WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

ВІСНИК ЛЬВІВ. УН-ТУ VISNYK OF L'VIV UNIV.

Серія біологічна. 2003. Вип. 33. С. 110-116 Biology Series. 2003. Is. 33. P. 110-116 УДК 595.132 МОРФОМЕТРИЧНА МІНЛИВІСТЬ ОСОБИН РОДУ METATERATOCEPHALUS EROSHENKO, 1973 (NEMATODA) О. Головачов Львівський національний університет імені Івана Франка вул. Грушевського, 4, Львів 79005, Україна zoomus@franko.lviv.ua Виконано кластерний аналіз 21 вибірки особин видів роду Metateratocephalus за шістьма морфометричними параметрами. Виділено п’ять кластерів, які відповідають чотирьом морфологічним видам: M. crassidens, M. gracilicaudatus та двом новим видам з Польщі та Нової Каледонії. Виявлено, що особини M. crassidens мають найбільшу мінливість морфометричних ознак, і їх можна розділити на дві форми.

Ключові слова: кластерний аналіз, мінливість, морфологічний вид, нематоди.

До роду Metateratocephalus належать три валідні види, два з яких (M. deconincki та M. gracilicaudatus) відомі лише на основі першоописів типових популяцій із Заїру та Угорщини [6]. Типовий вид роду – M. crassidens — поширений у багатьох країнах світу [5], він космополітом і має два суб’єктивні синоніми. Є лише кілька детальних описів популяцій цього виду з Європи [4, 7, 12, 17], Азії [1, 10] та Африки [13, 14], які суттєво відрізняються одна від одної за окремими морфологічними і морфометричними ознаками особин.

Більшість популяцій видів цього роду представлена переважно самками, а самці трапляються надзвичайно зрідка (у літуратурі відомі описи лише двох самців M. crassidens), тому вважається, що партеногенез є основним способом розмноження в межах роду. Найефективнішим підходом під час побудови системи роду Metateratocephalus є застосування типологічної концепції виду, яка передбачає аналіз відмінностей за якісними та кількісними ознаками особин різних популяцій [3].

Використання тільки морфологічних ознак як критеріїв виду ускладнене тим, що деякі особини за цими ознаками важко зачислити до якогось конкретного виду. Першу спробу аналізу мінливості особин M. crassidens sensu lato та розділення їх на групи морфологічних видів зробив Г. Цель [17] на підставі літературних даних. Під час аналізу він застосував два кількісні параметри: довжину тіла та відносну довжину хвоста (c’). На жаль, автору не вдалося обгрунтувати припущення про існування двох близьких видів, що населяють різні біотопи, з таких причин: по-перше, оригінальний опис M. crassidens не містить багатьох вимірювань та описів таксономічно важливих ознак;

по-друге, більшість із переописів виду складені не за одним принципом і тому не можуть бути адекватно порівняні;

по-третє, в деяких випадках попередники Г. Целя, чиї дані він використовував, описуючи знахідку нової популяції, під час її характеристики цитували вимірювання та ознаки, описані в раніше в працях, а це не дає змоги виявити взаємозв’язок між умовами існування та морфологією особин.

© Головачов О., МОРФОМЕТРИЧНА МІНЛИВІСТЬ ОСОБИН... З огляду на це ми зробили спробу виконати кластерний аналіз морфометричної мінливості особин роду Metateratocephalus із використанням даних вибірок із багатьох популяцій, розділених у просторі та часі. Зазначимо, що кластерний аналіз успішно застосовують під час розділення вибірок різних видів [8, 15].

Матеріалими для цієї праці послугували збори автора та його колег, що зберігаються в колекціях Зоологічного музею імені Б. Дибовського (ЗМД) Львівського національного університету імені Івана Франка, Державного природознавчого музею НАН України, м. Львів (ДПМ), Музею й інституту зоології ПАН, м. Варшава, Польща (МІЗ), Лабораторії нематології Університету міста Вагенінген, Нідерланди (НУВ), Інституту грунтової біології ЧАН, Чеські Будейовіци, Чехія (ІГБ). Дані щодо місцезнаходження, кількість екземплярів та місце зберігання особин наведені в табл. 1.

Для систематики видів роду Metateratocephalus різні дослідники використали такі ознаки: довжина тіла, абсолютна та відносна довжина хвоста, позиція вульви, розташування амфіда. Під час опрацювання матеріалу ми виявли, що довжина ректума та розташування субанальних щетинок теж мають важливе таксономічне значення. Для кластерного аналізу використано середні значення шести морфометричних параметрів самок (табл. 2): довжини тіла (L), абсолютної та відносної довжини хвоста (T, С’), позиції вульви (V, %), довжини ректума (R) та розташування субанальних щетинок (S). Дані попередньо стандартизовано за алгоритмом протрами STATISTICA для Windows.

Згідно з даними кластерного аналізу вся сукупність вибірок розподілена на п’ять кластерів (див. рис. 1): два кластери вибірок, що узгоджуються з описом M. crassidens (позначені як форми А та В);

кластер вибірок M. gracilicaudatus;

два кластери, кожен з яких відповідає лише одній вибірці, які належать, ймовірно, новим видам (sp. 1 та sp. 2, відповідно). Межі морфометричної мінливості кластерів вибірок суттєво перекриваються, що не дає змоги чітко ідентифікувати види лише на підставі вимірювань. Проте, кластерний розподіл особин дещо узгоджується з якісними ознаками, притаманними видам.

M. crassidens має найбільший поліморфізм особин, які розділені на два кластери:

форми A і B. Ознаки особин форми A такі: тіло струнке;

хвіст конічний, загострений, зігнутий дорзально;

бічна орнаментація кутикули слаборозвинута. Типова популяція M.

typicus Eroshenko, 1973, що був синонімізований із M. crassidens, морфологічно близька до форми A. Популяції цієї форми M. crassidens виявлені в підстилці різних видів деревних порід (Fagus silvatica, Picea abies, Larix sibirica). Особини форми B мають такі ознаки: тіло струнке;

хвіст видовжено-конічний, загострений, зігнутий дорзально;

бічна орнаментація кутикули чітка, суцільна. Описи особин M. crassidens з Ірану [10] та Шпіцбергену [7] морфологічно близькі до форми B. Популяції особин форми B ми виявили у різноманітних біотопах, а саме: підстилці бука, гниючій деревині бука і граба, ґрунті та ризосфері трав’яних рослин тощо.

M. gracilicaudatus за морфометричною мінливістю особин досить однорідний і має такі ознаки: тіло струнке;

хвіст видовжено-конічний з ниткоподібним термінусом, зігнутий дорзально;

бічна орнаментація кутикули чітка, суцільна;

вентросублатеральні щетинки розташовані прианально. Опис особин M. crassidens з Південної Африки [14] морфологічно ідентичний, і, очевидно, вони належить до виду M. gracilicaudatus.

Популяції цього виду виявлені як у прісноводних біотопах, сфагнових мохах, так і в підстилці Betula sp., Picea abies, а також у гниючій деревині.

112 О. Головачов Таблиця Етикеточні дані досліджених вибірок Виб.* n** Етикетка Збер.*** U1 6 Україна, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Івано-Франкове, ПЗ ЗМД “Розточчя”, Профіль Пясецького, буковий ліс, Fagus silvatica, підстилка, 24.03.1999, зб. О. Головачов U2 18 Україна, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Івано-Франкове, ПЗ ЗМД “Розточчя”, Профіль Пясецького, буковий ліс, Fagus silvatica, підстилка, 10.04.1999, зб. О. Головачов U3 4 Україна, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Івано-Франкове, ПЗ ЗМД “Розточчя”, Профіль Пясецького, буковий ліс, Fagus silvatica, підстилка, 10.04.1999, зб. О. Головачов U4 11 Україна, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Івано-Франкове, ПЗ ЗМД “Розточчя”, ур. “Заливки”, сосново-березовий ліс, Betula sp., підстилка, 29.05.1999, зб. О. Головачов U5 25 Україна, Львівська обл., Яворівський р-н, смт. Івано-Франкове, ПЗ ЗМД “Розточчя”, Профіль Пясецького, грабово-буковий ліс, Caprinus betulus, гниюча деревина, 29.05.1999, зб. О. Головачов U6 13 Україна, Львівська обл., м. Моршин, Caprinus betulus, гниюча ДПМ деревина, 1998, зб. Н. Свердлова U7 13 Україна, Закарпатська обл., Рахівський р-н, с. Кваси, Карпатський ДПМ біосферний заповідник, г. Менчул Квасівський, субальпійська лука, 1700 м., трав’яниста формація, ризосфера, 10.1998, зб. Р. Годунько U8 9 Україна, Волинська обл., Шацький р-н, Шацький національний ЗМД природний парк, оз. Пісочне, сосново-березовий ліс, Betula sp., підстилка і грунт, 29.05.1999, зб. О. Головачов U9 7 Україна, Волинська обл., Любешівський р-н, с. Хоцунь, мезотрофна ЗМД лука, ризосфера, 06.06.2002, зб. О. Головачов R1 9 Росія, республіка Гірський Алтай, Усть-Коксинський р-н, сел. ЗМД Тюнгур, долина р. Аккем, 3100 м., грунт, 21.09.2000, зб. І. Дикий R2 5 Росія, республіка Гірський Алтай, Усть-Коксинський р-н, сел. ЗМД Тюнгур, 1400 м., Larix sibirica, мох і підстилка, 24.09.2000, зб.

І. Дикий P1 14 Польща, “Bialowieski Park Narodowy”, виділ 513, Sphagnum sp., МІЗ 22.10.1985, зб. G. Winiszewska P2 13 Польща, “Bialowieski Park Narodowy”, виділ 513, Sphagnum sp., МІЗ 22.10.1985, зб. G. Winiszewska P3 6 Польща, Biebrza, Carici elongatae alnetum, 25.10.2001, зб. L. Hnl ІГБ P4 5 Польща, Biebrza, Salix sp., ризосфера, 26.10.2001, зб. L. Hnl ІГБ С1 9 Чехія, Південня Богемія, umava, ялицевий ліс, Picea abies, EL2, зб. ІГБ L. Hnl С2 6 Чехія, Південня Богемія, umava, ялицевий ліс, Picea abies, EL1, зб. ІГБ L. Hnl С3 14 Чехія, Південня Богемія, umava, ялицевий ліс, Picea abies, AL2, зб. ІГБ L. Hnl С4 5 Чехія, Південня Богемія, заповідник “ofn”, буковий ліс, Fagus sp., ІГБ гниюча деревина, 15.09.1988, зб. L. Hnl N1 12 Нідерланди, Strabrechtse Heide, Zoetwater НУВ O1 6 Океанія, о. Нова Каледонія, Mont Mou, дощовий ліс, папороті, грунт, МІЗ * - Код вибірки ** - Кількість екземплярів *** - Абревіатура місця зберігання матеріалу (пояснення в тексті) МОРФОМЕТРИЧНА МІНЛИВІСТЬ ОСОБИН... Таблиця Вимірювання різних вибірок особин видів роду Metateratocephalus, використаних для аналізу їхньої мінливості Виб.* Вид n** L*** T С’ V R S 337,0±16,6 25,5±3,8 3,1±0,5 55,3±1,3 11,8±1,3 4,8±1, U1 M. crassidens 312-352 20,5-29,5 2,4-3,6 53,8-57,2 10-13 3- 353,0±11,1 25,3±3,6 2,7±0,4 56,0±1,2 11,4±0,6 5,7±1, U2 M. crassidens 327-372 18-31 1,9-3,3 54,2-57,9 10,5-12,5 4- 464,0 40,2 3,8 56,1 13,9 8, U3 M. crassidens 451-491 38,5-43 3,4-4,1 55,7-57 13-15 7- M. 384,0±20,6 55,7±6,2 5,5±0,8 52,5±1,4 12,3±1,0 0,5±0, U4 gracilicaudatus 344-411 45-64,5 4,5-7 50,3-54,3 11-14 0- 428,0±14,9 43,2±4,6 4,4±0,5 54,6±1,3 12,9±0,9 7,6±1, U5 M. crassidens 405-458 35-50 3,6-5,1 52,3-58,2 11-15 4- M. 378,0±21,1 55,1±5,0 6,0±0,4 52,0±1,3 12,8±1,3 0,4±0, U6 gracilicaudatus 327-420 47,5-63 5,0-6,8 49,2-54,0 11-15 0- 438,0±14,7 45,6±2,4 4,1±0,3 54,1±0,4 11,8±1,0 6,3±1, U7 M. crassidens 410-462 42-49 3,7-4,6 53,6-54,7 10-13 5- M. 388,0±15,6 60,4±5,5 6,6±0,8 51,8±1,6 11,6±0,9 0,8±0, U8 gracilicaudatus 362-406 55,5-69 5,6-7,7 49,5-54,5 10-13 0-1, 399,0±20,1 55,1±3,8 5,7±0,3 52,6±0,9 12,2±1,0 7,5±1, U9 M. crassidens 378-424 49-61 5,5-6,1 51,0-54,0 11-13 5,5- 430,0±32,4 51,9±3,9 4,9±0,4 54,1±1,0 11,9±1,2 8,1±1, R1 M. crassidens 380-470 44,5-56 4,3-5,7 52,8-55,2 10,5-14 6,5-9, 340,0±22,5 26,9±3,9 3,4 55,6±0,7 12,3±0,9 5,2±1, R2 M. crassidens 308-367 20,5-30 2,8-4,0 54,8-56,2 11,5-13,5 4- M. 418,0±25,9 59,8±3,1 6,1±0,5 52,6±0,5 12,7±1,2 1,0±0, P1 gracilicaudatus 358-466 55,5-67 5,2-6,9 51,2-53,6 11-14,5 0- 407,0±27 40,7±2,9 4,9±0,3 52,9±0,9 19,3±1,6 9,9±1, P2 M. sp. 1 354-440 36,5-43 4,4-5,2 51,6-54,9 17-23 7- M. 419,0±49,7 59,8±7,7 6,1±1,0 52,5±1,0 12,4±1,5 0±1, P3 gracilicaudatus 362-494 50-68 4,5-7,4 51,6-54,4 11-14,5 -2- 402,0±13,6 46,4±6,3 4,6±0,6 53,9±1,4 13,1±0,5 6,2±0, P4 M. crassidens 379-413 40-55,5 4,0-5,6 51,9-55,6 12-13 5,5- 351,0±41,4 26,8±4,1 3,3±0,3 55,3±0,9 11,3±1,3 5,2±1, C1 M. crassidens 284-410 22-31 2,9-3,8 54,3-56,6 9-13 4,5- C2 M. gracilicadatus 6 389,0±32,1 59,4±5,1 6,4±0,7 52,3±0,8 10 0,2±0, 330-424 55,5-69 5,9-7,8 50,8-53,3 9-11 -1- M. 384,0±19,1 57,9±6,1 6,5±0,8 52,0±0,8 11,1±1,2 -0,1±0, C3 gracilicaudatus 345-412 48-69 5,4-8,3 50,9-53,9 10-13 -1- 426,0±11,4 44,4±2,1 4,6±0,4 56,1-0,5 11,6±1,0 8,2±1, C4 M. crassidens 410-439 42-48 4,2-5,0 55,5-56,7 10-12 7- M. 421,0±40,3 62,6±4,7 6,1±0,8 52,0±0,8 12,7±1,9 1,1±1, N1 gracilicaudatus 362-495 54,5-71 5,3-8,1 50,9-53,5 10-15,5 0-2, 355,0±8,3 32,6±1,1 4,6±0,5 53,7±1,4 16,2±1,3 0,7±0, O1 M. sp. 2 343-369 31-33 4,0-5,0 50,9-54,7 14,5-18 0- * - Код вибірки ** - Кількість екземплярів *** - Код морфометричного параметра (пояснення в тексті) 114 О. Головачов U1-M.CRASSIDENS "A" R2-M.CRASSIDENS "A" C1-M.CRASSIDENS "A" U2-M.CRASSIDENS "A" U3-M.CRASSIDENS "B" U5-M.CRASSIDENS "B" U7-M.CRASSIDENS "B" R1-M.CRASSIDENS "B" P4-M.CRASSIDENS "B" C4-M.CRASSIDENS "B" U9-M.CRASSIDENS "B" U4-M.GRACILICAUDATUS U6-M.GRACILICAUDATUS U8-M.GRACILICAUDATUS C3-M.GRACILICAUDATUS C2-M.GRACILICAUDATUS P1-M.GRACILICAUDATUS P3-M.GRACILICAUDATUS N1-M.GRACILICAUDATUS O1-M.SP. P2-M.SP. Фенограма подібності 21 вибірки особин роду Metateratocephalus (Euclidean distance, single linkage).

M. sp. 1 має такі ознаки особин: тіло зігнуте дорзально в задній половині;

хвіст циліндро-конічний, загострений, зігнутий дорзально;

бічна орнаментація кутикули не видна;

вентросублатеральні шетинки розташовані постанально, в передній чверті хвоста.

Дорзальний згин тіла – унікальна ознака для представників родини Metateratocephalidae, яка дуже зрідка трапляється в інших групах. Ця ознака детермінована особливостями будови м’язових клітин і має важливе таксономічне значення. Особини виду M. sp. 1.

виявлені лише в одному місцезнаходженні в мохах роду Sphagnum sp. Отже, особини M.

sp. 1. відрізняються від особин інших видів роду дорзальним згином тіла, довшим ректумом та сукупністю дрібних морфометричних ознак (довжина хвоста, розташування амфіда тощо).

M. sp. 2 представлений особинами з такими ознаками: тіло струнке;

хвіст конічний, загострений, стрункий;

бічна орнаментація кутикули чітка;

вентросублатеральні шетинки приклоакальні. Особини цього виду виявлені лише в одному місці в Новій Каледонії. Це найвіддаленіша географічно і найпівденніша популяція, використана нами в аналізі. Особини M. sp. 2. подібні до особин M. gracilicaudatus за прианальним розташуванням щетинок та чіткою бічною орнаментацією кутикули, проте відрізняються від інших коротким і струнким хвостом.

Як свідчить кластерний аналіз, у багатьох випадках вибірки з віддалених між собою в просторі популяцій, групують разом, тоді як вибірки з одного місцезнаходження розміщують у різних кластерах. Наприклад, до форми А належать особини двох вибірок з букової підстилки, зібраної в ПЗ “Розточчя”, та вибірка із модринової підстилки з Алтаю.

Форма B охоплює сім вибірок особин: з букової підстилки та порохна мертвого граба, зібраних в ПЗ “Розточчя”;

з ризосфери субальпійського поясу Карпатського біосферного МОРФОМЕТРИЧНА МІНЛИВІСТЬ ОСОБИН... заповідника;

з ризосфери мезотрофної луки з Волинської обл..;

з ризосфери Salix sp., зібраної в Польщі (Biebrza) та з ґрунту на висоті понад 3000 м н.р.м. з Алтаю. Водночас дві вибірки особин з букової підстилки, зібраної в один час і в одному місці в ПЗ “Розточчя”, розподілені між двома кластерами – форма А і форма B. Так само вибірки особин видів M. sp. 1 та M. gracilicaudatus зі сфагнового моху зібраного в Bialowieski Park Narodowy, розділені морфологічно та за даними кластерного аналізу.

З літературних даних відомо кілька подібних випадків. Наприклад, у межах виду Longidorus leptocephalus виявлено вибірки особин, що відрізнялися за розмірами (“велика” і “мала” форми), проте жодної якісної відміни в морфології та білкових характеристиках не зафіксовано. Подальші дослідження цього виду дали змогу виявити значну пластичність метричних ознак особин та наявність популяцій із проміжними ознаками [11].

Наявність двох форм (“великої” і “малої”) двічі описана для виду Achromadora micoletzkyi [9, 17]. Зазначимо, що вибірки, зачислені до різних форм, виявлені в різних біотопах та місцезнаходженнях і не утворювали змішаних популяцій. Повна відсутність якісних відмінностей між вибірками більших і менших розмірів спонукала авторів розглядати ці відмінності як географічну чи екологічну мінливість. Отже, ми також уважаємо, що визначені нами два кластери особин належать одному морфологічному виду M. crassidens, якому властива найбільша мінливість морфометричних ознак порівняно з іншими видами роду.

Партеногенетичний спосіб розмноження, коли вид становить сукупність клонів, не дає змоги повністю використовувати принципи таксономічного розпізнавання, розроблені Майром [2]. Доцільнішим в цьому випадку є застосування засад типологічної концепції виду. З поміж чотирьох проаналізованих нами видів M. crassidens має найбільший ареал;

його особинам властива значна екологічна валентність, а отже, і поліморфізм ознак. Мінливість особин M. gracilicaudatus є меншою, вони тяжіють до вологих біотопів. Особини цього виду дотепер виявлені лише в Європі та Південній Африці. Два кластери особин, визначені як M. sp. 1 та M. sp. 2, відомі лише на підставі одної вибірки кожен, тому висновки про їхні біологічні особливості є передчасними.

Необхідні подальші дослідження із застосуванням методів суміжних дисциплін (генетики, молекулярної біології), які допомогли б удосконалити концепцію виду в партеногенетичних таксонах.

Автор щиро вдячний колекторам проб та колегам, які люб’язно надали матеріал для дослідження.

_ 1. Ерошенко А. С. Новые данные по таксономии семейства Teratocephalidae Andrssy (Nematoda) // Зоол. журн. 1973. 52. С. 1768-1775.

2. Майр Э. Принципы зоологической систематики. М: Мир, 1971. 454 с.

3. Старобогатов Я. И. О соотношении биологической и типологической концепций вида // Журн. общей биол. 1977. Т.38 (2). С. 157-166.

4. Andrssy I. Erd- und Suwassernematoden aus Bulgarien // Acta Zoologica Hungarica.

1958. Vol.4. P. 1-88.

5. Andrssy I. Klasse Nematoda. Berlin: Academie Verlag, 1984. 509 S.

6. Andrssy I. A dozen new nematode species from Hungary // Opuscula Zoologica Budapestinensis. 1985. Bd.19/20. P. 3-39.

116 О. Головачов 7. Bostrm S. The taxonomic position of some teratocephalid nematodes – a scanning electron microscope study // Revue de Nematologie. 1989. Vol.12. P. 181-190.

8. Brown D. J. F., Neilson R., Connoly T., Boag B. An assessment of morphometric variability between populations of Longidorus vineacola Sturchan & Weischer, (Nematoda: Longidoridae) and morphologically related species // Systematic Parasitology.

1997. Vol.37. P. 93-103.

9. Eyualem A., Coomans A. Freshwater nematodes of the Galpagos // Hydrobiologia. 1995.

Vol.299. P. 1-51.

10. Karegar A., De Ley P., Geraert E. Three teratocephalid nematodes from Iran // Fundamental and applied nematology. 1997. Vol.20. 459-471.

11. Liskova M., Brown D. J. F. The occurence and distribution of Longidorus leptocephalus (Nematoda: Dorylaimida) in the Slowak republic with comment on the putative “large” and “small” forms // Nematologia Mediterranea. 1995. Vol.23. P. 315-320.

12. Loof P. A. A. Freeliving and plant parasitic nematodes from Spitsbergen, collected by Mr.

H. van Rossen // Mededelingen Landb. Hoogeschool Wageningen. 1971. Vol.71. P. 1-86.

13. MeyerA. J., Coomans A. Free-living nematodes from Mount Kenya. I // Revue de Zoolgique Africaine. 1977 Vol.91. P. 493-505.

14. Swart A., Meyer A. J., Heyns J. Description of one new and two known species of Teratocephalidae (Nematoda) from South Africa // Phytophylactica. 1989. Vol.21. P. 367 377.

15. Viscardi T., Brzeski M. V. Statistical analysis of nematode diagnostic data: study case of Prismatolaimus de Man, 1880 (Nematoda: Prismatolaimidae) // Annales Zoologici. 1997.

Vol.46. P. 175-184.

16. Zeidan A. B., Geraert E. Free-living nematodes from Sudan // Nematologica. 1989.

Vol.35. P.277-304.

17. Zell H. Nematoden eines Buchenwaldbodens. 7. Die Teratocephaliden (Nematoda, Rhabditida) // Carolinea. 1986. Bd.44. S. 119-128.

MORPHOMETRIC VARIABILITY OF SPECIES OF THE GENUS METATERATOCEPHALUS EROSHENKO, 1973 (NEMATODA) O. Holovachov Ivan Franko National University of Lviv Hrushevsky str., 4, Lviv 79005, Ukraine zoomus@franko.lviv.ua Cluster analysis of 21 populations of the genus Metateratocephalus was done with using of six morphometric characters. This resulted in five clusters, which correspond to four morphological species, e. g.: M. crassidens, M. gracilicaudatus and two yet undescribed species from Poland and New Caledonia. It was found that M. crassidens is characterised by the highest variability of morphometric characters and has two morphs.

Key words: cluster analysis, morphological species concept, nematodes, variability.

Стаття надійшла до редколегії 11.02. Підписано до друку 26.03.




© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.