WWW.DISSERS.RU

БЕСПЛАТНАЯ ЭЛЕКТРОННАЯ БИБЛИОТЕКА

   Добро пожаловать!

Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 |

«УДК 791.44.071.1 ББК 85.374(4 Укр) М65 Рецензенти: доктор мистецтвознавства, професор, проректор Всеросійського державного інституту кінематографії К.К. Огнев; ...»

-- [ Страница 4 ] --

ЕКРАННІ Ф О Р М И - про смерть кінематографа заяв­ ляли щоразу, коли з'являлося щось нове в галузі людського дозвілля — телебачення, відео, комп'ютери, віртуальна реаль­ ність. Насправді ж, усі перелі­ чені досягнення так чи інакше пов'язані саме з екраном, тобто є різновидами екранних форм, різними версіями «рухомого зображення», яким і був з мо­ менту народження кінемато­ граф, а зараз — телебачення, ві­ део, комп'ютерне зображення, телебачення високої чіткості, віртуальна реальність. Завдяки цифровому відео в наші дні стало можливим записувати відеоінформацію на компакт-диски. Коли такий диск вставляється в систему «CD-Rom», глядач дістає мож­ ливість або спостерігати за ді­ єю, що розгортається, в її не­ змінному вигляді, або активно втручатися в неї. За допомо­ гою звичайного джойстика він може впливати на сюжет філь­ му і на його фінал. Незабаром комп'ютерна техніка дозволить глядачам не тільки змінювати сюжетну лінію таких всесвіт­ ньо відомих картин, як «Відне­ сені вітром» і «У пошуках загу­ бленого ковчега», але й самим брати в них участь. Можливо навіть, що голографія і «вірту­ альна реальність» знайдуть за­ стосування в самому процесі створення кінофільмів. Поки ж аудиторія глядачів стає свідком усе більш вража­ ючих методів проектування зображення на екран. Скажімо, система «Імекс» здатна вида­ вати зображення утричі біль­ ших розмірів, ніж стандартне широкоекранне. Так званий «Омнімекс» за допомогою спе­ ціальних об'єктивів проектує ефективне 180-градусне зо­ браження на куполоподібні екрани над головами глядачів. Правда, подібні дорогі системи застосовуються лише в декіль­ кох спеціально обладнаних кі­ нотеатрах. Наукові відкриття незабаром можуть привести до того, що сам кінопроектор вия­ виться непотрібним. Такі елек­ тронні процеси, як високодозвільне відео (ВДВ), дозволять демонструвати фільми просто по оптоволоконному кабелю або проектувати їх на екран че­ рез супутник. ЕФЕКТ ЗАПАМОРОЧЕН­ НЯ [англ. Vertigo Effect] — опе­ раторський прийом, різновид суб'єктивної камери. Глядач бачить те, що відбувається, очима героя під час сильного запаморочення. Вперше цей прийом використовував Аль­ фред Хітчкок у фільмі «Запа­ морочення». Див. «Суб'єктивна камера». ЕФЕКТ ПРИСУТНОС­ ТІ — ілюзія включення глядача в дію, що показується на екра­ ні. Ефект присутності обумов­ лений фотографічною приро­ дою кінематографа і виникає частіше при великих розмірах екранного зображення, які до­ рівнюють куту зору людини або перевищують його. Ефект присутності значною мірою залежить від якості зображен­ ня, звуку і посилюється при вмілому використанні кольо­ ру і динамічної перспективи. Найбільший ефект присут­ ності досягається при зйомці кадрів, що імітують рух точки зору глядача. Останнім часом набула широкого поширення багатоканальна система звуку «долбі», що дозволило переда­ вати якнайтонші нюанси зву­ кової палітри. ЗАЛІЗНИЙ С Ц Е Н А Р І Й на початку 20-х років в Амери­ ці організація потокового ви­ робництва фільмів вимагала готових сценаріїв, що заготов­ люються про запас. Для цього стала в нагоді система так зва­ ного «залізного сценарію», апробована свого часу Т. Інсом і Р. Салліваном. Першим ступенем роботи над сценарієм є «синопсис», тобто короткий виклад сюже­ ту майбутнього фільму. Якщо синопсис задовольняв керівни­ цтво фірми, починався другий етап роботи — створення «тритменту» — більш поглибленого і деталізованого сюжету. До ро­ боти над тритментом залуча­ лося вже три-чотири фахівця. Один розробляв ліричні сцени, інший масові і т. д. І, нарешті, детально розроблений сцена­ рій, або «контюніті», переда­ вався режисеру для написання знімального сценарію. Після затвердження керівництвом студії сценарій надходив у ви­ робництво і ніякі зміни в ньо­ му більше не дозволялись. ЗАТЕМНЕННЯ КАДРУ, ЗТМ [англ. Fade, Fading] — при­ йом зйомки, що дозволяє до­ сягти поступового затемнення, а потім і повного зникнення екранного зображення. Зворот­ ний прийом використовується для появи на темній площині екрана поступово освітлюва­ ного зображення (зйомка із за темнення). Часто застосову­ ється для створення відчуття проміжку часу між двома су­ міжними сценами і кадрами. ЗВОРОТНА КІНОЗЙОМ­ КА [англ. Reverse Action — зво­ ротний рух] — зйомка, при якій напрям руху плівки здійсню­ ється у фільмовому каналі від низу до верху, на відміну від звичайного прямого ходу плівки зверху вниз. Така зйом­ ка робить зображення зво­ ротним, оскільки кадри, зняті з початком руху, проходять через кадрове вікно кінопро­ ектора в останню чергу. Зво­ ротна зйомка є одним із старих екранних трюків для отриман­ ня різних візуальних ефектів і дозволяє досягати комічного ефекту (наприклад, чайник втягує в себе чай із склянки). Зворотна зйомка використову­ ється також при створенні на­ писів і креслень, що пишуться ніби самі собою. ЗВУКООПЕРАТОР [англ. Recording Director, Sound Di­ rector] — учасник знімальної групи, який здійснює звуковий супровід фільму відповідно до загального ідейно-худож­ нього задуму автора сценарію і режисера-постановника. Бере участь у роботі із створення фільму на всіх етапах, почина­ ючи від розробки режисерсько­ го сценарію до здачі фільму, проводить пробні записи зву­ ку, здійснює синхронний зву­ козапис, мовне і шумове озву­ чування та запис музики, керує монтажем фонограм, разом з режисером-постановником здійснює перезапис фонограм, створюючи єдину звукову ком­ позицію фільму.

ІКОНОГРАФІЯ [від грец. Eikon — зображення + Grapho — пишу] 1. Образотворчі матеріали, необхідні для підготовчої робо­ ти над фільмом, — твори живо­ пису, фотографії і т. ін., що ха­ рактеризують епоху, в якій розгортається дія майбутнього фільму. За допомогою іконо­ графії знімальний колектив відтворює атмосферу епохи, місця дії, особливості зовніш­ ності, поведінки героїв тощо. 2. Матеріали завершеного виробництвом фільму, що ви­ значають історію його ство­ рення: розкадрування, ескізи, креслення, акторські фотопроби, фото робочих моментів, ка­ дри з фільму, кіноафіші тощо.

ІНДІ [англ. Indie, скор, від Independent — незалеж­ ний] — американські (голлівудські) дрібні незалежні про­ дюсери або продюсерські ком­ панії, що не входять до групи меджерів. І Н Т Е Р Т И Т Р И [фр. Intertitre] — використовувалися в основному в німому кінемато­ графі. Кадр, що містить більшменш прикрашений орнамен­ том текст-діалог або коментар, що вставляється під час монта­ жу між двома кадрами. У перші роки існування кіно інтертитри були поясненнями, а надалі — діалогами. Цікаві експеримен­ ти з інтертитрами проводив у СРСР Д. Ветров у середині 20-х років.

КАСКАДЕР [від фр. Casca­ de — водопад, падіння;

англ. Stunt] — дублер кіноактора, що виконує складні трюки, які вимагають спеціальної (тех­ нічної, спортивної та ін.) під­ готовки. КАСТИНГ [англ. Cast­ ing] — підбір акторів-виконавців для фільму. На початковій стадії підбір ведеться за допо­ могою фотографій, потім про­ ходять проби — прослуховування актора, під час яких він грає певну роль перед камерою без макіяжу та без декорацій. Звичайно кастинг проводиться начальником акторського від­ ділу кіностудії, але побажання режисера, продюсера чи кіно­ студії також враховуються. КІНОДРАМАТУРГІЯ мистецтво написання сцена­ рію, вид екранно-літературної творчості, словесна основа всіх екранних продуктів — кіно, те­ лебачення, відео, мультимедій­ них творів. КІНОМОГОЛИ - найбіль­ ші кінопродюсери в Голлівуді. Див. «Продюсер». КІНОТРЮК [кіно + фр. True] — ефектний прийом, спе­ цефект. У кіно з використанням спецефектів і монтажу мож­ ливе створення неймовірних у звичайному житті епізодів. Див. «Комбінована зйомка». КОЛОРИЗАЦІЯ [англ. Colorization, від Colour — кольоровий] — додання штучного кольору старим чорно-білим фільмам. Аналогова система колориза­ ції з'явилася в 1985 p., цифрова — у 1987 р.. Сам процес полягає в комп'ютерній обробці відеоплівки для подальшого показу по телебаченню або випуску на відеокасетах. Незабаром після появи цієї технології деякі кіне­ матографісти на чолі з М. Скор­ сезе заявили протест протії спо­ творення первинного творчого задуму творців фільмів шляхом колоризації. Незважаючи на протести, власники прав на ста­ рі голлівудські картини, перш за все магнат Т. Тернер, присту­ пили до колоризації найбільш популярних з них. Те ж саме відбулося з низкою фільмів, що опинилися в суспільній влас­ ності після закінчення терміну дії авторських прав. Найбільш відомий приклад такого роду — класична стрічка «Життя прекрасне» (It's a Wonderful Life;

1946). Режисер Ф. Капра перед самою смертю протестував про­ ти розфарбовування фільму, а актор Дж. Стюарт виступав на спеціальних слуханнях з цього питання в Конгресі СІЛА. Хоча запобігти колоризації старих стрічок не вдалося, останніми роками її темпи сповільнилися через технічну недосконалість методу і високі витрати. КОЛОРИСТИЧНЕ РІШЕН­ НЯ ФІЛЬМУ [англ. Colour Composition] — образотворчоколірна побудова фільму, здій­ снювана художником і кіноо­ ператором для найбільш яскра­ вого втілення драматургічних образів сценарію і постановоч­ ного задуму режисера. Колірне рішення костюмів, декорацій, предметів обстановки і рекві­ зиту зумовлює і загальне коло­ ристичне рішення фільму.

тоди багатократного експону­ вання, перспективних та про­ екційних поєднань, блукаючої маски та ін. Комбіновані зйом­ ки почали застосовуватися вже в перші роки існування кіно (наприклад, барвисті фантас­ тичні і казкові феєрії Ж. Мельєса, його краща робота — «Подо­ рож на Місяць», 1902). У філь­ мах вітчизняного режисераказкаря А. Птушко «Кам'яна квітка» (1946) і «Садко» (1953) застосовувались оригінальні методи комбінованих кінозйо­ мок. Комбіновані кінозйомки дозволяють створити в науко­ во-фантастичних фільмах ори­ гінальні образотворчі ефекти. Техніка комбінованих зйомок полегшує і здешевлює зйомки складних декораційних об'єк­ тів завдяки заміні їх макетами.

КОМПОЗИЦІЯ КАДРУ [від КОМБІНОВАНА КІНО­ ЗЙОМКА [англ. Combined Shot, лат. Compositio — складання] — Composite Shot] — методи, спо­ побудова кадрів екранного зо­ соби і прийоми кінозйомки, що браження, що дозволяє найя­ дозволяють об'єднувати в од­ скравіше втілити ідею та обра­ ному кадрі зображення, зняті зи кіно- телетвору. Елементами в різний час і в різному масш­ формальної композиція кадру табі (наприклад, поєднання ре­ є: вибір прийому зйомки, пла­ альної декорації з макетом або ну і ракурсу, виду руху камери, малюнком, акторської сцени, побудова операторського освіт­ знятої в павільйоні, з натурним лення, підбір тональності і ко­ тлом і т. д.). Методи комбінова­ лориту, організація матеріалу ної кінозйомки включають ме­ в наочному просторі, побудова мізансцени і руху фігур. Ви­ магає ясності форми, точності у виборі плану, ракурсу і світ­ лового акценту на об'єкті. При зйомці кадрів акторських сцен мета композиції кадру — вираз­ не життя актора в образі. КОМПОЗИЦІЯ ФІЛЬМУ [від лат. Compositio — складан­ ня] — побудова, співрозміщення елементів сценарію та філь­ му, що відображає усвідомлені художником закономірності об'єктивної дійсності, яка зобра­ жається, у системі даного твору;

спосіб розгортання і творчого осмислення матеріалу, сюже­ ту в монтажний організованій системі сценарію та фільму, що виражає авторський задум. КОМП'ЮТЕРНІ ЕФЕКТИ В КІНО [англ. Computer Ef­ fects] — уперше комп'ютери з метою управління і контр­ олю над рухом об'єктів у кадрі частково стали використову­ ватися в 1977 р. на зйомках «Зоряних воєн» та «Близьких контактів третього вигляду», поставлених відповідно дво­ ма головними представниками сучасного супервидовищного кіно — Дж. Лукасом і С Спілбергом, що підтримали надтехнічну тенденцію, біля витоків якої стояв С Кубрик зі своїм фільмом «2001: Космічна одіс­ сея» (1968). У 1982 р. група Дж. Вейє з лукасівської фірми ILM. бра­ ла участь у створенні стріч­ ки «Зоряний шлях II: Гнів Хана» — на комп'ютері відтво­ рено неіснуюче гірське пасмо, а мертву планету перетворено на подібність Едему. У 1992 р. Релстон очолив колектив майстрів комп'ютер­ них ефектів у фільмі «Смерть їй личить» Земекіса (черговий «Оскар» — не можна було не оцінити наскрізну дірку, зро­ блену в тілі героїні Голді Хон, що любісінько розгулювала в кадрі). Але найзнаменитіший трюк, народжений Релстоном на комп'ютері, — це вигаданий герой Форрест Гамп з одно­ йменної стрічки 1994 р. (знову режисера Земекіса), який у кіно­ хроніці, що стала вже історією, вітається за руку з президентом Джоном Кеннеді. Отже не див­ но, що в активі Релстона опини­ лася вже п'ята в його кар'єрі зо­ лота статуетка Американської кіноакадемії. Проте за кількіс­ тю одержаних «Оскарів» ліди­ рує майстер візуальних ефектів Д. Мерен, теж один із співробіт­ ників лукасівської фірми ILM. У ЗО років він уперше опинив­ ся серед володарів «Оскара» за спецефекти до картини «Імпе­ рія завдає у відповідь удару», другої в циклі «Зоряних воєн». У 1995 р. з'явилася перша по­ вністю знята на комп'ютері анімаційна картина «Іграшкова іс­ торія» Дж. Лессітера, оголошена зразком кінематографа століт­ тя. Проте істотно й те, що в кате­ горії «кращі спецефекти» приз Американської кіноакадемії тоді дістався австралійській стрічці «Бейб» (або «Чотирино­ гий малюк»). Уній британська компанія «Хенсон'с Кріейчер Шоп» застосувала неймовірні аніматронні ефекти із залучен­ ням складної комп'ютерної сис­ теми не тільки для оживлення тварин, але і для створення по­ вного враження, що вони мо­ жуть синхронно розмовляти, причому на найбільших планах. «Комп'ютерні» тварини діють на екрані в найбільш ризикованих для живих собак кадрах рімейка діснеївського мультфільму «Сто і один далматинець» (1996). Застосування комп'ютера в кіно, безперечно, прорив до ра­ ніш невідомої технології, яка може значно змінити всі наші уявлення про кінематограф. Не виключено, що кіно майбут­ нього взагалі зможе обходитися без акторів (комп'ютери скоро виявляться здатними відтво­ рювати волосяний покрив і від­ тінки людської шкіри — штучні актори дуже дорого коштують). Робота ж режисера справді зве­ деться до професії комп'ютер­ ного програміста, майстра візу­ альних спецефектів. Див. «Ме­ ханічні ефекти в кіно», «Спеце­ фекти в кіно». КОНТРАТИПУВАННЯ ФІЛЬМУ [англ. Duping Proc­ ess] — виготовлення дубліката (контратипу) фільму, що забез­ печує збереження оригіналу (наприклад, при виробництві фільмокопій). КОПРОДУКЦІЯ [англ. CoProduction^ — спільне виробни­ цтво] — після закінчення Другої світової війни через економічний спад кіностудії різних європей­ ських країн об'єднують зусилля для виробництва конкурентоз­ датних фільмів. Подібна практи­ ка була в 20-і роки, проте успіху не мала. Див. «Континентальні фільми», «Європейське кінема­ тографічне співтовариство». КУПЮРА — дубль якої-небудь сцени, який не потрапив у фільм. У деяких фільмах купю­ ри показують під час фіналь­ них титрів.

МАКРОЗЙОМКА - кіно­ зйомка середніх або дрібних об'єктів чи їх деталей, струк­ тури звичайно в масштабах від 1:10 до 15:1. Проводиться за до­ помогою спеціальних (мікроанастигмати) або звичайних об'єктивів. Застосовується з науковою і технічною метою. М А Л О Б ЮД Ж Е Т Н Е КІНО — загальна назва позаголлівудських фільмів, зробле­ них «незалежними» кіностуді­ ями, з бюджетом менше 3 млн дол. у США і менше 50 тис. до­ ларів у Росії. Див. «Інді». МАСОВКА [англ. Crowd] екранна сцена, в якій активно діє велика кількість людей. Основне завдання масової сце­ ни — створення образу маси сцен (наприклад, батальних) у кінофільмах. Часто для ма­ совок запрошують непрофесіоналів або акторів з низькою оплатою. МЕДЖЕРС [англ. Majors, від Major — головний, великий] — суперстудії з числа голлівудських гігантів, що володіють повним комплексом виробни­ чих потужностей і системою прокату.

Американські (голлівудські) найбільші кінокомпанії: Paramount (єдина безпосеред­ ньо в Голлівуді), Warner Bros, Universal, Disney, 20th Century Fox, Columbia (y 1991 p. куплена і перейменована в Sony), MGM (у 1991 p. куплена Pathe). МЕХАНІЧНІ ЕФЕКТИ В КІНО — досі кінематограф ніяк не в змозі відмовитися від послуг фахівців з механіч­ них трюків, творців усіляких макетів, моделей, страховиськ, розробників незвичайного гри­ му, що іноді викликає справ­ жній жах. Усе це — рукотворні ефекти, які поки що не може повністю з успіхом заміни­ ти жоден оптичний прийом або комп'ютерний трюк. Справжнім зразком кінема­ тографічного змодельованого страховиська, що прослави­ лось у всьому світі, можна вва­ жати гігантську горилу Кінг Конга в однойменній картині 1933 р. Американські режисери М. Купер і Е. Шедсак запроси­ ли майстра спецефектів Уїлліса О'Брайєна, який створив му­ ляж самого Кінг Конга (модель супермавпи була насправді зав­ більшки всього 45 см), а також і доісторичних істот, що билися з ним. Наслідуючи Кінг Конга, японці після війни придума­ ли свого монстра — Годзіллу. У 1954 р. технік Е. Цубурая ра­ зом з конструктором Р. Тагасугі створив з гуми двометрового стародавнього страховиська, нібито розбудженого після ви­ буху атомної бомби. Правда, в багатьох сценах знімалася не ця лялька, а актор X. Накадзіма, одягнений у гумовий костюм Годзілли. А от новий Кінг Конг, ство­ рений італійцем К. Рамбальді для фільму 1976 р. (премія «Оскар» за спецефекти), був уже дорогим аніматронним апа­ ратом натуральної величини, нашпигованим електронікою і керованим на відстані. Більше мільйона доларів коштувала і біла акула зі «Щелеп» (1975) С. Спілберга, яку змакетував Б. Маттей, що раніше брав участь у роботі над спецефек­ тами для картини «20 000 льє під водою» («Оскар», 1954) і ра­ зом з К. Мюллером зробив мо­ дель гігантського спрута. Зга­ даний маестро Рамбальді ще двічі удостоювався «Оскара», працюючи над зразками кос­ мічних страховиськ у «Чужо­ му» (1979) Р. Скотта і створив­ ши, можливо, найпопулярніша істоту в сучасному кіно — сим­ патичного і зворушливого при­ бульця з іншої планети в стріч­ ці «Інопланетянин» (1982) С. Спілберга. Втім, у деяких сценах в костюмі Е. Т. виступа­ ла карлиця Тамара де Тро зрос­ том усього лише 77 см і вагою трохи більше 18 кг. На стику двох різновидів механічних ефектів — ство­ рення моделей і використання складного гриму — знаходяться «Планета мавп» (1968), «Амери­ канський перевертень у Лондо­ ні» (1981) — спеціально для зао­ хочення Р. Бейкера була введена нова номінація за грим, «Гаррі і Хендерсони» (1987) — знову був відзначений Бейкер, цього разу за відтворення «снігової люди­ ни», «Бітлджус» (1988), «Прига­ дати все» (1990). Деформуючі прийоми меха­ нічних ефектів присутні в та­ ких нагороджених Академією стрічках, як «Маска» (1985), «Дік Трейсі» (1990), «Термінатор-2: Судний день» (1991). Ці­ каво, що С. Уїнстон був відзна­ чений двічі: і як майстер візу­ ально-комп'ютерних ефектів, і як творець спецгриму — «Мі­ сіс Даутфайр» (1993), «Ед Вуд» (1994), тут мовби віддано шану давній традиції, оскільки один з персонажів — актор Б. Лугоші, «вічний Дракула» в кіно і «Чокнутий професор» (1996).

У двох останніх картинах був МІККІ МАУСІНГ [англ. зайнятий великий майстер Mickey Mousing] — процес виго­ гриму Р. Бейкер, що колись товлення мультфільму під за­ побував і в шкурі самого Кінг писану музику або озвучуван­ Конга на зйомках версії 1976 ня готового мультфільму, щоб p., а також доклав руку до ство­ звук у ньому був синхронізо­ рення мавпи Ч'юбакка в «Зоря­ ваний з дією. Назвою для тер­ них війнах». Див. «Спецефекти міна став перший мультфільм в кіно», «Комп'ютерні ефекти В. Діснея про Міккі Мауса в кіно». (1928) із синхронним звуком. Див. «Анімація». МІЗАНКАДР - образне рі­ шення дії в кадрі з урахуван­ МІКРОЗЙОМКА - кіно­ ням усіх виразних засобів кі­ зйомка об'єктів або їх деталей нематографа. Термін уведений із збільшенням у 20—3500 ра­ режисером С. Ейзенштейгом. зів (за допомогою оптичного МІЗАНСЦЕНА [від фр. Mise en Scene — розміщення на сце­ ні] — розміщення дійових осіб в обстановці дії в сцені (серія кадрів, об'єднаних єдністю змісту, часу і місця дії). Скла­ довою частиною мізансцени в кіно є мізанкадр. Велике зна­ чення в створенні мізансцени мають положення кінокамери, вибір плану, оптики і т. д. Існу­ ють багатопланові мізансцени з одночасним рухом (дією) на передньому і задньому планах, глибинні мізансцени, зйомка яких проводиться за допомо­ гою наближення і віддалення кінокамери, колові мізансцени і т.д. мікроскопа) і в 105 разів (за до­ помогою електронного мікро­ скопа). Застосовується для до­ слідження мікроструктури або зовнішнього вигляду об'єкту. МОНТАЖ [фр. Montage складання;

англ. Editing] 1. Складання, установка час­ тин чого-небудь в єдине ціле за планом або кресленням;

2. Технологічний і творчий процес об'єднання знятих ка­ дрів (епізодів) у послідовності, що становить єдиний фільм. Право на останній монтаж (last cut) — право, що його обстоює продюсер, утручатися в твор­ чий процес на стадії монтаж­ них робіт.

МОНТАЖЕР [англ. Edi­ tor] — фахівець, що здійснює монтаж відповідно до режи­ серського сценарію і вказівок режисера-постановника. Керує технічними операціями з роз­ бирання матеріалу, ного роз­ мітки, склеювання, підготовки до озвучування і перезапису, синхронізації, здачі матеріалу у фільмотеку. МОНТАЖНО-ТОНУВАЛЬНИЙ ПЕРІОД - Див. «Постпродакшн». МОНТАЖНИЙ ЛИСТ [англ. Dope Sheet] — контроль­ ний документ, що супроводжує кожну копію фільму в прокаті. Містить повний і точний покадровий опис фільму від пер­ шого до останнього кадру і складається за встановленою формою: 1. Порядковий номер мон­ тажного плану;

2. Опис і зміст монтажного плану;

3. Точний діалог або зміст написів;

4. Основний звуковий зміст;

5. Метраж монтажного плану з точністю до одного кадрика;

6. Загальний метраж фільму. МОРФІНГ [англ. Morphing] 1. Виразний засіб комп'ютер­ ної графіки та анімації, що по­ лягає в трансформації одного об'єкта в інший шляхом плав­ ної, поступової, ніби текучої деформації початкової форми;

2. Принцип текучості фор­ ми, саме формування як про­ цес.

НАПЛИВ [англ. Dissolveнаплив;

Mixing Action — змі­ шання] — з'єднання двох зня­ тих сцен фільму, коли перша поступово переходить у другу. При проекції глядач бачить на екрані одночасні зображен­ ня обох сцен. НАТУРНА ЗЙОМКА [англ. Shooting on Location] — будьяка зйомка поза павільйоном за межами студії.

НЕЗАЛЕЖНЕ КІНО - кіно­ фільми, що знімаються режисе­ ром без фінансової підтримки великої кіностудії або ділової корпорації. Див. «Альтерна­ тивне кіно». НЕЗАЛЕЖНІ «Інді». Див.

НУМЕРАТОР-ХЛОПАВКА — Див. «Хлопавка».

ОБРАЗОТВОРЧЕ РІШЕН­ НЯ ФІЛЬМУ досягається синтезом образотворчо-ви­ разних засобів кіномистецтва і майстерністю його творців. Образотворче рішення фільму включає кінематографічні за­ соби і прийоми створення ху­ дожніх образів на екрані. ОПТИЧНІ І ВІЗУАЛЬНІ ЕФЕКТИ [англ. Optical Ef­ fects] — одним з родоначаль­ ників цього ілюзіоністського напряму в кіно і часом випад­ ковим першовідкривачем був француз Жорж Мельєс. Майстер спецефектів У. О'Брайєн, що вже мав досвід роботи над фільмами «При­ мара з дрімучої гори» (1919) і «Втрачений світ» (1925), першою екранізацією рома­ ну А. Конан-Дойла, так само майстерно поєднував в одно­ му кадрі в «Кінг Конзі» штучні джунглі і зображення акторів, що проектуються на крихітно­ му екрані. Пізніше він разом зі своїм учнем Р. Херріхаузеном отримав «Оскар» за спецефек­ ти (знов із застосуванням тех­ ніки «зупиненого руху») для стрічки «Великий Джо Янг» (1949) Шедсака, який створив ніби нову версію свого ж «Кінг Конга». Херріхаузен уже само­ стійне ускладнив процес поді­ бної анімації дії, назвавши його спочатку «динамацією», потім «супердинамацією». Завдяки цьому зняті відомі сцени дуелі скелетів у «Сьомій подорожі Синдбада» (1958) і поєдинку трьох акторів і семи скелетів з мечами в «Язоні і аргонавтах» (1963). У 1992 р. Херріхаузен отримав премію імені Гордона Сойєра за технічні досягнен­ ня в кіно, яка прирівнюєть­ ся до спеціального «Оскара» за кар'єру. Вперше рирпроекцію за­ стосував у 1913 р. для карти­ ни «Бродяга» американський оператор Н. Дон. Задня проек­ ція річки Сени в мініатюрі ви­ користана в стрічці «Вбивства на вулиці Морг» (1932) Р Фло­ рі, який екранізував розповідь Е. По. За прийом транспарантної зйомки оператор Ф. Едуар серед інших творців фільму «Виродок Півночі» (1938) отри­ мав почесну медаль на оскарівській церемонії. А ще через рік була введена номінація за спе­ цефекти — і цікаво, що «Оска­ ра» удостоїлися зовсім не по­ пулярні картини «Віднесені вітром» і «Чарівник з країни Оз», а нині маловідомий фільм катастроф «Сезон тропічних дощів», у якому майстри ком­ бінованих зйомок Е. X. Хенсен і Ф. Серсен використали різні методи проекції для відтворен­ ня землетрусу і повені. Стихії (вода, земля, вогонь і повітря), що розбушувалися, потім не­ рідко ставали справжніми ге­ роями в кіно — досить назвати відзначені «Оскаром» стрічки «Пожнеш бурю» (1942), «Ава­ рія під час занурення» (1943), «Вулиця Грін Долфін» (1947), «Коли стикаються світи» (1951, потужна сцена занурення Манхеттена під воду), «Плимутська пригода» (1952), «20 000 льє під водою» (1954), «Ворогу гли­ бині» (1957), «Пригода «По­ сейдона» (1972), «Землетрус» (1974), «Гінденбург» (1975), «Безодня» (1989). На оскарівській церемонії в 1997 р. пре­ тендентом був «Смерч» із за­ хоплюючими епізодами пові­ тряних торнадо. На початку 1997 р. вийшов «Пік Данте» про небезпеку вулканів, по­ тім — «Вулкан». На зорі німого кіно виверження вулкана Етна було відображено в італійсько­ му фільмі «Кабірія» (1914) Дж. Пастроне за допомогою багато­ кратних експозицій і спеціаль­ ної обробки плівки. Вдосконалені ним прийоми різного виду проекції, вико­ ристання дзеркал і зйомок за системою «блукаючої маски» та «блакитного екрана» зна­ йшли найбільш витончене докомп'ютерне втілення в «Блейдраннері» (1982). А вперше простий оптичний фокус із зміни кадру застосував Портер в класичному вестер­ ні «Велике пограбування по­ їзда» (1903). Для зйомок сцени в кімнаті телеграфіста на заліз­ ничній станції було необхідно, щоб за вікном пройшов поїзд. Використовуючи чорне тло і за­ криваючи непотрібну в даний момент частину кадру, а потім за допомогою подвійної експо­ зиції зводячи два зображення в одне, Портер і його оператор Дон досягли задуманого ефекту. Складніша розробка зйомки на чорному тлі — «блукаюча мас­ ка». У 1925 р. з її допомогою був досягнутий величезний вплив на глядачів в епізоді руйнуван­ ня будівлі Сенату в «Бен Гурі». Спосіб «блукаючої маски» був удосконалений Фултоном в 1952 р. у стрічці «Дарований кінь» за допомогою «процесу з блакитним екраном». Актори або моделі відображаються на тлі яскраво освітленого блакит­ ного екрана. Потім сцени пере­ знімаються двічі, кожного разу в іншому фільтрі: перший пере­ водить блакитне зображення дії Волта Діснея отримали в чорне, другий — у біле. Зняті заслужений «Оскар». Усе це матеріали використовуються було задовго до появи комп'ю­ при оптичному друці плівки терних ефектів в унікальному для того, щоб скомбінувати зо­ за технікою виконання ігрображення і, наприклад, поміс­ во-анімаційному фільмі «Хто тити героїв в якийсь пейзаж, підставив кролика Роджера?» де вони прогулюватимуться (1988) P. Земекіса. Але поза ніби в реальності. У 1957 р. в ан­ сумнівом те, що генерування глійській кінокомпанії «Ренк» комбінованих зйомок за допо­ був винайдений новий прийом могою комп'ютерів, що набуло створення «блукаючої мас­ тотального поширення в суки» із застосуванням пари на­ первидовищному кіно 80—90-х трію, завдяки якому була знята років, усе-таки пов'язане саме сцена нападу птахів на людей з оптичними ефектами колиш­ в знаменитому фільмі «Птаха» нього кінематографа. (1963) А. Хічкока. А через рік ОПЦІОН [від лат. Optio виявився можливим танець акторів разом з мальовани­ вибір] — часткове (на деякий ми пінгвінами в стрічці «Мері термін або з деякими обмежен­ Поппінс» (1964) — П. Еллен- нями) придбання прав на сце­ шо, X. Ласк і Ю. Лісетт із сту­ нарій.

ПАВІЛЬЙОННА ЗЙОМКА [від фр. Pavilion — шатро, лег­ ка споруда;

англ. Shooting on the Sets] — зйомка в спеціаль­ но обладнаному приміщенні (павільйоні) безпосередньо на кіностудії. У розпорядженні знімальної групи весь персо­ нал кіностудії, бутафорський, костюмерний та ін. цехи і всі інші потужності кінопідприємства. ПАКЕТ [англ. Package — па­ кет] — результат девелопменту, формування основних по­ чаткових складових кінопроекту — ідеї, сценарію, підбору команди, первинного фінансу­ вання. Пакети бувають різно­ го ступеня завершеності — аж до змонтованого фільму, коли його залишається тільки про­ сунути в прокат. ПАНОРАМУВАННЯ, ПА­ НОРАМНА ЗЙОМКА [фр. Раnoramique] — прийом оператор­ ського мистецтва, заснований на повороті знімальної камери в горизонтальному або верти­ кальному напрямах. Виника­ ючий при цьому ефект відпо­ відає повороту або підніманню голови і очей спостерігача.

ПАРАЛЕЛЬНИЙ МОН­ ТАЖ — спосіб монтажу, при якому дія з двох або більш по­ слідовностей кінокадрів (тобто така, що відбувається в різних місцях) вмонтовується в єдину послідовність, щоб створити у глядача відчуття одночасності того, що відбувається. ПЕРІОД МАЛОКАРТИННЯ — час, упродовж якого внаслідок різних причин зні­ мається мало фільмів. У Росії таких періодів було декілька — у 1920—1922 роках, коли роз­ руха і наслідки громадянської війни відсунули кіновиробни­ цтво на другий план. Напри­ кінці 40-х — на початку 50-х pp. за розпорядженням Сталіна випуск картин у середньому складав близько десяти. Після розпаду СРСР на початку 90-х pp. також спостерігався різкий спад кіновиробництва. В Укра­ їні період малокартиння почав­ ся після 1992 року. ПЕРСПЕКТИВА [фр. Perspective, від лат. Perspicere — сприйняття, уявлення] — пе­ редача на площині фотознімка зображення об'єктів відповідно до тієї уявної зміни їх масшта­ бу, контурів, чіткості, взаємної орієнтації, яка обумовлена сту­ пенем віддаленості об'єктів від точки зйомки і створює відчут­ тя глибини простору. Перспек­ тивна побудова фотознімка забезпечується вибором точки зйомки, а також у більшості ви­ падків фокусної відстані об'єк­ тива фотоапарата. ПЕРСПЕКТИВНИХ ПО­ ЄДНАНЬ МЕТОД - метод комбінованої макетної кіно­ зйомки, заснований на з'єднан­ ні в кадрі зображень об'єктів, різних за масштабом і просто­ ровим положенням, для ство­ рення ілюзії реальної перспек­ тиви. Дозволяє зображати, наприклад, людину велетнем або карликом, змінюючи від­ носні масштаби декорацій. ПІДГОТОВЧИЙ ПЕРІОД в СРСР у підготовчий період здійснюється творча розробка окремих сцен і кадрів, наміче­ них в режисерському сценарії, проводиться виробнича підго­ товка до зйомок — уточнення всіх необхідних матеріальних витрат, розробляються експлі­ кації, ескізи, креслення, а та­ кож календарні плани і кошто­ риси для кожного знімального об'єкта. Цю роботу веде вся зні­ мальна група і основні відділи кіностудії: відділ декораційно технічних споруд, освітлюваль­ ний цех, звукоцех, цех знімаль­ ної техніки, цех комбінованої зйомок та ін. Так створюється постановочний проект фільму, що визначає терміни і якість подальших зйомок. ПОДВІЙНА ЕКСПОЗИЦІЯ [англ. Double Exposure] — опера­ торський прийом у кіно і теле­ візійний ефект у відеозаписі;

у кіно — двократне експонування однієї і тієї ж кіноплівки. Про­ ста форма подвійної експози­ ції полягає ось в чому: одне зо­ браження накладається в кадрі на інше, при цьому відбувається просвічування першого зобра­ ження через друге. Використо­ вується при одночасному показі і зіставленні двох дій, що відбу­ ваються у різний час і в двох різ­ них місцях, при зйомках титрів, наприклад, при застосуванні умовної образотворчої форми, наприклад, спогади і т. п. Див. «Багатократне експонування». ПОКАДРОВА ЗЙОМКА [англ. Animation, Stop-Mo­ tion] — звичайно використову­ ється для анімації нерухомих об'єктів, зображень, що «самомалюються», і ляльок. Для до­ сягнення комічного ефекту може бути використана при зйомці людей. Недолік цієї тех­ ніки в тому, що кожен кадрик виходить надмірно різким, без «змазування», характерного при зйомці реального руху. Див. «Анімація». ПОСТАНОВОЧНІ ЕФЕК­ ТИ — імітація декоративно-по­ становочними засобами при­ родних явищ — дощу, вітру, снігу, туману і т. п. Для здій­ снення постановочних ефектів на кіностудіях застосовуються спеціальні установки. Так, для імітації вітру застосовуються вітродуви. Зображення дощу в декораціях здійснюється за допомогою спеціальних до­ щувальних установок. Для імі­ тації снігу використовуються піни, що швидко тверднуть, із синтетичних смол. Для імі­ тації туману — аерозолі. З постановочними ефектами іноді комбінують і піротехнічні ефекти. У поєднанні з ними, а також з ефектами оператор­ ського освітлення і комбінова­ ними зйомками постановочні ефекти значно підвищують ви­ разність ігрових сцен, що зні­ маються в павільйонах і нату­ ральних декораціях. ПОСТПРОДАКШН [англ. Postproduction — післявироб ничий] — виробничий етап на завершальній стадії доведення фільму — включає переведен­ ня фільму на відео, створення комп'ютерних спецефектів, відбір і монтаж кращих дублів і найбільш чітких фонограм. Пізніше додаються музика, спецефекти і титри, а потім зворотне переведення на кіно­ плівку. ПЕРЕРИВИСТИЙ МОН­ ТАЖ, — монтаж, при якому в яку-небудь сцену вставляєть­ ся кадр, що не порушує послі­ довності дії, але раптово змі­ нює місцеположення персона­ жів або другий план. ПРОБА НА РОЛЬ - Див. «Кастинг». ПРОДЮСЕР [англ. Produc­ er від англ. Produce — прово­ дити] — довірена особа фірми, що здійснює весь фінансовий контроль у процесі постанов­ ки фільму. Продюсер — клю­ чова фігура сучасного голлівудського кіновиробництва. Безпосередньо він знаходить гроші на постановку і відпо­ відно саме він тримає в руках під контролем усі стадії фільмовиробництва від закупівлі сценарію, підготовчого періо ду, знімального процесу, про­ сування і прокату. Наприкінці 20-х років піс­ ля об'єднання провідних кінофірм у монополістичну асоці­ ацію, Голлівуд перетворився на гігантську фабрику, яка щорічно виробляє декілька со­ тень фільмів. Продюсери всіма силами прагнули уподібнити кіностудію промисловому під­ приємству з виробництва кон­ сервів, черевиків чи автомобі­ лів, де б можна було на практи­ ці застосувати систему форда або Тейлора. Звідси бере поча­ ток розчленовування процесу створення фільму на окремі не пов'язані між собою етапи і ши­ роке застосування конвеєрної системи. Режисери втратили минулі повноваження і не відповіда­ ли за фільм у цілому. Контроль над створенням картин перей­ шов у руки продюсера, що пред­ ставляє інтереси фінансистів. Цей чиновник, який дбає на­ самперед про комерційну рен­ табельність виробництва, стає ключовою фігурою в американ­ ській кінематографії. Це він, врешті-решт, затверджує сце­ нарій, акторів, комплектує зні­ мальну групу і навіть впливає на прокат фільму. У 1927 році в Голлівуді було всього 34 про­ дюсери, які випускали 743 кар­ тини на рік. До 1937 року кіль­ кість продюсерів збільшилася до 220, а випускали вони тільки 408 картин. З діяльністю продюсера безпосередньо пов'язані такі поняття, як промоушн, просу­ вання, розкручування, реліз. Вдалий хід, знайдений у подачі розкручування фільму, може стати причиною успіху, як і на­ впаки, призвести до провалу. Часто режисери, особливо ві­ домі, бажаючи реалізувати ідеї і при цьому тримати нитки ке­ рівництва, стають продюсера­ ми (іноді досить успішно). Та­ лант продюсера порівнянний з режисерським (Спілберг, Лу­ кас, Коппола). Диктат від цьо­ го нітрохи не менший: відомий випадок, коли Спілберг не по­ рахувався з витратами і відпра­ вив половину знятого фільму до корзини, наказавши режи­ серу Земекісу змінити голов­ ного виконавця фільму «Назад у майбутнє» на М.Дж. Фокса. Людина, що відповідає за підбір фахівців, фінансуван­ ня робіт та їх технічне забезпе­ чення, називається продюсе­ ром. Якщо задум йому сподо­ бається, він запропонує сцена­ ристу або кінодраматургу, який писатиме сценарій картини, по дати йому його коротку версію (синопсис). Ця версія повинна містити ключові моменти сю­ жету і опис головних персона­ жів, а також намітки найбільш важливих сцен. Продюсер зобов'язаний сте­ жити за всіма етапами кіно­ виробництва, але основне на­ вантаження лягає на нього, як правило, на початковій і за­ вершальній стадіях процесу. Після того як він визначив тему майбутнього фільму та відібрав людей, які будуть над ним пра­ цювати, його головне завдання полягає в тому, щоб забезпечи­ ти виконання графіка робіт у рамках встановленого бюджету. Кращі продюсери мають нюх на перспективний сюжет і ділову хватку при реалізації проекту. Оскільки у продюсерів так багато турбот, їм допомагають спеціально підібрані команди. Виконавчий продюсер допома­ гає роздобути кошти на поста­ новку картини. У цій ролі час­ то виступають режисери з без­ доганною касовою репутацією, на зразок С. Спілберга. Помічник продюсера, як правило, тримає під контр­ олем графік зйомок на кіносту­ дії або на натурі. їм допомагає директор картини, що інфор­ мує продюсера про хід робіт над фільмом. Фільми про роботу і життя продюсерів: «Останній маг­ нат», «Телемагнат», «Гравець». ПРОЕКЦІЙНИХ ПОЄД­ НАНЬ МЕТОД - метод ком­ бінованої кінозйомки, заснова­ ний на поєднанні в одному ка­ дрі декількох (раніше знятих) зображень (перезйомкою їх проекцій з одного екрана) або на проекційному поєднанні ак­ торської сцени і макета або ма­ люнка (зйомкою акторів на тлі зображення, спроектованого на екран).

РОБОЧА НАЗВА [англ. Working Title] — назва фільму, під яким він відомий під час виробництва. Іноді робоча на­ зва фільму відрізняється від назви, під якою він виходить на екрани. РАКУРС — прийом опера­ торського мистецтва: нахил оптичної осі при зйомці, коли об'єкт, знятий знизу або звер­ ху, фіксується в скороченій по вертикалі перспективі. Широ­ ко використовується як вираз­ ний засіб кіномистецтва, до­ зволяючи ніби суміщати точку зору оператора з точкою зору одного з персонажів, виражати авторську позицію, підкреслю­ вати динаміку дії в монтажних шматках, показувати на екрані виразну міміку актора на круп­ них планах, розкривати рух людських мас у просторі та ін. РАПІД [англ. Rapid — швид­ кий;

Fast-motion — швидкий рух] — прискорена зйомка. При проекції на екрані рух уявляєть­ ся сповільненим. Використову­ ється для зосередження уваги глядачів на окремих моментах зображення і для спеціальних ефектів (наприклад, епізоди спогадів, сновидінь і т. п.).

РОЗКАДРУВАННЯ [англ. Story-board] — представлен­ ня сценарію у вигляді послі­ довності кадрів. Є робочою схемою майбутнього фільму, що пропонує різні схеми, на­ віть малюнки, креслення, із зо­ браженням кадрів, місця, руху камери, а також вказівки щодо звуку (шуми, музика, голос за кадром, діалоги і т. п.). Р О З Ш И Р Е Н Е КІНО [англ. Expanded Cinema] — виробни­ цтво фільмів, у яких викорис­ товуються технологічні ново­ введення типу лазера, голо­ графії, синтезованого звуку і комп'ютерів. Р Е Ж И С Е Р [фр. Regisseur від лат. Regere — управляти] — творча особа, що здійснює по­ становку спектаклю або кіно­ фільму. У кінопроектах ви­ значає художній лад фільму. Член команди. Режисери, які вирішують також усі вироб­ ничі і фінансові питання, є водночас і продюсерами своїх фільмів (і навпаки). На зорі кінематографа не було поділу на професії продюсера і ре­ жисера, згодом до продюсера перейшла більша частина ви­ робничих функцій, а до режи­ сера — творчих.

РЕЖИСЕРСЬКИЙ СЦЕНА­ антуражу епохи, що зобража­ РІЙ [англ. Breakdown] — сцена­ ється на зйомках. Поділяється рій — розробка екранної інтер­ на наручний (дрібні предмети претації літературного сцена­ вжитку) і сценічний (напри­ рію режисером-постановником, клад, меблі або декорації);

усі сцени в якому звичайно про­ 2. Обов'язкові дані, встанов­ нумеровані. Це літературний лені законами або спеціальни­ сценарій, повністю підготовле­ ми нормативами для зазначен­ ний до зйомки. У ньому знахо­ ня їх в яких-небудь докумен­ дять своє віддзеркалення також тах. технічні замітки. 1. Режисерське трактування РЕТРОСПЕКЦІЯ [від лат. твору;

Retro — назад + Spectare — ди­ 2. Система виробничо-твор­ витися, споглядати] — худож­ чих рішень (кількість об'єктів, ній прийом. Показ сцени, в ярозкадрування, розбиття на кій показуються події, що мали плани, звуко-музичний компо­ місце до часу дії картини. — нент і т. д.;

Див. «Флешбек». 3. Техніко-економічні по­ казники, що визначають орга­ РИРПРОЕКЦІЇ МЕТОД нізацію і фінансування робіт [від англ. Rear — задній, роз­ (апаратура, костюми, масовка ташований ззаду;

Back Project­ і т. д.). ion] — метод комбінованої кіно­ зйомки, що полягає в тому, що РЕКВІЗИТ [лат. Requisi- об'єкт зйомки розташовується tum — потрібне] перед екраном, на який про­ 1. У театрі й кіно — сукуп­ ектується (звичайно із зво­ ність предметів (справжніх ротного боку) наперед зняте або бутафорських), необхідних зображення, що служить тлом за сюжетом для відтворення для сцени, що знімається.

САУНД ТРЕК [англ. Sound Track — звукова доріжка] 1. Компонент фільму, що міс­ тить діалог, музику, розповідь і звукові ефекти;

2. Фотографічна звукова до­ ріжка на кіноплівці. СИНОПСИС [Synopsis] короткий зміст фільму, переказ на декількох сторінках сцена­ рію або проекту фільму. СКРИПТ-ҐЬОРЛ [англ. Script Girl] — звичайно жіноча професія в західному кіно — секретар і помічник режисе­ ра, веде докладний щоденник зйомки фільму. СПІВПРОДЮСЕР - про­ дюсер, що відіграє значну роль у створенні фільму або безпо­ середньо відповідає за адмі­ ністративну частину вироб­ ництва фільму. Співпродюсер несе меншу відповідальність за кінцевий продукт, ніж продю­ сер. Якщо у фільму більше од­ ного продюсера, це не означає, що вони «співпродюсери» в тех­ нічному розумінні цього слова. СПЕЦЕФЕКТИ В КІНО [англ. F/X — effects] — сучас­ не супервидовищне кіно, перш за все американське, що ви­ никло в епоху після фільмів «2001 рік: Космічна одіссея» (1968) С Кубрика і «Зоряні війни» (1977) Дж. Лукаса не­ можливо уявити без спеце­ фектів. Навіть є дві серії відо­ мої стрічки «F/X», або «Ілюзія вбивства» (1986, 1991), що роз­ повідають саме про голлівудського майстра спецефектів, який потрапляє через це в масу неприємностей, хоча і виплуту­ ється з них завдяки своєму рід­ кісному вмінню творити дива. Утім, існує ще одна абревіату­ ра — SP-EFX, що означає все те ж саме: «спеціальні ефекти», які, у свою чергу, поділяють­ ся на «візуальні», «оптичні» або «фотографічні ефекти» (правильніше «кінематогра­ фічні»), а також на «механіч­ ні» або «фізичні». До простих візуальних ефектів (хоч і їх треба було одного разу винай­ ти) належать «затемнення», «витіснення» (або «шторка»), «наплив», «стоп-кадр», «кашетування» (особливе звужен­ ня рамок екрана), складніші «рирпроекція», «сповільнена» і «прискорена зйомка», «удру­ ковування», «подвійна» і «ба­ гатократна експозиція», зйомка на чорному тлі і за допомогою «блукаючої маски».

Механічні, фізичні або, інак­ ше кажучи, рукотворні ефекти, що вживаються в кіно, мож­ на поділити на декілька видів. У першому з них є головним під­ готовка моделей — від створення яких-небудь автоматичних при­ строїв, включаючи роботів, до виробництва муляжів усіляких монстрів або тварин величезних розмірів. При відтворенні стра­ ховиськ різного типу, а також деформованих людиноподібних істот і спотвореної зовнішності самих людей використовується складний грим, що представляє інший вид спецефектів, які не є оптично-комп'ютерними. Ма­ кетування ж різних об'єктів, ви­ будовування декорацій у мініа­ тюрі, які на екрані мають вигля­ дати по-справжньому, — це теж розвиток принципу моделю­ вання. Застосування різнома­ нітних технічних пристосувань (декорації, що розгойдується або крутиться, вітродувів, по­ ливних машин і т. п.) допомагає справити необхідний для кіне­ матографістів вплив на глядачів, особливо у фільмах катастроф. Нарешті, не обійтися без сцен перестрілок, вибухів та інших піротехнічних ефектів, якими особливо насичені бойовики. Нинішнє покоління май­ стрів спецефектів вважає за краще, витративши на зйом­ ки мільйони доларів, усе по­ трібне намалювати на комп'ю­ тері. Але все одно знаходиться який-небудь окремий дивак, який щось несподівано вина­ ходить уручну, і це виявля­ ється цікавішим від змодельованого на розумній машині. Таке співіснування рукотвор­ ної і комп'ютерної праці по­ стійно збагачує одне одну і є оптимальною умовою для по­ ступальної ходи вперед. Див. «Механічні ефекти в кіно», «Комп'ютерні ефекти в кіно». СТОК-ШОТ [англ. Stockshot — фільм-кадр] — кіноматеріал, архівна зйомка. Уривок з фільму, що використовується в іншому фільмі. Іноді це ури­ вок з випусків новин, як, напри­ клад, у фільмі Діно Різі «Похід на Рим» (La Marche sur Rome). Цей метод дуже економічний і часто використовується в аме­ риканських серіалах. СТОП-КАДР [англ. S t o p зупинка + кадр «зупинений рух»;

Stop-motion Trick] — кіне­ матографічний прийом, коли дія на екрані завмирає, іміту­ ючи фотографію. Популярний як останній кадр — як епілог і для прокрутки титрів.

СУБТИТРИ [англ. Subti­ tle] — текст, надрукований на нижній частині кадру рід­ ною мовою аудиторії глядачів. СУБ'ЄКТИВНА КАМЕРА [фр. Subjective Camera] — зйом­ ка називається суб'єктивною, коли камера показує те, що ба­ чить персонаж. Дуже вміло цей прийом застосовував А. Хічкок, завдяки якому він надалі ши­ роко використовувався у філь­ мах жахів і тріллерах. Повніс­ тю прийомом «суб'єктивна ка­ мера» був знятий фільм Робер­ та Монтгомері «Жінка з озера» (La Dame du lac). Режисер грає роль детектива Філіпа Марлоу. Глядач бачить його тільки в ту мить, коли він дивиться на себе у дзеркало. СУПЕРВАЙЗЕР [англ. Superviser — художній керівник] — у США в 20-і роки найбільші банки скуповували акції бага­ тьох кінофірм. Так, компанія «Метро-Голдвін-Мейєр» була пов'язана з «Чейз нешенл банк», «Колумбія» — з каліфорній­ ським банком Джіаніні, фірма «Ворнернер Бразерз» — з бан­ ком «Гаранті траст» і т. д. Для спостереження за ді­ яльністю Голлівуду банкіри створили в 1922 році Асоціацію кіновиробників і прокатників (МПАА), на чолі якої був по­ ставлений видний діяч респу­ бліканської партії Вільям Хейс. Комісія Хейса (Див. «Кодекс Хейса») об'єднувала інтереси виробництва і прокату. Доступ фільму на екрани був немож­ ливий без дозволу цієї комісії. Крім того, банки відрядили на кіностудії своїх уповнова­ жених — «супервайзерів» для контролю за процесом вироб­ ництва фільмів. На зміну режи­ серу, що грав провідну роль на студіях, прийшов адміністра­ тор, який має повноваження як дозволити,так і заборонити виробництво фільму, визна­ чати, годиться чи не годиться актор на головну роль, купува­ ти сюжети і готові сценарії для майбутніх фільмів. Тільки для окремих талановитих режи­ серів робився виняток — вони були ніби «торговою маркою» кінофірми. Переважна біль­ шість тих творчих працівників, які робили швидку комерційну продукцію, перебувала на ста­ новищі слухняних виконавців. Після 1926 року епоха самоді­ яльних експериментів незалеж­ них режисерів та підприємців закінчилася, зникли останні її сліди — режисери втратили сво­ боду дій, постановників заміни ли продюсери — уповноважені фінансового капіталу з питань виробництва. Див. «Продюсер».

СЦЕНАРІЙ, КІНОСЦЕ­ НАРІЙ [італ. Scenario] — літе­ ратурна основа фільму — за­ гальний термін, що означає надруковану працю, в якій де­ тально розповідається про по­ дії та діалоги фільму. Звичай­ но допрацьовується на стадії СЦЕНАРИСТ [англ. Scri­ девелопменту до робочого сце­ pt Writer] — розрізняють ав­ нарію. Професійно написаний тора літературного сценарію сценарій зважає на специфіку (сюжету) і робочого сценарію кіномови, дає можливість по­ (на основі якого робиться роз­ будувати відеоряд майбутньо­ кадрування фільму). Автор го кінофільму. останнього — член команди.

Звичайно сценарій про­ дається за певною ціною, яка збільшується до другої ціни, якщо з нього зробили фільм. Наприклад, перша ціна може бути $100 000, а друга $250 000. Це означає, що автор сценарію одержує $100 000 авансом і по­ тім ще $150 000, коли фільм буде знято.

«ТЕХНІКОЛОР» [Technic­ olor] — колір, одержаний за до­ помогою фільтрів, був досить неприродним, до того ж зо­ браження часто виходило роз­ пливчастим. У 1917 році Г. Калмус застосував так званий «Техніколор», при якому чор­ но-білі знімки забарвлювалися в червоний і зелений кольори, а потім скріплялися в єдину стрічку, що дозволяло одержа­ ти потрібну колірну гамму. Та­ кий метод застосовувався в ба­ гатьох класичних німих філь­ мах, зокрема в картині «Чор­ ний пірат» (1926). Але Калмуса все ще не задовольняла якість кольору, і він розробив нову технологію, за якою червоний і зелений кольори переносили­ ся на третій знімок, що містив відтепер всю колірну і візуаль­ ну інформацію, необхідну для відтворення оригінального зо­ браження. Першою картиною, знятою за допомогою цього нового ме­ тоду трибарвного «Техніколора», став діснеївський фільм «Квіти і дерева» (1932), а в ху­ дожньому кінематографі цей процес був уперше випробу­ ваний через три роки у фільмі «Бекі Шарп». Проте система «Техніколор» не тільки спожи­ вала втричі більше плівки, ніж звичайний чорно-білий фільм, але й потребувала спеціально переробленої під неї кінокаме­ ри, що випускалася лише фір­ мою Калмуса. Тому в 1930— 1940 роки «Техніколор» за­ стосовувався тільки в дорогих картинах, таких, як «Чарівник з Оз» і «Віднесені вітром». На початку 1940-х років був створений новий різновид «Техніколора», так звана систе­ ма «Тріпек», що об'єднала три кольорові стрічки в єдине ціле, після чого плівку можна було використовувати в звичайній кінокамері. У найближче де­ сятиліття багато фірм почали випускати дешевші версії по­ дібної багатошарової системи, і «Техніколор» утратив своє домінуюче становище в Голлі­ вуді. Сучасні системи «Тріпек» мають набагато більшу світло­ чутливість, що дозволяє одер­ жувати куди чіткіше і яскраві­ ше кольорове зображення, ніж раніше. Т И Т Р И [фр. Titre, від лат. Тіtulus — напис] — усі текстові ма­ теріали (що відтворюються лі­ терами), включені в кінофільм: пролог і епілог, список творців картини, виконавців ролей, усіх, хто брав участь у ство ренні кінокартини, а також по­ яснювальні написи і технічна інформація. Титри із списком творців фільму і виконавців ролей відтворюються на почат­ ку або в кінці фільму. ТОНАТЕЛЬЄ, ТОНСТУ­ ДІЯ [англ. Sound Studio] — звукоізольоване приміщення на кіностудії або телецентрі, в якому проводиться озвучу­ вання фільму або перезапис фонограм фільму. У тонате­ лье є екран для проектування озвучуваного фільму, мікро­ фони, пюпітри і пульти для ви­ конавців, а також пульт звуко­ оператора, який іноді встанов­ люється в особливому примі­ щенні — мікшернііі. Тонателье для мовного, шумового або му­ зичного озвучування фільму мають різні акустичні характе­ ристики і різний об'єм. На не­ великих кіностудіях звичайно є одне універсальне тонателье, акустичні характеристики яко­ го можна видозмінити залежно від виду озвучування. ТРЕВЕЛІНГ [Travelling] зйомка з руху. Камера рухома. Встановлюється на колесах, рейках, автомобілях. 1. Наїзд: поступове набли­ ження до об'єкта. 2. Від'їзд: поступове вида­ лення від об'єкта. 3. Бічний тревелінг: супро­ від справа наліво або зліва на­ право рухомого об'єкта. 4. Вертикальний тревелінг: переміщення від низу до верху або зверху вниз по вертикаль­ ній осі. 5. Супроводжуючий треве­ лінг: камера супроводжує рухи персонажа, слідуючи за ним або заїжджаючи наперед нього. 6. Суб'єктивний тревелінг: камера ніби зливається з ба­ ченням рухомого суб'єкта. 7. Оптичний тревелінг (ефект зйомки з руху): Див. Zoom (наїзд).

УТІКАЮЧЕ ВИРОБНИ­ ЦТВО [англ. Runaway Prod­ uction] — фільми, які виро­ бляються поза Голлівудом для економії засобів на вироб­ ництво. Деякі компанії вва­ жають за краще знімати філь­ ми (частково або повністю) в невеликих американських містах (наприклад Пітсбург) або Свропі. Відомі приклади, коли голлівудські студії орен­ дували виробничі потужності в Росії. Перший приклад цього типу продукції — фільм «From the Manger to the Cross», випу­ щений у 1912 році.

ФАНДРАЙЗИНГ [англ. Findrising] — пошук фінансового забезпечення проекту. ФІЛЬМОКОПІЯ [англ. Film Print] — позитивна копія кі­ нофільму, призначена для де­ монстрації в кінотеатрах. Див. «Позитив». ФЛЕПІБЕК [англ. Flashback, від Flash — спалах + Back — на­ зад] — епізод(и) фільму, зміст якого-(их) пов'язаний з поді­ ями, що передують йому (їм), повернення до минулого, ре­ троспекція. Такий епізод часто є важливим елементом фільму (наприклад, епізод, що відтво­ рює скоєння злочину), служить для підкреслення мотивації вчинків героїв. Прийом флешбеку характерний для фільмів «Громадянин Кейн» О. Уеллса, «Хіросіма, моя любов» А. Рене, «Расемон» А. Куросаві. Так кінематографісти нази­ вають прийом, коли режисер обриває дію, щоб показати по­ дії, що відбувалися в минулому, але пов'язані із сьогоденням, зумовили його. ФЛЕПІФОРВАРД [англ. Flash-Forward — забігання впе­ ред, від Flash — спалах + Forward уперед] — прийом, протилежний флешбеку, епізод фільму, який переносить дію в майбутнє, пе­ редбачає події. Застосовується звичайно у фантастичному кіно. ФОНОТЕКА [від грец. Pho­ ne — звук + Theke — сховище] — сховище фонограм. На кіносту­ діях художніх фільмів у фонотецізберігаються записи різних природних шумів — вітру, дощу, грому, морського прибою, голо­ сів тварин і птахів, виробничих шумів. У фонотеках кіностудій хронікально-документальних і науково-популярних фільмів містяться в основному музичні записи, що використовують­ ся при звуковому оформленні фільмів. Фонотека видає тіль­ ки копії фонограм (оригінали не видаються). Після закін­ чення зйомок фільму всі запи­ си, що виконані в процесі його виробництва і являють інтерес для подальшого використання, здаються до фонотеки. ФРОНТПРОЕКЦІЇ МЕТОД [англ. Front Projection — пере­ дня проекція] — метод комбі­ нованої кінозйомки, при яко­ му зйомка реальних об'єктів робиться на тлі зображення, що проектується на відобража­ ючий екран.

ХЛОПАВКА [англ. Clap­ per] — невелика дошка, що міс­ тить інформацію про фільм. На ній звичайно написано ро­ бочу назву фільму, імена ре­ жисера і головного оператора, номер сцени і дубля, дата і час. Звичайно її показують на по­ чатку кожного дубля. Зверху нумератора прикріплена руко­ ятка, якою «хлопають» для за­ безпечення синхронізації аудіо і відео. ХУДОЖНИК ФІЛЬМУ [англ. Art Director] — автор об­ разотворчо-декоративного рі­ шення фільму або телепереда­ чі. Під керівництвом режисера працюють: художник-постановник, художники костюму, гриму, реквізиту, художник комбінованих зйомок та ін.

часу. Пуск кінознімальної апа­ ЦЕЙТРАФЕРНА КІНО­ ратури або включення освіт­ ЗЙОМКА [від нім. Zeit - час + лювальних приладів здійсню­ Raffen — підбирати;

англ. Time- ється пристроєм, що зветься lapse Cinematography] — пере­ цейтрафер. Застосовується ривиста кінозйомка одиноч­ для зйомки повільних проце­ ними кадрами з рівними, на­ сів (наприклад, розпускання перед заданими інтервалами квітки).

оригінальних сценаріїв. З цією ЧИТЧИК [від англ. Reader— метою читчики проглядають читач] — співробітник агент- (прочитують) величезну кільства або студії, що професійно кість нових видань, періодику, займається пошуком ідей або повідомлення в Інтернеті.

КІНОПРОКАТ АДВЕРТАЙЗІНГ [англ. Adv­ ertising — рекламування] — роз­ міщення рекламної продукції фільму у фойє кінотеатрів. АМЕРИКАНСЬКА АСО­ ЦІАЦІЯ КІНО - централь­ на організація американської кінопромисловості, що відає питаннями виробництва і про­ кату фільмів. її основна функ­ ція — захист інтересів великих і дрібних кінофірм, що вхо­ дять в неї (близько 100), екс­ порт та імпорт фільмів, участь у міжнародних кінофестива­ лях тощо. Вона здійснює також контроль за дотриманням сис­ теми обмежень, т. зв. рейтин­ гу ААК. Асоціація має бюро в 38 країнах (прибуток від про­ кату американських фільмів за кордоном складає більше по­ ловини загального прибутку). Створена в 1921 р. як Асоціація кінопродюсерів і кінопрокат­ ників Америки, сучасна назва з 1946. АМЕРИКАНСЬКА АКАДЕМІЯ [англ. КІНОAcademy of Motion Picture Arts and Sci­ ences] — громадська організа­ ція, заснована в 1927 p., метою якої проголошувалося: підви­ щення художнього, культур­ ного і технічного рівня кіно США. У 1997 р. налічувала по­ над 5000 членів. Складається з 13 різних секцій — творчих і технічних кіноспеціальностей (акторів, режисерів, продюсерів, костюмерів, монтажерів тощо). З 1929 р. щорічно присуджує приз кіноакадемії, відомий як премія «Оскар». Президентами кіноакадемії в різні роки були такі видатні кінодіячі, як Фербенкс (1-й президент), Девіс, Капратаін. АНТИТРЕСТОВЕ ЗАКОНАДАВСТВО посилило заходи щодо кінематографа наприкінці 40-х років. Верхо­ вний суд США підтримав рі­ шення одного із судів нижчої інстанції, підтвердивши іс­ нування «двох змов», спрямо­ ваних на встановлення моно­ польних цін, — горизонтальної між великими голлівудськими кіномонополіями і вертикаль­ ної між кожним прокатникомвідповідачем і його клієнтами. У результаті була оголошена протизаконною практика про­ кату фільмів «блоками», коли великі компанії змушували власників кінотеатрів брати декілька невдалих картин ра­ зом з тією, яка їм справді була потрібна, і, що для нас най­ більш важливо, кіномонополії змушені були протягом 1948— 1952 років продати мережі кі­ нотеатрів, що належали їм, зберігши за собою лише права виробничо-прокатних органі­ зацій, що в якійсь — дуже від­ носній — мірі відновило роль механізмів вільної конку­ ренції саме в той період. Див. «Блок-букінг».

БЛОК-БУКШГ [англ. BlockBooking] — продаж некасових фільмів у навантаження до касових (тобто «у блоці» або «у комплекті»), що нав'язу­ ється суперстудіями кінотеа­ трам. Був частково блокований у 40-х роках застосуванням за­ кону про антимонопольну ді­ яльність. На початку століття У. Ходкінсон, керівник кіно­ компанії «Парамаунт», уста­ новив чітку прокатну систему «блок-букінг» — продаж права на показ усіх фільмів без винят­ ку, що прокатувалися «Парамаунтом». Система блок-букінг на початку століття сприятливо позначилася на розвитку про­ кату, оскільки дозволяла влас­ никам кінотеатрів не викупля­ ти фільми, а брати їх у тимча­ сове користування і тим самим не завищувати ціни на квитки. Але з часом подібна центра­ лізація виробництво — прокат сприяла появі кіномонополій, що природно не могло позитив­ но впливати на розвиток кіне­ матографа. Власники незалеж­ них кінотеатрів як «наванта­ ження» до фільмів Грети Гарбо, Гері Купера або Сесіль де Міля змушені були брати також вісім або дев'ять фільмів класу «Б» і «В». Фільм з відомим актором називали «паровоз» — він тяг­ нув за собою на екран незалеж­ ного кінотеатру цілу низку «ва­ гонів» з товаром не найкращої якості. З травня 1948 року Вер­ ховний суд, після тридцятиріч­ ної судової тяганини власни­ ків провінційних кінотеатрів і монополістичних кінотрестів, ухвалив рішення, за яким було суворо заборонено систему букінгу блоку. Тепер студіям уже не бу­ ло сенсу ставити щорічно по 50 картин, оскільки в умо­ вах вільної конкуренції лише десять чи п'ятнадцять картин мали шанс потрапити на екран. Катастрофа полягала в тому, що виробництво дешевих філь­ мів класу «Б» і «В» стало не­ рентабельним, бо жоден кіно­ театр не хотів їх демонструва­ ти. При створенні меншої кіль­ кості фільмів уже не було сенсу тримати численний адміністра­ тивний, технічний і творчий персонал. На всіх кіностудіях почалися скорочення, причому загроза втратити роботу нави­ сла в першу чергу над письмен­ никами та акторами. За десять років кількість акторів, що пе­ ребували у штаті, зменшилася більш ніж наполовину, в 1946 році їх було 742, а в 1956-му — вже тільки 229. У цей же са мий час кількість зайнятих на штатній роботі техніків змен­ шилася з 24 до 13 тисяч. Великі кінозірки, в яких кінокомпанії були особливо зацікавлені, почали відмовля­ тися від численних контрак­ тів. Акторам стало зручніше пов'язувати себе з тією фір­ мою, яка давала кращі умови і ангажувала їх на один фільм. Кількість картин постійно зменшувалася, зате зростало прагнення дістати для участі в них знаменитостей. Кожен новий фільм прагнули при­ красити іменами найбільш популярних кінозірок. У свою чергу кіностудії відмовилися від довгострокового плануван­ ня, ліквідували «школи май­ бутніх зірок» — очікування, поки народиться нова зірка, обходилося тепер дуже доро­ го. Раніше для випробування творчих можливостей «кан­ дидаток у зірки» були картини класу «Б». Нині експерименти з молодим поповненням про­ водити стало ніде. З міркувань економіки май­ же всюди були ліквідовані та­ кож і сценарні відділи. Раніше студії купували теми або ж го­ тові літературні твори, які були виробничим резервом, розрахо­ ваним на декілька років напе­ ред. Нині це стало непотрібним і ризикованим. Шанси пробити­ ся на екран мають тільки відомі автори й відомі твори. За бест­ селер і за театральний бойовик доводиться платити незрівнян­ но дорожче. Але цей спосіб мож­ на було застосувати тільки в одному випадку — автор тексту сам по собі повинен бути знаме­ нитою «фірмою», інакше ризик виявиться невиправданим. Такі були наслідки пам'ят­ ного рішення Верховного суду. Наслідки, які знайшли від­ дзеркалення в новій організа­ ційній та економічній структу­ рі виробництва 60—70-х років, названої «Новим Голлівудом». Див. «Антитрестове законодав­ ство», «Новий Голлівуд». БОКС-ОФЇС [англ. Box Of­ fice — квиткова каса, касові збори] 1. Кабіна в театрі або іншому місці розваги, де продаються вхідні квитки;

2. Валовий збір з проданих квитків до розважальних за­ кладів;

3. Потенційний показник: «Цей фільм матиме хороші ка­ сові збори»;

4. Рейтингові таблиці касо­ вих акторів, режисерів, продю­ серів.

L Оэ БОМБА [англ. Bomb] — не­ дооцінені фільми, які провали­ лися в прокаті, дістали погану пресу і не зібрали очікуваних касових зборів (див. «Індич­ ка»). Протилежність бомбі — блокбастер. Див. «Блокбастер».

БУКЕР [англ. Booker] - фа­ хівець кінотеатру, який займа­ ється плануванням кінорепертуару. Особливістю роботи є знання специфіки кінопрокату і смаків публіки.

ВІКОВИЙ ОБМЕЖУВАЛЬ­ НИЙ РЕЙТИНГ - див. «Кла­ сифікація фільмів». ВТОРИННІ РИНКИ - поле отримання додаткових доходів від розповсюдження кінокар­ тини після кінопрокату (осно­ вного ринку), включає телеба­ чення, тиражування на відеока­ сетах, CD-ROMax, новелізацію (книжкове видання сюжету), використання сюжетів у комік­ сах, комп'ютерних іграх, рекла­ мі, друк атрибутики і зображен­ ня персонажів на побутовій про­ дукції (майках, ручках тощо).

ДИСТРИБ'ЮТОР [англ. Distributor — розподільник, прокатник] — дистриб'ютори — власники ліцензії на прокат кінотворів — важлива ланка просування кінокартин від ви­ робника (студій) до споживача (кінотеатрів, телемереж, відеоринків тощо). Дистриб'ютор займається також рекламою фільму (в обумовлених про­ порціях з власником фільму). Прибуток від прокату ділиться з кіновиробником на підставі договорів. ДРАЙВІН [англ. Drive-in«заїжджай усередину» — кіно­ театри для автомобілістів] — кінопаркінги з'явилися на півдні і на заході США, тобто всюди, де цьому сприяють кліматичні умови. Вони являють собою ве­ личезний майданчик, на якому машини ставляться так, щоб, сидячи в них, було зручно ба­ чити те, що відбувається на гі­ гантському екрані. В автомобілі встановлюється репродуктор, а якщо на вулиці холодно — елек­ тричний рефлектор. У великих кінопаркінгах на 500 і більше машин встановлюються два або три екрани. Дітей можна доручити кваліфікованій вихо­ вательці, яка опікуватиметься ними у спеціально обладнаному залі з іграшками. Тут же діє рес­ торан, з якого в машини прино­ сять гарячі страви. Якщо фільм викликає нудьгу, можна ви­ мкнути репродуктор, щоб звук не заважав розмовляти і вечеря­ ти. Кінопаркінги створюють об­ становку, що найбільш нагадує домашні умови, де від глядача не вимагається ніяких зусиль. Ця обстановка має всі переваги клубу і ресторану.

«ЕММІ» [англ. Emmy] — пре­ стижна американська премія за телевізійні фільми.

«ЗОЛОТИЙ ГЛОБУС» [англ. Golden Globe Awards] — голлівудська кінопремія. З 1944 року щорічна премія Золо­ тий глобус нагороджує фільми та кінематографістів у тринад­ цяти номінаціях і є своєрідною генеральною репетицією перед участю церемонії «Оскара». Див. «Оскар».

ІНДИЧКА [англ. Turkey] погано зроблені фільми, що за своїми художніми і профе­ сійними показниками не до­ тягують до стандартів «серед­ нього кіно». Подібні фільми, як правило, мають погані касові збори. Див. «Бомба». ІКСЧЕНДЖ [англ. Exchan­ ge — обмін] — прокатна конто­ ра, що забезпечує кінофільма­ ми тих, хто їх демонструє.

КІНОКЛУБ [англ. Film Club] — масова організація кі­ ноглядачів і любителів кіно­ мистецтва. Кіноклуби фінан­ суються за рахунок членських внесків. Діяльність кіноклубів полягає в організації кінопереглядів, лекцій, дискусій. Пер­ ший кіноклуб «Друзі сьомого мистецтва» виник у Франції в 1920 р. за ініціативою фран­ цузького кінокритика Р. Канудо, потім під назвою «Сінеклуб» був створений К. режи­ сером Л. Деллюком. У 20-і pp. кіноклуби об'єд­ нували навколо себе головним чином людей мистецтва. З по­ явою звукового кіно (кінець 20-х pp.) склався новий тип кіноклубів для роботи з масо­ вим глядачем. Виникали вони крім Франції і в інших країнах під різними назвами: «Фільм фройнде» в Німеччині, «Фільмліга» в Нідерландах, «Філм арт гілд» у США і т. д. У багатьох великих містах ентузіасти кіно почали відкривати спеціальні кінозали, де демонструвалися кращі фільми світового кіно­ мистецтва. Особливо розвину­ лася мережа кіноклубів після Другої світової війни. З'явилася безліч спеціальних кіноклубів: студентські, шкільні, дитячі, вчительські і т. д. Виникла не­ обхідність координації роботи кіноклубів. У зв'язку з цим були створені спочатку національ­ ні федерації, а в 1947 р. Між­ народна федерація кіноклубів (МФКК). До її складу входить понад ЗО країн. Національні федерації великих країн об'єд­ нують сотні кіноклубів кожна. Див. «Міжнародна федерація кіноклубів». КІНОРИНОК [англ. FilmMarket] 1. Загальна назва всієї сфери продажів кінопродукції;

2. Регулярні спеціалізовані ярмарки з розповсюдження кі­ нофільмів, де після переглядів кіновиробники можуть переда­ вати права на показ прокатни­ кам і демонстраторам. КІНОФЕСТИВАЛЬ [англ. Film-Festival] — огляд, творче змагання творів кіномисте­ цтва — художніх, хронікальнодокументальних, науково-по­ пулярних, навчальних, спор­ тивних, мультиплікаційних, телевізійних. Проводяться як міжнародні кінофестивалі, так і національні та регіональні. КІНОФІКАЦІЯ - у радян­ ський період система заходів, спрямованих на розвиток кі­ номережі (будівництво кіно­ театрів і створення пересувних кіноустановок) для обслугову­ вання населення. Нині з роз­ витком відеотехніки під кіно­ фікацією слід розуміти розпо­ всюдження кінематографічних засобів з навчальною, виробни­ чо-технічною, дослідницькою, рекламною та іншою метою. КЛАСИФІКАЦІЯ ФІЛЬ­ МІВ — офіційна класифікація фільмів, що визначає можли­ вість їх демонстрації для ди­ тячої та підліткової аудиторії. У США систему рейтингів було введено в 1968 р. і зараз вона включає такі рейтинги: G (General) — для будь-якої аудиторії;

PG (Parental Guidan­ ce) — діти допускаються на роз­ суд батьків;

PG-13 — для дітей до 13 років потрібен особливий дозвіл батьків;

R (Restricted) — діти до 17 років допускаються тільки у супроводі дорослих;

Хабо NC-17 (No C h i l d r e n ) діти до 17 років не допускають­ ся. Різниця між останніми дво­ ма рейтингами полягає в тому, що рейтинг X привласнюється відверто порнографічним філь­ мам, що демонструються в спе­ ціальних кінотеатрах. Систе­ ма рейтингів, запроваджена у Великобританії, дещо від­ різняється від американської: U (Universal) — для будь-якої аудиторії;

PG — діти допуска­ ються у супроводі батьків;

12, 15 і 18 — діти до вказаного віку не допускаються;

18R — діти до 18 років не допускаються (для порнографічних фільмів у спе­ ціальних кінотеатрах). У США отримання рейтингу не є фор­ мально обов'язковим для філь­ му, але відсутність рейтингу сильно обмежує вірогідність замовлення картини кіно­ театрами. У Великобританії фільм без рейтингу може бути показаний у кінотеатрах лише за рішенням органів місцевої влади, що фактично зводиться до заборони на прокат картин, що не отримали рейтингу. Вка­ зані рейтинги розповсюджу­ ються також на прокат і продаж відеокасет. КЛІРЕНС [англ. Clearance] — термін, протягом якого фільм може демонструватися тільки в даному кінотеатрі. На початку століття У. Ходкінсон, керів­ ник кінокомпанії «Парамаунт», установив чітку прокатну сис­ тему. Всі кінотеатри, що стали клієнтами «Парамаунту», були поділені на п'ять категорій: пер­ ший екран (великі кінотеатри в центрі, на жвавих місцях), які одержували нові фільми відра­ зу;

другий екран — кінотеатри трохи менші, в житлових райо­ нах, куди фільми надходили пізніше, і так далі. Щоб захис­ тити клієнтів від одночасного показу одного і того ж фільму в сусідніх кінотеатрах, Ходкін­ сон увів «кліренс». Від Ходкінсона бере свій початок і «блокбукінг» — продаж права на по­ каз усіх фільмів без винятку, що прокатувалися «Парамаунтом». Див. «Блок-букінг». КОДЕКС ХЕЙСА [англ. Hays Code] — система самоцензури, запроваджена голлівудськими студіями, що регулювала зміст американських фільмів з 1934 по 1968 pp. Кодекс був розроблений Організацією американських кінопродюсерів і прокатників на чолі з Уїллом X. Хейсом у 1930 р. і вве­ дений у дію 1 липня 1934 p.. Причиною його ухвалення стала низка гучних скандалів, пов'язаних з приватним жит­ тям голлівудських знаменитос­ тей, і численні вимоги про вве­ дення цензури в кіно. Кодекс містив конкретні заборони: на вказівку методів скоєння зло­ чинів, на висміювання святості шлюбу, на зображення христи­ янських священнослужителів у поганому світлі, на включен­ ня у фільми сексуальних сцен, поз і жестів, на вживання на­ віть м'яких богохульственних виразів, на сексуальні стосун­ ки між представниками чорної та білої раси тощо. Згідно з цим кодексом, у гол­ лівудських фільмах не допус­ калися критика яких-небудь релігійних переконань, показ хірургічних операцій, уживан­ ня наркотиків, пияцтва, а та­ кож жорстокості щодо дітей чи тварин. Використання лайок, навіть не грубих, теж заборо­ нялося. Не можна було показу­ вати деталі пограбувань і актів насильства, щоб не заохочувати до порушень законності, а зло­ чинцям не дозволялося вбива­ ти поліцейських, хоча їх самих можна було вбивати залюбки. Суворі обмеження наклада­ лися на все, що було пов'язано із сексом. Голі актори на екра­ ні, показ одностатевих або міжрасових любовних зв'язків і навіть пристрасні поцілунки категорично заборонялися. Всі фільми, що виходили в американський прокат, по­ винні були дістати схвалення «офісу Хейса», як називали ад­ міністрацію, що стежила за ви­ конанням кодексу. До контр актів кінозірок були включе­ ні пункти про право студій звільняти їх за скандальну поведінку у приватному жит­ ті. Так, актриса І. Бергман, що кинула чоловіка заради італій­ ського режисера Р. Росселліні, упродовж семи років була по­ збавлена можливості працю­ вати в Голлівуді. Деякі режи­ сери — А. Хічкок, П. Стерджес, О. Премінджер — знаходили різні способи обходити кодекс Хейса, а соціальні зміни в сус­ пільстві поступово приводили до його неофіційного пом'як­ шення, хоча офіційно він був переглянутий лише в 1966 р. Двома роками пізніше кодекс був скасований, і йому на зміну прийшла система вікових об­ межувальних рейтингів.

ЛІЦЕНЗІЯ [англ. License від лат. Licentia — право, дозвіл] — оформлена належним чином передача власником (напри­ клад, власником кінофільму) обмеженого права на викорис­ тання (на певний термін або на певну кількість копій) його твору.

МАЛТІПЛЕКС [англ. Mul­ tiplex — складний, складений] — сучасний кінотеатр з кілько­ ма комфортабельними залами, оснащеними системами долбі. Малтіплекси відрізняються широким асортиментом філь­ мів і високою економічністю. Зали мають загальне фойє, бу­ фети і єдину технологічну пет­ лю. Див. «Сінеплекс». МАРКЕТИНГ [від англ. Ma­ rket — ринок, збут] — пристосу­ вання кінопродукції до ринку на основі вивчення споживчого попиту. Активний маркетинг — низка заходів (включаючи рекламу), що мають на меті під­ вищити попит на той або інший фільм. МІЖНАРОДНА ФЕДЕ­ РАЦІЯ КІНОАРХІВІВ [фр. International Federation of Film Archives, Federation Inte­ rnationale des Archives du Film FIAF] — Міжнародна федера­ ція кіноархівів, ФІАФ створе­ на в 1938 році в Парижі з ме­ тою збереження фільмів як до­ кументів, що мають художнє та історичне значення. Один з розділів ФІАФ включає без­ коштовні електронні версії, що висвітлюють проблеми збе реження кінодокументів Jour­ nal of Film Preservation (з 1995 no 2003 pp.), віртуальний «книжковий магазин», де мож­ на оформити передплату, пе­ релік журналів про кіно і теле­ бачення у форматі PDF (понад 300 видань), а також платні електронні бази даних, зокре­ ма по періодичних виданнях на тему кіно і телебачення на CD з анотаціями 300 тис. статей. Див. «Фільмотека». МІЖНАРОДНА ФЕДЕ­ РАЦІЯ КІНОКЛУБІВ [фр. International Federation of Film Societies — IFFS, Federation Internationale des Cine-clubs — FICC] — Міжнародна федера­ ція кіноклубів, МФКК була створена в 1947 році в Парижі з метою сприяти співпраці між кіноклубами різних країн. Див. «Кіноклуби». МІЖНАРОДНА ФЕДЕ­ РАЦІЯ КІНОПРЕСИ [абр. FIPRESSI - фр. Federation Internationale de la Presse Cinematographique] — Міжна­ родна федерація кінопреси, ФІПРЕСИ. Створена в 1930 ро­ ці в Парижі з метою пропаган­ ди кіномистецтва, а також для захисту професійних інтересів кінематографістів. Генераль­ на асамблея ФІПРЕСИ зна­ ходиться в Італії. Президент (з 2005 року) — Андрій Плахов. ФІПРЕСИ часто вручає спеці­ альні призи на міжнародних кінофестивалях. МЕРЧАНДАЙЗИНГ [англ. Merchaintdizing] — частина ре­ кламної кампанії, що включає випуск супутніх товарів з ло­ готипами або образами, що ма­ ють відношення до фільму, та їх продаж (авторучки, майки, бейсболки, канцелярські това­ ри тощо). МУЛЬТИПЛЕКС «Малтіплекс». див.

МЕЙНСТРІМ [англ. Main­ stream] — основний потік кінопродукції.

НІКЕЛЬОДЕОН [англ. Nickelodeon від Nickel — монета в п'ять центів + грец. Odeon — театр] — назва кінотеатрів, що з'явилися в Америці на по­ чатку XX століття. Перші десять років (1895— 1905), кінематограф провадив бродячий спосіб. Тобто егзибітор («exhibitor», людина, що демонструє фільми) їздив з набором картин по різних ра­ йонах і показував свої фільми. Іноді це були спільні поїздки з «театром-водевілем», і тоді демонстрація фільмів поєдну­ валася з різними естрадними номерами. Ремісничу систему підірвали два найважливіші нововведення. По-перше, енергійні брати Майлз винайшли прокат. Вони зміркували, що егзибіторів можна спокусити брати біль­ ше фільмів і частіше змінювати програму, якщо запропонувати не купувати фільми, а брати на якийсь час, усього за 20% їх ціни. Перший «exchange» — обмін­ ний або прокатний пункт бра­ тів Майлз відкрився в 1903 році у Сан-Франциско. Через чоти­ ри роки таких пунктів було вже 150 по всій країні. Так було за­ кладено ту могутню посередшщько-прокатну система, яка зараз є одним з наріжних каме­ нів американської кіноіндустрії. І, по-друге, в 1905 році в Пітсбурзі екзибіторьі, підбадьоре­ ні можливостями, які пропо­ нувало їм введення прокату, зважилися на нову форму по­ казу. Розрахувавши, що тепер на демонстрації одержуваних порівняно дешево фільмів зна­ чно менше шансів прогоріти, а можна і заробити, Джон Гарріс та його зять Гарі Девіс ризик­ нули зняти порожній магазин і пристосувати його виключно для показу кінострічок. Щоб підкреслити дешевизну квит­ ків і водночас респектабель­ ність свого закладу, прикраше­ ного театральними аксесуара­ ми і забезпеченого піаніно для музичного супроводу сеансів, власники назвали його «Нікельодеоном». З цієї миті почався «нікельодеоновий» бум. Кіне­ матограф вирвався з театруводевілю на власні підприєм­ ницькі простори. Про цей період історії дуже цікаво розповів чудовий аме­ риканський режисер і критик Пітер Богданович у фільмі «Нікельодеон» (1970). НОВЕЛІЗАЦІЯ [від англ. Novel — роман] — створення лі­ тературного твору за сюжетом популярного фільму. Є одним з вторинних ринків кінопродукції. «ОСКАР» [Oskar] - пре­ стижна премія Американської кіноакадемії. Присуджується з 1927 року (назва «Оскар» — з 1931 p.). Являє собою позо­ лочену статуетку заввишки 32,5 см. Передбачені різні номі­ нації премії — за кращу режи­ суру, кращу чоловічу роль і т. д., але найголовніша — за кращий фільм, яку вручають його про­ дюсеру. Отримання «Оскара» на 30—40% збільшує доходи від прокату фільму.

«ПАЛЬМОВА ГІЛКА» [фр. Palme d'Or] — головний приз Каннського міжнародного кі­ нофестивалю. Найбільш пре­ стижний приз після «Оскара». П АРФУ МОВАНИЙ ФІЛЬМ [англ. Aroma-Rama] — система для додавання відчуття запа­ ху, винайдена в США Чарльзом Веїссом, вперше була викорис­ тана в документальному фільмі «Позаду великої стіни» (Вепіnd the Great Wall, 1959). Під час демонстрації фільму в певний час системи кондиціонування наповнювали зал для глядачів східними ароматами. Експери­ мент широкого розповсюджен­ ня не дістав. ПЕННІ АРКАДИ [англ. Pe­ nny of Arcade] — попередники кінотеатрів. Будочки, що на­ гадували автомати для прода­ жу газованої води. Опустивши монету, глядач діставав мож­ ливість подивитися в щілинку невеликий фільм або навіть цілу кінопрограму. У пенні ар­ кадах використовувалися кінетоскопи Едісона, призначені для індивідуального перегля­ ду невеликих за тривалістю фільмів.

ПОСТЕР [англ. Poster — афі­ ша] — перша афіша була виго­ товлена на замовлення братів Люм'єр перед першою публіч­ ною демонстрацією сінемато­ графа в паризькому «Гранд кафе» в грудні 1895 року. По­ чинаючи з 1896 року афіші ви­ готовлялися в друкарнях на за­ мовлення кінодемонстраторів. З появою кінотеатрів їх влас­ ники замовляли афіші в дру­ карнях або у художників. З роз­ витком системи кінопрокату на початку 10-х років XX ст. посте­ рів до окремих фільмів почи­ нають виготовляти виробничі і дистриб'юторські компанії. ПРЕМ'ЄРА [від фр. Ргетіега — перша;

англ. Premiere] — перший публічний показ твору, якому передує звичайно могут­ ня рекламна компанія, а сама прем'єра перетворюється в шоу за участю творців фільму, акторів-зірок, представників масмедіа, лідерів громадської думки. ПРЕС КИТ [англ. Press преса, англ. Kit — комплект] — матеріали про новий фільм, ви­ готовлені студією виробником для використання на телеба­ ченні і в пресі. Прес кит скла­ дається із змонтованого блоку, до якого входять фрагменти з фільму та інтерв'ю учасни­ ків зйомки. Також на відеока­ сеті записані окремо інтерв'ю, фрагменти з фільму, рекламні ролики. Крім відеокасети до комплекту прес кита входять фотографії з фільму і текстова інформація про його творців. П Р И Й Н Я Т Н Е НАСИЛЬ­ СТВО — термін, що означає пом'якшення ефекту від по­ казу у фільмах жорстоких сцен. Наприклад, британське телебачення практикує показ так званого «прийнятного на­ сильства» (лиходій сам падає у прірву, замість того, щоб за­ гинути від кулі героя).

ПРОКАТНИК - див. «Дис­ триб'ютор». ПРОМОУШН [англ. Prom­ otion — просування] — комп­ лекс інформаційних, реклам­ них та ін. заходів, що мають на меті підготувати сприятливі умови для створення фільму (його фінансування, залучен­ ня зірок тощо), а згодом і мак­ симально велику аудиторію глядачів фільму. Просуванням фільму займаються як кіновиробники, так і прокатники та демонстратори.

РЕЙТИНГ [англ. Rati­ ng] — оцінка фільмів за різни­ ми ознаками, привласнення їм категорій, своєрідного знаку якості, класу. За витратами на виробни­ цтво: високо-, середньо- і низькобюджетні. Раніше в амери­ канському кіно фільми ділили на клас А — продукція провід­ них голлівудських студій-мейджорів, що складають мейнстрім — основний потік, і клас Б — малобюджетні, другорядні вироби, що демонстрували­ ся в дешевих кінотеатрах або як доважок до фільму класу А. Сьогодні клас Б — фільми, що випускаються для відео і кабельної телемережі. Іно­ ді зустрічається поняття клас Z — ще дешевші стрічки, які робляться дуже швидко і роз­ раховані на певну категорію глядачів, наприклад, молодь. За умовами виробництва: студійні, тобто випущені в сис­ темі, як правило, великих гол­ лівудських студій. Або Інді — відносно незалежні, оскільки співпрацюють на певних етапах з голлівудською системою, але формально не підкоряються їй, тому можуть проводити гнуч­ кішу політику, частіше йти на ризик, експеримент.

Позастудійні: підпільні андеграунд, паралельні, експе­ риментальні — авангард. За художнім рівнем, скоріше орієнтація на публіку, катего­ рію глядачів: масова продук­ ція та елітарне кіно (авторське, тобто коли особлива манера, почерк, стиль режисера часто переважують умовності жан­ ру) або високохудожнє — арткіно — для підготовленого глядача. Див. «Віковий обмеж­ увальний рейтинг». РЕКЛАМНА КАМПАНІЯ ФІЛЬМУ [англ. Promotional Campaign] — комплекс реклам­ них заходів широкого спектра (повідомлення в пресі, по радіо і телебаченню, демонстрація рекламних роликів і кліпів пе­ ред сеансами і по телебаченню, розклеювання афіш, пристрій всіляких презентацій, шоу, скандалів, створення легенд і т. д., і т. п.) з метою максимальної популяризації рекламованого фільму. Рекламна кампанія фільму є складовою частиною промоушн — його просування на ринок. Часто витрати на ре­ кламну кампанію в загальному бюджеті фільму перевищують витрати на створення самого фільму. Див. «Промоушн».

РЕКОНСТРУКЦІЯ ФІЛЬ­ МУ [англ. Reconstructed Film] — фільми, які зазнали впливу цензури — для розши­ рення аудиторії. «Реконстру­ йовані фільми» не поліпшу­ ються, а лише зазнають вида­ лення або зміни деяких сцен, які явно говорять про орієнта­ цію фільму-оригіналу (насиль­ ство, секс, нагота, нецензурні вирази). Реконструкції можуть також зазнавати фільми, які виявилися більш або менш не­ обхідної тривалості. Телефіль­ ми перетворюються для показу на великому екрані, а кінофіль­ ми — для показу по телебачен­ ню. Іноді виготовляються дві версії (реконструкції) фільму для різних ринків прокату. РЕЛІЗ [англ. Release — ви­ пуск] — перший показ фільму в кінотеатрі, з цієї миті почина­ ється широкий прокат.

РЕСТАВРАЦІЯ ФІЛЬМУ [англ. Film Restoration] — низка заходів, зроблених фахівцями фільмосховища для відновлен­ ня і збереження фільму. Три­ валий і дорогий процес покадрової реставрації зображення на кіноплівці (негатив або по­ зитив) і звуку для подальшого перекладу фільму на цифрові або відеоносії, для подальшо­ го зберігання. Іноді в процесі реставрації використовують реконструкцію — виготовлен­ ню на комп'ютері кадрів, яких бракує у фільмі. РЕТРОСПЕКТИВА [лат. Retro — зворотний, назад + Spectare — дивитися] — звер­ нення до минулого — напри­ клад, показ фільмів якого-небудь періоду або присвячених якій-небудь темі.

ПАРТАЧ — так жартівливо в СРСР називали кіномеханіка в разі неякісної демонстрації фільмів.

ОПЕРАЦІЯ ПІДХОПЛЕННЯ — продаж пакету іншому кіновиробнику. Придбаваючи пакет, кіновиробник стає влас­ ником прав на кінотвір, вклю­ чаючи права прокату.

CIHEMATEKA [Cinemateka] — див. «Фільмотека». СІНЕПЛЕКС [англ. Cineplex] — кінозал або мережа кіно­ залів, розміщених у торгових центрах. Найбільш широкого поширення сінеплекси набули в США. Див. «Малтіплекс». СПОЙЛЕР [англ. Spoilerбуквально той, що псує] — ін­ формація про фільм, яка, за за­ думом творців фільму, не пови­ нна розкриватися до певного моменту. Інакше задоволення від кіно може бути зіпсоване. Типовим прикладом спойлера може бути інформація про кін­ цівку фільму. Чи, наприклад, у детективі інформація про те, хто є вбивцею (якщо, за заду­ мом автора, це повинно з'ясува­ тися тільки в кінці).

ТЕГЛАЙН [англ. Tegline від Teg — ярлик + Line — лінія] — рекламний слоган фільму, який звичайно пишеться на по­ стерах або супутніх просуван­ ню фільму товарах (наприклад футболках). ТІЗЕР [англ. Tiesser — ко­ роткий] — короткий трейлер, який звичайно випускається за декілька місяців до безпосе­ реднього випуску фільму. Дає коротку інформацію про те, яким буде фільм, і привертає увагу публіки до нього. Тізери звичайно набагато коротші за трейлерії, які більше говорять глядачам про сюжет. Див. та­ кож «Трейлер». Т Р Е Й Л Е Р [англ. Trailer йти позаду, прокладати шлях — рекламні ролики кінофіль­ мів] — короткий кліп фільму, зроблений з рекламною метою. Трейлери завжди клеїли на кінці плівки фільму, що демон­ струвався, і прокручували їх звичайно в перерві між сеанса­ ми. Вперше трейлери застосу­ вали в Нью-Йорку, і були вони просто мальованими застав­ ками з титрами. Значна кіль­ кість треилерів як і раніше ви­ робляється в Нью-Йорку. Але це тому, що там працює біль­ шість компаній, що займають­ ся випуском «комершиалс», що рекламують будь-які товари, і студії укладають з цими ком­ паніями договори на постачан­ ня необхідних треилерів. Практика ця набула широ­ кого розмаху. Дрібні підпри­ ємства зникли, поступаючись місцем величезним рекламним агентствам, що діяли у спілці з підприємствамиіндустріїрозваги. Власні відділи треилерів збереглися лише на кіностуді­ ях «Уолт Дісней продакшенс», «Уорнер Бразерс» і «Юніверсал», хоча останні дві компа­ нії користуються і сторонніми послугами. Трейлерії стали важливим елементом кіно мар­ кетингу, їх створюють промис­ лові компанії, що спеціалізу­ ються в розробці і виробництві складних треилерів. Трейлери демонструються в кінотеатрах за декілька місяців до прем'єри рекламованого фільму. Трейлерії одного фільму ви­ готовляються в кількох варіан­ тах: для внутрішнього ринку, Європи, теле- і кіноверсії. Див. «Тізер».

УТРАЧЕНИЙ ФІЛЬМ [англ. Lost Film] — до 1950 року фільми знімали на кіноплівку з нітратною (займистої) осно­ вою. Нітроплівка дуже недов­ говічна, і після 70-ти років збе­ рігання виникає безповоротна хімічна реакція — гідроліз, що приводить до руйнування осно­ ви або займання плівки. Багато фільмів, знятих на нітроцелю­ лозі, з метою пожежної безпеки були знищені.

ФІЛЬМОТЕКА [фільм + грец. Theke — сховище, ящик;

англ. Stock Library] — устано­ ва, що займається збиранням, зберіганням, технічною об­ робкою кінофільмів, а також їх вивченням і популяризацією. У 1938 р. організувалася Між­ народна федерація кіноархівів (FIAF), до завдання якої вхо­ дить популяризація кращих творів світового кіно, міжна­ родний обмін фільмів. Серед найбільших фільмотек: Госфільмофонд Росії, Французь­ ка сінематека, Національна кінобібліотека Британського кіноінституту, Центральний фільмархів Польщі, Кинобібліотека музею сучасного мис­ тецтва в США. У фільмотеках зберігаються художні, науко­ во-популярні, документаль­ ні і навчальні фільми. Багато фільмотек зберігають також фотографії, книги, журнали, сценарії, монтажні листи, ес­ кізи декорацій, костюмів, кіно пресу та ін. Фільмотеки випус­ кають довідники, каталоги, по­ кажчики, періодичні бюлетені, тематичні збірки — результат фільмографічної праці із систе­ матизації фондів та історії кіно. Важливу частину роботи філь­ мотек складає упорядкування і відновлення старих стрічок. Фільмоматеріали піддаються регулярній технічній перевірці і реставрації, удосконалюєть­ ся технологія методів обробки і профілактики плівки. Багато фільмотек мають у своєму роз­ порядженні кінозали, де де­ монструють стрічки минулих років. Фільмотеки влаштову­ ють цикли лекцій і переглядів з історії кіно, ведуть популя­ ризаторську роботу в тісному зв'язку з діяльністю кіноклубів та інших громадських органі­ зацій. Див. «Міжнародна феде­ рація кіноархівів». ФІПРЕСИ [FIPRESSI] див. «Міжнародна федерація кінопреси».

ЦЕНЗУРА [від лат. Censura] — державний нагляд за зміс­ том творів, що випускаються. Здійснюється у вигляді попере­ днього перегляду з подальшим дозволом до виходу або заборо­ ною. Подібна цензура у США іс­ нує у вигляді обмежень, що на­ кладаються самими гільдіями — так званий кодекс Хеііса. Див. також «Класифікація фільмів».

КІНОТЕХШКА АБЕРАЦІЯ ОПТИЧНИХ СИСТЕМ [англ. Aberration від лат. Aberratio — ухилен­ ня] — спотворення зображен­ ня, викликані неідеальністю оптичної системи: зображен­ ня не цілком виразне, неточно відповідає об'єкту або забарв­ лене. Розрізняють геометрич­ ну (сферична аберація, кома, астигматизм, кривизна поля зображення, дисторсія), хрома­ тичну і дифракційну аберацію. АНАМОРФОТ [англ. Апаmorphic Lens від грец. Anamorphoo — перетворюю] — оптика, що стискає зображення по го­ ризонталі, залишаючи прак­ тично незмінною його верти­ кальну складову. Застосову­ ється в широкоекранному кіно для того, щоб було можливо на стандартній 35-міліметровій плівці розміщувати зобра­ ження, що вдвічі перевищують за шириною звичайне. Анамор­ фотна оптика буває двох видів: спеціальні анаморфотні об'єк­ тиви і анаморфотні насадки, що встановлюються при зні­ манні перед звичайними об'єк­ тивами. Анаморфотні насадки простіші і функціональніші, але створюють зображення нижчої якості. Аналогічні сис­ теми використовуються при кінопроекції. Анаморфотна оптика також дещо розтягує зображення по вертикалі, скорочуючи при цьо­ му ширину міжкадрової межі з З до 0,6 мм, завдяки чому в ши­ рокоекранному кіно досяга­ ється більший, ніж у будь-яко­ му іншому форматі, відсоток використання плівки під зо­ браження. Іноді анаморфотна оптика застосовується у філь­ мах звичайного або кашетованого форматів для створення оригінального образотворчого ефекту: при нормальному пере­ гляді всі предмети виявляють­ ся подовженими, а рух уздовж горизонтальної сторони кадру здається прискореним. АНАСТИГМАТ [англ. Anastigmat — протилежне астигма­ тизму від грец. An — негативна частинка і астигматизм] — най­ більш довершений багатолін­ зовий об'єктив, у якому скорек­ товані астигматизм, кривизна поля зображення, кома, сфе­ рична і хроматична аберація.

Дає оптичне зображення висо­ кої якості. Застосовують голо­ вним чином у фотографічних і кінознімальних апаратах. АСТИГМАТИЗМ [від грец. А — негативний префікс + Stigme — крапка] — спотворення зо­ браження оптичною системою, пов'язане з тим, що заломлення (або віддзеркалення) променів у різних перетинах світлового пучка, що проходить, неодна­ кове. Внаслідок астигматизму зображення предмета стає не­ різким. Кожна точка предмета зображається розмитим еліп­ сом. АФОКАЛЬНА СИСТЕМА [від грец. а — негативний пре­ фікс + фокус] — оптична сис­ тема, фокус якої (точка, в якій збираються паралельні проме­ ні) знаходиться в нескінчен­ ності. Афокальні системи за­ стосовують для усунення абе­ рацією оптичних систем.

БІОСКОП [Bioscope] - апа­ рат для знімання і проекції фільмів, розроблений Максом та Емілем Складановськими в 1895 році в Німеччині. БОБІНА [фр. Bobine - ко­ тушка] — котушка, на яку на­ мотується кіноплівка для за­ рядки кінознімального або кінопроекційного апарата. Де­ які кінокамери мають знімну касетну частину, куди помі­ щається бобіна з кіноплівкою, що забезпечує швидку переза­ рядку апарата під час зніман­ ня. Бобіною називається також котушка для намотування маг­ нітної плівки, що використову­ ється в пристроях запису і від­ творення звуку.

ВІДНОСНИЙ ОТВІР - від­ ношення діаметра діючого отвору об'єктива до його фо­ кусної відстані. Квадрат від­ носного отвору визначає освіт­ леність у площині зображення і часто називається геометрич­ ною світлосилою об'єктива.

ВИТІСНЕННЯ [англ. Wipe] — зміна одного монтаж­ ного плану іншим, коли друге зображення, ніби всовуючись у кадр, поступово займає міс­ це першого. Форма, напрям і швидкість витіснення бува­ ють різні.

ДІАПОЗИТИВ [від грец. Dia — через + лат. Positivus — позитивний] — позитивне фо­ тографічне зображення на світ­ лочутливому шарі з прозорою підкладкою (склі або плівці) для розглядання на просвіт або проектування на екран. Виго­ товляються у вигляді або окре­ мих кадрів, або серії кадрів на одній плівці, об'єднаних за­ гальною темою (у вигляді діа­ фільмів). ДІАПРОЕКТОР - оптикомеханічний прилад для проек­ тування на екран зображень на прозорій підкладці (діапозити­ вів, діафільмів і т. п.). ДІАФІЛЬМ — розташовані в певній послідовності позитив­ ні фотографічні зображення на кіноплівці, звичайно об'єднані загальною тематикою.

ДІАФРАГМЕННЕ ЧИС­ ЛО ОБ'ЄКТИВА - дорівнює відношенню задньої фокусної відстані об'єктива до діаметра його вхідної зіниці (тобто є величиною, зворотною віднос­ ному отвору). Як і витримка, являє собою експозиційний параметр, що визначається при фотографічній зйомці. ДИСТОРСІЯ [від лат. Distorsio — викривлення] — викрив­ лення зображення в оптичних системах через нерівномірне збільшення предметів об'єкти­ вом від його середини до країв. При цьому різкість зображення не порушується. ДОЛБІ-СІСТЕМ [англ. Dolby System — названа на ім'я твор­ ця — інженера Долбі] — система високоякісного стереозвуко­ вого супроводу фільму вперше була використана в 1965 році.

ЕКРАН, КІНОЕКРАН [від фр. Есгап — ширма;

англ. Screen] — натягнута на раму тканина, покрита спеціаль­ ною речовиною, на поверхню якої проектується зображен­ ня. Екрани є приналежністю залу для глядачів у кінотеатрі, де відбувається демонстрація фільмів. Широкоформатні, широкоекранні фільми, сте­ реофільми демонструються кожен на своєму виді екрана. Для панорамного кіно, напри­ клад, робиться сильно зігну­ тий екран великих розмірів (декілька сотень м 2 ). У коло­ вій кінопанорамі фільми про­ ектуються на коловий екран з кутом огляду 360°. На надве­ ликих екранах (із співвідно­ шенням сторін 1.2,2) показу­ ють широкоформатні фільми, а широкоекранні — на екра­ нах із співвідношенням сторін від 1:1,66 до 1:2,35.

ІМАКС [англ. Imax] — зні­ мально-проекційна система, розроблена для виготовлення фільмів з можливістю їх демон­ страції на спеціальних великих екранах. В Імакс використову­ ються спеціальні об'єктиви і кі­ ноплівка, що має розмір кадру втричі більший, ніж у стандарт­ них 30-міліметрових фільмах.

КАДРИК КІНЕМАТОГРА­ Ф І Ч Н И Й [фр. Cadre;

англ. Frame] 1. Окремий знімок на кіно­ плівці;

2. Простір на знімальному майданчику, що потрапляє в ро­ боче поле об'єктива кінокамери;

3. Сцена, епізод кінофіль­ му, елемент кінематографічної мови (творець фільму «мис­ лить кадрами»), складова час­ тина розкадрування. Для кож­ ного кадру (у значенні епізод) знімається декілька дублів. КАШІ [від фр. Caher — хо­ вати, затуляти] — непрозора заслінка у вигляді якої-небудь геометричної фігури (прямо­ кутника, ромба, трикутника, овалу і т. п.). КІНЕМАТОГРАФ [від грец. Kinema, p. в. Kinematos — рух + Grapho — пишу] — первісна назва апарата для знімання на кіноплівку рухомих об'єктів і для подальшого відтворення одержуваних знімків шляхом проектування їх на екран, а та­ кож комплекс пристроїв і мето­ дів, що забезпечують знімання і демонстрацію фільму. Термін «кінематограф» уперше з'явив­ ся і став загальноприйнятим у його французькому варіан­ ті «сінематограф», що означає систему створення і показу фільмів, розроблену братами Люм'єр. Часто термін «кінема­ тограф» використовують у зна­ ченні «кіномистецтво». КІНЕТОСКОП [грец. Кіпetos — рухомий] — апарат для розглядання фотографічних знімків, що швидко змінюва­ лися, при цьому створюється враження руху знятих об'єктів. Кінетоскоп — один з попере­ дників кінематографа. КІНОІНДУСТРІЯ - кіно як галузь виробництва, загаль­ на назва всіх підприємств, ін­ ших виробничих сил, задіяиих у створенні, просуванні і пока­ зі фільмів. КІНОКАМЕРА - див. «Кі­ нознімальний апарат». КІНОПЕРЕСУВКА - порта­ тивна пересувна кінопроекцій­ на установка для демонстрації в основному вузькоплівкових (16 мм) кінофільмів. У комп­ лект кінопересувки звичайно входять: кінопроектор, звуковідтворюючий пристрій, кіно­ екран, іноді автономне джерело електроенергії.

КІНОПЛІВКА [англ. Stock] — світлочутливий ма­ теріал на прозорій еластичній основі, покритій шаром фотое­ мульсії, що містить мікрокристали (зерна) галогеніду срібла. Емульсивний шар кольорових плівок містить, крім того, ком­ поненти, з яких при проявлен­ ні утворюються фарбники. Кі­ ноплівки бувають 70-, 35-, 16-, 1,5-, 2x8 і 8-міліметрові. КІНОПРОЕКЦІЙНИЙ АПАРАТ, КІНОПРОЕКТОР [англ. Film Projector] — оптикомеханічний апарат для проекту­ вання фільмів на екран. Осно­ вні елементи кінопроекційного апарата: стрічкопротяжний ме­ ханізм, що забезпечує рух філь­ му, подаюча і приймаюча касе­ ти, світлооптична система, а та­ кож системи звуковідтворення і електроживлення. К І Н О З Н І М А Л Ь Н И Й АПА­ РАТ, КІНОКАМЕРА [кіно + лат. Camera — склепіння, кімната;

англ. Motion Picture Camera] — оптико-механічний пристрій для кінозйомки. Основні час­ тини кінознімального апарата: об'єктив і візирна система (ві­ зир), приводний механізм і об­ тюратор, механізм, стрибковий механізм. Розрізняють кіно­ знімальні апарати для зйомки на 70-, 35-, 16-, 9,5-, 2x8- і 8-мм кіноплівку.

ЛІНЗА [нім. Linse, від лат. Lens — сочевиця] — в оптиці — прозоре тіло, обмежене опу­ клими або увігнутими поверх­ нями (одна з поверхонь може бути плоскою), що перетворює форму світлового пучка.

МУЛЬТБЕРСТАТ [англ. Sta­ nd] — пристосування для зйом­ ки малюнків, що складається зі столу і спрямованої на нього камери, яка може переміщати­ ся на вертикальних стійках. У сучасних мультверстатах по­ ложення малюнка, рух камери і експозиція контролюються комп'ютером. МУТОСКОП [Mutoscoре] — прилад для перегляду фотографій, винайдений аме­ риканцем Г. Кастлером у 1885 році. Фотографії закріплюва­ лися на спеціальному барабані, при швидкому обертанні якого створювалась ілюзія руху.

НАДШИРОКОКУТНИЙ ОБ'ЄКТИВ, ОСОБЛИВОШИРОКОКУТНИЙ ОБ'ЄКТИВ об'єктив, фокусна відстань яко­ го не перевищує 15 мм. Відріз­ няється дуже великим кутом зору і дуже великою глибиною різкозображуваного простору. Оскільки надширококутний об'єктив створює істотні пер­ спективні спотворення і має значну бочкоподібну дистор­ сію, він застосовується тільки з метою створення певного ху­ дожнього ефекту. Виразні осо­ бливості надширококутного об'єктива такі ж, як у широко­ кутного об'єктива, але вира­ жені вони набагато сильніше. Застосовуються тільки в кіне­ матографі звичайного і кашетованого форматів. Надширо­ кокутний об'єктив називають ще «риб'ячим оком», оскільки глядач фільму, знятого за до­ помогою надширококутно­ го об'єктива, бачить надводні об'єкти так само, як людина або риба, яка дивиться на них че­ рез товщу води, що спотворює бачення через великий коефі­ цієнт заломлення води. НЕГАТИВ [від лат. Negativus — негативний] 1. Зворотне зображення на плівці, яке одержують у ре­ зультаті зйомки;

2. Знята, змонтована і озву­ чена плівка з титрами — кіно­ фільм. З такого негативу дру­ кують тиражні копії. Вартість негатива — ціна виробництва фільму без витрат на рекламну кампанію, тиражування копій та інших (уже прокатних) ви­ трат — найважливіший фінан­ совий показник при створенні кінокартини.

286 ОБТЮРАТОР [фр. Obturateur, від лат. Obturo — закри­ ваю] — заслінка, затвор, що періодично перекриває світло­ вий потік під час переміщення кіноплівки стрибковим меха­ нізмом у кінознімальній і кіно­ проекційній апаратурі. ОБ'ЄКТИВ ІЗ З М І Н Н О Ю ФОКУСНОЮ ВІДСТАННЮ [англ. Zoom Lens] — об'єктив, фокусна відстань якого може набувати різних значень. У сучасних О З Ф фокусна від­ стань може змінюватися в де­ сять і більше разів. Його ви­ користання дає можливість, по-перше, замінити декілька (дискретних) об'єктивів од­ ним, що спрощує процес зйо­ мок і дозволяє точніше і швид­ ко вибудовувати кадр. Друга і головна особливість О З Ф — можливість плавно зміню­ вати фокусну відстань об'єк­ тива безпосередньо в процесі зйомки. Завдяки цьому ство­ рюється відчуття, близьке до відчуття наїзду (або від'їзду) камери, але не зовсім тотожне йому: при зйомці з руху в ка­ дрі змінюються перспективні співвідношення, а при зйомці з використанням О З Ф спів­ відношення першого і друго­ го планів залишається не­ змінним. При зйомці плоских об'єктів наїзд (від'їзд) О З Ф від наїзду (від'їзду) камери ві­ зуально в принципі нічим не відрізняється. Через викладені причини, принципи використання О З Ф дещо відрізняється від прин­ ципів руху камери: якщо ви­ користання останнього часті­ ше сприймається як кінемато­ графічна реалізація фізичного руху, то застосування ОЗФ, скоріше, характеризує рух психологічний. Збільшення, виконане за допомогою ОЗФ, означає звичайно концентра­ цію уваги на збільшуваному об'єкті — і навпаки. Ця межа, проте, досить тонка, і до вина­ ходу О З Ф наїзд-від'їзд камери успішно виконував функції, що перейшли пізніше до ОЗФ. Ще одна важлива властивість О З Ф — можливість зміни ве­ ликості з будь-якою довільно великою швидкістю, в той час як швидкість руху камери фі­ зично обмежена інерцією важ­ кої апаратури. Ця особливість О З Ф дозволяє миттєво акцен­ тувати увагу на психологічно істотних деталях. У відеокліпах швидкі наїзди і від'їзди О З Ф допомагають жорсткіше ритмізувати зображення.

ПЛАН КІНЕМАТОГРАФІЧ­ Н И Й [англ. Shot] — відносний масштаб зображення в кіно­ кадрі. Плани кінематографіч­ ні розрізняються за «великіс­ тю». Існує шість видів плану щодо показу людини на екрані: 1. Дальній — людина на повний зріст і оточуюче її середовище, причому провідне значення має показ цього середовища. 2. За­ гальний — людина на повний зріст. 3. Середній — людина по коліна. 4. Перший — людина до пояса. 5. Великий — голова людини. 6. Деталь. У процесі зйомки вибір плану здійсню­ ється шляхом наближення або віддалення знімального апа­ рата до об'єкта зйомки або при незмінній відстані між апара­ том і об'єктом з використанням об'єктивів з різною фокусною відстанню. Для плавного пе­ реходу на різні плани застосо­ вується зйомка з руху (наїзд, від'їзд) або зйомка об'єктивом із змінною фокусною відстанню. ПОЗИТИВ [від лат. Positivus — позитивний] — плівка із зображенням, яке одержу­ ють за допомогою контактного або оптичного друку відповід­ но на чорно-білу або кольорову плівку. Див. «Фільмокопія». ПРАКСИНОСКОП [англ. Praxinoscope] — оптичний при­ лад, запатентований Е. Рейно в 1877 році. Прилад складався з відкри­ того циліндра з висотою стінок близько 10 см. На внутрішньо­ му боці циліндра розміщена смуга з 8 або 12 мініатюрами. У центрі циліндра розміщена дзеркальна призма, кількість сторін якої відповідає кількос­ ті мініатюр. Внутрішній радіус призми складає половину ра­ діуса циліндра. Таким чином кожна мініатюра відобража­ ється у відповідній грані при­ зми, при обертанні циліндра виникав анімаційний ефект плавного руху. Надалі прилад був удосконалений і дістав на­ зву «Оптичний театр». Проекція [від лат. Projectio — кидання вперед] — відтворення на екрані фільму за допомогою кінопроекційного апарата.

СІНЕМАТОГРАФ [фр. Cinematographique] — застаріла назва кінематографа. Бере по­ чаток від назви апарата «сіне­ матограф», винайденого брата­ ми Люм'єр. СИНХРОНІЗАЦІЯ [від грец. Synchronismos;

англ. Lock;

Synchronization] — об'єднання кіноплівки з фонограмою так, щоб артикуляція відповідала мові, що чується. СТРИБКОВИЙ МЕХА­ НІЗМ, — вузол стрічкопротяжного пристрою в кінознімаль­ ному, кінопроекційному і кіно­ копіювальному апараті. Забез­ печує переривисте (стрибком) переміщення кіноплівки у фільмовому каналі з метою пе­ ріодичної зміни кадрів у проце­ сі зйомки, кінокопіювання або перегляд фільмів. СЛАЙД - Див. тив». «Діапози­ кінооператора для стійкості кі­ нокамери під час руху.

и СТЕРЕОСКОШЧНАКІНОЗЙОМКА [від грец. Stereos — тілесний, твердий, об'ємний, просторовий + грец. Skopeo — дивлюся, розглядаю] — забез­ печує отримання на кіноплівці зображення у вигляді стерео­ пар (об'єкт знімають одночас­ но з двох або декількох точок зору). Проектування такої кі­ ноплівки на екран (з викорис­ танням спеціальної апаратури) дозволяє глядачеві бачити зо­ браження об'ємним.

ТЕЛЕКІНОПРОЕКТОР пристрій для показу кінофіль­ мів по телебаченню. У телекінопроекторі зображення, зафіксоване на кіноплівці (кі нозображення), прочитується оптико-електронним пристро­ єм і перетвориться у відеосигнали, що передаються по мере­ жі телевізійного мовлення.

СТЕДІКАМ [англ. Steadycome, від Steady — постійний, стійкий + С о т е — стояти, три­ матися] — спеціальне присто­ сування, що кріпиться на поясі СТРОБОСКОП [англ. Strobo­ scope;

від грец. Strobos — круж­ ляння + Skopeo — дивлюся] — прилад, що дозволяє бачити рухомий об'єкт нерухомим;

міс­ тить імпульсне джерело світла з регульованою частотою спала­ хів і оптичний затвор. За допо­ могою стробоскопа демонстру­ ється стробоскопічний ефект — сприйняття швидкої зміни зображень окремих моментів руху тіла як безперервного його руху. Перші досліди із стробос­ копічним ефектом стали важ­ ливим чинником на шляху до винаходу кінематографа.

ФІЛЬМОСКОП [від англ. Film — фільм + грец. Skopeo — дивлюся, розглядаю] — оптич­ ний прилад для розглядання на просвіт кадрів діафільму. Іноді термін «фільмоскоп» за­ стосовують щодо простих діа­ проекторів. ФІЛЬМОСТАТ [фільм + грец. Statos — що стоїть, нерухо­ мий] — металева шафа для збе­ рігання рулонів (роликів філь­ мів). Щоб уникнути швидкого висихання кіноплівки, всере­ дину фільмостату поміщається пористий матеріал, просочений зволожуючим розчином. ФОКАЛЬНА ПЛОЩИНА ОПТИЧНОЇ СИСТЕМИ площина, перпендикулярна оптичній осі системи, що про­ ходить через її головний фо­ кус. ФОКАЛЬНА ПОВЕРХ­ НЯ — поверхня, на якій роз­ ташовуються фокуси оптичної системи при різних нахилах світлових пучків, що проходять через неї. В ідеальній (безабераційній) оптичній системі фо­ кальною поверхнею є фокальна площина. ФОКУС В ОПТИЦІ [від лат. Focus — вогнище, вогонь;

англ. Focus] — точка, в якій перетинаються промені або їх продовження після виходу з оптичної системи за умови, що на систему падає пучок променів, паралельних оптич­ ній осі.

ЦЕЙТРАФЕР - часовий і [ е ханізм, що забезпечує покад ову зйомку або тривалішу ро оту кінокамери.

ЧАСТОТА КАДРІВ [англ. Frame Frequency] — частота зміни кадрів при кінозйом­ ці (або кінопроекції);

те саме, що швидкість зйомки. Стан­ дартна частота кадрів - 24 ка­ дри за секунду (у професійно­ му кінематографі), 16 кадрів за секунду (в аматорському).

І Н Д Е К С ТЕРМІНІВ Американська асоціація кіна - 252 Американська кіноакадемія - 252 Американська нічь - 211 Американський план - 53 Американський монтаж -211 Амплуа - 7 Анаморфот - 279 Анастигмат - 279 Английська комедія - 53 Андеграунд - 54 Аніматроніка - 211 Анімаскоп - 211 Анімаційне кіно - 7 Вамп - 56 Анімація - 7 Велика ілюзія - 13 Аніме - 9 Великий німий - 57 Антигерой - 9 Вервулф - 139 Антитрестове законадавВестерн - 139-142 ство - 252 Вестернмен - 213 Антиутопія - 135 Вільне кіно - 57 Антифільм - 54 Віртуальна реальність у кі­ Арбайтер фільм - 54 но - 213 Арт-кіно - 9 Видовий фільм - 13 Арт-хаус - 9 Виконавчий продюсер - 213 Астигматизм - 280 Виробничий фільм - 142 Афокальна система - 280 Внутрішньокадровий мон­ Афроамериканське кіно - 9 таж-213 Воєнний фильм - 142-144 Багровий фільм - 136 Віковий обмежувальний Баддісінема - 136 Багаторазове експонуван­ ня - 212 «Беніні» - 55 Біографічний фільм - 136 Біоскоп - 280 Блокбастер - 11 Блок-букінг - 254 Блукаюча маска - 212 Блексплуататорський фільм - 136 Бленк фильм - 136 Бобіна-280 Бойовик - 136-138 Бокс-офіс - 255 Боллівуд - 12 Бомба - 256 Букер - 256 Бурекас фільм - 55 Бутафорія - рейтинг - 257 Вторинні ринки - 257 Вуличний фільм - 59 Вуція - 145 Витиснення - 281 Гангстерський фільм - 146148 Гей кіно - 148 Геронтологічний фільм 149 Гібридний фільм - 149 Гіньйоль - 59 Голлівуд - 14-15 Гірський фільм - 59 Готичний фільм - 149 «Група Дзіґи Вєртова» - 59 Група тридцати - 60 Гег - 214 Гегмен - 214 Гемблінг пікче - 146 Гендайгеки - 149 Дадаїзм - 61 Дане фільм - 150 Девелопмент - 215 Дедраматизація - 61 Десята муза - 16 Детективний фільм - 150152 Джазові комедії - 152 Діапозитив - 282 Діапроектор - 282 Діафильм - 282 Діафрагменне число об'єк­ тиву - 282 Діверсифікація кіноінду стрії - 215 Дикторський текст - 215 Динамічна композиція 215 Діна-фильм - 152 Директор фільму - 216 Дистопія - 153 Дисторсія - 282 Дистриб'ютор - 258 Догма - 61-63 Докудрама - 153 Документальне кіно - 16 Долбі-систем - 282 Дорожнє кіно - 153 Драйвін - 258 Другий киноренесанс - 64 Дублер - 216 Дубль - 216 Д у б л я ж - 216 Екран - 283 Екранні форми - 218 Експлуататорський фільм -154 Експресіонізм - 65 Екстремальне кіно - 154 Ексцентризм - 65 Ексцентрична комедія - 154 Екшн - 155 «Еммі» - 259 Епік - 155 Еротика - 155 Ефект запаморочення - 218 «Ефект Кулешова» - 66 Ефект присутності - Європейське кінематогра­ фічне співтовариство - 217 Жанр - 67 Жіночий фільм - 156 Жовтий фільм - 67 Залізний сценрій - 219 Запекла кров - 158 Затемнення кадру - 219 Звукооператор - 220 Золотя серія - 69 Золотий перетин - 70-71 «Золотий вік» Голлівуду «Золотий глобус» - 259 Зомбі-фільм- 158-159 Ігровий фільм - 18 Ісус-революція - 72 Іконографія - 221 Імакс - 283 Індичка - 260 Інді - 221 Інтелектуальне кіно - 72-73 Інтерактивне кіно - 18 Інтертитри - 221 Істерн - 160 Історична драма - 160 Історичний фільм - 160 Іксчендж - 260 Кадрик кінематограф ічний-284 Камео - 19 Камера стіло - 74 Камершпіле - 74-75 Калігаризм - Камерний фільм - 160 Картуші - 19 Каскадер - 222 Кастинг - 222 Кацугекі - 75 Каюджа-ейра - 161 Кенгуру-вестерн - 75-76 Кепер фільм - 76 Кіберпанк - 161 Кіднепінг- 161-162 Кінематограф - 284 Кінетоскоп - 284 Кіно - 19 Кіно «контестації» - 76-77 Кіно виживання - 162 Кінодекламція - 79 Кіно категорії «А» - 19 Кіно категорії «Б» - 20 Кіно категорії «З» - 22 Кінознавство - 78 Кінодраматургія - 222 Кіножанр - 79 Кіноімпресіонізм Кінокамера - 284 Кінокі - 79 Кіноклуб - 261 Кіномоголи - 222 Кінопаремії - 79 Кінопересувка - 284 Кіноплівка - 285 Кінопроекційний апарат -285 Кінопропаганда - 77 Кіноринок - 261 Кіноскрипт - 81 Кінознімальний апарат Кінотрюк - 222 Кінофестиваль - 261 Кінофікація - 261 Кінофільм - 24 Кінохроніка - 24 Кістоунські комедії - 81 Кітч, кіч - 24 Класифікація фільмів - 262 Кліренс - 262 Кодекс Хейса - 263-264 Колоризація - 222 Колористичне рішенне філь­ му - 223 Комбінована кінозйомка -223 Комедія - 163 Комедія абсурду - 82 Комедія звичаїв - 164 Комедія станів - 164 Комікси у кіно - 25 Комічний - 82 Композиція кадру - 223 Композиція фільму - 224 Комп'ютерні ефекти у кіно - 224-225 Континентальні фільми - 82-83 Контратипування фільму -225 Контпропагандистські філь­ ми - 83 Копродукція - 225 Костюмна драма - 164-165 Кримінальний фільм - 165166 Крисла та клюква - 25 Культовий фільм - Культурфільм - 83 Кунг-фу фільм - 166 Купюра - 225 Лав сторі - 167 Лесбійські фільми - 167 Лінза-286 Ліцензія - 265 Макгафін - 84-85 Макрозйомка - 226 Малобюджетне кіно - 226 Малтіплекс - 265 Маркетинг - 265 Масовка - 226 Маргінальне кіно - 85 Мартіал артс - 168 Меджерс - 226 МІЖНАРОДНА ФЕДЕРА­ ЦІЯ КІНОАРХІВІВ - 265 МІЖНАРОДНА ФЕДЕРА­ ЦІЯ КІНОКЛУБІВ - 266 Міжнародна федерація кінопреси - 266 Мелодрама - 168-169 Мерчандайзинг - 266 Механичні ефекти у кіно - 226-228 Мізанкадр - 228 Мізансцена - 228 Міккі маусінг - 228 Мікрозйомка - 228 Містерія - 169 Мовне кіно - 27 Молодіжний бунт - 169 Молоде німецьке кіно - 85 Монтаж - Монтаж атракціонів - 85 Монтажер - 229 Монтажний лист - 229 Морфінг - 229 Мувібрати - 27 Мультиплекс - 266 Мультиплікаційне кіно - 27 Мультверстат - 286 Мутоскоп - 286 Мильна опера - 170 Мзйнстрім - 266 Мюзікл - 171 Навіжена комедія - 87 Надширококутний об'єк­ тив - 287 Надприродня (моторошна) фантастика - 173-174 Наплив - 230 «Народний стиль» - 87 Натурна зйомка - 230 Натурщик - 87 Науково-фантастичний фільм - 174-175 Негатив - 287 Ніжний реалізм - 88 Незалежне кіно - 230 Незалежні - 230 Німе кіно - 28 Нео-Голлівуд - 89 Неореалізм - 89 Нікельодеон - 267 Нінзя фільм - 176 Нова речевість - 90 «Нова хвиля» - 91-92 Нова хвиля«Офуна» - 93 Новелізація - Нове австралійське кіно -93 Нове американське кіно -93 Нове гонконгське кіно - 93 Нове індійське кіно - 94 Нове італійське кіно - 94 Нове китайське кіно - 95 Нове німецьке кіно - 95 Нове шведське кіно - 96 Новий Голлівуд - 97-98 Новий реалізм - 99 Ностальгійний фільм - 176 Нумератор-хлопавка - 230 Нью-йоркська «нова хви­ ля» - 99 Нью-йоркська школа - 99 Образотворче рішення філь­ му - 231 Обтюратор - 288 Об'єктив із змінною фокусною відстанню - 288 Окер - 177 Оптичні й візуальні ефек­ ти - 231-233 «Оскар» - 268 Опціон - 233 Павильйонна зйомка - 234 Пакет - 234 «Пальмова гілка» - 269 Памфлет - 178 Панорамування - 234 Панорамне кіно - 29 Паралельне кіно - Паралельний монтаж - 234 Паризький жанр - 100 Пародія - 178-179 Парфумований фільм - 269 Пенні аркади - 269 Пеплум-179-181 Партач - 273 Період малокартиння - 234 Перспектива - 234 Перспективних поєднань метод - 235 Шнку-ейга - 181 План кінематографічний -289 Підготовчий період - 235 Піджанр, субжанр - 100 «Підпільне кіно» - 100-101 Підліткове кіно - 181 Підсвідомий фільм - 102 Подвійна експозиція - 235 Позитив - 289 Покадрова зйомка - 235 Полар - 182-183 Поліжанровість - 183 Політичний фільм - 183-184 Поліцейський фільм - 184 Поліекран - 29 Повнометражний фільм -29 Популізм - 102 Порнографічний фільм 184 Постановочні ефекти - 236 Постановочний фільм - 29 Постер - 269 Постмодернізм - 102-104 Постпродакшн - Поцілунок у діафрагму 104 Поетичний реалізм - 104 Поетичне кіно - 104 Празька весна - 105-106 Праксиноскоп Прем'єра - 269 Прес кит - 269 Прийнятне насильство 270 Пріквел - 29 Пригодницький фільм 184-186 Проба на роль - 236 Продюсер - 236-238 Проекційних поєднань ме­ тод - 238 Прокатник - 270 Промоушн - 270 Пряме кіно - 106-107 Психодрама - 186 Психотронік - 187 Робоча назва - 239 Ракурс - 239 РапІд - 239 Розкадрування - 239 Розсерджені - 108 Розширене кіно - 239 «Реальне кіно» - 108 Режисер - 239 Режисерський сценарій 240 Рейтинг - 271 Реквізит - 240 Рекламна кампанія фільму - Реконструкція фільмів 272 Реліз - 272 Реставрація фільмів - 272 Ретроспекція - 240 Ретрофільм - 187-188 Рімейк, ремейк - 31 Різдвяне кіно - 188 Рирпроекції метод - 240 Рожева серія - 109 Рожевий неореалізм - 110 Романтичний фільм - 189 Російська «золота серія» - ПО Салонна драма - 111-112 Самурайський фільм - 112 Саспенс - 32 Саунд трек - 241 Саутерн - 190 Сафарі фільм - 190 Сексбомба - 32 С е к с п л у а т а т о р с ь к і філь­ ми - 190 Сімейна сага - 190 Сержантський фільм - 191 Серіал - 33 Серії - 33 Сьомін-гекі Сі-ді-ай - 35 Сіквел - 35 Сінема-веріте - 113 Сінема-ново - 1 1 3 Сінематека - 274 Сінематограф - 290 Сінематологія - 113-114 Сінеплекс - Сінерама - 36 Синопсис - 241 Синхронізація - 290 Система «зірок» - 114 Сітком -192 Слайд - 290 Слепстік - 115 Стрибковий механізм - 290 Скрипт-ґьорл - 241 Сльозоточивий фільм - 192 Співпродюсер - 241 Соціалістичний реалізм -115 Соціологія кіна - 115-116 Спагеті-вестерн - 116-117 Спальний вагон - 36 Спецефекти у кіно - 241-242 Спойлер - 274 Спортивне кіно - 192 Старлетка - 36 Стедікам - 290 Стереоскопічна кінозйом­ ка - 290 Стереоскопічне кіно - 36 Стереофільм - 36 Сток-шот - 242 Стоп-кадр - 242 Стробоскоп - 290 Субретка - 37 Субсахарське кіно - 37,38 Субтитри - 243 Суб'єктивна камера - 243 Судовий фільм - 193 Супервайзер - 243 Сценарій - 244 Сценарист - 244 Сюжет - Фільм молодіжної культури -124 Фільм чоловічої дії - 200 Т а є м н и ц я старого будин­ Фільм плаща і шпаги - 200 ку - 120 Фільм переслідування Теглайн - 275 Текст кінематографічний 201 Фільм жахів - 201-203 -120 Фільм формули - 40 Телевізійний фільм - 39 Фільмознавство - 125 Телекінопроектор - 291 Фільмографія - 125 Техніколор - 245 Фільмокопія - 248 Тізер - 275 Фільмологія - 125-126 Типаж-120-121 Фільмоскоп - 292 Титри - 245 Фільмостат - 292 Тонателье - 246 Фільмотека - 277 Травесті - 39 Фільм-ревю - 124 Тревелінг - 246 Фільм-постанова Трейлер - 275 Фільм-епюр - 125 Трилер - 194-195 Фільми білих телефонів Треш - 196 -126 Тюремний фільм - 196 Фільм про привидів - 200 Фічер - 41 Утікаюче виробництво Флеппер - 126 247 Флешбек - 248 Утопія - 197 Флешфорвард - 248 Утрачений фільм - 276 Фокальна площина оптич­ ної системи - 292 Фабрика мрій - 40 Фокальна поверхня - 292 Фабула - 122 Фокус в оптиці - 292 Фандрайзинг - 248 Фонотека - 248 Фантасмагорія - 198 Фотогенія - 127 Фантастика у кіно - 198-199 Фронтієр філмз - 127-128 Феєрія - 122 Фронтпроекції метод - 248 Фельдграу - 122 Футуризм - 204 Феміністичний фільм - 199 Фентезі у кіно - 204-206 Фільм - 40 Сюрреалізм - 118-119 Фільм Д'ар-122-123 Фільм дії - 200 301 Халтура - Хейматфільми - 130 Хентай - 206 Хіт - 42 Хлопавка - 249 Хорор - 206 Художній фільм - 42 Художник фільму - 249 Хеммеровські жахи - 130 Хепі-енд - 42 Цейтрафер - 293 Цейтраферна кінозйомка -250 Цензура - 278 Циркорама - 43 Частота кадрів - 293 Чоловіча сльозоточива ме­ лодрама - 207 «Чорна» комедія - 207 «Чорний» список - 131 «Чорний» фільм - 131-132 Чеське кінематографічне диво - 131 Чікано фільм - 207 Чіллер - 207 «Чисте кіно» - 133 Читчик - 251 Шведська школа - 134 Широкоекранні епопеї - 44 Широкоекранний фільм -44 Шлокмуві - 134 Шокер - 208 Шпигунський фільм - Якудза-ейга - 209 Японський хорор - 210 АНГЛО-УКРАЇНСЬКИЙ СЛОВНИК КІНОТЕРМІНІВ Acting - виконання актор­ ське, гра Action - дія фільму Action still - фотозбільшеня кадру Actor, film actor - актор, ки­ ноактор Actress, film actress - актри­ са, киноактриса Actuality - кинорепортаж Adaptator - автор екраніза­ ції Advertising film - фільм ре­ кламний Amateur film maker - кінолюбитель Amplifier - посилювач звуку Anamorphic lens - анаморфот Angle shot - зйомка у ракур­ сі Animated cartoon - фільм мальований Animated film - фільм муль­ типлікаційний Animation - мультиплікація Animation stand - верстат мультиплікаційний Animator - художник-мультиплікатор Answer print - копія контр­ ольна Arc lamp - лампа дугова Art director - художник-постановник Art still - фотопортрет кіно­ актора Assembling - монтаж чорно­ вий Assistant camerman - асис­ тент оператора Assistant director - асистент режисера Associate producer - дирек­ тор картини Attacment lens - лінза насаджувальна Autor of the script - автор сце­ нарію Autor's rights - авторське право Baby spot - прожектор ма­ лий Back light - світло контрове Back lot - знімальний май­ данчик натурний Back projection - рирпроек­ ція, Р И Р Background - план другий, задній (у кадрі) Background illumination світло фонове Background music - музич­ ний фон Background noise - шум фо­ новий Backing - задник Big close up - план дуже ве­ ликий Bird's eye view - зйомка с верхньої точки, з «пташиного польоту» Bit part - роль епізодична Blimp - бокс шумопоглинаючий Bloomed lens - об'єктив про­ світлений Blow up - фотозбільшення кадру Blow up print - копія збіль­ шеного формату кіноплінки Blurred image - зображення змазане Boom, microphone boom - микрофонний журавель Booster light - світло допо­ міжне Breakdown - сценарій режи­ серський, робочий Bridging shot - монтажний перехід Broad light - широковипромінювач Budget - кошторис на ство­ рення фильму Bump artist - дублер актора для складних трюків Camera, film camera - апарат кінознімальний Camera angle - кут зйомки Camera crane - кран-штатив;

операторський кран Camera crew - операторська група Camera line-up - налагоджу­ вання камери Camera operator - асистент оператора Camera rails - рейки для опе­ раторського транспорту Camera set up - знімальна позиція камери Camera speed - частота кіно­ зйомки Camera stand - штатив жироскопічний Camera tilt - нахил кинокамери Camera truck - оператор­ ський автомобіль Camera view point - знімаль­ на точка Cameraman - оператор;

кіно­ оператор Сап - коробка для зберіган­ ня кіноплінки Canned music - музичний за­ пис фонотечний Cartoonist - художник ма­ льованого фільму Cast - акторський склад фільму Casting director - завідувач акторським відділом кіносту­ дії Cat-walk - освітлювальне ришто вання підвісне Cell - целулоїдна заготовка мультфільму Cement, film cement - кіно- рове рішення фільму Colour film - фільм кольоро­ клей Change over - переключення вий Colour rendition - кольоропепроекційних постів редача Character - дійова особа;

Colour score - кольорове рі­ персонаж шення фільму Character actor - актор ха­ Combined shot - зйомка ком­ рактерний бінована Check print - копія контр­ Commentary - дикторський ольна текст Chief cameraman - оператор Commentator - коментатор;

головний диктор Chief electrician - освітлювач Commercial - фільм реклам­ головний ний Children's film - фільм дитя­ Composite shot - зйомка ком­ чий бінована Cinema - кінематографія, Concave screen - екран про­ кіно;

кінотеатр екційний увігнутий Cinema art - кіномистецтво Contact printing - друк кон­ Cine-magazine - кіножурнал Cinemagoer - глядач, кіно­ тактний Continuity - сценарій поглядач Cinema manager - директор об'єктний Continuity girl - помічник кінотеатру Cinematographer - оператор, режисера, який проводитьзаписзйомки кінооператор Continuity shot - монтажний Clapper - хлопавка перехід Classroom film - фільм шкіль­ Copy, film copy - копія, філь­ ний мокопія Claw - грейфер Close shot - план крупний Costs, production costs - ко­ Close up - план крупний шторис витрат, вартість поста­ Coarse-grain picture - зобра­ новки ження крупнозернисте Costume designer - художник Coated lens - об'єктив про­ по костюмах світлений Costume picture - фільм істо­ Colour composition - кольо­ ричний Credit titles - титри вступні Creeping titles - титри вступ­ ні Crew - знімальна група Creme story - фільм детек­ тивний Crowd - масова сцена, «ма­ совка» Crowd artist - актор масової сцени Cue - позначка на кіноплів­ ці Curved screen - екран проек­ ційний увігнутий Cut - монтажний стик Cutter girl - монтажниця Cutting - монтаж фільму Cutting copy - копія монтаж­ на Cutting room - монтажна кімната Cutting table - монтажний стіл Dailies - матеріал знімаль­ ного дня Depth of field - глибина про­ стору, який різко зображується Detail - деталь, «кінемато­ графічний план» Developing - проявлення кі­ ноплівки Dialogue recording - звукоза­ пис мови Dialogue writer - автор діа­ логів Diffuser, diffusing screen екран дифузний Direction - режисура Director, film director - режи­ сер, кінорежисер Director-cameraman - режисер-оператор Director of photography - опе­ ратор головний;

оператор-постановник Dismantlong (of a set) - разбирання декорацій Dissolve - наплив Distribution agency - переза­ пис фонограми Distribution rights - право прокату фільму Documentary, documentary film - фільм документальний Dolly, camera dolly - опера­ торський візок;

кран-візок Dolly in - від'їзд камери Dolly out - від'їзд камери Dollyshot - зйомка у русі Dope sheet - монтажний лист Double exposure - експозиція подвійна Double printing - вдрукову­ вання Dress designer - художник по костюмах Dress extra - актор масової сцени Drive-in theatre - кинотеатр для автомобілістів Dubbed film - фільм дубльо­ ваний Dubbing - дубляж Dupe negative - дубль-нега­ тив, контратип;

негатив про­ міжний Dupe positive - дубль-пози­ тив, позитив проміжний Duping process - контрати­ пування Far distance shot - план даль­ ній Fast motion effect - ефект прискореного руху Feature film - фільм повно­ метражний Feature player - актор харак­ терний Fiction film - фільм ігровий;

Editing - монтаж фільму фільм художній Editing bench - монтажний Fill-in light - світло вирівню­ стіл юче Editor, film editor - режисерFilm - кінокартина, картина монтажер, монтажер Film appreciacion - кінознав­ Educational film - науковоство популярний фільм Effects track - фонограма Film archives - кіноархів шумів, звукових ефектів Film art - кіномистецтво Electrician - освітлювач Film break - злам кіноплів­ Emulsion coating - емульсій­ ки Film cabinet;

film car - опера­ ний шар торський автомобіль End title - титр кінцевий Film club - кіноклуб Episode - епізод Film comedy - фільм коме­ Expert - консультант Exposure - експозиція, екс­ дійний, кінокомедія Film distribution - кінопро­ понування кат, прокат фільмів Exterior shooting - зйомка Film gate - фільмовий канал натурна Film length - метраж фільму, Extra player, extra - актор ма­ довжина фільму сової сцени Film library - фільмотека Extras - масова сцена, «ма­ Film loop - петля совка» Film maker - кінематогра­ Fade, fading;

a) fade in;

б) fade фіст;

режисер, кінорежисер out - затемнення;

а) під час за­ Film on art - фільм мистецьтемнення;

б) із затемненням кознавчий Fairy-tale film - фільм-казка Film processing - обробка кі­ ноплівки у лабораторії Film production - виробни­ цтво фільмів Film projection - проекція фільму, кінопроекція Film projector - кінопроек­ тор Film research - кінознавство Film restoration - реставра­ ція фільму Film rupture - обрив фільму Film score - музика фільму Film society - кінотовариство Film stock - плівка, кіно­ плівка Film technician - кіноспеціаліст технічного профілю Film treading - заряджання кіноплівки у фільмовий канал Film trap - кадрове вікно кі­ нокамери або проектора Film unit - знімальна група Film valuation board - оцінна комісія Eilmgoer - глядач, кіногля­ дач Filming - кінозйомка, зйом­ ка Filming ground - знімальний майданчик натурний Fine cut - монтаж остаточ­ ний Fine-grain picture - зобра­ ження дрібнозернисте First night - прем'єра Flag - екран затінювальний 7 lash pan - панорамування швидке, переброс Flood light - світло загальне Floor, studio floor - знімаль­ ний павільйон Focus magnifier - лупа наве­ дення на фокус Focus puller - помічник опе­ ратора по наведенню на фокус Fog - вуаль Follow shot - зйомка у русі Footage - матеріал фільму немонтований;

метраж фільму, довжина фільму Foreground - план перший, передній «у кадрі» Foreshotening - перспектив­ нее скорочення Frame - кадр Frame frequency - частота кі­ нозйомки;

частота проекції Frame-by-frame exposure - кі­ нозйомка покадрова Framing - кадрування Front projection - передня проекція Full-length film - фільм по­ внометражний Gaffer - освітлювач голо­ вний Gantries - освітлювальне ришто вання підвісне Gate shutter - обтюратор Geneva mechanism - мальтій­ ський механізм Glasswork - домальовка на склі, діапроекція Gobo - екран затінюваль­ ний Grip - робітник постановчого цеху Ground angle shot - зйомка с низької точки Guide track - рейки для опе­ раторського транспорту Gyro-tripod - штатив кіно­ камери Halation, halo - ореол Hand camera - кінокамера ручна Hand-held shot - зйомка з рук Head cameramen - оператор головний High-angle shot - зйомка з верхньої точки High-intencity arc lamp освітлювальний пристрій з ду­ гою інтенсивного горіння, ДІГ High-speed shooting - кіно­ зйомка швидкісна Horror film - фільм жахів Horse opera - вестерн;

фільм ковбойський Illumination - освітлення Image, film image - зображен­ ня, кінозображення In-betweener - художник-фазовщик Incandescent lamp, inky - лам­ па накалювання Incidental sounds - шуми, шумові ефекти Insert - монтажна перебив­ ка Instructional film - фільм на­ вчальний Intercut - монтажна пере­ бивка Interior shooting - зйомка у приміщенні Intermediat negative - дубльнегатив, контратип;

негатив проміжний Intermediat positive - дубльпозитив;

позитив проміжний Iris - діафрагма об'єктиву ірисова Join - склейка Key scene - основна сцена Keylight - основний, малю­ ючий Lack of shapness - нерізкість Lamp - освітлювальний при­ стрій, лампа Lap dissolve - наплив Large screen film - широкое­ краннії фільм Large screen picture - широ­ коформатний фільм Leader strip, leader - ракорд зарядний, початковий Leading part, lead - головна роль Leaking noise - шумові пере­ шкоди Lens changing - заміна об'єк­ тиву Lens coverage - кут поля зо­ браження Lens hood - бленда об'єктиву сонцезахисна Lens turret - турель для об'єктивів Lenticular screen - екран про­ екційний лінзоворастровий Light meter - експонометр Light truck - ліхтваген;

елек­ тростанція пересувна Lighting - освітлення Lighting unit - освітлюваль­ ний прилад, лампа Live recording - звукозапис синхронний Loading - заряджання кіно­ камери або кінопроектору Location - знімальний май­ данчик, натурна Location shooting - знімаль­ ний майданчик, натурна Locus-focus lens - об'єктив кі­ нознімальний довгофокусний Long shot - план загальний Loop film - кільцівка Low-angle shot - зйомка з низької точки Magazine - касета Magnetic film - плівка маг­ нітна Main ligth - світло основне, малююче Main part - роль головна Main title - титр заголовний Make-up - грим Married print - копія сумі­ щена Mask - каше;

маска Masked shot - кэширований кадр Medium shot - план середній Microphone, mike - мікро­ фон Miniature work - домакетка Mixing - мікшування;

пере­ запис фонограми Mixing booth - апаратна зву­ козапису Mixing console - мікшерський пульт;

звукооператорський пульт Model - макет Model background, fore­ ground - домакетка Model shot - зйомка макетна Monitor room - апаратна зву­ козапису Motion picture - кінокарти­ на, картина;

фільм, кінофільм Motion picture camera - апа­ рат кінознімальний;

кінокаме­ ра, камера Motion picture camera lens - об'єктив кінознімальний Motion picture studio - кіно­ студія, студія Motion picture - кінемато­ графія, кіно Movie - кінокартина, карти­ на;

кинотеатр, кіно;

фільм, кі­ нофільм Movie camera - апарат кіно­ знімальний;

кінокамера, каме­ ра Movie house - кінотеатр, кіно Moving picture - кінокарти­ на, картина;

фільм, кінофільм Multiple exposure - експози­ ція багаторазова Music recording - звукозапис музики Musical - фільм музичний Mute print - копія «німа» Narrow gauge film - плівка вузька Natural vision film - фільм стереоскопічний, стереофільм Negative cutting - монтаж не­ гативу Newsreel - кінохроніка N.G. take (no good) - кадр не­ вдалий, забракований Non-esposed stock - плівка неекспонована Non professional actor - не­ професійний актор Non synchronism, non-syne - несинхроність Number board - нумератор, номерна дошка Nursery-tale film - фільм-казка Open air theatre - кінотеатр щонеба Operator - кіномеханік Optical density - щільність оптична Optical effects - оптичні ефекти Optical printing - друк оптич­ ний Outdoor shot - зйомка натур. на Outline - розширена сценар­ на заявка Over-exposure - передержка Overhead light - світло верх­ нє Panning, pan - панорамуван­ ня Part - роль Performance - виконання ав­ торське, гра;

кіносеанс, сеанс Period film - фільм історич­ ний Picture - зображення, кіщ>. зображення;

кінокартина, кар­ тина;

Pages:     | 1 |   ...   | 2 | 3 || 5 |



© 2011 www.dissers.ru - «Бесплатная электронная библиотека»

Материалы этого сайта размещены для ознакомления, все права принадлежат их авторам.
Если Вы не согласны с тем, что Ваш материал размещён на этом сайте, пожалуйста, напишите нам, мы в течении 1-2 рабочих дней удалим его.