WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 19 | 20 || 22 | 23 |   ...   | 101 |

Общее видовое богатство и флористическая насыщенность в сосновых культурах несколько ниже, чем в культурах ели того же возраста, что в первую очередь связано с обеднением травяного яруса. В культурах сосны также заметно слабее развит моховой покров, как по проективному покрытию, так и по числу видов. Однако в сложении верхнего полога культур сосны участвует больше видов деревьев и под их пологом более активно идет возобновление древесных видов.

В результате сравнения видового состава культур сосны и ели, был отмечен ряд особенностей:

- в культурах сосны, как в древесном пологе, так и в подросте практически отсутствует осина;

- широколиственные виды активнее внедряются в сообщества культур сосны;

- в культурах ели чаще встречаются крушина и калина, больше подроста ели; для культур сосны более характерны черемуха и бузина;

- для травяного яруса культур ели более характерны типичные лесные виды: Actaea spicata, Carex digitata, Convallaria majalis, Galium odoratum, Lathyrus vernus, Luzula pilosa, Melica nutans, Mycelis muralis, Orthilia secunda, Solidago virgaurea, Veronica chamaedrys; тогда как в культурах сосны чаще встречаются Athyrium filix-femina, Geum rivale, Ranunculus cassubicus, Rubus idaeus.

Литература:

Игнатов, М.С, Игнатова Е.А. Флора мхов средней части европейской России. Том 1-2. M.: KMK.

2003. 960 с.

Кашпор Н. Воспроизводство лесов: состояние и перспективы. «Российская лесная газета» № 18-(148-149) от 22.05.2006.

Носова Л.М., Огуреева Г.Н., Тихонова Е.В., Леонова Н.Б., Динамика биологического разнообразия в хвойных лесных культурах в Центре Русской равнины. Лесоведение. 2009. №6. С. 18-31.

Рысин Л.П., Савельева Л.И., Полунина М.А. Динамика сосновых лесов на территории опытного Серебряноборского лесничества //Динамика хвойных лесов Подмосковья. М.: Наука, 2000. С. 116-129.

Смирнов В.Э. SPEDIV – программа для анализа разнообразия растительности // Принципы и способы сохранения биоразнообразия. Йошкар-Ола: Марийский гос. ун-т, 2006. С. 142-143.

Сукачев В.Н. Основные понятия лесной биогеоценологии // Избранные труды. Л.: Наука, 1972. Т. 1.

С. 311-356.

Черепанов С.К. Сосудистые растения России и сопредельных государств. СПб. 1995. 992 с.

Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios Ярошенко А.Ю. Европейская тайга на грани тысячелетий. М.: Гринпис Росии, 1999, 66с.

Czerepko J. Development of vegetation in managed Scots pine (Pinus sylvestris L.) stands in an oak-limehornbeam forest habitat // Forest Ecology and Management. 2004. V. 202. P. 119–130.

Humphrey J.W. Benefits to biodiversity from developing old-growth conditions in British upland conifer plantations: a review // Forestry. 2005. V. 78. P. 33–53.

РІДКІСНІ ВИДИ ЛІКАРСЬКИХ РОСЛИН ЛІВОБЕРЕЖНОГО ПОЛІССЯ ТА їХ ОХОРОНА Турубара О.В., Мельниченко Н.В., Житник Ю.В.

Національний педагогічний університет імені М.П.Драгоманова, м. Київ Територія Лівобережного Полісся розташована в межах північної частини Чернігівської (НовгородСіверський, Семенівський, Корюківський, Коропський, Сосницький, Щорський, Городнянський, Менський, Ріпкинський, Чернігівський, Куликівський, Козелецький райони, північна частина Бобровицького, Носівського, Ніжинського, Борзнянського та Бахмацького районів), Сумської (Середино-Будський, Шосткінський, Ямпільський райони, північна частина Кролевецького та Глухівського районів) та північносхідної частини Київської (Броварський, Вишгородський райони) областей.

Польові дослідження на території Лівобережного Полісся проводились протягом 1998-2008 рр. з використанням маршрутно-експедиційних та напівстаціонарних методів.

Поширення рідкісних видів лікарських рослин Лівобережного Полісся вивчалось за літературними даними, результатами наших експедиційних досліджень, матеріалами гербарію Інституту ботаніки імені М.Г. Холодного НАН України (KW).

До списку рідкісних видів включено зникаючі, вразливі, рідкісні та реліктові види флори лікарських рослин Лівобережного Полісся, внесені до Європейського Червоного списку [6], Додатку І Бернської конвенції [4], Додатку ІІ “Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які перебувають під загрозою зникнення” (CITES) [3], Червоної книги України [7], переліку видів рослин, що підлягають особливій охороні на території Чернігівської та Сумської областей [1, 2].

Основними критеріями відбору рідкісних видів лікарських рослин Лівобережного Полісся є наукові критерії відбору видів для занесення їх до Червоної книги України [1]:

хорологічний – поширення і стан популяцій ендемічних, диз’юнктивно-ареальних, погранично-ареальних і рідкісних видів у складі флори;

флорогенезний – реліктові види і види, що зникають з природних причин;

еколого-ценотичний – види різних рідкісних і таких, що зникають, фітоценозів та специфічних екологічних ніш;

прагматичний – практичне використання видів та їхнє відношення до родичів культурних сортів;

естетичний – включення гарноквітучих та інших декоративних дикорослих видів, які стають рідкісними або зникають внаслідок масового винищення цих рослин у природному середовищі.

Флора лікарських рослин Лівобережного Полісся нараховує 790 видів, з яких 80 – рідкісні (10,1 %).

Із 80 рідкісних видів флори лікарських рослин Лівобережного Полісся 2 види внесені до Європейського Червоного списку [5], 2 види – до Додатку І “Конвенції про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі” [4], 1 вид– до Додатку ІІ “Конвенції про міжнародну торгівлю видами дикої фауни і флори, які перебувають під загрозою зникнення” (CITES) [3], 31 вид внесений до Червоної книги України (Diphasiastrum complanatum (L.) Holub, Lycopodium annotinum L., Huperzia selago (L.) Bernh. ex Schrank & C.Mart., Рulsatilla рratensis (L.) Mill., Вetula humilis Schrank,Drosera intermedia Hayne, Salix myrtilloides L., Salix starkeana Willd., Trapa natans, Nymphoides peltata (S.G.Gmel.) O.Kuntze, Pedicularis sceptrum-carolinum L., Lilium martagon L., Allium ursinum L., Scheuchzeria palustris L., Cephalanthera longifolia (L.) Fritsch, Cephalanthera rubra (L.) Rich., Cypripedium calceolus L., Dactylorhiza fuchsii (Druce) So, Dactylorhiza incarnata (L.) So, Dactylorhiza majalis (Rchb.) P.F.Hunt & Summerhayes, Dactylorhiza sambucina (L.) So, Epipactis atrorubens (Hoffm. ex Bernh.) Besse, Epipactis helleborine (L.) Crantz, Epipactispalustris (L.) Crantz, Listera ovata (L.) R.Br., Neottia nidus-avis(L.) Rich., Neottianthe cucullata (L.) Schlechter, Orchis coriophoraL., Orchis morio L., Platanthera bifolia (L.) Rich., Platanthera chlorantha (Cust.) Rchb.) (табл. 1) [7]. 25 видів (Adonis vernalis L.,Pulsatilla patens (L.) Mill., Ophioglossum vulgatum L., Juniperus communis L., Nymphaea candida C.Presl, Anemone sylvestris L., Anemone hemorosea L., Corydalis marschalliana (Pall.

ex Willd.) Pers., Alnus incana (L.) Moench, Andromedapolifolia L., Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng., Ledum palustre L., Pyrola chlorantha Sw., Oxycoccus palustris L., Salix lapponum L., Sedum purpureum (L.) Schult., Potentilla alba L.,Inula helenium L., Gentiana pneumonanthe L., Polemonium caeruleum L., Pulmonaria Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios angustifolia L., Gladiolus imbricatus L., Iris sibirica L., Carex montana L., Lemna gibba L.) є рідкісними для Чернігівської області [1], 39 видів (Adonis vernalis L., Lycopodium clavatum L., Ophioglossum vulgatum L., Matteuccia struthiopteris (L.) Tod., Juniperus communis L., Nymphaea alba L., Nymphaea candida C.Presl, Anemone sylvestris L., Anemone hemorosea L., Aquilegia vulgaris L., Pulsatilla patens (L.) Mill., Corydalis marschalliana (Pall. ex Willd.) Pers., Gypsophila oligosperma A.Krasnova, Drosera rotundifolia L., Andromeda polifolia L., Arctostaphylos uva-ursi (L.) Spreng., Pyrola chlorantha Sw., Viola epipsila Ledeb., Salix lapponum L., Helianthemum nummularium (L.) Mill., Сircaea alpine L., Linum austriacum L., Linum flavum L., Parnassia palustris L., Рeucedanum cervaria (L.) Lapeyr., Antennaria dioica (L.) P.Gaertn., Inula helenium L., Pyrethrum corymbosum (L.) Scop., Scorzonera purpurea L., Gentiana pneumonanthe L., Polemonium caeruleum L., Echium russicum J.F.Gmel., Digitalis grandiflora Mill., Prunella grandiflora (L.) Scholl., Veratrum nigrum L., Gladiolus imbricatus L., Iris hungarica Waldst. & Kit., Iris sibirica L., Calla palustris L.) – для Сумської області [2].

Загальна площа природно-заповідних територій, на яких зберігаються рідкісні види лікарських рослин, становить 36551,3 га.

На території Лівобережного Полісся рідкісні види лікарських рослин охороняються на таких природно-заповідних територіях: Деснянсько-Старогутський національний природний парк, п’ять заказників загальнодержавного значення, в т.ч. три ботанічні, два ландшафтні та один лісовий, двадцять дев’ять заказників місцевого значення, в т.ч. двадцять два ботанічні, п’ять ландшафтних та два лісових, один регіональний ландшафтний парк, дві гідрологічні пам’ятки природи загальнодержавного значення, одна гідрологічна пам’ятки природи місцевого значення, шість заповідних урочищ [2, 5].

За межами природно-заповідних територій ці види зазнають негативного антропогенного впливу (вирубуваня лісів, осушення боліт, розрідження деревостану, неконтрольована заготівля лікарської сировини місцевим населенням, зривання на букети). Це призводить до зменшення чисельності рідкісних видів. Тому необхідно виявити і взяти під охорону всі місцезнаходження цих рослин, контролювати стан їх популяцій, створити нові природно-заповідні об’єкти. На території заказників та лісництв необхідно організувати вирощування рідкісних видів для відновлення втрачених популяцій у природному середовищі.

Список літератури Державний кадастр рослинного світу України: принципи підготовки та ведення в Чернігівській області. – Чернігів, 2003. – 256 с.

Заповідні скарби Сумщини / Під заг.ред. д.б.н. Т.Л.Андрієнко. – Суми: Видавництво «Джерело», 2001. – 208 с.

Каталог раритетного біорізноманіття заповідників і національних природних парків України / За наук. ред. д.б.н. С.Ю. Поповича – К.: Фітосоціоцентр, 2002. – 276 с.

Конвенція про охорону дикої флори і фауни та природних середовищ існування в Європі (Берн, р.) – К., 1998. – 76 с.

Природно-заповідний фонд Чернігівської області / Під заг. ред. к.б.н., доц. Карпенка Ю.О. – Чернігів, 2002. – 240 с.

Собко В.Г., Гриценко В.В., Гнатюк А.М., Деркач О.В., Мініна Ю.В. Рідкісні види флори України у Європейському Червоному списку // Інтродукція рослин. – 2002. – № 3-4. – С. 3-12.

Червона книга України. Рослинний світ. – К.: УРЕ, 1996. – 606 с.

ФЛОРОСОЗОЛОГІчНА РЕПРЕЗЕНТАТИВНІСТЬ ЕКОЛОГІчНОї МЕРЕЖІ ХАРКІВЩИНИ Філатова О.В.

Український науково-дослідний інститут екологічних проблем, м. Харків Створення екологічної мережі один із приоритетних напрямків впровадження концепції збереження біорізноманіття в Україні. Регіональні екомережі спроектовані у ряді областей України. Харківщини в цьому напрямку іде попереду [1]. До складу екологічної мережі Харківщини входять три територіальні структури загальнодержавного значення: Придонецький екорегіон, розташований у долині р. Сіверський Донець; широтний Галицько-Слобожанський (лісостеповий) екокоридор – проходить долинами рр. Мерла, Мерчик, Черемушна, Мжа, Сів. Донець, Великий Бурлук, Нижня Дворічна й Оскіл; меридіональний Сіверсько-Донецький екокоридор – включає заплавні водойми, луки, ліси й степові схили в долині р. Сів. Донець. До територіальних структур місцевого значення належать сім екокоридорів: Орільский – долина р. Оріль; Оскільський – долина р. Оскіл; Берестовий – долина р. Берестова; Самарський – долина р. Самара; Берецький – долина р. Берека; Балаклійсько-Синихінський – долини рр. Волоськая Балаклійка Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios й Синиха; Удянський – долина р. Уди.

Метою наших досліджень було визначення флоросозологічної цінності екологічної мережі Харківщини. Для цього ми під час експедиційних виїздів визначали місцезростання рідких видів рослин, що охороняються у нашій країни [2] і Харківської області [3].

Придонецький природний регіон у межах Харківської області проходить смугою шириною 1-8 км луками й лісам у Змиївському, Балаклійському і Ізюмському районах. До складу структурних елементів включена 21 ключова територія. Це 12 об’єктів природно-заповідного фонду (ПЗФ), 5 територій і об’єктів, які зарезервовані для наступного заповідання й 4 водно-болотні угіддя. Особливостями екорегиона є значна його лісистість, що перевищує в кілька разів лісистість суміжних територій та перевага серед ключових територій великих за площею об’єктів (майже половина з них має площу понад 1000 га, що забезпечує збереження життєздатних популяцій). На території екорегіону представлені понад 20 природний екосистем.

Раритетна флора нараховує близько 150 видів вищих судинних рослин. З них у Європейський Червоний список внесені 6 видів, у Червону книгу України – 32, у регіональний список – 110 видів.

Широтний Галицько-Слобожанський екокоридор – базовий лісостеповий коридор України. Він має найбільшу із всіх широтних коридорів довжину, сильно звивисту конфігурацію й розгалуження в східній частині на північну й східну гілки. Довжина коридору на Харківщині понад 280 км. Переважають тут заплавні фітоценотичні комплекси. До складу структурних елементів коридору включені 43 ключові території. Серед них 21 об’єкт ПЗФ, 3 водно-болотні угіддя й 19 територій і об’єктів, які зарезервовані для включення до складу ПЗФ у майбутньому. Раритетна флора нараховує 148 видів вищих спорових і судинних рослин (12 видів з Європейського списку, 31 види із Червоної книги України й 105 – з регіонального списку). Особливе значення має збереження в межах Галицько-Слобожанського екокоридору флористичного різноманіття унікальної реліктової, так званої “гісоповой флори” із численними рідкими, ендемичними й реліктовими видами (29 видів).

Меридіональний Сіверсько-Донецький екокоридор включає переважно сінокісні луки й пасовища, значні площі покриті лісом, до водного фонду належить, перш за все, акваторія Печенізького водоймища.

Pages:     | 1 |   ...   | 19 | 20 || 22 | 23 |   ...   | 101 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.