WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

загрузка...
   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |   ...   | 22 |

Основной метод,использованный для оперированияпонятиями, определениями, аксиомами итеоремами –это упражнения, направленные на решениематематических задач. В работе [7, с. 332]указывается, что „ под понятием упражнениеследует понимать сознательное совершениеопределенных действий и их повторение сцелью формировать и совершенствоватьразличные умения и навыки”.

Упражнения,направленные на решение задач,поддерживаются путем задавания вопросов.Авторы книги о проблемности в обученииматематике [9, с.13] особо подчеркивают, что„при проведении обучения нет болеегибкого и более совершенногометодического инструмента, чем задавание(постановка) вопросов.

Великий ученый иисключительно талантливый педагог Д.И.Менделеев говорил, что правильно заданныйвопрос – этоуже наполовину решенная задача [2,с.119].

По мнению М.П. Махмутовапри управлении познавательнойдеятельности учащихся вопросы играют чутьли не первостепенную роль [5, с.216]. Мыполагаем, что этот вывод применим и вобучении студентов.

С психологической точкизрения „ вопрос – это начальный пунктмыслительного процесса, так как его ответвыражается при помощи суждения, а суждениеявляется универсальным элементом мысли…Правильно поставленный вопрос определяетпоиск отсутствующих в задании связей иограничивает поле перебираемых в памятигипотез” [3, с.140].

По этой причине ковсякому семинарскому занятию мыобдумываем ряд взаимосвязанных вопросов,которые помогают мышлению и направляют егов необходимые рамки, при этом специальноевнимание обращается на целый рядтребований к самим вопросам. См. об этом в [6,с.225] и [1, с. 213 –214].

Таким способом напрактике активизируется мышлениестудентов, стимулируется поиск возможныхрешений, поддерживается интерес кпоставленной задаче и стимулируютсяусилия для ее решения. Кроме того мыстремимся создать такую обстановку научебном занятии, в которой студенты моглибы свободно, не стесняясь, задаватьвопросы.

И если раньше в практикеобучения нами использовалисьпреимущественно информационные вопросы,то сейчас мы стремимся задавать большееколичество проблемных вопросов (потерминологии Махмутова [5]).

Авторы указаной вышекниги о проблемности в обученииматематике [9, с.13] считают проблемнымвопрос, который удовлетворяет следующимтребованиям:

- вопрос должен иметьлогическую связь с усвоенными ранеепонятиями и с теми новыми понятиями,которые будут изучаться в рассматриваемойтеме;

- вопрос должен включатьв себе познавательную трудность,учитывающую возможности студентов.

- вопрос должен вызыватьу студентов потребность в новых знаниях иумениях /когнитивный диссонанс/.

Путем использованияпроблемных вопросов на занятияхосуществляется удачное управление темивидами деятельности, которые студентысовершают во время семинарского занятия.Но на практике информационные и проблемныевопросы используются комбинированно. Сдругой стороны вопросы помогают студентампутем сравнивания и сопоставленияоткрывать закономерности,дифференцировать главное ивторостепенное, существенное инесущественное и таким образом применятьвозможности познавательного метода.

Вопросы помогают истимулируют самостоятельную работу дляформирования умений и навыков оперироватьпонятиями и утверждениями.

При помощи вопросовассистент может констатировать, в какойстепени студенты понимают преподаваемуюматерию, и таким образом регулировать темппреподавания в каждой конкретнойстуденческой группе.

После рассмотрениякаждой группы задач, при решении которыхиспользуется один и тот же метод,целесообразно спросить у студентов, имеютли они вопросы по теме.

С психологической точкизрения это весьма существенный момент, таккак студентам предоставляетсявозможность в следующие мгновенияобдумать и снова повторить услышанное назанятии. Этот подход помогает обучаемымпереработать информацию в своей рабочей/недолговечной /памяти и потом переброситьее в долговечную память [11, с. 227].

В процессе решенияконкретных задач мы используем ириторические вопросы, поскольку онипозволяют студентам следить за логикойрассуждений преподавателя. Этот приемтакже способствует формированиюматематического мышления устудентов.

Д. Пойя [8, с.15]рекомендует преподавателям в процессерешения задач излагать свои мысли даженесколько в театральной манере, используятакже и риторические вопросы.

Наблюдения надчастотностью использования вопросовпоказывают, что преподаватели, которыезадают больше вопросов в связи срассматриваемой тематикой, добиваютсябольшей эффективности чем те, которыезадают относительно небольшое количествовопросов [11, с.284].

Мой личный опытпоказывает, что использование диалогаспособствует созданию такой учебнойситуации, в которой замечается повышенныйинтерес к упражнению, уменьшаютсяотсутствия с занятий, и у студентовформируется желание заниматься.

Мы вполне разделяеммнение Потоцкого о том, что „ обучатьсамостоятельному мышлению особенно важно,потому что количество тех фактов науки,которые человек усваивает за годыобучения, сравнительно небольшое.Поэтомунеобходимо научить обучаемыхсамостоятельно приобретать знания… Таккак самостоятельное мышление начинается спопытки ответить на вопрос, первостепеннойзадачей обучения является не простотребование “изложить учебный материал”, аво время всего занятия ставить вопросыперед учащимися” [10, с. 70].

Систематическаясамостоятельная работа во времясеминарского занятия является гарантиейдля усвоения основных знаний иформирования соответствующих умений. Онаявляется также определенным шагом кформированию умений для самостоятельнойвнеаудиторной работы студентов, которая,по нашим наблюдениям, все еще не совсемоптимально организована.

П. Танова пишет в своейстатье [12,с.84], что “по всей видимости самойяркой чертой американской системыявляется тот факт, что обучениеориентировано на студента, и онобазируется на углубленной самостоятельнойвнеаудиторной работе”.

П. Петров [7, с. 333]указывает на следующие типыупражнений:

- по образцу(воспроизводящие, репродуктивные) -упражнения подобного типа мы используем всамом начале семинарского занятия, когдадемонстрируем новый метод решения задачи истуденты воспроизводят данный им образецпри попытке решить следующую задачу.

Здесь обращаем особоевнимание на обосновку каждой отдельнойоперации в процессе решения задачи.

-репродуктивно-вариативные упражнения(усложненного типа) - при них приобретенныезнания применяются в видоизмененныхситуациях, при постепенном повышениисложности задач.

Эта деятельностьстудентов осуществляется поднепосредственным руководствомпреподавателя во время самогосеминарского занятия.

- творческие(продуктивные) упражнения – при них усвоенныераньше знания и приобретенные уменияприменяются для решения новых, болеесложных задач.

Задачи подобного типамы предлагаем в комплекте материалов,предназначенном для любознательныхстудентов, а также в комплекте задачповышенной трудности. В этой деятельностипреподаватель оказывает помощь студентам,рекомендуя им подходящую литературу ииспользуя индивидуальныеконсультации.

Так на практике припомощи упражнений, направленных на решениезадач, у студентов формируютсяопределенные умения, которые путемповторения операций перерастают внавыки.

Литература

  1. Андреев, М. Процесът на обучението,С., Университетско издателство „Св.КлиментОхридски”, 2001, с.423
  2. Вергасов, В.М. Активизациямыслительной деятельности студента ввысшей школе, К., „Вища школа”, 1979,с.214
  3. Грановска, Р. Елементи напрактическата психология, С., „Наука иизкуство”, 1989, с.436
  4. Лишевский, В. Педагогическоемастерство ученого, М., „Наука”,1975,с.115
  5. Махмутов, М.И. Проблемное обучение,М.”Педагогика” 1975, с.365
  6. Милков, Л.Дидактика, Т., Юни Експрес,2002, с.500
  7. Петров, П.Дидактика, С., Изд.”ВедаСловена – Ж”,1998, с.455
  8. Пойа, Д. Как да се решава задача, С.,„Народна просвета”, 1972
  9. Портев, Л. и др. Проблемност приобучението по математика, С., „Народнапросвета”, 1983,с.123
  10. Потоцки, М.В. За педагогическитеоснови на обучението по математика, С.,„Народна просвета”, 1966, с.202
  11. Славин, Р.Педагогическа психология,С., „Наука и излуство”, 2004, с.608
  12. Танова, П.Сравнителен анализ наметодиката на преподаване на икономикс вамериканските и българските висши училищаи шансовете на международното висшеучилище, Сборник преподаване, учене иконтрол във висшето образование, П., 2004,с.83-89
  13. Karakasheva –Joncheva L. An attempt at optimizing the organization and methodology in theseminars on mathematical analysis, Proceedinds of the 6th MediterraneanConferense on Mathematics Education, Pl., 2009, c.323-331

THEMATIC >

Kebkalo Alex, Mykhailiuk Anton, TarasenkoVolodymyr

B.D. Hrynchenko Kyiv Municipal PedagogicalUniversity,

National Technical University of Ukraine“Kyiv Polytechnic Institute”

The task of the automated>

ТЕМАТИЧНА КЛАСИФІКАЦІЯСТРУКТУРОВАНИХ ТА ЧАСТКОВО СТРУКТУРОВАНИХТЕКСТОВИХ ДОКУМЕНТІВ ОСВІТНЬОЇСПРЯМОВАНОСТІ

Кебкало О.С., МихайлюкА.Ю., Тарасенко В.П.

Київський міськийпедагогічний університет іменіБ.Д.Грінченка,

Національний технічнийуніверситет України «Київськийполітехнічний інститут»

Розглядається задачаавтоматизованої класифікації текстовихдокументів з використанням метаданих проструктуру документа. Аналізуються підходи,які, на відміну від більшості відомихметодів класифікації, працюють з текстомне як з набором слів, речень, абзаців тощо, аяк з набором полів, котрі, як правило,характеризуються певною семантичноюспрямованістю. Дані підходи орієнтовані наструктуровані або частково структурованітексти.

Вступ

Задача класифікаціїелектронних текстових документів не єновою, але залишається актуальною. Підкласифікацією розуміють встановленнявідповідності певного тексту певнійкатегорії з визначеного набору [1].Класифікація може виконуватись як затематичним спрямуванням документів, так іза іншими ознаками (наприклад, за типомдокумента). Об’єктом класифікації виступаєтекстовий документ, під яким будеморозуміти природомовний електроннийтекстовий об’єкт (текст підручника чи йогорозділу, реферат, методичні вказівки,наукова стаття тощо).

Реалізація механізмівкласифікації в документоорієнтованихінформаційних, інформаційно-пошукових абоінформаційно-аналітичних системах,зокрема в системах науково-освітньоїспрямованості, надає можливістькористувачеві здійснювати швидкий тазручний підбір документів за обраноютематикою або множиною тематик, заобраними типами тощо [2].

Для розв’язання задачіавтоматизованої класифікації розробленавелика кількість різноманітних методів(імовірнісні методи, дерева рішень,регресійні методи, нейронні мережі, методиз використанням опірних векторів, kнайближчих сусідів та інші). Більшість цихметодів орієнтовані на так званий «flat text»,тобто вхідний документ розглядаєтьсяпросто як набір лексичних одиниць – слів, речень тощо.Усі перераховані методи базуються навиконанні машинного навчання: спочаткунеобхідно «навчити» або налаштуватикласифікатор (програмні засоби, якікласифікують) на конкретну множинукласів за допомогою навчальної множинидокументів.

Дуже часто буває так, щодокументи, які необхідно класифікувати, єструктурованими або частковоструктурованими. Структуровані документискладаються з множини частин або текстовихполів, які розташовані у визначеномупорядку та утворюють структуру документа.В частково структурованих документахдеякі частини або поля можуть бутивідсутніми, порядок частин може бутирізним навіть для документів одного типу.Різниця між структурованими танеструктурованими документамиілюструється на Рис. 1.

У якості прикладуструктурованих документів можна навестидокументи, створені за певним фіксованимшаблоном. Це можуть бути заяви,розпорядження, накази тощо. Якщо документистворюються за одним фіксованим шаблоном,вони мають одну й ту саму кількість частинта полів, вміст яких відрізняється длярізних документів, але структурадокументів визначається шаблоном тазалишається незмінною.

Приклади частковоструктурованих документів – електронні версіїкниг, реферати, методичні вказівки, науковістатті тощо. Для кожного з цих типівдокументів можна виділити поля та частини(назва, автори, зміст, розділи, посилання таінші), але перелік та порядок цих полів можезмінюватись від документу додокументу.

Неструктурованийдокумент – цезвичайний текст, структуру якого виділитипроблематично, або структура якогоневідома.

Дослідження показують,що використання інформації про структурудокумента може помітно підвищитиефективність автоматизованоїкласифікації (як точність, так і повноту).

Особливості процедурикласифікації структурованихдокументів

Дуже спрощена схемароботи процедури класифікації безурахування структури документу зображенана Рис. 2.

Якщо розглянутикласифікацію структурованих та частковоструктурованих документів, то до засобівкласифікації додаються засоби обробкиструктури документа та засоби формуваннярезультату (Рис.3).

Засоби обробкиструктури документу призначені длявиявлення частин документу та отриманнязначень конкретних полів, які включає всебе документ. Складність реалізаціїзасобів обробки структури документу будезалежати від типа та форми його подання.Документ може бути у форматі HTML або XML(наприклад, для задачі створеннятематичних рубрикаторів web-сайтів), абодокумент може бути електронним листом (длязадачі фільтрації спаму). У цьому разізасоби обробки структури документу будутьдосить тривіальними. Набагато складнішоюбуде реалізація засобів обробки частковоструктурованих документів.

Для реалізації засобівобробки структури документу авторамирозроблено метод, заснований навикористанні дерева шаблонів, якийдозволяє обробляти частково структурованіабо структуровані документи. Деревошаблонів надає можливість подати метаданіпро структуру довільного документу.

Звісно, що підхід,зображений на Рис.3, в загальному випадку єбільш складним, ніж той, який наведено наРис.2, але він забезпечує значно кращийрезультат. Більше того, для певноїкатегорії документів результат класичногопідходу буде незадовільним, тоді якмодифікована схема дозволить отримативисокі показники класифікації. Це, в першучергу, стосується документів, які мають двічи більше частин різної семантичноїспрямованості, у той час, коли класифікаціяпередбачається лише за однією семантичноюспрямованістю.

Авторами розробленоматематичний апарат, який дозволяєпроаналізувати ті чи інші документи тавизначити доцільність аналізу таврахування структури тексту при виконаннікласифікації та інших інтелектуальнихпроцедур (кластеризації,анотування/реферування, отриманняданих).

Pages:     | 1 |   ...   | 5 | 6 || 8 | 9 |   ...   | 22 |






© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»