WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 35 | 36 || 38 | 39 |   ...   | 101 |

Наиболее полно был представлен класс Hormogoniophyceae – 58,7% отмеченного за год количества видов; доли Chroococcophyceae и Chamaesiphonophyceae составляли 33,3 и 7,9% соотв. Удельный вес класса Hormogoniophyceae в течении периода наблюдений колебался от 40,7% (сентябрь) до 64,7% (март). В абсолютных единицах минимальное значение отмечено в декабре, а максимальное в ноябре. Доля класса Chroococcophyceae в течении года изменялась противоположно: от 29,6% (ноябрь) до 54,5% (декабре), хотя в абсолютных единицах как и для Hormogoniophyceae для этого таксона увеличение количества видов наблюдалось к осени. Класс Chamaesiphonophyceae в течение всего года был представлен максимум тремя видами. Его доля колебалась от 4,0% (августе) до 11,1% (сентябрь и ноябрь). В декабре, январе, марте и мае представители Chamaesiphonophyceae в пробах вообще не фиксировались.

Всего за период наблюдений в супралиторали заповедника отмечены представители шести порядков Cyanophyta. В большинстве случаев доминировали Chroococcales от 25,9% (ноябрь) до 53,8% (апрель). Затем следуют Nostocales – от 13,6% (июнь) до 30,8% (май) и Oscillatoriales – от 14,8% (сентябрь) до 40,9% (июнь). Остальные порядки представлены в меньшей степени.

Отмеченные Cyanophyta относятся к 13 семействам. Наиболее представлено семейство Gloeocapsaceae (20,6%), на втором месте по видовой насыщенности стоит семейство Rivulariaceae (19,0%), а обычно довольно насыщенное семейство Oscillatoriaceae находится лишь на третьем месте (17,5%). Высокую видовую насыщенность имеет семейство Microcystidaceae (11,1%), которое замыкает список ведущих. В течении года лидерство среди ведущих семейств по месяцам несколько изменяется. В зимне-весенний период, когда в супралиторали регистрируется наименьшее количество видов, ведущими семействами являются Gloeocapsaceae (29,3%-25,5%) и Rivulariaceae (18,6%-19,6%). В феврале, количество видов повышается и доля семейства Microcystidaceae возрастает. Такую же картину мы наблюдаем и в мае, но на фоне уменьшения общего количества видов. В тоже время при усреднении значений по сезонам и в общем за год ведущими семействами выступают Gloeocapsaceae и Rivulariaceae, а третье и четвёртое места делят Microcystidaceae и Oscillatoriaceae. В июне, когда фиксируется значительное повышение количества видов, большую роль играет семейство Oscillatoriaceae. В летний период также отмечена довольно высокая представленность семейства Microcystidaceae (20,4%).

Всего отмечено 24 рода Cyanophyta. При увеличении количества видов увеличивается и количество ведущих родов. В зимний период лидируют роды Gloeocapsa, Lyngbya и Calothrix, в весенний – Gloeocapsa и Calothrix. Летом к ним добавляются Lyngbya и Microcystis (причём представленность последнего довольно высока). В осенний период в список ведущих родов добавляется Rivularia. Представители данного рода в течении всего года отмечаются в небольших количествах, хотя иногда и образуют на поверхности скал макроскопические разрастания в виде небольших шариков.

Практически в течении всего года в супралиторали заповедника регистрировались Calothrix scopulorum, Gloeocapsa crepidinum, Lyngbya rivulariarum, Lyngbya gaardneri, Microcystis pulverea f. inserta, Plectonema golenkinianum, показывая встречаемость 60-100%. Aphanothece saxicola, Calothrix fusca, Gloeocapsa minor, Gloeocapsa varia, Microcystis endophytica, Pleurocapsa entophysaloides отмечались от до 8 раз (месяцев), встречаемость 20%-60%. Только в летний период отмечены Gloeocapsa kuetzingiana, Pleurocapsa fuliginosa и Spirulina breviartyculata. Entophysalis granulosa весной не зафиксирован, но в остальное время встречается достаточно регулярно. В небольших количествах и всего 1-2 раза за год найдены Anabаenopsis arnoldii, Schizothrix lenormandiana, Oscillatoria laetevirens, Nostoc sp., Microcoleus confluens, Lyngbya semiplena, Lyngbya scotii, Lyngbya aerugineo-coerulea f. carcarea, Homoeothrix margalefii, Plectonema boryanum.

В обследованном районе нами обнаружено шесть из девяти видов Cyanophyta, ранее указанных для него З.Н.Михайловской (Calothrix scopulorum, Entophysalis granulosa, Lyngbya aerugineo-coerulea, Lyngbya semiplena, Pleurocapsa entophysaloides, Plectonema battersii) [7], а также пять видов и форм, отмеченных О.Н.Виноградовой (Microcystis pulverea f. inserta, Gloeocapsa crepidinum, Calothrix scopulorum, Gloeocapsa turgida и Schizothrix lenormandiana) [1-2].

Таким образом, в результате проведённого исследования установлено, что в течение года в границах каменистой супралиторали природного заповедника «Мыс Мартьян» регистрируется 63 вида Cyanophyta, относящихся к трём классам, шести порядкам, 13 семействам и 24 родам. Показано, что в течение года видовой состав и соотношение таксонов различного ранга значительно варьирует. Наиболее полно предКаразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios ставлен класс Hormogoniophyceae. В тоже время в ранге порядков в большинстве случаев доминируют представители Chroococcales, относящиеся к классу Chroococcophyceae (в первую очередь семейство Gloeocapsaceae и род Gloeocapsa). Количество видов минимально зимой и весной, максимально – летом и осенью.

Виноградова О.Н. Cyanophyta водоемов Крымского природного заповедника / О.Н Виноградова // Альгология. – 1994. – Т. 4, №3. – С. 54-61.

Виноградова О.Н. Новые для Украины виды Chamaesiphonophyceae (Cyanophyta) / О.Н Виноградова // Альгология. – 1995. – Т.5, №1. – С.89-92.

Водоросли. Справочник / [Вассер С.П., Кондратьева Н.В., Масюк Н.П. и др.] – К.: Наук. думка, 1989.

– 608 с.

Кондратьева Н.В. Визначник прісноводних водоростей Української РСР. – Т.1: Синьозелені водорості – Cyanophyta. – Ч.2: Клас гормогонієві – Hormogoniophyceae. – К.: Наук. думка, 1968. – 525 с.

Кондратьева Н.В., Коваленко О.В., Приходькова Л.П. Визначник прісноводних водоростей Української РСР. Т.1: Синьозелені водорості – Cyanophyta. – Ч.1: Загальна характеристика синьозелених водоростей Cyanophyta. Клас Хроококкові – Chroococcophyceae. Клас хамесифонові – Chamaesiphonaphyceae / Н.В. Кондратьева, О.В. Коваленко, Л.П. Приходькова – К.: Наук. думка, 1984. – 388 с.

Косинская Е.К. Определитель морских синезелёных водорослей / Е.К. Косинская – М., Л.: Изд-во АН СССР, 1948. – 265 с.

Михайловская З.Н. Определитель синезелёных водорослей Северо-восточной части Чёрного моря / З.Н. Михайловская // Труды Новорос. биол. станции. – 1937. – Т. 1, вып. 6. – С. 104-144.

Разнообразие водорослей Украины / [под. ред. С.П. Вассера, П.М. Царенко] // Альгология. – 2000.

– 10, № 4. – 295 c.

ВИДОВИЙ СКЛАД, ПОШИРЕННЯ ТА ЕКОЛОГО-ЦЕНОТИчНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИДІВ РОДУ POTAMOGETON У ВОДНІЙ ФЛОРІ БАСЕЙНУ РІчКИ СУЛИ Старовойтова М.Ю.

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, м. Київ Річка Сула бере початок в Сумській області на південно-західних схилах Середньоросійської височини поблизу с. Сули, а нижче перетинає Придніпровську низовину і впадає в Кременчуцьке водосховище. Басейн її (площа 19,6 тис. кв. км) повністю знаходиться в межах ЛівобережноПридніпровської геоботанічної підпровинції Європейсько-Сибірської Лісостепової області. Заплава Сули заболочена, є торфовища (верхів’я річок Ромену та Орлиці) [10]. Верхня й середня частини долини Сули зайняті заплавними лісами, які значною мірою впливають на характер і розподіл вищої водної рослинності у заплавних старицях і затоках, обумовлюючи своєрідне багатство водної флори і рослинності водойм басейну р. Сули.

Серед водної рослинності басейну р. Сули види роду Potamogeton відіграють чималу роль у формування мілководних біогеоценозів, а також як кормові та водоохоронні рослини [1, 5].

Дослідження рдесникових басейну р. Сули досі не проводилися. Лише Г.А.Чорна [11] наводить окремі види без зазначення конкретних їх місцезростань. Відомостей про види роду Potamogeton, як і водної флори взагалі, крім Nymphaceae [7, 2, 4], немає.

Проводячи експедиційні дослідження використовуючи візуальні, рекогносцирувальні, напівстаціонарні та загальноприйняті геоботанічні методи, нами було проведено вивчення видового складу, поширення та еколого-ценотичні особливості видів досліджуваного роду у водній флорі басейну р. Сули від витоку (с. Сули Сумського р-ну, Сумської обл.) до гирла (с. Дем’янівка Семенівського р-ну Полтавської обл.) та в притоках Сули (Войнихи, Сулиці, Оржиці, Сліпоріду, Удаю на Полтавщині та Ромену, Терну на Сумщині).

У флорі басейну р. Сули відмічено 8 видів роду Potamogeton – Р. bercholdii Feber., P. gramineus L., P. lucens L., P. natans L., P. nodosus Poir, P. pectinatus L., P. perfoliatus L., P. praelongus Wulfen. З них P.

nodosus, P. gramineus, P. praelongus поширені лише в нижній течії р. Сули (від с. Горошино, Семенівський р-н, до гирла), решта видів – у водоймах верхньої, середньої течій р. Сули (від м. Ромни Сумської обл. до с.

Лукім’я Оржицького р-ну Полтавської обл.) та приток: Удаю, Ромену, Терну, Орлиці (переважно в середній та нижній течіях). Такі види, як P. lucens та Р. bercholdii, зростають у водоймах по всій течії р. Сули та її приток: Удаю, Орлиці, Ромену, Терну.

Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios У водоймах басейну р. Сули види роду Potamogeton приурочені до ділянок від мілководь 0,40 – 0,50 м до таких, у яких товща води понад 3 м.

На мілководдях найчастіше зустрічаються - Р. bercholdii, P. pectinatus, P. gramineus, P. nodosus.

Спорадично відмічаються в затоках P. natans, P. lucens. У водосховищі верхньої течії р. Ромен (Роменське водосховище) найпоширенішими є P. perfoliatus, P. praelongus, P. lucens.

На поширення видів роду Potamogeton впливають такі фактори: глибина водойм, швидкість течії, рельєф дна.

У водоймах з повільною течією або за її відсутності зростають такі види рдесників: Р. bercholdii, P. lucens. При течії 0,1 – 0,2 м/сек.: P. nodosus, P. natans. Більш значну швидкість 2,5 – 2,7 м/сек здатні витримувати P. perfoliatus та P. praelongus.

Згідно наших досліджень, види роду Potamogeton найчастіше зростають на мілководдях з незначною крутизною рельєфу дна (до 40 %). На більш крутих ділянках рдесники зустрічаються поодиноко (переважно P. perfoliatus та P. lucens). Внаслідок зменшення рівня води (пересихання) рдесники здатні утворювати наземні форми [9]. Дане явище спостерігається на Сулі в околицях м. Лохвиця, де P. natans утворює наземні ценози, займаючи площу 200 – 250 м2.

Рдесники відзначаються приуроченістю до різних типів донних відкладів, що обумовлені особливостями їх екології та біології [3, 6]. На мілководдях річки Сули та її приток вони зростають на піщаних, мулисто-піщаних донних відкладах. На піщаних переважно поширені P. pectinatus, P. perfoliatus, P. nodosus, на піщано-мулистих - P. praelongus, P. gramineus, Р. bercholdii, P. natans; на глинисто-мулистих (р. Артополот – ліва притока Сули) - P. pectinatus, P. gramineus, P. nodosus, Р. bercholdii, на дуже замулених ділянках - P. lucens.

Ценологія видів роду Potamogeton вивчена недостатньо. Є лише декілька праць, які стосуються найбільш розповсюджених видів [3].

Нами було досліджено, що угруповання рдесників найбільш поширені на ділянках з розрідженим складом іншої рослинності, або за її повної відсутності. Зокрема, ценози формацій Potameta lucenti, Potameta nodosi, Potameta perfoliati, Potameta praelongi здатні утворювати еколого-ценотичні ряди водної рослинності, розміщуючись на ділянках, де глибина водойм становить 2-2,5 м. Інші види знаходяться між угрупованнями прикріплених рослин з плаваючими на поверхні листками, найчастіше на ділянках мілководь з товщею води 0,50 м. Угруповання видів роду Potamogeton поширені і в поясах прибережноводної рослинності, де вони приурочені до понижених ділянок, на яких відсутня інша рослинність, або вона розріджена. Для таких ділянок найбільш характерні ценози формацій Potameta natasis та Potameta graminei. Загальне проективне покриття ценозів зазначених формацій становить 80-90 %, домінанту – 6070 %, співдомінанту – 30-40 %. В угрупованнях нараховується по 12-15 видів. Ценози займають площі від 100-250 м2 до 2000 м2.

Найчастіше зустрічаються угруповання монодомінантних асоціацій. Ценози із співдомінантами іншої водної рослинності найбільш поширені на ділянках водойм з мулистими донними відкладами та незначним рівнем води (0,5-1 м).

Ценози формацій Potameta graminei, Potameta praelongi, Potameta natansis у водоймах басейну Сули поширені здебільшого на ділянках, де товща води становить 1-2 м. В еколого-ценотичних поясах водної рослинності вони розміщені між угрупованнями прикріплених рослин з плаваючими листками і прибережно-водних.

Ценози формацій Potameta praelongi, Potameta natansis поширені здебільшого на мілководді і представлені монодомінантними асоціаціями. Ценози займають площі від 200 до 2500 м2.

Ценози формації Potameta bercholdii трапляються у водоймах з мулистими та торфовими (верхів’я та середня течія річок Ромену та Орлиці) донними відкладами. Представлені монодомінантними асоціаціями та асоціаціями зі співдомінуванням Ceratophyllum demersum, C. submersum, Elodea canadensis.

Проективне покриття видом становить 60-70 %, субдомінанту – 15-30 %. Ценози займають площі до 200250 м2.

До групи вузьколистих відносяться ценози формації Potameta pectinati, які в досліджуваному регіоні займають порівняно невеликі площі. Поширені на ділянках, де товща води становить 1,5-2 м. В еколого-ценотичних рядах дані ценози займають ділянки мілководь між угрупованнями видів берегової смуги і угруповань прикріплених рослин з плаваючими на поверхні води листками. Проективне покриття видом становить 60-80 %. Ценози займають площі 150-2500 м2.

Співдомінантами видів роду Potamogeton найчастіше є Nymphaea alba L., Nuphar lutea (L.) Smith, Vallisneria spiralis L., Ceratophyllum demersum L., C. submersum L., Elodea canadensis Michx, Egeria densis Plachon.

Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios Серед регіонально-рідкісних видів роду Potamogeton є: P. gramineus L. та P. praelongus Wulfen, які занесені до Червоного списку водних макрофітів України (1993) та списку регіонально-рідкісних видів Лісостепу України [11]. Це становить 25 % від загальної кількості видів роду у басейну р. Сули.

У флорі водойм басейну р. Сули, крім угруповань рдесників, на зазначених ділянках зустрічаються ценози, утворені рідкісними і зникаючими видами вищої водної рослинності, зокрема: Wolffia arrhiza (L.) Horkel ex Wimmer, Salvinia natans L., Nymphaea candida C. Presl, N. alba L., Nuphar lutea (L.) Smith.

Pages:     | 1 |   ...   | 35 | 36 || 38 | 39 |   ...   | 101 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.