WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 29 | 30 || 32 | 33 |   ...   | 101 |

Anthoxanthum odoratum + Calamagrostis obtusata + Salix glauca + Bergenia crassifolia; №20, 26 видов: Calamagrostis obtusata + Aegopodium alpestre Ledeb.), а также травяно-моховыми (№24, 7 видов: Bistorta elliptica (Willd. ex Spreng.) Kom. + Carex brunnescens (Pers.) Poir. – Calamagrostis obtusata) сообществами. Моховые тундры представлены осоково-дриадово-разнотравно-моховыми (№19, 31 вид: D. oxyodonta + Bistorta elliptica – Hedysarum austrosibiricum – Thermopsis alpina) и дриадово-осоково-разнотравно-моховыми (№22, 30 видов: D. oxyodonta – Carex stenocarpa + C. ledebouriana – Bistorta elliptica – Cerastium pusillum Ser.) вариантами. Особняком стоят злаково-чернично-разнотравные (№25, 21 вид: Vaccinium myrtillus + Bergenia crassifolia + Sibbaldia procumbens + Aquilegia glandulosa Fisch. ex Link.) сообщества фронтального склона моренной гряды, занимающие промежуточное положение между тундрами, лугами и пионерными бадановыми группировками. В средней части комплекса (№23) проба мертвой древесины стланиковой формы Pinus sibirica Du Tour показала возраст момент гибели 313 лет, радиоуглеродный 135±50 лет (СОАН-7827), т.е. заселение P. sibirica началось не менее 400–500 л.н. На поверхности котловины морено-подпрудного озера сформировались злаково-осоково-разнотравные (№2о, 22 вида: Carex altaica (Gorodk.) V.Krecz. + Bistorta major S.F.Gray + Schulzia crinita + Anthoxanthum odoratum + Seseli condensatum (L.) Reichenb.f. – Alchemilla dasyclada Juz. – A. krylovii) луга на стратифицированных отложениях: торф, озерные и озерноалювиальные осадки (радиоуглеродный возраст нижнего слоя торфа: 270±45, СОАН-7829).

Комплекс морен средней фазы Исторической стадии – нижняя полоса субальпийского пояса (описания: 1885–1742 м). На срединном комплексе формируются лиственнично-кедровые (Pinus sibirica, Larix sibirica) ерниковые разнотравно-осоково-злаково-моховые (№27, 23 вида: Calamagrostis obtusata – Carex ledebouriana + Anthoxanthum odoratum + Carex stenocarpa – Festuca kryloviana – Poa glauca) и лиственничные злаково-высокотравные (№28, 33 вида: Ranunculus grandifolius + Stemmacantha carthamoides (Willd.) M.Dittrich – Veratrum lobelianum Bernh. + Phlomis alpina Pall.) леса, высокотравье и ерники. На боковой морене крутого ЮВ-склона над мореной поздней фазы Исторической стадии развиваются лиственнично-кедровые ерниковые (Betula rotundifolia + Juniperus sibirica + Abies sibirica) злаково-разнотравно-моховые (№26, 46 видов: Cruciata glabra (L.) Ehrend. – Anthoxanthum odoratum + Dracocephalum grandiflorum – Bistorta major – Poa glauca + Calamagrostis obtusata – Swertia obtusa Ledeb. – Senecio nemorensis L. – Myosotis austrosibirica Nikiforova – Galium densiflorum Ledeb. – Cerastium pauciflorum Stev. ex Ser.) редколесья, высокое видовое богатство которых объясняется относительной длительностью развития растительного покрова этой поверхности и разнообразием микросайтов. На флювио-гляциальной поверхности ниже фронта моренной гряды сформировалось долинное ернико-разнотравно-осоково-моховое болото (№1б, 23 вида: Carex ensifolia Turcz. ex V.Krecz. + Schulzia crinita – Alchemilla altaica Juz. – Betula rotundifolia) на стратифицированных отложениях: торф, озерные и озерно-алювиальные осадки (радиоуглеродный возраст нижнего слоя торфа: 1890±45 (СОАН-7833).

В результате системного анализа собранного материала были сделаны следующие выводы:

1. Современная высотно-поясная дифференциация растительного покрова позднеголоценовых морен северного макросклона хр. Холзун хорошо коррелирует с рассматриваемыми фазами и стадиями оледенений.

2. В результате уменьшения масштабов последующих оледенений в позднем голоцене первичное зарастание морен сменялось вековой сукцессией, вызванной поэтапным повышением положения границ высотных полос и поясов. Подобного рода направленные временные изменения имеют аналоги в пространстве в виде современного растительного покрова позднеголоценовых морен различных фаз и стадий.

3. Специфическая тундровая растительность в рассматриваемом троге связана в основном с моренами, именно по ним многие виды и сообщества спускаются в нижележащие высотные полосы и пояса.

4. Во время наступления и стационирования ледников перигляциальная зона, расположенная над и перед ними, не была начисто лишена растительности. Благоприятные по крутизне, в первую очередь световые, склоны занимали петрофитные, тундровые и луговые группировки и сообщества, которые представляли собой банк семян для заселения освободившихся от ледника поверхностей при его отступании.

Исследования выполнены в рамках проекта 16.12. «Ледники как индикаторы опустынивания Центральной Азии» Программы президиума РАН.

Литература Галахов В. П. Колебания ледников и изменения климата в позднем голоцене по материалам исследоКаразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios ваний ледников и ледниковых отложений бассейна Актру (Центральный Алтай, Северо-Чуйский хребет) / Галахов В. П., Назаров А. Н., Харламова Н. Ф. – Барнаул: Изд-во Алт. ун-та, 2005. – 132 с.

Ревякин В. С. Горноледниковые бассейны Алтая / Ревякин В. С., Галахов В. П., Голещихин В. П. – Томск: Изд-во Том. ун-та, 1979. – 310 с.

Сочава В.Б. К современному и древнему оледенению Холзунского хребта (Западный Алтай) // Учен.

зап. Ленингр. гос. пед. ин-та им. А.И. Герцена. – 1946. – Т. 49. – С. 164–178.

Хронология теплого периода второй половины голоцена Юго-Восточного Алтая (по датировкам ледниковых отложений) / [Галахов В. П., Назаров А. Н., Ловцкая О. В., Агатова А. Р.]. – Барнаул: Азбука, 2008. – 58 с.

ЗОЛОТИСТІ ВОДОРОСТІ (CHRYSOPHYTA) ПОЛІСЬКОГО ПРИРОДНОГО ЗАПОВІДНИКА Капустін Д.О.

Інститут ботаніки ім. М.Г. Холодного НАН України, відділ фікології Золотисті водорості все ще залишаються недостатньо вивченою групою на території України й, Українському Поліссі, зокрема. Так, за даними Т.В. Догадіної та О.С. Горбуліна [3], лише 11% від видового різноманіття цієї групи водоростей на Україні відомо для водойм цієї фізико-географічної зони.

За даними літератури для водойм Поліського природного заповідника відомо лише 5 видів (6 вн. вид.

таксонів) хризофіт [1, 6-9]: Dinobryon divergens O.E. Imhof, D. belingii Svirenko, Epipyxis utriculus Ehrenb.

var. utriculus, E. utriculus var. pusilla (Awer.) D.K. Hilliard et Asmund, Kybotion globosum (Matv.) Bourr. та Lagynion scherffelii Pascher. Всі вони, за виключенням, D. belingii, є широко поширеними представниками цієї групи водоростей. Нещодавно, нами повідомлено про знахідку низки нових та рідкісних видів хризофіт [4]. У нинішній роботі узагальнено власні та літературні відомості щодо різноманіття золотистих водоростей у водоймах Поліського заповідника.

Матеріалом для даної роботи слугували альгологічні проби альготеки Інституту ботаніки ім. М.Г.

Холодного НАН України та власні збори за період 2007-2010 рр. Проби відбиралися загальноприйнятими в альгології методами з охопленням різних біотопів досліджених водойм. Ідентифікація видового складу проведена з використанням визначників вітчизняної та західноєвропейської серій – О.М. Матвієнко [5] та К. Стармаха [11], а також роботи Х. Еттла [10].

За результатами проведених досліджень ідентифіковано 20 видів (21 вн. вид. таксон) золотистих водоростей, в урахуванням 2 таксонів, визначених лише до роду. З них 19 видів є новими для території дослідження. Всього для водойм заповідника нині відомо 21 вид (23 вн. вид. таксонів) хризофіт, що належать до двох класів, трьох порядків та чотирьох родин. Новими для флори України є Lepochromulina bursa Scherff., Chrysopyxis colligera Scherff., Ch. paludosa Fott, Ch. pitschmannii H. Ettl та Derepyxis ovata (Wislouch) Bourr. Їхні описи та малюнки будуть опубліковані в окремій роботі. Знахідка Ch. pitschmannii є третьою для Європи та світу і першою для рівнинної території. До рідкісних таксонів належить також Derepyxis ovata, для якого тепер відомо лише чотири місцезнаходження (включно з нашим).

Нижче наводимо список золотистих водоростей Поліського природного заповідника за системою Л.М. Волошко [2].

Відділ Chrysophyta Pascher Клас Chrysophyceae Pascher Порядок Chromulinales Pascher Родина Dinobryaceae Ehrenb.

Chrysococcus biporus Skuja Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Болотниця.

Dinobryon belingii Svirenko Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Болотниця [7], Олевський р-н, с. Рудня-Хочинська, р. Уборть [1], Копищенське лісн., бол. Волисок [9].

Dinobryon divergens O.E. Imhof Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Болотниця [7], р. Жолобниця [4], Олевський р-н, Копищенське лісн., бол. Волисок [9] Dinobryon pediforme (Lemmerm.) Steinecke Овруцький р-н, Селезівське лісн., оз. Грибове.

Epipyxis glabra (Matv.) D.K. Hilliard et Asmund Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Жолобниця.

Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios Epipyxis utriculus Ehrenb. var. utriculus Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Болотниця [7], р. Жолобниця [4].

Epipyxis utriculus var. pusilla (Awer.) D.K. Hilliard et Asmund Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Болотниця [7].

Epipyxis utriculus var. reticulata (Skuja) D.K. Hilliard et Asmund Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Жолобниця.

Epipyxis lauterbornii (Lemmerm.) D.K. Hilliard et Asmund Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Жолобниця [4].

Lepochromulina bursa Scherff.

Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Жолобниця [4].

Lepochromulina calyx Scherff.

Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Жолобниця [4].

Pseudokephyrion undulatissimum Scherff.

Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Жолобниця [4].

Порядок Hibberdiales R.A. Andersen Родина Stylococcaceae Lemmerm.

Chrysopyxis colligera Scherff.

Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Жолобниця [4].

Chrysopyxis inaequalis Fott Олевський р-н, Копищенське лісн., заболочена водойма.

Chrysopyxis paludosa Fott Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Жолобниця [4].

Chrysopyxis pitschmannii H. Ettl Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Жолобниця.

Derepyxis ovata (Wislouch) Bourr.

Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Жолобниця [4].

Kybotion globosum (Matv.) Bourr.

Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Болотниця [7], болото [6].

Lagynion scherffelii Pascher Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Болотниця [7], р. Жолобниця [4].

Lagynion ampullaceum Pascher Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Жолобниця [4].

Клас Synurophyceae R.A. Andersen Порядок Synurales R.A. Andersen Родина Mallomonadaceae Deising Mallomonas sp.

Овруцький р-н, Селезівське лісн., р. Жолобниця.

Родина Synuraceae Lemmerm.

Synura sphagnicola Korschikov Овруцький р-н, Селезівське лісн., заболочена водойма.

Synura sp.

Овруцький р-н, Селезівське лісн., канал р. Жолобниця.

1. Балашов Л.С. Синузії деяких водоростей асоціації водяного горіха (Trapa rossica V. Vassil.) в заплаві р. Уборті / Л.С. Балашов, Н.О. Мошкова // Укр. ботан. журн. – 1973. – Т. 30, №3. – С. 360-364.

2. Волошко Л.Н. Современная система золотистых водорослей (Chrysophyta) / Л.Н. Волошко // Ботан. журн. – 2008. – Т. 93, №8. – С. 1250-1264.

3. Догадина Т.В. Видовой состав и распространение Chrysophyta в Украине / Т.В. Догадина, О.С.

Горбулін // Альгология. – 2001. – 11 (2). – С. 215-221.

4. Капустін Д.О. Водорості р. Жолобниця (Житомирська обл., Україна) /Д.О. Капустін // Актуальні проблеми ботаніки та екології: матер. Міжнар. конф. Молодих учених (Ялта, 21-25 вересня 2010 р.) / Ін-т ботаніки ім. М.Г. Холодного НАНУ, Нікітський бот. сад – ННЦ НААНУ [та ін.]. – Сімферополь: ВД «Аріал». – С. 68-70.

5. Матвієнко О.М. Золотисті водорості – Chrysophyta / О.М. Матвієнко. – К.: Наук. думка, 1965. – с. –(Визначник прісноводних водоростей Української РСР. Вип. ІІІ. Ч. 1).

6. Мошкова Н.А. Альгосинузии болотных фитоценозов заповідника /Н.А. Мошкова, Л.С. Балашев Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios // Балашев Л.С. Растительность Полесского государственного заповедника / Л.С. Балашев. – К., 1983. – С.

123-133. – Деп. в ВИНИТИ №5398-83.

7. Мошкова Н.О. До флори обростань р. Болотниці у Поліському заповіднику / Н.О. Мошкова, Н.С.

Водоп’ян // Укр. ботан. журн. – 1973. – Т. 30, №4. – С. 473-478.

8. Мошкова Н.О. До флори обростань р. Перги у Поліському заповіднику / Н.О. Мошкова, Н.С.

Водоп’ян // Укр. ботан. журн. – 1975. – Т. 32, №4. – С. 415-424.

9. Парахонська Н.О. Рослинний покрив болота Волисок у Поліському заповіднику та деякі його альгосинузії / Н.О. Парахонська, Н.О. Мошкова //Укр. ботан. журн. – 1975. – Т. 32, №6. – С. 741-746.

10. Ettl H. Ein Beitrag zur Kenntnis der Algenflora Tirols / Hanu Ettl // Ber. Nat.-Med. Ver. Innsbruck. – 1968. – 56. – P. 177-354.

11. Starmach K. Chrysophyceae und Haptophyceae / Karol Starmach. – Stuttgart-N.Y.: Gustav Fischer Verlag, 1985. – 516 s. – (Swasserflora von Mitteleuropa. B. 1).

ОСОБЕННОСТИ ФОРМИРОВАНИЯ СТРУКТУРЫ ФИТОЭПИФИТОНА ВОЗДУШНО-ВОДНЫХ РАСТЕНИЙ Клоченко П.Д., Шевченко Т.Ф., Медведь В.А., Харченко Г.В., Горбунова З.Н.

Институт гидробиологии НАН Украины, г. Киев Важной задачей гидроэкологии на современном этапе является расшифровка механизмов функционирования водных экосистем, в частности, установления особенностей формирования структуры альгосообществ в зависимости от факторов окружающей среды. Общеизвестно, что жизнь организмов, в том числе и водорослей, зависит от содержания в воде необходимых химических веществ, значения физических факторов (свет, температура) и диапазона устойчивости самих организмов к изменениям этих условий среды [1]. Многочисленные исследования свидетельствуют о том, что на вегетацию фитоэпифитона влияют прозрачность, глубина, термический и химический режим водной среды, субстрат и т.д. [4]. Тем не менее, степень изученности сообществ эпифитных водорослей значительно ниже, чем фитопланктона и фитобентоса. Целью наших исследований являлось изучение особенностей формирования структуры фитоэпифитона воздушно-водных растений.

Pages:     | 1 |   ...   | 29 | 30 || 32 | 33 |   ...   | 101 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.