WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 || 3 |

Враховуючи недостатній рівень фінансування наукових досліджень є певний сенс звернутись до наукових програм, конкурс по яких оголошує Європейський союз (ЄС). Так за 7 рамковою програмою ЄС передбачено напрямок, пов’язаний з рішенням проблем здоров’я людини. Наукові проекти за цим напрямком цілком співпадають з діяльністю ВНЗ фізичного виховання і спорту. Так напрямок „Здоров’я” ЄС має такі складові: здоров’я дорослого населення; організаційні і фінансові аспекти, системи здоров'я; сприяння здоров'ю і запобігання хвороби; свідчення кращих мір охорони здоров'я - стилів життя, втручань, спеціальний центр з розумового здоров'я; об'єднання біологічних даних і процесів: (великомасштабний збір даних, біологія систем) [http://www.fp6-nip.kiev.ua/index.phpp=2008]. Порівняння тематики держбюджетних НДР 2001-2005рр. (табл..

1) з тематикою програм ЄС на 2008р. вказує на те, що для українських ВНЗ є всі підстави для генерування наукових проектів у відповідності до вимог ЄС. Основною перешкодою такого напрямку стає пошук потенційних партнерів у країнах ЄС. Тому вітчизняні ВНЗ мають прикладати більше зусиль у пошуку партнерів у країнах ЄС і всіляко заявляти про свої наукові здобутки через англомовні інформаційні ресурси.

Певну користь при цьому надають центри науково-технічної і економічної інформації (ЦНТЕІ). Так Львівський ЦНТЕІ пропонує взяти участь у Міжнародному форумі інновацій "Дні Науки і Технологій Польща-Схід", який буде проходити у Польщі в м. Білийсток та у Біловежській пущі з 16 по 19 жовтня 2007 року. Основні тематичні напрямки форуму включають і напрямок «Здоров’я». Першим кроком стане заповнення формуляру заявки на участь та формуляру опису пропозиції англійською мовою. Заповнені формуляри треба надіслати організаторам конференції на електронну пошту dnt@mwci.pl та на адресу ЛвЦНТЕІ ivanppp@cstei.lviv.ua.

Після оцінки пропозицій оргкомітетом є шанс отримати підтвердження прийняття поданої пропозиції.

За умовами конкурсу наукових програм ЄС у проекті повинні брати участь, окрім українських дослідників, ще установи з двох країн ЄС (http://www.fp6-nip.kiev.ua/index.phpp=FP7). Також є сенс звертатись до конкурсів спільних наукових проектів, які щорічно оголошує МОН України (http://www.mon.gov.ua).

Пріоритетні напрямки наукових досліджень, що пропонуються ВНЗ України, також орієнтовані на програми ЄС.

Певним напрямком у таких заявах можуть стати наукові видання галузі. Але для цього потрібно як мінімум скорегувати структуру статей і обов’язково ввести анотації англійською (не менше 500 знаків), а ще краще – випускати електронні версії наукових видань англійською мовою. В обох випадках наукове видання обов’язково повинно мати сторінку в мережі Інтернет з пошуковим апаратом по ключовим словам, автору, номеру і року видання. Окрім цього, вітчизняні видання повинні бути у структурі електронних баз даних.

Необхідно також створити національну галузеву електронну базу даних наукових досліджень. Не менш важливим є введення критерію оцінки наукової діяльності вчених і ВНЗ за наявністю публікацій англійською мовою у закордонних виданнях. За таких умов значно збільшується ймовірність того, що ВНЗ або окремі групи вчених отримають фінансування ЄС на наукові дослідження.

Серед критеріїв якості наукових досліджень не може бути кількість захищених дисертацій у тій або іншій спеціалізованій раді. Більш вагомим критерієм якості є наявність у ВНЗ належної матеріально-технічної бази для проведення досліджень. Аналіз авторефератів вказує на використання методів досліджень, які у свою чергу характеризують наявність технічних засобів виміру і контролю показників експерименту. У дослідженнях використовувались наступні методі (збережено визначення авторів авторефератів) : біомеханічні – 21 раз, антропометрія – 12, пульсометрія – 10, спірометрія – 5, хронометрування – 4, кардіографія – 3, вимір артеріального тиску – 3, вимір працездатності – 2, біохімічні – 2, інші – 2, спеціальні пристрої та устаткування – 1. Серед досліджень можна виділити такі, що застосовували спеціальне сучасне обладнання. Це дві дисертації з використанням спеціального устаткування для виміру і комп’ютерної обробки біомеханічних показників та робота, у якій застосовано спеціальне обладнання для виміру показників професійної діяльності військовослужбовців. У всіх інших дисертаціях використовувались перевірені десятками років найпростіші технічні засоби. Таким чином, можна стверджувати, що сучасні інструментальні методи дослідження майже не застосовуються у наукових дослідженнях. Це означає, що вітчизняні наукові проекти, які можуть бути орієнтовані на конкурсні програми ЄС, заздалегідь можна вважати непридатними для використання у міжнародних програмах. Відповідно якість і рівень наукових досліджень, що виконані без використання сучасного обладнання, можна вважати недостатнім. Слід також відзначити, що у 18 авторефератах із 44 автори не вказують на використання інструментальних методів дослідження.

У всіх 44 авторефератах відзначено про використання методів математичної статистики. У авторефератах заявлено про використання факторного і кореляційного аналізу. Про використання методу моделювання заявлено у 8 авторефератах. Перевірка тексту цих авторефератів показала, що метод моделювання використовувавсятільки у 3 дисертаціях. У інших 5 – тільки заявлено про використання методу моделювання.

Можливо у текстах самих дисертацій про це сказано більше. Використання методу моделювання також свідчить про обґрунтованість і довіру до результатів проведених експериментів. На сьогодні, коли етична складова експериментів набуває все більшого значення, саме попереднє моделювання процесу або явища, що вивчається, дозволить провести і скорегувати експерименти спочатку на моделях, а потім на певному контингенті досліджуваних спортсменів, учнів, студентів та інших і тільки за згодою останніх. Більш високим ступенем у якості дослідження спортивної галузі є розробка і використання математичних моделей і відповідно проведення з ними експериментів. Тільки у одній роботі (автор Ахметов Р.Ф. ) з 44 широко представлено метод математичного моделювання. Саме такий підхід до вирішення завдань науковогопроекту ставить дослідження на рівень сучасного міжнародного проекту і він може конкуруватиз конкурсними програмами, що заявлені ЄС.

Показником наукової діяльності є кількість підготовлених у ВНЗ дисертацій (табл.. 2). Цей критерій входить до рейтингових показників наукової діяльності ВНЗ за 2006 рік. Такий критерій доцільно використовувати у його співвідношенні до загальної кількості вчених ВНЗ, які можуть бути науковими керівниками дисертації. Науковими керівниками захищених дисертацій були 22 кандидати наук і 22 доктори наук.

Таблиця Кількість підготовлених у ВНЗ дисертацій, які захищено у 2006р. та початку 2007р.

№№ ВНЗ Кількість п.п. підготовлених дисертацій 1. Львівський державний університет фізичної культури 2. Національний університет фізичного виховання і спорту України 3. Харківська державна академія фізичної культури 4. Дніпропетровський державний інститут фізичної культуриі спорту 5. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника 6. Сумський державний педагогічний університет імені А.С.Макаренка 7. Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка 8. Чернігівський державний педагогічний університет імені Т.Г. Шевченка 9. Вінницький державний педагогічний університет 10. Житомирський військовий інститут радіоелектроніки імені С.П. Корольова. 11. Житомирський державний університет імені Івана Франка 12. Кіровоградський державний педагогічний університет 13. Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба 14. Військовий інженерний інститут Подільського державного аграрно-технічного університету До атестаційного процесу було залучено у якості опонентів 62 вчених з 33 ВНЗ та установ України (30), Польщі (2) і Росії (1) [табл.. 3], у т.ч. 29 докторів наук. Це 47% від загальної кількості докторів наук, на роботи яких є посилання у статтях у наукових виданнях галузі, що мають вільний доступ у мережі Інтернет або електронні версії на CD-DVD носіях.

Таблиця Показники участі ВНЗ та установ в атестації науково-педагогічних кадрів №№ Установа Кількість Кількість п.п. запрошень вчених, які були до участі опонентами у розгляді дисертацій 1. Національний університет фізичного виховання і спорту України 11 2. Львівський державний інститут фізичної культури 7 3. Волинський державний університет імені Лесі Українки 7 4. Харківська державна академія фізичної культури 6 5. Дніпропетровський державний інститут фізичної культуриі спорту 5 6. Національний педагогічний університет імені М.П. Драгоманова 5 7. Луганський національний педагогічний університет 5 ім.Т.Г.Шевченка 8. Вінницький державний педагогічний університет імені 4 Коцюбинського 9. Харківський національний педагогічний університет ім.. 3 Г.С.Сковороди 10. Переяслав-Хмельницький державний педагогічний університет імені 3 Григорія Сковороди 11. Харківський національний університет внутрішніх справ 3 12. Кременчуцький державний політехнічний університет 3 13. Південнослов’янський інститут Київського славістичного 3 університету 14. Державний науково-дослідний інститут фізичної культуриі спорту 2 15. Дніпропетровська державна медична академія 2 16. Донецький національний університет 2 17. Київський національний університет будівництвата архітектури 2 18. Міністерство України у справах сім’ї, молоді та спорту 2 19. Академія фізичного виховання, м. Біла Подляска, Польща 1 20. Вінницький державний аграрний університет 1 21. Гданська академія фізичного виховання і спорту 1 22. Глухівський державний педагогічний університет 1 23. Інститут фізіології ім. О.О.Богомольця 1 24. Львівський національний медичний університет імені Данила 1 Галицького 25. Міжнародна клініка відновного лікування (м. Трускавець) 1 26. Міжнародний економіко-гуманітарний університет імені академіка 1 Степана Дем’янчука 27. Національна академія державної прикордонної служби України, 1 28. Одеський національний політехнічний університет, 1 29. Прикарпатський національний університет імені Василя Стефаника 1 30. Російський державний університет фізичної культури 1, спорту й туризму 31. Таврійський національній університет ім. В.І. Вернадського 1 32. Херсонський державний університет 1 33. Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницького 1 Аналіз авторефератів свідчить про кількість запрошень до участі в атестації докторів наук. Так доктор наук приймав участь у якості опонента 5 разів, 3 доктори наук – по 4, 3 доктори наук – по 3, 5 докторів наук – по 2. Якщо звернутись до тематики наукових досліджень 65 докторів наук, які працюють у галузі або приймають участь в атестації науково-педагогічних кадрів, то можна звернути увагу на те, що не завжди тема дисертації співпадає з напрямками досліджень доктора наук, що призначений офіційним опонентом.

Наприклад, тема дисертації спрямована на вирішення проблем фізичного розвитку дітей з вадами здоров’я, а призначено офіційним опонентом доктора наук, тематика досліджень якого спрямована на рішення проблем спорту вищих досягнень. Не визиває сумніву, що офіційний опонент сумлінно і якісно виконав покладені на нього обов’язки. Але автор дисертації у тексті свого автореферату не наводить прізвище офіційного опонента серед прізвищ відомих вчених, які займались проблемами, що зазначені у дослідженні.

Серед 10000 електронних версій наукових статей, що надруковані у фахових виданнях галузі за останні років також не було знайдено жодного посилання на роботи офіційного опонента, які стосуються зазначених у авторефераті проблем. Було знайдено посилання тільки на публікації опонента, які вирішують проблеми спорту, у т.ч. і такі, що надруковані в останні роки. Зазначений факт більше свідчить про рівень роботи спеціалізованої ради при розгляді дисертації.

Висновки.

Таким чином, аналіз наукових досліджень у фізичному вихованні і спорті дозволяє зробити наступні висновки:

1) Моніторинг наукової діяльності – це обов’язкова складова у роботі науково-методичної комісії міністерства, наукових підрозділів ВНЗ, окремих кафедр і, можливо, національних федерацій з видів спорту та інших наукових об’єднань.

2) Постає необхідність об’єднання наукових інформаційних ресурсів ВНЗ у єдину електронну галузеву повнотекстовубазу даних.

3) Наукові видання галузі поступово слід орієнтувати на англомовних користувачівінформації та направити зусилля на входження до міжнародних електронних наукових баз даних. Найбільш вагомим досягненням для наукового видання вважати включення його до списку цитованих видань, які щорічно підводить інститут наукової інформації США.

4) Необхідно переглянути критерії оцінки наукової діяльності ВНЗ і професорсько-викладацького складу.

Основними орієнтирами повинні бути загальновизнані міжнародною науковою спільнотою критерії діяльності. Також слід враховувати національні особливості наукової діяльності.

5) ВНЗ обов’язково по закінченню навчального року публікувати рейтингові показники наукової діяльності кафедр і професорсько-викладацького складу. Найбільш вагомими критеріями повинні бути ті, що засвідчують визнання наукової діяльності за межами держави (публікації у закордонних виданнях, участь у закордонних конференція і наукових програмах і т.д.).

6) Тематика наукових досліджень галузі повинна також орієнтуватись на міжнародні наукові програми, які оголошено ЄС і зокрема 7 рамкової програми.

7) Доповнити критерії якості наукової діяльності ВНЗ, спеціалізованих рад, окремих вчених показниками, що свідчать про врахування таких етичних проблем наукової діяльності як:

- проведення експериментів на досліджуваних без їх згоди;

- призначення опонентів з розгляду дисертації не за фахом;

- оприлюднення оцінки дисертації членами експертної ради до її офіційного розгляду на засіданні у ВАК України;

- подання до органів атестації наукових кадрів необґрунтованих і некваліфікованих негативних відзивів на дисертацію або автореферат, які у подальшому не було підтверджено і здобувачам було присудженонауковий ступінь та інш..

8) Розробити критерії діяльності експертних рад ВАК України, які враховують їх вплив на стан галузевої науки. Наприклад, співвідношення кількості затверджених експертною радою фахових видань що працюють за міжнародновизнаними критеріями із загальною кількістю видань, які затверджено радою за всі роки її існування. Надалі – провести рейтинг серед експертних рад за цим показником. Результат буде набагато ефективнішим і підвищить якість і фах наукових видань за дуже короткий термін.

9) Переглянути відношення до матеріально-технічного забезпечення проведення дисертаційних досліджень як самими здобувачами науковогоступеню, так і ВНЗ.

Pages:     | 1 || 3 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.