WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 8 |

«Міністерство охорони здоров'я України Національний медичний університет ім. акад. О.О.Богомольця Терапевтична стоматологія дитячого віку За редакцією професора Л.О. Хоменко КИЇВ "Книга плюс" 1999 ББК ...»

-- [ Страница 5 ] --

ся лімфоцитами та макрофагами, відбувається надходження значної Запальний процес, що розвивається за відповідних умов, є ком кількості фібробластів у зону запалення та активація. Фіброблас плексом складних реакцій на бактеріологічний, фізичний, хімічний ти виділяють первинно синтезований колаген, що далі не дозріває.

та інші чинники.

Первинно синтезований колаген стимулює утворення капілярної Періодонтит інфекційного походження може мати як гострий, сітки, нервових волокон, при контакті колагену з епітелієм спостері так і хронічний перебіг. Він зумовлений кількістю мікроорганізмів, гається розростання останнього. Утворюється грануляційна ткани що надходять у періодонт, вірулентністю, а також рівнем імуноло на. Розростання грануляційної тканини супроводжується руйнуван гічної реактивності організму дитини.

ням та прилеглої кісткової тканини. Воно може У розвитку гострого запалення періодонта провідну роль відігра спричиняти патологічне розсмоктування цементу та дентину кореня ють імунні реакції гуморального типу. Надходження мікроорганізмів зуба. Грануляційна тканина може проростати і в кістково-мозкові та токсинів у періодонт веде до активації клітин, по простори щелепи, що призводить до утворення нориць.

302 Періодонтит тимчасових і постійних зубів Гранулематозне запалення розвивається в періодонті з більшим Клініка періодонтиту тимчасових зубів ступенем зрілості, найчастіше в зубах із сфор мованим коренем. Патоморфологічно воно характеризується тим, що грануляційна тканина відокремлена від прилеглих тканин щільною У тимчасових зубах найбільш поширений хронічний перебіг фіброзною оболонкою (капсулою). На внутрішній поверхні капсули періодонтиту або його загострення. Хронічний періодонтит інфек міститься значна кількість щільно з'єднаних між собою клітин макро ційного походження в тимчасових зубах може розвинутись як пер фагальної лінії — гігантських та Усередині гранульоми винно-хронічний процес без попередньої стадії гострого запалення.

міститься грануляційна тканина, в якій присутні макрофаги, лімфоци Це пов'язано з анатомо-морфологічними особливостями тимчасових ти, нейтрофіли, лейкоцити, плазмоцити. По периметру гранульоми, за зубів, зокрема з відсутністю у дітей стабільності структури періодон межами фіброзної капсули відзначається підвищення мінералізації та, а також з особливостями функціонування імунної системи у дітей кісткової тканини. Таким чином, гранулематозне запалення періодонта молодшого віку. Хронічний гранулюючий періодонтит спостерігаєть являє собою істинно хронічне запалення, здатне на деякий час ся в тимчасових зубах набагато частіше порівняно з іншими форма надходження інфекції у внутрішнє середовище організму.

ми хронічного запалення.

Фіброзне хронічне запалення періодонта, у дітей зустрічаєть картина хронічного гранулюючого періодон ся рідко, патоморфологічно являє собою метаплазію тканин періо титу. Мікроскопічно визначається нерівномірне розростання гра донта в грубу волокнисту структуру.

нуляційної тканини (новоутворені дрібні судини і молода малострук Загострення хронічного процесу відбувається за умови порушен- турована сполучна тканина) та велика кількість клітинних елементів ня динамічної рівноваги між рівнем мікроорганізмів та захисних чин- (фібробласти, лейкоцити, плазматичні клітини). Поряд із ділянками ників у періодонті. Воно супроводжується ексудативними серозни- остеокластичної резорбції кісткової тканини відзначаються також ми та гнійними реакціями, що спричиняють ще більше руйнування зони її часткового відновлення. Спостерігається лакунарна резорб періодонта і кісткової тканини, яка його оточує. ція цементу і дентину коренів уражених тимчасових зубів.

Класифікацію періодонтиту подано на схемі 4.

Клінічна картина хронічного гранулюючого періодонтиту. У більшості випадків перебіг патологічного процесу характеризується відсутністю больової симптоматики. Дитина скаржиться переважно на наявність нориці з можливим виділенням гною, а також - каріоз ної порожнини і зміну кольору зуба.

Зуб може мати каріозну порожнину, заповнену переважно роз м'якшеним, дещо пігментованим дентином, або бути запломбованим, зміненим у кольорі. Каріозна порожнина при хронічному гранулюю чому періодонтиті локалізується переважно в межах навколопуль парного дентину. Проте вона може розташовуватись і у плащовому дентині. Порожнина зуба частіше закрита. Ці особливості клінічного перебігу хронічного періодонтиту зумовлені швидким перебігом ка рієсу і недостатністю захисної функції пульпи тимчасових зубів (особ ливо в період росту та розсмоктування коренів), що призводить до інфікування періодонта. Поширенню інфекції сприяють також відмінності анатомічної будови твердих тканин тимчасових зубів від 20 — 9712' тимчасових і постійних зубів постійних: більш тонкі шари емалі та дентину, менший ступінь міне сполучення між каріозною порожниною і порожниною зуба та устів ралізації, широкі і короткі дентинні канальці.

кореневих каналів при пульпіті супроводжується різким болем.

Зондування дна каріозної порожнини при хронічному гранулю 3. Пульпітом, що ускладнився фокальним періодонтитом: при ючому періодонтиті безболісне. Реакція на термічні подразники зондуванні розкритого рогу пульпи виникають сильний біль і помірна відсутня, реакція зуба на перкусію безболісна. Така клінічна симпто кровоточивість.

матика суттєво ускладнює диференційну діагностику хронічного ознаками хронічного гранулю ріодонтиту і карієсу тимчасових зубів. Відсутність болю під час пре ючого періодонтиту є наявність нориці з виділенням гною і виступа парування емалево-дентинного сполучення свідчить про загибель ючими грануляціями на тлі набряклої застійно-гіперемійованої сли пульпи і розвиток запального процесу в періодонті.

зової оболонки ясен у проекції патологічного процесу, деструктив Зондування дна каріозної порожнини або устів кореневих ка них змін у ділянці біфуркації і верхівок коренів ураженого зуба, що налів при періодонтиті тимчасових зубів безболісне. Іноді супровод визначаються на рентгенограмі, а також відсутність болю під час пре жується незначною болісністю і внаслідок вростан парування емалево-дентинного сполучення.

ня грануляційної тканини з періодонта в кореневі канали і порожни Хронічний гранулюючий періодонтит тимчасового зуба може ну зуба, особливо в період росту або розсмоктування коренів.

спричинити розвиток ускладнень, ступінь тяжкості яких безпосеред У більшості випадків на слизовій оболонці ясен у проекції вер ньо залежить від поширеності запального процесу і терміну інфіку хівок коренів або біфуркації ураженого зуба визначається нориця з вання фолікула постійного зуба.

виступаючими грануляціями і виділенням гною. За відсутності нориці Поширення патологічного процесу на зачаток постійного зуба слизова оболонка ясен у ділянці причинного зуба пастозна, має ціано на етапі закладки емалевого органа;

диференціювання клітин і фор тичний відтінок. Симптом вазопарезу Лукомського позитивний, а саме:

мування фолікула до початку його мінералізації може призвести до після натискування штопфером на яснах залишається білувате вдав загибелі зачатка.

лення, яке поступово набуває яскраво-червоного забарвлення.

2. Інфікування фолікула постійного зуба на ранніх стадіях його Гранулююча форма хронічного періодонтиту тимчасових зубів мінералізації може спричинити розвиток місцевої гіпоплазії емалі у дітей частіше, ніж у дорослих, супроводжується регіонарним хро (формування зуба Турнера) внаслідок порушення функції амело- та нічним лімфаденітом, а іноді - хронічною періостальною реакцією.

одонтобластів.

Рентгенологічно в ділянці біфуркації молярів та апікальної час 3. Поширення запального процесу на зачаток постійного зуба в тини коренів визначається деструкція кортикальної пластинки аль більш пізні терміни може завершитись загибеллю зони росту, внас веоли і вогнище розрідження кісткової тканини з нечіткими обриса лідок чого подальше формування постійного зуба припиняється і ми. Нерідко спостерігається патологічна резорбція коренів, а також відбувається його секвестрація.

руйнування (перфорація) дна порожнини зуба в зоні біфуркації. За 4. Тривалий перебіг хронічного періодонтиту може призвести поширення патологічного процесу на зачаток постійного зуба відзна до зміни положення фолікула постійного зуба в щелепі, що клінічно чається деструкція кортикальної пластинки фолікула.

проявляється поворотом постійного зуба навколо своєї осі (тортоа Диференційна діагностика хронічного гранулюючого періодон номалія), оральним або вестибулярним його зміщенням.

титу тимчасових зубів проводиться з наступними захворюваннями.

5. Руйнування кістки між коренями тимчасових зубів і зачатка 1. Хронічним середнім карієсом, який характеризується виник ми постійних унаслідок розростання грануляційної тканини може ненням болю під час препарування емалево-дентинного сполучення.

спричинити передчасне прорізування постійних зубів з низьким сту 2. Хронічним фіброзним і гангренозним пульпітом: зондування пенем мінералізації емалі і високим ризиком розвитку карієсу.

20* Періодонтит тимчасових і постійних зубів 6. Передчасне видалення тимчасового зуба з приводу хронічно- нак інтоксикації. Відзначається блідість шкіри, слабкість, млявість, го гранулюючого періодонтиту, особливо в період формування ко- головний біль, поганий сон і апетит.

ренів та на початку стабілізації, може призвести до ретенції пос- Під час об'єктивного обстеження в причинному зубі тійного зуба. ся каріозна порожнина різної глибини або пломба. Порожнина зуба може бути закритою і відкритою. Під час розкриття може виділи 7. Поширення запалення на тканини, що оточують зачаток пос тися гнійний ексудат. Зуб рухомий за рахунок накопичення ексуда тійного зуба, у деяких випадках може призвести до розвитку фоліку ту в періодонті. Доторкування до зуба болісне, порівняльна перкусія лярної — різко болісна. Реакція зуба на термічні подразники відсутня.

Хронічний фіброзний у тимчасових зубах майже не діагностується. Слизова оболонка ясен у ділянці ураженого зуба яскраво гіпе ремійована, набрякла, болісна при пальпації. У разі розвитку періос Хронічний періодонтит також визначається в тальної реакції відзначається згладженість перехідної складки, яка ви тимчасових зубах дуже рідко. Він частіше розвивається у період ста являється також біля сусідніх зубів. Інколи на тлі зміненої слизової білізації коренів тимчасового зуба.

оболонки може визначатися нориця з виділенням гною.

хронічного періодонтиту в тимчасових зубах посідає друге місце по частоті. Загостренню запального процесу сприяє зни- Регіонарні лімфатичні вузли збільшені, щільні, болісні при паль ження імунологічної резистентності організму дитини внаслідок пе- пації. На боці хворого зуба часто спостерігається колатеральний на реохолодження, перенесених гострих інфекційних захворювань, бряк (пастозність) м'яких тканин, обличчя, який іноді а також хвороб органів і систем, які супроводжуються дефіцитом досягає значних розмірів.

системного імунітету. Рентгенологічно при загостренні хронічного періодонтиту тим Загострення хронічного періодонтиту тимчасових зубів харак- часових зубів діагностуються переважно ознаки його гранулюючої теризується вираженою клінічною симптоматикою і швидким пере- форми.

бігом: фаза серозного запалення є короткочасною і протягом доби Загострення хронічного періодонтиту тимчасових зубів слід ди переростає в гнійну. Особливості анатомічної будови щелеп у дітей ференціювати з гострим дифузним пульпітом, що ускладнився пе (низький ступінь мінералізації кортикального шару і кісткової тка- рифокальним періодонтитом: розкриття порожнини зуба супровод нини, тонкі трабекули губчастої речовини і великі кістково-мозкові жується різким болем і кровоточивістю, на рентгенограмі не визна проміжки, широкі фолькмановські і гаверсові канали) сприяють по- чається деструктивних у періодонті;

загальний стан хворого май ширенню ексудату під окістя, формуванню абсцесу і флегмони. же не порушений.

Патоморфологічна картина. картина напо- Для загостреного перебігу хронічного періодонтиту тимчасових чатку загострення характеризується розширенням судин, серозним зубів діагностичне значення мають клінічні (темний колір зуба і на набряком і помірною інфільтрацією уражених тканин явність нориці чи рубця після неї на тлі набряклої, яскраво гіпере ними лейкоцитами, макрофагами, плазматичними клітинами. Надалі мійованої, болісної при пальпації слизової оболонки) та рентгено відбувається посилення еміграції поліморфноядерних лейкоцитів до логічні ознаки (деструкція кортикальної пластинки альвеоли і кістки вогнища запалення, внаслідок чого утворюється гнійний ексудат. в ділянці біфуркації і верхівок коренів тимчасових зубів;

мал. 77).

Клінічна картина. Хворі скаржаться на постійний ниючий біль, який поступово посилюється, особливо при надавлюванні на причин- Гострий періодонтит у тимчасових зубах діагностується рідко і ний зуб. Діти відмовляються від При розвитку гнійного запален- має переважно токсичне, травматичне, рідше інфекційне походження.

ня і гострої періостальної реакції загальний стан пацієнтів швидко Гострий токсичний періодонтит тимчасових зубів спричиняєть погіршується у зв'язку з підвищенням температури тіла і появою оз ся внаслідок застосування миш'яковистої пасти для девіталізації 308 пульпи або сильнодіючих антисептиків групи фенолу (фенол, кам- Слизова оболонка ясен у ділянці причинного зуба дещо набряк форофенол, трикрезол, ферезол, резорцин) та альдегідів (формалін) ла, гіперемійована. У більшості хворих регіональний лімфаденіт не для обробки кореневих каналів, особливо в періоди росту і розсмок- визначається, однак у деяких із них можуть спостерігатися незначне тування коренів.

збільшення лімфатичних вузлів, слабка болісність пальпації.

Гострий травматичний тимчасових зубів може Рентгенологічних змін у періодонті немає.

бути наслідком завданого удару або падіння дитини, а також поми- Диференційну діагностику потрібно проводити із загостренням лок, допущених лікарем під час ендодонтичного втручання під час хронічного перебігу періодонтиту тимчасових зубів за допомогою лікування пульпіту (інструментальна обробка та пломбування коре даних анамнезу (можливі попередні загострення), клінічних проявів невого каналу).

(наявність нориці чи рубця після неї, темний колір зуба), а також ре Гострий періодонтит інфекційного походження частіше розви зультатів рентгенологічного дослідження (наявності деструктивних вається як перифокальний процес у періодонті при гострому дифуз змін у періодонті).

ному пульпіті тимчасових зубів (серозному або гнійному).

Патоморфологічна картина гострого періодонтиту. Під час мікроскопічного дослідження спостерігається розширення і збільшен ня проникності судин періодонта, розпушення і часткове руйнуван ня фіброзних волокон за рахунок випотівання ексудату, ція періодонта гістіоцитами, лімфоцитами та поліморфноядер ними лейкоцитами.

Клінічні прояви гострого і заго стрення хронічного перебігу періо донтиту тимчасових зубів дуже подібні. Хворі скаржаться на безпе рервний біль у причинному зубі, який посилюється при накушу ванні. діти майже не користу ються ураженим боком під час Зуб може бути інтактним у разі гострої травми (удару, па діння) або мати каріозну порожни Мал. 77. Рентгенівський знімок ниж ну. При гострому токсичному пе ньої щелепи в ділянці нижнього тим часового моляра. Обширна порожнина частко часового моляра. Обширна деструк ція кісткової тканини в біфур- повністю розкрита.

кації і в періапікальній ділянці без- НОВНОЮ КЛІНІЧНОЮ ознакою Є і в ділянці без- посередньо біля зачатка другого пре посередньо біля зачатка другого пре- болісність ПІД час вертикальної моляра моляра перкусії.

Періодонтит тимчасових і постійних зубів подразнення. Спостерігається також виділення гною. Слизова оболон Клініка періодонтиту постійних зубів ка ясен у цій ділянці дещо застійно гіперемійована. Іноді замість нориці виявляється рубець, який свідчить її тимчасове закриття. За Хронічний періодонтит інфекційного походження в відсутності нориці біля хворого зуба спостерігається пастозність і зубах у дітей за частотою посідає перше місце. Хронічне запалення в ціанотичність слизової оболонки ясен. Симптом вазопарезу Лукомсь може виникнути як наслідок гострого, однак у постійних зубах із незавершеним ростом коренів частіше спостерігається пер У дітей гранулююча форма хронічного періодонтиту постійних винно-хронічний розвиток процесу. Найпоширенішою формою хро зубів супроводжується регіонарним лімфаденітом.

нічного періодонтиту постійних зубів у дітей, особливо в період фор Розвиток хронічного гранулюючого періодонтиту в мування коренів, є гранулююча.

зубах із незавершеним ростом коренів може ускладнитись загибел картина хронічного гранулюючого періодон лю зони росту і припиненням подальшого формування коренів.

титу. Під час гістологічного дослідження у вогнищі хронічного запа Рентгенологічно хронічний гранулюючий періодонтит характе лення переважно визначаються молода малоструктурована сполуч ризується деструкцією кортикальної пластинки альвеоли біля вер на тканина, новоутворені капіляри і нервові волокна, а також значна хівки кореня, періодонтальної щілини, а також вогнищем розріджен кількість фібробластів, макрофагів і плазматичних клітин. Водночас ня кістки біля верхівок коренів, яке має нечіткі обриси. Розрідження із розростанням грануляцій спостерігається інтенсивна остеокластич кісткової тканини може спостерігатися і в ділянці біфуркації пос на лакунарна резорбція кістки, цементу і дентину коренів причин тійних молярів.

них зубів.

Рентгенологічну картину хронічного гранулюючого періодонти Клінічна картина. Хронічний гранулюючий періодонтит пос ту постійних зубів із незавершеним формуванням коренів потрібно тійних зубів у дітей має частіше безсимптомний перебіг. Діти звер відрізняти від зони росту в інтактних зубах. Цілість кортикальної таються до лікаря-стоматолога зі скаргами на темний колір зуба, на пластинки альвеоли, що оточує неушкоджену росткову зону, є її ди явність нориці з виділенням гною. Іноді хворі відзначають неприємні ференціальною ознакою.

відчуття в зубі, що виникають під час розжовування твердої Хронічний гранулюючий періодонтит постійних зубів у дітей Під час об'єктивного обстеження у причинному зубі необхідно диференціювати з хронічним середнім і глибоким каріє пломбу або каріозну порожнину, глибина бути різною. Зон сом, хронічним фіброзним і гангренозним пульпітом, а також пуль дування дна каріозної порожнини безболісне. Реакція на термічні пітом, ускладнився фокальним періодонтитом.

подразники відсутня. Реакція зуба на перкусію безболісна. Мож Остаточний діагноз хронічного гранулюючого періодонтиту лива зміна кольору зуба.

можна поставити на підставі даних клінічного обстеження (нориця Між каріозною порожниною і порожниною зуба часто визна з виступаючими грануляціями і виділенням гною на тлі набряклої, чається сполучення, зондування якого безболісне.

застійно гіперемійованої слизової оболонки ясен або рубець після неї, При хронічному гранулюючому періодонтиті постійних зубів змінений колір зуба) і результатів рентгенологічного дослідження несформованими коренями досить часто спостерігається вростання (деструкція кортикальної пластинки альвеоли, періодонтальної щіли грануляцій у кореневі канали. У таких випадках глибоке зондуван ни і кістки біля верхівок коренів уражених зубів).

ня слабко болісне і супроводжується кровоточивістю.

Хронічний гранулематозний періодонтит виникає в постійних зу Провідною клінічною ознакою даної форми хронічного періодон бах у дітей переважно тоді, коли корені і періодонт уже сформовані титу постійних зубів у дітей є нориця. Через її отвір у присінок ротової повністю. Розвиток гранульоми на перших етапах можна розцінюва порожнини виступають грануляції, що кровоточать у разі механічного ти як захисну реакцію організму у відповідь на надходження інфекції з тимчасових і постійних зубів кореневого каналу до періодонтальної щілини. Обмеження патологіч ти від зони росту в інтактних зубах із несформованими коренями.

ного процесу за рахунок утворення щільної сполучнотканинної кап Рентгенологічними ознаками росткової зони є цілість кортикальної сули можливе у разі морфофункціональної зрілості тканин періодон пластинки альвеоли, що її оточує, а також рівномірна ширина періо та. Однак захисну функцію гранульома лише протягом пев донтальної щілини біля сформованої частини коренів.

ного часу. Поступово її капсула проростає судинами, внаслідок чого Диференційну діагностику хронічного гранулематозного періо бар'єр між гранульомою і тканинами, що її оточують, порушується, донтиту необхідно проводити з наступними захворюваннями.

тобто гранульома починає відігравати роль вогнища хроніосепсису.

1. Хронічним глибоким карієсом, який характеризується появою картина хронічного гранулематозного болю під час препарування емалево-дентинного сполучення, а також одонтиту. Мікроскопічно визначається розростання грануляційної чутливістю зуба до дії термічних подразників.

тканини, яке відокремлене від кістки сполучнотканин 2. Хронічним фіброзним і гангренозним пульпітом, що усклад ною капсулою. волокна вплетені безпосередньо в періодонт, завдя нився фокальним на підставі виникнення різкого ки чому гранульома щільно з'єднана з коренем зуба. У центрі грану болю під час зондування сполучення між каріозною порожниною і льоми безладно розташовані фібробласти, лімфоцити, плазматичні порожниною зуба та устів кореневих каналів.

клітини і тканинні базофіли. Більшість гранульом містять поодинокі 3. Гранулюючим і фіброзним хронічним періодонтитом за допо епітеліальні клітини тяжі. Кістка навколо капсули більш щільна могою даних рентгенологічного дослідження. Розрідження кісткової і тому на рентгенограмі вогнище ураження виглядає чітко обмеже тканини при гранулюючій формі періодонтиту не має чітких обрисів.

ним.

Фіброзна форма його характеризується деформацією періодонтальної Клінічна картина. гранулематозний періодонтит по щілини і збереженням цілості кортикальної пластинки альвеоли.

стійних зубів у дітей характеризується переважно безсимптомним 4. Кістогранульомою і ретикулярною кістою: вогнище деструкції перебігом. Лише у деяких випадках хворі скаржаться на неприємні кістки на рентгенограмі має діаметр більше ніж 5 і 8 мм відповідно.

відчуття під час надавлювання на зуб, зміну його кольору.

Хронічний фіброзний періодонтит постійних зубів у дітей діаг Зуб може бути інтактним (у разі травматичного походження ностується відносно рідко порівняно з іншими формами хронічного періодонтиту), запломбованим або мати каріозну порожнину, яка спо запалення Він характеризується утворенням в апікальній лучається з порожниною зуба. Зондування дна каріозної порожни частині коренів грубоволокнистої сполучної тканини, що заміщує со ни, сполучення з порожниною зуба та устів кореневих каналів без бою періодонт. Деякі автори трактують такі зміни в його болісне. Реакція зуба на перкусію зуба безболісна. Реакція на термічні фіброз і не розглядають цей процес як запальний.

подразники відсутня.

Фіброз періодонта може розвинутись у постійних зубах зі сфор Пальпаторно на слизовій оболонці альвеолярного відростка в мованими коренями внаслідок перенесеного гострого запалення в анам ділянці патологічного процесу може визначатися випинання кістко незі, переважно травматичного походження. Інколи фіброз періодон вої та спостерігається в зубах, які раніше були ліковані з приводу пульпі Діагноз хронічного гранулематозного періодонтиту визначається ту, а також може виникнути після ефективного лікування інших форм на підставі рентгенологічного дослідження: в ділянці верхівок коренів хронічного періодонтиту (гранулюючої, гранулематозної).

ураженого зуба спостерігається деструкція кортикальної пластинки Патоморфологічна картина хронічного фіброзного періодонти альвеоли і періодонтальної щілини та вогнище розрідження кістко ту. Мікроскопічна картина характеризується дифузним потовщен вої тканини круглої або овальної форми з чіткими обрисами, діаметр ням иеріодонта і перетворенням його на грубоволокнисту сполучну якого не перевищує тканину. В окремих ділянках визначаються лімфоцитарні інфільтра Хронічний гранулематозний періодонтит у дітей слід відрізня ти. Іноді періодонтальна щілина може бути звуженою за рахунок Періодонтит тимчасових і постійних зубів гіперцементозу — відкладання вторинного цементу по всій поверхні вання на зуб, тому діти практично не жують на уражений бік. Загаль або з одного боку кореня.

ний стан пацієнтів суттєво не порушується.

Клінічна картина. Фіброз безсимптомний перебіг, Об'єктивно. При травматичному походженні гострого періодон скарги на біль відсутні.

титу зуб інтактний або з травматичним відломом його коронкової Об'єктивно. Зуб інтактний (у разі травматичного походження) частини на різному рівні. У разі гострого токсичного періодонтиту або запломбований, рідше — каріозний. Перкусія зуба безболісна.

наявні ознаки препарування каріозної порожнини, часткове чи по Слизова оболонка ясен не змінена.

вне розкриття порожнини зуба. При гострому періодонтиті інфек Діагностика фіброзних змін у проводиться за допо ційного походження у зубі виявляється каріозна порожнина, яка не могою рентгенологічного дослідження. На рентгенограмі виявляється сполучається з порожниною зуба. У разі загибелі (некрозу) пульпи і деформація періодонтальної щілини у вигляді нерівномірного роз розвитку фокального процесу в періодонті зундування дна каріозної ширення і звуження — в зонах гіперцементозу.

порожнини безболісне. Реакція на термічні подразники відсутня.

Рентгенологічна симптоматика фіброзу періодонта дуже подібна Вертикальна перкусія зуба болісна. Зуб може бути дещо рухомим за до змін, які виявляються на рентгенограмі зубів із незавершеним ро рахунок накопичення ексудату в періодонті.

стом коренів, а саме — на етапі незакритого апікального отвору і не Слизова оболонка ясен у ділянці ураженого зуба не змінена або сформованого періодонта. Для визначення остаточного діагнозу не має незначні ознаки запалення: пастозна, слабко гіперемійована, під обхідно враховувати вік дитини, а також тривлість періоду росту і час пальпації трохи болісна. Регіональні лімфатичні вузли іноді мо формування коренів у різних зубах.

жуть бути збільшені в розмірах, слабко болісні під час пальпації.

Гострий періодонтит постійних зубів у дітей найчастіше виникає Рентгенологічні зміни у періодонті при його гострому серозно внаслідок удару або падіння дитини. Травма також бути спричи му запаленні не спостерігаються.

нена помилками при лікуванні пульпіту під час ендодонтичного втру Слід відзначити, що при гострому періодонтиті постійних зубів чання. До розвитку гострого токсичного особливо в зу у дітей процес швидко набуває дифузного характеру, серозна фаза бах із незавершеним формуванням коренів, призводить використання запалення протягом доби змінюється на гнійну.

для пульпи паст, які містять миш'яковистий ангідрид, а Патоморфологічна картина гострого гнійного періодонтиту. Під також застосування для антисептичної обробки і пломбування коре час мікроскопічного дослідження відзначаються збільшення набряку невих каналів засобів, що мають цитотоксичні властивості: групи фе і посилення інфільтрації тканин періодонта поліморфноядерними лей нолу (фенолу, камфорофенолу, трикрезолу, ферезолу, резорцину) і аль коцитами, утворення гнійного ексудату і розплавлення фіброзних во (формаліну). Гострий періодонтит постійних зубів інфекцій локон.

ного походження у дітей нерідко супроводжує перебіг гострого або Клінічна картина гострого гнійного періодонтиту характери гнійного пульпіту, тобто є перифокальним процесом.

зується постійним інтенсивним пульсівним болем. Навіть незначне картина гострого серозного періодонтиту.

доторкування до зуба (язиком або зубом-антагоністом) провокує Мікроскопічно визначаються розширення і збільшення проникності різкий біль, тому хворі тримають рот напіввідкритим. Можлива сли судин періодонта, а також набряк і інфільтрація його тканин макро нотеча. У разі поширення гною під окістя біль зменшується.

фагами, лімфоцитами і незначною кількістю нейтрофільних лейко Загальний стан пацієнтів погіршується внаслідок підвищення цитів.

температури тіла і розвитку інтоксикації. Спостерігаються загальна Клінічна картина гострого серозного періодонтиту. Хворі скар слабкість, головний біль, порушення сну та апетиту.

жаться на тривалий біль ниючого характеру у причинному зубі, а та Зуб може бути інтактним, лікованим раніше або мати каріозну кож відчуття, що зуб ніби "виріс". Біль посилюється у разі надавлю порожнину, що не сполучається з порожниною зуба. Провідною тимчасових і постійних зубів клінічною ознакою є інтенсивний біль під час вертикальної і гори- дуже подібна до гострого перебігу періодонтиту. У клініці диферен зонтальної перкусії. Дифузне поширення процесу спричиняє виник- ціально-діагностичними ознаками загострення є зміна кольору зуба, нення болю під час перкуторного дослідження розташованих поряд наявність нориці чи рубця після неї, а також сполучення каріозної зубів. Причинний зуб стає різко рухомим. порожнини з порожниною зуба, переважно в постійних зубах зі сфор мованими коренями. В анамнезі можуть визначатися попередні за Слизова оболонка ясен у ділянці запалення яскраво гіперемійо гострення патологічного процесу.

вана, набрякла, болісна під час пальпації. Внаслідок поширення гнійного ексудату під окістя формується абсцес, який характеризуєть- Рентгенологічно загострення відрізняють такі ознаки: деструк ся згладженістю перехідної складки у ділянці ураженого і сусідніх ція кортикальної пластинки альвеоли, деформація періодонтальної зубів. щілини і вогнище розрідження кісткової тканини з нечіткими обри сами біля верхівок коренів.

Відзначається асиметрія обличчя за рахунок колатерального набряку м'яких тканин. Підщелепні лімфатичні вузли збільшені у Диференційну діагностику між загостренням і гострим перебігом розмірах, щільні, болісні під час пальпації. періодонтиту проводять з урахуванням відсутності чи наявності по передніх загострень в анамнезі, нориці чи рубця після неї, зміни ко Зміни на рентгенограмі при гострому періодонтиті переважно льору зуба, деструктивних змін у періодонті.

відсутні. У деяких випадках унаслідок дифузного поширення гною чіткість малюнка губчастої речовини кістки у ділянці причинного зуба Крайовий періодонтит розвивається внаслідок може бути втраченою. механічного пошкодження ясенного краю, проникнення інфекції, Гострий перебіг періодонтиту слід диференціювати з наступни- хімічних речовин (кислоти, лугу) або девіталізувальної пасти. Іноді ми захворюваннями. причиною крайового періодонтиту є проникнення стороннього тіла, некваліфіковано накладена пломба.

1. Гострим дифузним пульпітом, що ускладнився перифокаль ним періодонтитом. Об'єктивно: зондування каріозної порожнини Хронічний маргінальний періодонтит розвивається внаслідок болісне по всьому дну, розкриття порожнини зуба супроводжується тривалої дії механічного або хімічного подразника. Хворий може скар інтенсивним болем і кровоточивістю, загальний стан хворого прак- житись на незначні больові відчуття в ділянці ураження. Клінічна тично не порушений. картина характеризується помірним набряком і застійною гіперемією маргінальної частини ясен. Горизонтальна перкусія дещо болісна.

2. Загостренням хронічного періодонтиту на підставі резуль татів рентгенологічного дослідження (наявністю деструктивних Клінічна картина гострого крайового періодонтиту. Скарги на пос у періодонті). тійний біль у ділянці ураженого зуба. Ясенні краї набряклі, гіперемійо 3. Гострим одонтогенним періоститом. Об'єктивно: перехідна вані, іноді вкриті виразками, при гнійному запальному процесі утво складка в ділянці причинного і розташованих поряд зубів згладжена, рюється болючий інфільтрат аж до розвитку під'ясенного абсцесу, із набрякла, гіперемійована, болісна під час пальпації. зубо-ясенної кишені виділяється гній, спостерігається болісність під час горизонтальної перкусії. На рентгенограмі деструктивних змін у кістці 4. Гострим одонтогенним остеомієлітом. Об'єктивно визначаєть немає, проте можна виявити стороннє чи неякісно накладену плом ся рухомість хворого і сусідніх зубів, згладженість перехідної склад бу.

ки з обох боків альвеолярного відростка, виділення гною із зубоясен них кишень.

У разі загострення хронічного крайового періодонтиту клінічна Загострення хронічного періодонтиту постійних зубів у дітей картина подібна до описаної вище. На рентгенограмі спостерігається із незавершеним ростом коренів діагностується набагато частіше, ніж розширення періодонтальної щілини у верхній третині періодонта і його гострий перебіг. резорбція кортикальної пластинки міжкоміркової перегородки.

Клінічна картина загострення хронічного запального процесу 318 тимчасових і постійних зубів Довжина бічних нижніх мм. У 92% випадків у них Лікування періодонтиту тимчасових визначається один кореневий канал і у 8% — два. У ділянці верхівки кореня в 14% — два розгалуження. Ці зуби мають один додатковий зубів канал у 14% випадків і два — лише в 4%.

Довжина іклів верхньої та нижньої щелеп 17,5-22 мм. У 100% Передумовою успішного ендодонтичного лікування періодон випадків чітко визначається один кореневий канал і один додатко титу тимчасових зубів є обов'язкове знання топографо-анатоміч вий канал — у 2-4% випадків, у ділянці верхівки кореня знаходяться них особливостей на різних етапах розвитку.

два розгалуження — в 6% випадків.

перших молярів — 14-17 мм. Потрібно Топографо-анатомічні особливості системи кореневих зазначити, що ці зуби найчастіше (76%) мають чотири кореневих ка каналів тимчасових зубів нали, у 19% — три і в 5% — два. Це підтверджено і нашими спостере женнями. У 2-5% випадків у ділянці верхівки коренів є два Входи в кореневі канали (устя) розміщені на дні порожнини зуба і звичайно відповідають проекції вершин горбків коронки зуба. Коре Таблиця 40. Кількість кореневих каналів, додаткових каналів і неві канали за формою, величиною діаметра дуже варіюють залежно дельтоподібних розгалужень у ділянці верхівки коренів тимчасових зубів (а. Н. 1972) від того, якої групи належить зуб, а також від віку Звичайно вони звужуються конусоподібно до верхівки кореня зуба. діаметр більш широкий у вестибулярному напрямку, ніж у мезіодистальному.

Найвужча частина каналу (фізіологічне звуження) міститься в апі кальній ділянці на відстані 0,5-1 мм від анатомічної верхівки кореня.

Крім основного каналу, в тимчасових зубах є бічні і додаткові канали. Бічні канали розміщуються в різних ділянках кореня під пря мим кутом до основного каналу, утворюючи анастомози між основ ним каналом і періодонтом. Терміном "додаткові" позначають ма ленькі канальці, що розміщуються в декількох міліметрах від верхів ки кореня. Вони утворюють дельтоподібні розгалуження.

основних, додаткових і бічних каналів різна і залежить від того, до якої групи належить зуб (табл. 40).

центральних верхньоїщелепи становить мм.

У 100% випадків вони мають один основний канал, у 12 % - один додатковий канал і лише в 4% - два додаткових канали.

Довжина бічних різців - 17 мм. У 100% випадків у них є один кореневий канал. У верхівковій частині мо жуть бути два розгалуження (16%) і один додатковий канал (12%).

Довжина нижніх центральних різців становить 19 мм. У більшості випадків (92%) вони мають один кореневий канал, у 8% — два канали і у 8% випадків у ділянці верхівки є два розгалуження.

Примітка: канал, канал, р-піднебінний канал Додаткові канали: один — у і два — у 8% випадків.

тимчасових і постійних зубів розгалуження. У 3% випадків визначається один додатковий канал, Ендодонтія тимчасових зубів у 2% - два.

Довжина других молярів верхньої щелепи становить 17,5 Для інструментальної обробки кореневих каналів тимчасових 19,5 мм. У переважній більшості (83%) вони мають чотири корене зубів застосовують такі самі інструменти і методики, що і під час ліку вих канали і лише у 15% - три, дуже рідко (2%) — два канали. У вер вання постійних зубів (див. розділ "Лікування періодонтиту хівковій частині є два розгалуження Додаткові канали: один тійних зубів у дітей").

— у 17%, два — у 2% і три — в 1% випадків.

Розкриваючи порожнину зуба треба пам'ятати про її відносно Довжина нижніх перших молярів становить мм. У 78% ви великий розмір за меншої товщини та щільності твердих тканин, а падків вони мають три кореневих канали (один - дистальний і два також про топографо-анатомічні особливості пульпової порожнини медіальних) і у 22% два. За нашими спостереженнями, досить час порівняно з постійними зубами. Застосовують переважно ручні ме то (25%) є чотири канали - два у дистальному корені і два у медіаль тодики проходження і розширення кореневих каналів. Повноцінна ному (щічні та язикові). У ділянці верхівки є по два розгалуження в інструментальна ендодонтична обробка можлива лише на стадії ста медіальному (у 8 % випадків) і дистальному (у 2 %) коренях. Частіше білізації кореня;

на етапах його формування та резорбції особливо зустрічається один додатковий канал у ділянці біфуркації — 15% ви важливим є правильне визначення робочої довжини зуба і суворе її падків.

дотримання з метою запобігання травмуванню несформованих пері Довжина другого моляра нижньої щелепи становить 17,5 — апікальних тканин або зачатка постійного зуба. Інструментальну об 19,5 мм. У 82 % він має три кореневих канали — один дистальний і робку кореневих каналів тимчасових зубів слід проводити з надзви два медіальних (щічний і язиковий). У 26% випадків цей зуб має чо чайною обережністю, зважаючи на тонкі стінки каналу, менший тири канали — два дистальних і два медіальних (щічні та язикові). У ступінь мінералізації дентину і широкий апікальний отвір. Часто в 18% випадків спостерігається два кореневих канали (дистальний та кореневі канали тимчасових зубів можуть вростати грануляції, про медіальний). У верхівковій частині медіального кореня (у 9% ви що звичайно свідчить болісність та кровоточивість під час інстру падків) і дистального (у 5% випадків) є два розгалуження. Додаткові ментальної обробки. У такому разі нерідко доводиться в перше канали: один — у 18 % випадків, два — у 5%.

відвідування видаляти грануляції після обробки камфоро-фено Слід також зауважити, що корені тимчасових молярів значно лом з анестезином.

розходяться, оскільки між ними формується зачаток постійного зуба.

Інструментальна обробка кореневих каналів під час лікування Отже, кореневі канали в цих зубах також розташовані під значно періодонтиту тимчасових зубів має супроводжуватись дією медика більшим кутом один відносно іншого, ніж у постійних зубах.

ментозних препаратів на макроканал, мікроканал та періапікальний Таким чином, тимчасові зуби в період сформованого кореня ма осередок запалення. Докладно цей аспект лікування періодонтиту ють розвинену систему кореневих каналів. Цей період триває від 4 до викладено в розділі періодонтиту постійних зубів у дітей", 7 років і є найсприятливішим для проведення ендо оскільки медикаментозна обробка тимчасових зубів мало відрізняєься донтичного лікування.

від обробки постійних зубів у дітей. Варто лише зауважити, що у тим У період формування та резорбції верхівкова частина кореня часових зубах із несформованими коренями або на стадії резорбції лійкоподібно розширена, дельтоподібне розгалуження кореневого слід уникати застосування лікарських засобів, які здатні подразню каналу відсутнє.

вати або спричиняти опік несформованих періапікальних тканин чи зачатка постійного зуба.

Вибір того чи того лікарського засобу для медикаментозної об робки кореневого каналу, особливо для кореневих пов'язок, так само, тимчасових і постійних зубів як і під час лікування періодонтиту постійних зубів у дітей, залежить Вибір методу лікування періодонтиту тимчасових зубів від форми, стадії та ступеня вираженості запалення періодонта, скла ду мікрофлори кореневого каналу, стадії розвитку кореня, загально- Методи лікування періодонтиту тимчасових зубів можна умов го стану дитини. но поділити на консервативний, спрямований на збереження анато мічної та функціональної цілості зуба, і хірургічний — видалення зуба Промивання каналу із шприца проводять обережно, без тиску, як джерела інфікування періодонта.

через можливість затікання розчину через широкий апікальний отвір.

Для промивання каналу з метою видалення дентинної тирси, що ут- Протипоказаннями до проведення консервативного методу ліку ворилася під час інструментальної обробки, може застосовуватись сте- вання періодонтиту тимчасових зубів є:

рильний ізотонічний розчин натрію хлориду та розчин гіпохлориту — ситуація, коли хворий зуб є причиною гострого септичного натрію.

стану, хронічної інфекції та інтоксикації організму;

Пломбування (обтурація) каналів тимчасового на будь-яко- — пошкодження компактної пластинки, що оточує фолікул пос му етапі формування проводять після ретельної інструментальної тійного зуба (за даними рентгенографи);

та медикаментозної обробки та зникнення клінічних ознак гострого — патологічна або фізіологічна резорбція кореня більше, ніж на запалення періодонта. Особливістю кореневої пломби в даному разі 1/3 його довжини;

є її здатність до розсмоктування, синхронного з розсмоктуванням — повне зруйнування коронки зуба, якщо до його фізіологічної кореня тимчасового зуба. Отже, пломбування кореневих каналів тим зміни залишилось не більше 1,5 років;

часових зубів має здійснюватися нетверднучими пастами, що мають — перфорації стінки кореня або дна порожнини зуба;

антисептичну і протизапальну дію. З цією метою найчастіше засто — відсутність ефекту консервативного лікування (збереження совують пасти на основі оксиду цинку та евгенолу (паста Гроссмана, ознак гострого запального процесу, невитримування зубом герме йодоформні пасти Швейцарія), тичного закриття тощо);

що МІСТЯТЬ йодоформ, камфору, парахлорфенол і ментол, пасту — затримка зуба в щелепі у разі прорізування постійного зуба.

що, крім названих компонентів, містить також оксид цинку, Метою консервативного лікування періодонтиту тимчасових тимол, ланолін, фірми Йододент (Росія) - каль зубів є усунення вогнища інфікування періодонта (мікрофлори ко ційгідроксидвмісна йодоформна паста. У стадії розсмоктування ко реневого каналу) шляхом ретельної механічної і медикаментозної об реня майже завжди застосовують 5 % йодоформну або йодоформ робки кореневого каналу та його обтурації, забезпечення нормально тимолову пасту. Заповнення кореневого каналу тимчасового зуба па го і своєчасного перебігу фізіологічного процесу розсмоктування стою здійснюється за допомогою каналонаповнювача (див. розділ кореня та запобігання пошкодженню і порушенню розвитку фоліку "Лікування періодонтиту постійних зубів у дітей"). Пломбування ла постійного зуба. Основними принципами лікування періодонти починають з уведення пасти рідкої консистенції по стінках і продов ту є вплив на систему макроканалів (усунення путридного розпаду, жують конденсацією густіше замішаного матеріалу із застосуванням видалення інфікованого предентину, знешкодження мікроор плагера, амальгамового конденсора, паперового абсорбційного штиф ганізмів), мікроканалів (блокування інфекції в канальцях) та.

і періапікальні тканини (усунення запальних процесів і створення сприятливих умов для регенерації тканин періодонта).

Вибір тактики періодонтиту тимчасових зубів залежить від етіології та перебігу процесу (гострий, хронічний, загострення хро нічного), стадії розвитку кореня, наявності і розміру вогнища періапі деструкції, соматичного та психічного стану дитини.

тимчасових і постійних зубів Лікування гострого тимчасових зубів не потребує інтенсивного розжовування, загальнозміцнювальної терапії.

Після першого відвідування зуб залишається відкритим. Дити Консервативне лікування гострого інфекційного періодонтиту на має приходити на прийом щодня, щоразу оцінюється її стан, за спрямоване на ліквідацію запалення в періодонті, зняття болю і за необхідності проводиться корекція лікувальної тактики, перевіряєть побігання поширенню запального процесу на інші відділи щелепно ся наявність повноцінного дренування періодонтальної щілини і лицевої ділянки. Ексудат, утворений у тканинах періодонта, може здійснюється антисептична обробка кореневого каналу.

знайти вихід кількома шляхами: через кореневий канал, через кістку Продовження лікування можливе після стихання гострих за щелепи під окістя з вестибулярного або язикового боку, через нори пальних явищ: мимовільного болю, колатерального набряку, вира цевий хід (при загостренні хронічного періодонтиту), через ясенну женої болісності під час пальпації ясен у ділянці хворого зуба, боліс борозну, через комірку видаленого зуба. Потрібно оптимально ство ності під час перкусії зуба.

рити відтік серозного або гнійного ексудату з періодонта через коре У наступне відвідування проводиться:

невий канал. За відсутності виділення ексудату з каналу при сфор — повна інструментальна і антисептична обробка кореневого ка мованому апікальному отворі обов'язковим є його відкриття, проте в налу за вказаними нижче методиками із застосуванням найефек тимчасових зубах, як правило, такої необхідності не виникає. Ліку тивніших лікарських засобів;

вання проводять у кілька відвідувань.

— уведення в канал лікарського засобу антисептичної протиза У перше відвідування необхідно здійснити наступне:

пальної дії на турунді або у вигляді пасти;

— знеболювання;

— ізоляція порожнини зуба герметичною пов'язкою з тимчасо — розкриття порожнини зуба із застосуванням високошвидкі вого пломбувального матеріалу (дентин-пасти тощо).

сного наконечника;

Завершення лікування залежить від оптимальної тривалості дії — видалення з каналу путридних мас під шаром антисептично лікарських засобів, які входять до кореневої пов'язки (1-6 діб). За го розчину за допомогою пульпекстрактора відповідного розміру;

відсутності проявів загострення процесу, безболісної перкусії, відсут у разі дуже широких каналів іноді доводиться застосовувати з цією ності ексудації з каналу (що підтверджується відсутністю зміни за метою одразу кілька пульпекстракторів;

у зубах із несформованим барвлення з йодинолом, уведеної в канал) проводиться плом коренем або в період його резорбції цей етап виконується дуже бування кореневих каналів пастою, що розсмоктується, і відновлен обережно;

ня форми зуба постійними вальними матеріалами (після рен — за відсутності відтоку ексудату через кореневий канал і сфор тгенологічного контролю якості заповнення кореневого каналу).

мованої верхівки кореня відкриття апікального отвору за допо Лікування хронічного періодонтиту тимчасових зубів у стадії за могою файла або римера;

гострення проводиться так само, як лікування гострого періодонти — за наявності під'ясенного або надкісничного абсцесу — його ту інфекційного походження.

розтин і дренування;

Лікування гострого токсичного періодонтиту тимчасових зубів — призначення ванночок з 0,5 % розчину гідрокарбонату на принципово не відрізняється від лікування періодонтиту трію для полоскання ротової порожнини;

зубів у дітей.

— призначення сульфаніламідних препаратів, у разі вираженої У перше відвідування необхідно здійснити:

інтоксикації — антибіотиків, десенсибілізувальних та аналгезую — видалення девіталізованої пульпи;

чих засобів у дозуванні, відповідно до віку;

— обробку кореневого каналу препаратом антидотом: при миш' — призначення великої кількості рідини, що яковистому періодонтиті — 5 % розчином унітіолу, тіосульфату на тимчасових і постійних зубів трію, 5 % розчином йоду, 1 % розчином йодинолу;

у разі пошкод лу з анестезином, унесеними в канал на турунді (процедура має про ження тканин періодонта фенолом — рициновою (касторовою) водитись обережно через небезпеку опіку слизової оболонки рото олією або % емульсією анестезину в рициновій олії;

вої порожнини);

— внесення антидоту в кореневий канал на турунді;

— повна інструментальна та антисептична обробка кореневого — герметичне закриття порожнини зуба на 24 год.

каналу за вказаними нижче методиками із застосуванням найефек Дитині призначають приходити на прийом щодня. У разі збере тивніших лікарських засобів;

ження болю і болісної перкусії обробка антидотом повторюється і — заповнення кореневого каналу лікувальною пастою або вне відновлюється коренева пов'язка ще на добу. Кореневий канал плом сення турунди з певним лікарським засобом;

бується після зникнення симптомів гострого періодонтиту. Зуб не — ізоляція порожнини зуба герметичною пов'язкою з тимчасо можна залишати відкритим, оскільки можливе інфікування періо вого пломбувального матеріалу (дентин-пасти тощо).

донта через кореневий канал.

З метою імпрегнації системи макро- і мікроканалів та для коагу ляції розростань грануляцій у каналі іноді застосовують фор малінвмісні препарати, зокрема резорцин-формалінову рідину, а та Лікування хронічного періодонтиту тимчасових зубів кож розчин нітрату срібла. До складу резорцин-формалінової ріди ни входять формалін % розчин формальдегіду, який дена Лікування хронічного періодонтиту тимчасових зубів можна турує і осаджує білки тканин організму і бактерійних клітин, діючи здійснювати в одне або два відвідування. За наявності нориці на яс шляхом вивільнення парів формальдегіду, що таким чином реалізує нах, відсутності в каналі гангренозного розпаду з гнильним запахом, свою бактерицидну і висушуючу дію) і резорцин (має протимікроб за наявності можливості одразу здійснюють повну інструментальну ну активність). 4 % спиртовий розчин нітрату срібла (з наступним і медикаментозну обробку каналу у соматично здорових дітей, які в його відновленням 4 % розчином гідрохінону) добре дифундує у ден даний час не приймають усередину антибіотики, кортикостероїдні тинні канальці, чинить антибактеріальний вплив, знешкоджує білкові препарати або інші засоби з імунодепресивною дією, можливе ліку маси путридного розпаду, утворюючи з ними альбумінати срібла.

вання в одне відвідання. Проводиться повна інструментальна та ме Після обробки кореневого каналу розчином нітрату срібла і віднов дикаментозна обробка кореневого каналу і його пломбування нетвер ника його стінках утворюється срібна плівка, непроникна для бак пастою з відновленням коронкової частини постійним плом терій. Проте слід пам'ятати, що в період несформованого кореня або бувальним матеріалом.

його резорбції застосування цих речовин може призвести до опіку Частіше лікування періодонтиту проводять у два відвідування.

періодонта.

У перше відвідування здійснюється:

Постійне пломбування каналу нетверднучими пастами, рентге — некротомія і формування каріозної порожнини;

нологічний контроль та відновлення анатомічної форми зуба пос — розкриття порожнини зуба;

тійними пломбувальними матеріалами здійснюється в наступне — видалення з каналу путридних мас під шаром антисептичного відвідування за відсутності скарг і ексудату в каналі.

розчину за допомогою пульпекстрактора відповідного розміру або одразу кількома пульпекстракторами при дуже широких каналах;

у зубах із несформованим коренем або в період його резорбції цей етап виконується дуже обережно;

— за необхідності — видалення грануляцій, що вросли в корене вий канал, після обробки камфоро-фенолом або сумішшю фено тимчасових і постійних зубів прямують окремо до верхівкової ча Лікування періодонтиту постійних зубів стини кореня;

IV устя один канал, який розділяється на два У Дітей (мал. 78).

У літературі є суперечливі дані Лікування періодонтиту постійних зубів передбачає дію на ко відносно довжини зуба, кількості реневий канал, мікроканали та вогнище запалення, а в основних і додаткових кореневих разі незавершеного формування кореня — на клітини прикореневої Малюнок 78. типи конфігу- каналів, розгалужень у зони, здатні забезпечувати закриття апікального рації каналів в одному корені верхівки кореня. Ми наводимо дані вору щільною тканиною (апексифікація), на фібробласти, цементо тих авторів, які вивчали зуби дітей бласти, остеобласти.

і підлітків Здійснення якісної інструментальної і медикаментозної оброб ки кореневих каналів при періодонтиті постійних зубів у дітей по Таблиця Кількість кореневих каналів, додаткових каналів і дельтоподіб требує чіткого знання топографо-морфологічних особливостей сис них розгалужень у ділянці верхівки коренів постійних зубів теми кореневих каналів цих зубів.

Топографо-морфологічні особливості системи кореневих каналів постійних зубів Устя кореневих каналів розміщуються на дні порожнини зуба в проекції вершин зубних горбків. На поздовжньому зрізі діаметр ка налів ширший у щічно-оральному напрямку, ніж у мезіо-дистально му. Найвужча частина каналу у верхівковій частині кореня так зване фізіологічне верхівкове звуження, що розміщене на відстані 1 мм від анатомічного верхівкового отвору (місця переходу цементу кореня у дентин поверхні стінки кореневого каналу).

канали розміщені на різних рівнях основного каналу і відга лужуються від нього під прямим кутом. Додаткові канали це ма ленькі канальні, що розміщуються на відстані декількох міліметрів від верхівки кореня зуба, утворюючи верхівкове дельтоподібне роз галуження. Бічні й додаткові канали формуються внаслідок розрос тання епітелію піхви Гертвіга навколо кровоносних судин у період розвитку кореня. Якщо в одному корені є два канали, то між ними утворюються анастомози. Існує декілька типів конфігурації каналів в одному корені: І -- один прямий канал, що тягнеться від устя до верхівки кореня;

II — два устя і два канали, що з'єднуються в один у Примітка: канап, канал, р-палатинальний канал.

ділянці верхівкової частини кореня;

НІ — два устя і два канали, що Періодонтит тимчасових і постійних зубів Центральний різець верхньої щелепи. Довжина зуба в середньо му становить 23,7 мм. Цей зуб завж ди має один прямий канал, який зву жується до верхівки кореня. Є не значне звуження каналу на рівні шийки зуба. У верхівковій частині канал бути викривлений у губ ний або піднебінний бік (мал.79,а ).

Бічний різець верхньої щеле Мал. 80. Ікло верхньої щелепи. Схематичне зображення кореневого каналу пи. Довжина зуба в середньому ста 1 — вигляд з боку вестибулярної поверхні;

2 — вигляд з оклюзійної по новить 22,1 мм. Верхівкова частина верхні;

З - вигляд у мезіо-дистальному напрямку;

б - кореневі канали іклів кореня цього зуба часто викривлена верхньої щелепи. Канали заповнені контрастною речовиною з наступним про у дистальному напрямку. Канал до світленням за О.

сить вузький, із тонкими стінками.

У верхівковій третині канал звуже ний (мал.79, б).

Ікло верхньої щелепи. Це най довший зуб у людини — 27,3 мм.

Його канал має овальну форму і до сить широкий. Проте на відстані 2 3 від верхівки корінь раптом різко звужується, що несе в собі небезпе ку його розколу під час інструмен Мал. 79. Центральний (а) і тальної обробки. Виникають пробле- Мал. 81. Перший премоляр верхньої щелепи. Схематичне зображення коре (б) різці верхньої щелепи. Схема невих каналів 1 — вигляд з боку вестибулярної поверхні;

2 — вигляд з ми у визначенні довжини зуба на тичне зображення кореневих ка оклюзійної поверхні;

3 — вигляд у мезіо-дистальному напрямку;

кореневі рентгенограмі, якщо спостерігається налів: — вигляд з боку вестибу канали (б). Канали заповнені контрастною речовиною з наступним про викривлення верхівкової частини лярної поверхні;

2 — світленням за О.Кеііег зійної — вигляд у мезіо- кореня в губний бік. Такий зуб виг Другий премоляр верхньої щелепи. Довжина зуба становить у дистальному напрямку;

в — коре лядає коротшим (мал. 80).

неві канали різців верхньої щелепи. середньому 22,3 мм. Звичайно цей зуб має один корінь, в якому раз Перший премоляр верхньої Канали заповнені контрастною ре міщується один канал, але можуть бути і два окремих канали з двома щелепи. Довжина зуба становить у човиною з наступним просвітлен устями з одним загальним устям. Верхівкова частина кореня може середньому 22,3 мм. Звичайно цей ням за бути значно викривлена у дистальному напрямку, а інколи і в щічно зуб має два кореня і два канали 1972) му (мал. 82).

піднебінний і щічний, але він може Перший моляр верхньої щелепи. Перший моляр має три кореня.

дуже тонкі і можуть бути викрив мати і один, і три канали. Корен Найдовший (у середньому 22 мм) із них піднебінний. Коротші (в езіальному напрямках (мал. 81).

лені в щічному, піднебінному, середньому 21 мм) мезіально-щічний і дистально-щічний корені.

тимчасових і постійних зубів Мал. 84. Другий моляр верхньої щелепи. Схематичне зображення кореневих Мал. 82. Другий премоляр верхньої щелепи. Схематичне зображення коре каналів (а);

1 — вигляд боку вестибулярної поверхні;

2 — вигляд оклюзійної невих каналів 1 — вигляд з боку вестибулярної поверхні;

2 — вигляд з ок поверхні;

3 — вигляд у мезіо-дистальному напрямку;

в — кореневі канали різців люзійної поверхні;

З — вигляд у мезіо-дистальному напрямку;

кореневі кана верхньої щелепи;

кореневі канали (б). Канали заповнені контрастною речо ли (б). Кореневі канали заповнені контрастною речовиною з наступним про виною з наступним просвітленням за О. Кеііег світленням за Другий моляр верхньої щелепи. Довжина в середньому ста новить 22,3 мм. Цей зуб має три кореня, які коротші, ніж у першого моляра. Канали пряміші, з тонкими стінками. У більшості випадків у зубі три канали, в 40% - чотири. Частіше зустрічається два канали у мезіально-щічному корені (мал. 84).

Центральний і бічний різці нижньої щелепи. Ці два різці морфо логічно дуже схожі. Довжина центрального різця в середньому стано вить мм, а бічного - 23,3 мм. Ці зуби мають один корінь, але досить часто два канали (за даними різних авторів - від 40% випадків), Мал. 83. Перший моляр верхньої щелепи. Схематичне зображення корене які на рентгенограмі накладаються один на одного, проте тільки в 1% вих каналів (а);

1 - вигляд з боку вестибулярної поверхні;

2 - вигляд з оклю випадків виявляються два устя кореневих каналів (мал. 85).

поверхні;

— вигляд у мезіо-дистальному напрямку;

кореневі канали Ікло нижньої щелепи. Ікло нижньої щелепи трохи коротше (б). Канали заповнені контрастною речовиною з наступним просвітленням ікла верхньої щелепи середньому 26 мм). Дуже рідко зустрічають за О.

ся два кореня. Найчастіше цей зуб має один канал (93,3%), інколи два (6,6%). Канал прямий, сплющений у мезіо-дистальному напрям У випадків у мезіально-щічному корені визначають два канали з дво ку. В апікальній частині корінь може бути викривлений у дистально ма окремими верхівковими отворами. Ці канали дуже вузькі важкодос му чи вестибулярному напрямку (мал. 86).

для інструментальної обробки. Дуже важко визначити кривизну Перший премоляр нижньой щелепи. Довжина цього зуба стано каналів, через те на рентгенограмі два канали в мезіально-щічному ко вить у середньому 22,9 мм. Частіше він має один канал, але інколи все рені накладаються один на одного.

редині каналу виявляють досить складні його розгалуження.Описано Піднебінний корінь має тенденцію до викривлення в щічному випадки, коли цей зуб мав два канали, але одне устя або два канали і напрямку, і його довжина на рентгенограмі видаватиметься корот два устя (мал. 87).

шою, ніж насправді (мал. 83).

тимчасових і постійних зубів 1 а Мал. 87. Перший премоляр нижньої щелепи. Схематичне зображення коре невих каналів (а), кореневі канали (б);

1 — вигляд з боку вестибулярної по верхні;

2 — вигляд з оклюзійної поверхні;

3 — вигляд у мезіо-дистальному на прямку. Канали заповнені контрастною речовиною з наступним просвітлен ням за О. Кеііег Мал. 85. Центральний (а) і бічний (б) різці нижньої щелепи. Схематичне зоб раження кореневих каналів 1 — вигляд з боку вестибулярної поверхні;

2 — вигляд з оклюзійної поверхні;

З — вигляд у мезіо-дистальному напрямку/ — кореневі канали різців нижньої щелепи. Канали заповнені контрастною речовиною з наступним просвітленням за О.

Мал. 88. Другий премоляр нижньої щелепи. Схематичне зображення корене вих каналів (а), кореневі канали 1 — вигляд боку вестибулярної поверхні;

2 — вигляд з оклюзійної поверхні;

3 — вигляд у мезіо-дистальному напрямку.

Канали заповнені контрастною речовиною з наступним просвітленням за О.

Кеііег Другий премоляр нижньої щелепи. Довжина цього зуба стано вить у середньому 22,3 мм, він має один корінь і звичайно один ка нал. Описано випадки, коли виявляли два канали (мал. 88).

Мал. 86. Ікло нижньої щелепи. Схематичне зображення кореневих каналів Перший моляр нижньої щелепи. Довжина цього зуба становить (а), кореневі канали (б);

1 ~ вигляд з боку вестибулярної поверхні;

2 — вигляд у середньому 22 мм. Він має звичайно два кореня і три канали (в 52,5% з оклюзійної 3 — вигляд у мезіо-дистальному напрямку. Канали за випадків) - один дистальний і два мезіальних, в 4,5% випадків - один повнені контрастною речовиною з наступним просвітленням за О. Кеііег мезіальний і один дистальний. Описано випадки, коли майже в тимчасових і постійних зубів Інструментальна обробка кореневих каналів Інструментальна обробка кореневих каналів - відповідальний етап ендодонтичного лікування. Мета інструментальної обробки видалення інфікованих тканин з кореневого каналу і створення спри ятливих умов для його пломбування. Для успішного досягнення цієї мети потрібно мати набір необхідних інструментів.

Перший етап: розкриття порожнини зуба з метою створення прямого доступу до отвору кореневого каналу. Для успішного здійснення цього етапу потрібно добре знати Мал. 89. Перший моляр нижньої щелепи. Схематичне зображення корене особливості порожнини зуба та отворів кореневих каналів.

вих каналів (а), кореневі канали (б);

1 — вигляд боку вестибулярної поверхні;

Видалення каріозного дентину, пломб та розширення каріозної 2 — вигляд з поверхні;

З — вигляд у мезіо-дистальному напрямку.

Канали заповнені контрастною речовиною з наступним просвітленням за О. порожнини проводять за допомогою фісурних або круглих борів відповідного діаметра. Розкривають порожнину зуба твердосплавним фісурним чи алмазним бором.

Розкриття порожнини різців та іклів проводиться з боку ораль ної поверхні. Напрямок бора повинен відповідати осі зуба, що дозво лить запобігти перфорації його коронки.

Мал. 90. Другий моляр нижньої щелепи. Схематичне зображення кореневих каналів (а), кореневі канали (б);

1 — вигляд з боку вестибулярної поверхні;

2 — вигляд з оклюзійної поверхні;

З — вигляд у мезіо-дистальному напрямку.

Канали заповнені контрастною речовиною з наступним просвітленням за О. Кеііег 1/3 цих зубів виявляються чотири канали, зустрічаються зуби з трьо ма коренями (мал. 89).

Другий моляр нижньої щелепи.Довжина другого моляра ста новить у середньому 21,7 мм. Він має два кореня і три канали, найча стіше (в 72,6% випадків) устя мезіальних каналів розміщені близько один до одного. Рідко зустрічаються чотири канали (в 7,4% випадків) Мал. 91. Бори: а фісурний б— фісур і значно частіше (19,9%) два канали (мал.90).

ний конусоподібний з тупим кінцем, г — фісурний конусопо дібний з тупим кінцем, алмазний тимчасових і постійних зубів Розкриття порожнини зуба премолярів і молярів проводиться з во вважаються отворами кореневих каналів через недостатньо вида боку жувальної поверхні. Для розкриття порожнини зуба і видален лені навислі краї даху порожнини зуба;

5) неможливість віднайти ня навислого краю даху користуються фісурним конусоподібним отвори всіх каналів через недостатнє розкриття порожнини зуба по твердосплавним бором або алмазною головкою з тупим кінцем, щоб периметру.

запобігти перфорації дна порожнини зуба (мал. 91).

Другий етап: механічна обробка кореневого каналу. Успіх ендо За допомогою ендодонтичного або звичайного зонда визнача донтичного лікування залежить від якості очищення, формування та ють устя кореневих каналів. У виняткових випадках, коли устя різко пломбування кореневих каналів. Оброблений канал повинен мати звужені, вдаються до розширення, використовуючи конусоподібну форму, поступово звужуватись у напрямку від устя круглі бори малих розмірів на довгому стержні або внутрішньока до верхівкової частини. Інструментальна обробка завершується на нальний бор для розширення устів кореневих каналів типу Гейтс відстані 0,5-1 мм до анатомічного верхівкового отвору, що відпові Глідден Вони випускаються за № 1- 6, що відпові дає верхівковому звуженню отвір) кореневого кана дає діаметрові робочої частини інструмента лу. Інколи анатомічний отвір не відповідає своєму відображенню на 1,50 мм. Довжина інструмента 28 і 32 мм (мал. 92).

рентгенограмі. Він може міститися на бічній поверхні кореня.

Працюють інструментом типу на малих обертах При гострому гнійному періодонтиті або загостренні хронічно бормашини. На цьому етапі можливі помилки та ускладнення: го періодонтиту в тому разі, коли після видалення путридних мас із пошкодження стінки зуба у разі недостатнього зняття навислих кореневого каналу немає відтоку гною, потрібно розкрити верхівко країв каріозної порожнини;

2) перфорація коронки зуба;

3) перфора- вий отвір і дренувати щілину.

ція дна порожнини зуба;

4) отвори в даху порожнини зуба помилко- Обробку кореневого каналу починають із визначення його робо чої довжини. Існує два методи оцінки довжини кореневого каналу — рентгенологічний та електроннометричний. Довжину кореня визнача ють на основі вивчення рентгенівського знімка, виконаного до лікуван ня, і переносять на ендодонтичний інструмент, який обережно вво дять у кореневий канал на глибину мм, коротшу за гадану довжи ну зуба. Робочу довжину інструмента відмічають силіконовим чи гумо вим обмежувачем (стопером). Перед уведенням до каналу ендодонтич ний інструмент потрібно зігнути відповідно до конфігурації каналу. Якщо в корені два чи три канали, то вводять різні за формою інструменти, на приклад, в один Н-файл, а в другий К-файл, що буде добре ідентифіко вано на рентгенограмі. Безпосередньо на рентгенограмі проводять ко рекцію робочої довжини, вимірюючи відстань від кінчика інструмента до рентгенологічної верхівки кореня і віднімаючи чи додаючи 1 мм за лежно від його розміщення. Відстань від кінчика файла до обмежувача, що і визначає робочу довжину, вимірюють міліметровою лінійкою і записують в історію хвороби.

Для визначення робочої довжини без рентгенівського знімка ко ристуються електронним шукачем (апекс-локатор), який визначає 92. Круглі бори з різною довжиною стержня і розташування апікального отвору на підставі різниці між електрич бор для розширення прямої частини каналу 340 Періодонтит тимчасових і постійних зубів ним опором м'яких і твердих тканин. Сучасні електронні локатори, 1/4або і виймається з каналу. збільшен (наприклад, IV) можуть працювати і в сухому, і у ням розміру зростає жорсткість інструмента, що може призвести до вологому каналі, мають автоматичний цифровий індикатор, підкріпле утворення заглиблення (ніші) в стінці каналу, особливо в ділянці вер ний світловим і звуковим індикатором. Проте ці апарати хівки. Зараз випускають підвищеної гнучкості (К заміняти рентгенологічний метод дослідження, особливо в зубах із у серії з шести розмірів. використання є особливо до незавершеним ростом і розвитком коренів і в тимчасових зубах.

цільним у разі викривлених каналів. Інструменти проміжних розмірів інструментарій. Ручний інструментарій призначені для обробки вузьких важ для обробки кореневих каналів випускається різних розмірів та форм кодоступних каналів. Вони випускаються в наборі № згідно з Звичайно номер інструмента означає діаметр кінчика, 37. У дуже вузьких каналах використовують римери К-Кеатег який вимірюється в сотих міліметра. Наприклад, № 10 означає, що № з довжиною робочої частини мм.

кінчик інструмента має діаметр 0,1 мм. Кольорове маркірування оз Файл Керра виготовлено з дроту трикутного або квад начає черговість уведення інструментів (мал.

ратного перерізу і на відміну від римера Керра сильніше скрученого, кольорову вклейку). Символ у вигляді трикутника на ручці інстру що утворює більш дрібний крок спіралі. Цими інструментами можна мента означає, Керра (К-Кеатег);

символ у вигляді квад спилювати дентин на стінках каналу і розширювати його. К-файлом рата позначає файл Керра символ у вигляді круга означає виконуються скребкові вертикальні та незначні обертальні рухи в файл Хедстрьома Поперечний переріз дроту, з якого виго кореневому каналі (до 90°). Скребкові вертикальні рухи дають більше товлено інструмент, може бути різним (мал. 93).

шансів для сформування кореневого каналу лійкоподібної форми без К-ример (мал. 94) виготовляється з дроту трикутного або квад ратного перерізу, скрученого в спіраль. Інструмент повертається на т т А А а б в г д є є Мал. 93. Ендодонтичні інструменти: а ример Керра (К-Кеатег);

б - файл Керра в— файл К-Яех;

г — д - файл ример є — Під малюнками вказано поперечний переріз кожного інструмента ( за 1994) тимчасових і постійних зубів уступів і заглиблень (ніш) у верхівковій частині Хедстрьома ( Н-файл, ВИГОТОВЛЯЄТЬСЯ З (мал. файли Сиг. (Р-файл), більш гнучкі, дроту у вигляді конуса шляхом нарізання гострих різальних виступів для роботи у викривлених каналах (мал. 96).

у вигляді спіралі (мал. 97). При роботі цим інструментом виконують Інструмент типу у поперечному перерізі має форму ромба тільки скребкові (спилюючі) рухи. Він призначений для вирівню з двома різальними виступами. Він більш гнучкий.

вання стінок каналу, ним можна видалити пломбувальний матеріал, Інструмент типу є ще одним різновидом файла Кер зокрема гутаперчу, з кореневого каналу. При спробі розширити ка ра. Він виготовлений із дуже гнучкого сталевого дроту, важче ламаєть нал обертальними рухами інструмент легко ламається.

ся, має безпечну верхівку. Цей інструмент випускається також про Уніфайл — це нова модифікація Н-файла. Він має два міжних розмірів Месііит).

різальних виступи. Нарізки в цьому інструменті однакової глибини Для проходження дуже ТОНКИХ і викривлених каналів викорис по всій довжині стержня, завдяки чому він пружний і міцніший на товують інструменти підвищеної гнучкості, виготовлені з нікельти злам, у той час як його верхівкова третина гнучка, що дозволяє об танового сплаву. Файл Керра (типу випускається стан робляти викривлені канали (див.мал. 93).

дартних розмірів. Цей інструмент не можна згинати за кривизною — також різновидність файла Хедстрьома. Цей інстру каналу, оскільки він має пам'ять форми і одразу повертається до сво мент відрізняється тим, що на перерізі має три різальних виступи го попереднього положення.

(див.мал. 93).

Періодонтит тимчасових і постійних зубів Ендодонтичні наконечники та інструменти для обробки (мал. 98) призначений для видалення пульпи.

кореневих каналів Випускається від № 0 до №6.

Рашпіль призначений для очищення стінок кореневого каналу Нині виробники пропонують досить великий вибір ендодонтич і видалення інфікованого предентину. Випускається № 1-6 (мал. 99).

них наконечників (мал. принципова відмінність від звичай В2 призначений для розширення них кутових наконечників полягає в тому, що швидкість обертання прямої частини кореневого каналу (мал. 100).

знижена (за рахунок мікромотора і редуктора), подекуди до 350- Кеатег призначений також для розши об/хв. Ендодонтичний наконечник 2000" фірми "ЗЕТ" рення прямої частини каналу (мал. 101).

забезпечує поступально-обертальні рухи: обертання на 90° і зворот но-поступальний рух на 0,4-0,8 мм. У ньому використовуються спе ціальні ендодонтичні інструменти для кутового наконечника. Нако нечник має пристрій для промивання кореневого каналу. Його мож на використати також для пломбування каналів.

Наконечник забезпечує оберти за і проти годиннико вої стрілки на 90°. Наконечник Еіпсіег призначений для пошу ку каналу, він здійснює комбінацію вібраційних рухів з обертами.

Для механічної обробки кореневих каналів використовують ен додонтичні вібраційні системи. Вони були розроблені з метою сумі щення інструментальної обробки та іригації кореневих каналів, що Мал. 102. Ендодонтичні наконечники: а — який забезпечує оберти за і проти годинникової стрілки тільки на б — наконечник для пошуку кореневих каналів виконує вібраційні та обертові рухи;

в — 8опіс Аіг здійснює вібрацію з частотою 1500 Гц;

г — — п'єзо електричний ультразвуковий наконечник із частотою вібрації 28 000 Гц;

д — Епсіо — магнітозвуковий наконечник із частотою 25 000 Гц тимчасових і постійних зубів дозволило прискорити та поліпшити техніку підготовки каналу до Розширення та формування кореневих каналів проводяться пломбування. Наприклад, система різними методами. Це може бути стандартний метод, за якого внут Аіг дає коливання в межах звукової хвилі з частотою від до рішньоканальні інструменти К-ример чи К-файл уводяться з по Гц.

слідовним збільшенням діаметра, не доходячи до рентгенологічної Наконечник п'єзоелектричний ультразвуковий довжини на 1мм, доки канал не буде розширено ще на 3—4 розміри забезпечує частоту коливань 28 000 Гц, магнітоультразвуковий на інструмента. Прохідність каналу перевіряється і підтримується конечник Сауі Епсіо — 25 000 Гц. Для цих наконечників випускають інструментами меншого розміру. Потрібно відзначити, що ця мето ся багатофункціональні ендодонтичні інструменти, які дозволяють дика виправдана в прямих, добре прохідних каналах. Зі збільшенням набагато швидше обробити кореневий канал: схожий на розміру інструмента зменшується його еластичність, а це може при пульпекстрактор, добре очищує кореневий канал від залишків пуль звести до поломки. Звичайно за цієї методики виникають такі уск пи чи пломбувального матеріалу;

— файл Хедстрьома для на ладнення, як утворення ніші чи сходинки, перфорація колі конечника файли типу Керра і Хедстрьома для наконеч ноподібний вигин у вузькій частині каналу, втрата робочої довжини ника Ріпсіег;

інструменти для наконечника Зопіс Аіг за рахунок блокади верхівкової частини каналу дентинною тирсою гізрізопіс), для наконечника Сауі Епсіо бурави алмазні;

(мал. 104).

алмазний файл Керра для ультразвукового наконечника (мал. 103).

Часто виникає біль після пломбування кореневого каналу, який пов'язаний не стільки з виведенням пломбувального матеріалу за верхівку, скільки з проштовхуванням путридних мас під час інстру ментальної обробки.

Методику розширення каналу знизу вгору із застосуванням інструмента від меншого розміру до більшого Ьаск) розробив МиЬЬапеу (1979) для обробки вузьких викривлених каналів.

Під час розширення каналу із застосуванням цієї методики бажа Мал. 103. Інструменти для ендодонтичних наконечників (за Мал. 104. Помилки, що трапляються під час обробки кореневих каналів: а — 1994): а — подібний до пульпекстрактора;

блокада верхівкової каналу дентинною тирсою;

б — утворення схо файл для наконечника в, г — файли динки;

в — утворення ніші у верхівковій частині каналу;

в, г — формування для наконечника їїпгіег (система пошуку каналу);

д — 8парег;

поліпоподібного розширення у найвужчій частині каналу (вказано стрілка є — — інструменти для наконечника 8опіс Аіг;

ми);

д — стінки кореневого каналу внаслідок обробки верхівко ж — файл алмазний для наконечника вої частини каналу інструментом надто великого діаметра з — К-файл для ультразвукового наконечника тимчасових і постійних зубів Для вирівнювання стінок кореневого каналу використовують но використовувати інструменти із заокругленими кінчиками і більш файл Хедстрьома (Н-файл). Скребковими (спилюючими) рухами гнучкі. Розширюють канал файлом Керра (К-файл), поступово знизу вгору згладжують нерівності на стінках каналу, постійно ви збільшуючи розмір. До фізіологічного звуження кореневий канал має миваючи тирсу. Промивання кореневого каналу проводять після кож бути розширений до розміру файла № 25. Обертати інструменти по ного уведення ендодонтичного інструмента. Слід пам'ятати, що про трібно тільки за годинниковою стрілкою. У процесі розширення мивна рідина потрапляє в канал лише до того рівня, де міститься постійно повертатися до інструмента меншого розміру. Після кожної голка. Тому діаметр голки має бути таким, щоб вона вільно розмісти заміни інструмента канал треба промивати, щоб запобігти блокуван лась у кореневому каналі і на мм не доходила до робочої дов ню верхівкової частини дентинною тирсою. Після обробки каналу по жини кореневого каналу (мал. Це дозволить ретельно вимити всій робочій довжині інструментом №25 здійснюється його подальше дентинну тирсу з кореневого каналу. Ендодонтичний шприц розширення інструментами більших розмірів, але меншої довжини, що відрізняється тим, що в голки невеликий діаметр, вона гнучка і має забезпечує створення рівномірного конусоподібного розширення ка плоский зріз на бічній поверхні.

налу в напрямку устя. Після роботи файлом будь-якого розміру, але більшого за №25, обов'язково треба вирівняти стінки інструментом Методика розширення каналу від коронки вниз або №25 (можна Н-файлом) всю робочу довжину. Ця процедура також грунтується на послідовній заміні інстру запобігає блокуванню апікальної частини каналу дентинною тирсою.

ментів від великого розміру до меншого від коронкової до апікальної Послідовність уведення файлів Керра схематично зображено на частини каналу. Цей метод набув поширення завдяки розробці більш мал. 105.

гнучких інструментів із заокругленою верхівкою з нікельтитанового сплаву. Проте і цими інструментами потрібно обережно працювати в каналах, які переходять один в один або з'єднуються під гострим кутом (II тип). Краще уникати багаторазового прокручування в місці перехо ду каналів, оскільки це може призвести до перелому інструмента.

а б Мал. 106. Іригаційна голка має бути вільно розміщена в кореневому каналі, Мал. 105. Послідовність розширення кореневого каналу від верхівки кореня щоб промивна рідина не потрапила за його межі: а — правильне положення;

до устя. Пунктиром позначено межі глибини проходження каналу б — неправильне положення (Є.В.Боровський, Н.С.Жохова, 1997) Періодонтит тимчасових і постійних зубів ратів) або відносно довготривалим (уведення лікарських засобів на Обробка кореневих каналів методом збалансованих сил або у вигляді паст на певний термін). Препарати для про У разі вузьких чи/і викривлених каналів найбільш мивання каналу повинні мати переважно антисептичні властивості, імовірним ускладненням є утворення уступу, перфорації тощо.

засоби, які уводяться в канал на декілька днів, крім протимікробної Останнім часом набув поширення метод обробки кореневого активності, мають чинити протизапальну дію, а такі, що залишають каналу вручну шляхом обертання внутрішньокореневого інструмен ся на більш тривалий термін, стимулювати регенеративні власти та проти годинникової стрілки. Необхідно чинити невеликий в апікальному напрямку під час обертання інструмента проти годинни- вості тканин.

кової стрілки;

в цьому разі баланс цих двох сил зніматиме дентин без Основні вимоги до засобів для медикаментозної обробки коре затискування файла. Застосовують К-файли з безпечним (заокругле невих каналів при лікуванні ним) кінчиком;

бажане застосування більш гнучких інструментів з 1. Бактерицидна активність стосовно мікроорганізмів кореневого сплаву. Успішна механічна обробка кореневого ка каналу.

налу залежить від наявності та вибору ендодонтичного інструмента.

2. Нетоксичність, біосумісність.

3. Відсутність подразнення тканин періодонта.

Інструментальна, медикаментозна обробка і обтурація 4. Відсутність сенсибілізувальної дії.

кореневих каналів постійних зубів у дітей 5. Здатність до глибокої дифузії в дентинні канальці.

6. Хімічна стійкість і збереження активності за тривалого збері Інструментальна обробка кореневих каналів зубів з незаверше гання.

ним формуванням кореня має деякі особливості, зважаючи на більш Нижче наведено групи лікарських засобів і окремі препарати, широкий апікальний отвір, відсутність апікального звуження, тонкі які можуть застосовуватись при лікуванні пєріодонтиту у дітей, зде низькозвапнені стінки каналу. Очищення здійснюється після точно більшого для промивання кореневого каналу.

го визначення робочої довжини каналу (що відповідає довжині сфор мованої частини кореня) методом. Застосовуєть ся переважно стандартний метод обробки кореневих каналів з вико- Галогени і галогеновмісні сполуки ристанням файлів великих розмірів (від № ЗО і більше) з безпечною заокругленою верхівкою. Інструмент притискується до стінки кана- Найчастіше застосовуються препарати йоду та хлору.

лу і рухається вертикально, видаляючи спилюючими рухами інфіко- Йод спричиняє загибель більшості патогенної і непатогенної ваний розм'якшений Працювати файлом слід дуже обе- флори, а через певний час - і спорових форм. Препарати йоду, що режно, щоб не перфорувати тонку стінку каналу. застосовуються для обробки кореневого каналу:

Йодоформ - порошок жовтого кольору з різким запахом. У разі Якщо виникає потреба у хімічному розширенні вузьких корене контакту з тканинами і тканинними секретами вивільнює йод, діє бак вих каналів, можна застосовувати препарати етилендіамінтетраоц терицидно і дезодораційно.

кислоти (ЕДТА), ліпше гелеиодібної консистенції. Проте у дітей Йодинол - комплексна сполука йоду із синтетичним полімером така потреба виникає досить рідко.

— полівініловим спиртом, який сповільнює виділення йоду і подо Інструментальна обробка кореневих каналів при лікуванні пе вжує його взаємодію з тканинами, а також знижує подразнювальну ріодонтиту постійних у дітей повинна супроводжуватись впли дію йоду на тканини. Чинить бактерицидну і фунгіцидну дію, сприяє вом медикаментозних препаратів на макроканал, мікроканал та періапікальний осередок запалення. Такий вплив може бути корот- прискоренню регенерації. Для промивання кореневих каналів засто кочасним (промивання кореневих каналів розчинами певних препа- совується 1 % водний розчин.

23 — тимчасових і постійних зубів Йодонат - водний розчин комплексу поверхнево-активної ре пазнювальну дію на живі тканини. Застосовуються розчини декамі човини з йодом. Містить близько 4,5 % йоду, виявляє бактерицидну (1%, 0,5%, 0,1-0,2%), декаметоксину (0,08-0,15%), етонію і фунгіцидну активність.

(0,5%), бензалконію хлориду (1%), цетилпіридинія хлориду (1%).

Висока бактерицидна препаратів забезпечуєть Протеолітичні ферменти. Сприяють розчиненню некротичних ся виділенням газоподібного хлору, що проникає вглиб дентинних тканин, розрідженню патологічного в'язкого секрету в кореневих ка канальців і знезаражує вміст. У стоматології застосовуються налах і швидкому видаленню з них нежиттєздатних тканин, не чиня 2 % розчин хлораміну, хлорамін Т, % розчин хлоргексиди чи впливу живі клітини. Стимулюють фагоцитоз, проявляють про ну, 0,3-0,5 % розчин хлоргексидину біглюконату.

тизапальну, бактеріолітичну дію, пригнічують ріст грампозитивних Для промивання кореневих каналів найчастіше застосовується мікроорганізмів, прискорюють репаративні процеси. Посилюють дію гіпохлорит натрію Ця речовина є сильним окислювачем.

антибіотиків та інших медикаментів, тому часто застосовуються з Гіпохлорит натрію забезпечує виражену антисептичну дію, а також ними в комплексі. Використовується трипсин кристалічний, розчиняє мертву і фіксовану тканину (зокрема інфікований преден трипсин кристалічний, терилітин, розчин лізоциму.

тин) в кореневому каналі. Застосовуються 3-5%, 5,25% розчини.

Для промивання кореневих каналів застосовуються також інші Окремі фірми випускають препарати гіпохлориту натрію (наприк специфічні і неспецифічні антибактеріальні засоби.

лад, Рагсап - препарат 3% гіпохлориту натрію фірми Ектерицид. Препарат отримують із риб'ячого жиру, містить аль дегіди, жирні кислоти і перекиси. Чинить протимікробну Окислювачі Хлорофіліпт. Містить суміш хлорофілів, виділених із листя ев каліпту. Чинить протимікробну дію майже виключно на стафілоко Найчастіше застосовується 3% розчин перекису водню. Бакте ки, включаючи антибіотикостійкі форми. Діє бактерицидно. Засто рицидна дія забезпечується виділенням атомарного кисню, що відбу совується 1 % спиртовий розчин, який для промивання каналу роз вається внаслідок взаємодії з лугами та органічними речовинами.

водиться дистильованою водою в 10 разів.

Швидке утворення пухирців газу чинить слабку бактерицидну дію і Новоіманін. Препарат звіробою продірявленого. Діє переважно сприяє механічному очищенню каналу від некротизованих тканин і на грампозитивні мікроорганізми, включаючи стійкі до пеніциліну дентинної тирси. Ефективним є чергування розчинів перекису стафілококи.

ню і гіпохлориту натрію під час промивання каналу, внаслідок чого Поліміксину М сульфат. Належить до групи антибіотиків, діє на відбувається бурхлива реакція між ними з виділенням кисню та хло грамнегативні мікроорганізми. Застосовується при тривалих гнійних ру, що підвищує ефективність знезараження і очищення кореневого процесах з млявим перебігом. Розводиться 10 000-20 000 ОД на 1 мл каналу. Перекис водню володіє також кровоспинною дією.

ізотонічного розчину натрію хлориду.

Препарати нітрофуранового ряду. Мають широкий спектр ан Мікроцид. Антибіотик, що діє на грампозитивні і грамнегативні тибактерицидної дії на грампозитивні і грамнегативні мікроорганізми, а також на резистентні до інших медикаментозних засобів штами мікроор- мікроорганізми.

ганізмів. Механізм протимікробної дії пов'язаний із впливом на фермен- (5-НОК). Похідний 8-оксихіноліну. Чинить анти ти мікробних клітин. Виявляють також сильну протиексудативну дію, бактеріальний вплив на грампозитивні і грамнегативні мікрооргані активують фагоцитарну реакцію. Застосовують 0,5% розчин зми. Може застосовуватись у суміші з лізоцимом і хімотрипсином.

ну, розчини фурадоніну, фуразолідону.

Має широкий спектр дії стосовно найпростіших Четвертинні амонієві сполуки. Катіонні детергенти, що чинять Для медикаментозної обробки кореневого каналу при періодон виражену бактерицидну і бактеріостатичну дію на неспороутворю- титі у дітей, а також у складі тимчасових кореневих пов'язок можуть ючі мікроорганізми, дріжджеподібні гриби і слабко виражену под- застосовуватись ефірні олії, інші фенольні сполуки.

23* Періодонтит тимчасових і постійних зубів лена спільно спеціалістами Японії та Росії). Містить по 100 мг кож Евгенол. Має антимікробні властивості, найвищий ефект яких ного антибіотика в 1 мл дистильованої води. Має протимікробну, фун проявляється через 72 год перебування в порожнині каналу. Вияв гіцидну і антипротозойну дію.

ляє також виражену подразнювальну дію живі тканини. Є складо Крезодент. Рідина для антисептичної обробки кореневих каналів вою частиною гвоздичної олії, що також може застосовуватись як на основі камфори може міститися в каналі протягом 3-4 діб.

слабкий дезінфікуючий засіб.

До засобів тривалої дії належать також нетверднучі препарати Фенол (карболова кислота). Має сильно виражену невибіркову гідроксиду кальцію, що широко застосовуються при лікуванні періо бактерицидну дію, спричинену зниженням поверхневої активності донтиту постійних зубів із несформованим коренем (для досягнення бактерійної клітини і глибокою денатурацією білків протоплазми апексифікації) або за наявності періапікальної резорбції кістки. Ви мікроорганізмів. 5% розчин діє практично всі хвороботворні види соколужне середовище (рН близько 12,4), що підтримується гідрок мікроорганізмів. Спричиняє коагуляцію грануляційної тканини. Про сильними іонами забезпечує припинення резорбції і віднов цес камфорування фенолу з отриманням камфоро-фенолу призво лення кістки через пригнічення дії остеокластів, стимуляції актив дить до пом'якшення його дії внаслідок більш повільного вивільнен ності остеобластів, антибактеріального та лізуючого афекту стосов ня фенолу. Монохлорфенол — похідний фенолу, має три ізомери, но некротизованих тканин, нейтралізації кислого середовища вогни найефективнішим з яких є парамонохлорфенол. Застосовується 1 % ща запалення. Іони кальцію беруть участь у реакції кісткоутворення розчин, що має виражені антисептичні властивості, а також розчин (не включаючись, проте, до складу новоствореної тканини) та в ре акції згортання крові.

Розроблено цілу низку препаратів, здебільшого комплексних, Вибір того чи іншого лікарського засобу для медикаментозної призначених для кореневих пов'язок — вони реалізують свою дію про обробки кореневого каналу, особливо для кореневих пов'язок, зале тягом певного часу перебування в каналі.

жить від форми, стадії та ступеня вираженості запалення періодонта, Полівалентний неподразнювальний бак складу мікрофлори кореневого каналу, стадії розвитку кореня, загаль терицидний протизапальний засіб на основі дексаметазону, хлорфе ного стану дитини. Про переважний склад мікрофлори непрямо мож нолу, тимолу для антисептичної обробки каналів.

на судити за характером вмісту кореневого каналу: наявність темно (Ріегге Аналог Містить ан го гангренозного розпаду з вираженим гнильним запахом може тисептики метакрезил ацетат і парахлорфенол, а також дексаметазо свідчити про дію анаеробних мікроорганізмів, рідкого світлого гною ну ацетат, що забезпечує протизапальну дію.

без помітного запаху — про переважання кокових форм тощо. При Препарат на основі ацетату метакрезолу, має лікуванні періодонтиту зубів з незавершеним формуванням кореня антисептичну, болезаспокійливу і протизапальну дію. Ефективний протипоказане застосування подразнювальних лікарських речовин, при лікуванні хронічного періодонтиту.

міцних спиртових розчинів, які можуть негативно впливати на реге Гель, що містить метронідазол, чинить неративні процеси в ділянці несформованої верхівки. За вираженої вплив на анаеробні мікроорганізми. Призначений для тимчасового ексудації ефективно застосовувати засоби дії (зок заповнення каналу на термін до 2-3 діб.

рема препаратів нітрофуранового ряду).

Паста, що містить антибактеріальні Медикаментозна обробка кореневих каналів здійснюється шля (широкого спектра дії), протигрибкові, кортикостероїдні препарати.

хом промивання із застосуванням ендодонтичного шприца або вве Ефективний при гранулематозному періодонтиті, при загостренні дення лікарських засобів на турундах. Промивання каналів зубів з не хронічного періодонтиту. Застосовується, зокрема, при токсичному ми завершеним формуванням коренів повинно здійснюватись дуже обе ш'яковистому періодонтиті. Сприяє відновленню кісткової тканини.

режно, з найменшим тиском, щоб не травмувати голкою періапікальні Суміш метронідазолу, ципрофлоксацину і моноцикліну (розроб тканини і не проштовхнути розчин антисептика через незакритий тимчасових і постійних зубів апікальний отвір. Перед пломбуванням смол), етошєва паста, паста, канал промивають дистильованою водою проте із застосуванням тільки цих паст неможливо досягти якісної і просушують паперовими абсорбуючи Усі недоліки пломбування пастами звичайно стосуються ми штифтами.

також техніки пломбування одним штифтом, хоча наслідки обтурації Пломбування (обтурація) каналів за цим методом дещо ліпші.

сформованих коренів із закритим верхі Оптимальним методом обтурації каналів зубів зі сформованим вковим отвором проводиться після ре коренем є застосування гутаперчевих штифтів. Найпоширенішою є тельної інструментальної і медикамен техніка латеральної конденсації гутаперчі. Для її виконання застосо тозної обробки та зникнення клінічних вують гутаперчеві штифти різного розміру (діаметру) і фіксуючі ма ознак гострого запалення періодонта. Ко теріали (цементи або силери) на основі цинкоксидевгенолових спо ренева пломба має забезпечити надійну лук фірми Кегг), гідроксиду кальцію фірми Кегг, герметизацію каналу, фірми або по біосумісною, нечутливою і не лімерів (АН фірми розчинною у тканинних рідинах, рентге склоіономерні це Мал. 107. Каналонаповню- антисептичні менти фірми вачі: а - стрічкова спіраль, властивості. Пломбування тільки тверд- Епсііоп фірми Невели нучими пастами не може достатньою ка кількість цементу мірою забезпечити надійну обтурацію ка- до підготованого каналу за допо налу, його герметизацію, особливо в апі- могою фай кальній частині, заповнення його бічних ла або кореневої голки. Канало відгалужень. Небажаним є також виве- випускаються зви дення пластичного пломбувального ма- чайно чотирьох розмірів (№25, теріалу за верхівковий отвір, що призво- №30, №35, №40). Зручно вико дить до несприятливої реакції періодон- ристовувати більш міцний кана та. Застосування резорцин-формалінової лонаповнювач у вигляді пасти або інших препаратів на основі стрічкової спіралі, ніж спіралі з формаліну бути виправданим у разі круглого дроту (мал. 107, 108).

неможливості виконання повної інстру- Цей інструмент застосовують ментальної обробки каналів. Проте под- також для пломбування одними разнювальні властивості матеріалів на пастами та для внесення до ка основі формаліну, особливо виражені налу тимчасових лікувальних внаслідок потрапляння періапікаль- паст. Із цією метою, особливо них тканин, роблять небажаним засто- для пломбування каналу паста сування в дитячих зубах з широкими, ми на основі гідроксиду каль добре обробленими каналами. Більш м'я- цію, можна застосовувати та ку дію мають матеріали для заповнення кож (мал. 109).

(на ОСНОВІ тимчасових і зубів біля устя каналу нагрітою над полум'ям гладилкою або екскавато ром, і тепла гутаперча конденсується в усті штопфером.

Послідовність обтурації кореневого каналу із застосуванням тех ніки латеральної конденсації гутаперчі представлено на Існує багато методик пломбування каналів із застосуванням гу таперчі — холодної, термопластифікованої або рідкої. Для пломбуван ня дуже широких ("тубулярних") каналів після апексифікації найбільш в г ефективним є застосування методик розігрітої гутаперчі або латераль Мал. 111. Заповнення кореневого каналу методом латеральної конденсації ної конденсації з використанням нестандартних штифтів великого діа гутаперчі: а — уведення до каналу основного штифта (1);

б— притискання ос метра. Для вертикальної конденсації розігрітої гутаперчі застосовують новного штифта спредером до стінки каналу;

в — уведення додатково внутрішньоканальний штопфер з плоско зрізаним кінцем — плагер го штифта (3) і притискання його до стінки каналу спредером (2);

г — уведен ня в канал наступного додаткового штифта (4) (мал.

Спосіб латеральної (бічної) конденсації гутаперчі передбачає введення до каналу основного штифта, змоченого у фіксуючому це Вибір методу лікування постійних зубів у дітей менті (розмір штифта звичайно відповідає розміру останнього фай ла, що досягав повної робочої дов Методи лікування періодонтиту постійних зубів у дітей можна жини зуба), його конденсацію, при умовно поділити на три групи:

тирання до стінки каналу, а потім — Консервативний метод, спрямований на збереження анатомі послідовне введення до каналу чної і функціональної цілості зуба.

штифтів менших розмірів з бічним 2. Консервативно-хірургічні методи, до яких можна віднести:

притиранням, конденсацією кожно — резекцію верхівки кореня — відсікання верхівки ураженого го з них. Бічна конденсація кореня і видалення прилеглих до неї патологічно змінених тканин;

здійснюється ручним інструментом, — коронково-радикулярну сепарацію — розтин нижнього моля що має назву спредера 110).

ра на дві частини в ділянці біфуркації з наступним проведенням кю Спредери бувають ручні, пальцеві, ретажа цієї ділянки і покриттям обох сегментів зуба спаяними ко випускаються різних розмірів — та ронками;

ких самих, як і файли. Спредер при тираючими рухами звільнює в ка- — гемісекцію кореня — видалення ураженого кореня разом з при налі місце для наступного штифта леглою до нього коронковою частиною зуба;

того самого розміру, що й сам спре — ампутацію кореня — видалення всього ураженого кореня до дер. Кожний додатковий штифт та місця його відходження без видалення коронкової частини зуба;

кож обробляється цементом. Коли — реплантацію зубів — поміщення видаленого і запломбованого канал увесь заповнюється гутапер зуба до комірки щелепи;

Мал. Пальцеві інструменти для чевими штифтами, і навіть наймен — з наступним кюретажем приверхівкових латеральної та вертикальної кон- ДО НЬОГО тканин.

гутаперчі - (а) і зрізають 3. Хірургічний метод — видалення зуба як джерела інфікування спредер (б) періодонта.

Періодонтит тимчасових і постійних зубів Показанням до проведення або консервативно — видалення з каналу мас шаром антисептичного хірургічного методів є неефективність чи неможливість здійснення розчину за допомогою пульпекстрактора відповідного розміру;

при консервативного лікування або наявність протипоказань до його про дуже широких каналах іноді доводиться застосовувати з цією ме ведення, а саме:

тою одразу кілька пульпекстракторів;

у зубах із незавершеним фор — ситуація, коли хворий є причиною гострого септичного ста муванням кореня цей етап виконується дуже обережно з попереднім ну, хронічної інфекції та інтоксикації організму;

ретельним визначенням робочої довжини каналу;

— повне зруйнування коронки зуба, якщо відновлення немож- за відсутності відтоку ексудату через кореневий канал і сфор ливе;

мованої верхівки кореня — відкриття апікального отвору за допо обширні перфорації стінки кореня або дна порожнини зуба. могою файла або римера;

Метою консервативного лікування періодонтиту постійного зуба — за наявності під'ясенного або підокісного абсцесу — його роз є усунення вогнища інфікування періодонта (мікрофлори коренево- тин і дренування;

го каналу) шляхом ретельної механічної і медикаментозної обробки призначення ротових ванночок з 1 % розчином натрію гідро кореневого каналу та його обтурації, що створює умови для регене- карбонату ;

рації тканин пародонта та періапікальної кістки. Під час лікування — призначення сульфаніламідних препаратів, у разі вираженої періодонтиту постійних зубів з незавершеним формуванням кореня інтоксикації — антибіотиків, десенсибілізувальних та аналгетичних важливою метою є також забезпечення закриття апікального отвору засобів у дозуванні, відповідному віку;

(апексифікації) для створення можливості якісної обтурації каналу. — призначення великої кількості рідини, Вибір тактики лікування періодонтиту у дитини залежить від що не потребує інтенсивного розжовування, загально етіології і перебігу процесу (гострий, хронічний, загострення хроніч- зміцнювальної терапії.

ного), етапу формування кореня, наявності осередку періапікальної Після першого відвідування зуб залишається відкритим. Дитині резорбції, загального стану дитини.

призначають приходити на прийом щодня, що дозволяє контролю вати стан, проводити корекцію лікувальної тактики залежно від клінічного перебігу патологічного процесу. Щоразу перевіряють на Лікування гострого періодонтиту постійних зубів у дітей явність хорошого дренування періодонтальної щілини і здійснюють антисептичну обробку кореневого каналу.

Консервативне лікування гострого інфекційного періодонтиту Продовження лікування можливе після стихання гострих запаль спрямоване на ліквідацію запалення в періодонті, зняття болю і за них явищ: самовільного болю, колатерального набряку, вираженої бо побігання поширенню запального процесу на інші відділи щелепно лісності пальпації ясен у ділянці хворого зуба, болісності під час пер лицевої ділянки. Наявність серозного або гнійного ексудату зумов кусії зуба.

лює необхідність створення його відтоку з періодонта найменш трав У наступне відвідування проводиться:

матичним шляхом — через кореневий канал, що досягається вида повна інструментальна і антисептична обробка кореневого ка ленням некротизованих мас із каналу. За відсутності виділення ек налу за вказаними вище методиками із застосуванням найбільш судату з каналу обов'язковим є відкриття апікального отвору. Ліку ефективних лікарських засобів;

вання проводиться в кілька відвідувань.

— уведення до каналу лікарського засобу антисептичної і проти У перше відвідування необхідно здійснити:

запальної дії на турунді або у вигляді пасти;

— знеболювання;

— ізоляція порожнини зуба герметичною пов'язкою з тимчасово розкриття порожнини зуба із застосуванням високошвидкіс го матеріалу (дентин-пасти тощо).

ного наконечника;

362 тимчасових і постійних зубів За тривалої ексудації з кореневого каналу для його очищення лишати зуб відкритим, тому що це може призвести до інфікування можна застосовувати сорбенти з іммобілізованими на них лікарсь періодонта через кореневий канал.

кими речовинами або пасти на основі гідроксиду кальцію.

Гострий спричинений комбінованим механічним і Останнє відвідування призначається через певний час, що зале хімічним пошкодженням періодонта внаслідок виведення пломбу жить від оптимальної тривалості дії лікарських засобів кореневої по вального матеріалу (особливо формалінвмісних паст) за верхівковий в'язки (звичайно 1—6 діб). За відсутності проявів загострення проце отвір або пов'язаний з утворенням гематоми в періодонті внаслідок су, безболісної перкусії проводять пломбування кореневих каналів од травматичної екстирпації пульпи, лікується переважно фізіотерапев ним з описаних методів, рентгенологічний контроль якості заповнен тичними методами. Призначають 5-6 процедур УВЧ або НВЧ-те ня кореневого каналу і відновлення форми зуба постійними пломбу при вираженому больовому синдромі — флюктуризацію з од вальними матеріалами. При лікуванні періодонтиту постійного зуба номоментним електрофорезом 10 % кальцію хлориду. Рекоменду з незавершеним формуванням кореня методика тимчасового пломбу ються ротові ванночки з 0,5-1 % розчину натрію гідрокарбонату, вання кореневого каналу препаратами на основі гідроксиду кальцію всередину — прийом аналгезуючих препаратів. У разі розвитку гос така сама, як при лікуванні пульпіту екстирпаційним методом.

трого гнійного періодонтиту внаслідок інфікування гематоми плом Лікування хронічного періодонтиту в стадії загострення прин бувальну масу видаляють із каналу і лікування проводять за схемою ципово не відрізняється від лікування гострого періодонтиту інфек лікування гострого періодонтиту інфекційного походження.

ційного походження.

Успіх лікування гострого токсичного періодонтиту забезпе Лікування хронічного періодонтиту постійних зубів у дітей чується швидкою евакуацією вмісту кореневого каналу, відмовою від застосування сильнодіючих препаратів і використання антидотів.

Лікування хронічного періодонтиту постійного зуба зі сформо Зменшення ексудативних явищ можна досягти шляхом застосуван ваним коренем може здійснюватись в одне або два відвідування. По ня препаратів, що чинять протиексудативну дію (засобів нітрофура казаннями до проведення односеансного методу лікування періодон нового ряду, гідрокортизону).

титу є:

У перше відвідування необхідно здійснити:

— хронічний гранулюючий періодонтит за наявності нориці на — видалення девіталізованої пульпи;

яснах і відсутності загострень та гангренозного розпаду з гниліс — обробку кореневого каналу препаратом антидоту: при миш'я ним запахом у каналі;

ковистому періодонтиті — 5 % розчином унітіолу, тіосульфату на — хронічний фіброзний періодонтит за відсутності загострень та трію, 5 % розчином йоду, 1 % розчином йодинолу, при пошкод гангренозного розпаду з гнилісним запахом у каналі;

женні тканин періодонта фенолом рициновою олією або 10 % — добре прохідні канали;

емульсією анестезину в рициновій олії;

— соматично здорові діти, що в даний час не приймають усереди внесення антидоту в кореневий канал на турунді;

ну антибіотики, кортикостероїдні препарати або інші засоби з іму — герметичне закриття порожнини зуба на термін 24 год.

нодепресивною Друге відвідання призначають на наступний день. У разі збере В одне відвідування здійснюється повна інструментальна та ме ження болю і болісності при перкусії повторюють обробку антидо дикаментозна обробка кореневого каналу його обтурація постійною том і відновлюють кореневу пов'язку ще на добу. Остаточна обтура кореневою пломбою з відновленням коронкової частини ція кореневого каналу можлива після зникнення симптомів гострого пломбувальним матеріалом.

періодонтиту. При гострому токсичному періодонтиті не можна за За утрудненого проходження кореневих каналів, вираженої бо лісності під час обробки каналу, неспокійної поведінки дитини під тимчасових і постійних зубів У разі травматичного пошкодження потрібно провести ревізію час лікування, неможливості проведення повної інструментальної та періодонта, видалити стороннє тіло, якщо його буде виявлено, і медикаментозної обробки каналу, зниження захисних функцій орга здійснити протизапальне лікування. Неякісно накладені пломби нізму лікування проводять у два відвідування.

підлягають видаленню. Токсичне пошкодження потребує застосуван У перше відвідування здійснюється:

ня відповідних антидотів.

— некротомія і формування каріозної порожнини;

— розкриття порожнини зуба;

Таблиця 42. Ускладнення, що можуть виникнути під час лікування — видалення з каналу путридних мас під шаром антисептичного періодонтиту постійних зубів у дітей розчину за допомогою пульпекстрактора відповідного розміру;

за дуже широких каналів іноді доводиться застосовувати одразу кілька у зубах із незавершеним формуванням кореня цей етап виконується дуже обережно;

— повна інструментальна та антисептична обробка кореневого каналу за зазначеними вище методиками із застосуванням най ефективніших лікарських засобів;

заповнення кореневого каналу лікувальною пастою або вне сення турунди з певним лікувальним засобом;

ізоляція порожнини зуба герметичною пов'язкою з тимчасо вого гоюмбувального матеріалу (дентин-пасти тощо).

Постійну каналу з рентгенологічним контролем і відновлення анатомічної форми зуба постійними шіомбувальними матеріалами виконують у наступне відвідування за відсутності скарг і ексудату в каналі.

Під час лікування хронічного періодонтиту постійних зубів з не завершеним формуванням кореня проведення повної інструменталь ної і медикаментозної обробки в перше відвідання часто утруднене через вростання в канал грануляційної тканини. треба видалити за допомогою пульпекстракторів під місцевим ін'єкційним або апліка ційним знеболюванням. У перше відвідування слід залишити в каналі препарат антисептичної та протизапальної дії. У наступне відвідуван ня заповнюють канал препаратами на основі гідроксиду кальцію так само, як при лікуванні пульпіту таких зубів екстирпаційним методом.

Лікування маргінального періодонтиту полягає в усуненні етіо логічного чинника, застосуванні антисептичних і протизапальних засобів.

У разі крайового періодонтиту інфекційного походження про водять антисептичну обробку препаратами широкого спектра дії та протизапальну терапію. За наявності гною розкривають абсцес тупим шляхом під місцевим знеболюванням.

Під час лікування періодонтиту постійних зубів у дітей можуть застосовуватись фізіотерапевтичні методи внутрішньоканальний Травматичні ушкодження електрофорез препаратів йоду, вплив струмами НВЧ, УВЧ, туоризація, дарсонвалізація.

Можливі ускладнення, що виникають під час лікування періо- зубів донтиту постійних зубів у дітей, наведено в табл. 42.

Запобігання виникненню періодонтиту в дітей полягає в орга- Останніми роками травматичні ушкодження зубів зустрічають нізації профілактично спрямованої стоматологічної допомоги. Сис- ся частіше. Під травмою зуба розуміють порушення анатоміч ної цілості зуба, тканин, що його оточують, або зміну положення зуба тематичні планові огляди, профілактика та своєчасне лікування ка в зубному ряду. Зростання поширеності травми зубів у дітей пояс рієсу, якісне каналів під час лікування пуль нюється значною участю у спорті (хокей, футбол, різні види бо піту дозволяють знизити частоту виникнення періодонтиту в дітей.

ротьби, бокс та ін.). Іншими поширеними причинами травми зубів є випадкові падіння або удари на вулиці та під час гри, побутове трав мування, травмування в школі, травма внаслідок бійки, а також авто дорожня катастрофа.

Найпоширенішими причинами травм зубів є удар зубами об твердий предмет унаслідок падіння або удари твердим предметом по зубах. Травмуванню зубів сприяє ортодонтична патологія. У дітей із протрузією верхньої щелепи (дистальний прикус) травма зустрічаєть ся у 5 разів частіше, ніж у дітей з ортогнатичним прикусом.

Згідно із статистичними даними, частіше травмуються передні зуби, особливо верхні різці, у хлопців віком від 6 до 10 років.

відзначити зростання післятравматичних ускладнень, таких одон тогенні кісти, запально-деструктивні процеси в заапікальній ділянці, що часто призводять до зупинки розвитку кореня травмованих зубів, швидкої втрати.

Лікування травм зубів у дітей складне і потребує неабияких зу силь. Воно може тривати від 1 — 3 днів до декількох місяців і навіть років, і, крім того, мати правові та соціальні наслідки.

період реабілітації дитини з травматичним ушкодженням зубів поділяють на 3 етапи (Т.Ф.Виноградова, 1987):

— етап первинної медичної II — етап спеціалізованої медичної допомоги, III — етап диспансерного спостереження, подальшого лікування, відновлення функції.

Етап первинної медичної допомоги триває від моменту звернен ня після травми до лікаря до отримання спеціалізованої медичної допомоги. На цьому етапі медична бути надана в будь якому медичному закладі, до якого звернулася дитина після травми Кожній дитині з травмою зубів необхідно провести низку зубів. Надає спеціалізовану медичну допомогу після травми зубів них та допоміжних методів дослідження. Вони включають огляд, пер стоматолог-терапевт. Якщо ж медичну допомогу надає інший спе кусію, пальпацію, інструментальні методи, рентгенографію, ЕОД.

ціаліст, він повинен оцінити загальний стан дитини, поставити діаг Під час огляду звертають увагу на зміщення в зубному ряду, ноз, провести (у разі необхідності) знеболювання або призначити зміну його кольору, на рівень відломленої коронкової частини, на анальгетики, і за відсутності пошкоджень м'яких тканин, кісток ще явність кровотечі з пульпи, колір, перелом альвеоли, пошкодження леп направити до стоматолога-терапевта.

прилеглих тканин, порушення оклюзії зубів.

Будь-яке зволікання або невірно визначена тактика лікування Пальпація дає можливість визначити рухомість зуба або його призводить до втрати зуба.

частини, конфігурацію м'яких тканин, альвеолярної кістки. Якщо Етап спеціалізованої медичної допомоги включає:

зуби рухаються в "блоці", це може свідчити про перелом альвеоляр 1) правильне оформлення історії хвороби;

ної 2) збір анамнезу;

Перкусія травмованого зуба завжди болісна. Вона також дає змо 3) проведення клінічних методів обстеження (огляд, пальпація, гу визначити, чи залучені в травму на вигляд зуби, роз перкусія);

ташовані поруч із травмованим. Зміна звуку під час перкусії дає мож 4) проведення допоміжних методів обстеження (рентгенографія, ливість запідозрити заапікальний крововилив або розрив судинно електроодонтодіагностика — ЕОД);

нервового пучка.

5) встановлення діагнозу;

Інструментальні методи застосовують, якщо виникає в цьому 6) спеціалізоване лікування.

потреба.

Правильне оформлення історії хвороби має не тільки медичне, Рентгенологічне дослідження є обов'язковим за будь-якого трав а й юридичне значення. Під час збору анамнезу необхідно насампе матичного ушкодження зубів.На підставі даних рентгенографії з'я ред з'ясувати такі питання: де, коли яких обставин трапилася трав совують ступінь сформованості кореня зуба, а також можливість пе ма, яке загальне соматичне здоров'я дитини, чи мали місце прояви релому кореня, який може супроводжувати перелом коронки. Пра симптомів, які вказують на пошкодження головного мозку вильна оцінка даних рентгенограми є запорукою успішного лікуван ний біль, непритомність, амнезія, блювання, порушення зору) та ня травми.

місцевих симптомів (набряк, біль), чи зверталася дитина за медич Важливим методом дослідження травм зубів є ЕОД. Викорис ною допомогою чи ні, що було зроблено на етапі первинної медичної товують цей тест у зубах як із сформованим коренем, так і з несфор мованим. У зубах із несформованим коренем дані зіставляють з од Друга група питань визначає юридичну та соціальну спрямо нотипним зубом, який може бути не травмований. Використовують ваність наслідків травми. Серед них можуть бути такі: хто вдарив, цю методику і для порівняння даних у динаміці лікування травми.

чим, за яких обставин, де, коли тощо.

При першому звертанні відразу після ушкодження показники ЕОД Третя група питань пов'язана з визначенням можливості засто- можуть бути значно знижені внаслідок набряку пульпи,періодонта, сування тих чи інших лікарських засобів (алергологічний анамнез).

струсу судинно-нервового пучка, травми альвеолярної кістки. Тому Необхідно з'ясувати долю відломленого шматка зуба чи цілого зуба.

ЕОД слід повторити через декілька днів для визначення стану пуль Якщо є підозра на потрапляння його в легені, потрібно зробити рен пи в травмованому зубі і можливого збереження пульпи або її части тгенографію легенів.

ни як важливого елемента можливого завершення росту кореня зуба.

Проведення клінічного обстеження має на меті встановити діаг На підставі анамнезу, клінічних, рентгенологічних, інших допо ноз травматичного ушкодження та визначити оптимальну тактику міжних методів обстеження лікар ставить діагноз. Діагноз ставиться, його лікування.

виходячи з класифікації травми зубів, якою користується лікар.

перелом кістки альвеолярного відростка (С та Б);

Першу класифікацію травми зубів увів Елліс Автор ви діляє 9 класів пошкодження зубів після травм. — перелом кістки нижньої або верхньої щелепи (Е та Р).

— перелом коронки зуба в межах емалі;

IV. Пошкодження ясен або слизової оболонки ротової порожнини:

II — перелом коронки зуба в межах емалі та дентину;

III — перелом коронки зуба з оголенням пульпи;

— поранення ясен або слизової оболонки (А);

IV — травма, що спричиняє втрату життєздатності пульпи з пере- — забиття ясен або слизової оболонки (В);

ломом або без перелому коронки зуба;

— відшарування ясен або слизової оболонки (С).

V — повний вивих зуба;

Під час постановки діагнозу треба враховувати можливість ком VI — перелом кореня;

бінованого ушкодження зубів та інших тканин органів ротової по VII — підвивих зуба;

рожнини. Для вибору тактики лікування визначальною є стадія роз VII — перелом коронки зуба в пришийковій ділянці;

витку кореня постійних зубів у дітей.

IX — пошкодження молочних зубів.

Ця класифікація зручна для користування в практичній діяль Тактика під час лікування травм ності дитячого лікаря-стоматолога.

Іншою поширеною класифікацією є класифікація ВООЗ, в ос постійних зубів у дітей нову якої покладено класифікацію Андрезена Вона вра ховує не тільки травму зубів, а й ушкодження тканин пародонта, І. Пошкодження твердих тканин зуба та пульпи кістки, ясен та слизової оболонки ротової порожнини.

Пошкодження твердих тканин зуба та пульпи:

— повне відломлювання коронки зуба. Повне відломлюван — відломлювання коронки (А);

ня коронки зуба (мал. зустрі — перелом коронки - пошкодження емалі (В) або чається не часто і, як правило, в зубах емалі та дентину (С);

із сформованим коренем. Відломлю — ускладнений перелом коронки з оголенням пульпи (Б);

вання коронки зуба в переважній — ускладнений перелом коронки та кореня з оголенням більшості відбувається по ана пульпи (Е);

томічній шийці зуба. Інколи відлом — перелом кореня (Р).

лювання може йти косо, закінчую II. Пошкодження тканин пародонта:

чись на 2—2,5 мм нижче від рівня — струс зуба (А) - без збільшення рухомості зуба та ясенного краю, з присінкового чи без зміщення, з незначною реакцією періодонта на перку орального боку. У даному разі завж сію;

ди пошкоджується пульпа зуба. Вибір — ПІДВИВИХ (В) - збільшена рухомість зуба без зміщення;

методу лікування гострого травма вбивання зуба вглиб тканин (С);

тичного пульпіту, коли відломлюван — вихід зуба з лунки (Б);

ня зуба горизонтальне, — ендодон — зміщення зуба в напрямку, відхиленому від осьового (Е);

тичне, за загальними принципами, з — повний вивих зуба (Р).

Мал. 113. Повне відломлювання подальшим протезуванням.

III. Пошкодження кістки:

коронки зуба (І А) Косе відломлювання, з клінічної — з'єднання із зубною лункою (А), вбивання зуба вглиб тканин;

— перелом стінки зубної лунки (В);

372 точки зору, є складним ушкодженням у плані збереження кореня ну в травму. Оголення дентину на будь-якому рівні потребує негай зуба. Вибір лікування залежить від подальших можливостей віднов- ного його закриття. У разі поверхневого оголення дентину його зак лення функції зуба. ривають ізолюючою прокладкою з полікарбоксилатного чи склоіо номерного цементу. Форму зуба Неускладнений перелом коронки — пошкодження емалі матеріалами. У разі глибоких ушкоджень обов'язково закривають ден тин лікувальною прокладкою з гідрооксидом кальцію, ізолюючою (І В) (мал. або емалі та дентину (І С) (мал. Неускладне прокладкою та пломбою. У зубах із несформованими коренями мож ний перелом коронки — пошкодження емалі або емалі та дентину є на зверху ізолюючої прокладки накладати тимчасові коронки із це найпоширенішою травмою зубів у лулоїдного матеріалу чи інші. У разі накладання коронки та навіть у дітей. Частіше травмується емаль разі пломбування необхідно залишати місце чи визначатися з місцем разом із дентином. Напрямок лінії для подальшої ЕОД.

відломлення частіше косий у Якщо перелом коронки супроводжується тим або ділянці кута зуба. Інколи бувають видом вивиху зуба, то необхідно накласти шини на рухомі зуби.

вертикальні сколювання емалі жу вальних зубів. Вони виникають у тому разі, коли напрям удару по ще — ускладнений перелом коронки з оголенням пульпи. Ус лепі відбувається знизу догори, кладнений перелом коронки з оголенням пульпи (І зустрічається сколювання може заходити нижче досить часто, але меншою мірою, ніж неускладнений вид травми.

рівня ясен.

Згідно з нашими спостереженнями, він складає четверту частину всіх інших видів травм. Як правило, діти звертаються за допомогою в день Діагностується цей вид трав Мал. 114. Неускладнений перелом легко, проте слід ураховувати травми або наступного дня (мал.

емалі В) перелому кореня або Оголення пульпи може бути від точкового до повного. Здебіль пошкодження судинно-нервового пучка. При сколюванні емалі або шого переважають скарги на біль унаслідок механічних подразників, емалі та дентину зуб може бути нерухомим або рухомим різного сту- менше — температурних. Колір травмованої пульпи залежить від пеня рухомості. термінів звернення пацієнта. Відразу після травми можна бачити точ Лікування. Сколювання емалі фронтальних зубів лікується хом зішліфовування з наступним нанесенням на цю ділянку сполук Р. Можна проводити відновлення емалі за допомогою сучасних ком позиційних пломбувальних мате ріалів. Обов'язковим є спостере ження в динаміці для діагностики функціонального стану пульпи.

Лікування перелому коронки Мал. 115. Неускладнений перелом Дентину зале коронки — емалі та дентину (І С) жить від глибини залучення денти Мал. Ускладнений перелом коронки з оголенням пульпи 374 ковий крововилив або яскраво-червону пульпу в місці перелому. — наявність містка, що відокремлює кореневу пульпу;

Якщо минуло декілька днів, пульпа набуває сірувато-бурого відтінку.

— життєздатність пульпи (за даними ЕОД).

Зондування пульпи різко болісне. Перкусія частіше буває болісна за Ці критерії набудуть достовірності приблизно через 6—12 міс рахунок травматичного ушкодження тканин періодонта. Біль під час після лікування. У цей самий час можливе анатомічне та функціо перкусії з часом минає, якщо не відбувається інфікування періодон нальне відновлення зуба.

та. Зуб може бути нерухомим або ледь рухомим. Під час рентгеноло У разі некрозу пульпи (що може бути наслідком пізнього звер гічного дослідження визначають ступінь розвитку кореня та можли нення або розриву судинно-нервового пучка внаслідок травми) та вий його перелом.

відсутності рентгенологічних і клінічних змін за верхівкою у зубах із Вибір методу лікування залежить від часу, що минув з моменту несформованим коренем лікування проводять за методикою багато травми, ступеня розвитку кореня, площі оголення пульпи, стану со етапного пломбування кореневого каналу біологічними засобами до матичного здоров'я завершення апексогенезу. Завершується лікування пломбуванням Збереження життєздатності пульпи або її частини вкрай необ кореня зуба постійною пломбою та відновленням анатомічної фор хідне в зубах із незакінченим формуванням кореня.

ми та функції його.

У разі точкового травмування пульпи, якщо від моменту травми У зубах із повністю сформованим коренем проводять вітальну минуло не більше 6 год, слід провести біологічний метод лікування або девітальну екстирпацію пульпи, пломбування кореневого кана прямим накладанням гідроксидкальційвмісних паст, ізолюючої про лу та відновлення форми та функції зуба.

кладки з тимчасовим закриттям перелому пов'язкою з композита, Диспансерне спостереження необхідно проводити для спосте компомера чи коронкою. Як зазначалося вище, обов'язково треба реження за верхівковою ділянкою кореня зуба протягом 2—2,5 років.

передбачити місце для проведення ЕОД в динаміці спостереження за життєздатністю пульпи. Якщо площа оголення пульпи значна або — ускладнений перелом кореня та коронки зуба з оголен точкова з більш пізнім зверненням ( через 1—3 доби після травми), ням пульпи. Ускладнений перелом кореня та коронки зуба з оголен необхідно провести вітальну ампутацію або поглиблену ампутацію ням пульпи є складним видом травми і зустрічається досить рідко.

ушкодженої пульпи в глибині каналу з дотриманням правил асепти Лікування таких травм, як правило, по ки і антисептики та накласти гідроксидкальційвмісні пасти на коре лягає у видаленні зуба, особливо за на неву пульпу.

явності поздовжнього, косого чи комбі нованих переломів кореня (мал. 117).

Закриття травмованого зуба та спостереження в динаміці про Проте дослідження (1959), водять у такі самі терміни, що і в попередньому випадку.

(1953) свідчать про збережен Слід пам'ятати, що незалежно від своєчасності та якості прове ня життєздатності пульпи при попереч дення методу лікування, пульпа може загинути внаслідок самої трав ному переломі кореня. Тому в разі не ми, розриву судинно-нервового пучка, внутрішньопульпового кро значного оголення пульпи і поперечно вовиливу го перелому кореня в зубах із несформо Під час клінічної оцінки наслідків лікування травми зуба з ого ваним коренем слід спробувати лікува ленням пульпи слід враховувати такі критерії:

ти пульпіт за допомогою біологічного ме — відсутність клінічних проявів;

тоду чи методу вітальної ампутації з од — відсутність змін у ділянці верхівки кореня;

Мал. 117. Ускладнений ночасним шинуванням зубів та динамі — негативні наслідки перкусійного дослідження;

лом кореня та коронки — подальший розвиток кореня;

ням пульпи (І Е) чним диспансерним спостереженням.

376 — перелом кореня зуба. Поширеність перелому кореня скла навіть за відсутності ознак життєздатності пульпи ЕОД. Зміни ЕОД дає від 0,2 до 7% травматичних ушкоджень зубів. Перелом кореня у бік зниження її значень не є приводом до втручання може бути самостійним або поєднуватися з пошкодженням твердих до завершення термінів можливої репарації кореня, безумовно, якщо тканин зуба без оголення пульпи (мал.

відсутні клінічні ознаки запальних ускладнень. Як показує наш досвід, Перелом кореня може статися на різних рівнях анатомічної дов за такої тактики лікування, особливо поперечних переломів у сере жини кореня зуба: верхівкової, серединної або пришийкової. Розріз динній частині кореня, здебільшого вдавалося консолідувати корінь няють такі види переломів кореня: поперечний, поздовжній, косий, та продовжити його розвиток. У зубах, в яких пульпа загинула, після комбінований. Вони можуть бути із зміщенням фрагментів кореня консолідації кореня необхідно провести ендодонтичне втручання.

або без зміщення. Поздовжній, косий та комбінований переломи Ендодонтичне втручання під час першого відвідування та засто тяжкі види травми і тому найчастіше є причиною видалення зуба.

сування зв'язуючих гвинтових штифтів, як правило, призводять Зуби з переломом кореня можуть бути рухомими.

порушення репарації кореня. Між фрагментами кореня розростається клінічний досвід, при закритих переломах кореня без зміщення фраг грануляційна тканина, резорбує фрагменти кореня, прилеглі до лінії ментів у більшості випадків пульпа залишається життєздатною, особ перелому, навколозубні тканини. Через роки такі діти зверта ливо в зубах із незакінченим ростом кореня. Це є важливою переду лися до лікаря зі скаргами на підвищення рухомості та формуван мовою у виборі лікувальної тактики цього виду травми. Останнім ня нориці на яснах. У такому разі зуби необхідно видаляти.

часом отримано наукові дані (О.М.Грибан, 1991), які свідчать про те, При поперечних переломах в апікальній частиш кореня, які зуст що фрагменти коренів консолідуються навіть без участі пульпи за річаються в зубах із сформованим коренем у разі невдалої консолідації умови збереження маргінального періодонта.

та шинування, необхідно ендодонтичне втручання та хірур Таким чином, головною умовою можливості репарації фраг гічне видалення відломленої верхівки кореня.Поперечні переломи в ментів кореня є швидка та жорстка іммобілізація зубів за допомогою пришийковій частині кореня, як правило, є причиною видалення зуба шинування (системи "Рібонд" (Кегг), (ЗМ)) без ендодон У разі поєднаних переломів або переломів із значним зміщен тичного втручання. Ендодонтичне втручання можливе через 2—4 міс ням фрагментів кореня травмований зуб слід видалити.

за відсутності запальних ускладнень з боку пульпи чи періодонта. Під час першого відвідування ендодонтичне лікування не проводиться II. Пошкодження тканин пародонта — струс зуба. Струс зуба супроводжує усі вищеописані види травм зубів. Але окремо розглядається у тому разі, коли після трав мування не діагностується ніякий інший вид травми зуба. Клінічно тверді тканини зуба не мають ушкоджень. Хворі скаржаться на біль при накушуванні на зуб. Об'єктивно: перкусія зуба є болісною. ЕОД пульпи визначає її життєздатність. Лікування цей вид травми не по требує. Хворому слід дати рекомендації: не накушувати зуб, забез печити йому спокій, у разі виникнення скарг відразу з'явитися до лікаря (мал.

Мал. Перелом кореня зуба (І Р) — підвивих зуба (збільшення рухомості без зміщення — повний вивих зуба. У практиці дитячого лікаря-стомато його в зубному ряду). Лікування може мати рекомендаційний ха лога повний вивих зуба трапляється досить рідко порівняно з інши рактер щодо навантажень на зуб або він іммобілізується за допомо ми видами травми зубів (мал. 120). Характеризується повною відсут гою шини на термін від 3 до 5 тиж. Втрата життєздатності пульпи є ністю зуба в лунці альвеолярного відростка. Доля зуба залежить від показанням до ендодонтичного лікування, яке доцільніше провести декількох обставин.

після укріплення зуба в лунці. Диспансерне спостереження триває 1. Ступеня травмованості лунки до завершення росту кореня (мал. б).

зуба.

У разі вбивання зуба вглиб тканин (II С) в), виходу 2. Термінів відсутності зуба поза зуба з (II О) (мал. г), зміщення зуба в напрямку, відхиле лункою (не більше 1—1, ному від осьового (мал. (II Е), як правило, відбувається роз 3. Можливості його іммобілізації в рив пульпи та її загибель, а в зубах із незавершеним ростом кореня лунці (наявність сусідніх зубів).

пошкоджується зона росту.

У разі повного вивиху пос Вибір тактики лікування носить індивідуальний характер і вклю- тійного зуба можна спробувати чає наступне: провести його реплантацію.

1) видалення зуба;

Реплантацію зуба проводять 2) ортодонтична репозиція з наступною іммобілізацією;

із дотриманням усіх правил асеп 3) після укріплення зуба ендодонтичне лікування;

тики, антисептики та рекомендацій 4) зняття оклюзійного навантаження;

Pages:     | 1 |   ...   | 3 | 4 || 6 | 7 |   ...   | 8 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.