., Коломієць І.В. Нові для України види лишайників та ліхенофільних грибів заповідника “Медобори” // Укр. ботан. журн. – 1997. – Т. 54, №1. – с. 42-47.

Ходосовцев О.Є. Лишайники причорноморських степів України / О.Є. Ходосовцев. – К.:

Фітосоціоцентр, 1999. – 236 с.

Ходосовцев О.Є., Гавриленко Л.М. Лишайники та ліхенофільні гриби Бургунської балки (Херсонська область) // Чорноморськ. бот. журн. – 2009. – Т. 5, №1. – С. 28-36.

Ходосовцев О.Є., Богдан О.В. Анатований список лишайників Кримського природного заповідника // Чорноморськ. бот. журн. – 2006. – Т. 2, №2. – С. 95-117.

Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 101 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.