WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 45 | 46 || 48 | 49 |   ...   | 101 |

Тільки у окремих екземплярів деяких видів (J. hor. f. ‘Saxatilis’, J. hor. f. ‘Bar Harbor’, J. vir. f. ‘Sky Rocket”, J. sq. f. ‘Meyeri’) відзначено пошкодження грибними захворюваннями, що знижує декоративні якості цих рослин.

Проведені протягом 10 років спостереження дають можливість зробити висновок, що кліматичні, ґрунтові та екологічні умови Північно-Західного Причорномор’я комфортні для вирощування всіх досліджуваних видів, сортів і форм ялівцю і дозволяють рекомендувати для озеленення м. Одеси наступні з них: сланкі (h = 15-20 см) – J. hor. f. ‘Prince of Wales’, J. hor. f. ‘Wiltonii’, J. hor. f. ‘Blue Chip’, J. com. f. ‘Repanda’, J. com. f. ‘Hornibrooki’, J. procumbens f. ‘Nana’ та ін.; із піднесеною кроною (h = 30-40 см) – J. ch. f. ‘Expansa variegata’, J. ch. ‘Expansa Aureaspicata’, J. hor. f. ‘Alpina’, J. hor. f. ‘Blue Forest’, J. hor. f. ‘Blue Moon’, J. x m. f.

‘Gold Kissen’, J. s. f. ‘Mas’, J. sq. f. ‘Blue Carpet’та ін.; піднесений чагарник (h = 60-80 см) – J. x m. f. ‘Pfitzeriana Aurea’, J. x m. f. ‘Pfitz. Compacta’, J. x m. f. ‘Mint Julip’, J. x m. f. ‘Kuriwao Gold’, J. vir. f. ‘Tripartita’ та ін.; високий чагарник (h = 100 см і вищі) – J. ch. f. ‘Blue Alps’, J. sq. f. ‘Meyeri’ та ін.; колоноподібне (J. com. f. ‘Suecica’, J. com.

f. ‘Hibernica’, J. com. f. ‘Sentinel’) та кеглеподібне дерево – J. vir. f. ‘Sky Rocket”, J. vir. f. ‘Glauca’, J. exelsa Bieb.

Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios Література Александрова М.С. Хвойные растения в вашем саду. – М.: ЗАО «Фитон +», 2004. – С. 43-59.

Ботанико-географические и биологические закономерности в интродукции древесных растений на юге СССР/ Под ред. д. с/х н. К.К. Калуцкого: НБС, труды. Т. LXXYII. – Ялта, 1979. – 140 с.

Декоративные деревья и кустарники. Каталог. – Варшава, 2005. – С. 14-20.

Кохно М.А., Гордієнко В.І., Захаренко Г.С. та ін. Дикорослі та культивовані дерева та кущі.

Голонасінні. – К.: Вища школа, 2001. – 207 с.

Крюссман Герд. Хвойные породы. Пер. с нем. /Под ред. Н.Б. Гроздовой. – М.: Лесн. пром-сть, 1986.

– С.108-130.

Кузнецов С.И., Чуприна П.Я., Подгорный Ю.К. и др. Деревья и кустарники, культивируемые в Украинской ССР. Голосеменные. – К.: Наукова думка, 1985. – 197 с.

Методика фенологических наблюдений в ботанических садах СССР /Бюл. Глав. Ботсада СССР. – М.:

Наука, 1979. – 27 с.

Природа Одесской области. Ресурсы, их рациональное использование и охрана.// Под ред. Г.И.

Швебса. – Киев-Одесса, 1979. – С. 245.

ПРО ФІТОНЦИДНІ ВЛАСТИВОСТІ ДЕЯКИХ ДЕРЕВНИХ РОСЛИН В УРБАНІЗОВАНОМУ СЕРЕДОВИЩІ (НА ПРИКЛАДІ М. ДОНЕЦЬКА) Володарець С.О.

Донецький національний університет, м. Донецьк У процесі життєдіяльності всі рослини утворюють та виділяють в навколишнє середовище органічні та мінеральні речовини, властиві кожному виду рослин. Фізіологічно активну частину цих виділень називають фітонцидами [2,3]. Фітонциди, згідно з вченням Б.П. Токіна, є одним з факторів природного імунітету рослин, одним зі складових елементів захисного апарату рослин, що утворився в процесі еволюції [8].

Інтенсивність виділення рослинами летких речовин залежить від багатьох факторів (погодних умов, віку, фізіологічного стану рослин, ступеня загазованості повітря промисловими викидами та інше). В цілому воно визначається рівнем ростових процесів та інтенсивністю фотосинтеза [4,9]. Найбільш активно виділяються леткі речовини, як правило, навесні та у літні місяці, восени виділення зменшуються, а в період глибокого спокою практично відсутні. За даними Г.А. Санадзе, А.К. Артюховського фітонцидність у більшості деревних рослин досягає максимуму на початку червня та у липні [1].

Метою роботи було вивчити фітонцидні властивості деяких деревних рослин, що зростають на ділянках з різним рівнем забруднення повітря, в період максимуму сонячної радіації (червень – липень).

Дослідження проводили у м. Донецьку на дослідних ділянках з різним рівнем забруднення повітря шкідливими викидами: біля автомагістралі з інтенсивним рухом автотранспорту (Київський проспект), біля Донецького металургійного заводу (ДМЗ), ділянка у парку ім. Щербакова. Контрольні рослини зростають у Донецькому ботанічному саду НАН України (ДБС). Об’єктом дослідження були 9 видів деревних рослин, середнього віку, із них 2 види родини – Aceraceae, 2 види родини – Salicaceae, 1 вид родини – Tiliaceae, вид родини – Fabaceae, 1 вид родини – Hippocastanaceae, 1 вид родини – Oleaceae, 1 вид родини – Fagaceae.

Протистоцидність визначали методом “повислої краплини з найпростішими” за Б.П. Токіним [8], за часом загибелі інфузорій, відмічали летальну експозицію Paramecium caudatum L. та фітонцидну активність (ФА) в умовних одиницях фітонцидності (УФО) [7]. Листя збирали у сонячну, безвітряну погоду, температура повітря становила +35–37 0С. Статистичну обробку одержаних даних проводили за загальноприйнятими методиками [5].

Дослідні екземпляри дерев на усіх ділянках показали виражену протистоцидну дію, час загибелі інфузорій коливався від 4 до 24 хв. Залежно від фітонцидної активності деревні рослини умовно розділили на 3 групи – з високою ФА більше 10 УОФ, коли загибель найпростіших під дією летких речовин рослин відбувалась за термін до 10 хв., середньою ФА – від 10 до 5 УОФ, відповідно від 10 до 20 хв. та низькою ФА – менше 5 УОФ (більше 20 хв.).

Найкращі результати всі рослини показали на контрольній ділянці, за винятком Aesculus hippocastanum L., Acer pseudoplatanus L., Populus canadensis Moench та Fraxinus excelsior L.

A. platanoides L. був віднесений до групи з високою ФА, найбільша протистоцидність спостерігалась на контрольній ділянці (26,42±2,91 УОФ (3,83±0,43 хв.), що у 1,6 разів перевищило даний показник у дерев, що зростають біля Київського проспекту (16,69±2,39 УОФ) та в 1,3 рази в порівнянні з парком ім.

Щербакова (19,89±1,63 УОФ). Біля ДМЗ час загибелі інфузорій від летких виділень листків клена гостроКаразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios листого був найбільшим та становив 8,76±0,45 хв.

A. pseudoplatanus L. показав найкращі результати на ділянці біля ДМЗ 14,04±0,70 УОФ (7,14±0,хв.) Найнижчий показник був відмічений у контрольному варіанті досліду 7,82±0,24 УОФ (12,79±0,38хв.), що у 1,3 рази перевищило протистоцидність листків дерев, що зростають біля автомагістралі. У представників клена явора, що зростають у парку ім. Щербакова, фітонцидна активність була нижчою, ніж на контрольній ділянці – 8,77±0,28 УОФ.

Представники роду Populus характеризувались високою та середньою протистоцидністю.

Фітонцидна активність P. bolleana Lauche найнижчою була на ділянці з найбільшим забрудненням повітря біля ДМЗ 5,49± 0,19 УОФ (18,23±0,64 хв.), що у 1,3 рази менше ніж у контролі (7,24±0,16 УОФ). Екземпляри Populus canadensis Moench, навпаки на цій ділянці показали найкращі результати 11,49±0,67 УОФ (8,73±0,50 хв.), що у 1,8 рази перевищило даний показник у рослин, що зростають у ДБС (6,33±0,23 УОФ).

Час загибелі інфузорій від летких виділень листків тополі Болє та тополі канадської, що зростають в парку ім. Щербакова був однаковим – 15,71±0,56 хв. та 15,72±0,55 хв.

На ділянці біля Київського проспекту дерева Tillia cordata Mill. виявили найнижчі протистоцидні властивості, ніж на інших ділянках – 8,76±0,57 УОФ (11,46±0,67 хв.). Даний показник був нижчим у 1,разів, ніж у рослин, що зростають у парку ім. Щербакова (11,49±0,64 УОФ) та у 2 рази в порівнянні з контролем (17,39±1,71 УОФ).

Robinia pseudoacacia L. була віднесена до групи з середньою фітонцидністю. Найменшою фітонцидною активністю характеризувались дерева, що зростають біля ДМЗ (4,11±0,21 УОФ) 17,98±0,73 хв., що було нижчим у 1,3 рази, ніж у рослин парку (7,64±0,48 УОФ). Час загибелі простіших під дією летких виділень листків з дерев біля автомагістралі та у ботанічному саду достовірно не відрізнявся та становив 11,14±0,86 хв., та 11,46±0,65 хв., відповідно.

Найбільший час загибелі інфузорій та найменша ФА у A. hippocastanum L. було відмічено у рослин, що зростають вздовж Київського проспекту 19,63±1,12хв. (5,11±0,29 УОФ), що у 1,7 рази менше, ніж у дерев, що зростають у ДБС (11,73±0,43 УОФ). У контрольному варіанті відмічений найвища ФА. Протистоцидність рослин на ділянках у парку ім. Щербакова та ботанічному саду значно не відрізнялись. На всіх дослідних ділянках листки представників A. hippocastanum L. були вражені міллю каштановою мінуючою (Cameraria ohridela Dech kaet Dimic) [6].

Екземпляри Ulmus pumila L., за отриманими результатами, віднесені до групи з низькою ФА. Найбільш висока ФА становила 4,99±0,18 УОФ (20,07±0,73 хв.), що у 1,3 рази вище за даний показник у дерев біля ДМЗ, час загибелі парамецій від виділення летких речовин становив 25,75±0,46 хв.

Fraxinus excelsior L. найбільшу фітонцидну активність виявив на забрудненій ділянці, біля ДМЗ – 8,54±0,38 УОФ (11,73±0,51 хв.), що в 1,4 рази перевищило контроль 5,91±0,12 УОФ (16,94±0,34). Протистоцидні властивості дерев вздовж Київського проспекту та у парку ім. Щербакова значно не відрізнялись, час загибелі інфузорій, відповідно, склав 14,49±0,69 хв. та 15,82±0,48 хв.

Таким чином, 7 досліджуваних видів деревних рослин було віднесено до групи з середньою фітонцидною активністю у літній період. Найбільша протистоцидна дія спостерігалась у A. platanoides L., а найменша у Ulmus pumila L., тому до групи з високою та низькою ФА віднесено по одному виду. На фітонцидні властивості всіх досліджуваних видів впливають умови зростання. Час загибелі інфузорій від летких виділень рослин, що зростають на ділянках з підвищеним рівнем забруднення повітря, був більшим, ніж у контрольному варіанті та у парку.

Артюховский А.К. Санитарно-гигиенические и лечебные свойства леса/ А.К. Артюховский. – Киев:

Вищ. шк.,1985. – 101 с.

Блинкин С.А. Фитонциды вокруг нас / С.А. Блинкин, Т.В. Рудницкая. – М.: Знание, 1981. – 144 с.

Верейкина Н.Н. Аллелопатические свойства растений-интродуцентов в искусственнных фитоценозах Белгородской области / Н.Н. Верейкина // Автореф. дис. на соискание уч. степени канд. биол.

наук спец. 03.00.16. – Экология, 03.00.05. – «Ботаника». – Воронеж, 2005. – 20 с.

Гродзинский А.М. Фитонциды в эргономике / А.М. Гродзинский, Н.М. Макарчик, Я.С. Лещинская.

– Киев: Наук. Думка, 1986. – 188с.

Зайцев Г.Н. Математическая статистика в экспериментальной ботанике / Г.Н. Зайцев. М.: Наука, 1984. – 424с.

Инвазии чужеземных видов насекомых при интродукции древесных растений: материалы Междун.

научной конф., («Проблемы современной дендрологии»), (Москва, 30 июня – 2 июля 2009 г.) / Российская академия наук, Совет ботанических садов России. – М.: Тов. Научных изданий КМК, 2009. – С. 763 – Лялюк-Вітер Г.Д. Дослідження санітарно-гігієнічних функцій лісових екосистем Карпатського Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios національного природного парку / Г.Д. Лялюк-Вітер, Р.М. Вітер // Вісник Львівського нац. лісотехнічного ун-ту. – 2009. – Вип. 9.10. – С. 78 – Токин Б.П. Целебные яды растений. Повесть о фитонцидах / Б.П. Токин. – Л.: Изд-во Ленинград.

ун-та, 1980. – 280 с.

Часовенная А.А. Некоторые показатели физиологического состояния растений и их фитонцидной активности в условиях экологической среды города / А.А. Часовенная // Вестник Ленингр. ун-та. – 1977.

– Вып. 15 – С. 113–122.

СТАРОВІКОВА ДІБРОВА УРОчИЩА «ГОЛЕНДЕРНЯ» ДЕНДРОЛОГІчНОГО ПАРКУ «ОЛЕКСАНДРІЯ». СТАН ТА УМОВИ РОСТУ.

Галкін С.І. 1, Драган Н.В. 1, Пидорич Ю.В. 1, Оверченко І.Г. 1, Драган Г.І.Державний дендрологічний парк «Олександрія» НАНУ, м. Біла Церква Київський обласний інститут післядипломної освіти педагогічних кадрів, м. Біла Церква Старовікова (200-400 річна) діброва дендрологічного парку «Олександрія» НАНУ має статус національного надбання України. Вона розміщена по обидва боки р. Рось. Лівобережна частина досліджувалася в період з 2003 по 2007 рік. У 2008 році розпочато комплексні дослідження стану вікових дерев дуба у правобережній частині парку (урочище «Голендерня»).

Фізичні та агрохімічні параметри ґрунтів визначали загальноприйнятими методами [5, 8]. Життєвий стан рослин визначали за шкалою категорій стану, прийнятою у лісовій патології [9]. Оцінку стану окремих насаджень давали через індекс стану насаджень, який вираховували, як середньозважену величину за даними оцінки стану окремих дерев в деревостані [6]. Ураженість дерев хворобами встановлювали візуально за наявністю плодових тіл, ракових ран, дупел, суховершинності тощо. Поточний відпад дерев вираховували згідно „Инструкции по лесопатологическому обследованию лесов СССР” (1981) [2].

По північній межі «Голендерня» відділена від «Олександрії» річкою Рось, зі сходу і північного сходу межує з житловим масивом, з заходу – з сільгоспугіддями. Вікова діброва площею 35.35 га знаходиться в південно східній частині лісового масиву і дорогами територіально розділена на 3 квартали (площами 4.9, 16.5 і 13.95 га).

Тип ландшафту урочища – закритий простір з вертикальним зімкненням крон. Рельєф в основному рівнинний з незначним пониженням до річки Рось. Ґрунти сірі лісові супіщані. Тип умов місцезростання – С2. Насадження монодомінантне. Перший ярус сформований дубом (10 одиниць) віком приблизно 200-240 років. Підлісок і підрост розташовані, як правило, в проекції крон дерев дуба. В окремих місцях відбувається розростання підліску до зімкнутості 0.8-1.0. Лісова підстилка збереглася лише в заростях кущів. Розміщення дубів в насадженні нерівномірне, в більшості випадків групи дерев різної величини і щільності чергуються з «вікнами»-галявинами. Насадження на різних ділянках різної міри порушенності.

Насадження зростають по IV – V класах бонітету і відносяться до низько- або середньо бонітетних. За індексами стану дерева на різних ділянках відносяться до середньо- або сильноослаблених (2.52-3.52). Від 7.2 до 32.3% дерев мають зріджену крону, 3.2-40.2% - суховершинять. Фітопатогенами (поперечним раком та ін.) вражено від 9.6 до 100%, гнилями -8.3-81.5% дубів. Сухобочини (ознаки скритих гнилей) виявлені у 10.2-71.1%, дупла - 1.7-27.9 %, трутовики – 1.7-42.1 % дерев дуба. Стовбурними шкідниками уражено 2.4-47.7 % дерев. Механічне ушкодження кори (оголення, глибокі тріщини, морозобоїни) мають 3.6-57.% дубів. Всі ці негативні явища спричиняють ослаблення дерев, їх всихання та відпад. Проте, на окремих ділянках значна кількість дерев всихає без видимих ознак ослаблення (на різних ділянках цей показник становить 0-22.4%). В великих межах змінюється і поточний відпад – від 1.1 до 10.4%.

Pages:     | 1 |   ...   | 45 | 46 || 48 | 49 |   ...   | 101 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.