WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 8 |

«Міністерство охорони здоров'я України Національний медичний університет ім. акад. О.О.Богомольця Терапевтична стоматологія дитячого віку За редакцією професора Л.О. Хоменко КИЇВ "Книга плюс" 1999 ББК ...»

-- [ Страница 4 ] --

_3алежно_від терміну виникнення некаріозні ураження твердих тканин зуба поділяють на дві групи (М. І. Грошиков, 1985): — І такі, що виникають у період фолікулярного розвитку зуба — гіпопла зія, гіперплазія, флюороз і спадкові ураження (дисплазія Капдепона, недосконалий амело- і дентиногенез, мармурова хвороба та ін.);

2-га — ураження, що виникають після прорізування зуба, — патоло гічне стирання зубів, клиноподібні дефекти, некроз, ерозія твердих тканин, гіперестезія зубів, травма.

У практичній діяльності дитячого стоматолога найчастіше спо стерігаються некаріозні ураження 1-ї групи. З 2-ї групи насамперед мають місце травми постійних і тимчасових зубів.

Згідно з класифікацією Т. Ф. Виноградової (1987), виокремлю ють такі групи некаріозних уражень зубів:

- спадкові аномалії, що зумовлені недосконалістю будови тка нин, які утворюють емаль і дентин (недосконалий емале- чи ден тиногенез, синдром Мал. 44. Елементи стандартного методу чищення зубів:

- спадкові аномалії кількості, величини і форми зубів;

а — розміщення зубної щітки під кутом 45° до поверхні зубів і ясен;

- аномалії будови і вади розвитку тканин зуба, що виникають б — підмітаючі рухи зубної щітки згори донизу при чищенні зубів верхньої як наслідок системної патології в організмі дитини (бурштинові щелепи;

зуби внаслідок недосконалого остеогенезу, зуби Гетчінсона внас в — підмітаючі рухи зубної щітки знизу вгору при чищенні зубів нижньої ще лідок природженого сифілісу;

сіро-сині і коричневі зуби при ге лепи молітичному синдромі, адентія, та шилоподібні зуби при ектодермальній мікродентія при гіпофізарному нанізмі та ін.);

- аномалії будови і вади розвитку тканин зуба, що зумовлені впливом навколишніх чинників — флюороз, "тетрациклінові" зуби 15* ураження зубів Гіпоплазія спостерігається на постійних, і на тимчасових зубах, Гіпоплазія емалі проте рідше. Це пов'язано що формування і мінера Гіпоплазія емалі це вада розвитку емалі, що характеризується лізація тимчасових зубів відбуваються внутрішньоутробно. Тому гіпопла недостатнім формуванням та мінералізацією. Етіологічним чинни зія тимчасових зубів виникає у разі ускладненого перебігу вагітності, ком, який сприяє розвитку гіпоплазії емалі, є недостатня або упо тяжких токсикозів, а також тяжких хвороб матері під час другої половини вільнена функція амелобластів, що виникає у зв'язку з порушенням вагітності. У недоношених дітей ознаки гіпоплазії можна виявити на іклах, обміну у всьому організмі під впливом різних захворювань, або внас шийках різців, жувальних поверхнях тимчасових молярів.

лідок порушення обміну в окремих фолікулах під дією механічної Значно частіше гіпоплазія виникає на постійних зубах, що по травми, інфекції, підвищеної радіації тощо.

в'язано з досить частими хворобами дітей 1-го року життя.

Залежно від причини порушення можуть виникнути в групі Завдяки анамнезу вдається виявити хронологічну залежність зубів, які формуються в один і той же період (системна гіпоплазія);

ураження твердих тканин від часу перенесених хвороб тяжкості.

на кількох поряд розташованих зубах одного або різних періодів роз Так, якщо дитина хворіла в перші 1-3 міс життя, то дефекти емалі витку (вогнищева гіпоплазія);

на одному зубі (місцева гіпоплазія).

виявляються лише в перших молярах, а якщо хвороба виникла в Системна гіпоплазія емалі характеризується ураженням груп міс, то пошкоджені також фронтальні зуби. і другі зубів, внутрішньощелепна мінералізація яких відбувається одночас постійні моляри мінералізуються, починаючи з 2-3 років, коли но. Найчастіше уражуються перші постійні моляри та різці верхньої обмінні процеси стають стабільнішими, і гіпоплазія спостерігається і нижньої щелеп (мал. 8 — див. кольорову вклейку). Виникнення лише при тривалих тяжких хворобах у дитини.

гіпоплазії пов'язують із порушенням обмінних процесів в організмі Згідно з клінічними проявами розрізняють три форми систем дитини в період внутрішньощелепного формування зубів, яке нега ної гіпоплазії: 1) зміну кольору емалі;

2) недостатній розвиток емалі;

тивно відбивається на функціонуванні амелобластів.

3) повну відсутність емалі.

Вважають, що розвиток системної гіпоплазії емалі тісно пов'я Зміна кольору емалі виявляється у вигляді різних за формою, заний з порушенням гомеостазу кальцію в організмі. Низький рівень симетрично розташованих плям білого кольору на одноіменних зу кальцію в сироватці крові у період формування емалі є визначаль бах. Ці плями частіше локалізуються на вестибулярній поверхні і не ним чинником розвитку гіпоплазії. Зниження рівня кальцію у сиро супроводжуються будь-якими неприємними відчуттями. Характер ватці крові спостерігається при дефіциті вітаміну Б, гіпопаратиреої ною рисою плями при гіпоплазії є те, що зовнішній шар емалі гла дизмі, численних перинатальних порушеннях.

денький, блискучий, не забарвлюється метиленовим синім. Протя Згідно з даними багатьох авторів, гіпоплазія виникає після пе гом життя розміри, форма і колір не ренесених у дитинстві рахіту, тяжких інфекційних хвороб, унаслідок Недостатній розвиток емалі є більш тяжкою формою її гіпоплазії.

розладів травлення (диспепсії), недостатності ендокринних залоз Клінічні прояви різні — хвиляста, крапкова, борозенчаста емаль. Най (особливо прищитоподібних), у дітей з порушенням обмінних про частіше спостерігається крапкова форма системної гіпоплазії емалі.

цесів. Надзвичайно часто причиною гіпоплазії емалі постійних зубів Дефекти емалі мають вигляд крапкових заглиблень, що розташовані є парентеральне призначення антибіотиків дітям 1-го року життя.

на вестибулярній та язиковій поверхнях на різному рівні в різних гру Антибіотики, що призначають дітям за життєвими показаннями пах зубів. Спочатку після прорізування зубів емаль у місцях заглиб (наприклад, при лікуванні пневмонії), здатні пригнічувати функцію лень має нормальний колір, згодом поступово пігментується. Проте амелобластів, а це порушує процеси як формування, так і мінералі завжди вона щільна, гладенька. Гіпоплазія може проявлятися у виг зації емалі і призводить до виникнення гіпоплазії різного ступеня ляді одиничної поперечної борозни на коронці. Це заглиблення може бути значним, при цьому коронка помітно зменшена (перехват). Ця ураження зубів форма гіпоплазії емалі дістала назву борозенчастої. Таких борозен може зуби бути декілька, вони чергуються з тканинами зуба.

Іноді спостерігається повна відсутність емалі (аплазія) на певній Застосування препаратів групи тетрацикліну (тетрацикліну ділянці коронки. Гістологічно за всіх форм гіпоплазії виявляється гідрохлорид, окситетрацикліну дигідрат, метацикліну гідрохлорид, зменшення товщини емалі, збільшення міжпризмових просторів, роз діоксицикліну гідрохлорид, гідрохлорид, морфоциклін) ширення ліній Ретціуса, зменшення чіткості контурів емалевих у період призводить до зміни кольору зубів, а в разі вжи призм. Ступінь гістологічних відхилень залежить від тяжкості про вання значних доз антибіотика — до гіпоплазії і пошкодження кісток, цесу. У місцях дефектів емалі у дітей досить часто що ростуть. Це пов'язано з тим, що тетрациклінові препарати утво виникає карієс.

рюють комплекси з кальцієм і тому відкладаються в кістках, зубах та Місцева емалі найчастіше спостерігається на малих зачатках, порушують синтез білка, що стримує розвиток ріст кісток кутніх зубах верхньої та нижньої щелеп, інколи на постійних різцях і зубів. При уведенні в організм навіть невеликих доз тетрацикліно (мал. 9 див.кольорову вклейку). Уражуються 1-2 зуби. Розвиток вих препаратів зуби, що формуються, забарвлюються в жовтий колір.

цієї форми гіпоплазії найчастіше зумовлений травмою (забитий ви Інтенсивність забарвлення різна — від світло-жовтого до темно-жов вих тимчасового зуба, що призводить до пошкодження фолікула по того і залежить від кількості уведеного тетрацикліну.

стійного зуба) або запальним процесом у тимчасового зуба Лікування вагітної жінки препаратами групи тетрацикліну зу попередника. Легкі пошкодження емалі проявляються зміною коль мовлює забарвлення тимчасових зубів у дитини (мал. 10 див.ко ору одного якогось зуба (білі, жовті, коричневі льорову вклейку). Вважають, що тетрациклін проникає через пла У разі більш тяжких порушень змінюються не тільки форма і центарний бар'єр. У крові з пуповини його концентрація становить розміри зуба, а й структура твердих тканин (зуб 10-15% від рівня в крові матері. Тетрациклін виводиться з молоком залежить від ступеня тяжкості гіпоплазії.

матері, в якому його стільки, скільки і в сироватці крові.

можна не лікувати. Якщо пляма є причиною Лікування дитини тетрацикліном у перші місяці життя спричи косметичного дефекту, його можна усунути шляхом препарування і няє забарвлення коронок тимчасових зубів. Якщо тетрациклін при пломбування композиційними матеріалами. При крапковій і боро значався з 6-місячного віку, то забарвлюються не лише тимчасові мо зенчастій формі гіпоплазії емалі реставраційна тех ляри, а й частково постійні зуби, що формуються в цей час ніка: анатомічна форма зубів відновлюється за допомогою компози (мал. див.кольорову вклейку). З часом під дією світла забарв ційних матеріалів та спеціальних целулоїдних ковпачків. У місцях, лення зубів, особливо на вестибулярній поверхні, з жовтого перетво де шар емалі значно стоншений або його зовсім немає, слід застосу рюється на сіре, сіро-жовте або буро-коричневе. Для запобігання роз вати ізолювальну прокладку з фосфатного або склоіономерного це витку "тетрациклінових" зубів слід пам'ятати, що антибіотики групи менту. До початку реставраційних робіт при лікуванні гіпоплазії емалі тетрацикліну категорично протипоказані вагітним, жінкам, які году рекомендують (Ю. А. Федоров і співавт., 1997) попереднє проведен ють груддю, і дітям у віці до 8 років.

ня курсу терапії для поповнення мінерального скла Зміна кольору тимчасових зубів на жовтий, сіро-жовтий, тем ду недорозвиненої емалі. Це пов'язано з тим, що адгезія композицій но-коричневий, жовто-зелений, блакитний спостерігається у дітей, них матеріалів до емалі в місцях гіпоплазійних знижена за які перенесли гемолітичну хворобу новонароджених. Продукти пе рахунок неповноцінної структури.

ретворення непрямого білірубіну відкладаються в тканинах зуба, що Проведення ремінералізуючої терапії за загальноприйнятими спричиняє забарвлення;

можуть впливати на процес гістогенезу, методиками рекомендується також з метою запобігання карієсу у зумовлюючи розвиток гіпоплазії. У такому разі гіпоплазія обов'яз дітей з гіпоплазією емалі.

ково поєднується зі зміною кольору зубів.

230 ураження зубів них систем крові, зміни в міокарді (за даними ЕКГ), пригнічення біо Флюороз (ендемічний флюороз) електричної активності головного мозку, а також порушення з боку інших внутрішніх органів (наприклад, печінки), які виявляються під При флюорозі зміни в твердих тканинах зубів зумовлені над час функціонального дослідження. За умов жаркого клімату і нера лишковим надходженням в організм фтору, насамперед з питною ціонального харчування можливі тяжкі форми флюорозу скелета з водою. Флюороз — це різновид гіпоплазії емалі, що виникає внаслі окостенінням міжхребцевих зв'язок і вираженими порушеннями з док впливу надлишку іонів фтору, які пригнічують амелобласти в пе боку периферичної нервової системи і внутрішніх органів. Обов'яз ріод внутрішньощелепного формування і мінералізації зубів. Відпо ковим є дефторування води.

відно до державних стандартів припустима концентрація фтору в На підставі клінічних спостережень встановлено, що оптималь питній воді становить 1,5 мг/л. Підвищення концентрації фтору в на концентрація фтору в питній воді становить 0,8-1,2 мг/л. За такої питній воді (2 мг/л і вище) сприяє поширенню флюорозу і посилен концентрації фтору флюороз практично не спостерігається, проте має ню тяжкості його перебігу. Якщо концентрація фтору в місце суттєвий карієсстатичний ефект.

більша за припустиму мг/л), то 30-40% населення уражуєть Флюорозом уражуються постійні зуби (тимчасові рідко) дітей, ся флюорозом зубів переважно І і II ступеня. Використання води з котрі перебувають у районі, ендемічному щодо флюорозу, від народ такою концентрацією фтору може бути тимчасово дозволене в умо ження або з віку. В Україні ендемічний флюороз спосте вах місцевого водопостачання. У разі централізованого водопоста рігається в деяких районах Полтавської області.

чання потрібно проводити дефторування або розведення води.

Для визначення ступеня тяжкості ураження флюорозом корис За високої концентрації фтору в питній воді (2-6 мг/л) ура туються класифікацією І.Мюллєра, рекомендованою ВООЗ (1975).

женість населення флюорозом становить 30-90%, причому в ступінь — сумнівний флюороз;

на емалі з'являються ледь із них виявляється флюороз ступеня. Серед дітей часто спос помітні білі крапки або плями.

терігаються випадки відставання розвитку і мінералізації кісток. Ці II ступінь — дуже слабкий флюороз: білі непрозорі плями зай порушення при вживанні води, яка містить 2-3 мг/л фтору, є тимча мають менше ніж 25% поверхні емалі.

совими. В окремих людей, котрі вживають воду з вмістом фтору III ступінь — слабкий флюороз: білі непрозорі плями на емалі 4-6 мг/л, виявляється збільшення щільності кісток і порушення умов зуба більші, але уражено не більше ніж 50% поверхні емалі.

норефлекторної діяльності. В експериментальних тварин, особливо IV ступінь помірний флюороз: уражена вся поверхня зуба, якщо концентрація фтору більша ніж 3 мг/л, спостерігаються не забарвлення емалі у вигляді коричневих плям, наявність стертості, значні зміни активності деяких ферментів, функціональні зрушення що змінює поверхню емалі.

з боку нервової та ендокринної систем, зміни в інтенсивності обміну V ступінь — тяжке ураження: уся поверхня зуба повністю по кальцію та фосфору, незначні патоморфологічні і гістохімічні зміни шкоджена, відзначаються значні ділянки коричневого забарвлен у кістках, печінці, нирках, мозку і деяких інших органах. Потрібне ня, деструкції емалі.

обов'язкове дефторування або розведення води.

Залежно від клінічних проявів розрізняють такі форми флюо За дуже високої концентрації фтору в питній воді (6-15 мг/л) розу: штрихову, плямисту, ерозивну, дес 90-100% населення уражені флюорозом зубів із переважанням тяж труктивну. Перші три форми не супроводжуються втратою тканин ких форм, значно збільшеної стертості, ламкості зубів. У дітей часто зуба, ерозивна і деструктивна призводять до втрати тканин зуба.

виявляються порушення розвитку і мінералізації кісток, у дорослих Штрихова форма флюорозу характеризується виникненням — зміни в кістках за типом остеосклерозу. Спостерігаються пригнічен невеликих що розташовані в підпо ня функції щитоподібної залози, зміна активності окремих фермент верхневому шарі емалі. Вони майже непомітні, виявляються при ви ураження зубів сушуванні емалі, розташовані на вестибулярній поверхні різців вер ри рекомендують методику відбілювання твердих тканин зуба з на хньої та нижньої щелеп.

ступною ремінералізацією. Існують сучасні засоби для відбілювання Плямиста форма флюорозу характеризується наявністю крей зубів, що містять цитрат натрію, 10% перекис карбаміду. Вони випус плям, розташованих на всіх поверхнях коронки зуба.

каються у вигляді розчинів, паст, гелей для відбілювання зубів і зас Можуть бути уражені всі зуби, проте найчастіше — різці верхньої та тосовуються під наглядом лікаря.

нижньої щелеп. Іноді змінюється колір ділянки ураження — пляма Останнім часом з'явилась нова концепція і технологія видален стає жовтувато-коричневою. Особливістю цієй форми флюорозу є ня пігментованої емалі за допомогою мікроабразії (Т. П. Кролль, 1996).

те, що емаль у ділянці плями гладенька, щільна, блискуча.

Для чищення зубів, уражених флюорозом слід рекомендувати пасту форма флюорозу характеризується ремінералізуючої дії ("Жемчуг", "Ремодент" та ін.).

значною різноманітністю проявів. Емаль на всіх поверхнях зуба має При ерозивній і деструктивній формах флюорозу анатомічна матовий відтінок, і на цьому тлі розташовані добре окреслені пігмен форма зуба може бути відновлена за допомогою композиційних ма товані плями. Іноді емаль жовтуватого кольору, з численними пля теріалів. У разі значного руйнування коронкової частини зуба слід мами, крапками;

іноді виявляються незначні дефекти. За цієї фор застосовувати ортопедичні методи лікування.

ми спостерігається швидке стирання емалі з оголенням пігментова Профі лакт ика флюорозу має проводитись у районах ного дентину темно-коричневого кольору.

із підвищеним вмістом фтору в питній воді. Особливу увагу треба Електронно-мікроскопічні дослідження уражених флюорозом приділяти районам, де у воді міститься більше ніж 2 мг/л фтору.

зубів показали, що в ділянці плям в емалі розширені міжпризмові Заходи щодо запобігання флюорозу мають бути особливо інтен простори, послаблений зв'язок між структурними утвореннями емалі, сивними в період формування і мінералізації постійних зубів. Вони що свідчить про зменшення її міцності. При тяжчих формах уражен поділяються на колективні, спрямовані на зменшення вмісту фтору ня зубів відзначаються нечіткість меж емалевих призм і навіть вог у питній воді, і заходи з індивідуальної профілактики.

нища розпаду, що чергуються з аморфними утвореннями в емалі.

Зменшення кількості фтору в питній воді досягається Усе це свідчить про порушення міцності і резистентності зубів.

заміни джерела водопостачання або за рахунок змішування води, в При ерозивній формі флюорозу тлі вираженої пігментації емалі якій міститься багато фтору, з водою артезіанських свердловин, спостерігаються дефекти різної форми — ерозії, на яких емалі немає;

гірських річок. Проводиться також дефторування питної води.

помітне виражене стирання емалі і дентину.

Індивідуальні профілактичні заходи мають проводитись від на Деструктивна форма характеризується порушенням форми ко родження дитини. Для приготування дитині слід застосовувати ронок зубів унаслідок ерозивного руйнування і стирання твердих привозну воду зі зниженим вмістом фтору, а для пиття замість води тканин. Спостерігається в районах, де концентрація фтору в питній використовувати молоко, соки. Додатково слід призначати препара воді перевищує 5 мг/л. цієї форми тканини зуба крихкі, легко відла ти кальцію всередину, кислоту та кальцифероли згідно з муються, проте порожнина зуба не відкривається за рахунок утво віковими дозами. Не слід вживати продукти з підвищеним вмістом рення замісного дентину.

фтору (морську рибу, м'ясо криля, морську капусту залежить від стадії флюорозу. Форми, що не Особливо важливе значення має вивезення дітей на літній пе супроводжуються втратою твердих тканин зуба, лікування не потре ріод з ендемічного щодо флюорозу району. Клінічні дослідження бують. Більшість авторів, які досліджували флюороз, рекомендують свідчать, що заміна джерел водопостачання протягом 3-4 міс щоріч призначати препарати і вітаміни, вилучати над но в перші років життя дитини сприяє нормалізації утворення лишок фтору з питної води і За наявності на фронтальних зубах емалі та значною мірою знижує відсоток ураження зубів флюорозом.

пігментних плям, що спричиняють косметичний дефект, деякі авто ураження зубів збільшення просвітів між ними, місцями спостерігаються безприз Природжені вади розвитку мові зони, заповнені аморфним субстратом. При недосконалому аме логенезі мезодермальні утворення (дентин, пульпа) не змінені, тому твердих тканин зубів корені зубів мають звичайну будову, облітерації порожнин зубів і коренів не спостерігається.

Ця патологія зубів виникає внаслідок спадкового порушення Автори, котрі вивчали спадкові вади розвитку емалі 1980), функціонування ектодермальних і мезодермальних клітинних струк наводять детальну характеристику порушень її структури, які можуть тур, що беруть участь у формуванні емалі і дентину. Характерним є виникнути як на етапі утворення органічного матриксу емалі, так і на ураження як тимчасових, так і постійних зубів.

етапі внутрішньощелепного звапнування (табл. 34).

Недосконалий — це тяж разі підвищеної чутливості дентину до подраз ке порушення утворення емалі, що характеризується системним по ників проводять ремінералізуюче лікування. Протезування за загаль рушенням структури та мінералізації тимчасових і постійних зубів, ноприйнятими методиками за косметичними показаннями рекомен змінами кольору і наступною частковою або повною втратою емале дується після років, при ранньому руйнуванні емалі постійних зубів вого покриву. Ця вада розвитку емалі має інші назви: спадкова гіпоп покривають ортодонтичними коронками. Слід зазначити, що ко лазія емалі, аплазія емалі, коричнева емаль, коричнева гіпоплазія ронками насамперед покривають жувальні зуби-антагоністи, щоб за емалі, коричнева дистрофія емалі та ін.

фіксувати висоту прикусу, потім фронтальні зуби верхньої та ниж Н.М.Чуприніна (1987) виокремлює 4 форми проявів недоско ньої щелеп. При значному руйнуванні коронки використовують налого амелогенезу. При 1-й формі кількісні та якісні зміни емалі штифтові зуби, металеві культі та ін.

незначні: зуби мають нормальні форми і розміри, емаль гладенька, Недосконалий дентиногенез блискуча, проте має жовтуватий або коричневатий відтінок.

спадкове порушення розвитку дентину. Досить рідкісна патологія, Для 2-ї форми характерні більш виражені зміни. Зуби прорізу що характеризується недостатнім розвитком коренів зубів або ано ються вчасно, коронки спочатку мають нормальний колір. Через маліями форми. Коронки зубів правильної форми, нормальних 1-3 роки емаль набуває матового, а згодом світло-коричневого ко розмірів і кольору. Структура емалі не змінена, проте зв'язок її з ден льору, стає шорсткуватою,на ній виникають а згодом вона тином слабкий, через що вона легко відколюється (мал. 12 — див.

зникає ("сколюється") частково або повністю. Дентин щільний, кольорову вклейку). Характерні скарги на рухомість зубів раннє світло-коричневий або коричневий.

випадання. Рентгенологічно виявляється значне вкорочення коренів При 3-й формі зуби прорізуються вчасно, мають нормальні роз усіх зубів, а також повна облітерація порожнини зуба і кореневих міри. Емаль білого кольору, проте зі значною кількістю борозен без каналів, що є дуже характерним для цього виду патології (мал. 45).

певної орієнтації, на всіх зубах швидко зникає ("сколюється") і ого Нерідко біля коренів виявляють зміни, подібні до кістозних утворень люється коричневий дентин, що має нормальну структуру.

із чіткими контурами. Проте виникнення цих утворень не пов'язане При 4-й формі розміри і форма зубів звичайні, проте емаль під з хворобами зубів. Вважають, що подібні зміни є наслідком порушен час прорізування подібна, не блищить, місцями її немає зовсім. ня утворення кісток, тому що ця патологія нерідко поєднується із си Унаслідок механічної дії вона легко відділяється від дентину. стемним або осередковим недосконалим остеогенезом.

Відсутність емалі та оголення дентину спричиняють реакцію зуба на За морфологічними особливостями будови зубів температурні та хімічні подразники.

З типи недосконалого дентиногенезу, характеристика яких наведена Мікроскопічно при недосконалому амелогенезі в емалі виявля у табл. 35.

ються порушення орієнтації і розташування емалевих призм, 236 Таблиця 34. Характеристика спадкових вад розвитку емалі (за 1980) Таблиця 35. Характеристика спадкових вад розвитку дентину (за 1980) жені, іноді повністю облітеровані. Водночас спостерігаються прояви Лі кування. Переважно ортопедичне. Перед протезуванням гіперцементозу і наявність осередків розрідження кісткової тканини слід зробити рентгенографію для визначення стану коренів.

біля верхівок коренів зубів, що не уражені карієсом.

Недосконалий одонтогенез (синдром Під час гістологічного дослідження зубів при синдромі Стейн на) характеризується змінами кольору коронки, ранньою втратою тона-Капдепона виявляються ділянки безструктурної емалі. В емалевого покриву і значним стиранням твердих тканин зубів. Ця ділянках спостерігаються широкі відстані між емалевими призмами.

вада твердих тканин зубів уперше описана С. (1892), а Емалево-дентинне сполучення має вигляд прямої лінії, що, на думку згодом С. (1905). Пізніше такі зміни зубів отримали інші деяких авторів, є причиною слабкого зв'язку емалі з дентином. Ден назви: безкоронкові зуби;

зуби, що втратили емаль;

коричневі або про тин має пошарову будову, кількість дентинних канальців значно змен зорі зуби;

неповноцінний дентиногенез;

мезоектодермальна одонто шена. Поряд із цим зустрічають "гігантські" дентинні канальці, за тощо. Встановлено, що це спадкове порушення розвитку зубів повнені кров'ю, що є причиною забарвлення дентину. Інтерглобулярні передається від одного з батьків і проявляється у половини потом простори в дентині збільшені і заповнені білковоподібною речови ства. Ураженню підлягають не лише тимчасові, а й постійні зуби.

ною. У більшості випадків предентин відсутній. Мікротвердість ден При синдромі Стейнтона-Капдепона у більшості зубів відсут- тину знижена приблизно у півтора рази.

ня емаль, колір жовтувато-коричневий, дентин прозорий, швидко Виявлені значні зміни в пульпі. Порожнина зуба і кореневі ка стирається. Іноді помітні контури пульпи, хоча скарги на біль, як нали зменшені в розмірах за рахунок відкладення замісного дентину.

правило, відсутні. Ураження зубів починається із зникнення ("ско У шарі одонтобластів спостерігається дезорієнтація клітин, наявність лювання") емалі та оголення дентину. Насамперед уражуються різці у них вакуолей, присутні одонтобласти, які не мають відростків.

і перші моляри, потім другі моляри. Характерною ознакою синдрому У пульпі зменшена кількість судин і збільшений вміст колагену.

Стейнтона-Капдепона є нормальне формування коренів, проте вони У більшості випадків електрозбуджуваність пульпи різко знижена можуть бути тонші і коротші, порожнина зуба і кореневі канали зву або відсутня зовсім.

У цементі спостерігаються осередки розсмоктування поряд із надмірним розвитком у деяких ділянках клітинного цементу (гіпер цементоз). Патологічне стирання зубів є основною клінічною озна кою цього синдрому, тому діти мають перебувати під диспансерним спостереженням в ортодонта, який індивідуально визначає терміни і вид протезування (захисні капи, коронки, знімні протези).

Мал. 45. при недосконалому дентиногенезі.

Рентгенологічно спостерігаються вкорочення коренів постійних зубів та облітерація порожнин зубів — Пульпіт тимчасових і постійних зубів кові канали. Можливі варіації в топографії, величині та формі отво Пульпіт тимчасових і ру верхівки зуба, що має практичне значення в клініці.

Пульпа розвивається із зубного сосочка (мал.46) постійних зубів і містить пухку сполучну тканину ембріонального типу, в якій роз різняють три шари: 1) периферичний (одонтобластів);

2) проміжний, що складається з двох частин — шару, бідного на клітини, і шару скуп Структура та функції пульпи чених клітин;

3) центральний (мал. 47).

Периферичний шар пульпи складається з одонтобластів розташо ваних у вигляді палісаду — циліндричної форми клітин (мал. 48). Це високодиференційовані клітини, яким притаманні метаболічна, син Пульпа зуба (риірае як сполучнотканинне утворення є тезуюча і секреторна функції. Одон складовою частиною цілісного організму, всі зміни в якому (вікові, тобласти утворюють дентин, вико фізіологічні, патологічні) не нують у ньому обмінні процеси.

можуть не впливати неї. У Морфологічні варіанти клінічній практиці велике (а отже, і функціональні власти значення має інформація вості) цих клітин різні: від подо щодо топографії, вжених циліндричних клітин у ко та фізіології пульпи тимчасо ронковій пульпі до коротких такої вих і постійних зубів у дітей самої форми клітин у середній ча в різні вікові періоди.

стині кореня. У верхівковій частині Пульпа зуба розташова пульпи клітини сплощені і подібні на в порожнині зуба до фібробластів, тобто вони менш Топографічно розрі диференційовані і продукують зняють коронкову і кореневу більш аморфний дентин із меншою пульпу. Форма пульпи в кількістю канальців.

цілому відповідає контурам Проміжний шар. Шар, бідний порожнини зуба і кореневих на клітини (шар Вейля), в корон каналів. Частина пульпи в ковій пульпі проекції різального краю бластичні нервові сплетення;

в се різців і горбків жувальних редній і верхівковій частинах коре Мал.46. Сагітальний зріз зачатка тимчасо зубів виступає ближче до ок невої пульпи цього шару немає.

вого і постійного зубів нижньої щелепи люзійної поверхні, утворюю Шар скупчених клітин, утво 5-місячного ембріона людини: 1 — залиш 47. Схематичне зображення по чи ріг пульпи ки зубної пластинки;

2 — зовнішні клітини рений фібробластами і недиферен здовжнього зрізу пульпи: 1 — дентин;

У багатокореневих зубах у емалевого органа;

З - судини;

4 - емаль;

клітина 2 — предентин;

З — одонтобласти (пе 5 — дентин;

6 — пульпа емалевого органа;

ділянці дна порожнини зуба риферичний 4 - шар, бідний на ми, здатні перетворюватись на 7 - пульпа зуба;

8 — зубний мішечок;

(біфуркації, трифуркації) клітини;

5 - шар скупчених клітин;

одонтобласти І 9 — нижньо-щелепний канал;

10 — зачаток іноді спостерігаються додат 6 - центральний шар подібні клітини.

постійного зуба 16* 242 Пульпіт тимчасових і постійних зубів судин) і парасимпатичними Центральний шар пульпи в основному складається з фібро (виділення ацетилхоліну, що бластів, гістіоцитів, лімфоїдних клітин, які виконують захисну і гер забезпечує розширення су мінативну функції. Виявляються також недиференційовані ме дин).

зенхімні клітини, які здатні за певних умов перетворюватися на мак Наявність у пульпі кола рофаги, фібробласти та остеокласти. Навколо кровоносних судин і терального кровообігу, одонтобластів розташовані рети забезпечує відтік, полегшує кулінові волокна, які можуть пе проблему ліквідації процесу на колаген. Тонкі запалення.

аргірофільні волокна вуються між одонтобластами, Лімфатична система виходять у предентин у вигляді пульпи представлена лімфа тонкої сітки (волокна Корфа) і тичними щілинами і судинами утворюють у дентині фібриляр- (мал.49).

ну структуру.

Іннервація пульпи Мал. 49. Схематичне зображення лімфа здійснюється товстими нерво У молодій пульпі мало тичної системи пульпи однокореневого вими стовбурами, що розташо колагенових волокон. Коренева зуба вуються в центральному шарі частина пульпи містить менше кореневої пульпи. При набли клітинних елементів і більше ко женні до коронкової пульпи не лагенових рвові стовбури розгалужують Основна речовина пульпи за ся в напрямку до периферично безпечує метаболізм у клітинах го шару. У шарі, що бідний на і волокнах, що впливає жит клітини, нервові волокна втра тєздатність. Це внутрішнє сере чають мієлінову оболонку і ут довище, крізь яке метаболіти з ворюють підодонтобластичне кров'яного русла потрапляють нервове сплетення (сплетення до клітин, а продукти розпаду з далі обмотуються клітин у венозну кров. У пульпі навколо одонтобластів у виг добре розвинена кровоносна си Мал. 48. Схематичне зображення одон ляді кулястих нервових закін стема, яка відіграє роль транс- тобласта (за Н.

чень. Деякі фібрили проходять портної. Судини проникають у Н. 1972):

між одонтобластами до пуль 1 — дентин;

2 — З — відросток пульпу через отвір верхівки зуба, подентинної межі. Частина з 4 — 5 — ядер а також через бічні і додаткові ка Мал. 50. Схематичне зображення при це;

6 — ядро;

7 — пори;

8 — мітохондрії;

них проникає у предентин нали. Контроль кровозабезпе кінцевих і кінцевих нервових розгалужень 9 - апарат Гольджі;

10 — вільні рибосо (мал. Висока чутливість чення здійснюється симпатич у пульпі К. 1967):

ми;

11 — лізосоми;

12 - ендоплазматич пульпи до болю зумовлена ве ними нервовими волокнами (зу 1 — дентин;

2 - — одонтоблас ний ретикулум;

13 — місце сполучення ликою кількістю нервових ре мовлюють виділення норадрена- ти;

4 — підодонтобластичне нервове спле одонтобластів;

14 — гранули секрету;

цепторів.

тення;

5 - пульпа;

6 — судини і нерви ліну, що сприяє скороченню 15 — фібрили;

16 — секрет Пульпіт тимчасових і постійних зубів виступає у бік горбка. У Морфологічна структура і бічних різцях пульпа функціональні властивості пуль вкрита тонким шаром пи зуба значно відрізняються за твердих тканин, що не лежно від етапу розвитку тимча сових і постійних зубів. рідко призводить відмінності суттєві для діагнос- вільного її розкриття.

тики і вибору методу лікування Пульпа тимчасових пульпіту. зубів у період сформова ного кореня характери Пульпа тимчасових зубів. У зується наявністю невели період несформованого кореня Мал. 52. Вторинний дентин (1) у пульпі кої кількості порожнина зуба і кореневі кана тимчасового зуба (2) при глибокому НИХ КЛІТИН, ЯКІ виконують ли тимчасових зубів об'ємніші, карієсі захисну функцію. У цей ніж постійних (табл. 36). Корон кова пульпа безпосередньо пере- період розвитку пульпа добре забезпечена нервовими елементами і ходить у кореневу, не має дельто- судинами. Відмінностей у морфологічній будові коронкової і коре подібних розгалужень коренево- невої пульпи не виявлено. Шар одонтобластів утворений двома-трьо го каналу і додаткових каналів. ма рядами клітин. У цей період пульпа відрізняється великою Мал. 51. Схематичне зображення роз кількістю клітин активної мезенхіми, проміжної речовини і прекола У великих кутніх зубах роги нервового во генових волокон. Така морфологічна структура зумовлює високий пульпи більше виступають і роз- в пульпі зуба (за С. О.

біологічний потенціал пульпи, підвищує інтенсивність процесів ме ташовуються ближче 1968): 1 - везикула;

2 - розга таболізму, що визначає захисні можливості пульпи.

НОЇ поверхні, особливо луження аксона;

3 - цитоплазма;

У період сформованого кореня пульпа здатна до відкладення Досить часто спостерігається ВИ- ~ 5 - плазматична мембрана;

вторинного дентину (мал. 52) тільки у відповідь на дію подразників.

п'ячування пульпи на рівні ший- ~ ки зуба. У центральних різцях порожнина зуба має трикутну форму і Таблиця 36. Розміри порожнини тимчасових зубів, у міліметрах (за Е. 1967) Мал. 53. Тимчасові зуби (поздовжній розріз) верхньої (а) і нижньої (б) щелеп (за СагаЬеШ, 1960) Пульпіт тимчасових постійних зубів Кореневий канал вужчає, формується його отвір, а у верхівковій ча зміни в пульпі спричиняють зниження больової чутливості, стині виникають дельтоподібні розгалуження і додаткові канали. У проявляється клінічно. На початку резорбції коренів кількість рядів молярах корені дугоподібно вигнуті і нерідко зливаються. У різцях одонтобластів зменшується до одного-двох. Клітини зменшуються та іклах кореневі канали доступніші, хоча також вигнуті у вестибу в розмірі, ядра зморщуються. В цей період пульпа не здатна протис лярному напрямку (мал 53).

тояти патологічним подразникам, менш інтенсивно реагує на термічні, Період резорбції кореня характеризується регресивними зміна хімічні подразники і відносно швидко здатна безсимптомно некро ми в пульпі: зменшенням кількості клітинних елементів тизуватись, що може виявитись тільки під час клінічного обстеження.

атрофії, вакуольною дегенерацією одонтобластів. У більшості ви Пульпа постійних зубів із несформованими коренями. Порожни падків відбувається часткова або повна дрібнопетлиста сітчаста ат на зуба, що прорізався, об'ємна, коронкова пульпа безпосередньо пе рофія. Спостерігаються стовщення і звапнення стінок судин, вини реходить у кореневу. Після закінчення формування кореня пульпа кає застійна гіперемія, іноді з'являються геморагії. У нервовому апа деякий час залишається достатньо об'ємною, потім поступово змен раті пульпи виникають дегенеративні зміни від колбоподібного здуття шується внаслідок утворення вторинного дентину і під час форму до фрагментації і розпаду нервових волокон. Збільшується кількість вання кореневої системи виникають зміни в кількості, формі і розмірі проміжної аморфної речовини і колагенових волокон. Ці гістологічні кореневих каналів, формуються дельтоподібні розгалуження у вер хівковій частині і додаткові канальці (мал.54). Знання топографії по рожнини і кореневих каналів відіграє важливу роль в ендодонтії.

Топографію порожнини постійних зубів, розміри і число кореневих каналів постійних зубів наведено на мал. 55.

Пульпа постійних зубів, що прорізались, має характер сполуч ної тканини ембріонального типу, багата на клітинні елементи.

тобласти щільно прилягають один до одного і розташовані в 5- рядів, більша кількість яких спостерігається в ділянці рогів та еква тора. Добре виражений шар багатий на клітини. Вони представлені недиференційованими круглими і зірчастими клітинами фіброблас тичного ряду. Диференціювання коронкової пульпи в кореневу відбу вається з ростом і формуванням кореня і починається на рівні еква тора зуба. У центральному шарі пульпи переважають ретикулярні волокна і менша кількість колагенових. У кореневій частині пульпи одонтобласти розташовані в 4-5 рядів. Велика кількість судин і про міжної аморфної речовини забезпечує інтенсивні обмінні процеси і високий біопотенціал пульпи. У зоні росту пульпа безпосередньо межує з навколоверхівковою тканиною.

є ж Мал. 54. Схематичне зображення розгалужень у верхівковій частині пульпи і додаткових канальців (за 2. Меуег, Е. 8Ьгее1е, 1954):

а, б— першого і другого малих кутніх зубів;

в, г, д — центрального різця з пере дньої, бічної та поверхонь;

ж — ікла передньої, бічної та оклю зійної поверхонь (збільшення в 45 разів).

Пульпіт тимчасових і постійних зубів Пульпіт тимчасових зубів Етіологія і патогенез пульпіту у дітей Основним етіологічним чинником пульпіту у дітей, як і у дорос лих, є мікроорганізми, що проникають у пульпу з каріозної порожни ни. Це переважно аеробні мікроорганізми або анаеробні мікроорга нізми з аеробними. Окрім цього, пульпіт може розвиватися під дією травматичних, хімічних та температурних чинників.

Запалення — це складна реакція —відповідь організму на по шкоджуючий чинник. Основу становлять імунологічні, біохімічні, гістохімічні, ультраструктурні, судинні та тканинні ре акції. Запалення пульпи перебігає відповідно до загальних законо мірностей цього патологічного процесу, аналогічно тому, як це відбу вається в інших тканинах. Різний рівень реактивності організму ди тини зумовлює характер запалення: з переважанням альтерації, ек судації або проліферації. Це в свою чергу визначає клінічну картину запалення пульпи — гострий чи хронічний перебіг, ексудативні, аль теративні або проліферативні форми.

Поряд із цим має значення і природа чинника, що спричинив запалення. Характер запалення, спричиненого інфекцією, дещо відрізняється від такого, що виникло під впливом механічного, тем пературного або хімічного чинників. Особливістю запалення, що роз винулося під дією інфекційного чинника, є те, що на тканину пульпи діють токсини та продукти метаболізму мікроорганізмів. Ферменти мікроорганізмів спричиняють загибель тканини пульпи, що супро воджується утворенням продуктів її розпаду, які впливають на інші, ще здорові ділянки пульпи. Сприяють розвиткові запалення гістамін і речовини, лейкотоксин та інші біологічно активні сполуки.

Мал. 55. Схематичне зображення топографії порожнин зуба і кореневих ка Найчастіше пульпіт розвивається як наслідок каріозного про налів постійних зубів за а — централь цесу. При цьому зміни в пульпі спостерігаються вже при гострому ного нижнього різця;

б — нижнього ікла;

в — першого нижнього малого кут початковому карієсі 1965). Вони полягають у нього зуба;

г, д - першого і другого нижніх великих кутніх зубів;

— централь них змінах периферичного шару одонтобластів. При середньому ного верхнього різця;

є - верхнього ікла;

ж - першого верхнього малого кут карієсі в пульпі визначаються морфологічні зміни, що подібні до нього зуба;

з, і - першого і другого великих кутніх зубів. Умовні позначення:

початкових форм запалення, а саме: розширення судин, вогнищева м — мезіальна;

д - дистальна;

в — вестибулярна;

о - оральна поверхні зуба Пульпіт тимчасових і постійних зубів лімфоїдна інфільтрація. При глибокому карієсі морфологічні озна та ін.). Розвиток його супроводжується частковим або ки запального процесу в пульпі виражені ще більшою мірою.

повним некрозом пульпи.

Гостре запалення в пульпі починається з уповільнення кровото У разі розвитку гострого в пульпі відбуваються зміни, ку в ділянці подразнення, спостерігається аглютинація еритроцитів що можуть розцінюватися як захисні, спрямовані на стримання па в середині судин і крайове стояння лейкоцитів.

тологічного процесу і відновлення нормального стану пульпи. Це:

Під впливом хемотоксичних медіаторів лейкоцити переміщуються здатність тканини пульпи стримувати мікробну інвазію, особливо до ділянки ураження. При розпаді лейкоцити виділяють у великій протягом перших 24—48 год запалення;

посилення відтоку лімфи і кількості протеолітичні ферменти, внаслідок чого в пульпі утворю лімфоутворення, розширення лімфатичних судин, підвищення ються ділянки гнійного розплавлення. Під дією гістаміноподібних проникності, особливо в добу. При хронічних формах за та інших біологічно активних речовин (медіаторів запалення) підви палення стримування поширення патологічного процесу відбувається щується проникність судин, що сприяє виходу клітин крові та плаз шляхом утворення грануляційної та фіброзної тканини (Кодола М.А.

ми з кров'яного русла у тканину пульпи. Це веде до підвищення ос 1980).

мотичного тиску, розвитку гіпоксії та ацидозу в ній. Усе це зумовлює Одним із найважливіших захисних механізмів пульпи у розвиток запалення, подразнення нервових закінченнь і спричиняє відповідь на каріозне ураження твердих тканин є утворення репара тивного (замісного) дентину. Що швидше іде його утворення, тобто, Першою стадією гострого запалення пульпи є гіперемія. Вона ха що гостріший перебіг карієсу, то більше він відрізняється за гістоло рактеризується розширенням артеріол і капілярів у пульпі. Стан цей — гічною будовою від нормального дентину. Внаслідок утворення ре зворотний, якщо ліквідувати причину запалення до того, як вона досяг паративного дентину зменшується інтенсивність проникнення в пуль ла інтенсивності, здатної спричинити альтерацію тканини пульпи.

пу мікроорганізмів і токсинів, що на деякий час захищає пульпу Тривала дія подразнюючого чинника веде до наростання гіпе- від патогенного впливу.

ремії і утворення ексудату. Гіперемія переходить у серозне запален Патоморфологічні і клінічні прояви пульпіту обумовлені ня також зворотний процес завдяки функції лімфатичної системи, вими особливостями біології та фізіології пульпи особливостями що забезпечує відтік ексудату з набряклої тканини. Якщо дія пошкод клітинного та біохімічного складу, і пов'язаною із цим віковою ре жуючих чинників триває, то уражуються стінки судин, посилюється активністю пульпи.

вихід лейкоцитів із них, утворюються гнійного роз плавлення пульпи, які потім зливаються розвивається гнійне за Класифікація пульпіту у дітей палення.

Хронічний фіброзний пульпіт розвивається як наслідок гострого Для класифікації пульпіту у дітей застосовується класифікація серозного або гнійного запалення пульпи. У тимчасових зубах мож пульпітів Київського медичного інституту (О. С. Яворська, Л. І. Ур ливий його розвиток як первинно-хронічного процесу. Хронічний банович, 1961):

фіброзний пульпіт характеризується проліферацією волокнистих І. Гострий пульпіт структур, що веде до ущільнення і склерозу пульпи.

1) гіперемія пульпи Хронічний гіпертрофічний пульпіт — це також прояв проліфе 2) гострий обмежений ративних процесів у пульпі, з переважним розростанням грануля 3) гострий дифузний пульпіт ційної та молодої сполучної тканини.

4) гострий гнійний пульпіт асиіа Хронічний гангренозний пульпіт найчастіше розвивається внас 5) гострий травматичний пульпіт лідок гнійного запалення пульпи за участю анаеробної мікрофлори а) випадково пошкоджена пульпи під час лікування карієсу;

252 Пульпіт тимчасових і постійних зубів б) розкриття пульпи внаслідок перелому коронки зуба;

Клінічна симптоматика пульпіту тимчасових зубів II. Хронічний пульпіт сЬгопіса).

1) хронічний фіброзний пульпіт сЬгопіса Провідною клінічною ознакою гострого запалення пульпи, не іїЬгоза);

залежно від його локалізації, є гострий нападоподібний біль, що ви 2) хронічний гіпертрофічний пульпіт сЬгопіса никає в зубі без будь-якого зовнішнього впливу. Характер больового синдрому покладений в основу диференційної діагностики пульпітів.

3) хронічний гангренозний пульпіт сЬгопіса Зовнішні подразники (термічні, хімічні, механічні)завжди посилю ють больовий напад або спричинюють його.

4) конкрементозний пульпіт III. Пульпіт, ускладнений (гострим, хронічним або Больовий напад може бути більшої або меншої тривалості і за загостреним). лежить від поширеності запального процесу, вірулентності мікро Слід зазначити, що в тимчасових зубах такі форми гострого за- флори і реактивних властивостей самої пульпи. Безбольові проміжки палення, як гіперемія пульпи, гострий серозний обмежений пульпіт можуть бути тривалими при незначному ураженні пульпи і коротки є надзвичайно швидкоплинними і в клініці не діагностуються. Тому ми при інтенсивному запаленні. Характерною ознакою гострого за для тимчасових зубів класифікація пульпітів може застосову- палення є посилення болю в нічний час.

ватись у дещо зміненому варіанті, що відображує ті форми пульпіту У тимчасових зубах гострий пульпіт спостерігається значно тимчасових зубів, які найчастіше зустрічаються в клініці (мал. 56).

рідше, ніж хронічний. Для клініки гострих пульпітів тимчасових зубів характерний дуже швидкий перебіг і інтенсивний розвиток гострого запалення з швидким поширенням на періапікальні тканини. Саме тому початкові його форми, такі як гіперемія пульпи та гострий об межений пульпіт не діагностуються в Пульпіт тимчасових зубів є надзвичайно складним для діагнос тики і диференційної діагностики, тому що діти часто не можуть чітко сформулювати свої скарги і об'єктивно оцінити реакцію зуба на діаг ностичні прийоми лікаря (перкусія, зондування, термометрія).

Підтвердженням цього є значний відсоток розбіжностей клінічним та патоморфологічним діагнозом — 74-88% (Л.М.Ігнаті щева, 1966;

М.А.Кодола та співавт., 1980). Це пояснюється також і своєрідністю перебігу гострого запального процесу в пульпі тимча сових зубів, його швидким поширенням, переважанням гнійної фор ми запалення, може набувати найрізноманітніших клінічних про явів. Тому оцінка лише характеру болю як основної суб'єктивної оз наки може призвести до помилок у діагностиці і диференційній діаг ностиці. Діти, навіть шкільного віку, не завжди адекватно реагують на біль, що пов'язано з індивідуальним психоневрологічним стату сом Тривалість і частоту больових нападів діти дошкільного віку, як правило, визначити не можуть. Разом з тим для правильної діагнос Мал. 56. Основні форми пульпіту тимчасових зубів Пульпіт тимчасових і постійних Гострий гнійний пульпіт найбільш поширена форма гострого тики дуже важливо знати, який проміжок часу минув від першого запалення пульпи в тимчасових зубах. Він розвивається внаслідок прояву болю в зубі. У таких випадках важливе значення мають відо гострого серозного дифузного У дітей виникає самовільний, мості батьків про час виникнення болю вперше, інтервали, через які нестерпний біль пульсівного характеру, без чіткої біль повторювався, а також про причини, що його спричинили або характерним є виникнення болю в нічний час. Біль поступово нарос Під час діагностики пульпіту в тимчасовому зубі слід у першу тає і стає постійним. Інтенсивність болю різко наростає внаслідок чергу враховувати дані об'єктивного обстеження. До них належать прийому гарячої і дещо знижується від холодної. Гнійний пульпіт стан дентину на дні каріозної порожнини, розміри самої порожнини, розвивається в тимчасовому зубі переважно наприкінці 2-ї доби від глибина і локалізація, а також характер ексудату, отриманого під початку захворювання.

час розкриття рогу пульпи (гнійний, кров'янистий). По Об'єктивно. час огляду виявляється глибока каріозна порож оцінюється больова реакція пульпи на дію термічних подразників. нина, що не має сполучення з порожниною зуба. Спроба видалення Холодові подразники спричинюють біль при серозному запаленні, екскаватором розм'якшеного дентину з дна каріозної порожнини суп проте дещо вгамовують його при гнійному. Допоміжною диферен- роводжується різким болем. Зондування дна нерідко супроводжуєть ційно-діагностичною ознакою є реакція причинного зуба на перку- ся розкриттям порожнини зуба з виділенням краплини гною, що ут сію. ворилася внаслідок гнійного розплавлення коронкової пульпи. Після цього біль значно слабшає. Під час розкриття порожнини зуба вияв Гострий дифузний пульпіт може діагностуватися в тимчасових ляють болючу, кровоточиву пульпу в отворах кореневих каналів. При зубах з повністю сформованим коренем. Він проявляється гострим гнійному запаленні пульпи тимчасових зубів завжди спостерігають болем, без чіткої локалізації, що вперше виникає без видимих при ся явища гострого періодонтиту. Зуб реагує на перкусію, може мати чин. Напади болю тривалі, він різко посилюється під дією холоду.

незначну рухливість. У такому разі йдеться про гострий пульпіт, ус Особливістю клінічної симптоматики гострого дифузного пульпіту кладнений періодонтитом. Така реакція тканин пері є поширення болю, внаслідок чого дитина неспроможна точно вказа одонта пояснюється надходженням продуктів запалення пульпи в ти на причинний зуб. Дитина капризує, майже не спить.

його тканини з наступною інтоксикацією.

Об'єктивно. Під час обстеження зуба виявляється каріозна по рожнина різної глибини (частіше глибока ), заповнена світлим роз- У разі ускладнення періодонтитом поряд із гострим, нападопо м'якшеним дентином. Спроба видалити розм'якшений дентин, а та- дібним, мимовільним болем з'являється характерний для гострого кож зондування дна каріозної порожнини спричиняє різкий біль. Від періодонтиту біль при накушуванні на зуб, розвивається набряк м'я дії холодної води у зубі виникає сильний біль. Перкусія зуба може ких тканин, які оточують зуб. Виникає лімфаденіт відповідної групи бути болісною. лімфовузлів.

Патологічна анатомія. У пульпі тимчасового зуба спостерігаєть- Загальний стан дитини значно погіршується, підвищується тем ся картина гострого серозного запалення з переважанням ексудатив- пература тіла, порушується сон, дитина відмовляється від ного компонента: різке розширення капілярів і переповнення кро- Патологічна Поряд зі змінами, характерними для гос в'ю, крайове стояння лейкоцитів і вихід за межі судин, кругло- трого серозного запалення, в пульпі спостерігаються деструктивні зміни клітинна дифузна інфільтрація, діапедез еритроцитів, дрібноточкові — виражена лейкоцитарна інфільтрація вогнищевого або дифузного крововиливи. Сполучнотканинна строма пульпи набрякла, розрих- характеру. Колагенові волокна набряклі, розрихлені, деякі перебува лена. Помітна вакуолізація цитоплазми клітинних елементів, каріо- ють у стані гомогенізації, великі скупчення глікрозаміногліканів(ГАГ).

пікноз, каріолізис. Спостерігаються дегенеративні зміни одонто- Більшість нервових волокон У пульпі спостерігаються ділянки гнійного розплавлення тканини різного розміру.

256 Пульпіт тимчасових і постійних зубів Хронічний фіброзний пульпіт — є найпоширенішою формою 51% випадків хронічний пульпіт тимчасових зубів супроводжуєть хронічного запалення пульпи в тимчасових зубах. Особливістю цьо ся деструктивними змінами навколозубних тканин, особливо на стадії го захворювання є те, що воно може розвиватися як первинно-хрон резорбції кореня.

ічний процес, без клінічно вираженої стадії гострого запалення пуль Патологічна анатомія. Хронічне запалення в пульпі на відміну пи.

від гострого перебігає з переважанням проліферативних процесів;

Діти можуть скаржитися на ниючий біль, що виникає в зубі під судинно-ексудативні процеси виражені значно слабше.

вдихання холодного повітря, вживання холодних напоїв. Іноді, При хронічному фіброзному пульпіті в тимчасових зубах спос особливо у дітей раннього віку, хронічний фіброзний пульпіт пере терігається розростання волокнистої сполучної тканини, інфільтра бігає безсимптомно і виявляється лише під час обстеження лікарем.

ція макрофагами, лімфоцитами, лейкоцитами, плазматичними кліти Об'єктивно. Визначається глибока каріозна порожнина, може нами. Стінки кровоносних судин частково склерозовані. Шар одон сполучатися з порожниною зуба (мал.57). Іноді хронічний фіброз тобластів піддається атрофії, вакуолізації та дегенерації.

ний пульпіт розвивається при закритій поролшині зуба, яка клінічно Хронічний гіпертрофічний пульпіт розвивається внаслідок три не сполучається з каріозною порожниною.

валого механічного подразнення тканини відкритої пульпи, що при Якщо сполучення з порожниною є, то зондування його спри зводить до розростання грануляційної та молодої сполучної тканини чиняє біль і незначну кровоточивість унаслідок механічного подраз в пульпі, яка поступово виповнює всю каріозну порожнину (мал. 13 нення пульпи.

див. кольорову вклейку).

Якщо сполучення каріозної порожнини з порожниною зуба немає, Зуб відносно мало турбує дитину. Діти можуть скаржитись на то перебіг хронічного фіброзного пульпіту дуже подібний до гострого кровоточивість із зуба під час Більшість дітей уникають жувати глибокого карієсу. Для диферен відповідним боком щелепи, про що свідчать значні нашарування м'я ційної діагностики слід ретельно кого зубного нальоту на зубах та явища катарального гінгівіту.

дослідити стан дентину дні ка Об'єктивно. Поліп пульпи червоного кольору може виповнюва ріозної порожнини, ти всю каріозну порожнину(мал.58), зондування його слабо болісне, вості оцінити дію термічних под завжди супроводжується кровотечею. Реакція на перкусію безболіс разників та з'ясувати анамнез на. Хронічний гіпертрофічний пульпіт тимчасових зубів діагнос щодо характеру болю в зубі.

тується рідко, переважно у стадії сформованого кореня.

Під час рентгенологічного Патологічна анатомія гіпертрофічному пульпіті коронко дослідження тимчасового з ва пульпа представлена грануляційною та молодою сполучною тка хронічним фіброзним пульпі ниною з мікровогнищами гнійної інфільтрації. Коренева пульпа том іноді виявляють вогнища фіброзно ущільнена та інфільтрована лейкоцитами.

хронічного гранулюючого Грануляційна тканина зовні вкрита багатошаровим плоским одонтиту, що частіше зустріча епітелієм.

ються в тимчасових зубах на Хронічний гангренозний пульпіт є наслідком гострого гнійного стадії резорбції кореня. У тако або хронічного фіброзного пульпіту тимчасового зуба і розвивається му разі йдеться про хронічний в разі приєднання анаеробної мікрофлори, що веде до поступового Мал. 57. Хронічний фіброзний пульпіт:

фіброзний пульпіт, ускладнений некрозу пульпи.

каріозна порожнина сполучається з фокальним періодонтитом. За порожниною зуба (позначено Дитина може скаржитись на неприємні відчуття в зубі, особли даними (1967), стрілкою) во під час прийому гарячої проте часто скарги відсутні.

Пульпіт тимчасових і постійних зубів Об'єктивно. У тимчасовому зубі виявляється глибока каріозна пульпіту майже безсимптомний, порожнина, порожнина зуба відкрита, пульпа частково або майже по- змінами структури пульпи. Переважаючою формою є хронічний вністю некротизована, сірого кольору. Поверхневе її зондування без- фіброзний пульпіт. Частіше, ніж в інші періоди, діагностується хро болісне, біль виникає лише під час глибокого зондування отворів ко- нічний гангренозний пульпіт.

реневих каналів. За цієї форми пульпіту часто спостерігаються зміни Загострення хронічного пульпіту може розвиватися за будь-якої періапікальних тканин, що виявляються рентгенологічно.

його форми. Виникає у дітей після перенесених вірусних або інфек Патологічна анатомія. При хронічному гангренозному пульпіті ційних захворювань, що супроводжуються ослабленням захисних структура коронкової пульпи порушена, вона піддається некрозу, в сил організму. Скарги подібні до таких при гострому пульпіті: напа кореневих каналах виявляються залишки пульпи з високим ступе- доподібний біль, що може виникати вночі, біль від температурних рем дегенеративних змін. Лише в апікальній частині зберігається структура клітинних елементів і волокон пульпи.

Таблиця 37. Диференційна діагностика пульпіту тимчасових зубів у дітей Перебіг пульпіту в тимчасових зубах тісно пов'язаний зі стадією розвитку зуба, що відображує морфофункціональні особливості пуль пи та її здатність протистояти пошкоджуючим чинникам. На перебіг пульпіту впливає також стан загальносоматичного здоров'я дитини, що визначає рівень її імунологічної реактивності. Як зазначає Т.Ф.Ви ноградова (1987), гострий пульпіт діагностується переважно у сома тично здорових дітей, котрі рідко хворіють.

На стадії тимчасового зуба, відпові дає періоду морфологічної незрілості пульпи, пульпіт діагностуєть ся не часто. Переважаючими формами є хронічний фіброзний пульпіт, що розвивається як первинно-хронічний процес і перебігає майже безсимптомно, та загострення цього пульпіту. Загострення може суп роводжуватися вираженою реакцією боку — перифокаль ним періодонтитом. Частіше уражуються перші тимчасові моляри, каріозна порожнина при цьому розташована на жувальній поверхні.

У період повністю сформованого кореня тимчасового зуба, що відповідає періоду функціональної зрілості пульпи, поширеність пульпіту значно зростає і, за даними М.А.Кодоли (1980), становить 86,5 %. Діагностуються як гострі, так і хронічні форми запалення пуль пи, проте переважаючою формою пульпіту і в цей період є хронічний фіброзний пульпіт.

У період розсмоктування коренів тимчасових зубів, який відпо відає періоду згасання функціональної активності пульпи, поши реність пульпіту знижується і становить близько 12% (М.А.Кодола і співавт., 1980). У цей період діагностуються лише хронічні форми пульпіту, нерідко ускладнені фокальним періодонтитом. Перебіг 260 пульпіт тимчасових і постійних зубів подразників. Можливий біль при накушуванні на зуб, реакція з боку лідження, що призводить до діагностичних помилок неправильно м'яких тканин, що оточують зуб, та регіонарних лімфовузлів. Може го вибору методу лікування.

погіршуватись і загальний стан дитини: підвищується температура Обираючи метод лікування пульпіту, слід ураховувати форму і тіла, з'являються кволість, головний біль. З анамнезу можна з'ясува давність запалення, групову приналежність і період розвитку зуба, ти, що подібний біль хоча б раз мав місце і раніше. Під час огляду ви локалізацію каріозної порожнини, стан імунологічної реактивності являється каріозна порожнина, частіше глибока, що сполучається з організму (перенесені і супутні хвороби в анамнезі).

порожниною зуба. Зондування пульпи спричиняє біль.

Головною метою лікування пульпіту у дітей є ліквідація запа Диференціювати слід від гострого серозного дифузного пульпі- лення пульпи і профілактика захворювань періодонта, щелепних ту, гострого гнійного пульпіту, загострення хронічного періодонти- кісток і м'яких тканин щелепно-лицевої ділянки. У дітей необхідно ту(табл.37). забезпечити умови для подальшого розвитку коренів несформова них зубів і фізіологічної резорбції коренів тимчасових зубів.

У дитячій стоматології використовують п'ять методів лікуван Лікування пульпіту тимчасових зубів ня пульшту(мал.58).

1) консервативний, або біологічний це метод, спрямований Лікування пульпіту тимчасових зубів у дітей пов'язане з певни на збереження життєздатності і функціональної активності всієї ми труднощами, що зумовлені психоемоційними особливостями пульпи;

пацієнтів цього віку, будовою зубів. Діти не завжди аналізують 2) вітальна ампутація пульпи це метод, що передбачає вида суб'єктивні відчуття і неадекватно реагують на об'єктивні методи дос лення під коронкової частини пульпи і збереження життєздатності і функціональної активності кореневої пульпи;

Хірургічний 3) вітальна екстирпація — це метод повного видалення пульпи із зуба під знеболенням;

4) девітальна ампутація — це видалення коронкової частини пульпи після попередньої девіталізації пульпи;

5) девітальна екстирпація — це видалення всієї пульпи після попередньої девіталізації.

Під час лікування пульпіту тимчасових зубів у дітей частіше за інші застосовують девітальної ампутації екстир пації(мал.59).

Вибір методу лікування залежить насамперед від форми пуль піту, стадії розвитку тимчасового зуба, наявності змін у періодонті, що визначаються клінічно або рентгенологічно.

Девітальна ампутація — застосовується під час лікування пуль піту тимчасових зубів, корені яких несформовані повністю або резор буються, тобто тоді, коли втручання небажані. Показан нями до проведення методу девітальної ампутації в такому разі є гос Мал. 58. Очікувані результати внаслідок лікування пульпіту різними мето трий травматичний пульпіт (випадкове розкриття пульпи під час пре дами 262 Пульпіт тимчасових і постійних зубів парування каріозної порожнини), хронічний фіброзний або гіпертро Для девіталізації пульпи на стадії несформованого кореня або фічний пульпіт, хронічний фіброзний пульпіт у стадії загострення.

резорбції кореня тимчасового зуба, коли апікальні отвори кореневих Слід пам'ятати, що метод девітальної ампутації в значному каналів широкі і пульпа перебуває в тісному контакті з тканинами відсотку випадків дає ускладнення у вигляді хронічного гранулюю періодонта, слід застосовувати насти тільки на основі параформаль чого періодонтиту через 2—3 роки після його проведення.

дегіду. Вони значною мірою менш токсичні для періодонта, ніж ми Тому якщо цей метод використовувався під час лікування пуль ш'яковистий ангідрид.

піту на стадії несформованого кореня тимчасового зуба, то дитина Параформальдегід чинить на пульпу муміфікуючу дію, він по має перебувати під наглядом стоматолога до остаточного формуван ступово приєднує воду, що міститься в пульпі, внаслідок чого пульпа ня кореня. Після завершення формування кореня слід ендодонтично гине і перетворюється на висушений тяж сіруватого кольору, просо обробити кореневі канали тимчасового зуба і запломбувати відпо чений формальдегідом. Параформальдегідну пасту можна приготу відними матеріалами.

вати ех змішуючи взяті порівну порошок параформальдегі Девітальна ампутація виконується у 2—3 відвідування. Під час ду та анестезину з гвоздичною олією (евгенолом). Мож першого відвідування проводять часткове препарування каріозної на використовувати фірмові препарати, що містять параформальдегід, порожнини, яке передбачає розкриття її, часткову і роз такі як та криття рогу пульпи, а також створення умов для фіксації пов'язки.

ін. Параформальдегідна паста накладається в тимчасовий зуб на (табл.38).

Під час другого відвідування дитини проводять остаточну не кротомію і формування каріозної порожнини, ампутацію коронко вої пульпи з видаленням її( по можливості) з отворів кореневих ка 38. Склад і термін дії девіталізувальних паст 59. Схема методів лікування пульпіту тимчасових Пульпіт тимчасових і постійних зубів налів. Після ампутації коронкової пульпи слід оцінити стан корене — легко уводитися в канал;

вої пульпи. Вона має бути нечутливою під час зондування і не крово — бути безпечними для тканин і зачатка пост точити.

ійного зуба;

Якщо девіталізація пульпи відбулася не повністю, слід повтор — швидко розсмоктуватися у разі виведення за отвір верхівки но накласти параформальдегідну пасту на 4—5 днів.

кореня;

Після ампутації на кореневу пульпу слід накласти лікувальну мати антисептичну дію;

прокладку, яка забезпечить антисептичний стан муміфікованої ко мати адгезію до стінок кореневого каналу;

реневої пульпи на необхідний період. Із цією метою можна викорис не давати усадку в кореневому каналі;

тати пасти на основі резорцин-формаліну ( резорцин-формалінову, — легко видалятися з кореневого каналу в разі необхідності;

"Парацин", "Форедент", "Резопаст", "Резоформ" та ін.);

що бути рентгеноконтрастними;

містять у своєму складі сильні антисептики не фарбувати зуб.

Швейцарія) або ж цинк-евгенолову пасту.

Слід зазначити, що на сьогодні не існує матеріалу, який повною Завершують лікування накладанням постійної пломби з відпо мірою відповідав би всім цим вимогам. Для пломбування кореневих відного матеріалу.

каналів у тимчасових зубах найчастіше використовують цинк-евге екстирпація — це метод, який передбачає повне ви нолову пасту, йодоформну або тимолову пасти, в окремих випадках— далення пульпи після її попередньої девіталізації.

резорцин-формалінову пасту з додаванням йодоформу.

Показаннями до проведення методу девітальної екстирпації в Під час лікування хронічного гангренозного пульпіту методом тимчасових зубах є практично всі форми пульпіту на стадії сформо девітальної екстирпації можна спробувати видалити пульпу з коре ваного кореня тимчасового зуба, особливо за наявності клінічних або невих каналів у перше відвідування після її попередньої коагуляції рентгенологічних ознак ураження періодонта а також гострий сумішшю фенолу (карболової кислоти) з анестезином. Якщо це не ний, хронічний гренозний та пульпіт, ускладнений періодон вдається зробити, то накладають девіталізувальну пасту.

титом тимчасових зубів, що перебувають на стадії Після екстирпації пульпи при хронічному гангренозному пульпіті кореня. На стадії резорбції кореня за таких форм пульпіту показане для антисептичної обробки кореневих каналів доцільно використову видалення тимчасового зуба.

вати препарати антианаеробної дії (перекис водню, гіпохлорит натрію, У разі гострого гнійного пульпіту в перше відвідування розкри- метроджил, метронідазол). Це пов'язано з тим, що гангренозний дет вають порожнину зуба, використовуючи високообертову бормаши- рит у кореневих каналах, крім різноманітної аеробної мікрофлори, ну, і забезпечують відтік гнійного ексудату. Пульпа кореня звичайно містить анаероби. Препарати з групи нітроімідазолу мають специфічні болюча, тому для девіталізації накладають пасту. властивості. Перед пломбуванням можна провести імпрегнацію кореневих каналів розчином срібла нітрату. Для пломбу Під час другого відвідування знімають пов'язку, видаляють коре вання кореневих каналів після лікування хронічного гангренозного неву пульпу, проводять антисептичну обробку кореневих каналів. Деякі пульпіту можна застосовувати резорцин-формалінову пасту з додаван автори рекомендують провести імпрегнацію кореневих каналів розчи ням йодоформу.

ном срібла Біологічний (консервативний) метод лікування пульпіту тим Кореневі канали пломбують до отвору верхівки кореня паста часових зубів застосовується рідко, тому що має обмежені показання ми, що не чинять подразливого впливу на періодонт. Пасти, що зас та технічні труднощі під час виконання. Він може бути застосований тосовуються для пломбування кореневих каналів тимчасових зубів, лише в разі випадкового оголення пульпи, яке сталося в межах мають відповідати певним вимогам, а саме:

клінічно здорового дентину під час препарування каріозної - розсмоктуватися в міру резорбції кореня тимчасового зуба;

нини. Тимчасовий зуб має бути повністю сформований, що свідчить про те, що його пульпа є морфологічно і функціонально зрілою.

Пульпіт постійних зубів Обов'язковою умовою ефективного лікування біологічним ме тодом є дотримання правил асептики і антисептики, що найбільш Етіологія, патогенез, класифікація проблематичне у разі лікування тимчасових зубів. Із цієї причини консервативне лікування пульпіту у дітей дошкільного віку є склад Запалення пульпи постійних зубів у дітей найчастіше виникає ним і не завжди ефективним.

внаслідок патогенного впливу мікроорганізмів та токсинів, що над Вітальні методи лікування пульпіту тимчасових зубів, а саме ходять у пульпу з каріозної порожнини, тобто має інфекційне поход вітальна ампутація і вітальна екстирпація використовуються вкрай ження. Досить часто виникає пульпіт травматичного походження, зу рідко. можна застосовувати в тих коли санацію ротової мовлений ненавмисним розкриттям пульпи під час препарування ка порожнини дитини проводять в умовах загального знеболювання. В інших випадках використання цього методу пов'язане з необхідні стю ін'єкційне знеболення, що погано сприймається дітьми дошкільного віку. Крім цього, майже неможливо забезпечити дотри мання правил асептики і антисептики, що також обмежує викорис тання цих методів лікування пульпіту тимчасових зубів.

Таким чином, лікування пульпіту тимчасових зубів є складним у виконанні і не завжди ефективним. Саме тому зусилля дитячого стоматолога мають бути спрямовані на профілактику цього усклад нення карієсу. Вона передбачає систематичні планові огляди дітей дошкільного віку з метою раннього виявлення і лікування карієсу тимчасових зубів. Широка санітарно-освітня робота, навчання дітей навичкам гігієни ротової порожнини, своєчасне та якісне лікування карієсу - це єдино можливий і реальний шлях зберегти тимчасові зуби до фізіологічної Мал. 60. Класифікація пульпіту (О.С. Яворська, Л.І.Урбанович, Пульпіт постійних зубів У такому разі, щоб оцінити стан пульпи хворого зуба, необхідно ріозної порожнини. Це зумовлено особли попередньо перевірити ЕОД здорового, симетрично розташованого востями пульпи постійних зубів у дітей, а саме її порівняно більшим зуба для визначення нормальної вікової чутливості пульпи до елект обсягом і розташуванням її відрогів значно ближче до оклюзійної по ричного струму.

верхні, іноді на невеликій відстані від сполучен ня. Слід пам'ятати, що в молярах верхньої щелепи більше виступають Гіперемія пульпи це початкова стадія гострого запалення щічні роги пульпи, а в молярах нижньої щелепи — язикові. У дітей пульпи. Слід зазначити, що гострий запальний процес пульпи завж шкільного віку гострий травматичний пульпіт може розвинутися як ди розвивається в закритій порожнині зуба, що і визначає клінічну наслідок гострої травми зуба (перелом коронки, вивих зуба). картину захворювання.

Гіперемія пульпи характеризується короткочасним, нападо Пульпіт постійних зубів у дітей може мати токсичне походжен подібним болем, іноді стріляючого характеру, який виникає внаслі ня, пов'язане з неадекватним вибором антисептичних засобів для док дії термічних або механічних подразників. Напади болю трива обробки глибокої каріозної порожнини, токсичною дією пломбуваль ють 1-2 хв і змінюються безбольовими світлими проміжками від них матеріалів у разі застосування без ізолюючих або лікувальних до 48 год. Біль частіше має локалізований характер.

підкладок або порушення техніки використання. Перегрівання зуба під час препарування каріозної порожнини або встановлення мета- Об'єктивне дослідження дає можливість виявити глибоку карі левих пломб без ізолюючих прокладок також може причиною озну порожнину, в зубах із несформованим коренем порівняно мен пульпіту постійних зубів у дітей, що розвивається внаслідок терміч- шої глибини. Стінки і дно порожнини містять розм'якшений, депіг ного подразнення пульпи. ментований або слабо пігментований дентин. Під час зондування ви являється незначний біль по всьому дну каріозної порожнини. Унас Для діагностики пульпіту постійних зубів у дітей використо лідок дії холодної води виникає сильний біль, що триває 1-3 хв.

вують класифікацію Київського медичного інституту (І.О.Новік і Остаточний діагноз гіперемії пульпи встановлюється на підставі даних ЕОД: збудливість пульпи хворого зуба підвищена порівняно з однойменним здоровим зубом.

Клініка, діагностика і диференційна діагностика Гіперемія пульпи частіше діагностується в постійних зубах із пульпіту постійних зубів у дітей сформованим коренем у соматично здорових дітей.

Патологічна анатомія. Мікроскопічно запальна гіперемія пуль Пульпіт є поширеним ускладненням карієсу постійних зубів у пи представлена різко розширеною капілярною сіткою, ін'єкцією су дітей. Клінічні прояви пульпіту залежать від періоду розвитку пос дин, переповненням кров'ю, крайовим стоянням лейкоцитів. і тійного зуба, етіологічного чинника та імунологічної реактивності розгалуження судин пульпи при гіперемії різко і чітко виражені. Спо організму дитини.

лучна тканина пульпи морфологічно не змінена, циркуляція і відтік Діагностика і диференційна діагностика пульпіту постійних зубів крові порушені, що зумовлює незначний набряк пульпи.

не така складна, як тимчасових. Діти шкільного віку можуть краще Якщо подразнення, яке спричинило гіперемію пульпи, своєчас визначити і сформулювати скарги, точніше оцінити реакцію пульпи но усувається, то нормальна циркуляція крові в пульпі може відно на термічні подразники, зондування та перкусію. З метою діагности витися.

ки і диференційної діагностики пульпіту постійних зубів із сформо Диференційна Гіперемію пульпи слід відрізняти від ваним коренем може застосовуватись електрометричне дослідження гострого глибокого карієсу, гострого обмеженого пульпіту. Від гос пульпи — електроодонтодіагностика (ЕОД). У постійних зубах, фор трого глибокого карієсу гіперемію пульпи відрізняє подовжена бо мування яких не закінчено, застосування ЕОД не завжди дає льова реакція на дію термічних та механічних подразників та можли об'єктивні результати.

270 Пульпіт постійних зубів вий самовільний біль. При гострому глибокому зміни в шарі одонтобластів, що прилягають до каріозної порожнини, карієсі такого болю ніколи не буває. При гострому обмеженому в основному дегенеративного характеру.

пульпіті самовільні напади болю мають більшу тривалість, дія под діагностика. Гострий обмежений пульпіт слід разників спричиняє напад болю більших інтенсивності і тривалості, відрізняти від гіперемії пульпи, гострого серозного дифузного пуль ніж при гіперемії пульпи.

піту і загострення хронічного фіброзного пульпіту (табл.39).

Гострий обмежений пульпіт характеризується більш вираже При гострому дифузному пульпіті відзначаються напади болю ним больовим синдромом. При гострому обмеженому пульпіті запа більшої тривалості та інтенсивності, біль може набувати іррадію лення охоплює коронкову пульпу, більше виражене в ділянці пуль ючого характеру, стає болючою перкусія. При гострому обмеженому пи, що прилягає до каріозної порожнини.

пульпіті біль завжди локалізований, перкусія зуба безболісна.У разі Відзначаються скарги на гострий, нападоподібний, спонтанний загострення хронічного фіброзного пульпіту напади гострого болю в біль. Больовий напад спочатку триває хв, на відміну від гіперемії зубі могли мати місце в минулому. Під час об'єктивного обстеження пульпи, з розвитком запальних явищ його тривалість подовжуєть майже завжди виявляється сполучення каріозної порожнини з по ся до 1-2 год. Проміжки між больовими нападами спочатку трива рожниною зуба.

ють 2-3 год, але з часом коротшають.

Гострий дифузний пульпіт є результатом подальшого розвитку Діти звичайно вказують на каріозний зуб, тому що біль локалі і поширення гострого запалення на кореневу пульпу. При цьому зований. Характерні також скарги на біль унаслідок дії подразників:

клінічна картина захворювання значно змінюється.

біль триває від ЗО хв до 1-2 год після усунення причини, що його Діти скаржаться на виникнення гострого нападоподібного болю, спричинила. Так, холодна (температури 22-26°С) спричиняє бо який іноді іррадіює по ходу гілок трійчастого нерва. З анамнезу з'я льовий напад. Напади болю підсилюються і частішають уночі. За ха совується, що ще вчора зуб болів протягом 10-30 хв, а зараз болить рактером біль буває стріляючим, пульсівним, різко годинами. Це вказує на розвиток дифузного пульпіту з обмеженого Об'єктивне дослідження дає можливість виявити каріозну по гострого. Напад болю триває до 2-4 год, світлі проміжки дуже ко рожнину, що відповідає гострому глибокому карієсу. Дно порожни роткі (10-30 хв). біль не зникає зовсім, а тільки тимчасово ни містить розм'якшений депігментований дентин, який знімається затихає. Характерний стійкий біль у нічний час, особливо в лежачо пластами, що підтверджує гострий перебіг карієсу.

му положенні. Під дією подразників виникає тривалий напад інтен Під час зондування відзначається болючість по всьому дну по сивного болю.

рожнини, більше виражена в одній обмеженій ділянці відповідно до уже згадувалося, однією з ознак гострого дифузного пульпіту розміщення запаленого рога пульпи. Пульпа може просвічувати че є іррадіація болю. При пульпіті зубів верхньої щелепи біль іррадіює в рез стоншений шар дентину.

скроню, вилицеву ділянки, іноді в зуби нижньої щелепи.

Електрометрично встановлюється вища (20 мкА) чутливість При пульпіті зубів нижньої щелепи біль іррадіює в потилицю, вухо, пульпи до електричного струму порівняно з однойменним інтакт підщелепну ділянку, іноді — в скроню і зуби верхньої щелепи. При ним зубом.

пульпіті фронтальних зубів можлива іррадіація на протилежний Тривалість гострого обмеженого пульпіту звичайно не переви бік щелепи.

щує 2 діб.

У зубах із несформованими коренями біль менш інтенсивний, не Патологічна анатомія. У виявляються розширені суди іррадіює, напади болю коротші. Дифузна форма запалення пульпи в ни, переповнені кров'ю, точкові крововиливи. Тканина коронкової зубах із коренем може розвинутися протягом доби.

пульпи просочена серозним ексудатом. Місцями спостерігається Об'єктивне дослідження виявляє глибоку каріозну порожнину.

скупчення лейкоцитів. У обмеженій ділянці (навколо рога пульпи) Пульиову камеру від каріозної порожнини відділяє тонкий шар роз виявляються лейкоцити, лімфоцити, моноцити. Спостерігаються 18 — Пульпіт постійних зубів м'якшеного дентину. Холодовий подразник спричиняє різкий три Таблиця 39. Диференційна діагностика пульпіту постійних зубів у дітей валий біль, а тепло заспокоює його.

Зондування визначає значну болючість по всьому дну каріозної порожнини.

Характерним об'єктивним симптомом є біль унаслідок верти кальної перкусії зуба. Цей симптом є провідним для диференційної діагностики, тому що перифокальний періодонтит — це ознака ди фузного запалення пульпи.

ЕОД виявляє підвищену реакцію пульпи на електричний струм - 40-50 мкА.

Патологічна анатомія. Виявляються просочування всієї ткани ни пульпи серозним ексудатом, набряк. Кровоносні судини розши рені і переповнені еритроцитами. Відзначається крайове стояння лей коцитів, еміграція нейтрофільних лейкоцитів, унаслідок чого навко ло судин виникають ділянки скупчення лейкоцитів. Судини пульпи ушкоджені, видно розриви стінок, місцями відзначаються дрібні кро вовиливи. У шарі одонтобластів коронкової пульпи спостерігається вакуольна дегенерація.

Диференційна діагностика. Гострий дифузний пульпіт необхід но відрізняти від гострого обмеженого серозного пульпіту, гострого гнійного пульпіту, гострого серозного, гострого гнійного або загост реного хронічного періодонтиту.

При гострому гнійному пульпіті біль майже люється від теплого і вгамовується При гострому або загостренні хронічного періодонтиту біль у зубі постійний, наростаючої інтенсивності. Накушування зуб різко болісне, така сама реакція і на перкусію. Реакція не термічні подраз ники відсутня. Є зміни ясен і перехідної складки в ділянці причин ного зуба.

Гострий гнійний пульпіт розвивається з обмеженого або дифуз ного серозного запалення. Ця форма пульпіту також має характерну клінічну картину.

Дитина скаржиться на спонтанний біль, що має характер нарос таючого, розриваючого, пульсівного, хвилеподібного, іррадіюючого за ходом трійчастого нерва. Унаслідок вираженої іррадіації дитина не може точно вказати зуб, який болить. Больовий напад наростає, біль стає майже постійним і лише частково слабне на кілька хвилин, Пульпіт постійних зубів після чого відновлюється з більшою силою. У нічний час біль ще нини або внаслідок травматичного перелому коронки зуба. Механіч інтенсивніший, нестерпний, виснажливий.

не травмування пульпи супроводжується її інфікуванням.

впливом тешіових подразників (від гарячої температури більше Розкриття рогу пульпи під час препарування каріозних порож ніж 37 °С).

нин частіше відзначається в разі гострого перебігу карієсу, ніж хро Холодна вода дещо вгамовує біль, тому хворі намагаються три нічного.

мати в роті постійно. Біль виникає і внаслідок накушування на зуб.

Першою ознакою пошкодження пульпи є гострий біль, що відзна У зубі з несформованим коренем біль менш інтенсивний, не іррадіює чається короткочасністю. Біль різко підсилюється під час зондування.

за ходом трійчастого нерва.

Якщо перфораційний отвір добре видимий, слід зондувати відкри Об'єктивне обстеження дає можливість виявити глибоку каріоз ту пульпу, щоб запобігти додатковому травмуванню та інфікуванню.

ну порожнину, що розташована в межах припульпарного дентину, з На дні каріозної порожнини виявляється точковий отвір, в якому вид розм'якшеним дном. Поверхневе зондування його неболюче, при цьо но пульпу яскраво-червоного кольору. Крізь перфоративний отвір ча му воно легко перфорується, виділяється краплина гною, а потім крові.

сто виходить крапля крові або кров'янистої рідини.

Глибоке зондування болюче. Після розкриття пульпової камери інтен Розкриття пульпи внаслідок перелому коронки є наслідком одер сивність болю різко зменшується, больові напади виникають рідше і з жаної гострої травми або удару, падіння дитини. Лінія перелому роз меншою інтенсивністю. Якщо порожнина зуба відкривається само ташована в дентині, тканина пульпи розкрита на значному протязі.

вільно, то запальний процес може набути хронічного перебігу.

Хворий при цьому страждає через біль від дії різних зовнішніх Під час перкусії з'являється значний біль, що свідчить про на подразників. Ці два види травми виділяють в клініці тому, що підхід явність перифокального періодонтиту. Гострий гнійний пульпіт у до вибору методів лікування тут різний.

дітей супроводжується переходом запалення на періодонт, про що Патологічна анатомія відповідає гострому серозному запален свідчать колатеральний набряк, болісність у цій ділянці, збільшення ню пульпи (обмеженому чи дифузному). У місці травми спостері регіонарних лімфатичних вузлів. Особливо часто реакція з боку пе гається порушення структури пульпи, насамперед шару одонто ріодонта спостерігається в зубах із несформованим коренем.

бластів. Виявляються гіперемія, ексудація, одиничні геморагії та про Патологічна анатомія. У пульпі виявляються різке порушення никнення дрібних відламків дентину в пульпу.

кровотоку, значна еміграція лейкоцитів із судин, діапедез еритроцитів.

Хронічний фіброзний пульпіт є найпоширенішою формою пуль Розвиток процесу супроводжується розплавленням тканини пульпи піту постійних зубів як на стадії несформованого, так і на стадії сфор з утворенням гнійних абсцесів.

мованого кореня. Особливістю хронічного пульпіту в дітей Диференційна діагностика. Гострий гнійний пульпіт слід є те, що він може розвиватися як первинно-хронічний процес, без по відрізняти від гострого серозного дифузного пульпіту, загострення передньої стадії гострого запалення.

хронічного або гострого гнійного періодонтиту.

Скарги на біль ниючого, тягнучого характеру, що переважно У разі загострення хронічного періодонтиту біль має постійний, виникає від дії подразників. Біль повільно зникає після усунення наростаючий характер, реакція зуба на термічні подразники відсут подразника. Характерна поява болю внаслідок зміни температури ня, в кореневих каналах виявляють розпад пульпи. Перкусія зуба різко навколишнього середовища. Больові відчуття з'являються при болюча, є значні зміни на перехідній складці та яснах у ділянці при відсмоктуванні із зуба. Проте у дітей хронічний фіброзний пульпіт чинного зуба.

може перебігати безсистемно.

Гострий травматичний пульпіт досить часто спостерігається у Самовільний нападоподібний біль нехарактерний для хроніч дітей, що зумовлено віковими анатомо-морфологічними особливос ного фіброзного пульпіту. Його виникнення свідчить про загострен тями будови зуба. Він пов'язаний із травмою здорової пульпи, яка ня пульпіту.

може статися під час препарування та формування каріозної порож Об'єктивно. Під час огляду виявляється глибока каріозна порож Пульпіт постійних зубів Частіше порожнина зуба розкрита в якій- небудь ділянці, про- роксимального розташування або на жувальній поверхні. Каріозна те у дітей хронічний фіброзний пульпіт може перебігати і при зак- порожнина велика, камера завжди розкрита. Пульпа у виг ритій порожнині зуба. У такому разі дно каріозної порожнини містить ляді пухлини червоного кольору, з рівною поверхнею заповнює май розм'якшений, дещо пігментований дентин. же всю каріозну порожнину. Пульпа розташована на ніжці, поверхня мало чутлива, але відзначається болючість у глибоких тканинах, Якщо сполучення між каріозною порожниною і порожниною особливо в ділянці ніжки. Зондування спричиняє болючість і легку зуба є, то зондування його спричиняє біль, пульпа темно-червоного кровоточивість.

кольору, слабо кровоточить. Електрозбуджуваність пульпи знижена до 25-40 мкА. У разі тривалого перебігу хронічного фіброзного пуль- Патологічна анатомія. У коронковій частині пульпи превалю рентгенологічне дослідження може виявити зміни в ють гіперпластичні процеси, спостерігається значне розростання мо них тканинах. лодої тканини. Пульпа представлена великою кількістю гра нуляційної тканини. Між судинами розміщуються у великій кількості Патологічна анатомія. Переважають продуктивні процеси, що фібробласти, гістіоцити, лімфоцити. Одонтобласти, що збереглися в ведуть до часткового або повного перетворення пульпи на щільну спо кореневій частині пульпи, скупчені.

лучну тканину, яка поступово грубшає, стає бідною на клітині. У ко реневій частині пульпи одонтобласти можуть зберігатися. У зубах із Диференційна діагностика. Хронічний гіпертрофічний пульпіт несформованим коренем метаплазія пульпи на щільну сполучну тка- слід відрізняти від розростання ясенного сосочка і грануляційної тка нину виражена меншою мірою. нини з періодонта в ділянці біфуркації коренів. Поліп ясен менш бо лючий унаслідок механічного подразнення, менше кровоточить. У разі Диференційна діагностика. Хронічний фіброзний пульпіт слід спроби відтіснити поліп з каріозної порожнини ватною кулькою відрізняти від гострого хронічного глибокого карієсу, хронічного ган вдається виявити зв'язок поліпа з яснами і діагностувати хронічний гренозного пульпіту, хронічного періодонтиту.

гіпертрофічний папіліт.

При глибокому карієсі ніколи не виникають самовільні напади болю, біль від дії термічних подразників відразу минає, електрозбуд- При хронічному періодонтиті, що супроводжується руйнуванням жуваність пульпи не змінена. біфуркації і розростанням грануляційної тканини, зуб значно зруйно При хронічному гангренозному пульпіті, на відміну від хроніч- ваний, колір його змінений. Під час зондування вдається виявити от ного фіброзного, біль виникає від гарячого, зондування пульпи бо- вори кореневих каналів. Зондування перфораційного отвору супро люче лише в кореневих каналах, частіше розвиваються фокальні воджується значною кровоточивістю. Остаточний діагноз встанов зміни в періодонті. люється на підставі рентгенографії зруйнованого зуба.

При хронічному періодонтиті біль від термічних подразників Хронічний гангренозний пульпіт. За цієї форми пульпіту значна відсутній, зондування кореневих каналів безболісне, рентгенологіч- частина або вся коронкова пульпа некротизується, ахронічний запаль на деструкція періодонта чітко визначається. ний процес локалізується в кореневій пульпі.

Хронічний гіпертрофічний пульпіт — одна з форм продуктив- Суб'єктивні дані 3 анамнезу можна з'ясувати, в минулому зуб ного запалення пульпи, що проявляється розростанням грануляцій- ний біль виникав спонтанно і гостро. Зараз турбує під особ ної та молодої сполучної тканини в ній. ливо від гарячого. Може відчуватися неприємний запах при відсмок туванні із зуба.

Діти скаржаться на кровоточивість із зуба та біль під час прий мання чищення зубів. Інших скарг немає. З анамнезу іноді вдаєть- Об'єктивно. У зубі виявляється велика каріозна порожнина, що в ся з'ясувати, що зуб раніше дуже болів, проте зараз самовільний біль більшості випадків сполучається з порожниною зуба. Зондування ко не турбує. Можливий незначний біль від термічних подразників. ронкової пульпи безболісне, біль і кровоточивість виникають час зондування отворів кореневих каналів. Іноді виявляється болю Об'єктивно. У зубі є велика каріозна порожнина, переважно ап 278 Пульпіт постійних: зубів ча, кровоточива пульпа в отворі одного каналу і неболюча, в стані роз форми запалення пульпи, зокрема хронічний фіброзний пульпіт і за паду, в інших каналах зуба.

гострення хронічного фіброзного пульпіту.

За цієї форми пульпіту досить часто на рентгенограмі видно зміни Характер запалення в пульпі залежить від сили і тривалості дії періодонтальної щілини у вигляді деструкції або деформації — фокаль етіологічного чинника, а також від стану загальносоматичного здоро ний періодонтит.

в'я Патологічна анатомія. У коронковій частині структура пульпи порушена. Не виявляються ні клітинні елементи, ні волокна. Видно Лікування пульпіту постійних зубів у дітей безструктурну масу, зернистий розпад, колонії мікроорганізмів. межі з гангренозним розпадом іноді спостерігається демаркаційне запален ня серозного характеру, поліморфноядерні лейкоцити і фібробласти.

Під час лікування пульпіту постійних зубів у дітей використову У кореневій частині пульпи виявляються ділянки некрозу, фіброзу, ють консервативний (біологічний) метод, методи вітальної ампутації та розростання грануляційної тканини.

екстирпації, методи девітальної ампутації та девітальної екстирпації.

діагностика. Хронічний гангренозний пульпіт слід Вибір методу лікування пульпіту постійних зубів у дітей відрізняти від хронічного верхівкового періодонтиту і хронічного (мал. 61) та його ефективність залежать від загального стану організму фіброзного пульпіту.

(перенесені і супутні хвороби, якість харчування, хронічна інфекція та При хронічному періодонтиті пульпа в кореневих каналах відсут ня, виявляються виражені зміни на рентгенограмі, характерні для тієї чи тієї форми хронічного періодонтиту.

При хронічному фіброзному пульпіті біль у зубі виникає лодного та механічних подразнень. Під час зондування коронкової пульпи виявляються різкий біль і кровоточивість.

Перебіг пульпіту в постійних зубах у дітей тісно пов'язаний із стадією розвитку зуба.

На стадії несформованого кореня переважаючими в клініці є хро нічний фіброзний пульпіт, його загострення та гострий травматич ний пульпіт (випадкове оголення пульпи під час препарування каріоз ної порожнини).

Гострі форми пульпіту інфекційного походження в зубах не сформованим коренем діагностуються рідко. Це пов'язано з морфо логічною та функціональною незрілістю пульпи, так і з відсутністю умов для підвищення тиску в порожнині зуба — в цей період зуб має широкі верхівкові отвори коренів і широкі дентинні канальці, що сприяє відтоку ексудату з пульпи.

На стадії повністю сформованого кореня постійного зуба однако вою мірою можуть діагностуватися і гострі, і хронічні форми запален ня Слід зазначити, що і цей період переважаючиму клініці є хронічні Мал. 61. Вибір методу лікування пульпіту постійних зубів Пульпіт постійних зубів інтоксикація, несприятливі водню, марганцевокислий калій), спирт, ефір, тому що всі вони чи умови), що визначає його імуноло- нять подразнювальний вплив на пульпу.

гічної реактивності. Антисептики для промивання каріозної порожнини перед викори Пульпа постійних зубів як у пері- станням слід підігріти до температури тому од формування кореня, так і в пе-ріод ник може стати зайвим подразником для пульпи.

закінченого росту і формування має ви Для консервативного лікування пульпіту запропоновано велику сокий біологічний потенціал, добре ви кількість лікарських засобів: антибіотики широкого спектра дії, анти ражені регенеративні і репаративні вла біотики в поєднанні з кортикостероїдами, антисептичні препарати, фер стивості.

менти, біологічно активні речовини (вітаміни, біогенні стимулятори).

У разі травматичного пошкоджен- Проте найкращий ефект спостерігається застосуванні ня пульпи та при початкових серозних них препаратів.

формах запалення немає За методикою застосування препаратів вирізня Мал. 62. Схематичне зображення дити видалення пульпи, потрібно вико ють пряме і непряме покриття пульпи. Під час прямого покриття ці пре вітальної ампутації пульпи: 1- ристовувати ВСІ МОЖЛИВОСТІ ДЛЯ парати наносяться безпосередньо на тканину пульпи (при травматич амальгама;

2 -фосфат-цемент;

ЇЇ ному пульпіті, при проведенні методу вітальної ампутації). Під час не З- цинкоксидевгенолова паста;

у зубах несформованими коре прямого покриття препарати на основі гідроксиду кальцію або цинк наносять на розм'якшений, дентин,.

що міститься на дні каріозної порожнини.

пульпи, що дозволяє зберегти Пасти, що містять гідроксид кальцію, стимулюють утворення за функцію кореневої пульпи і ріст та повноцінне формуван місного дентину і ремі ня кореня (мал. 62).

нералізацію розм'якше Консервативний (біологічний) метод лікування.

ного дентину на дні ка Гіперемія пульпи, гострий травматичний і сероз ріозної порожнини, ний обмежений пульпіт при тривалості хвороби не більше доби і лока нять протизапальну та лізації каріозної порожнини на жувальній чи апроксимальній поверхні, дегідратаційну дію.

що розташована вище від екватора зуба, у здорових і практично здоро Уже через 40 діб після вих дітей у разі компенсованої форми карієсу.

накладення утво Під час першого відвідування проводять місцеве ін'єкційне зне рюється замісний ден болювання зуба, препарування і формування каріозної порожнини, тин (мал.63).

антисептичну обробку з дотриманням правил асептики та антисеп Для прямого по тики. Дуже важливо ізолювати каріозну порожнину від слини, для криття пульпи рекомен чого використовують ватні валики, кофердам. Для ан А дують м'які пасти на ос тисептичної обробки каріозної порожнини використовують протим Мал. 63. Схематичне зображення непрямого нові гідроксиду кальцію:

ікробні препарати спектра дії, що дають виражений проти та прямого (Б) накладень біологічної пасти:

запальний ефект: ектерицид, фурацилін, риванол, розчини новоіма- А: 1 — пломба;

2 — ізолювальна прокладка;

З — лікувальна паста.

ніну, 0,5% хлорофіліпту, антибіотики місцевої дії (мікроцид, 1 — пломба;

2 — ізолювальна прокладка;

Не слід використовувати антисептичні засоби, що З — цинкоксидевгенолова 4 — паста на ос містять хлор (хлорамін, хлоргексидин), атомарний кисень (перекис нові гідроксиду кальцію Пульпіт постійних зубів (УОСО). Для непрямого покриття використову- ки широкого спектра дії, такі як "Оксизон" або ють сіеТгеу), (УОСО), які та ін.

здатні тверднути.

Під час другого відвідування, зубі немає, знімають по У разі лікування випадково розкритої пульпи або гострого травма- в'язку, здійснюють антисептичну обробку, ізолювавши попередньо тичного пульпіту, що виник унаслідок гострої травми постійного зуба, каріозну порожнину від слини, висушують її стерильною ватною куль біологічний метод виконується в одне відвідування. Кальційвмісна кою, накладають лікувальну пасту, кальційвмісну пасту та ізолюваль прокладка наноситься дно каріозної порожнини або на оголений ден- ну прокладку і пломбують зуб (мал.64).

тин, зуб пломбується матеріалами, що мають високу адгезію до твердих Для оцінки ефективності лікування пульпіту біологічним методом тканин зуба (склоіономєрні цементи, композиційні матеріали, компо необхідно проводити диспансерний нагляд за дитиною. Якщо корінь зуба мери). Необхідною умовою ефективного лікування є герметичне зак то диспансерний нагляд до остаточного його риття каріозної порожнини, що виключає мікропідтікання і передчасне сформування, якщо корінь зуба сформований, то протягом 12 міс. Тер розсмоктування лікувальної прокладки.

міни диспансерного спостереження: перший раз — через 2 тиж, другий раз через 3 міс, третій раз — через 6 міс, четвертий раз — через рік. Під Під час лікування пульпіту інфекційного походження більшість час контрольних відвідувань з'ясовують скарги, проводять електромет авторів рекомендують проводити біологічний метод у два відвідування.

ричне дослідження (ЕОД), через 6 міс — рентгенографію для виявлен Під час першого відвідування виконують повну некротомію і форму ня динаміки формування кореня, а також можливих патологічних змін вання каріозної порожнини, антисептичну обробку її вищезазначени у тканинах ми засобами.

У зубах із сформованим коренем доцільно відкрити ріг пульпи Вітальна ампутація пульпи це метод лікування пульпіту, що най стерильним бором. Це створює умови для зниження тиску в порож- частіше застосовується в зубах несформованими коренями, він нині зуба і послаблення болю, а також сприяє кращому контакту дозволяє зберегти функціональну повноцінність кореневої пульпи лікарських препаратів із тканиною пульпи. самим забезпечити умови для росту і формування коренів постійних Порожнину висушують стерильною ватною кулькою і накладають зубів.

на 1-2 дні мазі (пасти), що містять глікокортикостероїди та антибіоти гострий серозний дифузний пульпіт без вираженої реакції з боку періодонта, травматичне оголення пульпи, якщо з момен ту травми минуло більше ніж 6 год, хронічний фіброзний і хро-нічний гіпертрофічний пульпіт постійних зубів із несформованими коренями, а також випадки, коли застосування методу лікування про типоказане або неефективне. Під час вибору методу вітальної ампутації також беруть до увага стан загальносоматичного здоров'я дитини.

При гострому серозному дифузному пульпіті в зубах із несформо ваними коренями іноді виконують субтотальну екстирпацію пульпи або так звану глибоку ампутацію.

Під час першого відвідування здійснюють внутрішньосухожилкове (інтралігаментарне), інфільтраційне чи провідникове знеболювання су часними анестезуючими засобами або розчином лідокаїну з адреналіном.

Високу знеболювальну ефективність мають анестетики групи артикаїну:

а б Мал. 64. Відкладення дентину при непрямому і прямому (б) на- Всі кладенні біологічної пасти (у пульпі патологічних змін немає) 284 Пульпіт постійних зубів амінокапронової кислоти, 1% розчин вони містять у своєму складі вазоконстриктори, вміст яких суворо дозо феракрилу, тромбін, феркамін, ваний. У дитячій практиці доцільно використовувати анестетики з фер,расестипін. Після глибокої ампу мінімальним вмістом вазоконстрикторів (1:200 000), наприклад тації пульпи каналу кореня Після знеболювання та препарування розкрива зуба заповнюють пастою на основі ють порожнину зуба, кулястим бором видаляють коронкову пульпу і гідроксиду кальцію.

пульпу в ділянці отворів кореневих каналів, при глибокій ампутації — Запорукою ефективності мето із середньої третини кореневих каналів, зупиняють кровотечу з культі ду вітальної ампутації є суворе до пульпи та проводять антисептичну обробку. На кореневу пульпу на тримання правил асептики та анти кладають м'яку кальційвмісну пасту, ізолювальну прокладку і пос септики, а також забезпечення спо тійну пломбу. Контакт гідроксиду кальцію з живою пульпою спри кою для кореневої пульпи. Небажа чиняє поверхневий коагуляційний некроз із наступною кальцифі ним є повторні ревізії порожнини кацією волокон пульпи і утворенням дентинного бар'єра (містка) зуба, повторні накладання лікарсь (мал.

ких речовин, зондування кореневої У разі збереження функціональної активності кореневої пуль Мал. 66. Утворення дентинного пульпи, що призводить до травму пи під дією кальційвмісних препаратів відбувається повноцінне фор містка через 6 міс після вітальної інфікування.

мування верхівки кореня і періодонта. Це явище називається апексо ампутації накладення пасти на генез. Діти, яким проведено лікування основі гідроксиду кальцію (вказано Вибір розчинів для антисептичної обробки і лікувальних паст пульпіту методом прижиттєвої ампу стрілкою) здійснюється так само, при лікуванні консервативним методом. Для тації пульпи в період до закінчення зупинки кровотечі використовують 3% розчин гемофобіну, 5% розчин формування кореня, формування дентинного містка чи стійкої стабілі зації стану пульпи, потребують медичної реабілітації. Перше контрольне відвідування призначають через днів, інші — через 3, 6 міс і через рік.

Вітальна екстирпація пульпи дозволяє уникнути токсичного впли ву девіталізуючих засобів на тканину росткової зони у разі несформова ного кореня і на періодонт при сформованому корені, що відповідає біо логічним вимогам і дозволяє розраховувати в майбутньому на утворення цементо-кісткоподібної тканини, обтурує верхівкову частину корене вого каналу. Така регенеративна здатність прикореневих тканин можли ва лише в разі усунення подразників і стимулювання захисних власти востей. Дуже важливо виключити використання засобів для антисептичної обробки і пломбування каналу кореня, а також мож ливість механічного пошкодження під час ендодонтичних втручань.

усі форми гострого та хронічного пульпіту по стійних зубів із сформованим коренем, якщо зберігаючі методи ліку вання неефективні. У постійних зубах із несформованим коренем до Мал. творення замісного дентину через 6 міс після вітальної ампутації і цільно використовувати вітальну екстирпацію при гострому гнійному і накладення пасти на основі гідроксиду кальцію (вказано стрілкою) 286 Пульпіт постійних зубів повертають за годинниковою стрілкою на 90-180° і виймають пуль хронічному гангренозному пульпіті, а також при пульпіті, що супровод пу. У разі видалення пульпи з каналів несформованих ко жується реакцією з боку У зубах із незаверше ренів, особливо у фронтальних зубах, доводиться уводити пуль ним ростом кореня пульпа широко сполучається з тканиною зони росту (мал. 67). У такому разі ендодонтичні інструменти неможливо увести одночасно.

до кінця, не пошкодивши тканини зони росту. Пульпа при цьому розри- Кровотечу з кореневого каналу зупиняють одним із кровоспин вається, не видаляється повністю, що спричиняє значну кровотечу, яку них засобів, проводять антисептичну обробку каналу кореня і пломбу надто важко зупинити.

ють його з обов'язковим рентгенологічним контролем.

З огляду на це, при виборі екстирпаційного методу лікування Ефективність лікування у віддалені періоди залежить від вибору пульпіту зуба з несформованим коренем потрібно рентгенологічно матеріалу для каналу кореня зуба і ступеня його за визначити ступінь сформованості кореневого каналу. Якщо не сфор повнення.

мована верхівкова третина зуба, доцільно здійснити глибоку Для антисептичної обробки кореневого каналу при гнійному ампутацію з наступною зупинкою кровотечі і накладенням паст на пульпіті доцільно використовувати засоби, що діють переважно на основі гідроксиду кальцію.

аеробну мікрофлору: похідні нітрофурану, ектерицид, хлорофіліпт, Місцеве знеболювання проводять вищезгаданими розчинами. нітроксолін, мікроцид із протеолітичними ферментами.

Для знеболювання пульпи в зубах верхньої щелепи достатньо При хронічному гангренозному пульпіті для антисептичної об здійснити інфільтраційну внутрішньосухожилкову анестезію робки застосовують похідні нітрофурану, що характеризуються ши шляхом уведення 1-1,5 мл знеболювального засобу. Для знеболю- роким спектром дії, в тому числі і антианаеробною активністю, збері вання пульпи великих кутніх зубів верхньої щелепи іноді додатково гають активність за наявності в кореневих каналах продуктів тканин вводять 0,2 мл знеболювального засобу під слизову оболонку з підне- ного розпаду. Використовують метронідазол суспензія), розчини бінного боку. Для знеболювання пульпи великих і малих кутніх зубів метроджилу, трихомонациду. Обов'язково проводять механічну об робку кореневого каналу, що передбачає видалення з його стінок нижньої щелепи проводять інфікованого Для цього використовують Н-файли, коре (мандибулярну) ане невий рашпіль чи відповідний за діаметром стезію шляхом уведення 1,5- Канали сформованого кореня пломбують у межах отвору верхі знеболювального засобу. З метою вки кореня пастами або пластичними матеріалами на основі штуч знеболювання групи фронтальних них смол (силерами) у поєднанні з гутаперчевими штифтами, що зубів нижньої щелепи застосову сприяє ефективнішому заповненню каналу. Широко застосовують ють інфільтраційну чи внутріш такі силери, як ТиЬ1і5еа1 (Кегг), ньосухожилкову анестезію. Зви АНРшз Тгеу), Сап-а-5еа чайно знеболювання настає через 2-8 хв і триває протягом 2 год. Під час лікування пульпіту методом вітальної екстирпації в зу Потім проводять препарування ка- бах із несформованим коренем пломбування кореневого каналу про ріозної порожнини, розкривають водять у 2 етапи.

порожнину зуба і видаляють ко Перший етап — це пломбування кореневого каналу в межах ронкову пульпу. Пульпу з коренево сформованої частини пастами, містять гідроксид кальцію. Така го каналу видаляють відповідним за Мал. 67. Гістологічна картина паста може бути приготована ех іетроге з офіцинального порошку кореня зуба, що формується. Пульпа діаметром який гідроксиду кальцію шляхом змішування його з дистильованою во сполучається з тканиною зони росту уводять на всю довжину каналу, дою або розчином анестетика. Для рентгеноконтрастності додають (вказано стрілкою) — Пульпіт постійних зубів сульфат барію у співвідношені 1:8. Можна скористатися готовими методу девітальної екстирпації є такі самі форми пульпіту, що й до пастами, такими як Саіхуі (УОСО), Саісісиг методу вітальної екстирпації.

(УОСО) або кальційвмісними штифтами (фірма Після Для девіталізації пульпи в постійних зубах із несформованим пломбування кореневого каналу ставиться тимчасова пломба із скло коренем використовують пасти, що містять параформальдегід і не іномерного цементу, що забезпечує необхідний герметизм.

справляють токсичного впливу на періодонт. У зубах із сформова Під дією кальційвмісної пасти відбувається формування остео ним коренем може застосовуватись миш'яковиста паста. Техніка де цементної або остеодентинноі тканини в ділянці верхівки кореня, за вітальної ампутації в постійних зубах така сама, як і в тимчасових.

рахунок якої і відбувається закриття отвору верхівки кореня. Це яви Девітальна екстирпація виконується у два відвідування. Під час ще називається першого відвідування після часткової некротомії накладають девіта Використання кальційвмісної пасти потребує ретельного дис лізувальну пасту на термін, обумовлений дією пасти, і закривають пансерного нагляду, під час якого оцінюють стан самої пасти в коре порожнину герметичною пов'язкою. За наявності каріозної порож невому каналі та динаміку рентгенологічних показників. Роз-смок нини, розташованої на апроксимальній поверхні нижче від екватора тування кальційвмісної пасти потребує повторних заповнень каналу зуба, потрібно вивести на жувальну поверхню і накласти девіталі такою пастою. Перше повторне заповнення проводять через 1 міс, зувальну пасту на ріг пульпи ближче до оклюзійної поверхні, щоб потім — кожних 2-3 міс. Тривалість лікування становить у середньо уникнути некрозу ясен (мал.68).

му 12-18 міс.

Під час другого відвідування проводять препарування каріозної З метою стимуляції апексифікації може бути використана і порожнини, розкриття порожнини зуба, ампутацію пульпи круглим цинкевгенолова паста.

або фісурним бором чи екскаватором, екстирпацію пульпи, видален Формування апікального бар'єру визначається рентгенологіч ня предентину зі стінок кореневого каналу, антисептичну обробку, а но та клінічно.

якщо потрібно, — розширення каналу і пломбування у межах верхів Другий етап пломбування кореневого каналу виконується після кового отвору зуба. Інколи виникає закриття апікального отвору. Для цього використовують твердіючі потреба розширення кореневого пасти або гутаперчеві штифти в поєднанні із силерами. каналу хімічним шляхом. Для цьо Девітальні методи лікування передбачають пуль- го використовують етилдіамінтет пи з наступним ЇЇ видаленням частково (ампутація) чи повністю (ек- раоцтову кислоту (ЕДТА), що діє стирпація). Для лікування постійних зубів у дітей девітальні методи хелятор, має дентинорозм'якшу використовуються в тому разі, коли з тієї чи тієї причини неможливо вальні властивості. Препарат не по виконати анестезію і безболісно видалити пульпу. Девітальна екстир- шкоджує навколоверхівкові ткани пація, як правило, проводиться в зубах зі сформованими коренями. ни, тому в дитячій терапевтичній Девітальна ампутація, на думку більшості дослідників, неефективна стоматології йому віддають перева і до розвитку хронічного періодонтиту. Тому в гу, якщо виникає потреба розшири зубах девітальна ампутація може застосовуватись лише в разі ліку- ти кореневий канал.

вання пульпіту в зубах із коренем з обов'язковим ен Пломбувальні матеріали для додонтичним лікуванням після завершення його формування.

Мал. 68. Схематичне зображення на- кореневих каналів постійних зубів кладення пасти до методу ампутації є такі самі при каріозної порожнини форми пульпіту постійних зубів із незавершеним формуванням ко УВОДИТИСЬ;

2) перед на апроксимальній поверхні зуба:

реня, як і до методу вітальної ампутації. Відповідно показаннями до 1 — правильне;

2 — неправильне дібними і тверднути в каналі;

3) мати добрі адгезивні властивості;

4) не розмиватись тканинною рідиною;

5) не зменшуватись в об'ємі після тимчасових уведення в канал;

6) справляти бактеріостатичну дію;

7) бути рентге ноконтрастними;

8) не забарвлювати тканини зуба;

9) не пошкоджу постійних зубів вати навколоверхівкові тканини;

10) якщо потрібно, легко виводи тися;

не справляти алергічного чи токсичного впливу на орга нізм. Відповідно до цих вимог вибір пломбувального матеріалу Періодонтит — це запальний процес, що виникає в здійснюється індивідуально з урахуванням групової належності зуба та ступеня сформованості кореня.

Структура і функції періодонта При пломбуванні кореневих каналів у постійних зубах із сфор мованим коренем перевагу слід віддавати гутаперчевим штифтам у поєднані з тверднучими силерами 5еа1 Арех, ТиЬЬі 5еа1, Сап Періодонт - це сполучнотканинне утворення, розташоване між а-5еа1 та Пломбування кореневого каналу здійснюється за мето компактною пластинкою зубної комірки і цементом кореня зуба.

дикою латеральної конденсації гутаперчі.

Періодонт виконує низку функцій: опорно-утримувальну, захис Уведення штифтів у канал забезпечує щільніше прилягання ну, розподілу жувального тиску, пластичну, сенсорну, трофічну.

маси до стінок каналу, сприяє просуванню до отво У дітей структура тканин періодонта, а відповідно, і його функції ру верхівки кореня, полегшує та прискорює пломбування.

відрізняються нестабільністю. На різних етапах розвитку організму Для пломбування постійних сформованих молярів ще досить дитини в цілому і періодонта зокрема відбуваються прогресивні і рег широко використовується паста та матеріа ресивні зміни, що впливають на перебіг фізіологічних і патологічних ли на основі.

процесів.

Резорцин-формалінову пасту готують ех з водного на Утворення періодонта починається із зубного мішечка перед сиченого розчину резорцину, 40% розчину формаліну, які змішують прорізуванням зуба (мал.69). Разом з утворенням кореня зуба розви у рівних пропорціях (наприклад, по 2 краплі);

до цієї суміші як ката ваються нервові волокна і судини періодонта. Періодонт простягаєть лізатор додають розчин натру (1 крапля) та як наповню ся від шийки зуба до сформованої частини його кореня, де зливаєть вач оксид цинку;

субнітрат вісмуту або сульфат барію надають масі рентгеноконтрастності.

На основі резорцин-формальдегідної смоли є такі пломбувальні матеріали, як "Рогесіепі" " (СЬета та ін. Останнім часом запропоновано новий пломбу матеріал для кореневих каналів - склоіономерний цемент - (Е5РЕ), "Епсііоп" Пломбування кореневих каналів у зубах із несформованим ко ренем після девітальної екстирпації проводиться так само у 2 етапи, як і при проведенні вітальної екстирпації. Перший етап передбачає а б 69. Розвиток періодонта в різні вікові періоди (за І. Н.

пломбування кореневого каналу кальційвмісними або цинкевгено Н. 1972): тимчасовий різець і зачаток постійного зуба: а - у 9-місяч ловою пастами. Другий етап - після закриття апікальної частини ної дитини (період кореня);

дитини 2,5 років (період кореня пломбування гутаперчевими штифтами або тверднучими сформованого кореня);

в - у 7-річної дитини (період резорбції кореня);

пастами.

1 емаль;

2 - дентин;

3 - пульпа;

4 - резорбція;

5 - стертість тимчасових і постійних зубів ся з тканиною росткової зони і безпосередньо контактує з пульпою період рентгенологічно спостерігаються такі особливості: корені тим кореня зуба. З ростом і формуванням кореня довжина періодонталь часових зубів повністю сформовані, періодонтальна щілина є на всіх ної щілини збільшується, а величина зони росту зменшується. Закі ділянках, межі чіткіші на зовнішніх поверхнях коренів. На нчується формування періодонта через 1-2 роки після завершення внутрішній юверхні межі періодонтальної щілини дещо розмиті, вона росту кореня зуба.

виглядає звуженою, особливо в ділянці біфуркації коренів. Простір На ранніх стадіях розвитку постійних що відпові- між коренями заповнений кістковою тканиною. Фолікул постійного дають початку горбків коронки малих кутніх зубів, фолі- зуба розташований на рівні верхівок коренів тимчасових зубів, має кул постійного зуба розташований між коренями тимчасових молярів. видовжену форму.

При цьому корені тимчасового зуба сформовані чи перебувають на Наступний етап характеризується ростом кореня постійного стадії закінчення формування. щілина чітка. Фолі зуба, резорбцією коренів тимчасових зубів і переміщенням зубного кул добре контурується, має округлу форму. Між кірковою речови фолікула до коміркового (альвеолярного) відростка.

ною фолікула і коміркою тимчасового зуба в ділянці біфуркації ко Резорбція коренів тимчасових зубів починається через 2-3 роки ренів міститься шар кістки чашкоподібної будови (мал. 70).

після закінчення формування. Від початку і до кінця періоду ре Під час росту щелепи і звапнення коронки постійного зуба його зорбції зберігається чітка структура кісткової тканини як навколо фолікул зміщується до краю щелепи. Ступінь зміщення різний. У цей верхівок коренів, і в ділянці біфуркації. Фолікули постійних зубів мають чіткі контури і розташовані у безпосередній близькості до ко ренів тимчасових зубів. Із прогресуванням резорбції і ростом кореня вони постійно наближаються один до одного і до кінця фізіологічно го процесу розсмоктування корені тимчасового і фолікул постійного зубів тісно пов'язані. Кісткові межі фолікула резорбуються тільки перед випаданням тимчасового зуба і зумовлені фактичним прорізу ванням постійного зуба.

Розрізняють 3 типи резорбції коренів тимчасових зубів (Т. Ф. Виноградова, 1967).

Перший тип характеризується рівномірною резорбцією всіх ко ренів, що починається в ділянці верхівок і поширюється у вертикаль ному напрямку;

ознаки резорбції в ділянці біфуркації мінімальні, пе реважає резорбція коренів.

Для 2-го типу характерне те, що поряд із частковою резорбцією коренів і в ділянці біфуркації переважає резорбція одного кореня, що обернений до зачатка постійного зуба;

у верхніх великих кутніх зубів це насамперед дистально-щічний корінь, у нижніх - дистальний.

Мал. 70. Схематичне зображення (а, топографічного співвідношення коренів тимчасового великого кутнього зуба (моляра) і зачатка постійного малого типу характерне переважання резорбції в ділянці біфур кутнього зуба (премоляра):

кації;

можливе збереження морфологічної цілості верхівкової части 1 — клітини епітеліальної піхви Гертвіга;

2 зубний З — одонтоблас ни кореня. У ділянці біфуркації часто є сполучення з коронковою ти;

4 — дентин;

5 — емаль;

6 — внутрішній епітелій емалевого органа;

пульпою.

7 — пульпа емалевого органа;

8 - зовнішній епітелій емалевого органа;

Резорбція зубів найчастіше відбувається за -м 9 — зубний мішечок;

10 - кістка;

11 — періодонт тимчасового зуба Періодонтит тимчасових і постійних зубів Коли корінь досягає нормальної довжини, починається формуван типом, може переважати розсмоктування язикової стінки кореня в ділянці різців і медіальної стінки в ділянці іклів. Резорбція коренів ня його верхівки.

тимчасових зубів з інтактним періодонтом відбувається за участю Рентгенологічно стадія несформованої верхівки характеризуєть остеокластів, одонтокластів, фіброкластів. Одночасно з розсмокту- ся такими особливостями: корінь нормальної довжини, його стінки ванням відбувається процес утворення кісткової тканини. Фізіоло розташовані паралельно, ширина поступово зменшується, закін гічна резорбція розвивається нерівномірно, проте охоплює всю по чуючись загостренням. Кореневий канал менш широкий у ділянці, верхню коренів. Розсмоктування внутрішньої поверхні коренів, що прилягає до порожнини зуба, і дещо ширший біля верхівкового розташована ближче до зачатка постійного зуба, відбувається швид отвору, який формується. щілина однакова за ши ше;

цим можна пояснити фізіологічну резорбцію за третім типом. На риною на всьому протязі довжини кореня. У верхівці кореня вона пізніх етапах фізіологічної резорбції в ній бере участь пульпа зуба, зливається із зоною росту. Верхівковий отвір дуже широкий.

яка здійснює розсмоктування дентину з боку порожнини зуба.

На стадії незакритого верхівкового отвору стінки кореня мають Можлива також патологічна резорбція коренів. Найчастіше вона таку саму будову, як і на стадії несформованої верхівки, відрізняючись виникає внаслідок хронічного запалення в періодонті тимчасових більшою товщиною і тим, що в ділянці верхівки кореня вони зімкнуті зубів і здійснюється клітинами запального інфільтрату. Процес не повністю. Тому на рентгенограмі чітко видно проекцію верхівково кісткоутворення при цьому мінімальний і відстає від резорбції. Че го отвору, якої немає у сформованих зубах. Кореневий канал широ рез це провідною рентгенологічною ознакою є деструкція і відсутність кий, проте менший за діаметром у ділянці верхівки, ніж біля шийки кісткової тканини між коренями тимчасових зубів або навколо них.

зуба. Періодонтальна щілина стає помітною також у ділянці верхівки Природна тканина періодонта заміщена грануляційною тканиною за кореня, де вона ширша, ніж в інших ділянках кореня.

пального інфільтрату. Резорбція кореня відбувається з утворенням Розширена щілина виявляється в ділянці ТІЇ у віці дрібних глибоких лакун, заповнених клітинами запального процесу.

від 7 до років, 62І26 - від 8 до років, - у віці від до 16 років У тканинах запального інфільтрату часто виявляються епітеліальні клітини у вигляді тяжів, які можуть вростати в канал кореня.

і 54І45 - від до 17 років.

Із прогресуванням патологічного процесу корені тимчасових Зона росту складається з двох шарів м'яких тканин: нижнього зубів і фолікули постійних віддаляються, в той час як при фізіо- шару пульпи і шару періодонта, що прилягає до нього. У шарі пульпи логічній резорбції вони зближуються. При патологічній резорбції переважають фібробласти овальної форми, що аналогічні фібробла можливе розсмоктування ще несформованих коренів тимчасових і стам камбіального шару кістки і відрізняються за формою та орієнта суміжних зубів. Процес патологічної резорбції може поширитись на цією від фібробластів шарів пульпи, розташованих вище. У шарі зачаток постійного зуба, спричиняючи передчасне розсмоктування ріодонта переважають великі пучки колагенових волокон.

кісткової речовини оболонки фолікула і прорізування постійного Рентгенографія не характеризує стан зони росту, і тільки вира зуба.

жені деструктивні процеси в кістці, що оточує несформовану верхів ку кореня, дозволяють запідозрити її руйнування. Завдяки особливій За рентгенографічною картиною також розрізняють 5 стадій роз структурі тканин зони росту, незважаючи на хронічне запалення, за витку кореня зуба і періодонта:

умови своєчасного і правильного лікування можливе збереження її стадія росту кореня у довжину;

функцій.

II- стадія несформованої верхівки;

III- стадія незакритої верхівки;

Сформований періодонт це щільна сполучна тканина, що ела стично з'єднує зуб із кістковою тканиною комірки і є зв'язкою зуба, IV- стадія періодонта;

заповнюючи щілину між цементом зуба і компактною пластинкою V- стадія повністю сформованого кореня і періодонта.

296 тимчасових і постійних зубів комірки (мал.71). Періодонтальна ною тканиною, що містить колагенові волокна у вигляді пучків, в щілина, цемент, періодонт, кістко стані спокою мають дещо хвилеподібну структуру і при навантаженні ва тканина комірки утворюють випрямляються.

єдину систему не тільки з функці Між пучками волокон розташовані фіброцити з веретеноподіб ональної точки зору, а з генетич ними ядрами, і лише в ділянці верхівки кореня зуба, поблизу судин і ної та клінічної. Ширина періо нервів, локалізується пухка, багата на клітини сполучна тканина. У донтальної щілини в різні вікові ділянці шийки і верхівки зуба комірково-зубні пучки колагенових періоди в різних ділянках неодна волокон орієнтовані в радіальному напрямку, таке ж розташування кова: у і навколовер пучків спостерігається і в ділянці біфуркації коренів багатокорене хівковій ділянках вона більша, а в вих зубів. У іншій частині періодонта ці пучки розташовані косо від середній найменша, проте в ме стінки комірки до кореня зуба в напрямку до верхівки. Між перепле діальній частині вужча, ніж у дис тенням пучків колагенових волокон є овальні заглиблення в стінці тальній, що зумовлено різним комірки, в яких розташовані дугоподібні судини і нерви.

функціональним навантаженням.

Нерідко періодонт містить залишки клітин кореневої епітеліаль ної піхви, які є дериватами зубної пластинки.

У період сформованого коре Схематичне зображення тка У ділянці шийки зуба переплетення пучків колагенових воло ня ширина періодонтальної щіли нин періодонта: 1 - ясна;

кон (зубо-ясенних, комірково-ясенних, міжзубних і колових) утво ни зубів верхньої щелепи стано З — цемент;

4 — коміркова дуга рюють колову зв'язку зуба. Кровопостачання періодонта здійснюєть вить 0,2-0,25 мм, нижньої — ся періодонтальними гілками, що відходять від зубної артерії на дні 0,15-0,22 мм. У постійних зубах комірки і забезпечують кровопостачання верхівкової третини коре розрізняють клітинний цемент, ня (мал.

що містить цементобласти, і без клітинний. роз- Середня і частини періодонта кровопостачаються ташований у верхівковій третині кореня, а в багатокореневих зубах — у ділянці біфуркації (мал. 72).

У цементі є проривні (шарпеєві) волокна, що зв'язують його і про никають у комірки.

У міру розсмоктування ко ренів тимчасових зубів періодон тальна щілина зменшується.

за глибиною ніші, що утворюють ся в процесі резорбції в цементі і 5 4 3 2 дентині кореня, змінюють шири Мал. 72. Схематичне зображення ло- Мал. 73. Розсмоктування кореня тимчасового зуба в ділянці резорбції (вка ну та форму періодонтальної калізації клітинного (1) і безклітин зано стрілкою). Помітні говшипові лагуни і багатоядерні остеокласти ного (2) цементу в однокореневих (а) щілини (мал. 73).

(за 1967): 1— комірка;

2 - періодонт;

3 — цемент;

4 - дентин;

і багатокореневих (б) зубах Періодонт є щільною сполуч- — пульпа 298 тимчасових і постійних зубів Мал. 76. Іннервація періодонта і дентину на прикладі однокореневих зубів:

праворуч дентинні канальці збільшені, помітні різні співвідношення між не рвовими закінченнями і одонтобластами (за І. Н. 8спитасЬег, 1971):

Мал. 74. Кровопостачання зубів і періодонта (а, б) на прикладі нижніх малих 1 — сплетення Рашкова;

2 — пульпа;

З — дентинні канальці;

4 - одонтобласти і великого кутніх зубів (за 8. 1932) міжкоміркові артерії, крайова — також ясен ними судинами. Особливістю кровопостачання періодонта є клубоч ковий тип розгалуження: клубочки судин розміром 0,1-0,2 мм розташовані в нішах цементу і комірок.

має велику кількість лімфатичних капілярів, що роз ташовані вздовж кровоносних судин і утворюють багату сітку анас томозів у ділянці кореня зуба як між собою, так і з лімфатичними судинами кісткової тканини, ясен і пульпи.

Мал. 75. Кровопостачання зуба Іннервація періодонта чутливими нервовими закінченнями забез і періодонта на прикладі верх печується із зубного сплетення, що розташовується в комірковому відро нього різця (за 8.

стку (мал. 76). У періодонті вони утворюють кущикові і клубочкові не 1932): артерія;

рвові закінчення. Клубочкові особливо численні у верхівковій частині 2-зубна артерія;

періодонта, відносять до групи механорецепторів, а кущикові — до тальна довга гілка;

групи барорецепторів.

на коміркова гілка;

5-міжко міркова гілка;

ва артерія;

7— артерія колової зв'язки зуба;

300 Періодонтит тимчасових і постійних зубів силеного антитілоутворення, дегрануляції тканинних базофілів, акти Етіологія і патогенез періодонтиту вації комплементу. Унаслідок цих процесів виділяється велика кількість біологічно активних речовин, що впливають на судинну сис тимчасових і постійних зубів у дітей тему періодонта. Проникність судин підвищується, що веде до набря Періодонтит тимчасових та постійних зубів у дітей спостерігаєть ку сполучної тканини — розвивається серозний періодонтит.

ся досить часто як наслідок недоліків організації та якості стоматоло Подальший розвиток запалення супроводжується виходом лей гічної коцитів за межі судин. Активне знищення мікроорганізмів, продуктів Еті ологі я і Найчастіше причиною періодон метаболізму, зруйнованих власних тканинних структур відбуваєть титу як тимчасових, так і постійних зубів інфекція, що проникає з ся шляхом фагоцитозу і за рахунок виділення лейкоцитами великої каріозної порожнини і дуже рідко поширюється гематогенним шля кількості лізосомальних ферментів. Порушення функції мікроцир хом. У некротичному розпаді пульпи виявлено мікробні асоціації, що куляторного русла періодонта зумовлене запальною активацією тром складаються з двох-и'яти видів аеробних та анаеробних мікроор боцитів, несприятливо відбивається на тканинному метаболізмі. Усе ганізмів: стрептококів, грампозитивних і грамнегативних паличок, це призводить до руйнування тканин періодонта, утворення гнійно дипло- і стафілококів, диплобацил і дріжджів. Мікробні асоціації го ексудату, накопичення якого спричиняє підвищення тиску в зам мають агресивні властивості, виробляють ферменти: гіалуронідазу, кненому просторі періодонта — розвивається гострий гнійний пері плазмокоагулазу, фібринолізин, гемолізин тощо. У розвитку одонтит. Поступово гнійний ексудат знаходить собі вихід і поши донтиту важливу роль відіграють токсини мікроорганізмів, біогенні рюється за межі періодонтальної щілини. Надзвичайно швидко роз аміни, що утворюються внаслідок запалення пульпи.

виток гострого запалення періодонта з утворенням субперіостально Токсичний періодонтит є наслідком пошкодження періодонта го абсцесу відбувається у дітей молодшого віку.

речовинами, що мають цитотоксичні властивості (препарати миш'я Хронічне запалення періодонта може розвиватися як наслідок ку, групи фенолу, розчин формальдегіду), які потрапляють у періо гострого періодонтиту або виникати як первинний хронічний про під час лікування пульпіту. Травматичний періодонтит спричи цес, що досить часто спостерігається в дитячому віці. Тривале інфіку няється такими пошкодженнями, як удар з переломом чи без перело вання періодонта та його незрілість зумовлю му коронки зуба, вивих, травмування крайового періодонта гострим ють патоморфологічні зміни в ньому, що полягають у заміщенні його предметом, пошкодження періодонта під час інструментальної оброб верхівкової зони або ділянки біфуркації коренів у тимчасових зубах ки та пломбування кореневого каналу.

грануляційною тканиною. Ці процеси відбуваються за участю клітин При гострому запаленні в тимчасових зубах спостерігається тенден них механізмів імунного захисту. Під дією медіаторів, що виділяють ція до розвитку дифузного запального процесу, частіше гнійного характеру.

Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 | 6 |   ...   | 8 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.