WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 11 | 12 || 14 | 15 |   ...   | 101 |

14. Попов М.П. Флора Алма-Атинского государственного заповедника// Тр. Алма-Атинского государственного заповедника. Алма-Ата, 1940. Вып. 3 – 50 с.

15. Кармышева Н.Х. Флора и растительность заповедника Аксу-Джабаглы. Алма-Ата, 1973.- 176 с.

16. Камелин Р.В. Флора Сырдарьинского Каратау. Л., 1990.- 146 с.

17. Байтенов М.С., Мырзакулов П.М., Кудабаева Г.М., Тогузаков Б.Ж. Флора Алма-Атинского заповедника. Алма-Ата, 1991. – 160 с.

18. Абдулина С.А. Список сосудистых растений Казахстана. Алматы, 1999. – 187 с.

19. Голоскоков В.П. Родовой эндемизм во флоре Казахстана// История флоры и растительности Евразии. Л., 1972.- С.145-155.

20. Камелин Р.В. Флорогенетический анализ естественной флоры горной Средней Азии. Л., 1973. – 356 с.

21. Пименов М.Г. Autumnalia M. Pimen. – новый для Средней Азии род с двумя новыми видами// Бот.

журн. 1989. Т. 74. № 10. – С. 1488–1495.

22. Zonneveld B. J. M. The systematic value of nuclear genome size for «all» species of Tulipa L.

(Liliaceae)// Plant systematics and Evolution. 2009. – P. 217-245.

СЕМЕЙСТВО arECaCEaE В УСЛОВИЯХ ФОНДОВОЙ ОРАНЖЕРЕИ ЦБС НАН БЕЛАРУСИ Кабушева И.Н.

ГНУ «Центральный ботанический сад НАН Беларуси», г. Минск Приоритетным направлением деятельности ботанических садов на современном этапе является сохранение биологического разнообразия растительного мира. Эта задача приобретает неоспоримую актуальность в связи с усиливающимся антропогенным воздействием на естественные места обитания видов. Так, например, непрекращающаяся вырубка тропических лесов ставит многие природные популяции пальм под угрозу исчезновения.

Семейство Arecaceae Bercht. et J. Presl. (Palmae Juss.) – пальмы, или арековые, – одно из самых крупных семейств однодольных растений, имеющих широкое практическое и научное значение. Оно насчитывает 217 родов и 2700 видов, распространенных в основном в регионах с тропическим и субтропическим климатами [2, 3].

Коллекция пальм в Центральном ботаническом саду Национальной академии наук Беларуси (ЦБС НАН Беларуси) начала форсироваться в конце 30-х гг. ХХ столетия. К 1941 году она насчитывала 26 видов пальм. Однако за годы Великой отечественной войны она была почти полностью утеряна, и в послевоенные годы ее пришлось воссоздавать заново [1].

В настоящее время генофонд семейства Arecaceae фондовой оранжереи ЦБС НАН Беларуси представлен 30 таксонами. Несмотря на то, что его доля в составе коллекционного фонда тропических и субтропических растений ЦБС НАН Беларуси невелика (1,5 %), оно занимает особое место в коллекции – одну из семи секций оранжереи площадью 150 м2.

Основной источник пополнения коллекции пальм – привлечение семян по обменным каталогам из других ботанических садов (Грузия, Италия, Франция, США и др.), а также материал, привезенный из естественных мест обитания видов (Куба).

В систематическом аспекте коллекция пальм фондовой оранжереи ЦБС НАН Беларуси насчитывает 19 родов (29 видов и 2 разновидности), относящихся к 5 из 9 выделяемых подсемейств Arecaceae [2]. В нашей коллекции род Phoenix L. представлен четырьмя видами, роды Butia (Becc.) Becc. и Chamaedorea Willd. – тремя, Washingtonia H. Wendl. – двумя видами, остальные роды – по одному. В коллекции пальм имеется две разновидности Chamaerops humilis L. (иногда их трактуют как сорта) – это Ch. humilis var.

arborescens, образующий только один ствол, и Ch. humilis var. elegans с более узкими сегментами листа, имеющего сероватый оттенок.

В филогенетическом аспекте южноамериканский род Trithrinax по признакам строения гинецея Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios является наиболее примитивным в семействе Arecaceae [2]. Он представлен в нашей коллекции видом Trithrinax brasiliensis Mart.

Всего в коллекции насчитывается 70 экземпляров пальм. Особую ценность коллекции составляют 49-летний экземпляр Livistona chinensis (Jacq.) R. Br. ex Mart., 50-летние экземпляры Howea belmoreana Becc., Sabal palmetto (Walter) Lodd. ex Schult. et Schult. f. и 71-летний экземпляр Phoenix canariensis Chabaud.

в грунтовых посадках.

Географический принцип комплектования коллекции выражается в привлечении пальм из различных областей: как из регионов с наибольшим их видовым разнообразием – это тропическая Южная Америка (e.g., Syagrus romanzoffiana (Cham.) Glassman) и о-ва Малайского архипелага (e.g., Caryota urens L.), так и из других – Австралии (e.g., Archontophoenix alexandrae (F. Muell.) H. Wendl. et Drude), Азии (e.g., Phoenix roebelenii O’Brien; Livistona chinensis (Jacq.) R. Br. ex Mart.; Rhapis excelsa (Thunb.) A. Henry ex Rehder), Африки (e.g., Phoenix reclinata Jacq.), Средиземноморья (e.g., Chamaerops humilis). Представлены в коллекции эндемичные виды – финик канарский Phoenix canariensis Chabaud., произрастающий на Канарских островах, и кубинская королевская пальма Roystonea regia (Kunth) O.F. Cook., являющаяся национальным деревом Кубы.

Пальмы в естественных ареалах произрастают в различных экологических системах. В коллекции пальм ЦБС НАН Беларуси имеются типичные представители саванн (кампасов, пустынных оазисов) – виды Washingtonia H. Wendl., Sabal Adans., Phoenix dactylifera L.; туманных горных субтропических лесов – Trachycarpus H. Wendl.; влажных тропических лесов – Chamaedorea Willd., Thrinax Sw., а также характерные виды болот и заболоченных лесов – Syagrus romanzoffiana.

В нашей коллекции отражено морфологическое разнообразие пальм: выращиваются древовидные и кустовидные жизненные формы, виды с веерными и перистыми листьями.

Пальмы нашли широкое применение, как пищевые, технические и декоративные растения. Из экономически ценных видов в коллекции представлены Phoenix dactylifera, Butia capitata (Mart.) Becc., Chamaerops humilis, Sabal palmetto (Walter) Lodd. ex Schult. et Schult. f., Washingtonia filifera (Linden ex Andr) H. Wendl. ex de Bary. Все виды пальм в той или иной степени декоративны.

Как известно, степень адаптации растений к новым условиям произрастания выражается в полноте прохождения фенологических фаз развития. В условиях фондовой оранжереи ЦБС НАН Беларуси Chamaedorea concolor Mart., Ch. pochutlensis Liebm., Ch. radicalis Mart., Phoenix reclinata, Ph. roebelenii, Sabal minor (Jacq.) Pers., S. palmetto (Walter) Lodd. ex Schult. et Schult. f., Howea belmoreana регулярно цветут, два последних вида завязывают полноценные семена, из которых получены растения местной репродукции.

Таким образом, анализ коллекции пальм фондовой оранжереи ЦБС НАН Беларуси выявил необходимость ее пополнения за счет таксонов, представляющих интерес в систематическом, биомофологическом (отсутствуют лиановидные жизненные формы) и практическом плане (например, кокосовая пальма, масличная пальма гвинейская).

1. Гетко, Н.В. Роль академика Н.В. Смольского в формировании коллекционного фонда субтропических и тропических растений Центрального ботанического сада НАН Беларуси / Н.В. Гетко, В.Н. Чертович // Современные направления деятельности ботанических садов и держателей ботанических коллекций по сохранению биоразнообразия растительного мира: материалы Междунар. науч. конф., посвящ. 100-летию со дня рождения академика Н.В. Смольского, Минск, 27–29 сент. 2005 г. / НАН Беларуси, Центр. ботан. сад НАН Беларуси; редкол.: В.Н. Решетников (гл. ред.) [и др.]. – Минск, 2005. – С. 36–39.

2. Имханицкая, Н. Н. Пальмы / Н. Н. Имханицкая; отв. ред. А.Л. Тахтаджян. – Л.: Наука, 1985. – с.

3. Сааков, С.Г. Пальмы и их культура в СССР / С.Г. Сааков. – М.Л.: Изд-во АН СССР. – 1954. – 320 с.

ПІДХОДИ ДО СИСТЕМИ ІНВЕНТАРИЗАЦІї ТА МОНІТОРИНГУ ВИДІВ PolyPodioPhyta на північному сході україни Карпенко Ю.О.

Чернігівський національний педагогічний університет імені Т.Г.Шевченка, м. Чернігів Серед вищих рослин значне місце займають спорові рослини, які є дуже різноманітними за морфологічною будовою, відрізняються біологічними особливостями. Флора вищих судинних спорових рослин північного сходу України включає 29 видів, з них 5 видів відділу Lycopodiophyta, 7 видів відділу Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios Equisetophyta, 17 видів відділу Polypodiophyta, з яких найбільшою групою є Polypodiophyta. Представники цього відділу мають важливе теоретичне значення в сучасній систематиці і представляють інтерес в практичній діяльності людини, а тому і виникає необхідність їх ретельного і детального вивчення та спостереження за станом популяцій рідкісних видів в природі, поширенні їх в системі об’єктів природнозаповідного фонду [2].

Наводимо переліки видів вищих спорових судинних рослин, виявлених в період 2002-2010 рр., під час ряду експедиційних досліджень видового складу цієї групи рослин в поліській частині Чернігівської області [1, 3] та прилеглих до лівобережної частини р. Десни територіях Сумської області, пошуку їх нових популяцій та окремих морфометричних їх описів.

Lycopodiophyta Diphasiastrum complanatum (L.) Holub* Diphasiastrum zeilleri (Roy) Holub* Huperzia selago (L) Bernh. ex Schrank et Mart* Lycopodium annotinum L* Lycopodium clavatum L.

Equisetophyta Equisetum arvense L.

Equisetum fluviatile L.

Equisetum hyemale L.

Equisetum palustre L.

Equisetum pratense Ehrh Equisetum ramossisimum Desf.

Equisetum sylvaticum L.

Polypodiophyta Athyrium filix-femina (L.) Roth Botrychium multifidum (S.G.) Rupr* Cystopteris fragilis (L.) Bernh.

Dryopteris cartusiana (Vill.) H.P.Fuchs Dryopteris cristata (L.) A.Gray Dryopteris dilatata (Hoffm.) A. Gray Dryopteris filix-mas (L.) Schott Gymnocarpium dryopteris (L.) Newm.

Matteuccia struthiopteris (L.) Tod.

Phegopteris connectilis (Michx.) Watt Polypodium vulgare L.

Polystichum aculeatum (L.) Roth Polystichum braunii (Spenn.) Fee Pteridium aquilinum (L.) Kuhn ex Decken Salvinia natans All. * Thelipteris palustris Schott Ophioglossum vulgatum L.

* - види, занесені до Червоної книги України (2009) [5] Polypodium vulgare (Polypodiaceae). Відомі знахідки цього виду в північних (Ріпкинський, Городянський) і центральних (Чернігівський, Ніжинський, Козелецький) районах області. Нами констатувалися знахідки цього виду у східних районах області (Новгород-Сіверський, Коропський райони). Зростання популяцій цього виду пов’язано з пагорбовими ділянками соснових та березових лісів зеленомохових та злакових.

Polystichum aculeatum (Dryopteridaceae). Цей вид раніше був виявлений на території Мезинського природного національного парку (Коропський район) та знахідка 1 екземпляру цього виду у лісовому масиві біля с. Кіпті Козелецького району. На сучасному етапі виявлені популяції (чисельністю 3-15 екземплярів цього виду в Коропському (ок. сс. Радичів, Свердловка, Мезин), Чернігівському (ок. смт. Седнів) та східних околицях м. Чернігова (район Олесандрівки та Яцево).

Gymnocarpium dryopteris (Athyriaceae). Знахідки цього виду є чисельними в північних (Ріпкинський, Щорський, Городянський, Семенівський, Корюківський), східних (Новгород-Сіверський, Коропський), центральних (Чернігівський, Ніжинський, Куликівський, Козелецький) та місцями в південних (Ічнянський, Каразинские естественнонаучные студии Каразінські природознавчі студії Karazin natural science studios Срібнянський, Прилуцький) районах області. Відомі місцезростання голокучника дубового на території Шосткинського району Сумської області.

Нами констатувалися досить чисельні популяції площею до 10 і більше кв. м на території півдня Новгород-Сіверського та півночі Коропського району. Цей вид зростає переважно на ділянках соснових лісів зеленомохових, на узліссях, на схилах ярів і балок, порослих ділянками листяного лісу.

Matteuccia struthiopteris (Onocleaceae). На Лівобережному Поліссі до 1982 року було відоме лише одне місцезростання M. struthiopteris – біля м. Корюківка (Харкевич, 1947). Сучасний стан даних місцезнаходжень невідомий. На початку 80-х рр. в межах Чернігівської області знайдено декілька нових місцезнаходжень M. struthiopteris. П’ять з них – на території Мезинського національного природного парку Т.Л. Андрієнко та П.М. Устименком (1982). Відомі також знахідки, зроблені В.С. Білокопитовою на території Корюківського району та біля с. Грибова Рудня Ріпкинського району. Нами виявлено чотири нових місцезростання цього виду на території Мезинського НПП (ботанічний заказник „Вишенська дача”, ландшафтні заказники „Свердловський”, „Мезинська Швейцарія”, території між сс. Розлети та Радичів Коропського району) [3].

Dryopteris cristata (Dryopteridaceae). На Чернігівщині відомі знахідки щитника гребенястого в Коропському, Городянському, Щорському, Козелецькому, та ряді інших районів. Він зростає в мішаних вологих лісах, на заболочених ділянках, на купинах лісових боліт (вільшняки болотного типу), на вологих пухких торф’янистих ґрунтах, зрідка на відкритих місцях.

Phegopteris connectilis (Thelypteridaceae). На Чернігівщині фегоптерис з’єднуючий нами відмічався для Новгород-Сіверського Полісся. Одна знахідка цього виду зафіксована в кінці XIX ст. в ок. м. НовгородСіверська Монтрезором (KW). Нами знайдено 4 популяції цього виду між с. Радичів і Розлети Коропського району в ярах, на схилах і пагорбах, на ділянці липово-дубового ліщиново-різнотравного лісу з різною зімкненістю деревостану та проективним покриття трав’яного ярусу.

Polystichum braunii (Dryopteridaceae). Нами в 2003 році знайдено багаторядник Брауна між с. Радичів і с. Свердловка (Коропський р-н) та смт. Седнів (Чернігівський р-н). Популяції знайдені на днищах та схилах пагорбів, порослих березовим лісом.

Рекомендуємо фегоптерис з’єднуючий та багаторядник Брауна надати статуси регіональної охорони, включивши до групи регіонально рідкісних видів Чернігівської області.

Моніторингові дослідження папоротеподібних на північному сході України проводилися шляхом закладання модельних ділянок на постійних пробних площах та щорічними спостереженнями за їх станом та особливостями розвитку на території Мезинського національного природного парку (Коропський район Чернігвської області). Загальна площа НПП становить 31035,2 га, в тому числі 8543,9 га земель, що надаються йому в постійне користування та 22491,3 га земель, що включаються до його складу без вилучення у землекористувача. Територія на площі 7232,2 га поділена на 133 лісові квартали, середня площа яких складає 54,4 га.

Pages:     | 1 |   ...   | 11 | 12 || 14 | 15 |   ...   | 101 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.